diff options
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk')
43 files changed, 14222 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/15-years-of-free-software.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/15-years-of-free-software.html new file mode 100644 index 0000000..357db3e --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/15-years-of-free-software.html @@ -0,0 +1,170 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/15-years-of-free-software.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>15 років вільному прогрманому забезпеченню - проект GNU - Фундація ВПЗ</title> +<meta http-equiv="Keywords" + content="Ґну, ФВПЗ, Фонд вільного програмного забезпечення, свобода, Річард Столмен, +rms, рух за ВПЗ" /> +<meta http-equiv="Description" + content="Річард Столмен обговорює історію руху за розробку вільної операційної +системи." /> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/15-years-of-free-software.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>15 років вільному програмному забезпеченню</h2> + +<p> + <strong>Річард М. Столмен</strong> +</p> + +<p> + Минуло п'ятнадцять років від початку руху за вільне програмне забезпечення +та проекту GNU. Ми пройшли довгий шлях. +</p> + +<p> + 1984-го було неможливо користуватися сучасним комп'ютером без установлення +туди закритої операційної системи, котру ви мали отримувати на умовах +ліцензії з багатьма обмеженнями. Нікому не дозволялося вільно ділитися +програмним забезпеченням зі своїми друзями, які також користувалися +комп'ютером, і майже ніхто не мав можливості змінювати програми так, аби +вони задовольняли його чи її потреби. Власники програмного забезпечення +звели стіни, щоби відділити нас одне від одного. +</p> + +<p> + Проект GNU було започатковано з метою змінити такий стан справ. Його +найперша мета — розробити UNIX-сумісну переносну операційну систему, котра +була б стовідсотково вільним програмним забезпеченням. Не «майже вільним», +не «без-дрібки-вільним», а саме повністю— вільним, щоби користувачі +могли безперешкодно поширювати всю систему, змінювати та поліпшувати +будь-яку її частину. Назва проекту — «GNU» — це рекурсивне скорочення, що +розшифровується як “«GNU's Not UNIX»”— («Гну — це не +Юнікс»): вона одночасно віддає належне технічним ідеям UNIX та показує, що +GNU — це щось інакше. Технічно GNU схожий на UNIX, проте, на відміну од +UNIX, дає своїм користувачам свободу. +</p> + +<p> + Розробка цієї операційної системи вартувала багатьох років роботи сотень +програмістів. Декотрим із них платив Фонд Вільного Програмного Забезпечення +та інші ВПЗ-компанії, проте більшість працювала на волонтерських +засадах. Кілька з цих програмістів зробилися відомими; більшість із них +відомі головним чином у своїх колах — серед інших хакерів, які працюють із +написаним ними кодом або використовують його. Ці люди спільно допомогли +лібералізувати потенціал комп'ютерної мережі для всього людства. +</p> + +<p> + 1991-го року було розроблено останній важливий компонент UNIX-подібної +системи: Linux, вільне ядро, написане Лінусом Торвальдсом. Нині ж комбінацію +GNU та Linux використовують мільйони людей по всьому світі, а її +популярність зростає. Цього місяця ми анонсували реліз <abbr title="GNU +Network Object Model Environment">GNOME</abbr> версії 1.0 — графічного +середовища GNU, котре, як ми сподіваємося, зробить операційну систему +GNU/Linux настільки ж простою у використанні, як і будь-яка інша ОС. +</p> + +<p> + Але наша свобода не завжди гарантована. Світ не стоїть на місці, й ми не +можемо розраховувати на те, що матимемо свободу за п'ять років, тільки тому, +що маємо її тепер. Вільне програмне забезпечення стикається зі складними +викликами та небезпеками. Будуть уживатися рішучі заходи, щоби зберегти нашу +свободу — точнісінько так само, як колись уживалися заходи, щоби отримати +її. Між тим, операційна система — це тільки початок. Тепер ми маємо додати +цілу низку вільних застосунків, аби охопити все розмаїття видів роботи, із +якими користувачі можуть мати справу. +</p> + +<p> + У майбутніх дописах я описуватиму специфічні виклики перед спільнотою +поціновувачів і розробників вільного програмного забезпечення, інші +проблеми, що стосуються свободи користувачів комп'ютерів, а також розробки, +котрі впливають на операційну систему GNU/Linux. +</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1999, 2014, 2020 Річард М. Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Богдан Ковальчук (neostanniy@gmail.com), +Андрій Бандура (andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/05 14:01:36 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/about-gnu.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/about-gnu.html new file mode 100644 index 0000000..bbb28e8 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/about-gnu.html @@ -0,0 +1,154 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/about-gnu.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Про операційну систему GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного +забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/about-gnu.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Про операційну систему GNU</h2> + +<blockquote> +<p>Назва “GNU” це рекурсивне скорочення для “GNU's Not +Unix!” (Гну не Юнікс). Вона вимовляється як <a +href="/gnu/pronunciation.html"> один склад із українським ґ</a>.</p> +</blockquote> + +<p>[<a href="/gnu/gnu.html">Інші історичні та оглядові статті про GNU.</a>] </p> + +<p>Річард Столмен (rms) в 1983 р. році почав писати GNU як операційну +систему, яка буде зібрана воєдино людьми, що разом працюють над тим, аби у +всіх користувачів програм була свобода контролювати свої обчислення. rms +залишається керівним розробником GNU і донині.</p> + +<p>Первинна і незмінна мета GNU отримати сумісну з Unix операційну +систему, яка на 100% була б <a href="/philosophy/free-sw.html"> +вільною</a>. Не на 95% вільною, не на 99,5% вільною, а на 100%. Назва +системи, GNU - це рекурсивне скорочення, що означає GNU не Unix — +спосіб віддати належне технічним ідеям Unix, кажучи в той же час, що +GNU — це щось інше. Технічно GNU схожа з Unix. Але на відміну від +Unix, GNU дає своїм користувачам свободу. </p> + +<p>Сьогодні є <a href="/distros/free-distros.html">повністю вільні дистрибутиви +систем</a>, які досягли цієї мети; багато з них використовують в якості ядра +<a href="http://www.fsfla.org/svnwiki/selibre/linux-libre/">Linux-libre</a> +<a href="/gnu/linux-and-gnu.html">(зв'язок між GNU і Linux (ядром)</a> +детальніше описаний в іншому місці). <a +href="/software/software.html">пакети GNU</a> написані, аби працювати разом +для отримання функціонуючої системи GNU. Виявилося,що вони також служать +загальним “тлом” для багатьохдистрибутивів, тому допомога в +підтримці пакетів GNU є внеском успільноту вільного програмного забезпечення +в цілому. Природно, роботанад GNU продовжується з метою створення системи, +що дає найбільшу свободукористувачам комп'ютерів. Пакети GNU включають в +себе прикладні програми,орієнтовані на користувача, утиліти, засоби +розробки, бібліотеки танавіть ігри всі програми, які з боку +операційноїсистеми було б корисно запропонувати користувачам. <a +href="/help/evaluation.html">GNU з радістю приймає нові пакети.</a> </p> + +<p>Тисячі людей приєдналися, щоб зробити GNU такою вдалою, якою вонає +сьогодні. <a href="/help/help.html">Існує багато способів надати +допомогу</a>у технічних і нетехнічних роботах. Розробники GNU час від +часузбираються на <a href="/ghm/ghm.html">зустрічах хакерів GNU</a>, +якііноді проходять в рамках великих конференцій спільноти +вільногопрограмного забезпечення <a +href="http://libreplanet.org/">LibrePlanet</a>.</p> + +<p>Підтримка GNU з кількох боків надавалася <a href="http://www.fsf.org/"> +Фондом вільного програмного забезпечення</a>, некомерційною організація, яку +заснував теж rms для популяризації ідеалів вільного програмного +забезпечення. Крім іншого, ФВПОЗ приймає документи про передачу і відмову +від авторських прав, щоб фонд міг виступати в суді від імені програм +GNU. (Для зрозумілості: для додавання програми в GNU не вимагається +передавати авторські права фонду. Якщо ви передасте їх, фонд буде працювати +над усуненням порушень GPL щодо програми, якщо хтось порушить; якщо ви +збережете при собі авторські права, то ці питання ви будете вирішувати +самі.) </p> + +<p>Кінцева мета отримати вільні програми для всіх завдань, які +хочуть вирішувати користувачі комп'ютерів — і таким чином +залишити невільні програми в минулому.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Будь-ласка перегляньте <a +href="/server/standards/README.translations.html"> файл README стосовно +перекладів</a> для того, щоб отримати інформацію про координування і +додавання перекладу цієї статті.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2014, 2017, 2018 Фонд вільного програмного забезпечення, +Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2018/12/15 14:46:08 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/amazon-nat.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/amazon-nat.html new file mode 100644 index 0000000..6ed9261 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/amazon-nat.html @@ -0,0 +1,128 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/amazon-nat.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Лист від Ната про фірму Амазон - Проект GNU - Фонд вільного програмного +забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/amazon-nat.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Лист від Ната про Амазон</h2> + +<p>Це лист від Ната Фрідмана про бойкот Амазону. Будь ласка, <a +href="/philosophy/amazon.html">прочитайте подробиці про це бойкот</a> та +підтримайте нас, створивши посилання з вашої особистої сторінки!</p> + +<pre> +Дата: Четвер, 23 грудня 1999 17:26:30 -0500 (EST) +Від: Нат Фрідман <nat@nat.org> +Кому: Річард Столмен <rms@gnu.org> +Тема: Успіх бойкоту Амазон! +Content-Type: text/plain; charset=us-ascii +Content-Length: 658 + +Привіт Річарде, + + Здається, ваші зусилля зі створення опору безглуздому одноклацнутому патенту +справді увінчалися успіхом! Мій батько є +біржовим маклером. Цієї ночі він показав новини про бойкот і ваш вплив, які прийшли з +внутрішньої служби його компанії (досить точно). + Мабуть ця звістка широко +розповсюдилася між маклерських фірм і сьогодні AMZN впав на 7 пунктів + (принаймні не було іншої очевидної причини +для цього падіння). + + Можливо, тепер, отримавши удар по кишені, Амазон більше + приділятиме уваги. + + Вітання! Тримайтеся так далі! + +Завжди з найкращими побажаннями, +Нат +</pre> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 3.0 US. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1999, 2007, 2008, 2014 Фонд вільного програмного +забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/3.0/us/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivs (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 3.0 Сполучені Штати</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2014/09/07 04:57:35 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/amazon.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/amazon.html new file mode 100644 index 0000000..71c8fc7 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/amazon.html @@ -0,0 +1,301 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/amazon.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>(Минуле) Бойкот Амазону - Проект GNU - Фонд вільного програмного +забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/amazon.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>(Минуле) Бойкот Амазону!</h2> + +<div class="comment"> +<p> +ФВПЗ вирішив припинити свій бойкот Amazon у вересні 2002 року (у той +час ми забули відредагувати цю сторінку). Ми не могли б сказати, який саме +був результат судового процесу проти Барнса і Нобла, але особливої шкоди +обвинуваченим, здається, він не приніс; ні на кого іншого компанія Amazon не +нападала.</p> +<p> +З тих пір у Amazon з'явилося ще деяке число загрозливих патентів, але вони +поки не застосовували їх для нападу. Можливо, вони цього не будуть +робити. Якщо будуть, то ми подивимося, як скасувати це.</p> +<p> +Решта сторінки залишається такою, якою вона була в 2001 році, коли +бойкот був в дії.</p> +</div> + +<hr class="thin" /> + +<p> +Якщо ви підтримуєте бойкот, +<br /> +<em>Будь ласка, посилайтеся на цю сторінку</em> +<br /> +<strong>http://www.gnu.org/philosophy/amazon.html</strong> !!!! +</p> + +<hr class="thin" /> + +<h3 id="whyBoycott">Чому ми бойкотуємо Амазон</h3> +<p> +Компанія Amazon отримала <a href="/philosophy/amazonpatent.html">патент США +(5 960 411)</a> на важливу і очевидну ідею в області електронної комерції: +ідею, яку іноді називають як “купівля за одне клацання”. Ідея +полягає в тому, що команда про купівлю певного предмету, що виходить з +вашого браузера, може нести з собою відомості про вашу особу (це +реалізується пересиланням на сервер ідентифікаційних кодів, отриманих перед +цим з того ж сервера вашим браузером, в параметрах типу +“cookie”).</p> +<p> +Amazon подала в суд, щоб перешкодити застосуванню цієї простої ідеї, +показавши, що вони дійсно збираються монополізувати її. Це загрожує Світовій +павутині і електронній комерції в цілому.</p> +<p> +Уся ідея, запатентована тут, полягає в тому, що компанія може передати вам +щось, що ви можете згодом пред'явити їм для ідентифікації себе як учасника +договору. В цьому немає нічого нового: врешті-решт фізичні кредитні картки +виконують таку ж задачу. Але Патентне бюро США кожен день видає патенти на +очевидні й широковідомі ідеї. Іноді це призводить до катастрофічних +наслідків.</p> +<p> +Сьогодні Amazon переслідує одну велику компанію. Якщо б це була просто +суперечка між двома компаніями, це не було б важливою суспільною +проблемою. Але патент дає Amazon владу над кожним, хто містить сайт у США (і +у будь-якій інший країні, які видали їй подібні патенти) силу +контролювати застосування цього методу. Хоча сьогодні переслідують тільки +одну компанію, проблема стосується всього Інтернету.</p> +<p> +В тому, що відбувається, винна не одна Amazon. Патентне бюро США винне у +дуже низьких вимогах, суди США у їхньому схваленні, а патентне +право США — у допущенні видачі патентів на методи маніпуляції +даними та схеми їх передачі політиці, яка в загальному і цілому +шкідлива.</p> + +<p> +Дурна політика держави дала компанії Amazon цю можливість — але +це її не виправдовує. Amazon вирішила отримати цей патент і прийняла рішення +скористатися ним у суді для агресії. Зрештою вся моральна відповідальність +за дії Amazon лежить на керівництві цієї компанії.</p> +<p> +Можна сподіватися, що суд визнає цей патент юридично недійсним. Чи +відбудеться це, залежить від фактичних подробиць і малозрозумілих +тонкощів. У патенті записаний цілий оберемок напівзрозумілих деталей, щоб +надати цьому “винаходу” чогось знащучого і величного. </p> +<p> +Але нам не обов'язково пасивно чекати рішення суду про свободу електронної +комерції. Дещо ми можемо робити вже зараз: ми можемо відмовитися від +контрактів з Amazon. Не купуйте, будь ласка, нічого у Amazon, поки вони не +обіцяють припинити користуватися цим патентом для погроз і обмеження інших +сайтів.</p> +<p> +Якщо ви автор книги, якою торгує Amazon, то ви можете дуже допомогти цій +кампанії, розмістивши у “коментарі автора” про свою книгу на +сайті Amazon цей текст. (На жаль, виявилося, що вони відмовляються +розміщувати такі коментарі авторів).</p> +<p> +Якщо у вас є пропозиції або якщо ви просто підтримуєте бойкот, дайте нам +знати про це, будь ласка, надіславши повідомлення за адресою: <a +href="mailto:amazon@gnu.org"><amazon@gnu.org></a>.</p> +<p> +Відповідь компанії Amazon людям, які пишуть про патент, тонко втікає від +теми, і це варто проаналізувати:</p> +<blockquote><p> + Патентна система створена для заохочення інновацій і ми витратили тисячі +годин на свою розробку можливості “покупки за одне клацання”. +</p></blockquote> +<p> +Якщо вони дійсно витратили тисячі годин, то вони, безумовно, не витратили +весь цей час на обдумування загальної ідеї, на яку видано патент. Таким +чином, якщо вони говорять правду, то на що вони витратили ці години?</p> +<p> +Можливо, вони витратили деякий час на складання заявки на патент. Ця +завдання, безперечно, складніша, ніж обдумування ідеї. Або, можливо, вони +говорять про час, який посіла розробка, написання, тестування і +вдосконалення програм і сторінок сайтів для покупки за одне клацання. Це, +звичайно, істотна робота. Після уважного розгляду їх відповіді здається, що +“тисячі годин розробки” можуть включати і ту, і іншу роботу.</p> +<p> +Але питання стосується не деталей їхніх конкретних програм (яких вони нам не +розкривають) і сторінок сайту (які все одно обмежені авторським +правом). Питання стосується загальної ідеї, а також того, чи повинна бути у +Amazon монополія на цю ідею.</p> +<p> +Чи маєте ви або я право витратити необхідні години на складання своїх +власних програм, своїх власних сторінок сайтів, щоб надати покупки за одне +клацання? Навіть якщо ми не продаємо книги, чи є у нас це право? Ось в чому +питання. Компанія Amazon прагне відмовити нам у цій свободі, а введені в +оману державні установи США охоче йдуть їй на допомогу.</p> +<p> +Коли Amazon розсилає заяви, які спритно збивають з пантелику, на кшталт +цитованій вище, це показує щось важливе: їм не все одно, що громадськість +думає про їхні дії. Так і повинно бути, тому що вони роздрібні +торговці. Неприязнь суспільства може позначитися на їхніх доходах.</p> +<p> +Нашу увагу звертали на те, що проблема патентів на програми набагато ширша, +ніж цей випадок з Amazon, що інші компанії, можливо, діяли точно так само, і +що бойкот Amazon не веде до прямих змін у патентному праві. Звичайно, все це +правильно. Але це не аргумент проти бойкоту!</p> +<p> +Якщо ми будемо проводити бойкот впевнено і наполегливо, Amazon врешті-решт +може поступитися, щоб припинити його. І навіть якщо вони не зроблять цього, +наступна компанія, у якої є обурливий патент на програми і яка розглядає +можливість переслідування когось, буде усвідомлювати, що це може чогось +коштувати. Можливо, вони двічі подумають, перш ніж зважитися на це.</p> +<p> +Крім того, бойкот може опосередковано допомогти змінити патентне +право — привертаючи увагу до проблеми і популяризуючи потребу в +змінах. А брати участь в цьому так легко, що тут нема чого боятися. Якщо ви +згодні з постановкою питання, то чому б <em>не</em> бойкотувати Amazon?</p> +<p> +Щоб допомогти розповісти про це, наведіть, будь ласка, зауваження про бойкот +на своїй особистій сторінці сайту, а також на сторінках вашої установи, якщо +ви це можете. Додайте посилання на цю сторінку; тут розміщуватимуться +оновлені відомості.</p> + +<h3 id="whyContinue">Чому бойкот триває після завершення судового процесу</h3> + +<p> +У березні 2002 року Amazon.com повідомив, що вони досягли домовленості +з протилежною стороною в довгостроковому процесі за порушення патенту на +одноклацнуту перевірку проти Барнса і Нобла. Деталі договору не +розкривалися.</p> + +<p> +Позаяк умови не були розкриті, ми не можемо знати, чи означає це поразку +компанії Amazon, яке виправдала б припинення бойкоту. Отже, ми закликаємо +всіх продовжувати бойкот.</p> + +<h3 id="Updates">Оновлення і посилання</h3> + +<p> +У цьому розділі ми зібрали оновлення та посилання на теми, пов'язані з +Amazon.com, їх підприємницькою тактикою, а також розповіді, пов'язані з +бойкотом. Нові відомості додаються знизу цього розділу.</p> + +<p> +Тім О'рейлі послав компанії Amazon <a +href="http://www.oreilly.com/pub/a/oreilly/ask_tim/2000/amazon_patent.html">відкритий +лист</a> із засудженням використання цього патенту. Він висловив свою +позицію настільки твердо, наскільки це було можливо при небажанні припиняти +ділові відносини з ними.</p> + +<p> +<a href="http://www.stallman.org/">Річард М. Столмен</a> написав <a +href="/philosophy/amazon-rms-tim.html">лист Тіму О'рейлі</a> щодо заяви +Джефа Безоса, керівника кампанії Amazon, який закликав до скорочення +термінів дії патентів на програми до 3 або 5 років.</p> + +<p> +Пол Бартон-Дейвіс <a href="mailto:pbd@op.net"><pbd@op.net></a>, один з +програмістів-засновників Amazon, <a +href="http://www.equalarea.com/paul/amazon-1click.html">пише</a> про бойкот +Amazon.</p> + +<p> +Нат Фрідман написав про <a href="/philosophy/amazon-nat.html">успіх бойкоту +Amazon</a></p> + +<p> +Amazon вчиняє <a +href="https://web.archive.org/web/20140610154715/http://www.salon.com/1999/10/28/amazon_3/">інші +обурливі вчинки</a> не пов'язані з цим, на іншому суді.</p> + +<p> +Детальніше про ширшу проблему <a +href="https://web.archive.org/web/20150329143651/http://progfree.org/Patents/patents.html">патентів +на програми</a> на <a +href="http://endsoftpatents.org">http://endsoftpatents.org</a>.</p> + +<p> +<a +href="http://web.archive.org/web/20010430183216/http://www.cpsr.org/links/bookstore/">Спілка +„Комп'ютерні професіонали за соціальну відповідальність“ вийшли із асоціації +з компанією Amazon</a>.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1999, 2001, 2007, 2008, 2013, 2014, 2015, 2018, 2019, 2020 +Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/05 14:01:37 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/basic-freedoms.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/basic-freedoms.html new file mode 100644 index 0000000..cbc7f8b --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/basic-freedoms.html @@ -0,0 +1,145 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/basic-freedoms.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/basic-freedoms.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/basic-freedoms.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/basic-freedoms.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2018-06-05" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.79 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Свобода слова, друку і асоціацій в Інтернеті - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/basic-freedoms.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Свобода слова, друку і асоціацій в Інтернеті</h2> + +<p> + Фонд вільного програмного забезпечення підтримує свободу слова, друку і +асоціацій в Інтернеті. Будь ласка, зверніть увагу: +</p> + +<ul> + <li><a +href="https://web.archive.org/web/19990424100121/http://www.ciec.org/">Коаліція +розвитку громадянських сил в Інтернеті</a> була зібрана з метою протистояння +першій спробі Конгресу регулювати інформацію в Інтернеті, “Актом про +пристойність повідомлень”, який Верховний суд США визнав +неконституційним 26 червня 1997 року. Їхній сайт зберігається як +джерело матеріалів за рішенням суду про цей акт.</li> + + <li> + <!-- activating this link… site is archived as of July 09, 1998 --> +<a href="https://web.archive.org/web/19980709161803/http://vtw.org/">Огляд +телекомунікацій виборців</a> в архіві 1998 року з їхнім чудовим +електронним списком розсилки оголошень.</li> + + <li> + У статті <a href="/philosophy/censoring-emacs.html">“Цензура в GNU +Emacs”</a> розповідається, як “Акт про пристойність +повідомлень” зажадав цензури в GNU Emacs — і як це +парадоксально призвело до наслідків, протилежних тим, яких хотіли досягти +цензори. + </li> + + <li> + <a href="http://www.factnet.org/">F.A.C.T.Net Inc.</a> — +некомерційний огляд Інтернету, служба новин, бібліотека, діалоговий центр і +архів, метою якого є сприяння та захист міжнародної свободи думки, свободи +слова й недоторканності приватного життя. + </li> + + <li> + <a href="http://www.eff.org/blueribbon.html">Кампанія синьої стрічки</a> на +захист свободи слова, друку і асоціацій в мережі. + </li> + + <li> + <!-- activating this link… site is archived as of December 01, 2001 --> +Можна прочитати <a +href="https://web.archive.org/web/20011201050533/http://www.vtw.org/speech/">рішення +апеляційного суду за червень 1996року </a> (у архіві з 2001 року), +яке відкидає цензуру в Інтернеті. Але пам'ятайте, що це рішення <em>не +остаточне</em>! По-перше, Верховний суд може погодитися або не погодитися; +потім у конгресу буде можливість пошукати інші методи цензури.</li> + + <li><a href="/philosophy/savingeurope.html">Врятувати Європу від патентів на +програми</a></li> + + <li> + <a href="/links/links.html#FreedomOrganizations">Організації,</a> які +працюють для підтримки свободи розвитку обчислювальної техніки та +електронного зв'язку. + </li> +</ul> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<p>Copyright ©1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2007, +2014, 2016 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2018/12/15 13:45:45 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/bug-nobody-allowed-to-understand.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/bug-nobody-allowed-to-understand.html new file mode 100644 index 0000000..1c8ed99 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/bug-nobody-allowed-to-understand.html @@ -0,0 +1,111 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/bug-nobody-allowed-to-understand.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Помилка, в якій нікому не дозволено розібратися - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/bug-nobody-allowed-to-understand.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Помилка, в якій нікому не дозволено розібратися</h2> + +<p><a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></p> + +<p>У вісімдесятих роках XX століття користувачі невільних програм +натрапили на проблему <em>помилки, в якій нікому не дозволено +розібратися</em>. Коли виникає проблема у взаємодії декількох пакетів +невільних програм від різних розробників, нікому з них не дозволено вивчати +вихідний код з усіх програм, що мають відношення до проблеми. В результаті +ніхто з них не може розібратися у недоліках взаємодії між ними, і помилку +ніколи не виправляють хіба що по чистій випадковості.</p> + +<p>Судячи з <a +href="http://www.guardian.co.uk/commentisfree/joris-luyendijk-banking-blog/2012/may/30/former-it-salesman-voices-of-finance"> +цієї статті</a>, тепер подібна проблема виникає при взаємодії між декількома +екземплярами <a +href="/philosophy/who-does-that-server-really-serve.html">програм-послуг</a>.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2014, 2015 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2015/10/31 20:29:43 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/byte-interview.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/byte-interview.html new file mode 100644 index 0000000..3f8f90b --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/byte-interview.html @@ -0,0 +1,550 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/byte-interview.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Інтерв'ю з Річардом Столменом у BYTE - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/byte-interview.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Інтерв'ю з Річардом Столменом у BYTE</h2> + +<p>Проведено Девідом Бецом і Джоном Едвардсом</p> + +<h3>Річард Столмен обговорює свою сумісну з Unix програмну систему, яка +знаходиться в суспільному надбанні, з редакторами “BYTE” (липень +1986 р.) </h3> + +<p>Річард Столмен взяв на себе, мабуть, найсміливіший проект в історії розробки +вільного програмного забезпечення систему GNU. В +“Маніфесті GNU”, опублікованому в номері “Журналу доктора +Добба” за березень 1985 року, Столмен описав GNU як “повну +програмну систему, сумісну з Unix, яку він створює так, щоб зміг віддати її +вільно кожному, хто може її використовувати… Як тільки GNU буде +написана, кожен зможе отримати гарне системне програмне забезпечення так +само вільно, як повітря. (GNU — це скорочення, позначає +“GNU — це не Unix”; літера “G” +вимовляється).</p> + +<p>Столмен широко відомий як автор EMACS, потужного текстового редактора, який +він розробив у Лабораторії штучного інтелекту в <abbr title="Массачусетський +технологічний інститут">MIT</abbr>. Не випадково, що першим програмним +компонентом, створеним в рамках проекту GNU, була нова реалізація EMACS. GNU +EMACS вже заслужив репутацію однієї з найкращих реалізацій EMACS, доступних +на сьогоднішній день за будь-якою ціною.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Ми читали ваш “Маніфест GNU” в номері +“Журналу доктора Добба” за березень 1985 року. Що сталося з +тих пір? Було це дійсно початком, і наскільки ви з тих пір просунулися?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Публікація в “Журналі доктора Добба” +не була початком проекту. Я написав “Маніфест GNU”, коли +збирався почати проект, в якості пропозиції виробникам комп'ютерів +профінансувати його. Вони не захотіли брати участь, і я вирішив, що замість +того, щоб витрачати свій час на вишукування фондів, я повинен витратити його +на написання програм. Маніфест був опублікований приблизно через півтора +року після того, як я його написав, коли я тільки-но почав поширювати GNU +EMACS. З тих пір на додачу до того, що я зробив GNU EMACS всеохопнішим і +змусив його працювати на набагато більшому числі комп'ютерів, я майже +закінчив оптимізуючий компілятор C і все інше програмне забезпечення, +необхідне для запуску програм на C. Це включає зневадник рівня вихідного +коду, у якого є багато функцій, яких немає в інших зневадників рівня +вихідного коду для Unix. Зокрема, у нього є змінні всередині зневадника, щоб +ви могли зберігати значення, а також історія всіх виведених значень, яка +надзвичайно полегшує обхід спискових структур.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Ви закінчили редактор, який тепер широко поширений, і +закінчуєте компілятор.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я розраховую закінчити його в жовтні цього року.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: А як щодо ядра?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Зараз я планую почати з ядра, написаного в MIT і +недавно випущеного в світ за припущення, що я використовую його. Це ядро +називається TRIX; воно засноване на віддаленому виклику процедур. Мені ще +потрібно додати сумісність з багатьма особливостями Unix, якої у нього поки +немає. Над цим я ще не починав працювати. Я поки закінчую компілятор, а +потім приступлю до ядра. Мені також, мабуть, доведеться переписати файлову +систему. Я маю намір зробити її стійкою до збоїв, просто записуючи блоки в +потрібному порядку так, що структура диска ніколи не порушиться. І ще я +збираюся ввести номери версій. У мене є складна схема узгодження номерів +версій з тим, як люди зазвичай використовують Unix. Потрібно, щоб була +можливість вказувати імена файлів без номера версії, але в водночас треба, +щоб номер версії можна було вказувати в явному вигляді; те, й інше має +працювати із звичними програмами Unix, ніяк не зміненими для врахування цієї +особливості. Мені здається, у мене є схема здійснення цього, але тільки +перевірка на ділі покаже, чи буде це працювати.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Не могли б ви коротко описати, чим GNU як система +буде перевершувати інші системи? Ми знаємо, що одна з ваших +цілей — створити щось сумісне з Unix. Але, принаймні, в плані +файлової системи, ви вже сказали, що збираєтеся піти далі і створити щось +краще.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Компілятор C буде видавати кращий код і працювати +швидше. Зневадник також кращий. Кожну частину я можу поліпшити, а можу і не +поліпшити. Але єдиної відповіді на це питання немає. У деякій мірі я виграю +від повторної реалізації, що робить багато систем набагато ліпшими. Частково +це тому, що я провів багато часу в цій галузі і працював над багатьма іншими +системами. І тому у мене є багато ідей для реалізації. Одна з сторін, з якої +вона буде краща, це те, що практично все в системі буде працювати з файлами +будь-якого розміру, рядками будь-якого розміру і з будь-якими символами в +них. Система Unix дуже погана в цьому відношенні. Відсутність довільних +меж — це аж ніяк не новий принцип проектування програм. Це просто +було стандартною практикою при програмуванні Unix встановлювати +їх скрізь, можливо, просто тому, що вони писали її для дуже маленького +комп'ютера. Єдине обмеження в системі GNU — це коли ваша програма +вичерпує доступну пам'ять через те, що намагається обробити занадто велику +кількість даних, які ніде розмістити.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: А це навряд чи станеться, якщо у вас є віртуальна +пам'ять. Просто вам може знадобитися вічність для отримання рішення.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: насправді ці обмеження виявляються задовго до +того, як вам знадобиться вічність для отримання рішення.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Не могли б ви розповісти дещо про те, для роботи на +яких конкретно типах машин і середовищ призначений GNU EMACS? Зараз він +працює на VAX'ах; перенесли його в якій-небудь формі на персональні +комп'ютери?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я не зовсім розумію, що ви маєте на увазі під +персональними комп'ютерами. Наприклад, Sun — це персональний +комп'ютер? GNU EMACS вимагає як мінімум мегабайт вільної пам'яті, а бажано +більше. Його, як правило, використовують на машинах з віртуальною +пам'яттю. За винятком різних технічних проблем в невеликому числі +компіляторів C, GNU EMACS буде працювати майже на будь-якій машині з +віртуальною пам'яттю і досить новою версією Unix, і на більшості з них він +вже працює.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи пробував хто-небудь переносити його на комп'ютери +Atari або Macintosh?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: У Atari 1040ST поки недостатньо пам'яті. Я вважаю, +що на такій машині Atari він буде працювати. Я також думаю, що у майбутніх +машин Atari з'явиться в тій чи іншій формі переадресація пам'яті. Звичайно, +я не розробляю програми для роботи на комп'ютерах, які переважають +сьогодні. Коли я запустив цей проект, я знав, що він займе кілька +років. Тому я вирішив, що не хочу робити систему гіршу через те, що візьму +на себе додаткові труднощі, змушуючи її працювати в обмеженому сучасними +параметрами середовищі. Отож, замість цього я вирішив, що збираюся писати її +так, як це здається найбільш природно і добре. Я впевнений в тому, що через +пару років будуть переважати машини достатнього розміру. Насправді зростання +розмірів пам'яті відбувається так швидко, що мене дивує, як повільно +більшість людей починають використовувати віртуальну пам'ять; мені здається +це надзвичайно важливим.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Я вважаю, що люди не вважають це необхідним для +однокористувацьких машин.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Вони не розуміють, що один користувач не означає +одну програму. Безумовно, для будь-якої системи типу Unix важливо мати +можливість запускати багато різних процесів одночасно, навіть якщо за +комп'ютером тільки ви один. GNU EMACS міг би працювати на машині без +віртуальної пам'яті з достатньою кількістю пам'яті, але тоді ви не могли б +як слід працювати з іншою системою GNU або Unix.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Наскільки у GNU EMACS розвинений Лісп? Мені здалося, +що його можна використовувати як засіб для вивчення Ліспа.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Це, безумовно, можливо. GNU EMACS містить повну, +хоча і не дуже потужну систему Ліспа. Вона досить потужна для написання +команд редактора. Вона не зрівняється, скажімо, з системою Загального Ліспа, +яку можна застосовувати навіть для системного програмування, але вона +володіє всім, що повинно бути в Ліспі.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи є у вас прогноз про те, коли ви зможете поширювати +працююче середовище, у якому, якщо ми встановимо її на наші машини або +робочі станції, ми зможемо робити що-небудь осмислене за допомогою тільки +тих програм, які ви будете поширювати?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Важко сказати. Це може статися протягом року, але, +звичайно, може зайняти і більше. Можливо, це займе і менше часу, але тепер +це не дуже ймовірно. Я думаю, що закінчу компілятор протягом місяця або +двох. Єдина велика частина роботи, яку мені належить виконати крім нього, це +ядро. Спершу я припускав, що на GNU піде близько двох років, але вже минуло +два з половиною роки, а я все ще не закінчив. Почасти причиною затримки було +те, що я витратив багато часу на роботу над одним компілятором, який +виявився глухим кутом. Мені довелося повністю його переписати. Інша +причина що я витратив так багато часу на GNU EMACS. Спочатку +мені здавалося, що мені взагалі не доведеться цього робити.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Розкажіть нам про вашу схему розповсюдження програм.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я не розміщую програми або керівництва в суспільне +надбання з тієї причини, що я хочу бути впевненим в тому, що всі користувачі +отримають свободу обміну. Я не хочу, щоб хтось створив поліпшену версію +програми, яку я написав, і поширював її як невільну. Я хочу, щоб такої +можливості не було. Я хочу заохочувати вільні поліпшення цих програм, і +кращий спосіб зробити це — позбавити людину усякої спокуси +зробити такі удосконалення невільними. Так, деякі з них утримаються від +внесення поліпшень, але багато інших зроблять такі ж поліпшення, причому +зроблять їх вільними.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: І як ви збираєтеся гарантувати це?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я роблю це, заявляючи авторські права на програми +і додаючи зауваження, яке дає людям явний дозвіл копіювати програми і +змінювати їх, але тільки в тому випадку, якщо вони будуть поширювати їх не +інакше, як на тих же умовах, що і я. Ви не зобов'язані поширювати зміни, які +ви внесете в будь-яку з моїх програм — ви можете зробити це +тільки для самого себе, і ви не зобов'язані комусь її віддавати чи +кому-небудь про це розповідати. Але якщо ви передаєте її кому-ще, ви повинні +робити це на тих же умовах, які я використовую.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи маєте ви які-небудь права на виконуваний код, +отриманий на виході компілятора C?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Закони про авторське право не дають мені +виняткових прав на результати роботи компілятора, тому вони не дають мені +можливості говорити про це, та я і не намагаюся. Я не симпатизую людям, які +розробляють невільні продукти за допомогою будь-якого компілятора, але +намагатися заборонити їм розробляти їх цим компілятором не здається особливо +корисним, тому я не збираюся цього робити.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи відносяться ваші обмеження і до тих, хто бере +шматки ваших програм для створення чогось іншого?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так, якщо вони включать який-небудь значний +фрагмент. Якщо це два рядки тексту, це нічого; авторське право на це не +поширюється. По суті, я вибрав ці умови так, що спершу є авторське право, +яким усі програмні комірники користуються, щоб не давати всім робити хоч +що-небудь, а потім я додаю зауваження, в якому відмовляюся від частини цих +прав. Я не вважаю, що причиною, по якій ви повинні підкорятися цим умовам, є +закон. Підкорятися їм потрібно тому, що коли чесна людина поширює програми, +то вона заохочує подальший обмін.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: певною мірою ви залучаєте людей до такого способу +мислення, надаючи їм всі ці цікаві засоби, які вони можуть використовувати, +але тільки якщо вони приймають вашу філософію.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так. Це можна також розуміти як використання +законодавства, встановленого комірниками програм, проти них. Я використовую +це для захисту суспільства від них.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Оскільки виробники не побажали фінансувати проект, +хто, на вашу думку, буде використовувати систему GNU, коли вона буде готова?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Поняття не маю, але це питання не важливий. Моя +мета дати людям можливість скинути ланцюги, які накидають +невільні програми. Я знаю, що є люди, які хочуть цього. Можливо, є й такі, +кому це байдуже, але я думаю не про них. Мені трохи прикро за них і за тих, +на кого вони впливають. У даний момент людина, усвідомлює всю +непривабливість умов невільних програм, відчуває себе в безвихідному +положенні, бо у неї немає альтернативи, крім відмови від користування +комп'ютером. Ось я і збираюся дати йому зручну альтернативу.</p> + +<p>Інші можуть використовувати систему GNU просто тому, що вона чудова +технічно. Наприклад, мій компілятор C виробляє майже найкращий код, який я +коли-небудь бачив на виході компілятора C. А GNU EMACS, відповідно до +загальної думки, набагато перевершує програми комерційних конкурентів. І +ніхто не фінансував GNU EMACS, але всі ним користуються. Тому я думаю, що +багато будуть використовувати іншу систему GNU через її технічні +переваги. Однак я б писав систему GNU, навіть якщо б не міг зробити її +технічно кращою, тому що я хочу, щоб вона була кращою в соціальному +відношенні. Насправді проект GNU — це соціальний проект. Він +користується технічними засобами для того, щоб змінити суспільство.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: У такому випадку для вас досить важливо, щоб люди +взяли GNU. Створити ці програми, щоб віддати людям — не просто +науковий експеримент. Ви сподіваєтеся, що вони змінять принципи роботи +індустрії програмного забезпечення.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так. Одні кажуть, що ніхто і ніколи не стане +використовувати її, тому що на ній немає привабливого фірмового знака, інші +кажуть, що вона, напевно, надзвичайно важлива, і всі захочуть користуватися +нею. Я не можу сказати, що станеться насправді. Я не знаю ніякого іншого +способу спробувати позбутися від неподобств того поля діяльності, в якому я +перебуваю, тому я повинен зайнятися саме цим.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи ви усвідомлюєте наслідки? Ви, очевидно, розумієте, +що це дуже важлива політична і соціальна заява.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Це зміна. Я намагаюся змінити підхід до людей +знань і до інформації взагалі. Я вважаю, що спроби оволодіти знаннями, +спроби контролювати, чи дозволено людям користуватися ними, або спроби +заборонити людям обмінюватися ними — це шкідництво. Це +діяльність, що збагачує людину, яка нею займається, за рахунок збідніння +всього суспільства. Одна людина отримує один долар знищенням цінностей +вартістю в два долари. Я думаю, що людина з совістю стала б робити такого +роду речі, можливо, тільки під страхом смерті. І звичайно, люди, які роблять +це, досить багаті; я можу тільки сказати, що вони не педантичні. Я б волів +бачити, як люди отримують винагороду за написання вільних програм та за +сприяння людям у їхньому використанні. Я не хочу спостерігати, як отримують +винагороду люди, які пишуть вільні програми, тому що це насправді не йде на +благо суспільству. Принцип капіталізму полягає в ідеї, що людям вдається +заробляти гроші, виробляючи речі, а тому у них є стимул робити те, що +корисно, автоматично, так би мовити. Але це не працює по відношенню до +володіння знаннями. У них є стимул робити не те, що дійсно корисно, а робити +те, що дійсно корисно, стимулу немає. Я вважаю за потрібне відзначити, +інформація відрізняється від таких матеріальних об'єктів, як автомобілі або +буханця хліба, тому що люди можуть копіювати її і обмінюватися нею +самостійно і, якщо ніхто не намагається зупинити це, вони можуть змінювати +її і покращувати стосовно до своїх умов. Це людям корисно. Але це не вірно +по відношенню до буханок хліба. Якщо у вас є одна буханка хліба, і вам +потрібна ще одна, ви не можете просто покласти свою хлібину в копіювальник +хліба. Ви не можете зробити ще одну, не пройшовши всі стадії виготовлення +першої. Тому не має значення, чи дозволено копіювати хліб — це +неможливо.</p> + +<p>До недавнього часу книги виготовлялися тільки на друкарських +верстатах. Можна було зробити копію самостійно, від руки, але це було +непрактично, тому що це вимагало набагато більшої праці, ніж з допомогою +друкарського верстата. А у результаті виходило щось настільки менш +привабливе, що, які б не були наміри і цілі, можна було вважати, що книги +можна робити тільки в масовому виробництві. В силу цього авторське право не +відбирало фактично ніяких прав у читачів. Покупець книги не міг робити +нічого з того, що було заборонено авторським правом.</p> + +<p>Але це не правильно стосовно комп'ютерних програм. Це також не правильно для +касет з магнітною стрічкою. Це частково вірно для книг в наш час, але як і +раніше вірно те, що для більшості книг дорожче і, без сумніву, важче зробити +їх ксерокопію, ніж купити, а результат, як і раніше менше привабливий. Зараз +ми переживаємо такий період, коли ситуація, що робила авторське право +нешкідливим і прийнятним, переходить у ситуацію, в якій авторське право +стане шкідливим і нестерпним. Тому люди, на яких обмовляють, називаючи +“піратами”,— це фактично люди, які намагаються робити щось +корисне, що їм заборонили робити. Закони про авторське право цілком і +повністю створені для того, щоб допомагати людям отримати повний контроль +над використанням деякої інформації для своєї особистої вигоди. Але вони не +розраховані на те, щоб допомагати тим, хто хоче гарантувати доступність +інформації в суспільстві і не давати іншим обкрадати суспільство. Я вважаю, +що закон повинен виділяти клас праць, що належать товариству, який +відрізняється від суспільного надбання в тому ж сенсі, в якому громадський +парк відрізняється від вмісту сміттєвого бака. Він існує не для того, щоб +його забирав, хто завгодно; він існує для того, щоб усім можна було ним +користуватися, але нікому не заважаючи. Будь-який член суспільства, +позбавлений похідної роботи від якоїсь праці, що належить громаді, повинен +мати можливість відстояти свої права в суді.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Але хіба пірати не зацікавлені в отриманні копій +програм тільки для користування ними, а не тому, що хочуть використовувати +ці знання для виробництва чогось кращого?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я не бачу в цьому суттєвої різниці. Чим більше +людей користуються програмою, тим більше користі вона дає суспільству. У вас +є буханець хліба, яку можна з'їсти один раз, а можна мільйон разів.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Деякі користувачі купують комерційні програми, щоб +отримати підтримку. Як ваша схема розповсюдження передбачає надання +підтримки?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я підозрюю, що цих користувачів ввели в оману, і +вони не розуміють, в чому справа. Безумовно, мати підтримку корисно, але +коли вони починають думати про те, яке відношення це має до продажу програм +або до того, що програми не вільні, вони плутаються. Немає гарантій, що +невільна програма отримає хорошу підтримку. Те, що продавці обіцяють надати +підтримку, не означає, що від неї буде хоча б якась користь. Крім того, +підприємство може закритися. Насправді, люди вважають, що GNU EMACS +підтримується краще, ніж комерційні EMACS'и. Одна з причин те, +що я, мабуть, кращий хакер, ніж люди, написали інші EMACS'и, але інша +причина полягає в тому, що у всіх є вихідні коди, і існує так багато людей, +зацікавлених у тому, щоб зрозуміти, як робити з ним різні речі, що вам +навіть не доведеться шукати підтримки у мене. Навіть проста безкоштовна +підтримка, яка полягає у виправленні мною помилок, про яких мені +повідомляють, і включення цього в наступний випуск, дає людям хороший рівень +підтримки. Ви завжди можете найняти когось вирішити для вас яку-небудь +проблему, а коли програми вільні, у вас є ринок з конкуренцією за +підтримку. Ви можете найняти кого завгодно. Я поставляю список послуг з +emacs'ом, список людей з номерами телефонів і сумами, які вони беруть за +надання підтримки.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Ви збираєте їхні виправлення помилок?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так вони самі надсилають мені їх. Я попросив всіх, +хто хотів бути в цьому списку, пообіцяти, що вони ніколи не стануть просити +нікого з своїх клієнтів тримати в секреті ні те, про що їм сказали, ні ті +зміни програм GNU, які вони отримали в процесі такої підтримки.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: тобто люди не можуть конкурувати за підтримку на +підставі того, що вони знають рішення деякої проблеми, якого більше ніхто не +знає.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Ні. Вони можуть конкурувати на підставі того, що +вони розумні, а значить швидше за інших знайдуть рішення вашої проблеми, або +на підставі глибшого на даний момент розуміння загальних проблем, або +кращого вміння пояснити, що вам потрібно робити. Це все способи +конкурувати. Вони можуть намагатися працювати краще, але не можуть активно +заважати своїм конкурентам.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Мені здається, це схоже на купівлю автомобіля. Вам +зовсім не обов'язково повертатися до первісного виробника за підтримкою або +технічним обслуговуванням.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Або купівлю будинку що було б, якщо +єдиним, хто міг би вирішити проблеми з вашим будинком, був би перший +підрядник, який будував його? Це таке ж зловживання, як те, що пов'язане з +невільними програмами. Люди розповідають мені про проблеми з Unix. Через те, +що виробники продають поліпшені версії Unix, вони схильні збирати +виправлення і віддавати їх тільки у двійковому вигляді. Це призводить до +того, що помилки не виправляються.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Вони дублюють всі зусилля, намагаючись вирішити +проблеми незалежно.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так. Ось ще один аргумент, який допоможе +подивитися на проблему невільною інформації з соціальної точки +зору. Подумайте про кризу страхування відповідальності. Щоб отримати якусь +компенсацію від суспільства, потерпілий повинен найняти адвоката і +поділитися з ним грошима. Це дурний і неефективний спосіб допомогти людям, +що стали жертвами нещасного випадку. І візьміть до уваги увесь той час, який +люди витрачають в тисняві, щоб відтіснити своїх конкурентів. Подумайте про +ручки, упакованих у великі картонні коробки, які коштують більше за +ручки — тільки для того, щоб гарантувати, що ручку не +вкрадуть. Хіба не було б краще, якщо б ми просто розклали безкоштовні ручки +на кожному розі? Подумайте також про всі ці контрольні пости для оплати +проїзду, які гальмують дорожній рух. Це гігантське соціальне явище. Люди +знаходять способи робити гроші, заважаючи суспільству. Коли вони можуть +зашкодити суспільству, вони можуть отримувати гроші за те, щоб вони залишили +людей в спокої. Марнотратство, невіддільне від володіння інформацією, буде +ставати все більш і більш помітним, і в кінцевому підсумку створить різницю +між утопією, в якій ніхто не повинен працювати для того, щоб жити, тому що +вся робота робиться роботами, і таким світом, як наш, де кожен витрачає +багато часу на повторення того, що робить близький.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Як, наприклад, написання попереджень про авторське +право в програмах.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Швидше, як нагляд над усіма для того, щоб +гарантувати, що у них не буде заборонених копій чого-небудь, і повторення +роботи, вже зробленої іншими, через того, що вона невільна.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Цинік міг би поцікавитися, як ви заробите собі на +життя.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Консультаціями. Коли я консультую, я завжди +залишаю за собою право роздавати те, що я написав в процесі консультації. Я +також можу заробляти гроші на життя розсиланням поштою копій вільних +програм, написаних мною чи іншими людьми. Багато присилають по +150 доларів за GNU EMACS, але тепер ці гроші йдуть у Фонд вільного +програмного забезпечення, який я заснував. Фонд не платить мені зарплати, +тому що це не в його інтересах. Замість цього він наймає інших людей +працювати над GNU. До тих пір, поки я можу заробляти консультаціями, я +вважаю, що так буде найкраще.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Що в даний момент знаходиться на стрічці офіційного +дистрибутиву GNU?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Зараз стрічка містить GNU EMACS (одна версія +підходить для всіх комп'ютерів); Bison, програму, яка заміняє <abbr +title="Yet Another Compiler Compiler">YACC</abbr>; MIT Scheme, неймовірно +спрощений діалект Ліспа від професора Сусмена; і Hack, гру на дослідження +підземель, схожу на Rogue.