path: root/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html

<!--#set var="PO_FILE"
 value='<a href="/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po">
 https://www.gnu.org/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po</a>'
 --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/linux-and-gnu.html"
 --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/linux-and-gnu.uk-diff.html"
 --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-03-01" -->

<!--#include virtual="/server/header.uk.html" -->
<!-- Parent-Version: 1.84 -->

<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! -->
<title>Linux і GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title>
<meta http-equiv="Keywords" content="GNU, FSF, Фонд вільного програмного забезпечення Linux, Emacs, GCC, Unix,
вільні програми, операційна система, ядро GNU HURD, GNU HURD, Hurd" />
<meta http-equiv="Description" content="З 1983&nbsp;року ми розробляємо GNU, операційну систему в стилі Unix, щоб у
користувачів комп'ютерів могла бути свобода обмінюватися програмами, якими
вони користуються, і покращувати їх." />

<!--#include virtual="/gnu/po/linux-and-gnu.translist" -->
<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" -->
<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" -->
<h2>Linux і система GNU</h2>

<p><strong> <a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></strong></p>

<div class="announcement">
  <blockquote><p>Подробивці можна знайти на сторінках <a
href="/gnu/gnu-linux-faq.html">&ldquo;ЧаП GNU/Linux&rdquo;</a> та <a
href="/gnu/why-gnu-linux.html">&ldquo;Чому GNU/Linux?&rdquo;</a></p>
  </blockquote>
</div>

<p>
Багато користувачів комп'ютерів кожен день запускають модифіковану версію <a
href="/philosophy/categories.html#TheGNUsystem">системи GNU</a> навіть не
усвідомлюючи цього. В силу особливого повороту подій версія GNU, яку
сьогодні широко використовують, часто називається &ldquo;Linux&rdquo;, і
багатьом з її користувачів <a href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html">
не відомо</a>, що в основному це система GNU, розроблена <a
href="/gnu/gnu-history.html">проектом GNU</a>.</p>

<p>
Там дійсно є Linux, і ці люди використовують її, але це тільки частина
системи, якою вони користуються. Linux&nbsp;&mdash; це ядро&nbsp;&mdash;
системна програма, що виділяє ресурси іншим програмам, які ви
запускаєте. Ядро&nbsp;&nbsp; важлива частина операційної системи, але саме
по собі воно даремне; воно може функціонувати тільки в складі повної
операційної системи. Linux зазвичай застосовують у комбінації з операційною
системою GNU: вся система являє собою в основному GNU з додаванням Linux,
тобто GNU/Linux. Всі так звані дистрибутиви &ldquo;Linux&rdquo; насправді є
дистрибутивами GNU/Linux. </p>

<p>
Багато користувачів не розуміють, у чому різниця між ядром, тобто Linux, і
цілою системою, яку вони також називають &ldquo;Linux&rdquo;. Неоднозначне
вживання назви не сприяє розумінню цього. Ці користувачі часто думають, що
Лінус Торвальдс розробив цілу операційну систему 1991&nbsp;&nbsp; році, йому
тільки трохи допомогли. </p>

<p>
Програмісти, по суті, знають, що Linux&nbsp;&mdash; це ядро. Але оскільки
вони нерідко чули, як всю систему теж називають &ldquo;Linux&rdquo;, вони
часто уявляють собі історію, яка виправдала б найменування всієї системи по
ядру. Наприклад, багато хто думають, що як тільки Лінус Торвальдс написав
Linux (ядро), його користувачі озирнулися навколо пошуках інших вільних
програм, щоб працювати з ним, і виявили, що (без якої б то не було особливої
причини) майже все необхідне для побудови системи типу Unix вже під рукою. </p>

<p>
Те, що вони виявили, не було випадковістю&nbsp;&mdash; це була не зовсім
повна системою GNU. Доступні <a href="/philosophy/free-sw.html">вільні
програми</a> склалися в повну систему, бо проект GNU працював над цим з
1984&nbsp;року. У <a href="/gnu/manifesto.html">&ldquo;Маніфесті
GNU&rdquo;</a> ми поставили за мету розробити вільну систему типу Unix під
назвою GNU. <a href="/gnu/initial-announcement.html">&ldquo;Первісне
оголошення&rdquo;</a> проекту GNU також окреслює деякі з початкових планів
по системі GNU. До того часу, коли почалася розробка Linux, GNU була майже
завершена.</p>