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Чи надається друкований підручник у комплекті з +стрічкою?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Немає. Друковані керівництва коштують +15 доларів кожне, або копіюйте їх самі. Зробіть копії цього інтерв'ю і +обмінюйтеся ними теж.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Як отримати копію?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Напишіть за адресою: Free Software Foundation, 675 +Massachusetts Ave., Cambridge, MA 02139.</p> + +<p>[Поточна адреса (з 2005 року): Free Software Foundation 51 Franklin St, +Fifth Floor Boston, MA 02110-1301, USA. Телефон: +1-617-542-5942; Факс: ++1-617-542-2652] +</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Що ви збираєтеся робити після того, як закінчите з +системою GNU?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Ще не знаю. Іноді я думаю, що продовжу робити те ж +саме в інших областях програмного забезпечення.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Ого, то це тільки перший з цілого ряду штурмів +програмної індустрії?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я сподіваюся. Але можливо, що все, чим я стану +займатися, це жити легким життям, трохи працюючи, щоб тільки прожити. Мені +нема чого жити на широку ногу. А в решту часу я можу шукати цікавих людей +для спілкування або навчання у них речей, які я не вмію робити.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1999, 2000, 2001, 2002, 2007, 2013, 2014, 2020 Фонд +вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/04 09:00:35 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/compromise.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/compromise.html new file mode 100644 index 0000000..2b192a0 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/compromise.html @@ -0,0 +1,300 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/compromise.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Уникання руйнівних компромісів - Проект GNU - Фонд вільного програмного +забезпечення</title> +<style type="text/css" media="print,screen"> +<!-- + .quote { + font-size: 90%; + max-width: 30em; + padding: .5em 1.5em; + background-color: #ececec; + border-radius: 1em; + -moz-border-radius: 1em; + -khtml-border-radius: 1em; + -webkit-border-radius: 1em; + -opera-border-radius: 1em; + } + .quote.imgright { margin: .3em 1em 1em 1em; } + .quote { + font-style: italic; + } + .quote b { + font-style: normal; + font-weight: normal; + } + .imgleft { + width: 18em; + max-width: 100%; + } + +@media (max-width:50em) { + .imgleft, .imgright { + float: none; + display: block; + margin: auto; + } + .quote { + max-width: none; width: auto; + margin: 1em 10%; + } +} +@media (min-width:50em) { + .quote { max-width: 40%; } +} +--> + +</style> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/compromise.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Уникання руйнівних компромісів</h2> + +<address class="byline">Річард Столмен</address> + +<blockquote class="quote imgright"><p><em>“Двадцять п'ять років тому, <a +href="/gnu/initial-announcement.html"> 27 вересня 1983 року, я оголосив про +план</a> створити повністю вільну операційну систему під назвою GNU, що +означає ‘GNU is not Unix (GNU — це не Unix)’. До +двадцять п'ятої річниці системи GNU я написав цю статтю про те, як наша +громада може уникати руйнівних компромісів. Крім відмови від таких +компромісів, у вас є ще багато способів <a href="/help/help.html">допомогти +GNU</a> і вільним програмами. Один з найпростіших способів <a +href="https://www.fsf.org/associate/support_freedom/join_fsf?referrer=4052">приєднатися +до Фонду вільного програмного забезпечення</a> в якості +члена-партнера. ”</em> — <b>Річард Столмен</b></p></blockquote> + +<p>Мета руху за вільне програмне забезпечення - соціальна зміна: <a +href="/philosophy/free-sw.html">зробити все програмне забезпечення +вільним</a>, щоб всі користувачі програм були вільні і могли бути частиною +громади взаємодопомоги. Кожна невільна програма дає своєму розробнику +несправедливу владу над користувачами. Наша мета - покласти край цій +несправедливості.</p> + +<p>Шлях до свободи - <a +href="http://www.fsf.org/bulletin/2008/spring/the-last-mile-is-always-the-hardest/"> +довгий шлях</a>. Він вимагатиме багатьох кроків і багатьох років, щоб прийти +до світу, в якому для користувача програм бути вільним - це звичайна +справа. Деякі з цих кроків важкі і вимагають жертв. Деякі з них стають +легшими, якщо ми йдемо на компроміс з людьми, у яких інші цілі.</p> + +<p>Таким чином, <a href="http://www.fsf.org/">Фонд вільного програмного +забезпечення</a> йде на компроміси — навіть на великі. Наприклад, ми +пішли на компроміс в патентних вимогах версії 3 <a +href="/licenses/gpl.html"> Стандартної громадської ліцензії GNU</a> (GNU +GPL),щоб великі компанії допомагали розвивати і поширювали програми під цією +ліцензією і таким чином підбивали деякі патенти під дію цих вимог. </p> + +<img src="/graphics/gplv3-large.png" alt="[Логотип GPLv3]" class="imgleft" /> + +<p>Призначення <a href="/licenses/lgpl.html">Меншої GPL (LGPL)</a> - компроміс: +ми застосовуємо її для обраних вільних бібліотек, щоб дозволити +застосовувати їх у невільних програмах, тому що ми думаємо, що юридична +заборона на це тільки переводила б розробників на невільні бібліотеки. Ми +допускаємо і закладаємо функції у програми GNU, щоб вони працювали з +поширеними невільними програмами, і ми пишемо в підручниках і повідомляємо +людей про це так, щоб заохотити користувачів останніх встановлювати перші, +але не навпаки. Ми підтримуємо конкретні кампанії, з якими ми згодні, навіть +якщо ми не повністю згодні з групами, які проводять їх.</p> + +<p>Але ми відмовляємося від певних компромісів, навіть якщо багато хто в нашій +громаді хоче піти на них. Наприклад, ми <a +href="/distros/free-system-distribution-guidelines.html"> приймаємо тільки +ті дистрибутиви GNU/Linux</a>, у яких є політика не включати невільні +програми і не спонукати користувачів встановлювати їх. Схвалювати невільні +дистрибутиви було б <abbr title="руйнівний, -а, -е; Виробляє руйнування, +згубний.">руйнівним</abbr> компромісом.</p> + +<p>Компроміс руйнівний, якщо він в кінцевому підсумку працює проти +нашихцілей. Це може статися як на рівні ідей, так і на рівні дій.</p> + +<p>На рівні ідей руйнівний компроміс той, який стверджує передумови, які ми +прагнемо змінити. Наша мета - світ, в якому користувачі програм вільні, але +досі більшість користувачів комп'ютерів навіть не сприймають питання свободи +як проблему. Вони взяли „споживчі“ цінності, а це значить, що вони судять +про будь-яку програму тільки за такими практичними характеристиками, як ціна +і зручність.</p> + +<p>Класичний підручник для самоосвіти Дейла Карнегі <cite>Як завойовувати +друзів і впливати на людей</cite> каже, що найефективніший спосіб переконати +когось аби зробити що-небудь - це представити аргументи, що закликають до +його цінностей. У нас є способи звернутися до споживчих цінностей, +характерних для нашого суспільства. Наприклад, вільні програми, одержувані +безкоштовно, можуть зберегти гроші користувача. Крім того, багато вільних +програм зручні і надійні. Згадка про ці практичні цінності зуміла переконати +багатьох користувачів освоїти різні вільні програми, деякі з яких зараз +користуються великим успіхом.</p> + +<p>Якщо отримати якомога більше користувачів вільних програм — це +все, що вам потрібно, можна було б вирішити обходити мовчанням концепцію +свободи і концентруватися тільки на практичних перевагах, які мають сенс в +термінах споживчих цінностей. Це те, що робить термін “відкритий +вихідний код” і пов'язані з ним гасла. </p> + +<p>З цим підходом ми можемо пройти лише частину шляху до цілі свободи. Ті, хто +користується вільними програмами тільки тому, що це зручно, будуть прихильні +до них тільки до тих пір, поки вони будуть зручні. У них не буде причин не +користуватися разом з тим зручними невільними програмами.</p> + +<p>Філософія відкритого джерельного коду передбачає і волає до споживчих +цінностей, а це зміцнює і затверджує їх. Ось чому ми <a +href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html"> не підтримуємо +відкритий джерельний код</a>.</p> + +<img src="/graphics/gnulaptop.png" + alt="[Літаючий Ґну із ноутбуком]" class="imgright" /> + +<p>Щоб організувати вільну громаду повністю і на тривалий час, нам треба робити +більше, ніж набувати нових користувачів вільних програм. Нам треба +поширювати ідею оцінки програм (і інших речей) на основі +“громадянських цінностей”, на основі того, чи поважають вони +свободу і громаду користувачів, а не тільки в термінах зручності. Тоді люди +не потраплять у пастку невільної програми, залучені привабливою зручною +особливістю.</p> + +<p>Щоб сприяти зміцненню в суспільстві громадянських цінностей, нам потрібно +говорити про них і показувати, як вони лягають в основу наших дій. Ми +повинні відмовитися від компромісу Дейла Карнегі, який вплинув би на їхні +дії схваленням їхніх споживчих цінностей.</p> + +<p>Ми не хочемо сказати, що ми зовсім не можемо згадувати про практичні +переваги — ми можемо і ми це робимо. Це стає проблемою, тільки коли +практичні переваги виходять на передній план і виштовхують свободу за +лаштунки. Таким чином, коли ми згадуємо про практичні переваги вільних +програм, ми часто повторюємо, що це тільки <em>додаткові, вторинні</em> +причини для того, щоб віддавати їм перевагу.</p> + +<p>Недостатньо, щоб наші слова відповідали нашим ідеалам; наші дії теж повинні +їм відповідати. Так що ми повинні також уникати компромісів, у процесі яких +відбувається або узаконюється те, що ми намагаємося викоренити.</p> + +<p>Наприклад, досвід показує, що можна залучити більше користувачів до системи +<a href="/gnu/why-gnu-linux.html">GNU/Linux</a>, якщо включити деякі +невільні програми. Це може бути витончена невільна програма, яка милуватиме +око деяких користувачів, чи невільна платформа програмування на кшталт <a +href="/philosophy/java-trap.html">Java</a> (в минулому) або Flash runtime +(досі), або невільний драйвер пристрою, який забезпечує підтримку певних +моделей апаратури.</p> + +<p>Ці компроміси привабливі, але вони підривають мету. Якщо ви розповсюджуєте +невільні програми або вказуєте людям на них, вам буде важко сказати: +“Невільні програми - це несправедливість, це соціальна проблема, і ми +повинні покласти край цьому”. І якщо навіть ви будете продовжувати +говорити ці слова, ваші дії будуть підривати їх.</p> + +<p>Тут питання не в тому, чи людям буде дано <em>можливість</em> або +<em>дозвіл</em> встановлювати невільні програми; система загального +призначення дає можливість і дозволяє користувачам робити, що їм +заманеться. Питання у тому, чи рекомендуємо ми користувачам невільні +програми. За те, що роблять вони, відповідальність лежить на них; за те, що +ми робимо для них і до чого ми направляємо їх - на нас. Ми не повинні +направляти користувачів до невільних програм мовби це було наше рішення, +тому що невільні програми - це проблема.</p> + +<p>Руйнівний компроміс - це не тільки поганий вплив на навколишніх. Він може +розхитати і ваші цінності допомогою когнітивного дисонансу. Якщо у вас є +певні цінності, але ваші дії передбачають інші протилежні цінності, ви, +ймовірно, зміните свої цінності або свої дії так, щоб дозволити +протиріччя. Таким чином, проекти, аргументи яких засновані на практичних +перевагах або які спрямовують людей до якихось невільних програм, майже +завжди бояться навіть <em>поставити питання</em> про те, що невільні +програми неетичні. Для своїх учасників, так само як для громадськості, вони +стверджують споживчі цінності. Ми повинні відмовитися від цих компромісів, +якщо ми не бажаємо, щоб наші цінності спотворювалися.</p> + +<p>Якщо ви хочете перейти на вільні програми, не жертвуючи цілями свободи, +загляньте в <a href="http://www.fsf.org/resources">розділ ресурсів +фонду</a>. Там перераховані апаратура і конфігурації ЕОМ, які працюють з +вільними програмами, <a href="/distros/distros.html">повністю вільні +дистрибутиви GNU/Linux</a> для встановлення і <a +href="http://directory.fsf.org/"> тисячі пакунків вільних програм</a>, які +працюють у стовідсотково вільному програмному середовищі. Якщо ви хочете +допомогти спільноті залишатися на шляху до свободи, одним із найважливіших +способів є відкрита підтримка громадянських цінностей. Коли обговорюють, що +добре, а що - погане, або що робити, апелюйте до цінностей свободи і +спільноти та аргументуйте свою позицію, виходячи з них.</p> + +<p>Шлях, який дозволить вам йти швидше, не буде кращий, якщо він не веде +туди. Компроміс важливий для досягнення великої мети, але остерігайтеся +компромісів, які від мети відводять.</p> + +<hr class="column-limit"/> + +<p> +Подібний аспект в іншій сфері життя описаний у статті <a +href="http://www.guardian.co.uk/commentisfree/2011/jul/19/nudge-is-not-enough-behaviour-change">„Підштовхувати +- недостатньо“</a>. +</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<p>Copyright © 2008, 2009, 2014, 2015, 2017, 2018, 2019, 2020 <a +href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a>.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/10/06 08:42:12 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/fire.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/fire.html new file mode 100644 index 0000000..1ad6e8b --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/fire.html @@ -0,0 +1,111 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/fire.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Право на вогонь! - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/fire.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Право на вогонь!</h2> + +<p>Вчора ввечері, коли я був у барі, один хлопець попросив у мене +вогнику. Раптово я зрозумів, що тут є попит і можна підзаробити, тож я +погодився запалити йому цигарку за 10 пенсів, але я не просто дав йому +вогню я продав йому ліцензію на прикурювання його сигарети. Моя +ліцензія на вогонь не дозволяла його нікому передавати: зрештою, вогонь був +моєю власністю. Він був п'яний і подивився на мене, як на божевільного, але +все-таки прикурив у мене (і, отже, прийняв ліцензію на користування +вогнем). Зрозуміло, через пару хвилин я помітив, як його приятель попросив у +нього прикурити, і він, до моєї люті, простягнув сигарету і створив +піратську копію вогню! Я розсердився, встав і пішов у ту частину +залу. Уявіть собі мій жах, коли я побачив, як його приятель почав давати +прикурити сусідам направо і наліво! Незабаром все в тій стороні залу курили +від <em>мого</em> вогню, не заплативши мені ні гроша. Оскаженівши, я почав +ходити від однієї людини до іншої, виривати у них сигарети, кидати на землю +і топтати їх.</p> + +<p>Як не дивно, охорона викинула мене за двері, не виявивши жодногоповаги до +моїх прав власності.</p> + +<p>--Єн Кларк</p> +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь-ласка надсилайте до FSF & запити стосовно GNU на адресу <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Також існують <a +href="/contact/">інші шляхи для зв’язку із</a> ФВПЗ. <br />Будь-ласка +надсилайте неробочі посилання та інші виправлення чи побажання на адресу <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Будь-ласка перегляньте <a +href="/server/standards/README.translations.html"> файл README стосовно +перекладів</a> для того, щоб отримати інформацію про координування і +додавання перекладу цієї статті.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 3.0 US. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2014 Єн Кларк</p> + +<p>Verbatim copying and distribution of this entire article is permitted in any +medium provided this notice is preserved.</p><p>Буквальне копіювання та +поширення усієї цієї статті дозволено на будь-якому носії за умови, що це +застереження зберігається.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2015/05/23 05:09:11 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/floss-and-foss.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/floss-and-foss.html new file mode 100644 index 0000000..1c84233 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/floss-and-foss.html @@ -0,0 +1,136 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/floss-and-foss.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.79 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>FLOSS і FOSS - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/floss-and-foss.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>FLOSS та FOSS</h2> + +<p><strong>Річард Столмен</strong></p> + +<p>У спільноті вільного програмного забезпечення два табори: рух за вільні +програми і відкритий вихідний текст. Рух за вільні програми являє собою +кампанію за <a href="/philosophy/free-software-even-more-important.html"> +свободу користувачів комп'ютерів</a>; ми говоримо, що невільна програма +несправедлива по відношенню до своїх користувачам. Табір відкритого +вихідного тексту відмовляється розглядати проблему як питання справедливості +користувачів і засновує свої аргументи <a +href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html"> тільки на практичних +вигодах</a>.</p> + +<p>Щоб підкреслити, що слова “вільні програми” вказують на свободу, +а не на вартість, іноді ми пишемо чи говоримо “<span lang="en" +xml:lang="en">free/</span><span lang="fr" xml:lang="fr">libre</span> <span +lang="en" xml:lang="en">software</span>”, додаючи французьке або +іспанське слово, що означає “вільний” у сенсі свободи. У деяких +контекстах можна просто говорити “<span lang="fr" +xml:lang="fr">libre</span> <span lang="en" +xml:lang="en">software</span>”.</p> + +<p>Один дослідник, що вивчав практику і методи, які застосовуються розробниками +спільноти вільного програмного забезпечення, вирішив, що ці питання +незалежні від політичних поглядів розробників, тому він використовував вираз +“FLOSS”, що означає “<span lang="en" +xml:lang="en">Free/</span><span lang="fr" xml:lang="fr">Libre</span> <span +lang="en" xml:lang="en">and Open Source Software</span>”, щоб явним +чином уникнути переваги того чи іншого політичного табору. Якщо ви хочете +бути нейтральними, це хороший спосіб, позаяк це робить назви обох таборів +однаково помітними.</p> + +<p>Інші користуються виразом “FOSS”, що означає “<span +lang="en" xml:lang="en">Free and Open Source Software</span> (Вільні +програми і програми з відкритим вихідним текстом)”. Призначений віндля +позначення того ж, але не настільки зрозумілий, тому що в ньому не +пояснюється, що “вільний” відноситься до <em>свободи</em> +(оскільки в англійській це слово означає також “безкоштовний” +<em> перекл.</em>). Крім того, “вільні програми” в +ньому не так помітні, як “відкритий вихідний текст”, бо вираз +помітно виставляє “відкритий вихідний текст”, але відтісняє в +сторону “вільні програми”.</p> + +<p>Вираз “вільні програми і програми з відкритим вихідним текстом” +збиває з пантелику і з іншої причини: можна подумати, що воно означає єдину +точку зору, а не вказує на дві різні позиції. Таке формулювання предмету +заважає зрозуміти той факт, що вільні програми і відкритий вихідний текст +становлять різні політичні погляди, які докорінно несумісні.</p> + +<p>Отже, якщо ви хочете дотримуватися нейтралітету між вільними програмами і +відкритим вихідним текстом, зрозуміло висловлюючись про те й інше, то цього +слід досягати виразом “FLOSS”, а не “FOSS”.</p> + +<p>Ми, учасники руху за вільні програми, не користуємося ні тим, ні іншим +виразом, тому що ми не хочемо бути нейтральними по цьому політичному +питанню. Ми стоїмо за свободу і показуємо це кожен раз — кажучи +“вільні” і підкреслюючи їхню свободу.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> + +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<p>Copyright © 2013, 2015, 2016 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2016/11/18 07:32:43 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-doc.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-doc.html new file mode 100644 index 0000000..a9bab28 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-doc.html @@ -0,0 +1,240 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/free-doc.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/free-doc.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/free-doc.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/free-doc.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-12-27" --><!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/free-doc.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.79 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Чому вільним програмам потрібна вільна документація - Проект GNU - Фонд +вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/free-doc.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Чому вільним програмам потрібна вільна документація</h2> + +<blockquote class="announcement"><p> +<a href="http://defectivebydesign.org/ebooks.html">Приєднуйтесь донашого +списку розсилки про небезпеки електронних книг</a>. +</p></blockquote> + +<ul> +<li><a href="/copyleft/fdl.html">Ліцензія вільної документації GNU</a></li> +</ul> + +<p> +Найбільше у вільних операційних системах не вистачає не програм; найбільшим +дефіцитом є вільні посібники, які ми могли б включати в ці +системи. Багато-які з наших найважливіших програм не укомплектовані повними +інструкціями. Документація - істотна частина будь-якого пакету програм; коли +важливий вільний пакет програм не укомплектований вільним посібником, це +серйозна прогалина. Сьогодні у нас багато таких прогалин.</p> + +<p> +Одного разу, багато років тому, я думав про освоєння мови Perl. У мене була +копія вільного посібника, але читати його мені було важко. Коли я запитав +користувачів Perl про альтернативи, мені сказали, що є якісніші підручники, +але вони не вільні.</p> + +<p> +Чому так було? Автори добрих підручників написали їх на замовлення +видавництва О'Рейлі Ессошіейтс, яке опублікувало їх на обмежувальних умовах +- копіювати та редагувати їх було заборонено, вихідні файли не були +доступні, що виключало використання в спільноті вільного програмного +забезпечення. </p> + +<p> +Такого роду ситуація виникла не в перший раз і (на превеликий жаль для +нашого суспільства) далеко не в останній. З тих пір видавці невільної +документації ввели спільноту авторів у спокусу накладати обмеження на свої +керівництва. Багато разів мені доводилося чути, як користувач GNU з +захопленням розповідає про посібник, який він пише і яким він збирається +допомогти проекту GNU а потім він обманював мої надії, пояснюючи +тим, що він підписав з видавцем контракт про обмеження на посібник, тому ми +не зможемо скористатися ним. </p> + +<p> +Зважаючи на те, що вміння писати гарною англійською мовою зустрічається +серед програмістів нечасто, ми навряд чи можемо дозволити собі втрачати +документацію таким чином.</p> + +<p> +Вільна документація, як і вільні програми, означає свободу, а не +вартість. Проблема цих книг полягала не в тому, що “О Рейллі +Ессошіейтс” стягувала плату за друкарські копії саме по +собі це не погано. (Фонд вільного програмного забезпечення теж <a +href="http://shop.fsf.org/category/books/">продає друкарські +копії</a>вільної <a href="/doc/doc.html">документації GNU</a>.) Але +документація GNU доступна у вигляді вихідного коду, а ці +підручники — тільки у друкованому вигляді. Посібники GNU +дозволено копіювати та змінювати; підручники про Perl +ні. Проблема полягає у цих обмеженнях.</p> + +<p> +Критерій свободи посібника приблизно такий же, як критерій свободи програми: +надання всім користувачам певних свобод. Розповсюдження (в тому числі +комерційне) має бути дозволено таким чином, щоб посібник міг супроводжувати +кожну копію програми у електронному вигляді або на папері. Дозвіл вносити +зміни теж життєво важливий. </p> + +<p> +У загальному випадку я не думаю, що важливо, аби людям було дозволено +змінювати будь-якого роду статті і книги. Питання, пов'язані з літературними +творами, не завжди збігаються з питаннями, пов'язаними з +програмами. Наприклад, я не думаю, що ви або я зобов'язані надавати дозвіл +змінювати такі статті, як ця, які описують наші дії або наші погляди. </p> + +<p> +Але є особлива причина, по якій свобода зміни життєво важлива для +документації вільних програм. Коли люди користуються своїм правом змінювати +програми і додають або модифікують її особливості, то, якщо вони свідомі, +вони будуть виправляти і опис щоб з програмою вони могли надати +точну і корисну документацію. Посібник, який забороняє програмістам бути +свідомими і завершувати свою справу (або, точніше, вимагає, щоб вони писали +нову документацію з самого початку, якщо вони модифікують програми), не +задовольняє потребам нашої спільноти. </p> + +<p> +Хоча повна заборона модифікацій неприйнятна, деякого роду обмеження на метод +модифікації не становлять проблеми. Наприклад, цілком допустимо вимога +зберігати список авторів або повідомлення про авторські права первісного +автора і умовах поширення. Також не представляє проблеми вимога включати в +змінені версії повідомлення про те, що вони були змінені, і навіть цілі +розділи, які не дозволено ні видалити, ні змінювати, до тих пір, поки ці +розділи присвячені нетехнічним питанням. (У деяких посібниках GNU такі +розділи є.)</p> + +<p> +Такого роду обмеження не представляють проблеми, бо на практиці вони не +перешкоджають свідомому програмісту адаптувати документацію до зміненої +програми. Іншими словами, вони не заважають спільноті вільного програмного +забезпечення користуватися посібником повною мірою. </p> + +<p> +Однак повинна бути можливість змінювати увесь <em>технічний</em> зміст +посібника, а потім поширювати результат на будь-якому звичайному носії, за +всіма звичайними каналами; в іншому випадку обмеження заважають спільноті; +такий посібник не вільний, тому нам потрібний інший посібник. </p> + +<p> +На жаль, часто буває важко знайти кого-небудь, хто написав би інший +посібник, коли є невільний посібник. Складність полягає в тому, що багато +людей думають, що невільного посібника достатньо; тому вони не відчувають +потреби написати вільний посібник. Вони не розуміють, що у вільній +операційній системі є прогалина, яку потрібно заповнити.</p> + +<p> +Чому користувачі думають, що невільної документації достатньо? Деякі про це +просто не замислювалися. Я сподіваюся, що ця стаття допоможе змінити цю +ситуацію.</p> + +<p> +Інші користувачі вважають невільні посібники прийнятними з тієї ж причини, +по якій багато хто вважає прийнятними невільні програми: вони розглядають +питання з суто практичної точки зору, не застосовуючи критерію свободи. Ці +люди вільні у своїх думках, але оскільки ці думки ґрунтуються на системі +цінностей, в якій немає місця свободі, вони не можуть бути зразком для тих з +нас, хто цінує свободу. </p> + +<p> +Будь ласка, розповідайте людям про цю проблему. Ми як і раніше програємо у +посібниках невільним виданням. Якщо ми будемо розповідати, що невільною +документації не достатньо, можливо, ще один чоловік, який хоче допомогти GNU +складанням документації, вчасно усвідомить, що спершу він повинен зробити +її вільною. </p> + +<p> +Ми можемо також закликати комерційних видавців продавати вільні посібники з +копілефтом замість невільних авторських прав. Один із способів допомогти +цьому перевірити умови розповсюдження посібника перед тим, як ви +купите його, і віддавати перевагу книзі з копілефтом замість книги без +нього.</p> +<p> +[Примітка: Ми підтримуємо <a href="/doc/other-free-books.html"> сторінку, на +якій перераховані вільні книги інших видавців</a>].</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь-ласка надсилайте до FSF & запити стосовно GNU на адресу <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Також існують <a +href="/contact/">інші шляхи для зв'язку із</a> FSF. <br />Будь-ласка +надсилайте неробочі посилання та інші виправлення чи побажання на адресу <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Будь-ласка, перегляньте <a +href="/server/standards/README.translations.html">файл README стосовно +перекладів</a> для того, щоб отримати інформацію про координування і +додавання перекладу цієї статті.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, +2005, 2006, 2007, 2009, 2015, 2016 Фонд вільного програмного забезпечення, +Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/02/25 23:00:03 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-open-overlap.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-open-overlap.html new file mode 100644 index 0000000..b487df7 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-open-overlap.html @@ -0,0 +1,128 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/free-open-overlap.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Співвідношення вільних програм і відкритого вихідного тексту - Проект GNU - +Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/free-open-overlap.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Співвідношення вільних програм і відкритого вихідного тексту</h2> + +<p>Ось як співвідносяться одна з одною категорії <a +href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html">вільних програм і +відкритого вихідного тексту</a>:</p> + +<pre> +<code> + ------------------------------------- + / | | \ + | | | | + | | | | + | | | | + | | Apache, первісною BSD | | + | | модифікованою BSD, X11, | | +вільні < | expat, Pyghon, MPL і т.д. | | відкритий + | | (виконувані файли | > вихідний + | | не тивоїзовані) | | текст + | | | | + | | | | + | | | | + \ | | | + ------------------------------------- | + | тивоїзовані пристрої | інші | / + ------------------------------------- +</code> +</pre> + +<p>Програми, які є відкритим вихідним кодом, але не вільними, становлять +невелику частину по відношенню до тих, що вільні. Якщо зображати нижній ряд +в масштабі, то текст потрібно було б писати дрібним шрифтом, можливо, +занадто дрібним, щоб його можна було прочитати.</p> + +<p>Тивоїзовані <a +href="/philosophy/proprietary/proprietary-tyrants.html">“тиранічні” +пристрої</a> містять невільні виконувані файли, зроблені з оригінального +тексту, який вільний. На 2013 рік багато пристроїв на базі Android +є тиранічними, але деякі не є такими.</p> + +<!-- don't link here to the list of nonfree licenses. +That gives the wrong idea, since most of those are not open source either. --> +<p>“Інші” позначає програми, вихідний код яких розповсюджується під +ліцензіями, які є ліцензіями відкритого вихідного коду, але не є ліцензіями +вільних програм. Кілька таких ліцензій було написано близько 2000 року, +вони застосовувалися для випуску деяких програм. Ми давно не чули про те, +щоб такі ліцензії застосовувалися на практиці, але у нас немає причин +думати, що ними ніколи не користуються.</p> + +<p>Більшість ліцензій невільних програм не є ліцензіями програм з відкритим +вихідним кодом.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<p>Copyright © 2015 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/3.0/us/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivs (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 3.0 Сполучені Штати</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2016/07/09 07:31:24 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-software-even-more-important.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-software-even-more-important.html new file mode 100644 index 0000000..68bef59 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-software-even-more-important.html @@ -0,0 +1,396 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/free-software-even-more-important.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/free-software-even-more-important.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/free-software-even-more-important.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/free-software-even-more-important.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2018-09-18" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.84 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Вільне програмне забезпечення стало ще важливішим зараз - Проект GNU - Фонд +вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/free-software-even-more-important.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Вільне програмне забезпечення ще важливішим зараз</h2> + +<p><a href="http://www.stallman.org/"><strong>Річард Столмен</strong></a></p> + +<blockquote> +<p>Суттєво відредагована версія статті була опублікована у <a +href="http://www.wired.com/opinion/2013/09/why-free-software-is-more-important-now-than-ever-before"> +Ваєред</a>.</p> +<p> +<a href="/help/help.html">Чим ви можете допомогти руху за вільні +програми</a>. +</p> +</blockquote> + +<p>Із 1983 рух за вільне програмне забезпечення проводив кампанія за свободу +комп'ютерних користувачів — щоби користувачі управляли програмами, +якими вони користуються, а не навпаки. Коли програма поважає свободу +користувачів та громади, то вона називається “вільною +програмою.”</p> + +<p> Ми також називаємо такі програми “вільними” підкреслюючи, що ми +говоримо про свободу, а не вартість. Деякі невільні програми, такі як +Photoshop, дуже дорогі; інші, такі як Flash Player, доступні +безкоштовно — у будь-якому випадку вони підпорядковують своїх +користувачів владі власника програми, а цієї влади ніхто не повинен мати.</p> + +<p>Ці дві невільні програми мають дещо спільне: вони обидві є <em>шкідливими +програмами</em>. Тобто обидві мають можливості, розроблені для зневаги +прав користувача. Власницьке програмне забезпечення наразі є часто шкідливим +через те, що <a href="/malware/"> влада розробників розбещує їх</a>. Цей +каталог містить список близько 300 різних шкідливих функцій (станом на +квітень 2017), але це, звісно, вершина айсберга.</p> + +<p>Із вільним програмним забезпеченням користувачі контролюють програму, як +окремо, так і гуртом. Тому вони контролюють, що їхні комп'ютери чинять +(передбачається, що ці комп'ютери <a +href="/philosophy/loyal-computers.html">лояльні</a> і працюють згідно із +вказівок програм користувача).</p> + +<p>Із закритим програмним забезпеченням програма контролює користувачів і деякі +інші особи (розробник чи “власник”) керують програмою. Тому +закрита програма дає владу розробнику над її користувачами. Це несправедливо +само по собі. Навіть більше, воно спокушає розробника зневажливо поводитися +із користувачами іншими способами.</p> + +<p>Навіть коли невільні програми прямо не шкідливі, у їхніх розробників є +стимул робити їх <a +href="https://observer.com/2016/06/how-technology-hijacks-peoples-minds%E2%80%8A-%E2%80%8Afrom-a-magician-and-googles-design-ethicist/"> +контролюючими, маніпулятивними і такими, що викликають залежність</a>. Можна +говорити, як це робить автор статті, що у розробників є моральний обов'язок +не робити цього, але звичайно вони переслідують свої інтереси. Якщо ви не +хочете, щоб це відбувалося, переконайтеся, що програму контролюють її +користувачі.</p> + +<p>Свобода означає контроль над своїм власним життям. Якщо ви застосовуєте +програму в процесі своєї життєдіяльності, ваша свобода залежить від того, чи +контролюєте ви цю програму. Ви заслуговуєте контролю над програмами, якими +користуєтеся, тим більше — коли ви застосовуєте їх для того, що у +вашому житті важливе.</p> + +<p>Для того, щоб користувачі контролювали програму, потрібні чотири <a +href="/philosophy/free-sw.html"> найважливіших свободи</a>. +</p> + +<p>(0) Свобода виконувати програму як вам завгодно, в будь-яких цілях.</p> + +<p>(1) Свобода вивчати “вихідний код” програми і змінювати його, +щоб програма проводила ваші обчислення як вам завгодно. Програми пишуться +програмістами на мовах програмування (поєднують природні мови з +алгеброю) — і це утворює форму програми, яку називають +“вихідний код”. Кожний, хто вміє програмувати і у кого є +програма у формі вихідного коду, може прочитати його і зрозуміти, як вона +працює, а також внести зміни. Коли все, що у вас є — це +виконувана форма, послідовність чисел, які комп'ютер ефективно виконує, але +які людині збагнути вкрай важко, то розбиратися в програмі і правити її в +цьому виді неймовірно складно.</p> + +<p>(2) Свобода копіювати і поширювати вільні копії коли вам завгодно. (Це не +обов'язок; ви робите це на власний вибір. Якщо програма вільна, це не +означає, що хтось зобов'язаний пропонувати вам копію або що ви зобов'язані +пропонувати йому копію. Поширення серед користувачів програми без свободи +несправедливо по відношенню до них; проте рішення не поширювати +програму користуватися нею приватним порядком — не +пов'язане з несправедливістю у відношенні кого-небудь.)</p> + +<p>(3) Свобода копіювати і поширювати свої змінені версії, коли вам завгодно.</p> + +<p>Перші дві свободи означають, що кожен користувач може здійснювати +індивідуальний контроль над програмою. Інші дві свободи дозволяють будь +групі користувачів разом здійснювати <em>колективний контроль</em> над +програмою. Якщо наявні всі чотири свободи, то користувачі повністю +контролюють програму. Якщо хоча б однією з них бракує, то програма є +невільною.</p> + +<p>Для практичної діяльності застосовуються також інші види робіт, у тому числі +рецепти приготування страв, такі освітні роботи, як підручники, такі +довідкові роботи, як словники та енциклопедії, а також шрифти для +відображення абзаців тексту, електричні схеми, за якими люди роблять +апаратуру, взірці для виготовлення прикладних (не тільки декоративних) +об'єктів на тривимірному принтері. Оскільки це не програми, рух за вільні +програми, строго кажучи, на них не поширюється; однак до них застосовні ті ж +самі міркування, які приводять до того ж самому висновку: ці твори повинні +нести ті ж чотири свободи.</p> + +<p>Вільна програма дозволяє вам копатися в ній, щоб змусити її робити те, що ви +хочете (або щоб вона припинила робити те, що вам не за смаком). Можливо, це +звучить смішно, якщо ви звикли до невільних програм, запечатаному ящику, але +у світі свободи це звичайна річ; це хороший спосіб вчитися +програмувати. Навіть традиційній американській розвазі самостійній доробці +автомобілів заважає те, що машини тепер містять невільні програми.</p> + +<h3>Несправедливість закритих програм</h3> + +<p>Якщо користувачі не контролюють програму, програма контролює +користувачів. Якщо програма невільна, то існує якась особа, +“власник” програми, яка контролює програму — і таким +чином здійснює владу над її користувачами. Невільна програма +ярмо, знаряддя несправедливої влади.</p> + +<p>У обурливих випадках (хоча такі випадки стали цілком звичайними) <a +href="/philosophy/proprietary.html"> невільні програми складають так, щоб +вони шпигували за користувачами, обмежували їх, піддавали цензурі і +зловживали ними</a>. Наприклад, операційна система Apple iThings робить все +це, як і Windows на мобільних пристроях з процесорами ARM. У Windows, +вбудованих програмах мобільних телефонів і Google Chrome для Windows є +універсальний чорний хід, який дозволяє деякій компанії віддалено змінювати +програми, не питаючи дозволу. У Amazon Kindle є чорний хід для видалення +книг.</p> + +<p>Застосування невільних програм в “Інтернеті речей” перетворило б +його на “<a +href="http://ieet.org/index.php/IEET/more/rinesi20150806">Інтернет +телеторговців</a>”, а також на “Інтернет вивідувачів”.</p> + +<p>З метою покінчити з несправедливістю невільних програм рух за вільні +програми розробляє вільні програми з тим, щоб користувачі могли звільнити +себе. Ми приступили до цього в 1984 році, розробляючи вільну +операційну систему <a href="/gnu/the-gnu-project.html">GNU</a>. Сьогодні GNU +працює на мільйонах комп'ютерів, головним чином у вигляді <a +href="/gnu/gnu-linux-faq.html">комбінації GNU/Linux</a>.</p> + +<p>Передача програми користувачам без свободи несправедлива по відношенню до +ним; проте рішення не поширювати програму не пов'язане з несправедливістю у +відношенні до кого-небудь. Якщо ви пишете програму і користуєтеся нею +приватним чином, то це не робить іншим нічого поганого (ви втрачаєте +можливість зробити добро, але це не те ж саме, що робити зло). Таким чином, +коли ми говоримо, що всі програми повинні бути вільні, ми маємо на увазі, що +кожна копія повинна приходити з чотирма свободами, але не маємо на увазі, що +у когсь є обов'язок пропонувати вам копію.</p> + +<h3> Невільні програми і послуга підміни програм</h3> + +<p>Невільні програми були першим способом, яким компанії могли відняти у людей +контроль над обчисленнями. Сьогодні є інший спосіб під назвою послуга +підміни програм. Це означає, що ви даєте чужому сервера вирішувати ваші +власні обчислювальні завдання.</p> + +<p>Послуга підміни програм не означає, що програми на сервері невільні (хоча +часто так і є). Однак користування нею призводить до тих же +несправедливостей, що і користування невільною програмою: це дві дороги в +одне й те ж недобре місце. Візьмемо в якості прикладу такої послуги службу +перекладу: користувач надсилає текст на сервер, а сервер перекладає його +(скажімо, з англійської на іспанську) і відсилає переклад користувачеві. Так +от, виконання перекладу знаходиться під контролем оператора сервера, а не +користувача.</p> + +<p>Якщо ви користуєтеся послугою підміни програм, то оператор сервера контролює +ваші обчислення. Це вимагає довіряти усі причетні до обробки дані оператору +сервера, якого будуть також примушувати показувати їх державі <a +href="/philosophy/who-does-that-server-really-serve.html"> тому кого, +зрештою, цей сервер обслуговує?</a></p> + +<h3>Первинні і вторинні несправедливості</h3> + +<p>Коли ви користуєтеся невільними програмами або послугами-підміни програм, +перш за все ви робите погано з самим собою, тому що це дає якійсь особі +несправедливу владу над вами. Ви повинні піти від цього заради самих +себе. Це також означає несправедливість у відношенні інших, якщо ви обіцяєте +не обмінюватися. Тримати таку обіцянку зло, а не стримати +його менше зло; щоб бути по-справжньому чесним, вам взагалі не +слід давати цієї обіцянки.</p> + +<p>Відомі випадки, коли користування невільними програмами надає прямий тиск, +який змушує інших робити те ж саме. Характерний приклад — Skype: +коли одна людина користується невільною програмою-клієнтом Skype, від іншої +людини теж потрібно користуватися цією програмою — таким чином +обидва поступаються своєю свободу (ця ж проблема є у Google +Hangouts). Користуватися такими програмами не можна навіть пропонувати. Ми +повинні відмовлятися від користування такими програмами навіть на короткий +термін, навіть на чужому комп'ютері.</p> + +<p>Інша шкода від застосування вільних програм і послуг підміни програм полягає +в тому, що це винагороджує агресора, заохочуючи подальший розвиток цієї +програми або “послуги” і втягуючи у свою чергу ще більше число +людей під п'яту компанії.</p> + +<p>Усі форми непрямої шкоди посилюються, коли користувач представляє собою +громадську установу чи навчальний заклад.</p> + +<h3>Вільні програми і держава</h3> + +<p>Громадські органи існують для народу, а не самі для себе. Коли вони +проводять обчислення, вони роблять це для народу. Їхній +обов'язок — підтримувати повний контроль над цими обчисленнями, +щоб вони могли гарантувати, що вони проводяться для народу належним чином (в +цьому полягає обчислювальний суверенітет держави). Вони ніколи не повинні +допускати, щоб контроль над державними обчисленнями потрапив у приватні +руки.</p> + +<p>Щоб підтримувати контроль над народними обчисленнями, громадські органи не +повинні робити це за допомогою невільних програм (програм, контрольованих ще +кимось, крім держави). І вони не повинні довіряти обчислення службам, +запрограмованим і керованим кимось, відмінним від держави, позаяк це була б +послуга-підміни програми.</p> + +<p>В одному життєво важливому випадку у невільної програми немає взагалі +ніякого захисту — при захисті від її розробника. А розробник може +допомагати іншим обходити заходи безпеки. <a +href="http://arstechnica.com/security/2013/06/nsa-gets-early-access-to-zero-day-data-from-microsoft-others/">Microsoft +показує помилки в Windows АНБ</a> (державному агентству цифрового шпигунства +США), перед тим як їх виправити. Ми не знаємо, чи так само чинить Apple, але +ця компанія знаходиться під таким же тиском держави, як і Microsoft. Якщо +уряд будь-якої іншої країни користується такими програмами, то це ставить +під загрозу національну безпеку. Ви хочете, щоб АНБ зламала комп'ютери +вашого уряду?Див. наші <a href="/philosophy/government-free-software.html"> +рекомендації щодо державної політики із підтримки вільних програм</a>.</p> + +<h3>Вільні програми і освіта</h3> + +<p>Школи (тобто вся освітня діяльність) впливають на майбутнє суспільства за +допомогою того, чого вони навчають. Вони повинні навчати виключно вільним +програмам, щоб використовувати свій вплив на благо. Навчати невільної +програми — все одно що прищеплювати залежність, а це йде врозріз +із завданнями освіти. Навчаючи користуватися вільними програмами, школи +будуть спрямовувати суспільство до вільного майбутнього і допомагати +талановитим програмістам опанувати цією майстерністю.</p> + +<p>Вони будуть виробляти в учнів звичку співпрацювати, допомагати іншим. У +кожному класі має бути правило: “Учні! Цей клас — місце, де +ми обмінюємося своїми знаннями. Якщо ви приносите в клас програму, ви не +можете тримати її при собі — ви повинні обмінюватися копіями з +рештою класу, в тому числі вихідним текстом програми на випадок, якщо хтось +ще захоче вивчити його. Відповідно, приносити в клас невільні програми не +допускається, крім випадку зворотної розробки цих програм”.</p> + +<p>Розробники невільних програм хотіли б, щоб ми карали учнів, у яких в душі +досить добра, щоб обмінюватися програмами і припиняти дії тих, хто досить +цікавий і хоче змінити програми. Це погана освіта. Докладніше про +застосування вільних програм у школах йдеться на <a href="/education/"> +http://www.gnu.org/education/</a>.</p> + +<h3>Вільні програми: не просто “переваги”</h3> + +<p>Мене часто просять описати “переваги” вільних програм. Але слово +“переваги” занадто слабе, коли мова йде про свободу. Життя без +свободи це пригнічення, і до обчислювальної техніки це +відноситься так само, як і до будь-якої іншої діяльності в нашому житті. Ми +повинні відмовлятися передавати власникам програм або обчислювальних послуг +контроль над обчисленнями, які ми проводимо. Це правильно з егоїстичних +міркувань; але не тільки з них.</p> + +<p>В свободу входить свобода співпраці з іншими. Відмова людям у цій свободі +означає, що їх залишають безпорадними, а це початок системи їхнього +пригнічення. Ми, члени спільноти вільного програмного забезпечення, дуже +добре знаємо про те, як важлива свобода співпраці, бо наша робота полягає в +організованій співпраці. Якщо знайома приходить до вас в гості і бачить, що +ви користуєтесь програмою, вона може попросити копію. Програма, яка не дає +вам себе розповсюджувати або заявляє, що вам це “не годиться”, +антисоціальна.</p> + +<p>В обчислювальній техніці співпраця передбачає розповсюдження точних копій +програми серед інших користувачів. Вона передбачає також поширення серед них +версій з вашими змінами. Вільні програми заохочують ці форми +співробітництва, в той час як невільні програми забороняють. Вони +забороняють поширення копій, а, відмовляючи користувачам у вихідному тексті, +вони не дають їм змогу вносити зміни. Послугипідміни програм призводять до +того ж: якщо ваші обчислення проводяться в мережі на чужому сервері чужою +копією програми, то ви не можете заглянути в неї, помацати програму, яка +проводить ваші обчислення, тому ви не можете ні поширювати, ні змінювати її.</p> + +<h3>Висновок</h3> + +<p>Ми заслуговуємо контролю над своїми власними обчисленнями; як нам завоювати +цей контроль? Відмовою від невільних програм на комп'ютерах, якими ми +володіємо або регулярно користуємося, і відмовою від послуг підміни +програм. <a href="/licenses/license-recommendations.html"> Розробкою вільних +програм</a> (для тих з нас, хто вміє програмувати). Відмовою розвивати +невільні програми або послуги підміни програм, а також сприяти їм. <a +href="/help/help.html"> Поширенням цих ідей у суспільстві</a>.</p> + +<p>Разом з тисячами користувачів ми робимо це з 1984 року, і саме тому у +нас тепер є вільна операційна система GNU/Linux, якою може користуватися +кожен — і програміст, і непрограміст. Вступайте в наші ряди в +якості програміста або активіста. Зробимо вільними всіх користувачів +комп'ютерів!</p> + + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2015, 2017 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2018/12/06 18:29:05 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-sw.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-sw.html new file mode 100644 index 0000000..f948e80 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/free-sw.html @@ -0,0 +1,684 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/free-sw.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/free-sw.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/free-sw.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/free-sw.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-03-20" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Що таке вільна програма? - Проект GNU - Фонд вільного програмного +забезпечення</title> +<style type="text/css" media="print,screen"><!-- +.note { margin-left: 6%; margin-right: 6%; } +@media (min-width: 48em) { + .note { margin-top: .8em; } +} +--> +</style> +<meta http-equiv="Keywords" content="GNU, FSF, Фонд вільного програмного забезпечення Linux, Emacs, GCC, Unix, +вільні програми, операційна система, ядро GNU HURD, GNU HURD, Hurd" /> +<meta http-equiv="Description" content="З 1983 року ми розробляємо GNU, операційну систему в стилі Unix, щоб у +користувачів комп'ютерів могла бути свобода обмінюватися програмами, якими +вони користуються, і покращувати їх." /> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/free-sw.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Що таке вільна програма?</h2> + +<div class="article"> +<h3>Визначення вільної програми</h3> + +<blockquote class="note" id="fsf-licensing"><p style="font-size: 80%"> +Маєте питання про ліцензування вільних програм, на яке не знайшли тут +відповіді? Перегляньте наші <a href="http://www.fsf.org/licensing">матеріали +про ліцензування</a> або зв'яжіться із лабораторією ФВПЗ за адресою <a +href="mailto:licensing@fsf.org">licensing@fsf.org</a>.</p> +</blockquote> + +<div class="comment"> +<p> +Визначення вільної програми містить критерії того, чи є конкретна +комп'ютерна програма вільною. Час від часу ми переглядаємо це визначення, +щоб пояснити його або дозволити тонкі питання. Список змін, що зачіпають +визначення вільної програми, див. <a href="#History">розділ історії</a> у +нижній частині сторінки. +</p> + +<p> +“Відкритий джерельний код” становить собою дещо інше: у нього +зовсім інша філософія, заснована на інших цінностях. Його практичне +визначення також інше, але майже всі програми із відкритим джерельним кодом +справді є вільними. Різницю ми пояснюємо у статті <a +href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html">Чому “ відкритий +джерельний код” не передає суть поняття “вільна +програма”</a>. +</p> +</div> + +<p> +Слова “вільна програма” означають програму, яка поважає свободу +і спільноту користувачів. Іншими словами, це означає, що <b> у користувачів +є свобода виконувати, копіювати, розповсюджувати, змінювати і поліпшувати +програму</b>. Отже, поняття “вільна програма” відноситься до +волі, а не до вартості. Щоб правильно сприймати його, ви повинні розуміти +слово “вільний” у тому сенсі, який міститься у вислові +“вільне мовлення”, а не “безкоштовне пиво”. Інколи +ми називаємо його “libre software”, щоби підкреслити, що слово +“libre software” не означає безкоштовність. +</p> + +<p> +Ми виступаємо за ці свободи, тому що їх заслуговує кожен. Коли є ці свободи, +користувачі контролюють (як індивідуально, так і колективно) програму і те, +що вона для них робить. Коли користувачі не контролюють програму, ми +називаємо її “невільною” або “власницькою” +програмою. Невільна програма контролює користувачів, а розробник контролює +програму; це робить програму <a +href="/philosophy/free-software-even-more-important.html">знаряддям +несправедливої влади</a>. +</p> + +<h4> Чотири неодмінні свободи</h4> + +<p> +Програма вільна, якщо у її користувачів є чотири свободи: <a +href="#f1">[1]</a> +</p> + +<ul class="important"> + <li>Свобода виконувати програму як вам завгодно в будь-яких цілях (свобода 0).</li> + <li>Свобода вивчати роботу програми і модифікувати програму, щоб вона виконувала +ваші обчислення, як ви побажаєте (свобода 1). Це передбачає доступ до +початкового тексту. + </li> + <li>Свобода передавати копії, щоб допомогти іншим (свобода 2). + </li> + <li>Свобода передавати копії змінених версій іншим (свобода 3). Цим ви можете +дати всьому співтовариству можливість отримувати вигоду від ваших змін. Це +передбачає доступ до початкового тексту. + </li> +</ul> + +<p> +Програма вільна, якщо вона надає користувачам всі ці свободи в достатньому +обсязі. В іншому випадку вона не вільна. Хоча ми розрізняємо різні схеми +невільного поширення по тому, наскільки далеко вони стоять від того, щоб +бути вільними, ми вважаємо всі їх рівним чином неетичними.</p> + +<p>Ці свободи повинні застосовуватися при будь-якому заданому сценарії до +будь-яких частин програм, які ми плануємо використовувати або давати +використовувати іншим. Наприклад, розглянемо програму А, яка автоматично +запускає програму Б для обробки будь-яких випадків. Якщо ми плануємо +поширювати А в тому вигляді, в якому вона є, це означає, що користувачам +знадобиться і Б, тому нам оцінити, чи вільною є як А, так і Б. Однак якщо ми +плануємо змінити А так, щоб у ній не застосовувалася Б, то вільною потрібно +бути лише програмі А; Б ми можемо не розглядати.</p> + +<p> +“Вільна програма” не означає “некомерційна ”. Вільна +програма повинна бути доступна для комерційного застосування, комерційної +розробки та комерційного розповсюдження. Комерційна розробка вільних програм +вже не є чимось незвичайним; такі вільні комерційні програми дуже +важливі. Можливо, ви заплатили гроші за те, щоб отримати вільні програми, а +може вони вам дісталися безкоштовно. Але незалежно від того, як ви отримали +свої копії, ви завжди вільні копіювати та змінювати програми і навіть <a +href="/philosophy/selling.html">продавати копії</a>. +</p> + +<p>Далі на цій сторінці пояснюються певні аспекти того, що робитьконкретні +свободи достатніми чи недостатніми.</p> + +<h4>Свобода виконувати програму як вам заманеться</h4> + +<p> +Свобода виконувати програму означає свободу будь-якого роду осіб або +організацій застосовувати її на будь-якого роду обчислювальній системі для +будь-якого роду робіт і цілей без вимоги зв'язатися з цього приводу з +розробником або будь-якою іншою особою. В даному випадку маються на увазі +цілі <em>користувача</em>, а не <em>розробника</em>; ви як користувач вільні +виконувати програму в своїх цілях, а якщо ви передаєте її комусь іншому, то +цей чоловік може виконувати програму в своїх цілях, але ви не уповноважені +нав'язувати йому свої цілі. +</p> + +<p> +Свобода виконувати програму як вам завгодно означає, що вам не заборонено і +не заважають робити це. Це ніяк не пов'язано ні з тим, якою функціональністю +програма володіє, ні з тим, чи у неї наявні технічні можливості для роботи в +будь-якому конкретному середовищі, ні з тим, чи корисна вона для якої-небудь +обчислювальної діяльності. </p> + +<h4>Свобода вивчати сирці програми і вносити зміни</h4> + +<p> +Щоб волі 1 і 3 (свобода вносити зміни і свобода публікувати змінені версії) +мали сенс, у вас повинен бути доступ до початкового тексту програми. Отже, +доступність вихідного тексту є необхідним умовою свободи +програми. “Вихідний текст”, штучно перетворена до вигляду, в +якому утруднено його читання і модифікація людиною, не є справжнім вихідним +текстом і не може служити його заміною. +</p> + +<p> +Свобода 1 поширюється на свободу застосування зміненої версії програми. Якщо +програма постачається у складі продукту, розробленого так, що він виконує +версії із змінами когось іншого, але відмовляється виконувати версії з +вашими змінами — практика, звана “тівоїзацією” або (у +вивернутих термінах тих, хто це практикує) “безпечним +завантаженням”,— свобода 1 стає теоретичної фікцією, а не +практичною свободою. Цього не досить. Іншими словами, ці двійкові файли не є +вільними програмами, навіть якщо вихідні тексти, з яких вони отримані, +вільні. +</p> + +<p> +Один з важливих способів зміни програми — приєднання доступних +підпрограм і модулів. Якщо у ліцензії програми сказано, що приєднувати +модулі з відповідною ліцензією не можна,— наприклад, якщо для цього +потрібно бути правовласником всіх текстів, які ви додаєте — то +ліцензія занадто обмежувальна, щоб вважатися вільною. +</p> + +<p> +Покращує зміна програму — питання суб'єктивне. Якщо ваше право +змінювати програму по суті обмежена лише змінами, які хтось інший вважає +поліпшеннями, то ця програма не вільна. +</p> + +<h4>Свобода передавати копії, як вам закортить: основні вимоги</h4> + +<p>Свобода поширювати (свободи 2 і 3) означає, що ви вільні передавати копії зі +змінами або без них, безкоштовно або стягуючи плату за поширення, <a +href="#exportcontrol">кому завгодно і де завгодно</a>. Свобода цих дій +означає (крім іншого), що ви не зобов'язані питати дозволу на ці дії або +платити за нього. +</p> + +<p> +У вас також повинна бути свобода вносити зміни і користуватися ними +приватним порядком на роботі або в грі, навіть без згадки про те, що вони +існують. Якщо ж ви публікуєте свої зміни, від вас не повинні вимагати +сповіщати про це когось конкретно або якимось конкретним способом. +</p> + +<p> +Свобода 3 поширюється на волю випускати версії з вашими змінами як вільні +програми. Вільна ліцензія може допускати також інші способи випуску цих +версій; іншими словами, вона не обов'язково повинна бути ліцензією <a +href="/copyleft/copyleft.html">копілефту</a>. Однак ліцензія, яка вимагає, +щоб модифіковані версії були невільні, не може вважатися вільною. +</p> + +<p> +Свобода передавати копії повинна поширюватися як на двійкові або виконувані +форми програми, так і на вихідний текст, зі змінами або без них +(розповсюдження програм у бінарному вигляді необхідно для зручності в +встановлення вільних операційних систем). Для деякої програми може не +існувати способу перетворення у двійковий або виконуваний вигляд (оскільки +деякі мови не підтримують такої можливості), але ви повинні бути вільні +поширювати програму в такому вигляді, якщо ви знайдете або розробите спосіб +такого перетворення. +</p> + +<h4>Копілефт</h4> + +<p> +Однак певні правила про форми поширення вільних програм допустимі, коли вони +не суперечать центральним свободам. Наприклад, <a +href="/copyleft/copyleft.html">копілефт</a> (дуже спрощено) — це +правило, за яким при передачі програми ви не можете додавати обмеження, які +позбавляють інших людей центральних свобод. Це правило не суперечить +центральним свободам, а захищає їх. +</p> + +<p> +У проекті GNU ми користуємося копілефтом, щоб юридично захистити чотири +свободи для кожного. Ми переконані, що <a +href="/philosophy/pragmatic.html">копілефтом найкраще +користуватися</a>. Але <a +href="/philosophy/categories.html#Non-CopyleftedFreeSoftware">вільні +програми без копілефту</a> є етичними також. Погляньте <a +href="/philosophy/categories.html">Категорії вільного програмного +забезпечення</a> для опису того, як співвідносяться між собою “вільні +програми”, “програми з копілефтом” та інші різновиди +програмного забезпечення. +</p> + +<h4>Правила про оформлення та розповсюдження</h4> + +<p> +Однак правила про оформлення модифікованих версій прийнятні, якщо вони, по +суті, не обмежують вашу свободу випускати модифіковані версії, а також вашу +свободу робити і застосовувати модифіковані версії особисто. Отже, +дозволяється, щоби ліцензія вимагала зміни назви модифікованої версії, +видалення емблеми або ідентифікації ваших правок як належних вам. До тих +пір, поки ці вимоги не настільки обтяжливі, щоб фактично утримувати вас від +випуску своїх змін, вони допустимі; ви вже вносите зміни в програму, тому +вас не обтяжить внести ще трохи. +</p> + +<p> +Правила, що “якщо ви робите свою версію доступною цим шляхом, то ви +повинні також зробити її доступною цим образом”, теж можуть бути +прийнятні за тих самих умов. Приклад такого прийнятного правила є правило +про те, що якщо ви поширювали змінену версію, а попередній розробник +попросив її копію, то ви повинні вислати її (зверніть увагу, що це правило +все ж залишає за вами вибір, поширювати вашу версію взагалі). Правила, які +вимагають передачі користувачам вихідного тексту версій, які ви надаєте в +загальне користування, також прийнятні. +</p> + +<p> +Особлива проблема виникає, коли ліцензія вимагає зміни імені, під яким +програма буде викликатися з інших програм. Це по суті ускладнює вам випуск +своєї зміненої версії так, щоб вона могла замінити первісну при виклику тими +іншими програмами. Цього роду вимога припустимо, лише якщо є відповідний +засіб перепризначення, що дозволяє вам задати ім'я первісної програми як +перенаправлення на змінену версію.</p> + +<h4>Експортні обмеження</h4> + +<p> +Іноді державний <a id="exportcontrol">контроль експорту,</a> торгові санкції +можуть обмежити вашу свободу передавати копії програм на міжнародному +рівні. Розробники програм не в силах усунути або обійти ці обмеження, але +відмовитися від них як умов використання програми вони можуть. Таким чином +ці обмеження не торкнуться діяльності людей поза юрисдикції цих +держав. Отже, ліцензії вільних програм не повинні вимагати підпорядкування +яким би то не було нетривіальним правилам експорту як умові здійснення +будь-якої з істотних свобод. +</p> + +<p> +Проста згадка про існування експортних норм, без включення їх до умови самої +ліцензії, прийнятна, оскільки це не обмежує користувачів. Якщо експортні +норми в дійсності тривіальні для вільних програм, вимоги їх дотримання в +якості умови насправді не представляють проблеми; однак це потенційна +проблема, оскільки подальша зміна в законодавстві могло б зробити цю вимогу +нетривіальною і тим самим перетворити програму на невільну. +</p> + +<h4>Юридичні міркування</h4> + +<p> +Щоб ці свободи були дійсні, вони повинні бути неперервні і невідкличні до +тих пір, поки ви не робите нічого поганого; якщо за розробником програми +залишається право відкликати ліцензію або додавати обмеження в її умови +після факту розповсюдження без якого б то ні було приводу з вашої сторони, +то програма невільна. +</p> + +<p> +Ліцензія вільної програми не може вимагати дотримання ліцензії невільною +програми. Таким чином, наприклад, якщо ліцензія вимагає, щоб ви +дотримувалися ліцензії “всіх програм, якими ви користуєтесь”,у +випадку користувача, який працює з невільними програмами, це вимагає +дотримання ліцензій цих невільних програм; тим самим ліцензія стала б +ліцензією невільних програм. +</p> + +<p> +Для ліцензії вільних програм допустимо зазначати, закон якої юрисдикції +застосовний, де повинні проходити судові слухання або те і інше. +</p> + +<h4>Ліцензії на основі контрактів</h4> + +<p> +Більшість ліцензій вільних програм базується на авторському праві. У вимог, +які можна накладати за допомогою авторського права, є свої межі. Якщо +заснована на авторському праві ліцензія поважає свободу в описаних вище +аспектах, то навряд чи у неї будуть проблеми іншого роду, яких ми не +передбачали (хоча часом це і трапляється). Однак деякі ліцензії вільних +програм базуються на контрактах, а контракти можуть накладати обмеження у +значно ширших межах. Це означає, що є багато можливих причин, через які +ліцензія може бути неприйнятно обмежувальною і невільною. +</p> + +<p> +Можливо, ми не в змозі перерахувати всі можливі випадки. Якщо заснована на +контракті ліцензія обмежує користувача незвичайним чином, неможливим для +ліцензій, заснованих на авторському праві, який не згаданий тут як +правомірний, нам доведеться подумати про це, і ми, ймовірно, прийдемо до +висновку, що вона не вільна. +</p> + +<h4>Згадуючи вільні програми, вибирайте правильні слова</h4> + +<p> +Коли мова йде про вільні програми, краще всього уникати вживання таких +термінів, як “роздавати” “безкоштовно ”,тому що ці +терміни мають на увазі, що справа у вартості, а не у свободі. Деякі +загальноприйняті терміни, наприклад, “піратство”, несуть в собі +точку зору, яку ви, як ми сподіваємося, не схвалюєте. Ці терміни +обговорюються на сторінці <a +href="/philosophy/words-to-avoid.html">“Заплутують слова та вирази, +яких варто уникати”</a>. У нас є також список вірних <a +href="/philosophy/fs-translations.html">перекладів словосполучення +“вільні програми”</a> на різні мови. +</p> + +<h4>Як ми трактуємо ці критерії</h4> + +<p> +Нарешті, зверніть увагу, що критерії, подібні тим, що прийняті в цьому +визначенні вільної програми, вимагають обережного осмислення при +трактуванні. Щоб вирішити, чи є ліцензія конкретної програми ліцензією +вільних програм, ми оцінюємо її на основі цих критеріїв, визначаючи, чи +задовольняє вона як їх духу, так і букві. Якщо ліцензія містить +необґрунтовані обмеження, ми відкидаємо її, навіть якщо ми не передбачаємо +суперечності цим критеріям. Іноді вимоги ліцензії зачіпають проблему, яку +необхідно ретельно обдумати і обговорити з юристом, перш чим ми зможемо +вирішити, чи прийнятна ця вимога. Коли ми приходимо до висновку з питання, +ми часто оновлюємо ці критерії, щоб було простіше зрозуміти, чому певні +ліцензії задовольняють або не відповідають їм. +</p> + +<h4>Отримати допомогу із вільних ліцензій</h4> + +<p> +Якщо ви цікавитеся, чи є конкретна ліцензія ліцензією вільних програм, +зверніться до нашого <a href="/licenses/license-list.html">списку +ліцензій</a>. Якщо ліцензія, яка вас цікавить, там не вказана, ви можете +запитати нас, надіславши запит за адресою <a +href="mailto:licensing@gnu.org"><licensing@gnu.org></a>. +</p> + +<p> +Якщо ви збираєтесь написати нову ліцензію, будь ласка, зв'яжіться спочатку з +Фондом вільного програмного забезпечення за вказаною адресою. Збільшення +кількості різних ліцензій вільних програм означає, що користувачам буде +потрібно більше зусиль, щоб розібратися в них; ми, можливо, зуміємо +допомогти вам підібрати існуючу ліцензію вільних програм, що вам підійде. +</p> + +<p> +Якщо це неможливо, якщо вам дійсно потрібна нова ліцензія, то з нашою +допомогою ви зможете гарантувати, що ліцензія дійсно є ліцензією вільних +програм і не несе в собі різних практичних проблем. +</p> + +<h3 id="beyond-software">За межами програм</h3> + +<p> +<a href="/philosophy/free-doc.html">Посібники з програм повинні бути +вільні</a> з тих же причин, за якими програми повинні бути вільні, а також +тому, що посібники фактично є частиною програм. +</p> + +<p> +Ті ж самі аргументи мають сенс для інших різновидів прикладних творів - +іншими словами, творів, які містять практичні знання, такі, як підручники і +довідники. <a href="http://wikipedia.org">Вікіпедія</a> - найвідоміший +приклад. +</p> + +<p> +Будь-якого роду витвір <em>може</em> бути вільним, і визначення вільної +програми було розширено до визначення <a href="http://freedomdefined.org/"> +вільних творів культури</a>, застосовного до творів будь-якого роду. +</p> + +<h3 id="open-source">Відкритий вихідний код?</h3> + +<p> +Інша група почала вживати термін “відкритий вихідний код” для +позначення близького (але не тотожного) “вільним програмами” +поняття. Ми воліємо термін “вільна програма”, тому що, як тільки +ви почули, що він відноситься до волі, а не до вартості, він стане +нагадувати про свободу. Слово “відкритий” <a +href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html">не має ніякого +відношення до свободи</a>. +</p> +</div> + +<h3 id="History">Історія</h3> + +<p>Час від часу ми переглядаємо це “ Визначення вільної +програми”. Тут розміщений список істотних змін з посиланнями на +сторінці, де в точності показано, що змінилося.</p> + +<ul> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.152&r2=1.153">Версія +1.153</a>: Пояснюється, що свобода виконувати програму означає, що вам ніщо +не заважає її запустити.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.140&r2=1.141">Version +1.141</a>: Пояснюється, які програми повинні бути вільні.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.134&r2=1.135">Версія +1.135</a>:Щоразу йде мова, що свобода 0 — це свобода +виконувати програму як вам завгодно.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.133&r2=1.134">Версія +1.134</a>: Свобода 0 не пов'язана з функціональністю програми.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.130&r2=1.131">Версія +1.131</a>: Ліцензія вільної програми не може вимагати дотримання ліцензії +іншої, невільної програми.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.128&r2=1.129">Версія +1.129</a>: явно зазначено, що вибір форуму та юрисдикції допустимі (це +завжди було нашою політикою).</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.121&r2=1.122">Версія +1.122</a>: Вимоги щодо контролю експорту становлять реальну проблему, якщо +вимога нетривіальна; в іншому випадку це лише потенційна проблема.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.117&r2=1.118">Версія +1.118</a>: Пояснення: справа у обмеженні вашого права змінювати, а не в +тому, які ви робите зміни. І модифікації не обмежені +“поліпшеннями”.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.110&r2=1.111">Версія +1.111</a>: Пояснення 1.77 висловлюванням, що тільки <em>обмеження</em> після +факту розповсюдження неприпустимі. Правовласники можуть надати додатковий +<em>дозвіл</em> на користування твором, випустивши твір паралельно іншим +чином.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.104&r2=1.105">Версія +1.105</a>: Відображено в короткому формулюванні волі 1 (як уже +зазначено у версії 1.80), що ця свобода включає у себе фактичне користування +зміненої вами версії для своїх обчислень.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.91&r2=1.92">Версія +1.92</a>: Пояснення, що заплутаний текст не вважається вихідним текстом.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.89&r2=1.90">Версія +1.90</a>: Пояснення, що свобода 3 означає право поширювати копії версій +з вашими власними змінами і поліпшеннями, а не право брати участь в чужому +проект по розробці.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.88&r2=1.89">Версія +1.89</a>: Свобода 3 включає право випускати змінені версії як вільні +програми.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.79&r2=1.80">Версія +1.80</a>: Свобода 1 повинна бути практичною, а не тільки теоретичною; +т. тобто ніякої тівоїзації.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.76&r2=1.77">Версія +1.77</a>: Пояснення, що ніякі зміни не можуть мати зворотної сили, навіть +якщо це не оформлено як повна зміна ліцензії.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.73&r2=1.74">Версія +1.74</a>: Чотири пояснення положень, які були недостатньо явні або +висловлювалися в деяких місцях, але не були відображені скрізь: +<ul> +<li>"Покращення" не означають, що ліцензія може істотно обмежувати те, якого +роду модифікації ви можете випускати. Свобода 3 включає поширення +змінених версій, а не просто змін.</li> +<li>Право об'єднання з існуючими модулями відноситься до модулів з відповідною +ліцензією.</li> +<li>Явно висловлено висновок стосовно питання експортного контролю.</li> +<li>Внесення змін в ліцензію означає відкликання попередньої ліцензії.</li> +</ul> +</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.56&r2=1.57">Версія +1.57</a>: Додано розділ "Крім програм".</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.45&r2=1.46">Версія +1.46</a>: з'ясовувати, чия мета полягає в значній свобода запускати програми +для будь-яких цілей.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.40&r2=1.41">Версія +1.41</a>: Зрозуміліше формулювання тверджень про ліцензії, заснованих на +контрактах.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.39&r2=1.40">Версія +1.40</a>: Пояснення, що вільна ліцензія повинна дозволяти вам користуватися +іншими доступними вільними програмами для створення своїх модифікацій.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.38&r2=1.39">Версія +1.39</a>: Зауваження, що ліцензія може вимагати від вас надання вихідного +тексту версій програм, які ви передаєте в громадське користування.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.30&r2=1.31">Версія +1.31</a>: Зауваження про те, що допустимо, щоб ліцензія вимагала вказівки +вас як автора змін. Інші незначні пояснення по всьому тексту.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.22&r2=1.23">Версія +1.23</a>: Вказівка на потенційні проблеми, пов'язані з ліцензіями, +заснованими на контрактах.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.15&r2=1.16">Версія +1.16</a>: Пояснення, чому поширення в двійковому вигляді важливе.</li> + +<li><a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&r1=1.10&r2=1.11">Версія +1.11</a>: Зауваження, що вільна ліцензія може вимагати від вас пересилання +копії версій, які ви поширюєте, попереднім розробникам за запитом.</li> + +</ul> + +<p>У номерах версій, показаних вище, є проміжки, тому що на цій сторінці були +інші зміни, які не впливають на визначення або його +інтерпретації. Наприклад, в список не входять зміни у відступах, +форматуванні, орфографії, пунктуації, а також в інших частинах сторінки. Ви +можете проаналізувати повний список змін цієї сторінки за допомогою <a +href="http://web.cvs.savannah.gnu.org/viewvc/www/philosophy/free-sw.html?root=www&view=log">системи +cvsweb</a>.</p> + +<h3 style="font-size:1em">Виноска</h3> +<ol> +<li id="f1">Вони пронумеровані 0, 1, 2 і 3 через історичні причини. Близько +1990 року було три свободи під номерами 1, 2 і 3. Потім ми зрозуміли, +що свободавиконувати програму потрібно згадати явно. Вона була явно +простішою, ніжтри інших, тому правильно було розташувати її перед +ними. Замість того,щоб перенумерувати їх, ми зробили її свободою 0.</li> +</ol> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1996, 2002, 2004-2007, 2009-2018 Фонд вільного програмного +забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2019/07/29 21:58:37 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-history.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-history.html new file mode 100644 index 0000000..4a0b05b --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-history.html @@ -0,0 +1,207 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/gnu-history.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.84 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Огляд системи GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> +<meta name="Keywords" content="GNU, проект GNU, ФСПО, вільні програми, Фонд вільного програмного +забезпечення, історія" /> + +<!--#include virtual="/gnu/po/gnu-history.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Огляд системи GNU</h2> + +<p> +Операційна система GNU — це повністю вільна програмна система, +сумісна знизу вгору з Unix. GNU означає “GNU — це не +Unix”<a href="#ft1">[1]</a>. Вона вимовляється як <a +href="/gnu/pronunciation.html"> один склад із українським ґ</a>. <a +href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a> зробив <a +href="/gnu/initial-announcement.html">“Первісне оголошення”</a> +про проект GNU у вересні 1983 року. Довша версія під назвою <a +href="/gnu/manifesto.html">“Маніфест GNU”</a> була опублікована +у березні 1985 року. Вона була перекладена на кілька <a +href="/gnu/manifesto.html#translations">інших мов</a>.</p> + +<p> +Назва “GNU” була обрано тому, що вона відповідала декільком +вимогам; по-перше, це було рекурсивне скорочення, що означає +“GNU — це не Unix”, по-друге, тому що це справжнє +слово, і по-третє, його кумедно вимовляти (або й навіть <a +href="http://www.poppyfields.net/poppy/songs/gnu.html">співати</a>).</p> + +<p> +Слово “вільна” відноситься до <a +href="/philosophy/free-sw.html">волі</a>, а не до ціни. Можливо, ви +заплатите за те, щоб отримати програми GNU, а можливо й ні. У будь-якому +випадку, як тільки ви отримуєте програму, ви отримуєте чотири особливі +свободи у її використанні: свободу виконувати програму, як вам завгодно; +свободу копіювати програму і роздавати її знайомим або співробітникам; +свободу змінювати програму, як вам завгодно, маючи повний доступ до +початкового коду; свободу поширювати поліпшену версію і таким чином сприяти +утворенню спільноти. (Якщо ви розповсюджуєте програми GNU, ви можете брати +плату за акт фізичної передачі копії або роздавати копії задарма.)</p> + +<p> +Проект по розробці системи GNU називається проектом GNU. Проект GNU був +задуманий в 1983 році як спосіб відродити дух співпраці, який панував у +комп'ютерному співтоваристві в минулі дні щоб знову створити +можливість співпраці, усунувши перешкоди, встановлені власниками невільних +програм.</p> + +<p> +У 1971 році, коли Річард Столмен почав свою кар'єру в Массачусетському +технологічному інституті, він працював у групі, яка використовувала +винятково <a href="/philosophy/free-sw.html">вільні програми</a>. Навіть +комп'ютерні компанії нерідко поширювали вільні програми. Програмісти могли +вільно співпрацювати один з одним і часто так чинили.</p> + +<p> +До вісімдесятих років XX століття майже всі програми стали <a +href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">невільними</a>; це +значить, що у них були власники, які забороняли і запобігали співпраці між +користувачами. Це створило потребу в проекті GNU.</p> + +<p> +Операційна система потрібна кожному користувачеві комп'ютерів; якщо немає +вільної операційної системи, ви не можете навіть почати користуватися +комп'ютером, не звернувшись до невільного програмного забезпечення. Тому +першим пунктом на порядку денному вільного програмного забезпечення, +очевидно, повинна була стати вільна операційна система.</p> + +<p> +Ми вирішили зробити операційну систему, сумісну з Unix, тому що її структура +в цілому було вже випробувана і переносна, а також тому, що сумісність +полегшує перехід з Unix на GNU для користувачів Unix.</p> + +<p> +Операційна система типу Unix включає в себе ядро, компілятори, редактори, +програми для форматування тексту, поштові програми, графічні оболонки, +бібліотеки, ігри та багато іншого. Отож, написання цілої операційної +системи — це дуже велика робота. Ми почали в січні +1984 року. У жовтні 1985 року був заснований <a +href="http://fsf.org/">Фонд вільного програмного забезпечення</a>, спочатку +для збору фондів на підтримку розробки GNU.</p> + +<p>У 1990 р. році ми уже знайшли або написали всі основні компоненти, крім +одного ядра. У 1991 р. року Лінус Торвальдс розробив Linux, +ядро, схоже з Unix, яке стало вільною програмою в 1992 +р. році. Об'єднання Linux з майже закінченою системою GNU дало повну +операційну систему: систему GNU/Linux. За оцінками десятки мільйонів людей +зараз використовують системи GNU/Linux, зазвичай у вигляді <a +href="/distros/distros.html"> дистрибутивів GNU/Linux</a>. Основна версія +Linux містить зараз “ляпки» з невільними програмами для +пристроїв; активісти вільного програмного забезпечення наразі підтримують +вільну змінену версію Linux під назвою <a +href="http://directory.fsf.org/project/linux"> Linux-libre</a>.</p> + +<p> +Однак проект GNU не обмежується лише базовою операційною системою. Наша +мета створення всього спектру програм, які можуть знадобитися +багатьом користувачам. Це включає прикладні програми. Перегляньте <a +href="/directory">“Каталог вільного програмного +забезпечення”</a>, щоб ознайомитися з переліком вільних програм.</p> + +<p> +Ми також хочемо надати програми користувачам, що не є фахівцями з +комп'ютерів. Тому ми розробили <a href="http://www.gnome.org/">графічне +робоче середовище (назване GNOME)</a>, щоб допомогти початківцям +користуватися системою GNU.</p> + +<p>Ми також хочемо надати ігри та інші програми для відпочинку і розваг. Безліч +<a href="http://directory.fsf.org/wiki/Category/Game">вільних ігор</a> вже +доступно.</p> + +<p> +Як далеко може піти вільне програмне забезпечення? Меж немає, крім випадків, +коли <a href="/philosophy/fighting-software-patents.html">закони, такі, як +патентна система, забороняють вільні програми</a>. Кінцева мета +створення вільних програм для вирішення на комп'ютері будь-яких +завдань, які користувачі бажають вирішувати — і таким чином +залишити невільні програми в минулому.</p> + + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1996, 1997, 1998, 1999, 2001, 2002, 2003, 2005, 2007, 2009, +2012, 2014, 2017 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2017/12/10 13:58:51 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-linux-faq.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-linux-faq.html new file mode 100644 index 0000000..e0c4aad --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-linux-faq.html @@ -0,0 +1,1610 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/gnu/po/gnu-linux-faq.uk.po"> + https://www.gnu.org/gnu/po/gnu-linux-faq.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/gnu-linux-faq.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/gnu-linux-faq.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2018-03-31" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.84 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Питання про GNU/Linux - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/gnu-linux-faq.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Річард Столмен. ЧАП про GNU/Linux</h2> + +<div class="announcement"> + <blockquote><p>Інші відомості про це питання можна отримати на наших сторінках <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">“Linux і проект GNU”</a>, <a +href="/gnu/why-gnu-linux.html">"Чому +‘GNU/Linux’?”</a> <a +href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html">“Користувачі GNU, які +ніколи не чули про GNU”</a>.</p></blockquote> +</div> + +<p> +Коли люди бачать, що ми використовуємо і рекомендуємо назву +“GNU/Linux” для системи, яку багато хто назива' просто +“Linux”, вони задають багато питань. Ось найпоширеніші з них і +наші відповіді на них:</p> + +<ul> + +<li><a href="#why">Чому ви називаєте систему, якою ми користуємося, GNU/Linux, а +не Linux?</a></li> + +<li><a href="#whycare">Чому назва важлива?</a></li> + +<li><a href="#what">Який насправді зв'язок між GNU та Linux?</a></li> + +<li><a href="#howerror">Як вийшло, що більшість людей називають цю систему +“Linux”?</a></li> + +<li><a href="#always">Завжди нам слід говорити “GNU/Linux” замість +“Linux”?</a></li> + +<li><a href="#linuxalone">Чи вдалося б досягти Linux такого успіху, якби не було +GNU?</a></li> + +<li><a href="#divide">Хіба для спільноти не було б краще, якби ви не ділили +людей цим проханням?</a></li> + +<li><a href="#freespeech">Хіба проект GNU не підтримує свободу слова кожної +особи та право називати систему так, як вона хоче?</a></li> + +<li><a href="#everyoneknows">Оскільки всі знають про ролі GNU у розробці цієї +системи, хіба не ясно і без слів, що мова йде про “GNU/”?</a></li> + +<li><a href="#everyoneknows2">Позаяк мені відомо про роль GNU у цій системі, то +невже є значення якою назвою я користуюся?</a></li> + +<li><a href="#windows">Хіба скорочення “GNU/Linux” і +“Linux” не таке саме, що скорочення “Microsoft +Windows” і “Windows”?</a></li> + +<li><a href="#tools">Невже GNU — це не набір інструментів для +програмування, які увійшли у Linux?</a></li> + +<li><a href="#osvskernel">У чому відмінність між операційною системою і +ядром?</a></li> + +<li><a href="#house">Ядро системи — це фундамент будинку. Як будинок +може бути майже готовим, якщо у нього немає фундаменту?</a></li> + +<li><a href="#brain">Хіба ядро — це не мозок системи?</a></li> + +<li><a href="#kernelmost">Хіба написання ядра не складає основну частину роботи +щодо створення операційної системи?</a></li> + +<li><a href="#notinstallable">Яка ж може бути операційна система GNU, якщо я не +можу взяти і встановити щось під назвою “GNU”?</a></li> + +<li><a href="#afterkernel">Ми використовуємо назву ядра, Linux, для всієї +системи. Хіба операційну систему не називають зазвичай так як і ядро?</a></li> + +<li><a href="#feel"> Чи може інша система дати “відчуття Linux”?</a></li> + +<li><a href="#long">Проблема з “GNU/Linux” — в тому, що +назва дуже довга. Не запропонуєте ви що-небудь коротше?</a></li> + +<li><a href="#long1">Чому ви пишете “GliNUx” замість “GNU +Linux”?</a></li> + +<li><a href="#long">Проблема з “GNU/Linux” — в тому, що +назва дуже довга. Навіщо мені мучитися і говорити “GNU”?</a></li> + +<li><a href="#long3">На жаль, “GNU/Linux” — це п'ять +складів. Люди не будуть вживати таке довге слово. Не знайти вам що-небудь +коротше?</a></li> + +<li><a href="#justgnu">Оскільки Linux — це другорядна складова, чи +буде неправильно називати систему просто “GNU”?</a></li> + +<li><a href="#trademarkfee">Якби я використовував “Linux” у назві +продукту, мені довелося б платити за це; це відноситься і до вислову +“GNU/Linux”. Буде нечесно, якщо я використовую “GNU” +без “Linux”, щоб не платити за це?</a></li> + +<li><a href="#many">До теперішнього часу доповнили систему багато інших +проектів; серед них TeX, X11, Apache, Perl і багато інших +програм. Хіба ваші аргументи не мають на увазі, що ми повинні віддати +належне і їм? (Але це призвело б до такої довгої назви, що був би +абсурд.)</a></li> + +<li><a href="#others">До теперішнього часу доповнили систему багато інші +проекти, однак вони не наполягають на тому, щоб ми називали її +“XYZ/Linux”. Чому ми повинні робити виняток для GNU?</a></li> + +<li><a href="#allsmall">У наші дні GNU становить лише малу частину системи; чому +ж ми повинні згадувати про неї?</a></li> + +<li><a href="#manycompanies">До теперішнього часу багато компаній зробили внесок +у цю систему; хіба це не означає, що ми повинні називати її +“GNU/Red Hat/Novell/Linux”?</a></li> + +<li><a href="#whyslash">Чому ви пишете “GNU/Linux” замість +“GNU Linux”?</a></li> + +<li><a href="#whyorder">Чому “GNU/Linux”, а не +“Linux/GNU”?</a></li> + +<li><a href="#distronames0">Розробники мого дистрибутива називають його +“Foobar Linux”, але це нічого не говорить про те, з чого +складається система. Чому вони не можуть називати його так, як їм +заманеться?</a></li> + +<li><a href="#distronames">Мій дистрибутив називається “Foobar +Linux”; хіба це не свідчить, що це дійсно Linux?</a></li> + +<li><a href="#distronames1">Офіційна назва мого дистрибутива — +“Foobar Linux”; хіба можна називати його як-небудь, крім +“Foobar Linux”?</a></li> + +<li><a href="#companies">Хіба не було б ефективнішепросити такі компанії, як +Mandrake, Red Hat і IBM, називати свої дистрибутиви “GNU/Linux” +замість того, щоб звертатися до окремих людей?</a></li> + +<li><a href="#reserve">Хіба не було б краще зарезервувати назву +“GNU/Linux” для повністю вільних дистрибутивів? Зрештою, це ж і +є ідеал GNU.</a></li> + +<li><a href="#gnudist">Чому б не створити у складі GNU дистрибутив Linux (так!) +і не називати його “GNU/Linux”?</a></li> + +<li><a href="#linuxgnu">Чому не говорити просто: “Linux — це +ядро GNU” і не випускати яку-небудь з існуючих версій GNU/Linux під +назвою “GNU”?</a></li> + +<li><a href="#condemn">Засуджував проект GNU використання Linux і протистояв він +цьому на самому початку?</a></li> + +<li><a href="#wait">Чому ви так довго чекали, перш ніж почали просити людей +називати GNU/Linux?</a></li> + +<li><a href="#allgpled">Чи слід застосовувати схему GNU/<i>назва</i> для +позначення всіх програм під ліцензією GPL?</a></li> + +<li><a href="#unix">Оскільки багато в GNU прийшло з Unix, не чи повинна GNU +віддавати належне Unix, вживаючи “Unix” у своєму назві?</a></li> + +<li><a href="#bsd">Чи слід нам також говорити “GNU/BSD”?</a></li> + +<li><a href="#othersys">Якщо я встановлю інструментарій GNU на Windows, чи +означає це, що я використовую систему GNU/Windows?</a></li> + +<li><a href="#justlinux">Хіба не можна використовувати Linux без GNU?</a></li> + +<li><a href="#howmuch">Яку частку системи GNU повинна містити система, щоб бути +GNU/Linux?</a></li> + +<li><a href="#linuxsyswithoutgnu">Чи Існують повні системи Linux (так!) без +GNU?</a></li> + +<li><a href="#helplinus">Чому б все одно не називати систему +“Linux”, зміцнюючи цим положення Лінуса Торвальдса як +“хлопця з обкладинки” нашої спільноти?</a></li> + +<li><a href="#claimlinux">Хіба чесно з нашої сторони приписувати GNU роботу +Лінуса Торвальдса?</a></li> + +<li><a href="#linusagreed">Згоден Лінус Торвальдс з тим, що Linux — +це лише ядро?</a></li> + +<li><a href="#finishhurd">Чому не можна доробити ядро GNU Hurd, випустити +систему GNU як ціле і забути питання про те, що називати GNU/Linux?</a></li> + +<li><a href="#lost">Битва вже програна суспільство прийняло рішення, +і ми не можемо його змінити; чи варто навіть думати про це?</a></li> + +<li><a href="#whatgood">Суспільство вже прийняло рішення, і ми не можемо його +змінити; яка буде користь від того, що я стану говорити +“GNU/Linux”?</a></li> + +<li><a href="#explain">Не краще називати систему “Linux”, +познайомивши людей з її витоками десятихвилинною розповіддю?</a></li> + +<li><a href="#treatment">Деякі люди сміються над вами, коли ви просите їх +називати систему “GNU/Linux”. Навіщо ви піддаєте себе таким +зверненням?</a></li> + +<li><a href="#alienate">Деякі люди засуджують вас, коли ви просите їх називати +систему “GNU/Linux”. Хіба ви не програєте, відчужуючи їх?</a></li> + +<li><a href="#rename">Що ви б не вклали, хіба можна перейменовувати операційну +систему?</a></li> + +<li><a href="#force">Хіба чесно змушувати людей називати систему +“GNU/Linux”?</a></li> + +<li><a href="#whynotsue">Чому б не переслідувати в судовому порядку людей, які +називають всю систему “Linux”?</a></li> + +<li><a href="#BSDlicense">Хіба не лицемірно вимагати посилання на проект GNU +після того, як ви заперечували проти вимоги первісної ліцензії BSD про +рекламу Каліфорнійського університету?</a></li> + +<li><a href="#require">Чи не варто вам внести в GNU GPL вимогу називати систему +“GNU”?</a></li> + +<li><a href="#deserve">Оскільки ви не внесли у GNU GPL вимогу називати систему +“GNU”, ви заслуговуєте на те, що сталося; чому ж ви тепер +жалієтесь?</a></li> + +<li><a href="#contradict">Не було б краще з вашої сторони не заперечувати того, +у чому переконано так багато людей?</a></li> + +<li><a href="#somanyright">Хіба те, що багато хто називає її +“Linux”, не робить її такою?</a></li> + +<li><a href="#knownname">Не краще називати систему ім'ям, вже відомим більшості +користувачів?</a></li> + +<li><a href="#winning">Багатьох людей цікавить, що зручніше і хто перемагає, а +не суперечки про те, що чесно, а що ні. Хіба ви не могли б отримати більше +підтримки з їхнього боку при іншому підході?</a></li> + +</ul> + +<dl> + +<dt id="why">Чому ви називаєте систему, якою ми користуємося, GNU/Linux, а не Linux? +<span class="anchor-reference-id">(<a href="#why">#why</a>)</span></dt> + +<dd>Більшість дистрибутивів операційних систем, заснованих на Linux як на ядрі, +є в основі своїй модифікованими версіями операційної системи GNU. Ми +розпочали розробку GNU 1984 році, кількома роками раніше, ніж Лінус +Торвальдс почав писати своє ядро. Нашою метою було розробити повністю вільну +операційну систему. Звичайно, ми не розробляли всі її частини +самі — але ми прокладали дорогу. Ми розробили більшість основних +компонентів, сформувавши найбільший єдиний внесок у систему в +цілому. Загальний план розвитку теж був нашим. +<p> +Заради справедливості ми повинні отримати згадку щонайменше на рівних +умовах.</p> + +<p>Докладніше це пояснюється у статтях <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">“Linux і система GNU”</a> і <a +href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html">“Користувачі GNU, які +ніколи не чули про GNU”</a>; з історією можна ознайомитися на сторінці +<a href="/gnu/the-gnu-project.html">“Проект GNU”</a>.</p> </dd> + +<dt id="whycare">Чому назва важлива? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#whycare">#whycare</a></span></dt> + +<dd>Незважаючи на те, що розробники Linux (ядра) роблять внесок у спільноту +вільного програмного забезпечення, багатьом з них свобода байдужа. Люди, які +думають, що вся система і є Linux, зазвичай збиваються з пантелику і +приписують цим розробникам роль в історії нашої спільноти, яку вони +насправді не грали. Потім вони надають поглядам цих розробників надмірне +значення. +<p> +Називати систему “GNU/Linux” значить визнавати роль, яку наша +вірність ідеалам зіграла в побудові нашої спільноти, а також <a +href="/gnu/why-gnu-linux.html">допомагати суспільству усвідомити практичну +важливість цих ідеалів</a>.</p> +</dd> + +<dt id="what">Який насправді зв'язок між GNU та Linux? <span class="anchor-reference-id"> +(<a href="#what">#what</a>)</span></dt> + +<dd>Операційна система GNU та ядро під назва Linux — окремі проекти +програм, які доповнюють один одного. Як правило, вони запаковуються в <a +href="/distros/distros.html">дистрибутив GNU/Linux</a> та застосовуються +разом.</dd> + +<dt id="howerror">Як вийшло, що більшість людей називає цю систему “Linux”?<span +class="anchor-reference-id"><a href="#howerror">#howerror</a></span></dt> + +<dd>Назва системи “Linux” — це помилка, яка поширилася +швидше, ніж її спростування. +<p> +Люди, які об'єднали Linux з системою GNU, не розуміли, що їхня діяльність +зводиться до цього. Вони зосередили свою увагу на тій частині, яку становила +Linux, і не усвідомлювали, що більшою частиною цієї комбінації була +GNU. Вони стали називати її “Linux”, хоча ця назва не пасувало +до того, що у них було. Минуло кілька років, перш ніж, ми усвідомили, що це +за проблема, і звернулися до людей з проханням виправити цю практику. До +того часу ця омана зайшла вже далеко.</p> +<p> +Більшість людей, які називають цю систему “Linux”, ніколи не +чули про те, що це не правильно. Вони бачили, що інші вживають цю назву і +припускають, що так і повинно бути. Назва “Linux” також поширює +неправдиву картину про походження системи, тому що люди зазвичай вважають, +що історія системи відповідає назві. Наприклад, вони часто переконані у +тому, що її розробка почалася Лінусом Торвальдсом у 1991 році. Ця +помилкова картина сприяє зміцненню думки про те, що систему слід називати +“Linux”.</p> +<p> +Багато питань на цій сторінці демонструють спроби людей +виправдативикористання назви, яку вони звикли вживати.</p> +</dd> + +<dt id="always">Завжди нам слід говорити “GNU/Linux” замість +“Linux”?<span class="anchor-reference-id"><a +href="#always">#always</a></span></dt> +<dd> +Не завжди — тільки тоді, коли ви говорите про систему в +цілому. Коли ви маєте на увазі саме ядро, вам слід називати його +“Linux” назвою, яку для неї обрав розробник. +<p> +Коли люди називають усю систему “Linux”, вони — як +наслідок називають усю систему так само, як і ядро. Це +призводить до різного роду плутанини, тому що тільки фахівець може сказати, +чивідноситься твердження тільки до ядра або до всієї системи в +цілому. Називаючи систему в цілому “GNU/Linux”, а ядро +“Linux”, ви уникаєте двозначності.</p> +</dd> + +<dt id="linuxalone">Чи вдалося б Linux досягнути такого успіху, якби не було GNU? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#linuxalone">#linuxalone</a></span></dt> + +<dd> +У такому альтернативному світі сьогодні не було б нічого подібного системі +GNU/Linux, і, ймовірно, взагалі ніякої вільної операційної системи. Ніхто не +робив спроб розробити вільну операційну систему у вісімдесятих роках +XX століття, крім проекту GNU і (пізніше) дослідницької групи +обчислювальної техніки університету Берклі, яку проект GNU спеціально +попросив приступити до відкриття їхніх вихідних кодів. +<p> +Частково на Лінуса Торвальдса вплинула промова про GNU у Фінляндії в 1990 +році. Можливо, він написав би ядро операційної системи сім'ї Unix і без +цього впливу, проте воно, ймовірно, не було б вільною програмою. Це ядро +(Linux) стало вільним у 1992 році, коли Лінус перевипустив його під +ліцензією GNU GPL. (Див. примітки до випуску версії 0.12).</p> +<p> +Навіть, якщо б Торвальдс випустив Linux під якої-небудь іншою вільною +ліцензією, саме по собі вільне ядро не дало б світу майже нічого. Значення +Linux виникає з оформлення у складі більш великої структури, повністю +вільної операційної системи GNU/Linux.</p> +</dd> + +<dt id="divide">Хіба для спільноти не було б краще, якби ви не ділили людей за цим +проханням? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#divide">#divide</a></span></dt> + +<dd> +Коли ми просимо людей говорити “GNU/Linux”, ми не поділяємо +людей. Ми лише просимо їх віддати належне проекту GNU за операційну систему +GNU. Цим ми не критикуємо нікого і нікого не відштовхуємо. +<p> +Однак є люди, яким не подобається, що ми так говоримо. Іноді ці люди +відштовхують нас у відповідь. Деколи вони бувають настільки грубі, що +виникає питання, чи не намагаються вони навмисне змусити нас мовчати. Це не +змусить нас мовчати, але людей це іноді розділяє, тому ми сподіваємося, що +ви переконаєте їх перестати це робити.</p> +<p> +Тим не менш це лише другорядна причина розділення нашої +громади. Найважливіший поділ нашої спільноти проходить між тими, хто +розглядає вільні програми як соціальну та етичну цінність і розцінює +невільні програми як соціальну проблему (прихильники руху за вільне +програмне забезпечення), і тими, хто вказує тільки на практичні вигоди і +являє вільні програми тільки як ефективну схему розробки (рух за відкритий +вихідний код).</p> +<p> +Це розбіжність не тільки питання назви — це питання відмінності +головних цінностей. Для спільноти дуже важливо бачити цю суперечність і +думати про неї. Назви “вільні програми” і “програми з +відкритим вихідним кодом” гасла цих двох позицій. Дивіться +<a href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html">“Чому +‘відкритий вихідний код’ не передає поняття ‘вільна +програма’”</a>.</p> +<p> +Розбіжності з приводу цінностей частково відповідають тій увазі, яку люди +приділяють ролі проекту GNU у нашій громаді. Люди, які цінують свободу, +швидше будуть називати систему “GNU/Linux”, а люди, які +дізнаються про те, що ця система — “GNU/Linux”, +швидше звернуть увагу на наші філософські аргументи у підтримку свободи і +громади (тому-то вибір назви для системи має значення для +суспільства). Проте розбіжності, ймовірно, існували б, навіть коли усі +знатимуть про походження системи та її правильну назву, тому що це серйозна +проблема. Вона може зникнути, лише якщо ми люди, які цінують +свободу,— переконаємо усіх інших (що буде нелегко) чи будемо повністю +переможені (будемо сподіватися, що цього не станеться).</p> +</dd> + +<dt id="freespeech">Хіба проект GNU не підтримує свободу слова кожної особистості і право +називати систему так, як вона хоче? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#freespeech">#freespeech</a></span></dt> +<dd> +Так, звісно, ми переконані, що у вас є свобода слова і право називати +операційну систему так, як вам завгодно. Ми просимо людей називати систему +“GNU/Linux” для того, щоб бути справедливими по відношенню до +проекту GNU, популяризувати цінності свободи, які відстоює GNU, а також +проінформувати інших людей, що ці цінності свободи дали життя цій системі. +</dd> + +<dt id="everyoneknows">Оскільки всі знають про роль GNU у розробці цієї системи, хіба не ясно і без +слів, що мова йде про “GNU/”? <span +class="anchor-reference-id">(<a +href="#everyoneknows">#everyoneknows</a>)</span></dt> + +<dd>Досвід показує, що користувачі цієї системи, як і користувачі комп'ютерів +взагалі, часто нічого не знають про систему GNU. Більшість статей про +систему не згадує ні назви “GNU”, ні ідеалів, які відстоює +GNU. Стаття <a +href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html">“Користувачі GNU, які +ніколи не чули про GNU”</a> роз'яснює це питання докладніше. +<p> +Люди, які так кажуть, ймовірно, технарі, які мають на увазі інших знайомих +технарів. Технарі часто знають про GNU, проте багато з них мають абсолютно +неправильне уявлення про те, що це таке. Наприклад, багато вважають, що це +набір <a href="#tools">“інструментів”</a> або проект по розробці +таких інструментів.</p> +<p> +Постановка цього питання, яка досить типова, ілюструє ще одну поширену +помилку. Коли говорять про “роль GNU” у розробці чого-небудь, +то мають на увазі, що GNU — це група людей. GNU — це +операційна система. У таких випадках доречно було б говорити про роль +проекту GNU в тій чи іншій діяльності, а не про GNU.</p> +</dd> + +<dt id="everyoneknows2">Позаяк мені відомо про роль GNU в цій системі, то невже є значення, якою +назвою я користуюся? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#everyoneknows2">#everyoneknows2</a></span></dt> + +<dd> +Якщо ваші слова не відображають вашого знання, то ви не передаєте його +іншим. Більшість людей, які чули про систему GNU/Linux, думають, що це +“Linux”, що вона була заснована Лінусом Торвальдсом і що її +збиралися робити “з відкритим вихідним кодом”. Якщо ви їм не +розповісте правду, то хто розповість? +</dd> + +<dt id="windows">Хіба скорочення “GNU/Linux” і “Linux” не те саме, +що скорочення “Microsoft Windows” і “Windows”? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#windows">#windows</a></span></dt> + +<dd> +Часто вживані назви корисно скорочувати, але тільки не у випадку, коли +скорочення вводить в оману. +<p> +Майже кожна людина в розвинених країнах прекрасно знає, що система +“Windows” продукт Microsoft, тому скорочення +“Microsoft Windows” і “Windows” не вводить нікого в +оману щодо природи і походження системи. Скорочення ж +“GNU/Linux” і “Linux” дає неправильне уявлення про +те, звідки походить ця система.</p> +<p> +Питання це вводить в оману сам по собі, тому що GNU і Microsoft +об'єкти різного роду. Microsoft — це компанія; GNU — +це операційна система.</p> +</dd> + +<dt id="tools">Хіба GNU — це не набір інструментів для програмування, які +увійшли в Linux? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#tools">#tools</a></span></dt> + +<dd> +Люди, які вважають, що Linux — це вся операційна система, якщо +коли-небудь і чують про GNU, то нерідко отримують неправильне уявлення про +те, що це таке. Вони можуть подумати, що “GNU” — це +назва деякого набору програм: вони часто говорять про “засоби +програмування”, оскільки деякі наші кошти програмування стали +популярними серед них. Уявлення про те, що “GNU” — це +назва операційної системи, з працею вкладається в ту систему понять, у якій +операційну систему називають “Linux”. +<p> +Проект GNU отримав назву операційної системи GNU: це проект з розробці +системи GNU. (Див. <a href="/gnu/initial-announcement.html">попереднє +оголошення 1983 </a>.)</p> +<p> +Ми розробляли такі програми, як GCC, GNU Emacs, GAS, GLIBC, BASH і +т. д., тому що вони були потрібні нам для операційної системи GNU. GCC, +набір компіляторів GNU — це компілятор, який ми написали для +операційної системи GNU. Ми, громада людей, що працюють над проектом GNU, +розробили для системи GNU також Ghostscript, вікно gnucash за допомогою +пункту GNU Chess та GNOME.</p> +</dd> + +<dt id="osvskernel">У чому відмінність між операційною системою і ядром? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#osvskernel">#osvskernel</a></span></dt> + +<dd> +Операційна система в тому сенсі, в якому ми використовуємо цей термін, +означає набір програм, достатній для того, щоб використовувати комп'ютер для +широкого діапазону завдань. Щоб бути повною, операційна система загального +призначення повинна підтримувати всі типи завдань, які багато користувачів +захочуть вирішувати. +<p> +Ядро — це одна з програм в операційній системі — +програма, яка виділяє ресурси іншим працюючим програмам. Ядро також +займається запуском і зупинкою інших програм.</p> +<p> +До великого непорозуміння, деякі люди вживають термін “операційна +система” у значенні “ядро”. Обидва варіанти вживання +терміна співіснують вже багато років. Термін “операційна +система” вживався у значенні “ядро” у деяких підручниках з +системного проектування вже у вісімдесятих роках. В цей же час, у +вісімдесятих, під “операційною системою Unix” розуміється весь +набір системних програм, а версія Unix з університету в Берклі включала в +себе навіть ігри. Оскільки ми хотіли, щоб GNU була операційна система типу +Unix, ми вживаємо термін “операційна система” в тому ж сенсі.</p> +<p> +Найчастіше, коли люди говорять про “операційній системі Linux”, +вони використовують термін “операційна система” в тому ж сенсі, +що і ми: вони мають на увазі повний набір програм. Якщо ви маєте на увазі +це, будь ласка, називайте її “GNU/Linux”. Якщо ж ви маєте в +увазі тільки ядро, то назва “Linux” для нього підходить, але +будь ласка, говоріть також “ядро”, щоб уникнути непорозумінь з +приводу того, яку саме сукупність програм ви маєте на увазі.</p> +<p> +Якщо ви віддаєте перевагу вживати інший термін, як, наприклад, +“дистрибутив системи”, для всього набору програм у цілому +замість “операційна система” чудово. Тоді ви будете +говорити про дистрибутиви системи GNU/Linux.</p> +</dd> + +<dt id="house">Ядро системи — це як фундамент будинку. Як будинок може бути +майже готовим, якщо у нього немає фундаменту? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#house">#house</a></span></dt> + +<dd> +Ядро не дуже схоже на фундамент будинку, тому що побудова операційної +системи не дуже схожа на спорудження будинку. + +<p>Будинок будується з безлічі маленьких універсальних частин, які вирубуються +і складаються воєдино на місці. Їх необхідно збирати знизу вгору. Тому поки +не закладено фундамент, то не побудовано і ніякої суттєвої частини; все, що +у вас є — це яма в землі.