<p>
Мета більшості проектів по створенню вільних програм - розробка певної
програми для певної задачі. Наприклад, Лінус Торвальдс вирішив написати
Linux, ядро типу Unix; Дональд Кнут вирішив написати TeX, програму верстки
тексту; Боб Шейфлер вирішив розробити віконну систему (систему
X&nbsp;Window). Природно вимірювати внесок такого роду проекту конкретними
програмами, які прийшли з цього проекту.</p>

<p>
Якщо б ми спробували виміряти таким чином внесок проекту GNU, до якого б
висновку ми прийшли? Один з постачальників компакт-дисків встановив, що в їх
&ldquo;дистрибутиві Linux&rdquo; <a
href="/philosophy/categories.html#GNUsoftware">програми GNU</a>&nbsp;&nbsp;
найбільший єдиний масив&nbsp;&nbsp; близько 28% всього вихідного коду; до їх
складу входять деякі суттєві компоненти, без яких не могло б бути; власне
Linux становить близько 3%. (У 2008&nbsp;році пропорції схожі: розділ
&ldquo;main&rdquo; gNewSense Linux становить&nbsp;&nbsp; 1,5%, а
GNU&nbsp;&mdash; 15%.) Отже, якщо б ви збиралися вибрати назву системи на
підставі того, хто написав програми в цій системі, найвідповіднішим вибором
одного компонента було б &ldquo;GNU&rdquo;.</p>

<p>
Але можна поглянути глибше. Проект GNU не був і не є проектом по розробці
певних пакетів програм. Це не був проект  <a href="/software/gcc/">по
розробці компілятора C</a>, хоча ми зробили це. Це не був проект по розробці
текстового редактора, хоча ми розробили його. Проект GNU постановив
розробити <em>повну вільну операційну систему типу Unix</em>: GNU.</p>

<p>
Багато осіб зробили серйозний внесок у вільні програми цієї системи, і всі
вони заслуговують вдячності за свої програми. Але причина, по якій це є
<em>цілісною системою</em>&nbsp;&nbsp; а не тільки набором корисних
програм&nbsp;&nbsp; те, що проект GNU постановив зробити це такою
системою. Ми склали список програм, необхідних, щоб вільна система була
<em>повною</em>, і систематично відшукували, писали або відшукували людей
для написання всього, що стояло в списку. Ми написали істотні, але не
вражаючі<a href="#unexciting">(1)</a> компоненти, тому що без них не можна
отримати систему. Деякі з компонентів нашої системи (засоби програмування)
стали популярні самі по собі серед програмістів, але ми написали багато
компонентів, які не є засобами розробки<a href="#nottools">(2)</a>. Ми
навіть розробили програму для ігри в шахи, GNU Chess, тому що в повній
системі ігри теж повинні бути. </p>

<p>
До початку дев'яностих ми склали всю систему, крім ядра. Ми приступили і до
ядра, <a href="/software/hurd/hurd.html">GNU Hurd</a>, яке працює на
Mach. Розробка цього ядра йшла набагато важче, ніж ми очікували; <a
href="/software/hurd/hurd/documentation/hurd-and-linux.html">ядро GNU Hurd
стало надійно працювати в 2001&nbsp;році</a>, але воно далеко не готове для
загального користування.</p>

<p>
На щастя, завдяки Linux нам не довелося чекати Hurd. Коли Торвальдс випустив
Linux в 1992&nbsp;році, це заповнило останній серйозний пробіл у системі
GNU. Тоді люди змогли поєднувати Linux з системою GNU&nbsp;<a
href="#ft1">[1]</a>, щоб скласти повну вільну систему: версію GNU, яка
містила також Linux; іншими словами, систему GNU/Linux. </p>