</p> + +<p> +На відміну від цього, операційна система складається з складних компонентів, +які можна розробляти в будь-якому порядку. Коли ви розробили більшість +компонентів, майже вся робота зроблена. Це більше схоже на Міжнародну +космічну станцію, ніж на будинок. Якщо б більшість модулів космічної станції +було вже на орбіті, і бракувало тільки одного важливого модуля, це було б +схоже на систему GNU 1992 році. +</p> +</dd> + +<dt id="brain">Хіба ядро — це не мозок системи? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#brain">#brain</a></span></dt> + +<dd> +Обчислювальна система не дуже схожа на людський організм, і жодна її частина +не грає роль, порівнянну з роллю людського мозку в організмі. +</dd> + +<dt id="kernelmost">Хіба написання ядра не становить основну частину роботи по створенню +операційної системи? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#kernelmost">#kernelmost</a></span></dt> + +<dd> +Ні, багато компонентів вимагають великого обсягу робіт. +</dd> + +<dt id="notinstallable">Яка ж може бути операційна система GNU, якщо я не можу взяти і встановити +щось під назвою “GNU”? <span class="anchor-reference-id">(<a +href="#notinstallable">#notinstallable</a>)</span></dt> + +<dd> +Зараз доступно багато <a href="/distros/distros.html"> версій GNU, +підготовлених до встановлення</a>. Жодна з них не називається просто +“GNU”, але вони в основі своїй представляють саме GNU. + +<p> +Ми збиралися випустити системи GNU, підготовленої до установки, але події +завадили здійснити це: 1992 році вже випускали інші дистрибутиви +варіантів GNU, які містять Linux. Починаючи з 1993 року, ми +фінансували роботи по створенню кращого і вільнішого дистрибутиву GNU/Linux +під назвою <a href="/distros/common-distros.html#Debian"> Debian +GNU/Linux</a>. Засновник Debian вже вибрав цю назву. Ми не просили його +називати дистрибутив просто “GNU”, тому що так збиралися +називати версію системи з ядром GNU Hurd яка до того часу ще не +була готова.</p> + +<p> +Ядро GNU Hurd так і не стало достатньо готовим; ми рекомендуємо його тільки +для тих, хто зацікавлений в роботі над ним. Тому ми ніколи не випускали +дистрибутив GNU з ядром GNU Hurd. Однак Debian випустив дистрибутив цієї +комбінації як Debian GNU/Hurd.</p> + +<p> +Зараз ми розробляємо прогресивну систему керування пакунками під назвою на +базі Scheme і повний дистрибутив операційної системи під назвою <a +href="/software/guix">системний дистрибутив Guix</a> або GuixSD. Це +передбачає перепакування істотної частини системи GNU.</p> + +<p> +Ми так і не зробили останнього кроку випуску дистрибутиву GNU під назвою +“GNU”, але це не змінює суті того, чим є GNU. GNU — +операційна система.</p> +</dd> + +<dt id="afterkernel">Ми використовуємо назву ядра Linux для всієї системи. Хіба операційну +систему не називають зазвичай так само, як ядро? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#afterkernel">#afterkernel</a></span></dt> + +<dd> +Така практика дуже рідкісна — ми не знаходимо жодного її +прикладу, крім неправильного вживання назви “Linux”. Зазвичай +операційна система розробляється як єдиний уніфікований проект, і розробники +вибирають назву для системи в цілому. Ядро зазвичай не має свого власного +назви замість цього люди кажуть “ядро такої системи” +“таке ядро”. +<p> +Через те, що ці дві фрази вживаються як синоніми, вираз “ядро +Linux” цілком може бути неправильно зрозумілим як “ядро системи +Linux”, звідки випливає, що Linux — це щось більше, ніж +ядро. Можливості такого невірного розуміння можна уникнути, якщо говорити +або писати “ядро (Linux)” “Linux (ядро)”.</p> +</dd> + +<dt id="feel">Чи може інша система дати “відчуття Linux”? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#feel">#feel</a></span></dt> + +<dd> +Такої речі як “відчуття Linux” не існує, тому що у Linux немає +користувацьких інтерфейсів. Як будь-яке сучасне ядро, Linux +основа, на якій виконуються програми; інтерфейси відносяться до інших частин +системи. Взаємодія людини з GNU/Linux завжди здійснюється через інші +програми, а “відчуття” приходить від них. +</dd> + +<dt id="long">Проблема з “GNU/Linux” в тому, що назва дуже +довга. Не запропонуєте ви що-небудь коротше? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#long">#long</a></span></dt> + +<dd> +Деякий час ми намагалися використовувати назву “LiGNUx”, яке +поєднує слова “GNU” і “Linux”. Реакція була різко +негативною. Люди набагато краще сприймають назву “GNU/Linux”. +<p> +Найкоротша допустима назва для цієї системи — “GNU”, +однак ми називаємо її “GNU/Linux” <a href="#justgnu"> з причин, +викладених нижче</a>.</p> +</dd> + +<dt id="long1">Чому ви пишете “GliNUx” замість “GNU і ОС Linux”? +<span class="anchor-reference-id">(<a href="#long1">#long1</a>)</span></dt> + +<dd> +<p>Назва “GNU” важко помітна у “Glinux”, тому +більшість людей її не помічають. Навіть якщо писати великими літерами +(“GliNUx”) широкий загал людей не буде усвідомлювати, що тут +міститься посилання на GNU.</p> + +<p>Це порівнюване з тим, якби ми писали “GNU/Linux”, але +“GNU/” набирали б таким дрібним шрифтом, що люди не могли б це +прочитати.</p> +</dd> + +<dt id="long2">Проблема з “GNU/Linux” в тому, що назва дуже +довга. Навіщо мені мучитися і говорити “GNU”? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#long2">#long2</a></span></dt> + +<dd> +<p>Сказати “GNU” можна за якусь секунду. Якщо ви цінуєте систему, +яку ми розробили, хіба ви не можете приділити одну секунду тому, щоб +висловити визнання нашої роботи?</p> +</dd> + +<dt id="long3">На жаль, “GNU/Linux” — це п'ять складів. Люди не +будуть вживати таке довге слово. Не знайти вам що-небудь коротше? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#long3">#long3</a></span></dt> +<dd><p>Насправді “GNU/Linux” — це тільки чотири +склади. “На жаль” — це п'ять складів, і все-таки ми +не бачимо, щоб люди вживали це слово з неохотою.</p></dd> + +<dt id="justgnu">Оскільки Linux — це другорядна складова, було б фактично +неправильно називати систему просто “GNU”? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#justgnu">#justgnu</a></span></dt> + +<dd> +Це не суперечило фактам, але це не кращий варіант. Ось причини, за яким ми +називаємо систему “GNU/Linux”, а не “GNU”: + +<ul> +<li> +Це не зовсім GNU — у неї інше ядро (власне, Linux). Розрізняти +GNU/Linux і GNU все ж корисно.</li> +<li> +Неблагородно було б просити людей <em>перестати</em> визнавати будь-які +заслуги Лінуса Торвальдса. Він дійсно написав важливий компонент системи. Ми +хочемо, щоб нам віддавали належне за початок і продовження розробки системи, +але це не означає, що ми повинні ставитися до Лінусу так ж, як ті, хто +називає систему “Linux”, ставляться до нас. Ми в корені не +згодні з його політичними поглядами, але ми зустрічаємо це розбіжність +шанобливо і відкрито, а не намагаємося применшити заслуги Лінуса і його +внесок в систему.</li> +<li> +Оскільки багато людей знають цю систему як “Linux”, якщо ми +станемо говорити “GNU”, вони можуть просто не зрозуміти, про що +ми говоримо. Коли ж ми говоримо “GNU/Linux”, вони можуть +зв'язати це з тим, про що вони вже чули.</li> +</ul><p></p> +</dd> + +<dt id="trademarkfee">Якби я використовував “Linux” у назві продукту, мені довелося б +за це платити; це відноситься і до вислову “GNU/Linux”. Буде +нечесно, якщо я використовую “GNU” без “Linux”, щоб +не платити за це? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#trademarkfee">#trademarkfee</a></span></dt> +<dd> +Немає нічого поганого в тому, щоб називати систему “GNU”; по +суті, це так і є. Просто було б добре віддати належне і Лінусу Торвальдсу, +але ви зовсім не зобов'язані платити за право робити це. +<p> +Тому якщо ви захочете назвати систему просто “GNU”, щоб не +платити за те, що називаєте її “Linux”, ми вас не засудимо.</p> +</dd> + +<dt id="many">До теперішнього часу систему доповнили багато інших проектів; серед +них — TeX, X11, Apache, Mysql та багато інших програм. Хіба ваші +аргументи не розуміють, що ми повинні віддати належне і їм? (Але це призвело +б до такої довгої назви, що це був би абсурд.) <span +class="anchor-reference-id"><a href="#many">#many</a></span></dt> + +<dd> +Ми говоримо тільки, що ви повинні віддати належне провідному розробнику +системи. Провідний розробник у даному випадку — це проект GNU, а +система, в основному, GNU. +<p> +Якщо ви відчуваєте ще більше бажання віддати належне тим, хто цього +заслуговує, ви, можливо, вважаєте, що деякі другорядні учасники також +заслуговують на визнання у вигляді своєї частки в назві системи. Якщо це +так, то ми далекі від того, щоб сперечатися з цим. Якщо ви вважаєте, що X11 +заслуговує своєї частки в назві системи, і ви хочете називати систему +“GNU/X11/Linux” будь ласка. Якщо ж ви вважаєте, що +Perl просто волаю про згадку, і хочете писати +“GNU/Linux/Perl” — так і робіть.</p> +<p> +Оскільки така довга назва, як +“GNU/X11/Apache/Linux/TeX/Perl/Python/FreeCiv”, стає абсурдною, +на якомусь етапі вам доведеться провести межу і опустити назви багатьох +інших другорядних складових. Безперечно вірного місця, де провести цю риску, +немає, тому де б ви її не провели, ми не станемо з цим сперечатися.</p> +<p> +Різні місця для проведення риси призводять до різних варіантів назви +системи. Але одна назва не може виникнути з міркувань справедливості та +висловлення подяки, яким би не було положення риси. Це назва — +“Linux”. Не може бути справедливим, коли висловлюють подяку +тільки за один із другорядних вкладів (Linux), у той час, як головний внесок +(GNU) ігнорується.</p> +</dd> + +<dt id="others">До теперішнього часу систему доповнили багато інших проектів, однак вони не +наполягають на тому, щоб ми називали її “XYZ/Linux”. Чому ми +повинні робити виняток для GNU? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#others">#others</a></span></dt> + +<dd> +Тисячі проектів розробляли програми, включені в сучасні системи +GNU/Linux. Всі вони заслуговують подяки за свій внесок, однак вони не є +основними розробниками системи в цілому, тому вони не просять, щоб на них +посилалися, як на одного з основних розробників. +<p> +GNU відрізняється від них, тому що це щось більше, ніж просто залучена +програма і навіть більше, ніж набір залучених програм. GNU — це +той каркас, на якому була побудована вся система.</p> +</dd> + +<dt id="allsmall">У наші дні GNU становить лише малу частину системи; чому ж ми повинні +згадувати про неї? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#allsmall">#allsmall</a></span></dt> +<dd> +У 2008 році ми виявили, що пакети GNU становили 15% розділу +“main” дистрибутиву GNU/Linux gNewSense. На частку Linux +довелося 1,5%. Отож, цей аргумент у ще більшій мірі справедливий щодо назви +“Linux”. + +<p> +На сьогодні GNU — це мала частина системи, а Linux — +ще менша. Але вони кістяк системи; система була створена їхнім +об'єднанням. Тому назва “GNU/Linux” залишається доречною. +</p> +</dd> + +<dt id="manycompanies">До теперішнього часу багато компаній зробили внесок у цю систему; хіба це не +означає, що ми повинні називати її +“GNU/Red hat/Novell/Linux”? <span +class="anchor-reference-id"><a +href="#manycompanies">#manycompanies</a></span></dt> + +<dd> +<p> +GNU не можна порівнювати з Red Hat або Novell; це не компанія, не +організація і навіть не вид діяльності. GNU — це операційна +система. (Коли ми говоримо про проект GNU, мова йде про проект по розробці +системи GNU.) Система GNU/Linux заснована на GNU, і саме тому +“GNU” повинно бути присутнім в її назві. +</p> +<p> +Багато внесків цих компаній у систему GNU/Linux полягає в вихідних текстах, +які вони внесли у різні пакети GNU, включаючи GCC та GNOME. Говорячи +“GNU/Linux”, ви віддаєте належне і цим компаніям, поряд з іншими +розробниками GNU. +</p> +</dd> + +<dt id="whyslash">Чому ви пишете “GNU/Linux” замість “GNU і ОС Linux”? +<span class="anchor-reference-id">(<a href="#whyslash">#whyslash</a>)</span></dt> + +<dd> +Згідно з правилами англійської мови, в конструкції “GNU Linux” +слово “GNU” є визначенням слова “Linux”. Це може +означати або “версія Linux з GNU”, або “Linux, пакет +проекту GNU”. Жодне з цих значень не відповідає ситуації. +<p> +Linux — це не один з пакетів GNU; тобто, він не був розроблено +під егідою проекту GNU або внесений спеціально для проекту GNU. Лінус +Торвальдс написав Linux незалежно, як свій власний проект. Отож, значення +“Linux, пакет проекту GNU” невірно.</p> +<p> +Ми не маємо на увазі особливу версію Linux (ядра) в проекті GNU. У вільних +дистрибутиви GNU/Linux <a +href="http://directory.fsf.org/project/linux">окрема версія Linux</a> є, +оскільки “стандартна” версія містить вкраплення вільних програм +для пристроїв. Якщо б це була частина проекту GNU, її можна було б +розглядати як “GNU Linux”; але ми не хотіли б називати її так, +тому що це призвело б до великої плутанини.</p> +<p> +Ми говоримо про версії операційної системи GNU, яка відрізняється наявністю +Linux в якості ядра. Знак “дріб” підходить до даної ситуації, бо +що означає певну “комбінацію”. (Згадайте +“Ввід/Вивід”). Ця система комбінація GNU і Linux; +звідси і “GNU/Linux”.</p> +<p> +Наявні інші способи висловити “комбінацію”. Якщо ви вважаєте, що +знак “плюс” зрозуміліший, будь ласка, вживайте його. Французькою +мовою зрозуміліший дефіс: “GNU-Linux”. Іспанською ми іноді +говоримо “GNU con Linux”.</p> +</dd> + +<dt id="whyorder">Чому “GNU/Linux”, а не “Linux/GNU”? <span +class="anchor-reference-id">(<a href="#whyorder">#whyorder</a>)</span></dt> + +<dd> +<p> +Згадувати головну складову першої — це правильно і +коректно. Внесок GNU в систему не тільки більше, ніж Linux, і був проведений +раніше, ніж Linux. Насправді все це рух почали ми.</p> +<p> +Крім того, назва “GNU/Linux” відображає той факт, що Linux +становить найнижчий рівень, а GNU заповнює технічно вищі рівіи.</p> +<p> +Однак, якщо ви віддаєте перевагу називати систему “Linux/GNU”, +це набагато краще, ніж те, що люди зазвичай роблять — вони +повністю ігнорують GNU і створюють видимість, що вся система і є Linux.</p> +</dd> + +<dt id="distronames0">Розробники мого дистрибутива називають його “Foobar Linux”, але +це нічого не говорить про те, з чого складається система. Чому вони не +можуть називати його так, як їм заманеться?<span +class="anchor-reference-id"><a href="#distronames0">#distronames0</a></span></dt> +<dd> +Назва “Foobar Linux” припускає, що це різновид +“Linux”, і люди <a href="#distronames">сприймають це таким +чином</a>. + +<p> +Якби вони назвали дистрибутив GNU/Linux, “Foobar BSD”, ви +назвали б це помилкою. Ви сказали їм: “Ця система не BSD”. Так +от, це і не Linux.</p> +</dd> + +<dt id="distronames">Мій дистрибутив називається “Foobar Linux”; хіба це не показує, +що це дійсно Linux? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#distronames">#distronames</a></span></dt> + +<dd> +<p>Це означає, що люди, які виробляють дистрибутив “Foobar Linux”, +повторюють загальну помилку. Ми дуже вдячні за те, що такі дистрибутиви, як +Debian, Dragora, Musix, Trisquel і Venenux, зробили “GNU/Linux” +частиною свого офіційного назви, і ми сподіваємося, що якщо ви берете участь +у роботі іншого дистрибутиву, то ви будете закликати його до цього.</p> +</dd> + +<dt id="distronames1">Офіційна назва мого дистрибутива — “Foobar Linux”; +хіба можна називати його як-небудь, крім “Foobar Linux”? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#distronames1">#distronames1</a></span></dt> + +<dd><p>Сказати “GNU” можна за якусь секунду. Якщо ви цінуєте систему, +яку ми розробили, хіба ви не можете приділити одну секунду тому, щоб +висловити визнання нашої роботи?</p></dd> + +<dt id="companies">Хіба не було б ефективніше просити такі компанії, як Mandrake, Red Hat і +IBM, називати свої дистрибутиви “GNU/Linux” замість того, щоб +звертатися до окремих людей? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#companies">#companies</a></span></dt> + +<dd> +Питання не в тому, щоб вибрати одне з двох — ми просимо компанії, +організації та окремих людей допомогти розповісти про це людям. Ми +зверталися у всі ці три компанії. У Mandrake сказали, що вони будуть вживати +термін “GNU/Linux” у деяких випадках, але IBM і Red Hat не +хотіли допомогти. Один із керівників сказав: “Це чисто комерційне +рішення; ми розраховуємо отримати більше грошей, називаючи систему +‘Linux’”. Іншими словами, цій компанії була байдужа +правильна назва. +<p> +Ми не можемо змусити їх виправити це, але ми не з тих, хто здається лише +тому, що дорога важка. У вас може не бути такого впливу в своєму середовищі, +як IBM або Red Hat, але ви тим не менш можете допомогти. Разом ми можемо +змінити ситуацію настільки, що компаніям вигідніше називати її +“GNU/Linux”.</p> +</dd> + +<dt id="reserve">Хіба не було б краще зарезервувати назву “GNU/Linux” для +повністю вільних дистрибутивів? Зрештою, це ж і є ідеал GNU. <span +class="anchor-reference-id"><a href="#reserve">#reserve</a></span></dt> + +<dd> +Широко поширена практика додавання невільних програм в систему +GNU/Linux — це серйозна проблема нашого співтовариства. Ця +практика привчає до думки, що невільні програми — це нормально, і +що використання їх — це частина духа “Linux”. Багато +груп користувачів “Linux” вважають одним із своїх завдань +допомогу користувачам у застосуванні невільних доповнень і можуть навіть +запрошувати до себе продавців з товаром. Вони ставлять такі цілі, як +“допомога користувачам” GNU/Linux (включаючи допомогу у +використанні вільних програм і драйверів) або популяризація системи навіть +ціною втрати свободи. +<p> +Питання в тому, що робити, щоб змінити це.</p> +<p> +Більшість членів співтовариства, які використовує GNU з Linux, вже не +усвідомлюють, що це таке, тому якщо ми будемо зрікатися від таких +забруднених версій, кажучи, що вони насправді не GNU, то це не навчить +користувачів сильніше цінувати свободу. Те, що ми хочемо сказати, до них би +не дійшло. Вони просто заперечили б, що вони, насамперед, ніколи не вважали +ці системи системами GNU.</p> +<p> +Щоб вказати цим користувачам на зв'язок зі свободою, потрібно чинити якраз +навпаки: необхідно поінформувати їх про те, що усі ці версії системи +<em>справді</em> версіями GNU, що всі вони засновані на тій системі, яка +існує спеціально заради свободи користувачів. Розуміючи це, вони почнуть +розглядати дистрибутиви, що включають невільні програми, як спотворені і +зіпсовані версії GNU замість того, щоб думати, що це пристойні і допустимі +“версії Linux”.</p> +<p> +Дуже корисно засновувати групи користувачів GNU/Linux, які називали б +систему “GNU/Linux” і поклали б ідеали проекту GNU в основу +своєї діяльності. Якщо група користувачів Linux у вашій місцевості має +проблеми, описані вище, то ми пропонуємо вам діяти всередині цієї групи так, +щоб змінити її орієнтацію (назву) або заснувати нову групу. Люди, які +зосереджені на більш поверхневих цілях, мають повне право дотримуватися +своєї позиції, але не дайте їм повести за собою і вас!</p> +</dd> + +<dt id="gnudist">Чому б не створити у складі GNU дистрибутив Linux (справді!) і не назвати +його “GNU/Linux”? <span class="anchor-reference-id">(<a +href="#gnudist">#gnudist</a>)</span></dt> + +<dd> +Усі дистрибутиви “Linux” насправді є версіями системи GNU з +Linux в якості ядра. Призначення терміна “GNU/Linux” +висловити цю думку. Якби ми розробляли ще один дистрибутив і називали +“GNU/Linux” тільки його, це приховало б ту ідею, яку ми хочемо +висловити. +<p> +Що стосується розробки дистрибутиву GNU/Linux, то ми це вже робили одного +разу, коли фінансували на ранньому етапі розробки Debian GNU/Linux. Робити +це тепер ще раз не представляється корисним; це вимагало б великої роботи, і +якщо у нового дистрибутива не було б істотних практичних переваг перед +іншими дистрибутивами, це було б позбавлене сенсу.</p> +<p> +Замість цього ми допомагаємо розробникам вільних на 100% дистрибутивів +GNU/Linux, таких, як gNewSense і Ututo.</p> +</dd> + +<dt id="linuxgnu">Чому б не говорити просто: “Linux — це ядро GNU”, і +не випускати якусь з існуючих версій GNU/Linux під назвою “GNU”? +<span class="anchor-reference-id"><a href="#linuxgnu">#linuxgnu</a></span></dt> + +<dd> +Можливо, було б непогано, якщо б ми прийняли Linux в якості ядра GNU в +1992 році. Якби ми тоді знали, скільки часу нам знадобиться для того, +щоб привести GNU Hurd в робочий стан, ми б так і зробили. (Але минулого, на +жаль, не повернеш). +<p> +Якщо б ми взяли існуючу версію GNU/Linux і перейменували її в +“GNU”, це було б приблизно те ж саме, що взяти версію системи і +GNU перейменувати її в “Linux”. Це було несправедливо, і ми не +хочемо діяти подібним чином.</p> +</dd> + +<dt id="condemn">Чи засуджував проект GNU використання Linux і протистояв він цього в самому +початку? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#condemn">#condemn</a></span></dt> + +<dd> +Ми не прийняли Linux в якості свого ядра, але ми не засуджували і не +протистояли Linux. У 1993 році ми почали обговорювати організацію +фінансування розробки Debian GNU/Linux. Ми також шукали співпраці з людьми, +які займалися зміною деяких пакунків GNU для використання з Linux. Ми хотіли +включити їхні зміни в стандартні випуски, щоб ці пакунки працювали з Linux +“з коробки”. Але ці зміни часто були недалекоглядними і +нестерпні; вони вимагали корекції перед прийняттям. +<p> +Люди, які займалися цими змінами, виявляли мало інтересу у співпраці з +нами. Один із них навіть сказав нам, що його не цікавить робота з проектом +GNU, тому що він “користувач Linux”. Це було дивно, тому що +люди, які переносили пакети GNU на інші системи, зазвичай бажали +співпрацювати з нами, щоби їхні зміни були прийняті. І все ж ці люди, які +розробляють систему, засновану головним чином на GNU, були першою (і до цих +пір практично єдиною) групою, що не бажає працювати з нами.</p> +<p> +Це був досвід, який вперше показав нам, що люди називають версію системи GNU +словом “Linux”, а також що ця плутанина заважала нашій +роботі. Прохання до вас називати систему +“GNU/Linux” — це наша реакція на цю проблему і на +інші проблеми, викликані неправильним назвою “Linux”.</p> +</dd> + +<dt id="wait">Чому ви так довго чекали, перш ніж просити людей називати її +“GNU/Linux”? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#wait">#wait</a></span></dt> + +<dd> +<p>А ми, власне, і не чекали. Ми почали звертатися до розробників і +розповсюджувачам в приватному порядку з цього приводу в 1994 році, а в +1996 році провели більшу відкриту кампанію. Ми будемо продовжувати +стільки, скільки буде потрібно.</p> +</dd> + +<dt id="allgpled">Чи потрібно застосовувати схему “GNU/[назва]” для позначення +всіх програм під ліцензією GPL? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#allgpled">#allgpled</a></span></dt> + +<dd> +Ми ніколи не згадуємо про окремі програми як “GNU/[назва]”. Якщо +програма є одним з пакунків GNU, то ми можемо називати її “GNU +[назва]”. +<p> +Операційна система GNU складена з великої кількості різних програм. Деякі з +програм GNU були написані як частина проекту GNU або спеціально передані +йому; це пакунки GNU, і ми часто вживаємо “GNU” в їхній назві.</p> +<p> +Тільки розробники вирішують, чи вони хочуть включити свою програму в GNU і +зробити її пакунком GNU. Якщо ви розробили програму і хочете, щоб вона стала +пакетом GNU, напишіть, будь ласка, за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>, щоб ми могли скласти про +неї думку і вирішити, чи потрібна вона нам.</p> +<p> +Було б несправедливо вставляти “GNU” у назву кожної окремої +програми, яка випускається під ліцензією GPL. Якщо ви написали програму і +розповсюджуєте її по ліцензії GPL, це не значить, що її написали в рамках +проекту GNU або що ви написали спеціально для нас. Скажімо, Linux (ядро) +випускається під ліцензією GNU GPL, але Лінус не писав його як частину +проекту GNU — він виконав цю роботу незалежно. Якщо щось не є +пакетом GNU, то проект GNU не може ставити це собі в заслугу, і додавати +“GNU” до його назви було б недоречно.</p> +<p> +І навпаки, ми заслуговуємо подяки за операційну систему GNU загалом, хоча і +не за кожну окрему програму в її складі. Ця система існує як така завдяки +нашій рішучості і наполегливості починаючи з 1984 року що +на багато років раніше, ніж були розпочаті роботи над Linux.</p> +<p> +Операційна система, в якій до Linux прийшла популярність, була в основному +тією ж самою, що і операційна система GNU. Вона не була повністю такою, тому +що у неї було інше ядро, але це була здебільшого та сама система. Це був +один з варіантів GNU. Це була система GNU/Linux.</p> +<p> +Linux продовжують використовувати переважно в похідних цієї +системи — у сучасних версіях системи GNU/Linux. Прикметною +особливістю цих систем є те, що в центрі розташовані GNU і Linux, а не +тільки ядро (Linux) саме по собі.</p> +</dd> + +<dt id="unix">Оскільки багато в GNU прийшло з Unix, не повинна GNU віддавати належне Unix, +вживаючи “Unix” у своїй назві? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#unix">#unix</a></span></dt> + +<dd> +Насправді GNU нічого не почерпнула з Unix. Unix була (і залишається) +невільною, тому використання тексту її програм GNU було б незаконним. Це не +випадково; саме тому ми розробили GNU: оскільки у вас не могло бути свободи +при користуванні Unix або будь-якої іншої операційної системи тих днів, нам +потрібна була вільна система, щоб замінити її. Ми не могли копіювати +програми або навіть їхні частини з Unix; все доводилося писати заново. +<p> +GNU не запозичувала жодних вихідних текстів програм з Unix, але +GNU — це система, сумісна з Unix; тому багато ідей і специфікацій +GNU дійсно прийшли з Unix. Назва “GNU”, яка означає “gnu's +Not Unix” (“GNU — це не Unix”), сама по собі є +гумористичною формою вираження подяки Unix за це, згідно з хакерською +традицією використовувати рекурсивні скорочення, що з'явилася в сімдесяті +роки.</p> +<p> +Першим таким рекурсивным скороченням було TINT, “TINT Is Not +TECO” (“TINT — це не TECO”). Автор TINT написав +одну з реалізацій TECO (їх існувало вже багато, для різних систем), але +замість нудної назви на зразок “<em>Такий-то</em> TECO” він +придумав дотепну і веселу назву. (Саме це означає “хакерство +як”: <a href="http://stallman.org/articles/on-hacking.html">грайлива +дотепність</a>.)</p> +<p> +Іншим хакерам так сподобалося ця назва, що її почали наслідувати. Стало +традицією, що, коли ви писали з нуля програму, подібну до деякої існуючій +програмі (уявімо, що вона називається “Klever”), ви можете дати +їй назву у вигляді рекурсивного скорочення, такого, як “MINK”, +що означає “MINK Is Not Klever.” (“MINK — це не +Klever”). У цьому ж дусі ми назвали нашу заміну Unix +“GNU — це не Unix”.</p> +<p> +Історично склалося, що AT&T, яка розробила Unix, не хотіла, щоб +хто-небудь віддавав їй належне шляхом вживання “Unix” назві +подібної системи, навіть якщо система була на 99% скопійована з +Unix. AT&T навіть погрожувала судом всякому, хто стане віддавати їй +належне таким способом. Тому всі модифіковані версії Unix (повністю +невільні, як Unix) мали зовсім іншу назву, яка не містила +“Unix”.</p> +</dd> + +<dt id="bsd">Чи слід нам також говорити “GNU/BSD”? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#bsd">#bsd</a></span></dt> + +<dd> +Ми не називаємо системи BSD (FreeBSD і т. п.) системами +“GNU/BSD”, тому що цей термін не відповідає історії систем BSD. +<p> +Система BSD була розроблена Каліфорнійським університетом у Берклі як +невільне програмне забезпечення у вісімдесятих і стала вільною в на початку +дев'яностих. Будь-яка вільна операційна система, існуюча сьогодні, майже +напевно є або варіантом системи GNU, або різновидом системи BSD.</p> +<p> +Люди іноді запитують, чи є BSD теж одним з варіантів GNU, як GNU/Linux. Ні, +не є. Розробників BSD надихнув зробити сирцевий код їхніх програм вільним +приклад проекту GNU, а відкриті заклики активістів GNU переконали їх +приступити до цього, але їхні тексти програм мали мало спільного з текстами +частин GNU.</p> +<p> +Сьогодні системи BSD використовують деякі пакунки GNU, точно так само, як і +система GNU і її варіанти користуються деякими програмами BSD; однак загалом +це дві різні системи, які розвивалися окремо. Розробники BSD не додали ядро +в систему GNU, розробивши його, тому назва типу “GNU/BSD” не +підійшла б до ситуації.</p> +<p> +Зв'язок між GNU/Linux і GNU набагато тісніший, тому назва +“GNU/Linux” для неї підходить.</p> +<p> +Існує версія GNU, яка використовує ядро з NetBSD. Її розробники називають її +“Debian GNU/NetBSD”, але “GNU/(ядро з NetBSD)” було +б точніше, оскільки NetBSD — це ціла система, а не тільки +ядро. Це не система BSD, оскільки здебільшого це та ж система, що і +GNU/Linux.</p> +</dd> + +<dt id="othersys">Якщо я встановлю інструментарій GNU Windows, чи означає це, що я +використовую систему GNU/Windows? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#othersys">#othersys</a></span></dt> + +<dd> +Не в тому сенсі, який ми вкладаємо в “GNU/Linux”. Інструментарій +GNU — це тільки частина програм GNU, які становлять лише частину +системи GNU, а за ними у вас все одно була б інша повна операційна система, +у якої немає спільних з GNU вихідних текстів. Загалом, це абсолютно відмінна +від GNU/Linux ситуація. +</dd> + +<dt id="justlinux">Хіба Linux не можна використовувати без GNU? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#justlinux">#justlinux</a></span></dt> + +<dd> +У деяких випадках Linux застосовується самостійно або з невеликими іншими +програмами. Ці невеликі програмні системи і на гарматний постріл не +наближаються до системи GNU/Linux. Користувачі, наприклад, не встановлюють +їх на персональні комп'ютери; ці системи обдурили б усі їхні очікування. Щоб +показати, наскільки ці невеликі платформи відрізняються від GNU/Linux, +корисно говорити, що в цих додатках працює тільки Linux. +</dd> + +<dt id="linuxsyswithoutgnu">Чи існують повні системи Linux (так!) без GNU? <span +class="anchor-reference-id"><a +href="#linuxsyswithoutgnu">#linuxsyswithoutgnu</a></span></dt> + +<dd> +Наявні повні системи, які містять Linux, але не містять +GNU. Приклад — Android. Але називати їх системами +“Linux” було б неправильно, точно так само, як неправильно +називати системою GNU “Linux”. +<p> +Android сильно відрізняється від системи GNU/Linux тому що у них +дуже мало спільного. Насправді спільне в них тільки одне: Linux.</p> +<p> +Якщо ви називаєте словом “Linux” всю систему GNU/Linux, то вам +доведеться говорити щось на кшталт “Android містить Linux, але це не +Linux, тому що в ньому немає звичайних в Linux (так!) бібліотек і утиліт +(маючи на увазі під цим систему GNU)”.</p> +<p> +Android містить рівно стільки ж від Linux, скільки містить GNU/Linux. Чого +там немає — це GNU. В Android їх замінюють на програми Google, +які працюють зовсім по-іншому. Android від системи GNU/Linux відрізняє саме +відсутність GNU.</p> +</dd> + +<dt id="howmuch">Яку частку системи GNU повинна містити система, щоб бути GNU/Linux? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#howmuch">#howmuch</a></span></dt> + +<dd> +Питання “яка частка?” не має сенсу, тому що у системи GNU немає +точних меж. +<p> +GNU — операційна система, яку підтримує громада. Вона включає +набагато більше, ніж просто пакети програм GNU (конкретний список яких у нас +є), і люди постійно додають нові пакети. Незважаючи на ці зміни, вона +залишається системою GNU, і додавання Linux до цього дає GNU/Linux. Якщо ви +користуєтеся частиною системи GNU, а частину опускаєте, не можна осмислено +сказати, “якою часткою” ви користуєтеся.</p> +<p> +Якщо дивитися на рівні пакетів, Linux — один з важливих пакетів +системи GNU/Linux. Включення одного важливого пакету GNU достатньо, щоб +виправдати наше прохання про згадку на рівних правах. +</p> +</dd> + +<dt id="helplinus">Чому б все одно не називати систему “Linux”, зміцнюючи цим +положення Лінуса Торвальдса як “хлопця з обкладинки” нашої +спільноти? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#helplinus">#helplinus</a></span></dt> + +<dd> +Лінус Торвальдс — “хлопець з обкладинки” (вислів +інших людей, не наш) для своїх цілей, а не для наших. Його мета — +зробити систему популярнішою, і він вірить в те, що її цінність для +суспільства полягає виключно в практичних перевагах, які вона надає: її +можливості, надійності та доступності. Він ніколи не виступав за <a +href="/philosophy/why-free.html">свободу співпраці</a> як етичний принцип, +тому громадськість і не пов'язує назви “Linux” з цим принципом. +<p> +Лінус відкрито заявляє про свою незгоду з ідеалами руху за вільні +програми. Він багато років розробляв невільні програми на роботі (він сказав +так при великій аудиторії на виставці “Світ +‘Linux’”), а також публічно закликав співробітників Linux +(ядра) використовувати невільні програми для спільної роботи над цим +ядром. Більше того, він дорікає людей, які вважають, що інженери і вчені +повинні брати до уваги соціальні наслідки своєї технічної +роботи — незважаючи на урок, який дала суспільству розробка +атомної бомби.</p> +<p> +Немає нічого поганого в написанні вільної програми заради навчання і +розваги; ядро, яке Лінус написав з цих причин, було важливим внеском для +нашого спільноти. Але не ці мотиви стали причиною існування повної вільної +системи, GNU/Linux, і вони не забезпечать нашої свободи в +майбутньому. Громадськість повинна знати це. Лінус має право пропагувати +свої погляди; однак люди повинні знати, що коріння операційної системи, про +яку йде мова, лежать в ідеалах свободи, а не в його світогляді.</p> +</dd> + +<dt id="claimlinux">Хіба чесно з нашого боку приписувати GNU роботу Лінуса Торвальдса? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#claimlinux">#claimlinux</a></span></dt> + +<dd> +Це було б нечесно, тому ми так не робимо. Робота Торвальдса — +Linux (ядро); ми акуратно намагаємося не приписувати цю роботу проектові GNU +і не позначати її як “GNU”. Коли ми говоримо про систему в +цілому, назва “GNU/Linux” відзначає його заслуги. +</dd> + + +<dt id="linusagreed">Згоден Лінус Торвальдс з тим, що Linux — це лише ядро? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#linusagreed">#linusagreed</a></span></dt> + +<dd> +<p>Спочатку він визнавав це. У примітках до самого раннього випуску Linux +сказано: “Більшість інструментів, що використовуються з linux, є +програмами GNU і підпорядковані копілефту GNU. Ці інструменти не увійшли до +дистрибутив звертайтесь до мене (або в GNU) за додатковою +інформацією”<a href="#ft1">[1]</a>.</p> +</dd> + +<dt id="finishhurd">Чому не можна доробити ядро GNU Hurd, випустити систему GNU як ціле і забути +питання про те, що називати GNU/Linux? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#finishhurd">#finishhurd</a></span></dt> + +<dd> +Ми хотіли б, щоби операційна система GNU отримувала визнання незалежно від +того, з яким ядром вона застосовується. + +<p>Доопрацювати GNU Hurd до стадії, коли ядро могло б позмагатися з Linux, було +б великою роботою, необхідність якої не очевидна. Єдине, що етично невірно в +Linux як ядрі включення в нього “ляпок” з програмами +для пристроїв; краще всього цю проблему вирішує <a +href="http://fsf.org/campaigns/priority-projects"> розробка вільних аналогів +ляпок</a>.</p> +</dd> + +<dt id="lost">Битва вже програна товариство прийняло рішення, і ми не можемо +його змінити; може не варто навіть думати про це? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#lost">#lost</a></span></dt> + +<dd> +Це не битва, це освітня кампанія. Як називати систему — це не +одиничний вибір, який “суспільство” має зробити раз і назавжди: +кожна людина, кожна організація може вирішувати, яку назву +використовувати. Ви не можете змусити інших називати систему +“GNU/Linux”, але ви можете вирішити називати систему +“GNU/Linux” самі — і таким чином, ви допоможете +навчити інших. +</dd> + +<dt id="whatgood">Суспільство вже прийняло рішення, і ми не можемо його змінити, то ж яка буде +користь від того, що я буду говорити “GNU/Linux”? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#whatgood">#whatgood</a></span></dt> + +<dd> +Це не ситуація “все або нічого”: як правильна, так і неправильна +картина поширюються різними людьми, одна-більше, інша менш активно. Якщо ви +будете називати систему “GNU/Linux”, ви допоможете іншим +дізнатися про справжню історію системи, її походження і причини +існування. Ви не можете виправити без сторонньої допомоги невірне +найменування всюди — не більше, ніж ми самі,— але ви можете +допомогти. Якщо хоча б кілька сотень людей побачать, що ви вживаєте термін +“GNU/Linux”, ви навчите значне число людей без особливої +праці. А деякі з них передадуть виправлення далі. +</dd> + +<dt id="explain">Чи не краще називати систему “Linux”, познайомивши людей з її +витоками десятихвилинною розповіддю? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#explain">#explain</a></span></dt> + +<dd> +Якщо ви допомагаєте нам, пояснюючи це людям таким чином, ми вдячні вам за цю +роботу, однак це не найкращий метод. Це не призводить до таких результатами, +як якщо називати систему “GNU/Linux”, а також неефективно +витрачає ваш час. +<p> +Це не приводить до потрібних результатів, тому що може не дійти до +свідомості людей, і, без сумніву, не буде поширюватися далі. Деякі люди, які +почують ваші пояснення, звернуть увагу і, можливо, отримають вірне уявлення +про походження системи. Але навряд чи вони стануть повторювати таке +пояснення іншим щоразу, коли заговорять про систему. Вони, ймовірно, просто +будуть називати її “Linux”. Без особливого наміру вони будуть +допомагати зростанню омани.</p> +<p> +Це неефективно, тому що забирає набагато більше часу. Якщо ви будете +говорити або писати “GNU/Linux”, це займе у вас лише кілька +секунд в день навіть не хвилин,— тому ви будете в стані +охопити набагато більше людей таким способом. Розрізняти Linux і GNU/Linux, +коли ви говорите або пишете, набагато легше, ніж допомагати проекту GNU +будь-яким іншим з ефективних способів.</p> +</dd> + +<dt id="treatment">Деякі люди сміються над вами, коли ви просите їх називати систему +GNU/Linux. Навіщо ви піддаєте себе таким зверненням? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#treatment">#treatment</a></span></dt> + +<dd> +Коли систему називають “Linux”, люди зазвичай отримують +неправильне уявлення про історію системи та причини її існування. Люди, які +сміються над нашою проханням, ймовірно, вже отримали таке помилкове +подання — вони думають, що наша робота пророблена Лінусом, тому +вони сміються, коли ми просимо визнання за неї. Якщо б вони знали правду, +вони, ймовірно, не сміялися. +<p> +Чому ми беремо на себе сміливість висловлювати прохання, яке іноді +призводить до насмішок в нашу адресу? Бо часто це призводить до корисних +результатів, які допомагають проекту GNU. Ми згодні йти на ризик +незаслужених образ заради досягнення наших цілей.</p> +<p> +Якщо ви бачите, що виникає така парадоксально несправедлива ситуація, будь +ласка, не залишайтеся осторонь. Розкажіть тим, хто сміється, істинну +історію. Коли вони зрозуміють, чому це прохання справедливе, ті, у кого є +хоч частка здорового глузду, перестануть сміятися.</p> +</dd> + +<dt id="alienate">Деякі люди засуджують вас, коли ви просите їх називати систему +“GNU/Linux”. Хіба ви не програєте, відчужуючи їх? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#alienate">#alienate</a></span></dt> + +<dd> +Не дуже. Люди, які не цінують нашої ролі у розробці системи, навряд чи +будуть докладати серйозні зусилля, щоб допомогти нам. Якщо вони роблять +роботу, яка служить нашим цілям, таку, як випуск вільних програм, це +відбувається, швидше за все, не тому, що ми їх попросили, а через якісьінші, +незалежні причини. У той же час, привчаючи інших приписувати нашу роботу +комусь іншому, вони підривають наші можливості щодо залучення інших людей +для допомоги нам. +<p> +Немає сенсу турбуватися про відчуження людей, які вже по більшій частині не +бажають співпрацювати, і неможливо досягти мети, якщо відмовлятися від +виправлення серйозної помилки всякий раз, коли ми ризикуємо накликати на +себе гнів людей, які не хочуть її усунення. Тому ми будемо продовжувати +намагатися виправити неправильну назву.</p> +</dd> + +<dt id="rename">Яких би зусиль ви не доклали, хіба можна перейменовувати операційну систему? +<span class="anchor-reference-id"><a href="#rename">#rename</a></span></dt> + +<dd> +Ми нічого не перейменовуємо; ми називаємо цю систему “GNU” з тих +пір, як ми оголосили про неї у 1983 році. Люди, які спробували +перейменувати її в “Linux”, не повинні були це робити.</dd> + +<dt id="force">Хіба чесно змушувати людей називати систему “GNU/Linux”? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#force">#force</a></span></dt> + +<dd> +Було б нечесно змушувати їх, і ми не намагаємося робити це. Ми називаємо +систему “GNU/Linux” і просимо вас чинити так само. +</dd> + +<dt id="whynotsue">Чому б не переслідувати в судовому порядку людей, які називають всю систему +“Linux”? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#whynotsue">#whynotsue</a></span></dt> + +<dd> +Немає ніяких законних підстав переслідувати їх у судовому порядку; крім +того, оскільки ми віримо у свободу слова, ми в жодному разі не хотіли б +цього. Ми просимо людей називати систему “GNU/Linux”, тому що це +правильно. +</dd> + +<dt id="require">Чи не слід вам внести в GNU GPL вимогу називати систему “GNU”? +<span class="anchor-reference-id"><a href="#require">#require</a></span></dt> + +<dd> +Метою ліцензії GNU GPL є захист свободи користувачів від тих, хто міг б +створити невільні версії вільної програми. Хоча ті, хто називає систему +“Linux”, дійсно часто роблять те, що обмежує свободу +користувачів, наприклад, постачають невільні програми комплекті з системою +GNU/Linux або навіть розробляють програми невільні для таких поставок, сам +по собі факт найменування системи “Linux” не обмежує свободи +користувачів. Нам здається недоречним змінювати GPL так, щоб вона обмежувала +користувачів у виборі назви для системи. +</dd> + +<dt id="BSDlicense">Хіба не лицемірно вимагати посилання на проект GNU після того, як ви +заперечували проти вимоги первісної ліцензії BSD про рекламу +Каліфорнійського університету? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#BSDlicense">#BSDlicense</a></span></dt> + +<dd> +Було б лицемірством зробити назву GNU/Linux вимогою ліцензії, і ми цього не +робимо. Ми тільки <em>просимо</em> про визнання, якого ми заслуговуємо. + +<p> +Зверніть увагу, що існує щонайменше <a href="/philosophy/bsd.html"> дві +різні ліцензії BSD</a>. Для зрозумілості не користуйтеся, будь ласка, +виразом “ліцензія BSD”, не згадуючи про те, яка саме це +ліцензія.</p> +</dd> + +<dt id="deserve">Оскільки ви не внесли в GNU GPL вимогу називати систему “GNU”, +ви заслуговуєте на те, що сталося; чому ж ви тепер скаржитеся? <span +class="anchor-reference-id"><a href="#deserve">#deserve</a></span></dt> + +<dd> +Це питання спирається на досить спірне етичне припущення, що якщо люди не +змушують вас поводитися з ними чесно, то ви маєте право поводитися з ними +так, як вам завгодно. Іншими словами, це передбачає, що чия сила, того й +правда. +<p> +Ми сподіваємося, що ви не згодні з цим положенням так само, як і ми.</p> +</dd> + +<dt id="contradict">Не краще було б з вашого боку не заперечувати того, у чому переконано так +багато людей? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#contradict">#contradict</a></span></dt> + +<dd> +Ми не думаємо, що ми повинні слідувати за великою кількістю людей, тому що +їх ввели в оману. Сподіваємося, ви теж вирішите, що істина важлива. +<p> +Ми ніколи не розробили б вільної операційної системи, якщо б спершу не +відмовилися від переконання, прийнятого більшістю людей, що невільне +програмне забезпечення законне і прийнятне.</p> +</dd> + +<dt id="somanyright">Хіба те, що багато хто називає її “Linux”, не робить її +такою?<span class="anchor-reference-id"><a +href="#somanyright">#somanyright</a></span></dt> + +<dd> +Ми не думаємо, що популярність омани перетворює її в істину. +</dd> + +<dt id="knownname">Чи не краще називати систему ім'ям, вже відомим більшості користувачів? +<span class="anchor-reference-id"><a href="#knownname">#knowname</a></span></dt> + +<dd> +Користувачі не позбавлені здатності вчитися. Оскільки до складу +“GNU/Linux” входить “Linux”, вони розпізнають, про +що ви говорите. Якщо ви час від часу будете додавати “(часто помилково +звана “Linux”)”, то всі вони це зрозуміють. +</dd> + +<dt id="winning">Багатьох людей цікавить, що зручніше і хто перемагає, а не суперечки про те, +що чесно, а що ні. Хіба ви не могли б отримати більше підтримки з їхньої +сторони при іншому підході? <span class="anchor-reference-id"><a +href="#winning">#winning</a></span></dt> + +<dd> +Дбати лише про те, що зручніше і хто виграє — це аморальний +підхід до життя. Невільні програми являють приклад такого аморального +підходу і процвітають завдяки йому. Таким чином, в кінцевому підсумку +прийняти такий підхід означало б приректи себе на провал. Ми будемо +продовжувати говорити в термінах добра і зла. +<p> +Сподіваємося, що ви належите до тих, для кого добро і зло мають значення.</p> +</dd> + +</dl> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2001, 2006, 2007, 2008, 2010, 2011, 2013, 2014, 2015, 2016, +2017, 2018 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2018/12/15 13:45:35 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-users-never-heard-of-gnu.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-users-never-heard-of-gnu.html new file mode 100644 index 0000000..d90935d --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-users-never-heard-of-gnu.html @@ -0,0 +1,150 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/gnu/po/gnu-users-never-heard-of-gnu.uk.po"> + https://www.gnu.org/gnu/po/gnu-users-never-heard-of-gnu.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/gnu-users-never-heard-of-gnu.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-03-22" --><!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.84 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Користувачі GNU, які ніколи не чули про GNU - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/gnu-users-never-heard-of-gnu.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Користувачі GNU, які ніколи не чули про GNU</h2> + +<p><strong><a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></strong></p> + +<div class="announcement"> + <blockquote><p>Щоб дізнатися більше про цю проблему, ви також можете прочитати нашу статтю +<a href="/gnu/gnu-linux-faq.html">“Питання про GNU/Linux»,</a> +нашу сторінку <a href="/gnu/why-gnu-linux.html">“Чому GNU/Linux? +»,</a>, а також нашу сторінку <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">“Linux і проект GNU»,</a>. +</p></blockquote> +</div> + +<p>Більшість людей ніколи не чули про GNU. Навіть більшість людей, +використовують систему GNU, ніколи не чули про GNU, оскільки так багато +людей і компаній привчають їх називати її “Linux”. Дійсно, +користувачі GNU часто говорять, що вони “працюють на Linux”, це +все одно що говорити, що ви “їдете на карбюраторі” “їдете +на коробці передач”.</p> + +<p>Тим не менш той, хто знає про GNU, пов'язує її з ідеалами свободи руху за +вільні програми. Цей зв'язок не випадкова; мотивом розробки GNU було саме +створення можливості користуватися комп'ютером, володіючи свободою.</p> + +<p>Людина, яка побачила вперше назву “GNU” у +“GNU/Linux”, не дізнається одразу, що воно є, але вона зробить +крок до того, щоб дізнатися про це. Асоціація назви GNU з нашими цілями і +свободи суспільної солідарності існує в головах сотень тисяч користувачів +GNU/Linux, які про GNU знають. Вона існує на <a +href="/home.html">gnu.org</a> та Вікіпедії. Вона існує у Всесвітній +павутині; якщо користувачі стануть шукати GNU, вони знайдуть ідеї, на яких +базується GNU.</p> + +<p>Якщо вони не шукають цього, вони все одно можуть зустрітися з цим. Гасла +“<a href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html"> відкритого +вихідного тексту</a>” у багатьох випадках відволікають увагу +користувачів від проблем волі, але не повністю; обговорення GNU і вільних +програм все-таки триває, і є певний шанс, що люди наткнуться на нього. Коли +це відбувається, вони швидше звернуть увагу на інформацію про GNU +(наприклад, про те, що це робота руху за свободу і єдність), якщо вони +знають, що вони користуються системою GNU.</p> + +<p>Називаючи цю систему “GNU/Linux”, ми поступово підвищуємо +суспільстві обізнаність про ідеали свободи, заради якої ми розробили систему +GNU. Ще це корисно як нагадування людям з нашого співтовариства, які знають +про цих ідеалах, у світі, де значна частина обговорень вільного програмного +забезпечення приймає суто практичний (а тому аморальний) обіг. Коли ми +просимо вас називати систему “GNU/Linux”, ми просимо вас +допомогти інформувати суспільство про ідеали вільних програм.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2006, 2007, 2013, 2014, 2015, 2017 Фонд вільного +програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2019/05/21 00:30:40 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu.html new file mode 100644 index 0000000..d85095f --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu.html @@ -0,0 +1,200 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/gnu/po/gnu.uk.po"> + https://www.gnu.org/gnu/po/gnu.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/gnu.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/gnu.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-12-31" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.79 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Операційна система GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<style type="text/css" media="print,screen"> +<!-- +#dynamic-duo { display: none; } +@media (min-width: 48em) { + #dynamic-duo { + display: block; + float: right; + width: 20em; + max-width: 40%; + text-align: center; + padding: .9em; + margin: .3em 0 1em 1.5em; + background: #f9f9f9; + border: .3em solid #acc890; + } + #dynamic-duo p strong { + font-size: 1.3em; + } + #dynamic-duo img { width: 100%; } +} +--> +<!--#if expr="$LANGUAGE_SUFFIX = /[.](ar|fa|he)/" --> +<!-- +@media (min-width: 48em) { + #dynamic-duo { + float: left; + margin: .3em 1.5em 1em 0; + } +} --> +<!--#endif --> + + + + +</style> + +<!--#include virtual="/gnu/po/gnu.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Операційна система GNU</h2> + +<div id="dynamic-duo"> +<p><strong>Дистрибутиви для завантаження</strong></p> +<p><a href="/distros/free-distros.html"> +<img src="/graphics/gnu-and-penguin-color-300x276.jpg" alt="GNU і Linux" /></a></p> +<p><em>Якщо ви хочете встановити повну систему, зверніться до нашого <a +href="/distros/free-distros.html">списку дистрибутивів GNU/Linux, які +повністю складаються з вільних програм</a>.</em></p> +</div> + +<ul> + <li><a href="/gnu/about-gnu.html">Про операційну систему GNU</a></li> + <li><a href="/gnu/gnu-history.html">Історичний огляд GNU</a></li> + <li><a href="/gnu/thegnuproject.html">Детальніша історія GNU</a></li> + <li><a href="/gnu/initial-announcement.html">Початкове оголошення</a> про проект</li> + <li><a href="/gnu/manifesto.html">Маніфест GNU</a></li> + <li><a href="/gnu/byte-interview.html">Інтерв'ю “BYTE” із Річардом +Столменом</a> (1986 рік)</li> + <li><a href="/gnu/rms-lisp.html">Мій досвід Ліспу і розробка GNU Emacs</a> +(Річард Столмен)</li> + <li><a +href="http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=950DEFDE123AF932A25752C0A96F948260&sec=&spon=&pagewanted=1"> +Боротьба наодинці за свободу програм</a>, стаття про Річарда Столмена та +ранню розробку GNU, опублікована у <cite>“Нью-Йорк таймс”</cite> +11 січня 1989 року. Проблема статті — в том, що у ній +вживається пропагандистський термін “інтелектуальна власність” +так, ніби він означає єдине ціле. Цей термін вводить в таку оману, що +вживати його <a href="/philosophy/not-ipr.html">нема жодного сенсу</a>. +Стаття також дещо помиляється стосовно Symbolics. Насправді Столмен, ще +працюючи у MIT, написав — незалежно — покращення +альтернативної версії, співставні з покращеннями, які фірма Symbolics внесла +у свою версію системи машини Лісп MIT.</li> + <li><a href="/philosophy/15-years-of-free-software.html">15 років вільного +програмного забезпечення</a> (1999)</li> +</ul> + +<p>Ось дві замітки, які Столмен написав для бюлетеня в Стенфорді, коли він був +там у травні 1983 року. Вони показують хід його думок на шляху до +розробки системи GNU. Вираз “вільні програми” у них не +вживається; очевидно, тоді він ще не придумав це словосполучення.</p> + +<ul> + <li><a href="/gnu/why-programs-should-be-shared.html">Чому програмами слід +обмінюватися</a> (1983)</li> + <li><a href="/gnu/yes-give-it-away.html">Так, роздавати</a> (1983)</li> +</ul> + + +<h3><a id="gnulinux"></a>GNU і Linux</h3> + +<ul> + <li><a href="/gnu/linux-and-gnu.html">Зв'язок між Linux і GNU</a></li> + <li><a href="/gnu/why-gnu-linux.html">Чому “систему Linux” варто +називати “GNU/Linux”</a></li> + <li><a href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html">Користувачі GNU, які ніколи +не чули про GNU</a></li> + <li><a href="/gnu/gnu-linux-faq.html">Питання про GNU/Linux</a></li> +</ul> + + +<h3><a id="misc"></a>Інші ресурси, пов'язані із GNU</h3> + +<ul> + <li><a href="http://libreplanet.org/wiki/Group_list">Групи користувачів +GNU/Linux, GNU/Hurd і вільних програм</a></li> +</ul> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Будь-ласка перегляньте <a +href="/server/standards/README.translations.html"> файл README стосовно +перекладів</a> для того, щоб отримати інформацію про координування і +додавання перекладу цієї статті.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2014, 2015, 2016 Фонд вільного програмного забезпечення, +Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/05/04 23:30:27 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnutella.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnutella.html new file mode 100644 index 0000000..f90c27e --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnutella.html @@ -0,0 +1,127 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/gnutella.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Про протокол Gnutella - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/gnutella.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Стосовно Gnutella</h2> + +<p> +В даний час “Gnutella” — це назва протоколу для +розподіленого обміну файлами, в основному музичними. Крім того, іноді так +називають і саму файлообмінну мережу, і першу програму для цієї +мережі. Ситуація досить заплутана. Детальніше про витоки і про історію +Gnutella написано у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Gnutella">статті +Вікіпедії</a>.</p> + +<p> +Як би то не було, ця назва спочатку було грою слів “GNU” +(розробники найпершої програми планували випустити свою роботу під ліцензією +GNU GPL і, можливо, припускали зробити її частиною проекту GNU) і +“Nutella” (улюблені ласощі цих розробників). Проте ні перша +програма, ні пов'язані з нею сучасні проекти не є офіційно <a +href="/philosophy/categories.html#GNUsoftware"> програмами GNU</a>. Ми +просили розробників Gnutella змінити назву, щоб не було плутанини; можливо, +в майбутньому це станеться.</p> + +<p> +Існує кілька вільних програм, які реалізують протокол Gnutella. Це <a +href="http://gtk-gnutella.sourceforge.net/en/">gtk-gnutella</a>, <a +href="http://mutella.sourceforge.net/">mutella</a> і <a +href="http://sourceforge.net/projects/gnucleus/">gnucleus</a>. Зверніть +увагу, однак, що жодна з цих програм не є офіційною <a +href="/philosophy/categories.html#GNUsoftware"> програмою GNU</a>. У GNU є +своя програма для однорангових мереж <a +href="/software/GNUnet/">GNUnet</a>, у документації якої є <a +href="https://web.archive.org/web/20180616130316/https://gnunet.org/compare">огляд +подібних протоколів</a>.</p> + +<p> +Фонд вільного програмного забезпечення займається питаннями свободи зміни і +копіювання програм; музика в коло наших завдань не входить. Але етичні +питання копіювання програм і копіювання музичних записів у чомусь +подібні. Деякі статті зі списку на <a +href="/philosophy/essays-and-articles.html#Laws">сторінці філософії</a> +застосовні до питань копіювання не одних тільки програм. Деякі <a +href="/philosophy/third-party-ideas.html">статті інших людей</a>, на які ми +посилаємося, теж мають відношення до музики.</p> + +<p> +Незалежно від того, обмін якого роду оприлюдненою інформацією відбувається, +ми переконуємо людей відмовитися від припущення про те, що у якої-небудь +людини або компанії є природне право забороняти обмін і диктувати, як саме +людям дозволено користуватися інформацією. Навіть правова система США +номінально <a href="/philosophy/reevaluating-copyright.html">відкидає</a> цю +антигромадську ідею.</p> +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<p>Copyright © 2004, 2005, 2007, 2016, 2017, 2018, 2019 Фонд вільного +програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/22 11:02:00 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/initial-announcement.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/initial-announcement.html new file mode 100644 index 0000000..c6032a3 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/initial-announcement.html @@ -0,0 +1,338 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/initial-announcement.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Початкове оголошення - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/initial-announcement.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Початкове оголошення</h2> + +<p> Ось початкове оголошення про проект GNU, опубліковане <a +href="http://www.stallman.org/">Річардом Столменом</a> 27 вересня 1983 року.</p> + +<p> Насправді історія проекту GNU багато в чому відрізняється від цього +первісного плану. Наприклад, початок віддалився до січня 1984 року. Деякі +філософські аспекти <a href="/philosophy/free-sw.html">вільних програм</a> +прояснилися тільки через кілька років.</p> + +<h3>Вільний Unix!</h3> + +<p>Починаючи з найближчого Дня подяки<a href="#ft1">[1]</a>, +я збираюся написати +повну сумісну з Unix програмну систему +під назвою GNU, що означає "gnu's Not Unix" (GNU - +це не Unix), і випустити її у світ вільною<a +href="#f1">(1)</a> для кожного, хто може її використовувати. +Дуже потрібна допомога у вигляді робочого часу, грошей, +програм і обладнання.</p> + +<p>Для початку GNU буде представляти собою ядро плюс всі утиліти, +потрібні для написання і запуску програм на Сі: редактор, командний +інтерпретатор, компілятор Сі, редактор зв'язків, асемблер і +ще дещо. Після цього ми додамо програму форматування тексту, +YACC, гру "Імперія", табличний процесор і сотні інших речей. +Ми сподіваємося видати - з часом - все те корисне, що зазвичай +поставляється з системою сім'ї Unix, і все інше корисне, включаючи +документацію в електронному вигляді та на папері.</p> + +<p>GNU зможе виконувати програми Unix, але не буде +ідентична Unix. Ми внесемо всі поліпшення, які тільки будуть доречні, +спираючись на наш досвід роботи з іншими операційними системами. Зокрема, ми +плануємо ввести довші імена +файлів, номери версій файлів, стійку до збоїв файлову +систему, підтримку термінально-незалежних дисплеїв, можливо, завершення імен +файлів, а згодом - +віконну систему на базі Лісп, в якій кілька +програм на Лісп і звичайних програм Unix можуть розділяти +один екран. В якості системних мов програмування +будуть доступні як Сі, так і Лісп. +У нас будуть мережеві програми на основі chaosnet - +протоколу Массачусетського технологічного інституту, значно кращого за +протокол UUCP. Можливо, у нас +буде також що-небудь сумісне з UUCP.</p> + + +<h3>Хто я такий?</h3> + +<p>Я - Річард Столмен, винахідник оригінального +редактора EMACS, який багато імітували; я працюю в Лабораторії штучного +інтелекту в Массачусетському технологічному інституті. У мене великий досвід +роботи над компіляторами, редакторами, зневадниками, +командними інтерпретаторами, несумісною +системою поділу часу (НСРВ) і операційною +системою на машині Лісп. Я вперше ввів підтримку +термінально-незалежних дисплеїв на НСРВ. Крім того, я +реалізував стійку до збоїв файлову систему і +дві віконні системи для машин Лісп.</p> + +<h3>Чому я повинен писати GNU</h3> + +<p>Я беру до уваги, що золоте правило вимагає, що +якщо мені подобається програма, я повинен обмінюватися +нею з іншими людьми, яким вона подобається. Я не можу +без сорому підписати +ліцензійну угоду програми або договір про нерозголошення.</p> + +<p>Отож, щоб я міг продовжувати користуватися +комп'ютерами без порушення своїх принципів, +я вирішив скласти разом достатнє число +вільних програм, щоб я міг обійтися +без будь-якої невільної програми.</p> + + +<h3>Чим ви можете допомогти</h3> + +<p>Я закликаю виробників комп'ютерів приносити в дар +машини і гроші. Я закликаю приватних осіб +приносити в дар програми і працю.</p> + +<p>Один виробник комп'ютерів вже запропонував +поставити одну машину. Але ми могли б +використовувати більше. Один з наслідків, яких +ви можете очікувати від принесення в дар машин - +що GNU заробить на них у короткі терміни. +Краще всього, якщо б машина була здатна працювати +в житлових приміщеннях і не вимагала хитромудрого +охолодження і живлення.</p> + +<p>Окремі програмісти можуть допомогти, написавши +сумісну заміну якій-небудь з утиліт Unix і передавши її мені. Для більшості +проектів таку розподілену роботу за сумісництвом було б +дуже важко координувати; незалежно написані +частини не запрацювали б разом. Але конкретно для завдання заміни Unix цієї +проблеми немає. Більшість +специфікацій взаємодії визначається сумісністю +з Unix. Якщо кожен внесок буде працювати з іншою Unix, він, ймовірно, +запрацює з рештою GNU.</p> + +<p>Якщо я буду отримувати грошові пожертви, +я, напевно, зможу найняти трохи людей на повний або +неповний робочий день. Заробіток не буде високий, +але я шукаю тих, для кого свідомість, що +вони допомагають людству, так само важлива, як +гроші. Я розглядаю це як спосіб дати +самовідданим людям можливість присвятити всі свої сили +роботі над GNU, позбавивши їх від потреби заробляти +на життя іншим способом.</p> + + +<p>За докладнішими відомостями звертайтеся до мене.</p> + +<p>Адреса Arpanet:<br /> + RMS@MIT-MC.ARPA</p> + +<p>Usenet:<br /> + ...!mit-eddie!RMS@OZ<br /> + ...!mit-vax!RMS@OZ</p> + +<p>Поштова адреса у США:<br /> + Richard Stallman<br /> + 166 Prospect St<br /> + Cambridge, MA 02139</p> + + +<h4 id="f1">Поганий вибір формулювання поняття “вільний”</h4> + +<p><a name="f1"></a>Тут формулювання було недбалим. +Малося на увазі, що ніхто не повинен платити +за <strong>дозвіл</strong> користуватися системою GNU. +Але слова не роз'яснювали це, і люди часто розуміють їх як +твердження, що копії GNU повинні завжди +поширюватися за невелику плату або безкоштовно. +Це ніколи не малося на увазі.</p> + +<h3>Первісний лист</h3> + +<p>Для повноти початкове повідомлення +відтворюється тут в оригіналі.</p> + +<div dir="ltr"> +<pre><!--TRANSLATORS: Don't translate anything except the headers.--> + +From CSvax:pur-ee:inuxc!ixn5c!ihnp4!houxm!mhuxi!eagle!mit-vax!mit-eddie!RMS@MIT-OZ +From: RMS%MIT-OZ@mit-eddie +Newsgroups: net.unix-wizards,net.usoft +Subject: new Unix implementation +Date: Tue, 27-Sep-83 12:35:59 EST +Organization: MIT AI Lab, Cambridge, MA + +Free Unix! + +Starting this Thanksgiving I am going to write a complete +Unix-compatible software system called GNU (for Gnu's Not Unix), and +give it away free<a href="#f1">(1)</a> to everyone who can use it. +Contributions of time, money, programs and equipment are greatly +needed. + +To begin with, GNU will be a kernel plus all the utilities needed to +write and run C programs: editor, shell, C compiler, linker, +assembler, and a few other things. After this we will add a text +formatter, a YACC, an Empire game, a spreadsheet, and hundreds of +other things. We hope to supply, eventually, everything useful that +normally comes with a Unix system, and anything else useful, including +on-line and hardcopy documentation. + +GNU will be able to run Unix programs, but will not be identical +to Unix. We will make all improvements that are convenient, based +on our experience with other operating systems. In particular, +we plan to have longer filenames, file version numbers, a crashproof +file system, filename completion perhaps, terminal-independent +display support, and eventually a Lisp-based window system through +which several Lisp programs and ordinary Unix programs can share a screen. +Both C and Lisp will be available as system programming languages. +We will have network software based on MIT's chaosnet protocol, +far superior to UUCP. We may also have something compatible +with UUCP. + + +Who Am I? + +I am Richard Stallman, inventor of the original much-imitated EMACS +editor, now at the Artificial Intelligence Lab at MIT. I have worked +extensively on compilers, editors, debuggers, command interpreters, the +Incompatible Timesharing System and the Lisp Machine operating system. +I pioneered terminal-independent display support in ITS. In addition I +have implemented one crashproof file system and two window systems for +Lisp machines. + + +Why I Must Write GNU + +I consider that the golden rule requires that if I like a program I +must share it with other people who like it. I cannot in good +conscience sign a nondisclosure agreement or a software license +agreement. + +So that I can continue to use computers without violating my principles, +I have decided to put together a sufficient body of free software so that +I will be able to get along without any software that is not free. + + +How You Can Contribute + +I am asking computer manufacturers for donations of machines and money. +I'm asking individuals for donations of programs and work. + +One computer manufacturer has already offered to provide a machine. But +we could use more. One consequence you can expect if you donate +machines is that GNU will run on them at an early date. The machine had +better be able to operate in a residential area, and not require +sophisticated cooling or power. + +Individual programmers can contribute by writing a compatible duplicate +of some Unix utility and giving it to me. For most projects, such +part-time distributed work would be very hard to coordinate; the +independently-written parts would not work together. But for the +particular task of replacing Unix, this problem is absent. Most +interface specifications are fixed by Unix compatibility. If each +contribution works with the rest of Unix, it will probably work +with the rest of GNU. + +If I get donations of money, I may be able to hire a few people full or +part time. The salary won't be high, but I'm looking for people for +whom knowing they are helping humanity is as important as money. I view +this as a way of enabling dedicated people to devote their full energies to +working on GNU by sparing them the need to make a living in another way. + + +For more information, contact me. +Arpanet mail: + RMS@MIT-MC.ARPA + +Usenet: + ...!mit-eddie!RMS@OZ + ...!mit-vax!RMS@OZ + +US Snail: + Richard Stallman + 166 Prospect St + Cambridge, MA 02139 +</pre> +</div> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 3.0 US. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1983, 1999, 2007, 2008, 2009, 2013, 2014 Free Software +Foundation, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/3.0/us/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivs (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 3.0 Сполучені Штати</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2015/06/01 06:33:56 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/ipjustice.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/ipjustice.html new file mode 100644 index 0000000..26692d6 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/ipjustice.html @@ -0,0 +1,126 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/ipjustice.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Відкинути директиву про охорону ІВ - Проект GNU Project - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/ipjustice.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Відкинути директиву про охорону ІВ</h2> + +<p> +Коаліція громадянських свобод і групи споживачів виступають проти +запропонованої директиви щодо посилення покарання за порушення +авторських прав і патентів: +</p> + +<p> +<a +href="http://www.ipjustice.org/digital-rights/ipj-white-paper-acta-2008/"> +http://www.ipjustice.org/digital-rights/ipj-white-paper-acta-2008/</a> +</p> + +<p> +Фонд вільного програмного забезпечення теж виступає проти +цієї директиви, але ми не підписалися під цією заявою, +тому що воно приймає дуже багато з того, проти чого +слід виступати. Закони Європейського союзу вже занадто жорсткі, і мало +просто запобігти подальшим зміни. Несправедливо забороняти людям +обмінюватися музикою +та іншими опублікованими роботами, і тільки драконівськими законами +можна було б досягти цього. Отож, немає нічого дивного +у тому, що такі закони пропонуються. Але виступати проти цієї +директиви без критики її несправедливої мотивації недостатньо. +Одне вживання терміна “інтелектуальна +власність” — це вже слабке місце, +тому що це <a href="/philosophy/words-to-avoid.html#IntellectualProperty"> +демагогічний +термін</a> тих, хто хоче обмежити суспільство у правах. +</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2003, 2008, 2013, 2015 Фонд вільного програмного +забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2016/07/09 07:31:25 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/javascript-trap.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/javascript-trap.html new file mode 100644 index 0000000..fe42706 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/javascript-trap.html @@ -0,0 +1,296 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/javascript-trap.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/javascript-trap.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/javascript-trap.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/javascript-trap.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2018-03-31" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.84 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Пастка JavaScript</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/javascript-trap.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Пастка JavaScript</h2> + +<p><a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></p> + +<p><strong>Не виключено, що ви запускаєте невільні програми на своєму +комп'ютері кожен день, навіть не усвідомлюючи цього з вашого +браузера.</strong></p> + +<!-- any links that used to point to the appendices should point to + free-your-javascript.html instead. --> +<blockquote> +<p>Веб-майстри: існує <a +href="/software/librejs/free-your-javascript.html">декілька способів вказати +ліцензію програми на JavaScript</a> на сайті.</p> +</blockquote> + +<p>Спільнота вільного програмного забезпечення добре знайома з ідеєю, що +невільні програми несправедливі стосовно користувачів. Деякі з нас захищають +нашу свободу, відкидаючи всякі невільні програми на наших +комп'ютерах. Багато інші вважають закритість програми серйозним недоліком.</p> + +<p>Багатьом користувачам відомо, що це питання стосується модулів, які браузери +пропонують встановити, бо вони можуть бути вільними або невільними. Але +існують інші невільні програми, які браузери виконують, навіть не питаючи +вас і не кажучи вам про це це програми, на які посилаються або +які містять сторінки сайту. Ці програми найчастіше написані на мові +JavaScript, хоча використовуються й інші мови.</p> + +<p>JavaScript (офіційно званий “ECMAScript”, але мало хто вживає цю +назву) колись застосовували для дрібних надмірностей на сторінках Інтернету, +таких, як цікаві, але несуттєві деталі відображення і навігації. Було +допустимо розглядати їх просто як доповнення до розмітки HTML, а не як +справжні програми; вони не становили значущої теми для обговорення. </p> + +<p>Багато сайтів досі використовують JavaScript таким чином, але деякі +застосовують його для великих програм, які вирішують серйозні +завдання. Наприклад, “Google Docs” встановлює на вашій машині +програму на JavaScript, що займає півмегабайта в стислому вигляді, який ми +називаємо “Obfuscript” (заплутаний сценарій), тому що там немає +коментарів і майже немає пропусків, а назви методів складаються з однієї +літери. Вихідний текст програми це форма, бажана для зміни +програми; стиснутий текст не є вихідним кодом, і справжній вихідний код +недоступний користувачеві.</p> + +<p>Багато з цих програм не тільки невільні, вони ще й шкідливі, бо що <a +href="http://github.com/w3c/fingerprinting-guidance/issues/8">шпигують за +користувачем</a>.</p> + +<p>Браузери зазвичай не повідомляють вам про те, що вони завантажують програми +на JavaScript. В деяких браузерах є спосіб повністю вимкнути JavaScript, але +навіть якщо ви знайомі з цією проблемою, вам було б достатньо важко +розпізнати змістовні невільні програми і заблокувати їх. Однак навіть у +спільноті вільного програмного забезпечення більшість користувачів не знає +про цю проблему; мовчання браузерів не виставляє її напоказ.</p> + +<p>Є можливість зробити програму на JavaScript вільною, поширюючи вихідний код +за ліцензією вільних програм. Якщо програма самостійна — якщо її +робота і призначення не залежать від сторінки, на якій вона +використовується чудово; ви можете зберегти її на своїй машині, +змінити її і відкрити в браузері, щоб працювати з нею. Але так зазвичай не +роблять.</p> + +<p>Зазвичай програми на JavaScript призначені для роботи з конкретною сторінкою +або конкретним сайтом, а робота сторінки залежить від цих програм. Тоді +постає інша проблема: навіть якщо вихідний текст програми доступний, +браузери не пропонують способу працювати зі зміненою вами версією замість +вихідної, коли ви відвідуєте цей сайт. Цей ефект можна порівняти з +тівоїзацією, хоча його в принципі не так важко подолати.</p> + +<p>JavaScript — не єдина мова, на якій написані програми, що +передаються з сайтів користувачеві. Flash підтримує програмування за +допомогою розширеного варіанту мови JavaScript; якщо у нас буде хоча б +досить повноцінний вільний програвач Flash, нам буде необхідно вирішувати +проблему невільних програм на Flash. Silverlight, здається, створює +проблеми, схожі з Flash, тільки ще гірші, бо Microsoft застосовує його як +базу для невільних кодеків. Вільна заміна Silverlight не вирішить проблему +для вільного світу, якщо разом з нею не будуть поставлятися вільні заміни +кодеків.</p> + +<p>Аплети на мові Java теж виконуються в браузері і призводять до схожих +проблем. Взагалі кажучи, будь-яка система аплетів призводить до проблем +цього роду. Наявність вільного середовища для виконання аплетів приводить +нас тільки до постановки цього питання.</p> + +<p>Теоретично можливо програмувати на HTML і CSS, але на практиці ці можливості +обмежені, це незручно; для кожної крихти вимагається неабияка +майстерність. Такі програми повинні бути вільні, але на 2016 рік +CSS не становить серйозної проблеми для користувачів.</p> + +<p>Виник потужний рух, який закликає застосовувати на сайтах тільки вільні +(деякі кажуть “відкриті”) формати і протоколи, тобто ті, +документація на які опублікована і які кожен вільний реалізувати. При +наявності програм на сторінках сайтів це умова необхідна, але не +достатня. Сам по собі JavaScript вільний як формат, і коли його застосовують +на сайті, це не обов'язково погано. Однак, як ми бачили вище, цього не +завжди достатньо. Коли сайт передає програму користувачеві, недостатньо, щоб +програма була написана на документованій мові, яка не викликає труднощів +мовою ця програма теж повинна бути вільна. “Користувачу +передаються тільки вільні програми - це повинно стати частиною критерію +коректної поведінки сайтів.</p> + +<p>Мовчазне завантаження та виконання невільних програм — одна з +кількох проблем, що порушуються “веб-додатками”. Термін +“веб-додаток” був створений, щоб стерти принципову відмінність +між програмами, які передають користувачам, і програмами, які працюють на +сервері. Він може позначати особливу клієнтську програму, яку виконує +браузер; він може позначати особливу серверну програму; він може позначати +особливу клієнтську програму, яка працює поряд із особливою серверною +програмою. Клієнтська і серверна сторони зачіпають різні етичні питання, +навіть якщо вони так тісно пов'язані, що можна стверджувати, що вони +представляють собою частини однієї програми. Ця стаття розглядає тільки +проблему програм на клієнтській стороні. Проблему серверної сторони ми +розглядаємо окремо.</p> + +<p>Як на практиці ми можемо вирішувати проблему нетривіальних невільних програм +на мові JavaScript на сайтах? Перший крок уникати їх виконання.</p> + +<p>Що ми розуміємо під “нетривіальним”? Це поняття широке, тому це +питання створення простого критерію, що дає хороші результати, а не пошук +єдиної вірної відповіді.</p> +<p> +Ми пропонуємо використовувати правило, згідно якого програма на JavaScript +нетривіальна, якщо:</p> + +<ul> + <li>вона виконує запити AJAX або завантажується з програмами, які виконують +запити AJAX, </li> + + <li>вона динамічно завантажує зовнішні програми або завантажується з +програмами,які це роблять, </li> + + <li>вона визначає функції або методи і завантажує зовнішню програму (зHTML), або +сама завантажується як така, </li> + + <li>вона застосовує динамічні конструкції, які важко аналізувати без +інтерпретації програми або завантажується з програмами, які застосовують +такі конструкції. До цих конструкцій відносяться: + <ul> + <li>застосування функції <code>eval</code>,</li> + <li>виклик методів із застосуванням нотації квадратних дужок, </li> + <li>застосування будь-якої конструкції, крім рядкового літерала, з +певнимиметодами (Obj.write, Obj.createElement, ...).</li> + </ul> + </li> +</ul> + +<p>Як ми дізнаємося, чи вільні програми на JavaScript? <a +href="/licenses/javascript-labels.html">У цій статті</a> ми пропонуємо +метод, за яким нетривіальна програма на мові JavaScript на сторінці сайту +може вказати адресу, де знаходиться її вихідний текст, а також зазначити +ліцензію за допомогою стилізованих коментарів.</p> + +<p>Нарешті, нам потрібно змінити вільні браузери так, щоб вони виявляли і +блокували невільні нетривіальні програми на мові JavaScript на сторінках +сайтів. Програма <a href="/software/librejs/">LibreJS</a> виявляє невільні +нетривіальні програми на JavaScript на сторінках, які ви відвідуєте, і +блокує їх. LibreJS — це доповнення до IceCat, а також доступна як +доповнення до Firefox.</p> + +<p>Користувачам браузера потрібен також зручний механізм для вказівки програм, +які потрібно використовувати <em>замість</em> програм на певній +сторінці. (Зазначені програми можуть бути повною заміною або тільки зміненою +версією вільних програм з тієї сторінки.) Greasemonkey наближається до +цього, але не зовсім, тому що не гарантує, що програма зі сторінки буде +змінена перед тим, як ця програма починає виконуватися. Можна +використовувати локальний проксі-сервер, але це дуже непрактично для +реального вирішення. Нам потрібно побудувати рішення, яке буде надійним і +зручним, так само як і сайти для обміну модифікаціями. Проект GNU хотів би +рекомендувати сайти, виділені тільки для вільних змін.</p> + +<p>Ці особливості будуть дозволяти програмі на JavaScript зі сторінок сайту +бути по-справжньому вільною у практичному сенсі. JavaScript більше не буде +особливою перешкодою на шляху до нашої свободи — не більше, ніж C +і Java зараз. Ми зможемо відкидати і навіть замінювати невільні нетривіальні +програми на мові JavaScript точно так само, як ми відкидаємо і замінюємо +невільні пакети, запропоновані для встановлення звичайним чином. Тоді ми +зможемо почати кампанію по звільненню JavaScript на сайтах.</p> + +<p>А поки виконувати невільну програму на JavaScript допустимо в одному +випадку: якщо це потрібно, щоб надіслати скаргу операторам сайту і +повідомити їм, що їм слід звільнити або видалити програми на JavaScript з +цього сайту. Будь ласка, сміливо вмикайте тимчасово JavaScript, щоб зробити +це — але не забудьте вимкнути його після цього. </p> + +<!-- any links that used to point to the appendices should point to + free-your-javascript.html instead. --> +<blockquote> +<p>Веб-майстри: існує <a +href="/software/librejs/free-your-javascript.html">декілька способів вказати +ліцензію програми на JavaScript</a> на сайті.</p> +</blockquote> + +<p><strong>Подяки:</strong> Безмежно вдячний <a +href="/people/people.html#mattlee">Мету Лі</a> та <a +href="http://ejohn.org">Джону Резіку</a> за їхню допомогу у визначенні +запропонованого нами критерію, і Дейвіду Парунакяну, який допоміг звернути +мою увагу на цю проблему.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2009-2013, 2016, 2017, 2018 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2018/12/15 13:45:47 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html new file mode 100644 index 0000000..c4f4c60 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html @@ -0,0 +1,328 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po"> + https://www.gnu.org/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/linux-and-gnu.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/linux-and-gnu.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-03-01" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.84 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Linux і GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> +<meta http-equiv="Keywords" content="GNU, FSF, Фонд вільного програмного забезпечення Linux, Emacs, GCC, Unix, +вільні програми, операційна система, ядро GNU HURD, GNU HURD, Hurd" /> +<meta http-equiv="Description" content="З 1983 року ми розробляємо GNU, операційну систему в стилі Unix, щоб у +користувачів комп'ютерів могла бути свобода обмінюватися програмами, якими +вони користуються, і покращувати їх." /> + +<!--#include virtual="/gnu/po/linux-and-gnu.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Linux і система GNU</h2> + +<p><strong> <a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></strong></p> + +<div class="announcement"> + <blockquote><p>Подробивці можна знайти на сторінках <a +href="/gnu/gnu-linux-faq.html">“ЧаП GNU/Linux”</a> та <a +href="/gnu/why-gnu-linux.html">“Чому GNU/Linux?”</a></p> + </blockquote> +</div> + +<p> +Багато користувачів комп'ютерів кожен день запускають модифіковану версію <a +href="/philosophy/categories.html#TheGNUsystem">системи GNU</a> навіть не +усвідомлюючи цього. В силу особливого повороту подій версія GNU, яку +сьогодні широко використовують, часто називається “Linux”, і +багатьом з її користувачів <a href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html"> +не відомо</a>, що в основному це система GNU, розроблена <a +href="/gnu/gnu-history.html">проектом GNU</a>.</p> + +<p> +Там дійсно є Linux, і ці люди використовують її, але це тільки частина +системи, якою вони користуються. Linux — це ядро — +системна програма, що виділяє ресурси іншим програмам, які ви +запускаєте. Ядро важлива частина операційної системи, але саме +по собі воно даремне; воно може функціонувати тільки в складі повної +операційної системи. Linux зазвичай застосовують у комбінації з операційною +системою GNU: вся система являє собою в основному GNU з додаванням Linux, +тобто GNU/Linux. Всі так звані дистрибутиви “Linux” насправді є +дистрибутивами GNU/Linux. </p> + +<p> +Багато користувачів не розуміють, у чому різниця між ядром, тобто Linux, і +цілою системою, яку вони також називають “Linux”. Неоднозначне +вживання назви не сприяє розумінню цього. Ці користувачі часто думають, що +Лінус Торвальдс розробив цілу операційну систему 1991 році, йому +тільки трохи допомогли. </p> + +<p> +Програмісти, по суті, знають, що Linux — це ядро. Але оскільки +вони нерідко чули, як всю систему теж називають “Linux”, вони +часто уявляють собі історію, яка виправдала б найменування всієї системи по +ядру. Наприклад, багато хто думають, що як тільки Лінус Торвальдс написав +Linux (ядро), його користувачі озирнулися навколо пошуках інших вільних +програм, щоб працювати з ним, і виявили, що (без якої б то не було особливої +причини) майже все необхідне для побудови системи типу Unix вже під рукою. </p> + +<p> +Те, що вони виявили, не було випадковістю — це була не зовсім +повна системою GNU. Доступні <a href="/philosophy/free-sw.html">вільні +програми</a> склалися в повну систему, бо проект GNU працював над цим з +1984 року. У <a href="/gnu/manifesto.html">“Маніфесті +GNU”</a> ми поставили за мету розробити вільну систему типу Unix під +назвою GNU. <a href="/gnu/initial-announcement.html">“Первісне +оголошення”</a> проекту GNU також окреслює деякі з початкових планів +по системі GNU. До того часу, коли почалася розробка Linux, GNU була майже +завершена.</p> + +<p> +Мета більшості проектів по створенню вільних програм - розробка певної +програми для певної задачі. Наприклад, Лінус Торвальдс вирішив написати +Linux, ядро типу Unix; Дональд Кнут вирішив написати TeX, програму верстки +тексту; Боб Шейфлер вирішив розробити віконну систему (систему +X Window). Природно вимірювати внесок такого роду проекту конкретними +програмами, які прийшли з цього проекту.</p> + +<p> +Якщо б ми спробували виміряти таким чином внесок проекту GNU, до якого б +висновку ми прийшли? Один з постачальників компакт-дисків встановив, що в їх +“дистрибутиві Linux” <a +href="/philosophy/categories.html#GNUsoftware">програми GNU</a> +найбільший єдиний масив близько 28% всього вихідного коду; до їх +складу входять деякі суттєві компоненти, без яких не могло б бути; власне +Linux становить близько 3%. (У 2008 році пропорції схожі: розділ +“main” gNewSense Linux становить 1,5%, а +GNU — 15%.) Отже, якщо б ви збиралися вибрати назву системи на +підставі того, хто написав програми в цій системі, найвідповіднішим вибором +одного компонента було б “GNU”.</p> + +<p> +Але можна поглянути глибше. Проект GNU не був і не є проектом по розробці +певних пакетів програм. Це не був проект <a href="/software/gcc/">по +розробці компілятора C</a>, хоча ми зробили це. Це не був проект по розробці +текстового редактора, хоча ми розробили його. Проект GNU постановив +розробити <em>повну вільну операційну систему типу Unix</em>: GNU.</p> + +<p> +Багато осіб зробили серйозний внесок у вільні програми цієї системи, і всі +вони заслуговують вдячності за свої програми. Але причина, по якій це є +<em>цілісною системою</em> а не тільки набором корисних +програм те, що проект GNU постановив зробити це такою +системою. Ми склали список програм, необхідних, щоб вільна система була +<em>повною</em>, і систематично відшукували, писали або відшукували людей +для написання всього, що стояло в списку. Ми написали істотні, але не +вражаючі<a href="#unexciting">(1)</a> компоненти, тому що без них не можна +отримати систему. Деякі з компонентів нашої системи (засоби програмування) +стали популярні самі по собі серед програмістів, але ми написали багато +компонентів, які не є засобами розробки<a href="#nottools">(2)</a>. Ми +навіть розробили програму для ігри в шахи, GNU Chess, тому що в повній +системі ігри теж повинні бути. </p> + +<p> +До початку дев'яностих ми склали всю систему, крім ядра. Ми приступили і до +ядра, <a href="/software/hurd/hurd.html">GNU Hurd</a>, яке працює на +Mach. Розробка цього ядра йшла набагато важче, ніж ми очікували; <a +href="/software/hurd/hurd/documentation/hurd-and-linux.html">ядро GNU Hurd +стало надійно працювати в 2001 році</a>, але воно далеко не готове для +загального користування.</p> + +<p> +На щастя, завдяки Linux нам не довелося чекати Hurd. Коли Торвальдс випустив +Linux в 1992 році, це заповнило останній серйозний пробіл у системі +GNU. Тоді люди змогли поєднувати Linux з системою GNU <a +href="#ft1">[1]</a>, щоб скласти повну вільну систему: версію GNU, яка +містила також Linux; іншими словами, систему GNU/Linux. </p> + +<p> +Змусити їх працювати разом не було простою задачею. Деякі компоненти GNU<a +href="#somecomponents">(3)</a> вимагали істотних змін, щоб вони працювати з +Linux. Об'єднання в повну систему в єдиному дистрибутиві, який би працював +“без підгонки”, було теж великою роботою. Це вимагало вирішення +питань, пов'язаних із встановленням і завантаженням системи +проблема, за яку ми тоді ще не вхопилися, тому що у нас до цього поки не +дійшли руки. Таким чином, люди, які розробили різні дистрибутиви системи, +виконали велику і важливу роботу. Але це було роботою, яку, по самій природі +речей,обов'язково хто-небудь виконав би. </p> + +<p> +Проект GNU, підтримує системи GNU/Linux так само добре, як +<em>саму</em>систему GNU. <a href="http://fsf.org/">ФВПЗ</a> фінансував +доопрацювання розширень бібліотеки GNU C, пов'язаних з Linux, тому тепер +вони добре підігнані один до одного, і найновіші системи GNU/Linux +використовують поточну версію бібліотеки без змін. ФВПЗ фінансував також на +ранній стадії розробку Debian GNU/Linux.</p> + +<p> +Сьогодні є багато різних варіантів системи GNU/Linux (часто званих +“дистрибутивами»). Більшість з них включає невільні +програми їхні розробники дотримуються філософії Linux, а не +GNU. Але, звісно, є <a href="/distros/distros.html">повністю вільні +дистрибутиви GNU/Linux</a>. ФВПЗ надає технічні ресурси для дистрибутиву <a +href="http://gnewsense.org/">gNewSense</a>. </p> + +<p>Щоб створити вільний дистрибутив GNU/Linux, недостатньо просто виключити +різні невільні програми. В даний час звичайна версія Linux теж містить +невільні програми. Ці програми призначені для запису в пристрої +введення-виведення, коли система завантажується, і вони включені у вигляді +довгих послідовностей чисел у “вихідний код” Linux. Таким чином, +підтримка вільних дистрибутивів GNU/Linux зараз включає також і підтримку <a +href="http://directory.fsf.org/project/linux">вільної версії Linux</a>.</p> + +<p>Чи використовуєте ви GNU/Linux чи ні, не вводьте громадськість в оману +двозначним вживанням назви “Linux”. Linux — це ядро, +одна з необхідних складових системи. Система в цілому — це в +основному система GNU з додаванням Linux. Коли ви говорите про це +сполучення, то, будь ласка, називайте його “GNU/Linux”.</p> + +<p> +Якщо ви хочете послатися для довідок на “GNU/Linux”, цясторінка +і <a +href="/gnu/the-gnu-project.html">http://www.gnu.org/gnu/the-gnu-project.html</a> +- хороші приклади. Якщо ви згадуєте Linux(ядро) і хочете додати посилання +для довідок, <a +href="http://foldoc.org/linux">http://foldoc.org/foldoc/linux</a> - хороша +адреса дляцього.</p> + +<h3>Доповнення</h3> + +<p> +Крім GNU, був ще один проект, який створив незалежно вільну операційну +систему типу Unix. Ця система відома як BSD. Вона була розроблена в +Каліфорнійському університеті в Берклі і спершу була невільною у +вісімдесяті, але стала вільною на початку дев'яностих. Будь-яка з вільних +операційних систем, існуючих сьогодні,<a href="#newersystems">(4)</a> майже +напевно є варіантом системи GNU, або різновидом системи BSD.</p> + +<p> +Іноді запитують, чи є BSD також версією GNU, подібно GNU/Linux. Розробники +BSD зробили свої програми вільними, наслідуючи приклад проекту GNU, і +відкриті заклики активістів GNU допомогли переконати їх, але у вихідних +кодах програм мало спільних місць з кодами GNU. Сьогодні системи BSD +використовують деякі програми GNU так само, як система GNU і її варіанти +користуються деякими програмами BSD; проте в цілому це дві різні системи, +які розвивалися окремо. Розробники BSD не додали ядро в систему GNU, +розробивши його, тому назва типу “GNU/BSD” не підійшла б до +ситуації<a href="#gnubsd">(5)</a>.</p> + +<h3>Примітки:</h3> +<ol> +<li> +<a id="unexciting"></a>Ці не вражаючі, але суттєві компоненти включають +GNUасемблер (GAS) і редактор зв'язків (GLD), які зараз обидва входять у +пакет <a href="/software/binutils/">GNU Binutils</a>, <a +href="/software/tar/">GNU tar</a> та інші.</li> + +<li> +<a id="nottools"></a>Наприклад, Bourne Again SHell (BASH), інтерпретатор +мови PostScript <a +href="/software/ghostscript/ghostscript.html">Ghostscript</a> та <a +href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a> не є засобами +програмування. Також до них не відносяться GNUCash, GNOME і GNU Chess.</li> + +<li> +<a id="somecomponents"></a>Наприклад, <a +href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a>.</li> + +<li> +<a id="newersystems"></a>З тих пір, як були написані ці рядки, була +розроблена майже повністю вільна операційна система, подібна Windows, але з +технічної точки зору вона зовсім не схожа з GNU або Unix, тому насправді це +до справи не відноситься. Ядро Solaris здебільшого зробили вільним, але якщо +б ви захотіли зробити з нього вільну систему, крім заміни відсутніх частин +ядра, вам треба було б також покласти її в GNU або BSD.</li> + +<li> +<a id="gnubsd"></a>З іншого боку, за роки, що минули з часу написання цієї +статті, бібліотека C GNU була перенесена на кілька версій ядра BSD, що +дозволило напряму з'єднувати систему GNU з цим ядром. Як у випадку з +GNU/Linux, це дійсно варіанти GNU і тому називаються GNU/kFreeBSD і +GNU/kNetBSD залежно від ядра системи.Звичайні користувачі типових настільних +комп'ютерів з труднощами можуть відрізнитиGNU/Linux від GNU/*BSD.</li> + +</ol> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2007, 2014, 2015, +2016, 2017 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2019/12/30 12:08:29 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/manifesto.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/manifesto.html new file mode 100644 index 0000000..6c459f9 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/manifesto.html @@ -0,0 +1,768 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/manifesto.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Маніфест GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/manifesto.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Маніфест GNU</h2> + +<p> Маніфест GNU (який наводиться нижче) був написаний <a +href="http://www.stallman.org/">Річардом Столменом</a> у 1985 році, щоб +просити про підтримку в розробці операційної системи GNU. Частина тексту +була взята з первісного оголошення 1983 року. До 1987 року +маніфест трохи оновлювався, щоб відзначити розвиток; з тих пір здається +найкращим залишити його незмінним.</p> + +<p>З тих пір ми дізналися про поширені хибні +тлумачення певних понять. Зміна формулювань +могло б допомогти уникнути їх. Виноски, додані починаючи з +1993 року, допомагають пояснити ці аспекти.</p> + +<p>Якщо ви бажаєте встановити систему GNU/Linux, ми рекомендуємо скористатися +одним з <a href="/distros">повністю вільних дистрибутивів +GNU/Linux</a>. Щоби дізнатися, як допомогти, відвідайте <a +href="/help/help.html">http://www.gnu.org/help</a>.</p> + +<p>Проект GNU частина руху за вільні програми, який виступає за <a +href="/philosophy/free-sw.html">свободу користувачів програм</a>. Асоціювати +GNU з виразом “відкритий вихідний код” — помилка: цей +вираз введено в обіг у 1998 році людьми, незгодними з етичними +цінностями руху за вільні програми. Вони користуються цим виразом, щоб +пропагувати <a +href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html">аморальний підхід</a> +до тієї сфери.</p> + +<h3 id="whats-gnu">Що таке GNU? GNU — не Unix!</h3> + +<p> + GNU, що означає “gnu's Not Unix” +(GNU — це не Unix),— +назва повної програмної системи, сумісної з Unix, +яку я пишу так, що можу роздавати її +вільною<a href="#f1">(1)</a> всім, хто може її +використовувати. Мені допомагає кілька інших добровольців. +Ми дуже потребуємо робочих рук, гроші, програм +і обладнання.</p> + +<p> + На даний момент у нас є Emacs +текстовий редактор з мовою Лісп для запису +команд редактора, зневадник рівня джерельних текстів, +сумісний з Yacc генератор синтаксичних +аналізаторів, редактор зв'язків і близько 35 утиліт. +Оболонка (командний інтерпретатор) майже завершена. +Новий переносний оптимізуючий компілятор Сі скомпілював +самого себе і може бути випущений в цьому році. Початкове +ядро існує, але для заміни Unix бракує ще дуже багатьох можливостей. Коли +ядро і компілятор будуть закінчені, можна буде +постачати систему GNU, придатну для розробки +програм. Для верстки тексту ми будемо використовувати TeX, але +ведеться робота над nroff. Ми також будемо користуватися +вільною переносною системою X Window. Потім ми додамо +переносний Загальний Лісп, гру “Імперія”, табличний +процесор і сотні інших речей плюс документацію в електронному вигляді. +Ми сподіваємося видати з часом — все те корисне, +що зазвичай поставляється з системою сім'ї Unix, і навіть більше.</p> + +<p> + GNU зможе виконувати програми Unix, але не буде ідентична Unix. Ми внесемо +всі поліпшення, які тільки будуть доречні, спираючись на наш досвід роботи з +іншими операційними системами. Зокрема, ми плануємо ввести довгі імена +файлів, атрибути файлів, стійку до збоїв файлову систему, підтримку +термінально-незалежних дисплеїв, можливо, автоматичне завершення імен +файлів, і, можливо, коли-небудь віконну систему на базі Лісп, +для якої кілька програм на Лісп і звичайних програм Unix зможуть поділяти +один екран. В якості системних мов програмування будуть доступні як Сі, так +і Лісп. Для мережних з'єднань ми спробуємо підтримувати протоколи UUCP, +Internet, а також Chaosnet Масачусетського технологічного інституту.</p> + +<p> + GNU спочатку орієнтована на ЕОМ класу +68000/16000 з віртуальною пам'яттю, оскільки +на них простіше всього змусити її працювати. Додаткова +робота для запуску її на менших ЕОМ залишиться +на частку того, хто захоче застосовувати її на них.</p> + +<p> + Щоб уникнути жахливої плутанини, будь ласка, говоріть <em>g</em> у слові +“GNU”, коли воно позначає цей проект.</p> + +<h3 id="why-write">Чому я повинен писати GNU</h3> + +<p> + Я беру до уваги, що золоте правило вимагає, що, якщо мені подобається +програма, то я повинен обмінюватися нею з іншими людьми, яким вона +подобається. Продавці програм хочуть розділити користувачів,панувати над +ними, вимагаючи у кожного користувача згоди не обмінюватися з іншими. Я +відмовляюся порушувати таким чином солідарність з іншими користувачами. Я не +можу без сорому підписати ліцензійну угода програми або договір про +нерозголошення. Я роками працював у Лабораторії штучного інтелекту, щоб +стримати такі тенденції та іншу недоброзичливість, але врешті-решт вони +зайшли занадто далеко: я не зміг залишатися в інституті, де таке робили за +мене проти моєї волі.</p> + +<p> + Отже, щоб мати можливість продовжувати користуватися комп'ютерами без +ганьби, я вирішив скласти разом достатнє число вільних програм з тим, щоб я +зміг обійтися без будь-якої невільної програми. Я звільнився з лабораторії, +щоб не залишити інституту жодного законного приводу утримати мене від +роздачі<a href="#f2a">(2)</a> GNU.</p> + +<h3 id="compatible">Чому GNU буде сумісна з Unix</h3> + +<p> + Unix для мене не ідеал, але вона не така вже погана. У своїх основах Unix +представляється здоровою, і я думаю, що зможу заповнити те, чого бракує +Unix, не зіпсувавши цих основ. А система, сумісна з Unix, буде зручна в +освоєнні для багатьох.</p> + +<h3 id="available">Як GNU буде поширюватися</h3> + +<p> + GNU — не суспільне надбання. Всім буде дозволено змінювати і +поширювати GNU, але ніякому постачальнику не дозволять обмежити її подальше +поширення. Іншими словами, <a +href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">невільні</a> зміни +будуть заборонені. Я хочу гарантувати, що всі версії GNU залишаться +вільними.</p> + +<h3 id="why-help">Чому багато програмістів хочуть допомогти</h3> + +<p> + Я знайшов багато програмістів, які співчувають GNU і хочуть допомогти.</p> + +<p> + Багато програмісти стурбовані комерціалізацією системних програм. Вона, +можливо, і дозволяє їм заробити більше грошей, але змушує відчувати себе +відносно інших програмістів противниками, а не товаришами. Наріжний камінь +дружби між програмістами обмін програмами; типові нинішні +ринкові відносини, по суті, забороняють програмістам ставитися до інших, як +до друзів. Покупець програми повинен вибирати між дружбою і підпорядкуванням +закону. Природно, багато хто вирішує, що дружба важливіша. Але тих, хто +вірить в закон, часто не влаштовує ні те, ні інше. Вони стають цинічними і +починають думати, що програмування — це тільки спосіб заробити +гроші.</p> + +<p> + Розробляючи і застосовуючи GNU замість невільних програм, ми можемо бути +привітними до всіх і дотримуватися закону. До того ж GNU служить прикладом +для натхнення і прапором, збирають інших, щоб приєднатися до нашого +обміну. Це може дати нам відчуття гармонії, неможливе, коли ми +використовуємо програми, які не вільні. Приблизно для половини всіх +програмістів, яких я питав, це важливий складник щастя, який гроші замінити +не можуть.</p> + +<h3 id="contribute">Чим ви можете допомогти</h3> + +<blockquote> +<p> +(Сьогодні завдання по роботі над програмами розміщуються в <a +href="http://fsf.org/campaigns/priority-projects">списку пріоритетних +проектів</a>, <a href="http://savannah.gnu.org/people/?type_id=1">списку +“GNU: Потрібна допомога”</a>, загальному списку завдань для +пакетів GNU. Інші способи допомогти вказані у <a +href="/help/help.html">посібнику з допомоги операційній системі GNU</a>). +</p> +</blockquote> + +<p> + Я закликаю виробників комп'ютерів приносити в дар машини і гроші. Я закликаю +приватних осіб приносити в дар програми і працю.</p> + +<p> + Один з наслідків, яких ви можете очікувати від принесення в дар +ЕОМ що GNU скоро почне на них працювати. ЕОМ повинні бути +повністю укомплектованими, готовими для роботи системами, придатними для +роботи в житлових приміщеннях і не потребувати хитромудрих систем +охолодження або живлення.</p> + +<p> + Я знайшов дуже багато програмістів, які рвуться працювати за сумісництвом +для GNU. Для більшості проектів таку часткову зайнятість дуже важко +координувати; незалежно написані частини не стали б працювати разом. Але +конкретно для завдання заміни Unix цієї проблеми немає. Повна система Unix +містить сотні утиліт, кожна з яких документується окремо. Більшість +специфікацій взаємодії визначається сумісністю з Unix. Якщо кожен учасник +зможе написати сумісну заміну своєї утиліти Unix і доб'ється, щоб вона +належним чином працювала на місці оригіналу в системі Unix, тоді ці утиліти +запрацюють правильно, коли їх складуть разом. Навіть допускаючи за законом +Мерфі виникнення невеликого числа несподіваних проблем, зібрати ці +компоненти буде здійсненним завданням. (Ядро зажадає більш тісного +спілкування. Над ним буде працювати невелика згуртована група.)</p> + +<p> + Якщо я буду отримувати грошові пожертви, то я зможу найняти трохи людей на +повний робочий день або за сумісництвом. Заробіток не буде великим за +поняттями програмістів, але я шукаю людей, для яких створення атмосфери +товариства так само важливе, як і отримання грошей. Я розглядаю це як спосіб +дати можливість самовідданим людям присвятити всі свої сили роботі над GNU, +позбавивши їх від потреби заробляти на життя іншим способом.</p> + +<h3 id="benefit">Чим це буде корисно всім користувачам комп'ютерів</h3> + +<p> + Як тільки GNU буде написана, кожен зможе отримати гарне системне програмне +забезпечення так само вільно, як повітря.<a href="#f2">(3)</a></p> + +<p> + Це значить набагато більше, ніж просто збереження для кожного вартості +ліцензії Unix. Це означає, що буде покінчено з марнотратним дублюванням +праці системних програмістів. Замість цього їхня праця може піти на розвиток +вже існуючого.</p> + +<p> + Повні вихідні тексти системи будуть доступні кожному. В результаті +користувач, якому потрібні зміни в ній, завжди зможе внести їх сам або +найняти будь-якого доступного програміста або компанію внести їх для +нього. Користувачам не доведеться більше чекати милостей від одного +програміста або компанії, що володіє початковими текстами іпрерогативою +вносити зміни.</p> + +<p> + Навчальні заклади зможуть надати набагато більше багате освітнє середовище, +заохочуючи всіх студентів вивчати і покращувати систему. У Гарвардській +обчислювальної лабораторії було правило, що в системі не можна встановлювати +ніяку програму, якщо її вихідні тексти не виставлені на загальний огляд. Для +цього їм доводилося відмовлятися від встановлення певних програм. Я був в +значній мірі натхненний цим.</p> + +<p> + Нарешті, складності розглядів з приводу того, хто володіє системними +програмами і що йому дозволено, а що не дозволено робити з ними, будуть +зняті.</p> + +<p> + Засоби змусити людей платити за користування програмою, включаючи +ліцензування копій, завжди обходяться суспільству дуже дорого через +громіздкі механізми, необхідних для з'ясування, скільки (тобто, за які +програми) хто повинен платити. І тільки поліцейська держава може примусити +кожного підкорятися їм. Уявіть собі космічну станцію, де повітря доводиться +виробляти високою ціною. Можливо, стягування плати за кожний літр зі всіх, +хто дихає, справедливе, однак носити протигаз з лічильником весь день і всю +ніч нестерпно, навіть якщо кожен може оплатити рахунок за повітря. А +телекамери всюди, щоб простежити за тим, чи не знімаєте ви протигаз, +обурливі. Краще утримувати повітряний завод поголовним податком і скинути +протигази.</p> + +<p> + Копіювання всіх частин програми так само природно для програміста, як +дихання, і так само продуктивно. Воно повинно бути теж вільним.</p> + +<h3 id="rebutted-objections">Деякі легко спростовувані заперечення проти цілей GNU</h3> + +<p id="support"> +<strong>“Ніхто не буде застосовувати вільну +систему, тому що вони не зможуть +розраховувати на якусь підтримку”</strong></p> + +<p> +<strong>“Доводиться брати плату за програму, щоб оплатити +підтримку”</strong></p> + +<p> + Якщо люди готові швидше платити за GNU +разом з обслуговуванням, ніж взяти GNU +вільну без обслуговування, підприємство, +яке надає тільки обслуговування людям, +що отримали GNU вільно, має бути +прибутковим.