<p>
Змусити їх працювати разом не було простою задачею. Деякі компоненти GNU<a
href="#somecomponents">(3)</a> вимагали істотних змін, щоб вони працювати з
Linux. Об'єднання в повну систему в єдиному дистрибутиві, який би працював
&ldquo;без підгонки&rdquo;, було теж великою роботою. Це вимагало вирішення
питань, пов'язаних із встановленням і завантаженням системи&nbsp;&nbsp;
проблема, за яку ми тоді ще не вхопилися, тому що у нас до цього поки не
дійшли руки. Таким чином, люди, які розробили різні дистрибутиви системи,
виконали велику і важливу роботу. Але це було роботою, яку, по самій природі
речей,обов'язково хто-небудь виконав би. </p>

<p>
Проект GNU, підтримує системи GNU/Linux так само добре, як
<em>саму</em>систему GNU. <a href="http://fsf.org/">ФВПЗ</a> фінансував
доопрацювання розширень бібліотеки GNU C, пов'язаних з Linux, тому тепер
вони добре підігнані один до одного, і найновіші системи GNU/Linux
використовують поточну версію бібліотеки без змін. ФВПЗ фінансував також на
ранній стадії розробку Debian GNU/Linux.</p>

<p>
Сьогодні є багато різних варіантів системи GNU/Linux (часто званих
&ldquo;дистрибутивами&raquo;). Більшість з них включає невільні
програми&nbsp;&nbsp; їхні розробники дотримуються філософії Linux, а не
GNU. Але, звісно, є  <a href="/distros/distros.html">повністю вільні
дистрибутиви GNU/Linux</a>. ФВПЗ надає технічні ресурси для дистрибутиву <a
href="http://gnewsense.org/">gNewSense</a>. </p>

<p>Щоб створити вільний дистрибутив GNU/Linux, недостатньо просто виключити
різні невільні програми. В даний час звичайна версія Linux теж містить
невільні програми. Ці програми призначені для запису в пристрої
введення-виведення, коли система завантажується, і вони включені у вигляді
довгих послідовностей чисел у &ldquo;вихідний код&rdquo; Linux. Таким чином,
підтримка вільних дистрибутивів GNU/Linux зараз включає також і підтримку <a
href="http://directory.fsf.org/project/linux">вільної версії Linux</a>.</p>

<p>Чи використовуєте ви GNU/Linux чи ні, не вводьте громадськість в оману
двозначним вживанням назви &ldquo;Linux&rdquo;. Linux&nbsp;&mdash; це ядро,
одна з необхідних складових системи. Система в цілому&nbsp;&mdash; це в
основному система GNU з додаванням Linux. Коли ви говорите про це
сполучення, то, будь ласка, називайте його &ldquo;GNU/Linux&rdquo;.</p>

<p>
Якщо ви хочете послатися для довідок на &ldquo;GNU/Linux&rdquo;, цясторінка
і <a
href="/gnu/the-gnu-project.html">http://www.gnu.org/gnu/the-gnu-project.html</a>
- хороші приклади. Якщо ви згадуєте Linux(ядро) і хочете додати посилання
для довідок, <a
href="http://foldoc.org/linux">http://foldoc.org/foldoc/linux</a> - хороша
адреса дляцього.</p>

<h3>Доповнення</h3>

<p>
Крім GNU, був ще один проект, який створив незалежно вільну операційну
систему типу Unix. Ця система відома як BSD. Вона була розроблена в
Каліфорнійському університеті в Берклі і спершу була невільною у
вісімдесяті, але стала вільною на початку дев'яностих. Будь-яка з вільних
операційних систем, існуючих сьогодні,<a href="#newersystems">(4)</a> майже
напевно є варіантом системи GNU, або різновидом системи BSD.</p>

<p>
Іноді запитують, чи є BSD також версією GNU, подібно GNU/Linux. Розробники
BSD зробили свої програми вільними, наслідуючи приклад проекту GNU, і
відкриті заклики активістів GNU допомогли переконати їх, але у вихідних
кодах програм мало спільних місць з кодами GNU. Сьогодні системи BSD
використовують деякі програми GNU так само, як система GNU і її варіанти
користуються деякими програмами BSD; проте в цілому це дві різні системи,
які розвивалися окремо. Розробники BSD не додали ядро в систему GNU,
розробивши його, тому назва типу &ldquo;GNU/BSD&rdquo; не підійшла б до
ситуації<a href="#gnubsd">(5)</a>.</p>