<a href="#f3">(4)</a></p> + +<p> + Потрібно розрізняти підтримку у вигляді справжнього програмування від +простої допомоги в роботі. Першу можна сподіватися отримати від виробника +програм. Якщо ваша проблема не стосується досить великого числа людей, +виробник попросить вас відчепитися.</p> + +<p> + Якщо для вашої справи потрібна впевненість у підтримки, єдиний +спосіб мати усі необхідні вихідні тексти і засоби розробки. Тоді +ви зможете найняти будь-яку незайняту особу і усунути проблему; ви не +залежите від когось одного. Ціни на вихідні тексти Unix виносять це за рамки +обговорення для більшості підприємств. З GNU це стане легко. Тут все ще +можливо, що не знайдеться незайнятої компетентної особи, але порядок +поширення тут ні при чому. GNU не вирішує всіх світових проблем, тільки +деякі з них.</p> + +<p> + У той же час користувачі, які нічого не знають про комп'ютери, потребують +допомоги: виконання за них того, що вони самі легко зробили б, але не знають +як.</p> + +<p> + Такі послуги могли б надавати компанії, які пропонують тільки послуги з +ремонту та допомоги. Якщо вірно, що користувачі готові витратити гроші, щоб +отримати продукт з підтримкою, то вони точно так само захочуть купити +послуги, отримавши продукт вільним. Компанії по обслуговуванню будуть +конкурувати за якістю і ціною. Користувачі не будуть прив'язані до +якої-небудь однієї. У той же час ті з нас, кому не потрібні ці послуги, +зможуть користуватися програмою без оплати послуг.</p> + +<p id="advertising"> +<strong>“Ви не станете популярні без реклами, а для цього доведеться +стягувати плату за програму”</strong></p> + +<p> +<strong>“Немає сенсу рекламувати програму, яку можна отримати +вільно”</strong></p> + +<p> + Наявні різні форми безкоштовного або дуже дешевого отримання популярності, +які можна застосувати для оповіщення користувачів комп'ютерів про що-небудь, +пов'язане із GNU. Але можливо рекламою можна отримати більше користувачів +мікрокомп'ютерів. Якщо це дійсно так, то підприємство, що рекламує послуги з +копіювання та пересилання GNU за плату, має бути достатньо життєздатним, +щоб оплатити рекламу та інше. Таким чином, за рекламу платять тільки ті, +кому вона корисна.</p> + +<p> + З іншого боку, якщо багато отримають GNU від своїх знайомих, і такі компанії +не будуть мати успіху, це покаже, що насправді реклама не потрібна для +поширення GNU. Чому прихильники вільного ринку не хочуть дозволити вирішити +це вільному ринку?<a href="#f4">(5)</a></p> + +<p id="competitive"> +<strong>“Моїй компанії потрібна фірмова операційна система, щоб бути +попереду конкурентів”</strong></p> + +<p> + GNU видалить програми операційної системи ізцарства конкуренції. Ви не +зможете бути попереду всіх в цій області, але і ваші конкуренти не зможуть +обігнати вас. Ви будете конкурувати з ними в інших областях, отримуючи +взаємну вигоду в цій. Якщо ви торгуєте операційною системою, то GNU вам не +сподобається, тут вам не пощастило. Якщо ви займаєтеся чимось іншим, GNU не +дасть втягнути вас у дорогу справу торгівлі операційними системами.</p> + +<p> + Я хотів би побачити, як розробку GNU підтримують дари багатьох виробників і +користувачів, знижуючи вартість для кожного.<a href="#f5">(6)</a></p> + +<p id="deserve"> +<strong>“Хіба програмісти не заслуговують нагороди за +творчість?”</strong></p> + +<p> + Якщо щось і заслуговує нагороди, то це заслуги перед суспільством. Творчість +може бути заслугою перед суспільством, але лише в тій мірі, в якій +суспільство вільне використовувати результати. Якщо програмісти заслуговують +нагороди за створення передових програм, то з цієї ж причини вони +заслуговують покарання, якщо вони обмежують користування цими програмами.</p> + +<p id="reward"> +<strong>“Невже у програміста не повинна бути можливість просити +винагороди за свою творчість?”</strong></p> + +<p> + Немає нічого поганого в бажанні отримати плату за роботу, ні в прагненні +максимізувати свої доходи до тих пір, поки застосовувані засоби не +руйнівні. Але кошти, звичайні в галузі програмного забезпечення сьогодні, +базуються на руйнуванні.</p> + +<p> + Витягування грошей з користувачів програми обмеженнями на її застосування є +руйнівним, тому що обмеження знижує кількість способів застосування цієї +програми. Це знижує кількість багатства, яке людство отримує з +програми. Коли на обмеження йдуть навмисно, шкідливі наслідки — +це умисне руйнування.</p> + +<p> + Причина, через яку порядний громадянин не застосовує такі руйнівні засоби +для збагачення,— те, що якщо б так чинив кожен, ми всі стали б бідніші +від взаємного руйнування. Це кантівська етика, або золоте правило. Оскільки +мені не подобаються наслідки, які виникають, якщо всі приховують інформацію, +мені доводиться вважати, що чинити так погано. Зокрема, бажання бути +винагородженим за свою творчість не виправдовує позбавлення світу в цілому +усієї або частини цієї творчості.</p> + +<p id="starve"> +<strong>“Не будуть програмісти голодувати?”</strong></p> + +<p> + Я міг би відповісти, що нікого не змушують бути програмістом. Більшість з +нас не можуть отримати скільки-завгодно грошей, стоячи на вулиці і скиглячи +жалібно. Але це не означає, що ми засуджені проводити наше життя, просячи +милостиню і голодуючи. Ми робимо щось інше.</p> + +<p> + Але це погана відповідь, тому що вона приймає неявне припущення запитувача: +що без власності на програми програмісти, можливо, не отримають ні +копійки. Передбачається, все або нічого.</p> + +<p> + Справжня причина, по якій програмісти не будуть голодувати те, +що вони все одно зможуть отримувати плату за програмування, тільки не так +багато, як зараз.</p> + +<p> + Обмеження копіювання — не єдине, на чому можуть базуватися +підприємства з виробництва програм. На нього спираються частіше <a +href="#f8">(7)</a>, тому що воно приносить найбільше грошей. Якщо це було б +заборонене або відкинуте клієнтом, програмне підприємництво перейшло б на +інші принципи організації, які зараз залучаються рідше. Завжди є численні +способи організації підприємств будь-якого роду.</p> + +<p> + Можливо, програмування на новій основі не буде таким прибутковим, як +зараз. Але це не аргумент проти заміни. Не вважається несправедливістю, що +продавці отримують зарплату, яку вони зараз отримують. Якщо б програмісти +отримували стільки ж, це теж не було б несправедливістю. (На практиці вони +отримували б все-таки значно більше цього.)</p> + +<p id="right-to-control"> +<strong>“Хіба люди не мають права контролювати, як використовується +їхня творчість?”</strong></p> + +<p> +“Контроль використання власних ідей” в дійсності являє собою +контроль над життям людей; і зазвичай його використовують, щоб ускладнити їм +життя.</p> + +<p> + Ті, хто ретельно вивчив питання про права на інтелектуальну власність<a +href="#f6">(8)</a> +(як, наприклад, юристи), кажуть, що немає ніяких природних прав на +інтелектуальну власність. Ті види так званих прав на інтелектуальну +власність, які визнаються державою, створені особливими правовими актами для +особливих цілей.</p> + +<p> + Наприклад, патентна система була створена, щоб заохочувати винахідників до +оприлюднення деталей своїх винаходів. Її призначенням було допомагати +суспільству, а не винахідникам. Тоді термін дії патенту, 17 років, був +малий у порівнянні з темпом прогресу. Оскільки патенти мають значення тільки +між виробниками, від яких укладення ліцензійного договору вимагає значно +менших коштів і зусиль, ніж налагодження виробництва, то патенти часто не +завдають багато шкоди. Вони не обтяжують більшість приватних осіб, які +користуються патентованими продуктами.</p> + +<p> + Ідея авторських прав не існувала в давнину, коли автори часто без обмеження +копіювали інших авторів у нехудожніх роботах. Ця практика була корисна, і +тільки так роботи багатьох авторів збереглися хоча б частково. Система +авторських прав створена спеціально в цілях заохочення авторства. В галузі, +для якої вона була розроблена, друкарства, де копіювати було доцільно тільки +на друкарському верстаті, шкоди від неї було не багато, і вона не обтяжувала +більшість осіб, які читали книги.</p> + +<p> + Всі права на інтелектуальну власність це тільки дозволи, дані +суспільством, тому вважалося, правильно або помилково, що суспільство в +цілому виграє від цього. Але у кожному конкретному ми повинні запитати: чи +справді ми виграємо, даючи такий дозвіл? Якого роду дії ми дозволяємо?</p> + +<p> + Ситуація з програмами сьогодні сильно відрізняється від друкарства сто років +назад. Той факт, що програму найпростіше копіювати від сусіда до сусіда, +той факт, що у програми є відмінні один від одного вихідний текст і +виконуваний об'єктний код, той факт, що програму застосовують, а не читають +і насолоджуються нею,— все це, об'єднуючись, створює стан, у якому +особа, що вимагає дотримання авторських прав, шкодить суспільству в цілому і +матеріально, і морально; в якому особистість не +повинна цього робити незалежно від того, чи дозволяє це закон.</p> + +<p id="competition"> +<strong>“Конкуренція веде до розвитку”</strong></p> + +<p> + Характерний приклад конкуренції біг: нагороджуючи переможця, ми +заохочуємо кожного бігати швидше. Коли капіталізм так і працює, він робить +добру справу; але його захисники помиляються, вважаючи, що він завжди так +працює. Якщо бігуни забувають, за що дається нагорода, і прагнуть до +перемоги будь-якими засобами, вони можуть знайти інші стратегії +наприклад, напад на інших бігунів. Якщо біг перейде в кулачний бій, вони всі +прийдуть пізно.</p> + +<p> + Невільні і секретні програми морально рівносильні бігунам, які б'ються. Як +не сумно, єдиний наш суддя, здається, не проти бійок; він тільки стримує їх +(“На кожні десять метрів пробігу тільки один удар”). Насправді +він повинен розборонити їх і покарати бігунів за одну лише спробу затіяти +бійку.</p> + +<p id="stop-programming"> +<strong>“Хіба без грошового стимулу всі не припинять +програмувати?”</strong></p> + +<p> + Насправді багато будуть програмувати абсолютно без жодного грошового +стимулу. Програмування непереборно тягне деяких людей, зазвичай +тих, кому це вдається найкраще. Немає нестачі в професійних музикантів, які +продовжують займатися цим, навіть коли у них немає надії заробити цим на +життя.</p> + +<p> + Але в дійсності, хоча це питання і часто задають, воно не відповідає +положенню справ. Платити програмістам не перестануть, просто плата стане +меншою. Тому правильне питання — “буде хто-небудь +програмувати при зниженні грошового стимулу?” Мій досвід каже, що +будуть.</p> + +<p> + Більше ніж десять років багато з найкращих у світі програмістів, що +працювали в Лабораторії штучного інтелекту за набагато менші гроші, ніж вони +могли б отримувати де-небудь в іншому місці. У них було багато різного роду +негрошових винагород: слава і визнання, наприклад. Крім того, +творчість — це задоволення і нагорода сама по собі.</p> + +<p> + Потім більшість з них пішли, коли трапилася нагоду робити ту ж цікаву роботу +і отримувати багато грошей.</p> + +<p> + Факти говорять, що люди програмують не заради багатства, але якщо дати +можливість заробити багато грошей, вони звикнуть очікувати і вимагати +цього. Низькооплачувані організації програють високооплачуваним, але вони +могли б бути на тому ж рівні, якби високооплачувані були заборонені. </p> + +<p id="desperate"> +<strong>“Ми вкрай потребуємо програмістів; якщо вони вимагають, щоб ми +припинили допомагати ближньому своєму, ми повинні коритися”</strong></p> + +<p> + Ніколи не буває такої крайньої потреби, щоб доводилося коритися подібного +роду вимогам. Пам'ятайте: “Краще мільйони витратити на оборону, ніж +виплатити хоч один цент контрибуції!</p> + +<p id="living"> +<strong>“Повинні ж програмісти чимось жити!”</strong></p> + +<p> + На перший погляд, це правильно. Однак, є безліч способів, якими програмісти +могли б заробити на життя без продажу права користуватися програмою. Зараз +цей спосіб звичайний, тому що він приносить програмістам і підприємцям +більше всього грошей, а не тому, що це єдиний спосіб заробити на +життя. Якщо ви захочете, то легко знайдете інші шляхи. Ось кілька прикладів.</p> + +<p> + Виробник, що випускає новий комп'ютер, заплатить за перенесення операційної +системи на нову апаратуру.</p> + +<p> + Підприємство, яке надає послуги з навчання, допомоги і підтримки, могло б +також найняти програмістів.</p> + +<p> + Люди з новими ідеями могли б поставляти безкоштовні програми<a +href="#f7">(9)</a>, приймаючи дари від задоволених користувачів або продаючи +послуги із допомоги. Я зустрічав людей, які вже успішно працюють так.</p> + +<p> + Користувачі з подібними потребами можуть утворювати спілки користувачів і +платити внески. Спілкаукладала би з програмістськими компаніями договірна +випуск програм, які члени спілки хотіли б отримати.</p> + +<p> + Всі види розробок можна фінансувати програмними податками:</p> + +<p> + Припустимо, кожен, хто купує комп'ютер, повинен платити N відсотків вартості +як програмний податок. Уряд передає його агентству на кшталт Національного +наукового фонду для вкладу в розвиток програм.</p> + +<p> + Але якщо покупець сам вносить пожертву на розвиток програм, він може +зарахувати це в рахунок податку. Він може підтримати будь-який проект за +своїм вибором часто обираючи той, результати якого він +сподівається використовувати по завершенні. Він може зарахувати будь-яку +суму пожертвувань, аж до виплати податку повністю.</p> + +<p> + Розмір податку міг би визначатися голосуванням платників податків, виваженим +відповідно до оподатковуваної суми.</p> + +<p> + Наслідки:</p> + +<ul> +<li>Товариство користувачів комп'ютерів підтримує розробку програм.</li> +<li>Це суспільство визначає необхідний рівень підтримки.</li> +<li>Користувачі, яким небайдуже, на які проекти витратять їх частку, можуть +вибрати самі.</li> +</ul> +<p> + У довгостроковій перспективі звільнення програм крок до світу +без бідності, де нікому не доведеться вибиватися з сил тільки для того, щоб +заробити на життя. Люди будуть вільні присвятити себе таким улюбленим +заняттям, як програмування, приділивши десяток обов'язкових годин на тиждень +таким необхідним завданням, як законодавство, планування сім'ї, лагодження +роботів і протиастероїдна безпека. Там не потрібна буде можливість заробляти +на життя програмуванням.</p> + +<p> + Ми вже сильно збільшили продуктивність праці в суспільстві в цілому, але +тільки мала частина отриманих ресурсів пішла на дозвілля робітників, тому що +продуктивну діяльність доводиться супроводжувати великою кількістю +діяльності непродуктивною. Головні причини цього бюрократія і +повсюдна конкурентна боротьба. Вільні програми істотно знизять ці втрати в +галузі виробництва програм. Ми повинні це зробити, щоб помножена технікою +продуктивність зверталася в скорочення нашої роботи.</p> + + +<h3 id="footnotes">Виноски</h3> + +<!-- The anchors do not match the actual footnote numbers because of + revisions over time. And if a new footnote is added, the references + to existing footnotes that follow the new one must be changed. --> +<ol> +<li id="f1">Формулювання тут була недбалим. Малося на увазі, що ніхто не повинен буде +платити за <em>дозвіл</em> застосовувати систему GNU. Але зі слів це не +зрозуміло, і люди часто розуміють це як твердження, що копії GNU завжди +повинні поширюватися за невелику плату або безкоштовно. Це ніколи не малося +на увазі; далі маніфест згадує можливість надання компаніями послуг з +пересилання за винагороду. Згодом я навчився ретельно розрізняти +“вільний” у сенсі свободи і “вільний” в сенсі +вартості. Вільна програма — це програма, яку користувачі можуть +поширювати і змінювати. Можливо, одні користувачі отримують копії +безкоштовно, а інші за плату,— і якщо ці збори допоможуть +поліпшити програму тим краще. Важливо те, що у кожного, у кого є +копія, є свобода співпрацювати з іншими в її застосуванні.</li> + +<li id="f2a">Вислів “роздавати” ще одна ознака того, що я тоді ще +не розрізняв ясно питання свободи і ціни. Зараз ми рекомендуємо уникати +цього слова, коли мова йде про вільні програми. Декладніше див. на сторінці +“<a href="/philosophy/words-to-avoid.html#GiveAwaySoftware">Слова і +фрази, що вводять в оману</a>”.</li> + +<li id="f2">У цьому місці я теж не зміг акуратно розмежувати два різні значення слова +“вільний”. Саме по собі твердження не помилкови: ви можете +отримати копії програм GNU безкоштовно — від знайомих або по +мережі. Але воно передбачає помилкову думку.</li> + +<li id="f3">Кілька таких компаній вже існує.</li> + +<li id="f4">Фонд вільного програмного забезпечення протягом десяти років збирав основну +частину своїх коштів послугами по постачанню, хоча це і некомерційна +організація. Ви можете <a href="/order/order.html">зробити замовлення в +фонді</a> для підтримки нашої роботи. +</li> + +<li id="f5">Група комп'ютерних компаній приблизно в 1991 році зібрала фонди на підтримку +компілятора GNU C.</li> + +<li id="f8">Я думаю, що помилявся, кажучи, що невільні програми +найпоширеніша схема заробляння грошей на програмах. Мабуть, насправді +найзвичайніша модель підприємства розробка програм на +замовлення. Вона не дає можливості збирати орендну плату, тому підприємство +продовжує виконувати реальну роботу, щоб продовжувати отримувати +дохід. Практика замовних програм продовжувала б існувати в більш або менш +незмінному вигляді у світі вільних програм. Отже, я більше не очікую, що +більшість професійних програмістів буде менше заробляти в світі вільних +програм.</li> + +<li id="f6">У вісімдесяті роки XX століття я ще не усвідомлював, як заплутують розмови +про “питання” “інтелектуальної власності”. Цей +термін явно необ'єктивний; менш очевидний факт, що він звалює в одну купу +різні не пов'язані один з одним закони, які охоплюють дуже різні +питання. Наразі я закликаю людей відмовитися від терміна +“інтелектуальна власність” повністю, щоб він не приводив інших +до думки, що ці закони формують один монолітну галузь. Щоб ствержувати +зрозуміло, потрібно обговорювати патенти, авторські права і товарні знаки +окремо. Див. <a href="/philosophy/not-ipr.html">подальше пояснення</a> того, +чому цей термін вносить плутанину і необ'єктивність.</li> + +<li id="f7">Згодом ми навчилися розрізняти “вільні” і +“безкоштовні” програми. Термін “безкоштовна +програма” означає, що ви можете поширювати, але зазвичай не можемо +вивчати і правити вихідні коди, бо вони здебільшого не вільні. Докладніше +див. на сторінці “<a +href="/philosophy/words-to-avoid.html#Freeware">Слова і фрази, що вводять в +оману</a>”.</li> + +</ol> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1985, 1993, 2003, 2005, 2007, 2008, 2009, 2010, 2014, 2015 +Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p> +Permission is granted to anyone to make or distribute verbatim copies of +this document, in any medium, provided that the copyright notice and +permission notice are preserved, and that the distributor grants the +recipient permission for further redistribution as permitted by this +notice. <br /> +(Всім дозволено робити і поширювати дослівні копії цього документа на +будь-якому носії за умови, що зауваження про авторські права і цей дозвіл +зберігаються і що розповсюджувач дає одержувачу дозвіл на подальше +поширення, як це дозволено цим зауваженням). +<br /> +Modified versions may not be made. <br /> +(Змінені версії робити не можна). +</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2016/07/09 07:31:22 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/microsoft-verdict.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/microsoft-verdict.html new file mode 100644 index 0000000..1666922 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/microsoft-verdict.html @@ -0,0 +1,127 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/microsoft-verdict.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Вирок у справі Microsoft - Проект GNU - Фонд вільного програмного +забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/microsoft-verdict.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Вирок у справі Microsoft</h2> + +<p> +Багато користувачів <a href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a> думають +про цю систему, як про конкурента Microsoft. Але рух за вільне програмне +забезпечення спрямований на вирішення проблеми, набагато більшої, ніж +Microsoft: проблеми невільних програм, які розробляють так, щоб залишити +користувачів безпорадними і перешкодити їхній +співпраці. Microsoft найбільший розробник таких програм, але +багато інших компаній відносяться до свободи користувачів так само погано; +якщо вони скували не так багато користувачів, як Microsoft, це сталося не +від нестачі старанності.</p> +<p> +Оскільки Microsoft — тільки частина проблеми, поразка цієї +компанії в антимонопольному процесі не обов'язково означає перемогу вільного +програмного забезпечення. Допоможуть результати цього процесу вільного +програмного забезпечення і будуть вони сприяти свободі користувачів, +залежить від конкретних стягнень, які суд накладе на Microsoft.</p> +<p> +Якщо заходи будуть складені так, щоб дозволити іншим компаніям конкурувати, +пропонуючи невільні програми, це нічим особливим не буде корисно Світу +Свободи. Можливість вибору господаря — не свобода. А конкуренція +могла б привести до того, що вони стали б “краще” справлятися із +завданням краще у вузькому технічному сенсі; нам було б важче +“конкурувати” з ними технічно. Ми будемо продовжувати +пропонувати користувачеві те, що ці компанії не пропонують +свободу — і з цієї причини користувачі, які цінують свободу, +будуть продовжувати вибирати вільні програми. Але користувачів, які не +цінують свободу і вибирають систему тільки на основі зручності, можуть +спокусити “поліпшені” невільні системи.</p> +<p> +Поділ Microsoft на окремі компанії, крім іншого, могло б бути небезпечним +для вільного програмного забезпечення, тому що ці дрібніші компанії, не +стримувані більше готовністю громадськості засудити Microsoft, могли б +знайти можливість агресивнішого наступу на вільне програмне забезпечення, +ніж нинішня об'єднана компанія.</p> +<p> +Я <a href="/philosophy/microsoft-antitrust.html">запропонував заходи</a> +цього процесу, які допомогли б вільним програмами конкурувати з Microsoft: +наприклад, вимагати від Microsoft публікувати документацію всіх протоколів +і користуватися патентами тільки для захисту, а не для нападу. Ці заходи +відняли б у Microsoft зброю, яку компанія планує застосовувати проти нас +(згідно із випадково розголошеними “геловінськими документами” +Microsoft, які викривають її плани по боротьбі із розробкою системою +GNU/Linux).</p> +<p> +Коли ми дізнаємося, які заходи обере суд, ми зрозуміємо, пішов процес на +користь чи шкоду руху за вільне програмне забезпечення.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<p>Copyright © 2000, 2007, 2008 Фонд вільного програмного забезпечення, +Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/3.0/us/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivs (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 3.0 Сполучені Штати</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2016/01/02 08:30:38 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/not-ipr.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/not-ipr.html new file mode 100644 index 0000000..36d15d7 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/not-ipr.html @@ -0,0 +1,346 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/not-ipr.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Ви сказав “інтелектуальна власність”? Спокусливий міраж! -Проект +GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/not-ipr.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Ви сказали “інтелектуальна власність”? Спокусливий міраж!</h2> + +<p><a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></p> + +<p> +Стало модним звалювати авторські права, патенти і торгові марки +три окремих і різних поняття, відповідні трьом окремим різним системам +права,— і ще десяток інших законів в один казанок і називати це +“інтелектуальною власністю”. Цей спотворений і заплутаний термін +набув поширення не випадково.Його підтримували компанії, яким вигідна ця +плутанина. Найпростіший шлях з цієї трясовини відмовитися від +цього терміна повністю. +</p> + +<p> +За словами Марка Лемлі, який зараз професор Стенфордської +юридичної школи, широке вживання терміну “інтелектуальна +власність”— це мода, яка виникла після заснування у +1967 році Всесвітньої організації “інтелектуальної +власності” (ВОІВ), і його стали використовувати по-справжньому широко +тільки у недавні роки. (Формально ВОІВ підрозділ ООН, але +фактично вона представляє інтереси власників авторських прав, патентів і +торгових марок.) Широке вживання починається <a +href="https://books.google.com/ngrams/graph?content=intellectual+property&year_start=1800&year_end=2008&corpus=15&smoothing=1&share=&direct_url=t1%3B%2Cintellectual%20property%3B%2Cc0">приблизно +з 1990</a>. (<a href="/graphics/seductivemirage.png">Наша копія графіка</a>) +</p> + +<p> +Термін несе необ'єктивність, яку неважко помітити: він пропонує думати про +авторські права, патенти і торгові марки по аналогії з правом власності на +фізичні об'єкти. (Ця аналогія йде врозріз з офіційними доктринами авторських +прав, патентного права і законів про товарні знаки, але тільки фахівці +знають це.) На ділі ці закони не дуже схожі з законами про фізичну +власність, але вживання цього терміна підводить законодавців до змін, які +зроблять їх більш схожими один з одним. Оскільки ці зміни бажані для +компаній, які володіють авторськими правами, патентами і торговими марками, +необ'єктивність, внесена терміном ”інтелектуальна власність”, +влаштовує їх. +</p> + +<p> +Необ'єктивність достатня причина, щоб відмовитися відтерміну, і +люди часто просили мене запропонувати іншу назву для всієї +категорії — або пропонували власні альтернативи (часто +жартівливі). Деякі говорять про “режим виключних прав”, але +називати заборони “правами” теж внутрішньо суперечливо. +</p> + +<p> +Деякі з цих альтернативних назв поліпшили б справу, але замінювати +“інтелектуальну власність” іншим терміном — це +помилка. Інша назва не вирішить глибшої проблеми терміну +надмірного узагальнення. Немає такої єдиної речі, як “інтелектуальна +власність”,— це міраж. Єдина причина, по якій люди думають, ніби +це має сенс як зв'язкова категорія те що широке вживання цього +терміна ввело їх у оману. +</p> + +<p> +Термін “інтелектуальна власність” в кращому випадку — +оберемок різнорідних законів. Коли неправник чує, як одним терміном +називають ці різні закони, він схильний вважати, що вони засновані на +загальному принципі і діють подібно. +</p> + +<p> +Немає нічого більш помилкового. Ці закони виникли окремо, розвивалися +по-різному, охоплюють різні види діяльності, по-різному працюють, зачіпають +різні питання суспільного устрою. +</p> + +<p> +Наприклад, закони про авторське право складені для заохочення мистецтва та +авторства. Вони охоплюють деталі вираження художньої роботи. Патентне право +призначалося для заохочення публікації корисних ідей ціною надання тому, хто +публікує ідею, тимчасової монополії на неї — ціна, яку, можливо, +варто заплатити в одних галузях і не варто — в інших. +</p> + +<p> +Закон про товарні знаки, навпаки, призначався не для заохочення якогось роду +діяльності, а просто для того, щоб покупці могли знати, що вони +купують. Однак законодавці під впливом терміна “інтелектуальна +власність” звернули це в схему, яка дає стимул для реклами. І це +тільки три з багатьох законів, які охоплює термін. +</p> + +<p> +Оскільки ці закони розвивалися незалежно, вони різні в кожній деталі, так і +в основних призначеннях і методах. Отож, якщо ви дізналися що-небудь про +авторське право, з вашої сторони було б мудрим вважати, що у патентному +праві це по-іншому. Ви рідко помилитеся! +</p> + +<p> +На практиці майже всі загальні твердження, сформульовані за допомогою +“ інтелектуальної власності”, які ви зустрічаєте, виявляються +помилковими. Наприклад, трапляються заяви, що “її” +призначення — “сприяти прогресу”, але це може +стосуватися тільки патентного права і, можливо, монополій на сорти +рослин. Авторське право не пов'язане з прогресом; популярна пісня або роман +потрапляють під дію авторського права, навіть якщо в них немає нічого +новаторського. Закони про товарні знаки не пов'язані з прогресом; якщо я +відкрию чайний магазин і назву його “чай rms”, це буде +повноцінним товарним знаком, навіть якщо у мене продаються ті ж сорти чаю, +що і в будь-якому іншому магазині. Закони про комерційну таємницю не +пов'язані з прогресом, хіба що опосередковано; мій список покупців чаю був +би комерційною таємницею, яка не має до прогресу жодного стосунку.</p> + +<p> +Зустрічаються також твердження, що “інтелектуальна власність” +пов'язана з “творчими здібностями”, але в насправді це +відноситься тільки до авторського права. Щоб зробити патентоспроможний +винахід, потрібно більше, ніж здатність до творчості. Закони про товарні +знаки та комерційну таємницю ніяк не пов'язані з творчими здібностями; щоб +придумати назву “чай rms”, не потрібно ніяких творчих +здібностей, також як і для складання мого таємного списку покупців чаю.</p> + +<p> +Люди часто кажуть “інтелектуальна власність”, коли насправді +розуміється ширше або вужче поняття. Наприклад, багаті країни часто +накладають несправедливі закони на бідні країни, щоб вичавити з них +гроші. Деякі з цих законів закони “інтелектуальної +власності”, інші ні; тим не менш противники цієї практики +часто вішають ярлик, тому що вони звикли до нього. Вживаючи його, вони +невірно виражають природу проблеми. Було б краще вживати точний термін, +такий, як “законодавча колонізація”, який схоплює суть справи. +</p> + +<p> +Цей термін заплутує не тільки простих людей. Навіть професорів-юристів, які +викладають ці закони, заманює і спокушає привабливість терміну +“інтелектуальна власність”, і вони кажуть загальні твердження, +які суперечать відомим їм фактам. Наприклад, один професор +написав 2006 році: +</p> + +<blockquote><p> +На відміну від своїх послідовників, що працюють у ВОІВ, у творців +конституції США було принципове антимонопольне ставлення +до інтелектуальної власності. Вони знали, що права, можливо, необхідні, +але… вони зв'язали руки конгресу, обмеживши його владу численними +заходами. +</p></blockquote> + +<p> +Це твердження відноситься до статті 1, розділу 8, параграфу 8 +Конституції США, де говориться про авторське право і патентне право. Цей +параграф, однак, не має ніякого відношення до законів про товарні знаки, про +комерційну таємницю або інших законів. Термін “інтелектуальна +власність” привів професора до помилкового узагальнення. +</p> + +<p> +Термін “інтелектуальна власність” веде також до спрощеного +мислення. Він змушує людей зосередитися на малопомітній формі спільності, +яка є у цих різнорідних законах (що вони створюють штучні привілеї певним +сторонам), і нехтувати деталями, що формують їх суть: конкретними +обмеженнями, які кожен закон накладає на суспільство, і випливаючими +наслідками. Це спрощене зосередження на формі заохочує +“економічний” підхід до всіх цих питань. +</p> + +<p> +Економіка діє тут, як це часто буває, як апарат неперевірених припущень. Це +допущення про цінності, наприклад, обсяг виробництва має значення, а свобода +і спосіб життя ні, і припущення про факти, більшою частиною +помилкові, наприклад, що авторські права на музику підтримують музикантів, +або що патенти на ліки підтримують дослідження, які рятують життя. +</p> + +<p> +Інша проблема що на тлі широких масштабів, укладених в терміні +“інтелектуальна власність”, приватні питання, що порушуються +різними законами,стають майже невидимі. Ці питання виникають з особливостей +кожного закону в точності з того, що термін +“інтелектуальна власність” закликає ігнорувати. Наприклад, одне +з питань, пов'язаних з авторським правом,— чи слід допускати обмін +музикою. Патентне право не має до цього ніякого відношення. Патентне право +піднімає такі питання, як слід дозволяти бідним країнам виробляти препарати, +які рятують життя, і продавати їх дешево, щоб врятувати життя. Авторське +право не має ніякого відношення до таких проблем. +</p> + +<p> +Ні те, ні інше питання не є за природою чисто економічними, але їх +неекономічні аспекти дуже різні; застосовувати поверхневе економічне +надмірне узагальнення як відправну точку для міркувань значить +ігнорувати відмінності. Звалювання того і іншого права у один котел +“інтелектуальної власності” заважає ясно мислити про кожне з +них. +</p> + +<p> +Таким чином, всяка думка про “предмет інтелектуальної власності” +і будь-які узагальнення щодо цього нібито поняття майже напевно дурні. Якщо +ви думаєте, що ці розділи права єдине ціле, ви, як правило, +будете вибирати свої думки з широких надмірних узагальнень, серед яких немає +нічого путнього. +</p> + +<p> +Відмова від “інтелектуальної власності” — це не +просто філософська розвага. Вираз завдає дійсної шкоди. Компанія Apple +користувалася ним, щоб <a +href="https://www.theguardian.com/us-news/2017/mar/11/nebraska-farmers-right-to-repair-bill-stalls-apple">згорнути +в бік дебати щодо закону про “право на ремонт” в +Небрасці</a>. Безглузде поняття дало компанії спосіб представити своє +прагнення до секретності, що йде врозріз з правами клієнтів, як принцип, +якому клієнти і держава нібито повинні поступитися.</p> + +<p> +Якщо ви хочете ясно мислити про питання, що порушуються патентами, +авторським правом, товарними знаками чи іншими об'єктами права, першою +справою забудьте про думку розглядати їх разом і поводьтеся з ними, як з +окремими темами. Потім відкиньте вузькі погляди і спрощену картину, яку +передбачає термін “інтелектуальна власність”. Розглядайте кожен +з цих предметів окремо, у всій його повноті, і у вас буде можливість +обміркувати їх як слід. +</p> + +<p>І коли справа дійде до реформи ВОІВ, ось <a +href="http://fsfe.org/projects/wipo/wiwo.html">одна пропозиція зміни назви і +суті ВОІВ</a>. +</p> + +<hr /> + +<p> +Див. також: <a href="/philosophy/komongistan.html">Цікава історія з +Комонгістаном (проти терміна “інтелектуальна власність”)</a> +</p> + +<p> +Країни Африки набагато більше схожі між собою, ніж ці закони, і Африка +становить зв'язне географічне поняття; тим не менш, <a +href="http://www.theguardian.com/world/2014/jan/24/africa-clinton"> якщо +говорити про “Африку” замість конкретної країни, це призводить +до великої плутанини</a>. +</p> + +<p> +<a +href="http://torrentfreak.com/language-matters-framing-the-copyright-monopoly-so-we-can-keep-our-liberties-130714/"> +Рікард Фалквінг підтримує відмову від цього терміну</a>.</p> + +<p><a +href="http://www.locusmag.com/Perspectives/2016/11/cory-doctorow-sole-and-despotic-dominion/"> +Корі Докторов також засуджує</a> термін “інтелектуальна +власніть.”</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2004, 2006, 2010, 2013, 2015, 2016, 2017, 2018 Річард +М. Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/25 21:59:36 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/open-source-misses-the-point.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/open-source-misses-the-point.html new file mode 100644 index 0000000..2646033 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/open-source-misses-the-point.html @@ -0,0 +1,509 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/open-source-misses-the-point.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/open-source-misses-the-point.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/open-source-misses-the-point.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/open-source-misses-the-point.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-02-20" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.79 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Чому відкритий вихідний код не передає поняття вільна програма - Проект GNU +- Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/open-source-misses-the-point.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Чому відкритий вихідний код не передає поняття вільна програма</h2> + +<p><strong>Річард Столмен</strong></p> + +<p>Коли ми називаємо програму “вільною”, ми маємо на увазі, що вона +поважає <a href="/philosophy/free-sw.html">основні свободи користувачів</a>: +свободу виконувати її, вивчати і змінювати її, а також поширювати із змінами +або без них. Це питання свободи, а не ціни, тому уявляйте собі “вільну +мову”, а не “безкоштовне пиво”.</p> + +<p>Ці свободи життєво важливі. Вони мають значення не тільки для окремих +користувачів, але і для всього суспільства в цілому, тому що вони сприяють +розвитку суспільної солідарності — тобто обміну +співробітництва. Вони стають ще важливіші тому, що цифрова техніка все +більше входить в нашу культуру і життєдіяльність. У світі цифрових звуків, +зображень і слів вільні програми стають все більш важливими для свободи +взагалі.</p> + +<p>Десятки мільйонів людей по всьому світу використовують сьогодні вільні +програми: громадські школи деяких штатів Індії і провінцій Іспанії тепер +викладають всім учням роботу у вільній <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">операційній системі GNU/Linux</a>. Однак +більшість цих користувачів ніколи не чули про етичні причини, за якими ми +розробили цю систему і побудували громаду вільного програмного забезпечення, +тому що сьогодні про цю систему і спільноту говорять як про “відкритий +вихідний код”, співвідносячи їх з іншою філософією, в якій ці свободи +ледь згадуються.</p> + +<p>Рух за вільне програмне забезпечення боровся за свободу користувачів з +1983 року. У 1984 році ми дали старт розробці вільної операційної +системи GNU, щоб ми могли обходитися без вільних операційних систем, які +відмовляють своїм користувачам у свободі. За вісімдесяті роки +XX століття ми розробили більшість основних компонентів такої системи і +склали <a href="/licenses/gpl.html">Загальну громадську ліцензію GNU (GNU +GPL)</a>, щоб випускати їх під цією ліцензією,— ліцензію, створену +спеціально для того, щоб захистити свободу всіх користувачів програми.</p> + +<p>Не всі користувачі і розробники вільних програм співчували цілям руху за +вільне програмне забезпечення. В 1998 році частина спільноти вільного +програмного забезпечення відкололася і почала кампанію під іменем +“відкритого вихідного коду”. Цей термін спочатку було +запропоновано, щоб уникнути можливого неправильного тлумачення терміна +“вільна програма”, але дуже скоро він почав асоціюватися з +філософськими поглядами, абсолютно відмінними від поглядів руху за вільне +програмне забезпечення.</p> + +<p>Одні прихильники відкритого вихідного тексту розглядали цей термін як +“рекламну кампанію за вільне програмне забезпечення”, яка +привернула б увагу підприємців, підкреслюючи практичні вигоди, пов'язані з +цими програмами, не зачіпаючи в той же час питань добра і зла, про які вони, +можливо, не хотіли слухати. Інші прихильники просто відкидали етичні і +соціальні цінності руху за вільне програмне забезпечення. Якими б не були +їхні погляди, коли вони ратували за відкритий вихідний код, вони не +згадували і не захищали ці цінності. Термін “відкритий вихідний +код” швидко став асоціюватися з ідеями і аргументами, заснованими на +практичних цінностях, таких, як створення і володіння ефективними надійними +програмами. Згодом до цього прийшло більшість прихильників відкритого +вихідного коду, і вони асоціюються з тим же.</p> + +<p>Ці два терміни описують майже одну і ту ж категорію програм, але вони +відповідають поглядам, заснованим на принципово різних цінностях. Відкритий +вихідний текст — це методика розробки; вільні +програми — це суспільний рух. Для руху за вільне програмне +забезпечення вільні програми — це етичний імператив — +повага свободи користувачів. Натомість філософія відкритого вихідного коду +розглядає проблеми з точки зору того, як зробити програми +“кращими” — тільки в практичному сенсі. Згідно з цією +філософією, невільна програма — це незадовільне рішення +поставленої практичної задачі. У більшості обговорень “ відкритого +вихідного коду” увага приділяється тільки популярності і успіху, а не +справедливості і несправедливості; <a +href="http://www.linuxinsider.com/story/Open-Source-Is-Woven-Into-the-Latest-Hottest-Trends-78937.html"> +типовий приклад</a> можна знайти в LinuxInsider.</p> + +<p>Проте для руху за вільне програмне забезпечення невільні +програми — це соціальна проблема, і рішення якої повне припинення +користуватися ними і перехід на вільні програми.</p> + +<p>“Вільна програма”. “Відкритий вихідний код”. Якщо це +одні і ті ж програми (<a href="/philosophy/free-open-overlap.html">або майже +одні і ті ж</a>), хіба має значення, яким з двох назв ви користуєтеся? Має, +бо різні слова передають різні поняття. Хоча вільна програма під будь-якою +іншою назвою дасть вам ту ж свободу сьогодні, встановлення свободи на +постійній основі залежить насамперед від того, чи будуть привчати людей +цінувати свободу. Якщо ви хочете допомогти цьому, важливо говорити про +“вільні програми”.</p> + +<p>Ми, учасники руху за вільне програмне забезпечення, не думаємо про табір +відкритого вихідного коду як про ворога: противник - невільні програми. Але +ми хочемо, щоб люди знали, що ми стоїмо за свободу, тому ми не допускаємо +невірного віднесення нас до прихильників відкритого вихідного коду.</p> + +<h3>Практичні відмінності між вільними програмами і відкритим вихідним кодом</h3> + +<p>На практиці відкритий вихідний текст означає трохи слабші критерії, чим +критерії вільних програм. Наскільки ми знаємо, всі існуючі вільні програми +можна було б розцінювати як програми з відкритим вихідним кодом. Майже всі +програми з відкритим вихідним кодом вільні, але є винятки. По-перше, деякі +ліцензії відкритого вихідного коду занадто жорсткі, тому вони не можуть +вважатися ліцензіями вільних програм. Наприклад, “Open Watcom” є +невільною, бо її ліцензія не дозволяє зробити модифіковані версії і +використовувати їх у приватному порядку.На щастя, ці ліцензії не +застосовуються в багатьох програмах.</p> + +<p>По-друге, що на практиці більш важливо, багато продукти, що містять +комп'ютери, перевіряють підписи на файлах виконуваних ними програм і не +дають користувачам встановлювати інші виконувані файли; тільки одна +привілейована компанія може робити виконувані файли, які можуть працювати в +пристрої або отримувати доступ до всіх його можливостей. Ми називаємо ці +пристрої “тиранами”, а практика називається +“тівоїзацією” з назви продукту (TiVo), в якому ми +вперше це побачили. Навіть якщо виконуваний файл зроблений з вільного +вихідного тексту, користувачі не можуть працювати з його зміненими версіями, +бо виконуваний файл невільний.</p> + +<p>Критерії відкритого коду не визнають цієї проблеми; вони розглядають тільки +ліцензування вихідного коду. Таким чином, коли ці двійкові файли, які не +можна змінювати, робляться з вихідного коду таких програм як Linux, вони +представляють програми з відкритим вихідним кодом, але не вільні. Багато +продукти на базі Android містять невільні тівоїзовані виконувані файли +Linux.</p> + +<h3>Поширені помилки щодо “вільних програм” та “відкритого +вихідного коду”</h3> + +<p>Термін “вільна програма” схильний до невірного тлумачення: +ненавмисне значення “програма, яку ви можете отримати за нульовою +ціною” підходить під цей термін разом із тлумаченням, що це “ +програма, яка дає користувачеві певні свободи”. Ми вирішуємо цю +проблему, публікуючи визначення вільних програм і кажучи: “Думайте про +‘вільну промову’, а не про ‘безкоштовне +пиво’”. Це не ідеальне рішення; воно не може повністю усунути +проблему. Однозначний і коректний термін був би кращим, якби він не містив у +собі інших проблем.</p> + +<p>На жаль, у всіх альтернатив в англійській мові є свої проблеми. Ми +розглянули багато чого з того, що нам пропонували, але ніщо не було так явно +“правильно”, щоб перехід на це слово було б гарною +ідеєю. (Наприклад, у деяких контекстах французьке та іспанське слово “ +libre” добре підходить, але в Індії люди з ним зовсім не знайомі). У +кожній запропонованій заміні терміну “вільна програма” єта чи +інша семантична проблема у тому числі і у “ відкритого +вихідного коду”.</p> + +<p><a href="https://opensource.org/osd">Офіційне визначення “ програми з +відкритим вихідним кодом”</a> (яке опубліковано Ініціативною групою +відкритого вихідного тексту і занадто довге, щоб наводити його тут) було +виведене (опосередковано) із наших критеріїв вільних програм. Це не одне і +теж, воно трохи ширше в деяких аспектах. Тим не менше їхнє визначення +узгоджується з нашим у більшості випадків. </p> + +<p>Проте очевидне значення виразу “програма з відкритим вихідним +кодом” — “ви можете переглядати джерельний +код”,— і більшість людей, вірогідно, думають, що воно й справді +це означає. Цей критерій набагато слабший за визначення вільної програми, а +також набагато слабший за офіційне визначення відкритого вихідного +коду. Йому відповідає багато програм, які не є вільними програмами, а ні +програмами з відкритим вихідним кодом.</p> + +<p>Оскільки наївне тлумачення “відкритого вихідного коду” не +означає того, що передбачають його захисники, це призводить до того, що +більшість людей неправильно розуміють термін. За письменником Нілом +Стефенсоном “Linux — це програма з ‘відкритим +вихідним текстом’, тобто кожен може отримати копії файлів вихідного +коду”. Я не думаю, що він навмисно прагнув спростувати чи заперечити +офіційне визначення. Я вважаю, що він просто застосував правила англійської +мови, щоб отримати суть терміну. <a +href="https://web.archive.org/web/20001011193422/http://da.state.ks.us/ITEC/TechArchPt6ver80.pdf">Штат +Канзас</a> опублікував подібне визначення: “Застосування програм з +відкритим вихідним кодом (open-source software або OSS). OSS — +це програма, вихідний код якої вільно і публічно доступний, хоча різні +ліцензійні угоди по-різному визначають, що дозволено робити з цим вихідним +кодом”.</p> + +<p><i>Нью-Йорк Таймс</i> <a +href="http://www.nytimes.com/external/gigaom/2009/02/07/07gigaom-the-brave-new-world-of-open-source-game-design-37415.html"> +надрукувала статтю, яка поширює значення цього поняття</a> на попереднє +тестування користувачами — передачу невеликому числу +користувачів на пробу ранньої версії програми і отримання конфіденційних +відгуків що практикувалося розробниками невільних програм +десятиліттями.</p> + +<p>Термін був розтягнутий так, що включив в себе проекти устаткування, які <a +href="http://www.theguardian.com/sustainable-business/2015/aug/27/texas-teenager-water-purifier-toxic-e-waste-pollution">публікуються +без патенту</a>. Вільні від патентів проекти можуть бути похвальним внеском +у суспільство, але термін “вихідний код” не має до цього прямого +відношення.</p> + +<p>Прихильники відкритого вихідного коду намагаються боротися з цим, вказуючи +на своє офіційне визначення, але для них цей коригуючий підхід менш +ефективний, ніж для нас. У терміні “вільна програма” є два +природних значення, одне з яких ми маємо на увазі, тому людина, який вхопила +ідею “вільна мова, а не безкоштовне пиво”, ніколи більше не +зрозуміє його неправильно. Термін “відкритий вихідний код” має +тільки одне природне значення, і воно відмінне від значення, яке мають на +увазі його прихильники. Тому немає чіткого способу пояснити і виправдати +його офіційне визначення. Це призводить до ще більшої плутанини.</p> + +<p>Ще одна омана щодо “відкритого вихідного коду ” +думка, що воно “не використовує GNU GPL”. Ця думка має тенденцію +поєднуватися з іншою помилкою, що “ вільна програма” +“програма під GPL”. Ні те, ні інше не вірно, бо GNU GPL +задовольняє критеріям відкритого вихідного коду, і більшість ліцензій +програм з відкритим вихідним кодом можна визнати ліцензіями вільних +програм. Ось тут <a href="/licenses/license-list.html"> багато ліцензій +вільних програм</a> відмінних від GNU GPL.</p> + +<p>Поняття “відкритий вихідний код” згодом було перенесене на іншу +діяльність, наприклад, державну, освітню, наукову, де такого поняття, як +“вихідний код”, не існує, і де критерії ліцензування програм +просто безглузді. Єдине, що об'єднує ці види діяльності — це те, +що вони тим чи іншим чином запрошують людей до участі. Вони розтягнули це +поняття до того, що воно означає тільки участь з боку, прозорість або навіть +менше. У найгірших випадках воно <a +href="http://www.nytimes.com/2013/03/17/opinion/sunday/morozov-open-and-closed.html"> +стає порожнім модним слівцем</a>.</p> + +<h3>Різні цінності можуть вести до подібних висновків… але не завжди</h3> + +<p>Радикальні групи шістдесятих років XX століття були відомі своєю +схильністю до розколів: організації розбивалися через незгоди в деталях +стратегії, і дві дочірні групи вважали один одного ворогами, незважаючи на +те, що основні цілі та цінності у них були схожі. Праве крило всіляко +роздувало це і користувалося цим для критики лівих взагалі. </p> + +<p>Деякі намагаються применшити рух за вільне програмне забезпечення, +порівнюючи наші розбіжності з “відкритим вихідним кодом” з +розбіжностями між тими радикальними групами. Вони перевертають все з ніг на +голову. Ми не згодні з табором відкритого вихідного тексту в основних цілях +та цінностях, але їхні та наші погляди призводять у багатьох випадках до +одної і тої ж практичної поведінки такої, як розробка вільних +програм. </p> + +<p>В результаті люди з руху за вільне програмне забезпечення та з табору +відкритого вихідного коду часто працюють разом над практичними +проектами такими, як розробка програм. Чудово, що такі різні +філософські погляди можуть так часто мотивувати різних людей на участь в +одних і тих же проектах. Проте є ситуації, в яких ці принципово різні +погляди ведуть до абсолютно різних дій. </p> + +<p>Ідея відкритого вихідного коду полягає в тому, що дозвіл користувачам +змінювати і поширювати програми зробить їх ефективнішими і надійнішими. Але +це не гарантовано. Розробники невільних програм не обов'язково +некомпетентні. Іноді вони випускають програму, яка ефективна і надійна, хоча +вона і не поважає свободу користувачів. Активісти вільного програмного +забезпечення та ентузіасти відкритого вихідного коду реагують на це дуже +по-різному.</p> + +<p>Чистий ентузіаст відкритого вихідного коду той, хто зовсім не +схильний до впливу ідеалів вільного програмного забезпечення, скаже: +“Я не думав, що ви зумієте змусити програму працювати так добре без +застосування нашої моделі розробки, але ви це зробили. Як мені отримати +копію?” Таке ставлення буде заохочувати схеми, які забирають у нас +свободу, і призведе до її втрати. </p> + +<p>Активіст вільного програмного забезпечення скаже: “Ваша програма дуже +приваблива, але не варта моєї волі. Отож, я обійдуся без неї. Замість цього +я підтримаю проект, який розвиває вільну альтернативу вашій +програмі”. Оскільки ми цінуємо свою свободу, ми повинні діяти, щоб +підтримати і захистити її.</p> + +<h3>Ефективна надійна програма може бути поганою</h3> + +<p>Думка, ніби ми хочемо, щоб програми були ефективні і надійні, випливає з +припущення, що вони створюються, щоб служити своїм користувачам. Якщо +програма ефективна і надійна, це означає, що вона служить їм краще.</p> + +<p>Але говорити, що програма служить своїм користувачам, можна тільки тоді, +коли вона поважає свободу. Що, якщо програма розробляється для того, щоб +закувати користувачів в кайдани? Тоді ефективність означає, що ланцюги +тиснуть сильніше, а надійність що їх важче скинути. Шкідливі +функції на кшталт стеження за користувачами, обмеження користувачів, лазівки +і примусові оновлення звичайні для невільних програм, і деякі прихильники +відкритого вихідного коду намагаються реалізувати їх у програмах з відкритим +вихідним кодом. </p> + +<p>Під тиском компаній відео - і звукозапису програми для особистого +користування розробляються все більшою мірою спеціально для того, щоб +обмежити користувачів. Ця зловмисна риса відома як DRM, або “цифрове +керування обмеженнями” (див. <a +href="http://defectivebydesign.org/">DefectiveByDesign.org</a>). Ці дії +суперечать духу свободи, яку вільні програми прагнуть надати. І не тільки +духові: адже мета DRM полягає в тому, щоб розтоптати вашу свободу, +розробники DRM намагаються ускладнити, зробити неможливим або навіть +протизаконним для вас внесення змін в програму, яка реалізує DRM.</p> + +<p>І все ж деякі прихильники відкритого вихідного коду запропонували програми з +“DRM з відкритим вихідним кодом”. Їхня ідея у тому, +що, публікуючи вихідний код програм, розроблених для обмеження доступу до +шифрованих носіїв, і дозволяючи іншим правити його, вони зроблять +ефективніші та надійніші програми для обмеження користувачів на +кшталт вас. А потім така програма була б доставлена вам в пристроях, які не +дозволяють вам змінювати її. </p> + +<p>Ця програма могла б бути програмою з відкритим вихідним кодом і +застосовувати цю модель розробки, але вона не буде вільною, бо вона не буде +поважати свободу користувачів, які насправді працюють з нею. Якщо ця модель +розробки дозволить програмі ефективніше і надійніше обмежувати вас, то це +зробить її ще гіршою. </p> + +<h3>Страх свободи</h3> + +<p>Головна первісна мотивація тих, хто відокремився в табір відкритого +вихідного коду, полягає в тому, що етичні ідеї “вільних програм” +відлякують деяких людей. Це правда: піднімати такі етичні питання, як +свобода, говорити про відповідальність, а не тільки про зручність, значить +просити людей думати про речі, які вони, можливо, воліли б ігнорувати, +наприклад, чи етичний їх спосіб життя. Це може викликати дискомфорт, і деякі +можуть просто відвернутися від цього. Але з цього не випливає, що ми повинні +перестати говорити про ці проблеми. </p> + +<p>Саме це вирішили зробити лідери відкритого вихідного коду. Вони зрозуміли, +що замовчуючи про етику та свободи і говорячи тільки про негайні практичні +вигоди визначених вільних програм, вони могли б ефективніше +“пропонувати” ці програми певним користувачам, особливо +підприємцям. </p> + +<p>Коли прихильники відкритого вихідного тексту говорять про що-небудь глибше, +зазвичай це думка про те, що вихідний код приноситься “у дар” +людству. Якщо представляти це як особливо добре діяння, яке випереджає +моральні вимоги, то відповідно поширення власницьких програм без вихідного +коду легітимне з точки зору моральності.</p> + +<p>Цей підхід виявився ефективним з його власної точки зору. Гасла відкритого +вихідного коду переконали багато підприємств і приватних осіб +використовувати і навіть розвивати вільні програми, що розсунуло рамки нашої +спільноти, але тільки на поверхневому, практичному рівні. Філософія +відкритого вихідного коду з її чисто практичними цінностями перешкоджає +розумінню глибоких ідей вільного програмного забезпечення; вона приводить +багатьох людей в нашу громаду, але не вчить їх захищати його. Це само по +собі добре, але цього не достатньо, щоб забезпечити свободу. Залучення +користувачів до вільних програм відкриває їм лише частину шляху, на якому +вони стають захисниками своєї власної свободи. </p> + +<p>Рано чи пізно цих користувачів запросять повернутися назад до невільних +програм заради якої-небудь практичної вигоди. Незліченні компанії прагнуть +запропонувати таку спокуса, деякі навіть пропонують безкоштовні копії. В +якому випадку користувачі будуть відмовлятися? Тільки якщо вони навчилися +цінувати свободу, яку їм дають вільні програми,— цінувати свободу як +таку, а не технічні і практичні зручності конкретної вільної програми. Щоб +донести цю думку, нам необхідно говорити про свободу. Підхід +“замовчування” по відношенню до підприємців певною мірою може +бути корисний для спільноти, але це небезпечно, якщо стає настільки звичним, +що любов до свободи починають вважати ексцентричністю.</p> + +<p>Ця небезпечна ситуація є те, що ми маємо. Більшість людей, що +займаються вільними програмами, особливо постачальники, мало говорять про +свободу зазвичай через прагнення бути “ прийнятнішими для +ділових кіл”. Майже всі дистрибутиви операційної системи GNU/Linux +додають невільні пакети програм до основної вільної системи, і вони +запрошують користувачів розглядати це як перевагу, а не недолік. </p> + +<p>Невільні додаткові програми і частково невільні дистрибутиви операційної +системи GNU/Linux знаходять благодатний ґрунт тому, що більшість учасників у +нашій громаді не наполягають на свободі своїх програм. Це не +випадково. Більшість користувачів GNU/Linux познайомилося з системою через +обговорення “відкритого вихідного коду”, в ході якого не +говориться, що свобода — це мета. Підходи, які не відстоюють +свободу, і слова, які не говорять про свободу, йдуть пліч-о-пліч, +підтримуючи один одного. Щоб подолати цю тенденцію, нам потрібно більше, а +не менше, говорити про свободу. </p> + +<h3>“FLOSS” та “FOSS”</h3> + +<p> Вирази “FLOSS” і “FOSS” використовуються, щоб +зберігати <a href="/philosophy/floss-and-foss.html"> нейтралітет між +вільними програми і відкритим вихідним кодом</a>. Якщо ваша мета - +нейтралітет, то “FLOSS” досягає цього краще, ніж +“FOSS”, бо він справді нейтральний. Але якщо ви хочете +відстоювати свободу, то ці нейтральні вирази вам не підійдуть. У цьому +випадку вам потрібно показувати людям, що ви виступаєте за підтримку +свободи. </p> + +<h3>Суперництво у мізках</h3> + +<p>“Вільний” і “відкритий” борються за +популярність. “Вільні програми” і “відкритий вихідний +код” різні ідеї, але більшість людей підходять до програм +так, що ці ідеї змагаються за одну і ту ж нішу понять. Коли люди звикають +говорити і думати “відкритий вихідний код”, це заважає їм +заглиблюватися у філософію руху за вільні програми і думати про неї. Якщо +вони вже стали асоціювати нас і наші програми зі словом +“відкритий”, нам потрібно струснути їх в інтелектуальному +відношенні, перш ніж вони визнають, що ми відстоюємо щось +<em>інше</em>. Будь-яка діяльність, яка висуває слово +“відкритий”, як правило, розширює завісу, що приховує ідеї руху +за вільні програми.</p> + +<p>Таким чином, активісти вільних програм розсудливо зменшують свою участь у +діяльності, яка називає себе “відкритою”. Навіть якщо діяльність +сама в собі і по собі хороша, кожен внесок, який ви вносите, завдає +невеликої шкоди з цієї сторони. Наявне велике розмаїття іншої діяльності, +яка називає себе “вільною” або “свобідною.” Кожен +внесок в ці проекти приносить невелику додаткову користь з цієї +сторони. Коли можна вибирати з такої кількості проектів, чому не вибрати +той, який приносить додаткову користь?</p> + +<h3>Висновок</h3> + +<p>Коли прихильники відкритого вихідного коду втягують нових користувачів у +нашу громаду, ми, активісти вільного програмного забезпечення, повинні взяти +на свої плечі завдання залучення їх уваги до питання свободи. Частіше і +голосніше, ніж коли-небудь, ми повинні говорити: “Це вільна програма, +вона дає вам свободу!” Щоразу, коли ви говорите “вільна +програма”, а не “відкритий вихідний код”, ви допомагаєте +нашій кампанії.</p> + +<h4>Примітки</h4> + +<!-- The article is incomplete (#793776) as of 21st January 2013. +<p> + +Joe Barr's article, +<a href="http://www.itworld.com/LWD010523vcontrol4">“Live and +let license,”</a> gives his perspective on this issue.</p> +--> +<p> +Робота Лакхані і Вольфа <a +href="http://ocw.mit.edu/courses/sloan-school-of-management/15-352-managing-innovation-emerging-trends-spring-2005/readings/lakhaniwolf.pdf"> +про мотивації розробників вільного програмного забезпечення</a> говорить, що +для значної їх частини мотивом були погляди, згідно яких програми повинні +бути вільними. І це незважаючи на те, що вони опитували розробників на +SourceForge сайті, який не поділяє думки про те, що +це питання етики. </p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> + +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<p>Copyright © 2007, 2010, 2012, 2015, 2016 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2019/04/28 11:59:29 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/pragmatic.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/pragmatic.html new file mode 100644 index 0000000..39cf673 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/pragmatic.html @@ -0,0 +1,248 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/pragmatic.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Копілефт: прагматична принциповість - Проект GNU - Фонд вільного програмного +забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/pragmatic.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Копілефт: прагматична принциповість</h2> + +<p> +<a href="http://www.stallman.org/"><strong>Річард Столмен</strong></a></p> + +<p> +Кожне рішення, яке приймає особистість, виникає з цінностей і цілейцієї +особистості. У людей може бути багато різних цілей і цінностей; +слава,прибуток, любов, виживання, розвага і свобода — ось +тількидеякі з цілей, які можуть бути у доброчесної людини. Колимета є +справою принципу, ми називаємо це принциповістю.</p> + +<p> +Моя робота над вільними програмами мотивується ідеалістичною +метою розширенням свободи і співпраці. Я хочу <a +href="/philosophy/why-copyleft.html"> сприяти поширенню вільних програм</a>, +замінюючи невільні програми, які забороняють співпрацю, і таким чином +покращувати наше суспільство.</p> +<p> +У цьому полягає основна причина, по якій Загальна громадська ліцензія GNU +написана так, як вона написана — як реалізація <a +href="/copyleft">копілефту</a>. Всі вихідні коди, додані до програми під +GPL, повинні бути вільними програмами, навіть якщо їх розміщують в окремому +файлі. Я роблю так, що мої тексти доступні для застосування у вільних +програмах, але не для застосування в невільних програмах, щоб заохочувати +інших людей, які пишуть програми, теж робити їх вільними. Я розумію, що +оскільки розробники невільних програм застосовують авторське право, щоб не +давати нам обмінюватися, то ми, співпрацюючи з іншими, можемо застосовувати +авторське право, щоб дати їм перевагу як людям, які співпрацюють з нами: +вони можуть користуватися нашими вихідними кодами. </p> +<p> +Не всякий, хто користується GNU GPL, переслідує цю мету. Багато років тому +одного мого знайомого попросили перевипустити програму з копілефтом на +умовах без копілефту і він відповів приблизно так: </p> +<blockquote><p> +“Іноді я працюю над вільними програмами, а іноді я працюю над +невільними програмами — але коли я працюю над невільними +програмами, я очікую, що мені <em>заплатять</em>”. +</p></blockquote> + +<p> +У нього було бажання обмінюватися своєю роботою з спільнотою, яка +обмінюється програмами, але він не бачив причин віддавати її підприємству, +що випускає продукцію, яка б перебувала за межами нашої спільноти. Його мета +була відмінна від моєї, але він вирішив, що GNU GPL корисна і для його +мети. </p> +<p> +Якщо ви хочете в цьому світі чогось досягти, принциповості не +достатньо вам потрібно вибрати метод, який підходить для +досягнення мети. Іншими словами, вам потрібно бути +“прагматичним”. Чи прагматична GPL? Звернемося до результатів. </p> +<p> +Розглянемо C++ GNU. Чому у нас є вільний компілятор C++? Тільки тому, що в +GNU GPL було сказано, що він повинен бути вільний. C++ GNU був розроблений +промисловим об'єднанням, MCC, яке взяло за основу компілятор C GNU. MCC, як +правило, робить свою роботу якомога більше невільною. Але вони зробили +інтерфейс C++ вільною програмою, бо в GNU GPL було сказано, що вони його +можуть випускати тільки так. У інтерфейс C++ входило багато нових файлів, +але вони призначалися для компонування з GCC, тому GPL на них +поширювалася. Користь для нашої спільноти очевидна.</p> +<p> +Розглянемо Objective C GNU. Спочатку в NeXT хотіли зробити цей інтерфейс +невільним; вони пропонували випускати його як файли <em>.о</em> і давати +користувачам компонувати їх з рештою GCC, думаючи, що таким способом можна +обійти вимоги GPL. Але наш юрист сказав, що це не зніме вимогу про заборону +цього. Тому вони зробили інтерфейс Objective C вільною програмою. </p> +<p> +Цим прикладам вже кілька років, але GNU GPL продовжує приносити нам нові +вільні програми. </p> +<p> +Багато бібліотек GNU поширюються по Меншій загальні громадській ліцензії +GNU, але не всі. Однією з бібліотек GNU, на які поширюється звичайна GNU +GPL, є GNU Readline, яка реалізує редагування командного рядка. Одного разу +я дізнався про невільну програму, яка була спроектована для використання з +Readline, і сказав розробнику, що це не дозволено. Він міг би видалити +редагування командного рядка програми, але насправді він в кінці кінців +перевипустив її під GPL. Тепер це вільна програма. </p> +<p> +Програмісти, що пишуть поліпшення GCC (або Emacs, або Bash, або Linux, або +будь-якої програми під GPL), часто працюють на компанії або +університети. Коли програміст хоче повернути свої поліпшення в +співтовариство і побачити свої тексти у наступному випуску, шеф може +сказати: “Постривай-но твої тексти належать нам! Ми не +хочемо обмінюватися ними; ми вирішили обернути твою поліпшену версію у +невільний програмний продукт”.</p> +<p> +І тут приходить на допомогу GNU GPL. Програміст показує шефові, що цей +невільний програмний продукт був би порушенням авторських прав, і шеф +усвідомлює, що у нього є тільки два вибори: випустити нові програми як +вільні або не випускати їх взагалі. Майже завжди він дозволяє програмісту +вчинити так, як той весь час мав намір, і ці програми включаються в черговий +випуск. </p> +<p> +GNU GPL не “добрий дядько”. Вона говорить +<em>ні</em>дечому з того, що люди іноді хочуть зробити. Є користувачі, які +кажуть, що це погано що GPL “виключає” деяких +розробників вільних програм, яких “потрібно ввести у спільноту +вільного програмного забезпечення”.</p> +<p> +Але ми не виключаємо їх з нашого громади; це вони вирішують не вступати. Їх +рішення зробити програми невільними — це рішення залишатися поза +нашою спільноти. Перебувати в нашій громаді означає приєднуватися до нам у +співпраці; ми не можемо “ввести їх у нашу громаду ”, якщо вони +не бажають приєднуватися. </p> +<p> +Що ми <em>можемо</em> робити — це пропонувати їм стимул для +приєднання. GNU GPL складена так, щоб створювати стимул з допомогою наших +існуючих програм: “Якщо ви зробите свої програми вільними, ви можете +користуватися цим вихідним кодом”. Звичайно, це не завоює їх усіх, але +час від часу це перемагає. </p> +<p> +Розробка невільних програм не є внеском у нашу громаду, але їх розробники +часто просять у нас подачок. Користувачі вільних програм можуть +запропонувати винагороду для самолюбства вільних розробників +програм визнання і подяку — але може бути дуже +заманливо, коли підприємство говорить вам: “Тільки дайте нам +перетворити ваш пакет у власницьку програму, і вашою програмою буде +користуватися багато тисяч людей!” Спокуса може бути великою, але в +довгостроковій перспективі нам всім буде краще, якщо ми будемо з цим +боротися. </p> +<p> +Спокуса і тиск важче розпізнати, коли вони вводяться побічно, через +організації, що займаються вільними програмами, які взяли за правило +потурати невільним програмам. Наочний приклад — Консорціум X (і +його спадкоємець, Open Group): фінансовані компаніями, які виробляли +невільні програми, вони більше десяти років прагнули переконати програмістів +не користуватися копілефтом. Коли в Open Group спробували <a +href="/philosophy/x.html"> зробити X11R6.4 невільним програмним +забезпеченням</a>, ті з нас, хто перед тим чинив опір цьому тиску, були +раді, що ми це зробили.</p> +<p> +У вересні 1998 року, через кілька місяців після того, як система +X11R6.4 була випущена під невільними умовами поширення, Open Group скасувала +своє рішення і перевипустила під тією ж ліцензією вільних програм без +копілефту, який застосовувалася для X11R6.3. Спасибі, Open +Group — але це наступне скасування не спростовує висновків, які +ми робимо з того факту, що додавання обмежень було <em>можливим</em>.</p> +<p> +Кажучи прагматично, роздуми про довгострокові цілі підсилюють вашу волю до +протистояння цьому тиску. Якщо ви зосередите свої думки на свободі і +спільноті, яке ви можете побудувати, залишаючись непохитним, ви знайдете в +собі сили для цього. “Відстоюйте що-небудь, або ви залишитеся ні з +чим”.</p> +<p> +А якщо циніки висміюють свободу, то висміюють громаду... якщо +“твердолобі реалісти” кажуть, що немає ніяких ідеалів, крім +прибутку... просто не звертайте на них уваги і все одно користуйтеся +копілефтом.</p> + +<hr /> +<blockquote id="fsfs"><p class="big">Цей нарис був опублікований у книзі <a +href="http://shop.fsf.org/product/free-software-free-society/"><cite>Вільні +програми вільне суспільство: Вибрані нариси +Річарда М. Столмена</cite></a></p></blockquote> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 3.0 US. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2003 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/3.0/us/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivs (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 3.0 Сполучені Штати</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2015/05/23 06:11:03 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/pronunciation.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/pronunciation.html new file mode 100644 index 0000000..55782c5 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/pronunciation.html @@ -0,0 +1,135 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/pronunciation.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/html5-header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Як вимовляти GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/pronunciation.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Як вимовляти “GNU”</h2> + +<p>Назва “GNU” — це рекурсивне скорочення фрази +“GNU's Not Unix!” (“GNU — не +Unix!”). “GNU” <a +href="/pronunciation/pronunciation.html">вимовляється як <em>ґну</em></a>, +одним складом, як іменник у першій особі однини (вимовляємо український звук +ґ, а не г).</p> + +<p> +Це запис того, як <a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a> +говорить “GNU” а також коротке пояснення про те, як було названо +GNU: +</p> + +<p><strong>Як сказати “GNU”:</strong></p> +<audio src="/audio/gnu-pronunciation.ogg" controls="controls"> +<a href="/audio/gnu-pronunciation.ogg">Як вимовляти “GNU”</a> +</audio> + +<p><strong>Як було названо GNU:</strong></p> +<audio src="/audio/how-gnu-was-named.ogg" controls="controls"> +<a href="/audio/how-gnu-was-named.ogg">Як було названо GNU</a> +</audio> + +<p>Це поєднання, по суті, є <a href="/gnu/linux-and-gnu.html"> +<strong>операційною системою GNU/Linux</strong></a>. Мільйони людей +користуються GNU/Linux, хоча більшість з них <a +href="/gnu/gnu-linux-faq.html">невірно називають її “Linux”</a>.</p> +<p>За детальнішою інформацією та історією операційної системи GNU відвідайте <a +href="/gnu/">http://www.gnu.org/gnu/</a></p> + +<h3 id="license">Ліцензія записів</h3> + +<p>Copyright (C) 2001 Річард Столмен</p> + +<p>Ці записи доступні на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/3.0/us/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivs (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 3.0 Сполучені Штати</a>.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 3.0 US. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2010, 2013, 2014 Фонд вільного програмного забезпечення, +Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/3.0/us/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivs (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 3.0 Сполучені Штати</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2016/07/09 07:31:22 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> + diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html new file mode 100644 index 0000000..2cf6154 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html @@ -0,0 +1,617 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/right-to-read.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/right-to-read.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/right-to-read.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/right-to-read.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-02-04" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.90 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Право прочитати - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> +<style type="text/css" media="print,screen"><!-- +blockquote, .comment { + font-style: italic; +} +blockquote cite { + font-style: normal; +} +.announcement { + text-align: center; + background: #f5f5f5; + border-left: .3em solid #fc7; + border-right: .3em solid #fc7; + margin: 2.5em 0; +} +#AuthorsNote ul, #AuthorsNote li { + margin: 0; +} +#AuthorsNote li p { + margin: 1em 0; +} +.emph-box { + background: #f7f7f7; + border-color: #e74c3c; +} +#AuthorsNote p.emph-box { + margin: 1em 6%; +} +#BadNews li p { text-indent: -.8em; } +#BadNews li p:before { + content: "\021D2"; + display: inline; + position: relative; + right: .5em; +} +#BadNews p.emph-box { + margin: 2.5em 6% 1em; +} +#References { + margin: 3em 0 2em; +} +#References h3 { + font-size: 1.2em; +} +@media (min-width: 55em) { + #AuthorsNote .columns > + p:first-child, + #AuthorsNote li p.inline-block { + margin-top: 0; + } + .comment { text-align: center; } + .table { display: table; } + .table-cell { + display: table-cell; + width: 50%; + vertical-align: middle; + } + .left { padding-right: .75em; } + .right { padding-left: .75em; } + } +}--> +<!--#if expr="$LANGUAGE_SUFFIX = /[.](ar|fa|he)/" --> +<!-- +@media (min-width: 55em) { + .left { padding-left: .75em; } + .right { padding-right: .75em; } + } +}--> +<!--#endif --> + +</style> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/right-to-read.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2 class="center">Право прочитати</h2> + +<p class="byline center"> +<a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></p> +<p class="center"> +<em>Ця стаття появилася в лютневому випуску за 1997 рік <cite>Communications +of the ACM</cite> (том 40, № 2).</em></p> +<hr class="thin" /> + +<div class="article"> +<blockquote class="center comment"><p> + З <cite>Дороги до Тихо</cite>, збірки статей про події, що передували +Місячній революції, опублікованій в Луна-Сіті в 2096 році. +</p></blockquote> + +<div class="columns"> +<p> +Для Дана Гелберта дорога до Тихо почалася в училищі — коли Ліза +Ленц попросила позичити їй його комп'ютер. Її комп'ютер зламався, і якщо б +вона не змогла знайти інший, вона завалила б свою курсову роботу. Вона не +наважувалася просити нікого, крім Дана. </p> + +<p> +Це поставило Дана перед дилемою. Йому необхідно було допомогти їй, але якби +він позичив їй свій комп'ютер, вона могла б прочитати його книги. Навіть +якщо знехтувати тим фактом, що йому загрожувало потрапляння на багато років +у в'язницю за те, що дав почитати свої книги ще комусь, вже сама ідея спершу +шокувала його. Як і усі інші, з початкової школи він був привчений, що +обмінюватися книгами огидно і неправильно - так чинять лише пірати. </p> + +<p> +А шанс, що SPA Служба охорони програмного +забезпечення — не зуміє зловити його, був невеликий. На заняттях +з програмування Дан дізнався, що в кожній книзі є засіб контролю авторських +прав, який доповідає Ліцензійному центру, коли її читали, де і хто. (Вони +користувалися цими відомостями, щоб відловлювати читаючих піратів, а також +щоб продавати дані про особисті інтереси магазинах.) Як тільки його +комп'ютер підключили до мережі, Ліцензійний центр дізнався б про це. Він як +власник комп'ютера отримав би найсуворіше покарання за те, що не +потурбувався запобігти злочину.</p> + +<p> +Звичайно, Ліза не обов'язково збиралася читати його книги. Можливо, +комп'ютер був їй потрібен тільки для того, щоб написати курсову. Але Дан +знав, що її сім'я небагата, і вона ледве могла оплатити навчання, не кажучи +вже про плату за читання. Можливо, його книги були для неї останньою +можливістю отримати освіту. Він розумів її становище; йому самому довелося +залізти в борги, щоб оплатити всі наукові статті, які він читав. (Десять +відсотків цих грошей переводилося вченим, які писали ці статті; оскільки Дан +сам цілився у вчені, він міг сподіватися, що його власні наукові статті, +якщо на них будуть часто посилатися, принесуть достатньо грошей, щоб +повернути борг.) </p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +<div class="columns"> +<p> +Згодом Дан довідався, що був час, коли будь-хто міг зайти в бібліотеку і +почитати статті в журналах і навіть книги, при цьому за це не доводилося +платити. Існували незалежні вчені, які читали тисячі сторінок без урядових +субсидій на бібліотеки. Але в дев'яностих роках XX століття як +комерційні, так і некомерційні видання почали стягувати плату за доступ. До +2047 році публічні бібліотеки з вільним доступом до наукової літератури +стали невиразним спогадом. </p> + +<p> +Звичайно, існували способи обійти SPA і Ліцензійний центр. Але у своїй суті +вони були незаконні. Дан мав однокурсник по програмуванню, Френка Мартуччі, +який дістав заборонений засіб зневадження і застосовував його для обходу +програми контролю авторських прав, коли читав книги. Але він розповів про це +занадто багатьом знайомим, і один з них доніс на нього в SPA за винагороду +(коли студент потрапив у глибоку боргову яму, його легко підбити на +зраду). У 2047 році Френк сидів у в'язниці — не через +піратське читання, а через володіння зневадником.</p> + +<p> +Пізніше Дан дізнався, що був час, коли засоби зневадження могли бути у +будь-якого. Були навіть вільні засоби зневадження, які можна було отримати +на компакт-диску або по мережі. Але звичайні користувачі почали +застосовувати їх для обходу засобів контролю авторських прав. Зрештою суд +постановив, що це стало їхнім основним застосуванням у реальній практиці. Це +означало, що вони незаконні; усіх, хто розробляв зневадники, відправили у +в'язницю.</p> + +<p> +Програмісти, звичайно, як і раніше потребували засобів налагодження, але в +2047 році постачальники зневадників поширювали тільки нумеровані копії +і тільки для офіційно ліцензованих і пов'язаних зобов'язаннями +програмістів. Зневадник, яким Дано користувався на заняттях з програмування, +тримали в спеціальному середовищі, тому ним можна булокористуватися тільки +для навчальних вправ.</p> + +<p> +Можна було також обійти засоби контролю авторських прав, встановивши змінене +ядро системи. Дан з часом дізнався про вільні ядра, навіть цілі вільні +операційні системи, які існували на рубежі століть. Але вони були не тільки +незаконні, як зневадники їх не можна було установити, навіть +якщо вони в тебе були, якщо ти не знав пароль адміністраторадля свого +комп'ютера. А його ти не дізнався б ні від ФБР, ні від служби +підтримкиMicrosoft.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +<div class="columns"> +<p> +Дан дійшов до висновку, що він просто не міг позичити свій комп'ютер +Лізі. Але він не міг відмовити їй у допомозі, тому що він любив її. Кожен +раз, коли він говорив з нею, він переповнювався почуттями. А позаяк вона +попросила про допомогу саме його, це могло означати, що й вона його любить. </p> + +<p> +Дан вирішив дилему, зробивши щось немислиме: він позичив їй комп'ютер і +сказав свій пароль. Таким чином, якби Ліза стала читати його книги, +Ліцензійний центр подумав би, що їх читає він. Це теж було злочином, але SPA +не дізнався б про це автоматично. Вони довідалися б тільки у випадку доносу +Лізи на нього.</p> + +<p> +Звичайно, якби у навчальному закладі коли-небудь дізналися, що він дав Лізі +свій пароль, його двері закрилися б перед обома, незалежно від того, для +чого вона використовувала пароль. За правилами закладу будь-яке втручання +студентів у їхні засоби контролю користування комп'ютерами було підставою +для вжиття дисциплінарних заходів. Неважливо, завдав ти якої-небудь +шкоди — порушенням було те, що ти ускладнив адміністраторам +перевірку твоєї поведінки. Вони вважали це ознакою того, що ти робив якісь +інші заборонені дії, і їх не дуже цікавило, які саме. </p> + +<p> +Студентів зазвичай не виключали за це — у всякому разі, буквально +за це. Замість цього їм закривали доступ до обчислювальних систем училища, а +без цього було неможливо продовжувати будь-які заняття. </p> + +<p> +Згодом Дан дізнався, що такого роду правила з'явилися в навчальних закладах +у вісімдесятих роках XX століття, коли студенти стали широко +користуватися комп'ютерами. До цього навчальні заклади підходили до +дисципліни студентів по-іншому: вони карали за те, що було шкідливо, а не за +те, що просто викликало підозри. </p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +<div class="columns"> +<p> +Ліза не донесла на Дана в SPA. Його рішення допомогти їй призвело до того, +що вони одружилися, а також поставило перед ними питання про те, що їм у +дитинстві говорили про піратство. Подружжя стало читати історію авторського +права, про Радянський Союз з його заборонами на копіювання і навіть первісну +Конституцію Сполучених Штатів. Вони переїхали на Місяць, де знайшли інших +людей, які теж полетіли туди, щоб довгі руки SPA не могли їх дістати. Коли в +2062 році почалося повстання в Тихо, всезагальне право читати швидко +стало однією з його основних цілей.</p> +</div> + +<div class="reduced-width"> +<blockquote class="announcement"> +<p><a href="http://defectivebydesign.org/ebooks.html">Приєднуйтесь до нашого +списку розсилки про небезпеки електронних книг</a>.</p> +</blockquote> +</div> + +<div id="AuthorsNote"> +<h3>Зауваження автора</h3> + +<ul class="no-bullet"> +<li> +<div class="reduced-width"> +<p>Ця розповідь імовірно стаття з історії, написана в майбутньому +кимось іншим і описує молодість Дана Гелберта в суспільстві гноблення, +сформованому темними силами, які вживають слово “пірат” у +пропаганді. Стаття вживає термінологію цього суспільства. Я намагався +розвинути думку, щоб це виглядало ще жорсткіше. Див. “<a +href="/philosophy/words-to-avoid.html#Piracy">піратство</a>”. +</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="reduced-width"> +<p>Комп'ютерні обмеження на передачу або читання книг (і інших видів +опублікованих робіт) відомі як DRM, це скорочення “<span lang="en" +xml:lang="en">Digital Restrictions Management</span> (цифрове управління +обмеженнями)”. Щоб знищити його, Фонд вільного програмного +забезпечення організував кампанію <a +href="http://DefectiveByDesign.org">Дефект гарантований</a>. Ми просимо вас +про підтримку.</p> + +<p>Фонд електронних рубежів, окрема організація, не пов'язана з Фондом вільного +програмного забезпечення, також виступає проти цифрового управління +обмеженнями.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> +</ul> + +<p class="comment"> +Ця примітка оновлювалася кілька разів з часу першої публікації оповідання.</p> + +<ul class="no-bullet"> +<li> +<div class="columns"> +<p> +Право прочитати — це право, битва за яке ведеться сьогодні. Хоча, +можливо, буде потрібно 50 років для того, щоб перейти від життя, в +якому ми живемо сьогодні, до цілковитого маразму, більшість конкретних +законів і методів, описаних вище, вже були запропоновані; багато законів +вступили в силу у США та інших країнах. У США Закон про авторське право +цифрового тисячоліття (DMCA) в 1998 році заклав юридичні підстави для +того, щоб обмежувати читання і передачу на час комп'ютеризованих книг (а +також інших робіт). Європейський союз наклав подібні обмеження в директиві +2001 року про авторське право.</p> + +<p> +США виступають за нав'язування таких правил решті світу за допомогою так +званих договорів про “вільну торгівлю”. Краще для них підходить +назва <a href="https://stallman.org/business-supremacy-treaties.html"> +договори про гегемонію підприємництва</a>, бо вони складені так, щоб дати +підприємцям панування над номінально демократичними державами. Положення +DMCA про те, що програми, які зламують цифрове керування обмеженнями, +злочинні, представляє тільки одне з несправедливих правил, які ці договори +нав'язують у багатьох сферах діяльності.</p> + +<p> +США нав'язала вимоги DMCA Австралії, Панамі, Колумбії, а також Південній +Кореї за допомогою двосторонніх договорів, а таким країнам, як Коста-Ріка, +за допомогою іншого договору, CAFTA. Обама підняв кампанію на новий рівень +двома новими проектами договорів, TPP і TTIP. TPP нав'язав DMCA разом з +багатьма іншими несправедливостями 12 країнам Тихоокеанського регіону. TTIP +нав'язав подібні ж пута Європі. Всім цим договорам потрібно запобігти або їх +слід скасувати.</p> + +<p> +Навіть Консорціум Всесвітньої павутини потрапив в мережі індустрії +авторського права; він рухається до схвалення системи цифрового керування +обмеженнями як офіційної частини специфікацій Всесвітньої павутини.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="table"> +<div class="table-cell left"> +<p class="emph-box"> +У невільних програмах часто бувають <a href="/proprietary/"> різноманітні +несправедливі особливості</a>, які підводять нас до висновку про те, що <a +href="/philosophy/free-software-even-more-important.html">невільній програмі +ніколи не можна довіряти</a>. Ми наполягаємо виключно на вільних програмах і +відкидаємо невільні.</p> +</div> + +<p class="table-cell right"> +Щодо Windows Vista, то Microsoft визнала, що в систему вбудований чорний +хід: Microsoft може користуватися ним, щоб примусово встановлювати програмні +“оновлення”, навіть якщо користувач вважає їх +погіршеннями. Компанія може також наказати всім машинам, що працюють під +управлінням Vista, відмовитися працювати з визначеним драйвером +пристрою. Vista затиснула користувачів переважно для того, щоб нав'язати +цифрове керування обмеженнями, з яким користувачі не зможуть впоратися.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="columns"> +<p> +Одна з ідей розповіді не пропонувалася насправді до 2002 року. Це ідея +про те, що ФБР і Microsoft будуть зберігати паролі системного адміністратора +ваших персональних комп'ютерів і не допустять, щоб вони були у вас.</p> + +<p> +На ранньому етапі прихильники цієї схеми пропонували такі назви, як +“довірені обчислення” і “Паладій”, але те, що +насамкінець стали застосовувати на практиці, називається “безпечним +завантаженням”.</p> + +<p> +Те, що зберігає Microsoft — не зовсім пароль в традиційному +значенні; ніхто ніколи не вводить його з терміналу. На відміну від +звичайного пароля підпис і ключ шифру, відповідний другому ключеві, який +зберігається на вашому комп'ютері. Це дозволяє Microsoft і в принципі +будь-яким сайтам Інтернету, які співпрацюють з Microsoft, повністю +контролювати те, що користувач може робити на своєму власному +комп'ютері. Microsoft, ймовірно, користується цим контролем від імені ФБР, +коли компанію про це просять: вона вже <a +href="/proprietary/malware-microsoft.html">показує НАБ недоліки в захисті +Windows</a>, щоб агентство їх експлуатувало.</p> + +<p> +Безпечне завантаження можна впровадити так, щоб користувачеві було дозволено +вказувати ключ для підписів і вирішувати, які програми підписувати. На +практиці в персональних комп'ютерах, спроектованих під Windows 10, є +тільки ключ Microsoft, і те, чи може власник машини встановити будь-яку іншу +операційну систему (таку як GNU/Linux), визначає Microsoft. Ми називаємо це +<em>обмеженим завантаженням</em>.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="columns"> +<p> +У 1997 році, коли ця розповідь була тільки-но написана, SPA загрожувала +дрібним операторам зв'язку, які надавали доступ в Інтернет, вимагаючи, щоб +вони дозволили спостерігати SPA за всіма користувачами. Більшість операторів +підкорялося перед лицем загрози, бо вони не могли дозволити собі захист у +суді. Один з операторів, Community ConneXion в Окленді, штат Каліфорнія, +відмовився виконати вимогу, і на нього подали в суд. Згодом SPA відмовилася +від переслідування, але отримала DMCA, який надав бажану для них владу.</p> + +<p> +На зміну SPA, що насправді розшифровується як “Асоціація видавців +програм” , у ролі її поліцейського прийшов Діловий програмний +альянс (BSA) . BSA не є сьогодні офіційною поліцейською структурою; +неофіційно, він діє саме так. Застосовуючи методи, які нагадують колишній +Радянський Союз, він запрошує людей доносити на своїх співробітників і +знайомих. У ході кампанії терору, що проводилася BSA в Аргентині в +2001 році, висувалися злегка прикриті загрози насильства над людьми, +які обмінювалися програмами. </p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="reduced-width"> +<p> +Правила безпеки навчального закладу, описані вище, не вигадані. Наприклад, +комп'ютер одного з університетів в районі Чикаго демонстрував при вході в +систему таке повідомлення: </p> + +<blockquote><p> +Ця система призначена для використання тільки уповноваженими +користувачами. Вся діяльність осіб, які користуються цією обчислювальною +системою без дозволу або понад дозволеними їм межами, на цій системі +підлягає спостереженню і запису персоналом системи. У ході спостереження за +особами, які неналежним чином користуються цією системою, або в ході +регламентних робіт над системою, за діяльністю уповноваженого також може +вестися спостереження. Всякий, що користується цією системою, явним чином +погоджується на таке спостереження і сповіщається, що якщо в процесі такого +спостереження розкриються можливі свідоцтва незаконної діяльності або +порушення правил Університету, то персонал системи може надати таке +спостереження як свідчення керівництву Університету та/або посадовим особам, +в обов'язки яких входить охорона правопорядку. +</p></blockquote> + +<p> +Це цікавий підхід до Четвертої поправки: чинити на всіх підряд тиск, щоб +вони заздалегідь погоджувалися відмовитися від своїх прав, які надаються +цією поправкою. </p> +</div> +</li> +</ul> +<div class="column-limit"></div> +</div> + +<div id="BadNews"> +<h3>Погані новини</h3> + +<p class="reduced-width"> +Битву за право прочитати ми програємо. Ворог організований, а ми +ні. +</p> + +<div class="columns"> +<p>Теперішні комерційні електронні книги <a +href="/philosophy/the-danger-of-ebooks.html"> скасовують традиційні свободи +читачів</a>. Продукт Amazon для читання електронних книг, який я називаю +“<span lang="en" xml:lang="en"><a +href="/philosophy/why-call-it-the-swindle.html">Amazon Swindle</a></span> +(обдурювання Amazon)” через те, що він спроектований так, аби обманом +позбавляти читачів традиційних свобод читачів книг, працює під керуванням +програм, в яких були продемонстровані кілька <a +href="/proprietary/malware-kindle-swindle.html">орвелівських рис</a>. Кожної +з них досить, щоби повністю відмовитися від цього продукту:</p> + +<ul class="no-bullet"> +<li><p>Він шпигує за всім, що робить користувач: доповідає про те, яку книгу і яку +сторінку читає користувач, доповідає, коли користувач підкреслює текст і +повідомляє всі нотатки, які вводить користувач.</p></li> + +<li><p>У ньому є цифрове керування обмеженнями, призначене для того, щоб не дати +користувачам обмінюватися копіями.</p></li> + +<li><p>У ньому є чорний хід, за допомогою якої Amazon може стерти будь-яку книгу з +мережі. У 2009 році компанія стерла тисячі копій <cite>1984</cite> +Джорджа Орвела.</p></li> + +<li><p class="inline-block">Якщо це ще не досить по-орвелівськи, то там є універсальна закладка, за +допомогою якої Amazon може змінювати програми по мережі, вводячи яку +завгодно гидоту.</p></li> +</ul> + +<p>При поширенні Amazon також пригнічує користувачів. Пристрій ідентифікує +користувача і записує, які книги користувач отримує. Amazon також вимагає, +щоб користувачі погоджувалися на антигромадський контракт, за яким вони не +повинні обмінюватися копіями з іншими. Моя совість каже мені, що якби я +погодився на такий контракт, то меншим злом було б порушити його і все одно +обмінюватися копіями; однак щоб бути цілком чистими, нам насамперед не слід +погоджуватися на таке. Тому я відмовляюся погоджуватися з такими контрактами +щодо програмного забезпечення, електронних книг, музики або чого іншого.</p> + +<p class="emph-box"> +Якщо ми хочемо припинити погані новини і створювати якісь хороші новини, нам +потрібно організуватись і боротися. Кампанія ФВПЗ <a +href="http://defectivebydesign.org">“Брак +гарантований”</a>поклала початок цьому підпишіться на +список розсилки кампанії,щоб підтримати її. І <a +href="http://www.fsf.org/associate">приєднуйтесь до ФВПЗ</a>, щоб допомогти +нашій роботі. Наявний також <a href="/help/help.html"> перелік способів, як +взяти участь в нашій роботі</a>. +</p> +</div> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</div> + +<div id="References"> +<h3>Посилання</h3> + +<ul> + <li>“Інструкція” для адміністрації: комітет з інформаційної +інфраструктурі, інтелектуальна власність [<a +href="/philosophy/not-ipr.html">так</a>] і національна інформаційна +інфраструктура: звіт Робочої групи з прав інтелектуальної власності [так] +(1995 рік).</li> + + <li><a +href="http://www.wired.com/wired/archive/4.01/white.paper_pr.html">Пояснення +до Білої книги: Клешня авторського права</a>. Памела Самуельсон, +“Уайеред”, 1 січень 1996.</li> + + <li><a +href="http://www.law.duke.edu/boylesite/sold_out.htm">Розпродано</a>.Джеймс +Бойль, “Нью-Йорк таймс” 31 березня 1996 року.</li> + + <li><a +href="http://web.archive.org/web/20130508120533/http://www.interesting-people.org/archives/interesting-people/199611/msg00012.html">Публічні +дані та особисті дані</a>. “Вашингтон пост”, 4 листопада +1996 року.</li> + <li><a +href="https://web.archive.org/web/20151113122141/http://public-domain.org/">Спілка +суспільного надбання</a> — організація, метою якої є запобігання та +скасуваннянадмірного посилення авторського права і патентів.</li> +</ul> +</div> + +<hr class="thin" /> +<blockquote id="fsfs"><p class="big">Цей нарис опублікований у збірнику <a +href="http://shop.fsf.org/product/free-software-free-society/"><cite>Вільні +програми, вільне суспільство: вибрані нариси Річарда М. Столмена</cite></a></p></blockquote> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1996, 2002, 2007, 2009, 2010, 2014, 2015, 2016 Річард +Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/23 14:19:57 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/rms-lisp.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/rms-lisp.html new file mode 100644 index 0000000..080cc4d --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/rms-lisp.html @@ -0,0 +1,590 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/rms-lisp.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Мій досвід роботи з Лsспом і розвиток GNU Emacs - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/rms-lisp.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Мій досвід роботи з Ліспом і розвиток GNU Emacs</h2> + +<blockquote><p>(Запис промови Річарда Столмена, виголошеної 28 жовтня 2002 року +на Міжнародній конференції по Ліспу).</p></blockquote> + +<p>Оскільки жодна з моїх звичайних промов не має ніякого відношення до Ліспа, +то ні одна з них не підходить для сьогоднішнього виступу. Тому мені +доведеться імпровізувати. Позаяк у своїй професійній діяльності мені +доводилося виконувати досить багато роботи, пов'язаної з Ліспом, у мене, +мабуть, є що розказати.</p> + +<p>Моя перша зустріч з Ліспом сталася, коли я прочитав посібник Лісп 1.5 у +старших класах. Саме тоді мене вразила ідея, що може бути така мова +програмування. Можливість зробити що-небудь на Ліспі вперше з'явилася у +мене, коли я був на молодших курсах в Гарварді і писав інтерпретатор Ліспа +для PDP-11. Це була дуже маленька машина — у ній було щось на +зразок 8k пам'яті,— і мені вдалося написати інтерпретатор довжиною в +тисячу команд. Це залишало мені трохи місця для даних. Це було до того, як я +дізнався, як виглядають справжні програми, які виконують справжні системні +завдання.</p> + +<p>Я почав виконувати роботи над справжньою реалізацією Ліспа з Джоном-Л Уайтом +відразу, коли мене прийняли у <abbr title="Massachusetts Institute of +Technology">MIT</abbr>. Туди мене прийняв не Джон-Л, а Расселл Нофтскер, що +було вельми іронічно з огляду на те, що трапилося згодом — він, +вірогідно, сильно про це шкодував.</p> + +<p>У сімдесяті роки XX століття, до того, як моє життя в політизувалося +внаслідок жахливих подій, я просто робив одне розширення одних програм за +іншими, і більшість з них не мали жодного стосунку до Ліспа. Але водночас я +писав текстовий редактор Emacs. Цікава думка, закладена в Emacs, полягала в +тому, що в ньому була мова програмування, і користувацькі команди +редагування писалися на цій інтерпретованій мові програмування, тому під час +редагування у редактор можна було завантажувати нові команди. Можна було +підредагувати програми, якими користуєшся, а потім продовжувати редагувати +ними. Отже, у нас була система, корисна не для програмування, і все-таки під +час користування нею можна було програмувати. Я не знаю, чи це була перша +така система, але це точно був перший такий редактор.</p> + +<p>Ця атмосфера побудови гігантських, складних програм для застосування в +своєму власному редагуванні, а потім обміну ними з іншими людьми, живила дух +вільної співпраці, який панував тоді в Лабораторії штучного інтелекту. Ідея +була в тому, що можна передати копію програми, що в тебе є, тому, кому вона +потрібна. Ми обмінювалися програмами з усіма, хто тільки хотів ними +користуватися, програми були людським знанням. Отож, хоча і не було +організованої політичної думки, яка б поєднувала те, як ми обмінювалися +програмами зі облаштуванням Emacs, я переконаний, що між ними був +зв'язок можливо, неусвідомлений. Я думаю, що саме природа нашого +способу життя в Лабораторії штучного інтелекту привела до створення Emacs і +зробила його таким, яким він був.</p> + +<p>У первісному Emacs Ліспа не було. Мовою низького рівня — +неітерпретованою мовою був асемблер PDP-10. Інтерпретатор, який +ми писали, насправді писався не для Emacs, він писався для TECO <a +href="#tf1">[1]</a>. Це був наш текстовий редактор і вкрай потворна мова +програмування, настільки потворна, наскільки це взагалі можливо. Причина +була в тому, що вона не була спроектована як мова програмування, а натомість +як мова редактора і команд. Були такі команди, як “5l”, що +означало “пересунутися на п'ять рядків”, або “i” з +наступним рядком та <em>ESC</em> для того, щоб вставити цей рядок. Можна +було набрати рядок, який був послідовністю команд, який називався командним +рядком. Він завершувався символами <em>ESC</em> <em>ESC</em>, і тоді +послідовність виконувалася.</p> + +<p>Втім люди хотіли доповнити цю мову засобами програмування, тому вони додали +деякі засоби. Наприклад, однією з перших була додана конструкція циклу, це +були <em><</em> <em>></em>. Нею оточували команди, і це був цикл. Були +інші незрозумілі команди, якими можна було користуватися для умовного виходу +з циклу. При створенні Emacs ми <a href="#foot-1">(1)</a> додали +можливість створення підпрограм з іменами. До того це був ніби Бейсик, у +назвах підпрограм могло бути тільки по одній букві. Писати на цьому великі +програми було важко, тому ми дописали програму, щоб у них могли мати довгі +назви. Насправді там були доволі хитромудрі засоби; здається, засіб +“unwind-protect” Лісп запозичив з TECO.</p> + +<p>Ми почали закладати досить хитромудрі засоби, і у всіх у них був потворний +синтаксис, який тільки-но можна придумати, і це працювало люди +все одно були у змозі писати на цьому великі програми. Очевидним уроком було +те, що така мова, як TECO, неспроектована як мова програмування,— є +хибним шляхом. Мова, на якій ви будуєте свої розширення, повинна +замислюватися як мова програмування не заднім числом; її відразу слід +проектувати як мову програмування. Фактично, ми виявили, що найкращою мовою +програмування для цих цілей був Лісп.</p> + +<p>Це відкрив Берні Грінберг <a href="#foot-2">(2)</a>. Він написав версію +Emacs на MacLisp в Multics, і він писав свої програми на MacLisp +прямолінійним методом. Сам редактор був повністю написаний на Ліспі. Emacs +для Multics мав великий успіх програмування нових команд +редагування було таким зручним, що навіть секретарки в його конторі почали +навчання користуванню ним. Вони користувалися посібником, яке хтось написав +і в якому було показано, як доповнювати Emacs, але там не говорилося, що це +програмування. Тому секретарок, які думали, що не можуть програмувати, це не +відлякувало. Вони читали посібник, виявляли, що можуть робити щось корисне, +і вчилися програмувати.</p> + +<p>Отож, Берні зрозумів, що застосунок — програма, яка робить щось +корисне для вас всередині якої був Лісп і яку ви можете +доповнювати, переписуючи програми на Ліспі,— насправді дуже хороший +спосіб навчитися програмувати. Це дає людям можливість писати невеликі +програми, які для них корисні, чого в більшості областей ви напевно не +можете. Вони можуть отримувати заохочення від практичної користі для них +самих на стадії, де це найважче — коли вони не думають, що можуть +програмувати,— поки вони не дійдуть до точки, в якої вони вже стали +програмістами.</p> + +<p>У цей момент люди почали міркувати, як отримати щось подібне на платформі, +де у них не було повної реалізації Ліспа. У MacLisp для Multics був +компілятор та інтерпретатор — це була повністю оснащена система +Лісп — але людям кортілося впровадити подібне на інших системах, +де у них не було вже написаного компілятора Ласпа. Ну, якщо у вас немає +компілятора Ласпа, ви не можете написати весь редактор на Ліспі — +він був би занадто повільним, особливо перемальовування, якщо б довелося +виконувати Лисп на інтерпретаторі. Таким чином, ми розробили гібридну +техніку. Ідея полягала в тому, щоб писати інтерпретатор Ліспа і +низькорівневі частині редактора разом, тоді частини редактора ставали +вбудованими засобами Ліспа. Це були б будь-які частини, в оптимізації яких +ми відчували необхідність. Цю методику ми вже свідомо практикували у +первісному Emacs, тому що були певні вельми високорівневі функції, які ми +перереалізували на машинній мові, переробивши їх на примітиви +TECO. Наприклад, був примітив TECO для заповнення абзацу (насправді для +основної роботи із заповнення абзацу, тому що деякі з найменш ресурсомістких +частин роботи виконувалися на вищому рівні програмою TECO). Можна було +виконувати всю роботу, написавши програму на TECO, але вона була занадто +повільною, так що ми оптимізували її, переносячи частину її на машинну +мову. Тут (в гібридної техніки) ми скористалися тією ж ідеєю: велика частина +редактора буде написана на Ліспі, але певні його частини, які потрібно було +виконувати особливо швидко, будуть написані на низькому рівні.</p> + +<p>Таким чином, коли я писав свою другу реалізацію Emacs, я дотримувався цієї +схеми. Мова низького рівня більше не була машинною мовою, це був Сі. Сі +виявилася доброю, ефективною мовою для переносних програм, призначених для +виконання у операційних системах на кшталт Unix. Там був інтерпретатор +Ліспа, але я реалізував засоби для вирішення спеціальних завдань редагування +безпоередньо на Сі сюди входили маніпуляція буферами редактора, +вставка тексту на початок, читання і запис файлів, оновлення буфера на +екрані, управління вікнами редактора.</p> + +<p>Доречі це був не перший Emacs, написаний на Сі і працював в Unix. Перший був +написаний Джеймсом Гослінгом, його називали GosMacs. З них вийшла дивна +історія. Спочатку він, здавалося, перебував під впливом тієї ж самої +атмосфери обміну і співробітництва початкового Emacs. Я спочатку випускав +початковий Emacs для людей в Массачусетському технологічному +інституті. Дехто захотів перенести його на Twenex спочатку +редактор працював тільки у Несумісній системі поділу часу, якою ми +користувалися в інституті. Вони перенесли його на Twenex, це означало, що в +світі було кілька сотень обчислювальних систем, в яких потенційно можна було +його застосовувати. Ми почали поширення серед них із правилом “ ви +повинні надсилати назад свої поліпшення”, щоб ми всі могли отримувати +з цього користь. Ніхто ніколи не намагався стежити за дотриманням цього, але +наскільки я знаю, люди дійсно співпрацювали.</p> + +<p>І Гослінг, на перших порах, здавалося, брав у цьому участь. Він написав +підручник, в якому він називав цю програму Emacs, сподіваючися, що інші +члени співтовариства будуть покращувати її, поки вона не заслугожить цієї +назви. Це був правильний підхід до спільноти просити їх +приєднатися і поліпшувати програму. Але після цього його ставлення, +здається, змінилося, і він продав програму одній компанії.</p> + +<p>В цей час я працював над системою GNU (вільною операційною системою типу +Unix, яку багато хто помилково називає “Linux”). Вільного +редактора Emacs, який працював би в Unix, не існувало. Проте був у мене +знайомий, який брав участь у розробці Emacs Гослінга. Гослінг передав йому, +по електронній пошті, дозвіл поширювати його власну версію. Він запропонував +мені скористатися цією версією. Тоді я виявив, що в Emacs Гослінга не було +справжнього Ліспа. В ньому була мова програмування, відома як +“mocklisp”, він синтаксично виглядає як Лисп, але у ньому немає +структур даних Лиспа. Тому програми не були даними і не вистачало життєво +важливих елементів Ліспа. Його структурами даних були рядки, числа і деякі +інші спеціалізовані об'єкти.</p> + +<p>Я прийшов до висновку, що не можу скористатися цим, і був змушений замінити +це все. Першим кроком було написання справжнього інтерпретатора Ліспа. Я +поступово перебазував кожну частину редактора на справжні структури даних +Ліспа замість написаних так-собі структур даних, створивши можливість +виведення внутрішніх структур даних редактора і маніпуляцій ними у +користувацьких програмах на Ліспі.