<h3>Примітки:</h3>
<ol>
<li>
<a id="unexciting"></a>Ці не вражаючі, але суттєві компоненти включають
GNUасемблер (GAS) і редактор зв'язків (GLD), які зараз обидва входять у
пакет  <a href="/software/binutils/">GNU Binutils</a>, <a
href="/software/tar/">GNU tar</a> та інші.</li>

<li>
<a id="nottools"></a>Наприклад, Bourne Again SHell (BASH), інтерпретатор
мови PostScript <a
href="/software/ghostscript/ghostscript.html">Ghostscript</a> та <a
href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a> не є засобами
програмування. Також до них не відносяться GNUCash, GNOME і GNU Chess.</li>

<li>
<a id="somecomponents"></a>Наприклад, <a
href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a>.</li>

<li>
<a id="newersystems"></a>З тих пір, як були написані ці рядки, була
розроблена майже повністю вільна операційна система, подібна Windows, але з
технічної точки зору вона зовсім не схожа з GNU або Unix, тому насправді це
до справи не відноситься. Ядро Solaris здебільшого зробили вільним, але якщо
б ви захотіли зробити з нього вільну систему, крім заміни відсутніх частин
ядра, вам треба було б також покласти її в GNU або BSD.</li>

<li>
<a id="gnubsd"></a>З іншого боку, за роки, що минули з часу написання цієї
статті, бібліотека C GNU була перенесена на кілька версій ядра BSD, що
дозволило напряму з'єднувати систему GNU з цим ядром. Як у випадку з
GNU/Linux, це дійсно варіанти GNU і тому називаються GNU/kFreeBSD і
GNU/kNetBSD залежно від ядра системи.Звичайні користувачі типових настільних
комп'ютерів з труднощами можуть відрізнитиGNU/Linux від GNU/*BSD.</li>

</ol>

<div class="translators-notes">

<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.-->
 </div>
</div>

<!-- for id="content", starts in the include above -->
<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" -->
<div id="footer">
<div class="unprintable">

<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a
href="mailto:gnu@gnu.org">&lt;gnu@gnu.org&gt;</a>. Наявні також <a
href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі
посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a
href="mailto:webmasters@gnu.org">&lt;webmasters@gnu.org&gt;</a>.</p>

<p>
<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph,
        replace it with the translation of these two:

        We work hard and do our best to provide accurate, good quality
        translations.  However, we are not exempt from imperfection.
        Please send your comments and general suggestions in this regard
        to <a href="mailto:web-translators@gnu.org">

        &lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.</p>

        <p>For information on coordinating and submitting translations of
        our web pages, see <a
        href="/server/standards/README.translations.html">Translations
        README</a>. -->
Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити
можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і
пропозиції щодо перекладу за адресою <a
href="mailto:web-translators@gnu.org">&lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.
</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у
<a href="/server/standards/README.translations.html">&ldquo;Посібнику з
перекладу&rdquo;</a>.</p>
</div>

<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to
     files generated as part of manuals) on the GNU web server should
     be under CC BY-ND 4.0.  Please do NOT change or remove this
     without talking with the webmasters or licensing team first.
     Please make sure the copyright date is consistent with the
     document.  For web pages, it is ok to list just the latest year the
     document was modified, or published.
     
     If you wish to list earlier years, that is ok too.
     Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying
     years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable
     year, i.e., a year in which the document was published (including
     being publicly visible on the web or in a revision control system).
     
     There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers
     Information document, www.gnu.org/prep/maintain. -->
<p>Copyright &copy;  1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2007, 2014, 2015,
2016,  2017  Річард Столмен</p>

<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license"
href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії
Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням
авторства&nbsp;&mdash; Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p>

<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" -->
<div class="translators-credits">

<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.-->
Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура
(andriykopanytsia@gmail.com)</div>

<p class="unprintable"><!-- timestamp start -->
Оновлено:

$Date: 2019/12/30 12:08:29 $

<!-- timestamp end -->
</p>
</div>
</div>
</body>
</html>