</p> + +<p>Єдиним винятком було відображення на дисплеї. Довгий час оновлення на +дисплеї було іншим світом. Редактор вступав у світ перемальовування, і все +починало проводитися над абсолютно особливими структурами даних, для яких не +було безпечного збору сміття, не було безпечних переривань, і в цей час не +можна було виконувати ніяких програм на Ліспі. З тих пір ми це +змінили зараз можна виконувати програми на Ліспі під час +перемальовування. Це дуже зручно.</p> + +<p>Ця друга програма Emacs була “вільною програмою” сучасному +розумінні цього слова — вона була частиною відкритої політичної +кампанії за звільнення програм. Сутність цієї кампанії полягала в тому, що +кожен має право вільно робити те, що ми у старі часи робили в +Массачусетському технологічному інституті, працюючи разом над програмами і +працюючи з усіма, хто тільки бажав працювати з нами. Це стало основою руху +за вільне програмне забезпечення на основі досвіду мого життя в +Лабораторії штучного інтелекту працюйте над людським знанням і +не стовбичте ні в кого на шляху до подальшого застосування та подальшого +поширення людського знання.</p> + +<p>В цей час можна було зробити комп'ютер, який коштував приблизно стільки ж, +скільки інші комп'ютери, не призначені для Ліспа, але він виконував би Лісп +набагато швидше, ніж вони, і при цьому з повною перевіркою типів на кожній +операції. Звичайні комп'ютери, як правило, змушували вибирати між швидкістю +виконання і хорошою перевіркою типів. Отож, звичайно, можна було отримати +компілятор Ліспа і швидко виконувати програми, але коли вони намагалися +взяти <code>car</code> від числа, це призводило до безглуздих результатів і +врешті-решт коли-небудь призводило до збою.</p> + +<p>Машина Ліспа була в змозі виконувати команди майже так само швидко, як ті +інші машини, але кожна команда... команда <code>car</code> виконувала +перевірку типів — тому коли ви намагалися взяти <code>car</code> +від числа у скомпілованій програмі, це негайно давало помилку. Ми побудували +машину і у нас була для неї операційна система Ліспа. Вона майже повністю +була написана на Ліспі, за винятком частин, записаних в мікрокоді. Виник +інтерес до виробництва машин, а це означало, що потрібно створити компанію.</p> + +<p>Було два різних уявлення про те, якою повинна бути ця компанія. Грінблет +хотів створити те, що він називав “хакерською” компанією. Це +означало, що це була б компанія під управлінням хакерів і працює сприятливо +для хакерів. Іншою метою була підтримка культури Лабораторії штучного +інтелекту <a href="#foot-3">(3)</a>. На жаль, у Грінблета не було +ніякого ділового досвіду, тому інші люди з групи машини Ліспа говорили, що +вони сумніваються в його спроможності це зробити. Вони думали, що уникнути +зовнішніх капіталовкладень, як він планував, не вдасться.</p> + +<p>Але чому він хотів уникнути зовнішніх капіталовкладень? Тому що коли у +компанії є зовнішні вкладники, вони беруть контроль в свої руки і не +дозволяють вам бути педантичним; а якщо ви скільки-небудь педантичні, то +вони врешті-решт поставлять на керівну посаду кого-небудь іншого.</p> + +<p>Отож, у Грінблета була думка, що він знайде клієнта, який заплатить за +комплектуючі вперед. Вони зібрали б машини і поставили їх йому; отримуючи +таким чином дохід з цих комплектуючих, вони змогли б купити комплектуючі ще +для декількох машин, продати їх, а потім купити комплектуючі для більшого +числа машин і так далі. Інші люди з групи думали, що так працювати не вийде.</p> + +<p>Гринблэтт залучив Расела Нофтскера, людину, яка найняла мене, а в згодом +пішла з Лабораторії штучного інтелекту і створила прибуткову +компанію. Вважалося, що у Расела є ділова хватка. Він продемонстрував цю +ділову хватку, сказавши людям в групі: “Давайте кинемо Грінблета і +забудемо про його ідеї; а ми створимо іншу компанію”. Вдарив у спину, +зовсім як справжній підприємець. Ці люди вирішили сформувати компанію під +назвою “Symbolics”, залучати зовнішній капітал, не бути +педантичними і робити все можливе, щоб перемогти.</p> + +<p>Але Грінблет не відступив. Він і деякі лояльні по відношенню до нього люди +вирішили все одно утворити Lisp Machines Inc. і працювати за своїм планом. І +що б ви думали? Їм це вдалося! У них з'явився перший клієнт, і їм заплатили +наперед. Вони збирали машини, продавали їх і збирали ще і ще. Врешті-решт +вони стали на ноги, незважаючи на те, що більшість людей в групі їм не +допомагали. Компанія Symbolics також почала успішну діяльність, тому було +дві конкуруючі компанії, що виробляють машини-Ліспи. Коли в Symbolics +зрозуміли, що LMI не думає вилітати в трубу, вони стали шукати способи +зруйнувати її.</p> + +<p>Таким чином, за відходом з нашої лабораторії настала “війна” в +нашій лабораторії. Відхід стався, коли компанія Symbolics переманила всіх +хакерів, крім мене і тих, хто за сумісництвом працював у LMI. Потім вони +встановили правило і виключили тих, хто за сумісництвом працював в +інституті, тому їм довелося піти повністю, і я залишився один. Тепер +Лабораторія штучного інтелекту була безпорадна. А інститут уклав з цими +двома компаніями одну дуже дурну угоду. Це був тристоронній договір, у якому +обидві компанії ліцензували вихідні тексти системи машини Ліспа. Ці компанії +повинні були надавати свої зміни в користування інституту. Але в договорі не +говорилося, що інститут має право розміщувати їх в системах своїх машин +Ліспів, які ліцензували обидві компанії. Ніхто не передбачав, що групу +хакерів Лабораторії штучного інтелекту розженуть, але так і сталося.</p> + +<p> Отже, в Symbolics дозрів план <a href="#foot-4">(4)</a>. Вони сказали +лабораторії: “Ми продовжимо надавати у ваше користування свої зміни в +системі, але вам не можна розміщувати їх в системі машини Ліспа +інституту. Замість цього ми надамо вам доступ до системи машини Ліспа +Symbolics, і ви зможете працювати на ній, але це все, що ви можете робити.</p> + +<p>Це фактично означало, що вони зажадали від нас стати на ту чи іншу бік і +користуватися або версією інституту, або версією Symbolics. Що б ми не +вибрали, це визначало б, в яку систему підуть наші удосконалення. Якщо б ми +працювали над версією Symbolics і вдосконалювали її, ми підтримували б +тільки Symbolics. Якщо б ми користувалися версією інституту і вдосконалювали +її, ми надавали б роботу в розпорядження обох компаній, але в Symbolics +розуміли, що з нашого боку це було б підтримкою LMI, тому що ми допомагали б +їм продовжувати існування. Отож, нам не дозволили залишатися нейтральними.</p> + +<p>Аж до цього моменту я не приймав сторону жодної з компаній, хоча мені було +боляче бачити, що сталося з нашим співтовариством і програмами. Але тепер +компанія Symbolics примушувала мене до цього. Отже, намагаючись допомогти +компанії Lisp Machines Inc. втриматися на плаву <a +href="#foot-5">(5)</a>, я почав дублювати всі поліпшення в системі машини +Ліспа, які робили в Symbolics. Я писав еквівалентні поліпшення сам (тобто +тексти програм були моїми власними).</p> + +<p>Через деякий час <a href="#foot-6">(6)</a> я прийшов до висновку, що +було б найкраще, якби я навіть не заглядав у їхні тексти. Коли вони робили +оголошення про випуск попередньої версії, в якому був опис випуску, я бачив, +які там були функції, а потім впроваджував їх. До того часу, як вони +випускали остаточну версію, я теж випускав таку версію.</p> + +<p>Таким чином, протягом двох років я не давав їм покінчити з LMI, і ці дві +компанії продовжували роботу. Але я не хотів витрачати довгі роки на те, щоб +покарати когось, просто заважаючи злій справі. Я побачив, що вони покарані +досить ґрунтовно, тому що вони натрапили на конкуренцію, яка не йшла і не +збиралася зникати <a href="#foot-7">(7)</a>. Тим часом прийшла пора +почати облаштування нового співтовариства замість того, яке було знищено +їхніми діями та діями інших.</p> + +<p>У сімдесятих роках співтовариство Ліспа не обмежувалося Лабораторією +штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту, і не всі +хакери були в цьому інституті. Війна, яку розпочала компанія Symbolics, +спустошила Массачусетський технологічний інститут, але в той час відбувалися +і інші події. Були люди, які припиняли співпрацю, і все це разом спустошило +наше співтовариство, і від нього майже нічого не залишилося.</p> + +<p>Коли я припинив карати Symbolics, мені довелося вигадувати, що робити +далі. Мені потрібно було зробити вільну операційну систему, це було +ясно єдиним способом дати людям спільно працювати і обмінюватися +була вільна операційна система.</p> + +<p>Спершу я думав про створення системи на базі Ліспа, але усвідомив, що з +технічної точки зору це не добре. Щоб отримати щось подібне до системи +машини Ліспа, потрібен мікрокод спеціального призначення. Саме це дозволяло +виконувати програми так само швидко, як інші комп'ютери виконували свої +програми, і при цьому ще й користуватися перевіркою типів. Без цього усе +звелося б до чогось на кшталт компіляторів Ліспа для інших машин. Програми +були б швидшими, але водночас нестабільними. Так от, це припустимо, якщо +виконувати одну програму на системі з поділом часу — якщо одна +програма дає збій, це не катастрофа, це щось, що ваша програма час від часу +робить. Але це робило її не досить гарною, щоб писати на ній операційну +систему, тому я відмовився від думки про те, щоб зробити систему на взірець +машини Ліспа.</p> + +<p>Замість цього я вирішив зробити операційну систему типу Unix, в якій були б +реалізації Лиспа для виконання користувальницьких програм. Ядро було б +написаним не на Ліспі, але Лісп у нас був би. Тому сама розробка цієї +операційної системи, операційної системи GNU, привела мене до написання GNU +Emacs. В процесі цього я прагнув зробити абсолютно мінімально можливу +реалізацію Ліспа. Розмір програм мав надзвичайне значення.</p> + +<p>В той час, в 1985 році, існували люди, які мали одномегабайтові +машини без віртуальної пам'яті. Вони хотіли бути в змозі використовувати GNU +Emacs. Це означало, що мені потрібно обмежувати програму якнайменшим +розміром.</p> + +<p>Наприклад, у той час єдиною циклічною конструкцією була “while”, +яка є вкрай простою. Не було ніяких способів дострокового виходу з оператора +“while”, доводилося просто користуватися механізмом виключень +або перевіряти змінну в циклі. Це показує, як далеко я зайшов у обмеженнях +на розмір. У нас не було “caar”, “cadr” і так далі; +“вичавити все можливе” таким духом був просякнутий +GNU Emacs і його Лісп з самого початку.</p> + +<p>Зрозуміло, машин зараз більше і ми вже так не робимо. Ми заклали +“caar”, “cadr” і так далі, і зараз при нагоді ми +могли б закласти іншу циклічну конструкцію. Ми охоче розширимо його в деяких +межах, але ми не хочемо розширювати його до рівня Загального Ліспа. Я одного +разу реалізовував Загальний Лісп на машині-Ліспі, і мені він не так вже +сподобався. Одна з речей, які мені страшенно не подобаються +аргументи-ключові слова <a href="#foot-8">(8)</a>. На мій погляд, це +виглядає не зовсім по-ліспівськи; іноді я пишу так, але зводжу до мінімуму +кількість випадків, коли я це роблю.</p> + +<p>На цьому проекти GNU, пов'язані з Лиспом, не закінчилися. Згодом, приблизно +в 1995 році, ми розмірковували над організацією проекту графічного +робочого середовища. Було ясно, що для програм середовища нам потрібна мова +програмування, на якій була б написана значна її частина, щоб зробити його +легко розширюваною, як редактор. Постало питання про те, якою повинна бути +мова.</p> + +<p>У той час для цих цілей посилено просувався TCL <a +href="#tf2">[2]</a>. Я був дуже невисокої думки про TCL, в основному тому, +що це був не Лісп. Він виглядав злегка подібним на Лісп, але семантично він +ним не був, і він був не таким зрозумілим. Потім хтось показав мені +оголошення, в якому компанія Sun намагалася найняти кого-небудь для роботи +над TCL, щоб зробити його “стандартом де-факто для мови +розширень” в усьому світі. А я подумав: “Нам потрібно запобігти +цьому”. Тому ми почали робити Scheme стандартною мовою розширень +GNU. Не Загальний Лісп, бо він був занадто великий. Ідея була в тому, що у +нас буде інтерпретатор Scheme, спроектований для компонування у додатки так +само, як це робили з TCL. Тоді ми стали б рекомендувати це як бажаний пакет +розширень для всіх програм GNU.</p> + +<p>Є одна цікава вигода, яку можна отримати з застосування такого потужної +мови, як варіант Ліспа, в якості первинної мови розширень. Ви можете +реалізовувати інші мови переведенням їх на вашу первинну мову. Якщо ваша +первинна мова TCL, ви не можете легко впровадити Лісп +переведенням його на TCL. Але якщо ваш первинна мова Лісп, то +неважко реалізовувати інші мови, переводячи їх. Наша ідея полягала в тому, +що якщо б кожний відкритий додаток підтримував Scheme, то ви могли б +написати реалізацію TCL, Python або Perl на Scheme, яка переводить цю +програму на Scheme. Тоді ви могли б завантажувати її в будь-який додаток і +надбудовувати його під свою улюблену мову і він працював би і з іншими +надбудовами.</p> + +<p>До тих пір, поки мови розширення слабкі, користувачам доводиться +застосовувати тільки ту мову, яку ви їм надаєте. Що означає, що людям, +залюбленим, в яку б то не було дану мову, доводиться боротися за вибір +розробників додатків кажучи розробнику програми: +“Закладіть, будь ласка, в свій додаток мою мову, а не +його”. Тоді у користувачів взагалі не буде вибору яким би +додатком вони не користувалися, він приходить з однією мовою, і у них немає +іншого виходу. Але коли у вас потужна мова, яка може реалізовувати інші +мови, переводячи з них, то ви надаєте користувачеві вибір мови, і нам більше +не доводиться вести війну мов. Саме це, як ми сподіваємося, зробить Guile, +наш інтерпретатор Scheme. У нас є людина, яка цього літа працює над +завершенням транслятора з Python на Scheme. Я не знаю, чи повністю він +завершений, але якщо хтось зацікавлений у цьому проекті, нехай +зв'яжеться. Ось такі у нас плани на майбутнє.</p> + +<p>Я не говорив про вільне програмне забезпечення, але дозвольте мені коротко +розповісти вам трохи про те, що це означає. Вираз “вільна +програма” передбачає не вартість; воно не означає, що ви отримаєте її +безкоштовно. (Можливо, ви заплатили за копію або отримали копію +безкоштовно.) Воно означає, що у вас як у користувача є свобода. Життєво +важливо те, що ви вільні виконувати програму, вільні вивчати, що вона +робить, можете змінювати її під свої потреби, вільні перерозповсюджувати +копії серед інших і вільні публікувати поліпшені, розширені версії. Ось що +означає вільна програма. Якщо ви користуєтеся невільною програмою, то ви +втратили життєво важливу свободу, тому ніколи цього не робіть.</p> + +<p>Призначення проекту GNU полягає в тому, щоб полегшити людям відмову від +зневажаючих свободу, пануючих над користувачем невільних програм наданням +вільних програм для їхньої заміни. Для тих, у кого немає моральних сил для +відмови від невільних програм, коли це означає яку-небудь практичну +незручність,— для них ми намагаємося дати вільну альтернативу, щоб ви +могли перейти до свободи з меншими зусиллями і меншими жертвами в +практичному сенсі. Чим менші жертви, тим краще. Ми хочемо полегшити для вас +співпрацю і вільне життя.</p> + +<p>Співпраця — це питання свободи. Ми звикли думати про свободу і +співпрацю з товариством як про протилежності. Але в даному випадку вони на +одній стороні. При вільних програмах ви вільні співпрацювати з іншими і +допомагати самим собі. При невільних програмах хтось домінує над вами і +роз'єднує людей. Вам не дозволяють обмінюватися з ними, ви не вільні +співпрацювати або допомагати суспільству, точно так само, як ви не вільні +допомогти самим собі. Роз'єднаність і безпорадність стан +користувачів, які застосовують невільні програми.</p> + +<p>Ми виробили запаморочливе число вільних програм. Ми зробили те, що, як +стверджувалося, ми ніколи не зможемо зробити; у нас є дві операційні системи +з вільних програм. У нас є безліч додатків, і нам, очевидно, ще багато +належить пройти. Отож, нам потрібна ваша допомога. Я хотів би попросити вас +стати добровольцями проекту GNU; допоможіть нам розробити вільні програми +для нових завдань. Загляньте на <a href="/help/"> +http://www.gnu.org/help</a> за пропозиціями того, як допомогти. Якщо ви +хочете замовити щось, на це є посилання з домашньої сторінки. Якщо ви хочете +почитати про філософських питаннях, загляньте в /philosophy. Якщо ви шукаєте +вільні програми для користування, загляньте в /directory, де зараз +перераховано близько 1900 пакетів (це тільки частина всіх вільних +програм, які є). Будь ласка, пишіть нові програми і передавайте нам. Мій +збірник нарисів, “Вільні програми і вільне суспільство”, +знаходиться у продажу, і його можна придбати на <a +href="http://www.gnu.org/">www.gnu.org</a>. Всього найкращого!</p> + +<ol> +<li id="foot-1">Гай Стіл склав початковий симетричний набір команд Emacs; потім ми з ним +почали реалізовувати Emacs (на базі TECO), але після однієї тривалої +спільної сесії розробки Стіл почав відходити, тому Emacs закінчував я. Інші, +зокрема, Юджин Чиччареллі і Майк Мак-Магон внесли свій внесок значно +пізніше.</li> + +<li id="foot-2">Берні Грінберг стверджує, що реалізація Emacs Дана Уайнреба для машини-Ліспа +вийшла раніше реалізації Грінберга для Multics. Я прошу вибачення за цю +помилку.</li> + +<li id="foot-3">План Ґрінблета наскільки я розумію, полягав у тому, щоб наймати людей з +лабораторії за сумісництвом, щоби вони могли продовжувати працювати в +Лабораторії штучного інтелекту. Symbolics замість цього наймала їх на повний +робочий день, тому вони припиняли працювати в інституті.</li> + +<li id="foot-4">Цей план базувався на тому (у тій промові я цього не сказав явно), що в +початковий період колишні хакери Лабораторії штучного інтелекту, як у +Symbolics, так і в LMI, продовжували вносити свої зміни в систему +машини-Ліспа інституту хоча за контрактом цього не +вимагалося. План Symbolics полягав у тому, щоб перервати цю співпрацю у +односторонньому порядку.</li> + +<li id="foot-5">Не те щоб мене особливо турбувала доля LMI, але я просто не хотів дозволити +Symbolics нажитися на своїй агресії по відношенню до Лабораторії штучного +інтелекту.</li> + +<li id="foot-6">З цього твердження було зроблено неправильний висновок, що я ніколи-ніколи +не заглядав у програми Symbolics. Насправді тут йдеться, що я це робив +спочатку. Вихідний текст Symbolics був доступний в інституті, де я мав право +його читати і спочатку саме так я дізнавався про їхні зміни. + +<p>Але це означало, що я був змушений вживати особливі зусилля, щоб вирішувати +кожну задачу по-іншому, аби уникнути копіювання програм Symbolics. Через +деякий час я зробив висновок, що краще навіть не дивитися. Так я міг писати +програми яким завгодно найкращим чином, не озираючись на те, що могло бути в +текстах Symbolics.</p></li> + +<li id="foot-7">Symbolics якось висловила в інституті протест, в якому говорилося, що моя +робота, перешкодивши їхнім планом, коштувала компанії Symbolics мільйон +доларів.</li> + +<li id="foot-8">Я не заперечую, якщо дуже складна і громіздка функція приймає +аргументи-кодові слова. Турбує мене випадок, коли ними користуються такі +прості функції, як “member”.</li> +</ol> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2003, 2007, 2013, 2014, 2020 Фонд вільного програмного +забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/04 09:00:35 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/selling.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/selling.html new file mode 100644 index 0000000..7f42354 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/selling.html @@ -0,0 +1,266 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/selling.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Продаж вільних програм - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/selling.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Продаж вільних програм</h2> + +<p><em>У нас є <a href="/philosophy/selling-exceptions.html">деякі міркування і +думки про платні винятки з вільних ліцензій програм, таких як GNU +GPL</a>.</em></p> + +<p> +Багато людей переконані, що дух проекту GNU полягає в тому, що ви не повинні +брати грошей за розповсюдження копій програм або що ви повинні брати якомога +менше — лише на покриття витрат. Це омана.</p> + +<p> +Насправді ми закликаємо тих, хто розповсюджує <a +href="/philosophy/free-sw.html">вільні програми</a> брати стільки, скільки +вони хочуть або можуть. Якщо ліцензія не дозволяє користувачам робити копії +та продавати їх, то вона не вільна. Якщо для вас це несподівано, то +прочитайте, будь ласка, цю статтю.</p> + +<p> +Слово “вільний” на англійській має два загальні правильні +значення: воно може означати свободу або ціну. Коли ми говоримо про +“вільні програми”, ми говоримо про свободу, а не про +ціну. (Думайте про “ вільну промову”, а не про “безплатне +пиво”.) Конкретно це означає, що користувач може виконувати програму, +вивчати і доопрацьовувати програму, а також розповсюджувати її зі змінами +або без них.</p> + +<p> +Іноді вільні програми розповсюджуються безкоштовно, іноді за +істотну плату. Часто одну і ту ж програму в одному місці можна отримати за +гроші, а в іншому безкоштовно. Програма буває вільна не через +ціни, а тому що у користувачів є свобода користуватися нею.</p> + +<p> +<a href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">Невільні +програми</a> зазвичай продають за високою ціною, але іноді в магазині вам +дають копію безкоштовно. Однак це не робить програму вільною. Платна або +безкоштовна, ця програма невільна, тому що її користувачам відмовляють у +свободі.</p> + +<p> +Позаяк свобода програми не пов'язана з ціною, низька ціна не робить програму +вільною і навіть не наближає її до цього. Отож якщо ви розповсюджуєте копії +вільних програм, ви цілком можете брати істотну плату і <em>заробляти +гроші</em>. Розповсюдження вільних програм порядна і законна +діяльність; якщо ви цим займаєтеся, то ви цілком можете отримувати з цього +вигоду.</p> + +<p> +Вільна програма - це спільний проект співтовариства програмістів, і кожен, +хто залежить від неї, повинен прагнути допомогти облаштуванню цієї +спільноти. Розповсюджувачі роблять це, передаючи частину виручених грошей +проектам по розробці вільних програм або <a href="/fsf/fsf.html">Фонду +вільного програмного забезпечення</a>. Таким чином ви можете стати рушійною +силою світу вільних програм.</p> + +<p> +<strong>Поширення вільних програм можливість отриматикошти на +розробку. Не втрачайте її!</strong></p> + +<p> +Щоб перераховувати кошти, у вас повинен бути деякий надлишок. Якщо ви стягує +занадто низьку плату, у вас не буде нічого, що можна було б виділити на +підтримку розвитку. </p> + + +<h3>Зашкодить вища ціна за поширення деяким користувачам?</h3> + +<p> +Іноді людей турбує, що висока ціна за поширення зробить вільні програми +недоступними для користувачів, у яких мало грошей. У випадку <a +href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">невільних програм</a> +висока вартість приводить саме до цього, але для вільних програм це не так.</p> + +<p> +Різниця полягає в тому, що у вільних програм є природна тенденція до +поширення, і в тому, що є багато способів отримати їх.</p> + +<p> +Продавці програм всілякими хитрощами намагаються перешкодити вам виконувати +невільну програму, поки ви не внесете стандартну ціну. Якщо ця плата велика, +то деяким користувачам це дійсно ускладнює користування програмою.</p> + +<p> +У разі вільних програм користувачі не <em>змушені</em> платити за поширення, +щоб застосовувати програму. Вони можуть отримати її у знайомого, у якого є +копія, або через знайомого, у якого є доступ до мережі. Або декілька +користувачів можуть об'єднатися, поділити вартість одного компакт-диска, а +потім по черзі встановити програму кожному. Висока вартість компакт-диску не +становить серйозної перешкоди, коли програма вільна.</p> + + +<h3>Завадить підвищена плата за поширення користуванню вільною програмою?</h3> + +<p> +Інше відоме міркування пов'язане з популярністю вільних програм. Люди +вважають, що висока плата за поширення знизила б кількість користувачів чи +що низька ціна, можливо, приверне користувачів. </p> + +<p> +Це вірно для невільних програм, але для вільних програм це не так. Коли є +так багато способів отримати копії, плата за послуги з поширенню не +позначається на популярності так сильно.</p> + +<p> +У довгостроковій перспективі кількість людей, які застосовують вільну +програму, визначається головним чином тим, <em>на що здатна вільна +програма</em> і наскільки легко нею користуватися. Для багатьох користувачів +свобода не є пріоритетом; вони, можливо, продовжують користуватися невільною +програмою, поки вільна програма не може виконувати всю роботу, яку вони +хочуть. Таким чином, якщо ми хочемо збільшити число користувачів в +довгостроковій перспективі, нам слід перш за все <em>посилено розвивати +вільні програми</em>.</p> + +<p> +Прямий шлях до цього самим писати відсутні <a +href="http://savannah.gnu.org/projects/tasklist">вільні програми</a> або <a +href="/doc/doc.html">документацію</a>. Але якщо ви займаєтеся +розповсюдженням, а не розробкою, то для вас найкращий спосіб +допомогти — збирати кошти, щоб їх могли писати інші.</p> + + +<h3>Поняття “продаж програм” може вводити в оману</h3> + +<p> +Строго кажучи, “продаж” означає обмін товарів на гроші. Продаж +копії вільної програми законний, і ми підтримуємо це.</p> + +<p> +Проте коли люди думають про <a +href="/philosophy/words-to-avoid.html#SellSoftware">“продаж +програм”</a>, вони зазвичай уявляють собі, як це робить більшість +компаній: ці компанії роблять програми невільними.</p> + +<p> +Таким чином, якщо ви не маєте наміру ретельно проводити відмінності, як це +робиться в нашій статті, то ми пропонуємо уникати вживання терміна +“продаж програм“ і вибрати замість цього яке-небудь інше +словосполучення. Наприклад, можна було б говорити про “поширення +вільних програм за плату” — це не породжує двозначностей.</p> + + +<h3>Висока або низька плата і GNU GPL</h3> + +<p> +Крім одного особливого випадку, <a href="/copyleft/gpl.html">Стандартна +громадська ліцензія GNU</a> (GNU GPL) не накладає вимог на те, яку плату ви +можете стягувати за копію вільної програми. Ви можете не брати нічого, +можете пенні, долар чи мільярд доларів. Це вирішуєте ви і ринок, тому не +кажіть нам, що ніхто не захоче платити мільярд доларів за копію.</p> + +<p> +Єдиний виняток становить випадок, коли двійкові файли поширюються без +відповідного вихідного коду. Від тих, хто робить це, GNU GPL вимагає надання +вихідного тексту на вимогу. Якщо б не обмеження на вартість вихідного +тексту, вони могли б встановити плату, занадто високу, щоб її хто-небудь +заплатив наприклад, мільярд доларів,— і, таким чином, +заявили б, що вихідний код випущений, хоча в дійсності він був би +прихований. Отож, <a href="/licenses/gpl.html#section6">у цьому випадку нам +доводиться обмежувати вартість</a> вихідного тексту, щоб гарантувати свободу +користувача. Однак у звичайних ситуаціях такого виправдання для обмеження +плати за поширення немає, тому ми не обмежуємо її.</p> + +<p> +Іноді компанії, чия діяльність виходить за межу, яку проводить GNU GPL, +випрошують дозвіл, кажучи, що вони “не будуть брати гроші за програми +GNU” тощо. Таким чином від нас не можна домогтися нічого. Вільні +програми означають свободу, а стежити за дотриманням GPL значить захищати +свободу. Коли ми захищаємо свободу користувачів, ми не відволікаємося на +такі суміжні питання, як величина плати за розповсюдження. Ми думаємо про +свободу, тільки про свободу і ні про що, крім свободи. </p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1996, 1997, 1998, 2001, 2007, 2013, 2015, 2016, 2017, 2018 +Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2018/12/15 14:46:29 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/stallmans-law.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/stallmans-law.html new file mode 100644 index 0000000..8729821 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/stallmans-law.html @@ -0,0 +1,98 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/stallmans-law.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Закон Столмена - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/stallmans-law.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Закон Столмена</h2> + +<p>Поки корпорації панують над суспільством і пишуть закони, кожний винахід у +техніці представляє для них ще одну можливість подальшого обмеження або +утискання прав користувачів цієї техніки.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2012, 2016 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2017/02/01 12:01:15 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/surveillance-vs-democracy.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/surveillance-vs-democracy.html new file mode 100644 index 0000000..229f9c1 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/surveillance-vs-democracy.html @@ -0,0 +1,647 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/surveillance-vs-democracy.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/surveillance-vs-democracy.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/surveillance-vs-democracy.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/surveillance-vs-democracy.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2018-06-05" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.90 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Скільки стежень може витримати демократія? - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> +<style type="text/css" media="print,screen"><!-- +#intro { margin: 2em auto 1.5em; } +.pict.wide { width: 23em; } +.pict p { margin-top: .2em; } +@media (min-width: 55em) { + #intro { max-width: 55em; } + .pict.wide { margin-bottom: 0; } +} +--> +</style> + +<!-- GNUN: localize URL /graphics/dog.small.jpg --> +<!--#include virtual="/philosophy/po/surveillance-vs-democracy.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2 class="center">Скільки стежень може витримати демократія?</h2> + +<p class="byline center"><a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></p> + +<!-- rms: I deleted the link because of Wired's announced + anti-ad-block system --> +<blockquote class="center"><p>Перша версія цієї статті була опублікована в жовтні 2013 року на +<cite>Wired</cite>.<br /> +Також прочитайте <a +href="https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/apr/03/facebook-abusing-data-law-privacy-big-tech-surveillance">Радикальна +пропозиція по надійному збереженню ваших особистих даних</a>,опублікована в +“Ґардіан” у квітні 2018 року.</p></blockquote> + +<div class="article"> + +<div id="intro"> +<div class="pict wide"> +<a href="/graphics/dog.html"> +<img src="/graphics/dog.small.jpg" alt="Карикатура: пес із подивом дивиться на рекламу, що вискочила на екрані його +комп'ютера" /></a> +<p>“Як вони дізналися, що я пес?”</p> +</div> + +<p>Завдяки фактам, які стали відомі завдяки Едуарду Сноудену, ми знаємо, що +сучасний рівень тотального стеження в суспільстві несумісний з правами +людини. Неодноразове залякування і переслідування дисидентів, інформаторів і +журналістів в США та інших країнах підтверджує це. Нам потрібно знизити +рівень тотального стеження, але до яких меж? Яким є дійсно <em>максимальний +допустимий рівень стеження</em>, за межі якого ми гарантовано не повинні +виходити? Це рівень, при перевищенні якого стеження починає втручатися у +функціонування демократії, коли інформаторів (таких як Сноуден), як правило, +відловлюють.</p> +</div> +<div class="columns" style="clear:both"> +<p>В умовах державної таємниці ми, народ, залежний від можливості інформаторів +<a href="https://www.eff.org/deeplinks/2013/11/reddit-tpp-ama">розповідати +нам про те, що робить держава</a>. Однак нинішнє стеження відлякує +потенційних інформаторів, а це значить, що воно надто сильне. Щоб відновити +демократичний контроль народу над державою, ми повинні скоротити стеження до +величини, при якій люди будуть знати, що вони в безпеці.</p> + +<p>Застосування вільних програм, <a +href="/philosophy/free-software-even-more-important.html"> за що я виступаю +вже тридцять років</a> — перший крок до контролю над цифровою +стороною нашого життя, що передбачає протидію стеженню. Довіряти невільним +програмам не можна; Агентство національної безпеки<a +href="https://web.archive.org/web/20130622044225/http://blogs.computerworlduk.com/open-enterprise/2013/06/how-can-any-company-ever-trust-microsoft-again/index.htm"> +використовує</a> і <a +href="http://www.theguardian.com/world/2013/sep/05/nsa-gchq-encryption-codes-security"> +навіть створює слабкі місця</a> в невільних програмах для вторгнення на наші +комп'ютери та маршрутизатори. Вільні програми дають нам контроль над нашими +власними комп'ютерами, але <a +href="http://www.wired.com/opinion/2013/10/149481/"> це не захистить наше +приватне життя, коли ми виходимо в Інтернет</a>.</p> + +<p>У США просувають <a +href="http://www.theguardian.com/world/2013/oct/10/nsa-surveillance-patriot-act-author-bill"> +двосторонній законопроект з метою “урізати сили стеження всередині +країни”</a>, але для цього потрібно обмежити використання державними +органами наших електронних досьє. Цього не достатньо для того, щоб захистити +інформаторів, якщо “піймання інформатора” стає підставою для +доступу до даних, дозволяє ідентифікувати його. Нам треба йти далі.</p> +</div> + +<h3 class="subheader" style="clear: both">Верхня межа стеження при демократії</h3> + +<div class="columns"> +<p>Якщо інформатори не сміють пролити світло на злочини і брехню, ми втрачаємо +останній шматок фактичного контролю над своїм урядом і державними +установами. Ось чому стеження, яке дозволяє державі дізнаватися, хто говорив +з журналістом, занадто велике — занадто велика, аби демократія +могла його витримати.</p> + +<p>Якась посадова особа адміністрації США зловісно заявила журналістам у +2011 році, що <a +href="http://www.rcfp.org/browse-media-law-resources/news-media-law/news-media-and-law-summer-2011/lessons-wye-river"> +США не будуть допитувати журналістів, тому що “ми знаємо, хто з вами +говорив”</a>. Іноді для цього <a +href="http://www.theguardian.com/media/2013/sep/24/yemen-leak-sachtleben-guilty-associated-press"> +на вимогу суду передаються записи телефонних переговорів журналістів</a>, +але Сноуден показав нам, що фактично вони весь час отримують записи всіх +телефонних переговорів усіх людей в США від <a +href="https://web.archive.org/web/20131226044537/http://www.theguardian.com/world/interactive/2013/jun/06/verizon-telephone-data-court-order">Verizon</a>, +<a +href="http://www.marketwatch.com/story/nsa-data-mining-digs-into-networks-beyond-verizon-2013-06-07"> +а також від інших компаній</a>.</p> + +<p>Діяльність дисидентів і опозиції вимагає зберігати щось у секреті від +держави, яка не проти проробити з ними той чи інший брудний вчинок. ACLU +продемонструвала <a +href="http://www.aclu.org/files/assets/Spyfiles_2_0.pdf">систематичну +практику впровадження агентів у мирні групи дисидентів</a> з боку державних +органів США під тим приводом, що серед них можуть виявитися +терористи. Точка, в якій стеження стає занадто великим — це є +точка, в якій держава може дізнатися, хто говорив з відомим журналістом або +відомим дисидентом.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Одного разу зібраними відомостями будуть зловживати</h3> + +<div class="columns"> +<p id="willbemisused">Коли люди визнають, що рівень загального стеження занадто високий, сама +собою напрошується пропозиція обмежити доступ до зібраних даних. Це звучить +непогано, але проблеми це не вирішить, ні на йоту, навіть у припущенні, що +держава підкориться цим правилам. (Національне агентство безпеки ввело в +оману суд, який розбирав порушення Закону про стеження в цілях зовнішньої +розвідки, після чого суд заявив, що він <a +href="http://www.wired.com/threatlevel/2013/09/nsa-violations/">фактично не +в змозі отримати звіт про діяльність агентства</a>.) Підозра у вчиненні +злочину стане підставою для доступу, бо як тільки інформатора звинуватять у +“шпигунстві”, пошук “шпигуна” дасть привід для +доступу до накопиченого матеріалу.</p> + +<p>На практиці ми навіть не можемо очікувати, що державні агентства стануть +вигадувати виправдання, щоб задовольнити правили користування даними, +отриманими за допомогою стеження бо агентства США вже <a +href="https://theintercept.com/2018/01/09/dark-side-fbi-dea-illegal-searches-secret-evidence/"> +брешуть, щоб прикрити порушення правил</a>. Ніхто в дійсності не збирається +дотримуватися цих правил; це просто казка, яку ми можемо вірити, якщо нам до +вподоби.</p> + +<p>Крім того, державний персонал стеження буде зловживати даними в особистих +цілях. Деякі агенти АНБ <a +href="http://www.theguardian.com/world/2013/aug/24/nsa-analysts-abused-surveillance-systems"> +користувалися системами стеження США для відстеження своїх +коханих</a> — минулих, теперішніх і бажаних ця +практика називається “любовна розвідка”. Згідно даних АНБ кілька +разів їх викривали в цьому і карали; ми не знаємо, скільки було інших +випадків, коли їх через таке не викрили. Але це не повинно нас дивувати, +тому що поліція давно <a +href="https://web.archive.org/web/20160401102120/http://www.sweetliberty.org/issues/privacy/lein1.htm#.V_mKlYbb69I">користується +своїм доступом до записів про номери автомобілів, щоб відстежувати +привабливих осіб</a> практика, відома як “пробити номер, +щоб призначити побачення”. Ця практика <a +href="https://theyarewatching.org/issues/risks-increase-once-data-shared">поширюється +із появою нових цифрових систем</a>. У 2016 году слідчу звинуватили у +підробці підписів суддів, щоби отримати дозвіл на <a +href="http://gizmodo.com/government-officials-cant-stop-spying-on-their-crushes-1789490933"> +підслуховування особи, до якої вона була небайдужа</a>. “Асошіейтед +прес” знає <a +href="https://apnews.com/699236946e3140659fff8a2362e16f43">багато інших +прикладів у США</a>. +</p> + +<p>Дані стеження завжди будуть використовуватися в інших цілях, навіть якщо це +буде заборонено. Як тільки дані зібрані й у держави є можливість доступу до +них, вона може зловживати цими даними страхітливим чином, як показують <a +href="http://falkvinge.net/2012/03/17/collected-personal-data-will-always-be-used-against-the-citizens/">приклади +з Європи</a> і <a +href="https://en.wikipedia.org/wiki/Japanese_American_internment">США</a>, а +зовсім недавно й <a +href="http://www.cbc.ca/news/world/terrifying-how-a-single-line-of-computer-code-put-thousands-of-innocent-turks-in-jail-1.4495021">Туреччини</a> +(Омана Туреччини про те, хто насправді користувався програмою Bullock, +тільки посилила основну навмисну несправедливість довільного покарання людей +за користування нею.) +</p> + +<p>Особисті дані, зібрані державою, нерідко стають здобиччю зловмисників +ззовні, які зламують захист серверів, включаючи і <a +href="https://www.techdirt.com/articles/20150612/16334231330/second-opm-hack-revealed-even-worse-than-first.shtml">зломлювачів, +які працюють на ворожі держави</a>.</p> + +<p>Уряди можуть легко скористатися можливістю масового стеження, щоб <a +href="http://www.nytimes.com/2015/06/22/world/europe/macedonia-government-is-blamed-for-wiretapping-scandal.html"> +безпосередньо підпорядкувати собі демократію</a>.</p> + +<p>Тотальне стеження, доступне державі, дозволяє їй організувати масовану +експедицію для цькування будь-якої людини. Щоб убезпечити журналістику та +демократію, ми повинні обмежити збір даних, які будуть легко доступні +державі.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Стійкий захист особистого життя повинен бути технічним</h3> + +<div class="columns"> +<p>Фонд електронних рубежів та інші організації пропонують ряд юридичних +принципів, складених для <a +href="https://en.necessaryandproportionate.org/text">запобігання зловживань +масовим стеженням</a>. У ці принципи входить (що життєво важливо) явний +юридичний захист інформаторів; як наслідок, ці принципи будуть адекватні +захисту демократичних свобод — якщо їх приймуть у повному обсязі +і будуть дотримуватися завжди і без винятків.</p> + +<p>Однак такого юридичного захисту не достатньо: як показують недавні події, +вони можуть бути відкликані (як Закон про поправки в FISA), дія їх може бути +припинена, або їх можуть <a +href="http://www.nytimes.com/2009/04/16/us/16nsa.html"> ігнорувати</a>.</p> + +<p>У той же час демагоги будуть приводити звичайні відмовки як підстави для +тотального стеження; будь-який терористичний акт, навіть якщо в ньому загине +кілька людей, може використовуватися ними як привід.</p> + +<p>Якщо обмеження на доступ до даних знімуть, це буде все одно, мовби вони +ніколи не існували: досьє, накопичені за довгі роки, відразу стануть +доступні для зловживань з боку держави та її агентів, а якщо їх зібрали +компанії, то і для приватних зловживань з їхнього боку. Однак якщо ми +зупинимо збір досьє на кожного, то цих досьє не буде і не буде способів +зібрати їх заднім числом. Новому антиліберальному режиму довелося б +реалізовувати стеження заново, і дані збиралися б тільки починаючи з цього +моменту. Що стосується призупинення дії або ігнорування цього закону, ця +ідея навряд чи має сенс.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">По-перше, не бути дурнями</h3> + +<div class="columns"> +<p>Щоб у нас була конфіденційність, ми не повинні відкидати її: перший, хто +повинен захищати вашу конфіденційність — це самі ви. Уникайте +ідентифікувати себе на сайтах Інтернету, зв'язуйтесь з ними через Tor, +користуйтеся браузерами, які блокують схеми, застосовні на сайтах для +відстеження відвідувачів. Застосовуйте GNU Privacy Guard для шифрування +вмісту своєї електронної пошти. Оплачуйте покупки готівкою.</p> + +<p>Тримайте свої дані у себе; не зберігайте свої дані на “зручному” +сервері компанії. Однак цілком безпечно довіряти резервні копії даних у +комерційній службі за умови, що ви зашифрували ці дані, в тому числі імена +файлів на своєму комп'ютері за допомогою вільних програм перед тим, як +відправляти їх на сервер.</p> + +<p>Заради конфіденційності ви повинні уникати невільних програм, оскільки +внаслідок передачі компаніям контролю над вашими обчисленнями, вони, <a +href="/malware/proprietary-surveillance.html">ймовірно, шпигуватимуть за +вами</a>. Уникайте <a +href="/philosophy/who-does-that-server-really-serve.html"> послуг підміни +програм</a>, а також передачі іншим контролю над вашими обчисленнями, це +вимагає від вас надання всіх оброблюваних даних на сервер.</p> + +<p>Захищайте також конфіденційність своїх друзів і знайомих. <a +href="http://bits.blogs.nytimes.com/2014/05/21/in-cybersecurity-sometimes-the-weakest-link-is-a-family-member/">Не +видавайте їхніх особистих даних</a>, крім необхідних для зв'язку з ними, і +ніколи не передавайте жодному сайту список телефонних і електронних +контактів. Не кажіть таким компаніям, як Facebook, нічого такого про своїх +друзів, що вони могли б не хотіти опублікувати в газеті. А ще краще не +користуйтеся Facebook взагалі. Відмовляйтеся від систем зв'язку, в яких від +користувачів потрібно називати свої справжні імена, навіть якщо ви раді +назвати свої, позаяк це заохочує інших людей відмовитися від своєї +конфіденційності.</p> + +<p>Самозахист важливий, але найпильнішого самозахисту недостатньо, щоб +захистити вашу конфіденційність на системах, які вам не належать. Коли ми +спілкуємося з іншими або пересуваємося по місту, наша конфіденційність +залежить від сформованої в суспільстві практики. Ми можемо уникати деяких +систем, які відстежують наші повідомлення і переміщення, але не всі +їх. Ясно, що краще було б примусити всі ці системи припинити стеження за +людьми, за винятком законно підозрюваних.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Кожну систему потрібно проектувати з урахуванням конфіденційності</h3> + +<div class="columns"> +<p>Якщо ми не хочемо жити у суспільстві тотального стеження, ми повинні +розглядати стеження як свого роду соціальне забруднення і обмежувати внесок +у стеження кожної нової цифрової системи точно так само, як ми обмежуємо +вплив фізичних споруд на навколишнє середовище.</p> + +<p>Наприклад: “інтелектуальні” електролічильники розхвалюють за те, +що вони відсилають в енергетичну компанію моментальні дані про витрату +електроенергії кожним користувачем, у тому числі про те, як витрата +співвідноситься з витратою середнього користувача. Це реалізовано на основі +тотального стеження, але ніякого стеження для цього не +потрібно. Енергетичній компанії було б неважко вираховувати середні витрати +у житловому районі, поділивши загальну витрату на число абонентів, і +висилати отримане значення на лічильники. Електролічильник кожного клієнта +міг би порівнювати це з своїми вимірами за потрібний період з середнім +графіком витрат за цей період. Те ж саме, тільки без стеження!</p> + +<p>Нам треба вбудовувати таку ж конфіденційність у всі наші цифрові системи.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Захід проти збору даних: залишайте їх розосередженими</h3> + +<div class="columns"> +<p>Один зі способів зробити безпечною для спостереження конфіденційність <a +name="dispersal">залишати дані розосередженими, </a>без зручного +доступу. Старомодні камери відеоспостереження не представляли загрози +конфіденційності(<a href="#privatespace">*</a>). Записи велися на місці і +зберігалися не довше кількох тижнів. Через незручності доступу до цих +записів до них ніколи не зверталися багато; записи піднімали тільки в +місцях, де хтось повідомляв про злочин. Було фізично неможливо збирати кожен +день мільйони стрічок, а потім переглядати або копіювати їх.</p> + +<p>Камери відеоспостереження стали камерами стеження: вони підключені до +Інтернету, тому записи можна збирати в інформаційному центрі і зберігати +вічно. В Детройті поліцаї тиснуть на підприємців, щоби отримати <a +href="https://eu.detroitnews.com/story/news/local/detroit-city/2018/01/23/detroit-green-light/109524794/"> +необмежений доступ до їхніх камер спостереження</a> для можливості дивитися +через них у будь-яку мить. вже небезпечно, але становище +погіршуватиметься. Прогрес в розпізнаванні осіб може призвести до того, що в +один прекрасний день підозрюваних журналістів зможуть постійно +відслідковувати на вулиці, щоб побачити, з ким вони спілкуються.</p> + +<p>Камери, під'єднані до Інтернету, часто захищені в цифровому відношенні +досить погано, тому що <a +href="https://www.csoonline.com/article/2221934/cia-wants-to-spy-on-you-through-your-appliances.html">хто +завгодно може переглядати те, на що спрямована камера</a>. Щоб відновити +конфіденційність, нам треба заборонити користування камерами, під'єднаними +до Інтернету, коли вони направлені на громадські місця, якщо тільки ці +камери не встановлені на людину. Кожен повинен мати право вільно публікувати +іноді фото - і відеозаписи, але систематичне накопичення таких даних у +Інтернеті повинне обмежуватися.</p> + +<p><a name="privatespace"><b>*</b></a> Тут я припускаю, що камера безпеки +спрямована в зал магазину або на вулицю. Будь-яка камера, спрямована в чийсь +особистий простір кимось іншим, втручається в особисте життя, але це інше +питання.</p> +</div> + +<h3 id="digitalcash" class="subheader">Заходи проти комерційного стеження в Інтернеті</h3> + +<div class="columns"> +<p>Більшість зібраних даних виникає в результаті власної цифрової діяльності +людей. Зазвичай дані спочатку збираються компаніями. Але коли мова йде про +загрозу конфіденційності і демократії, абсолютно байдуже, проводиться +стеження державою безпосередньо або її доручають підприємству, тому що дані, +які збирають компанії, систематично доступні державі.</p> + +<p>АНБ за допомогою PRISM <a +href="https://www.commondreams.org/headline/2013/08/23-2"> проникнуло в бази +даних багатьох великих інтернет-корпорацій </a>. AT&T зберігає всі свої +записи про телефонні переговори з 1987 року і <a +href="http://www.nytimes.com/2013/09/02/us/drug-agents-use-vast-phone-trove-eclipsing-nsas.html?_r=0"> +надає їх DEA</a> для пошуку за запитом. Строго кажучи, уряд США не володіє +цими даними, але практично різниці немає жодної. Деякі компанії отримують +схвалення за те, що <a +href="https://www.eff.org/who-has-your-back-government-data-requests-2015">пручаються +запитам даних з боку держави в тій обмеженою мірою, якою вони можуть це +робити</a>, але це може компенсувати тільки частину шкоди, яку вони +наносять, збираючи ці дані. Крім того, багато з цих компаній безпосередньо +зловживають даними, продаючи їх на біржі даних.</p> + +<p>Отже, в цілях забезпечення безпеки журналістики та демократії потрібно +скоротити обсяг даних, зібраних про людей будь-якими організаціями, а не +тільки державою. Ми повинні перепроектувати цифрові системи так, щоб вони не +збирали дані про своїх користувачів. Якщо їм потрібні цифрові дані про наших +операціях, їм не повинно бути дозволено зберігати їх довше, ніж короткий час +після того, що принципово необхідно їм для роботи з нами.</p> + +<p>Одна із спонукальних причин сучасного рівня стеження в Інтернеті полягає в +тому, що сайти фінансуються з реклами, заснованої на відстеженні діяльності +та уподобань користувачів. Це робить рекламу не просто чимось набридливим, +на що ми могли б навчитися не звертати уваги,— це перетворює її в +систему стеження, яка шкодить нам незалежно від того, знаємо ми про це чи +ні. Системи покупок по Інтернету також відстежують своїх користувачів. І +всім нам відомо, що “правила конфіденційності” являють собою +скоріше виправдання для порушення конфіденційності, ніж наміри дотримуватися +її.</p> + +<p>Ми могли б вирішити обидві проблеми введенням системи анонімних +платежів — тобто анонімних для тих, хто платить (ми не хочемо +допомагати ухилятися від податків тому, кому платять). <a +href="http://www.wired.com/opinion/2013/05/lets-cut-through-the-bitcoin-hype/"> +Система Bitcoin не анонімна</a>, хоча були зусилля зробити спосіб анонімної +оплати через Bitcoin. Зате технологія <a +href="http://www.wired.com/wired/archive/2.12/emoney_pr.html"> цифрової +готівки вперше була розроблена у вісімдесяті роки XX століття</a>; +пакет GNU для платежів називається <a href="http://taler.net/">GNU +Taler</a>. Зараз нам бракує тільки підприємств, які займалися б цим, і +держави, яка б не перешкоджала цьому.</p> + +<p>Інший можливий спосіб анонімних платежів — <a +href="https://stallman.org/articles/anonymous-payments-thru-phones.html"> +попередньо оплачені телефонні карточки</a>. Це не так зручно, але дуже +просто у здійсненні.</p> + +<p>Додаткову загрозу збір особистих даних сайтами являє тому, що зломлювачі +можуть проникати на сервери, брати дані і зловживати ними. В в тому числі +даними про кредитні картки клієнтів. Система анонімних платежів покінчила б +із цією загрозою: пролом у захисті сайту не може зашкодити вам, коли сайт +нічого про вас не знає.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Заходи проти стеження за пересуваннями</h3> + +<div class="columns"> +<p>Ми повинні перетворити цифрові системи збору платежів у анонімні (наприклад, +з допомогою цифрової готівки). Системи розпізнавання номерів машин +розпізнають всі номери, і <a +href="http://news.bbc.co.uk/2/hi/programmes/whos_watching_you/8064333.stm">дані +можуть зберігатися невизначено довго</a>; закон повинен вимагати, щоб +відзначалися і записувалися номери тільки тих автомобілів, які перебувають у +розшуку. Менш безпечною альтернативою було б відзначати всі автомобілі на +місці, але тільки на кілька днів, причому повні дані не повинні бути +доступні по Інтернету; доступ до даних повинен бути обмежений списком +номерів автомобілів у розшуку.</p> + +<p>“Безполітний» список США потрібно скасувати, тому що це <a +href="https://www.aclu.org/blog/national-security-technology-and-liberty-racial-justice/victory-federal-court-recognizes">покарання +без суду</a>.</p> + +<p>Допустимо вести список людей, особистість і багаж яких контролюють +ретельніше, а анонімних пасажирів на внутрішніх лініях можна було б вважати +включеними у цей список. Також допустимо забороняти негромадянам, якщо їм +взагалі не дозволено в'їзд в країну, доступ на рейси з посадками в цій +країні. Цього повинно бути достатньо для всіх законних цілей.</p> + +<p>У багатьох системах продажу квитків для платежів застосовуються різного роду +електронні карти. Ці системи накопичують особисті дані: якщо ви одного разу +за помилку оплатили поїздку чимось крім готівки, вони назавжди пов'язують +електронну картку з вашим ім'ям. Більш того, вони записують всі поїздки, +пов'язані з кожною карткою. Все це разом становить систему масового +стеження. Збір цих даних потрібно скоротити.</p> + +<p>Служби навігації ведуть стеження: комп'ютер користувача передає в +картографічну службу координати користувача і місце, куди він направляється; +після цього сервер визначає маршрут та повертає його на комп'ютер +користувача, де цей маршрут відображається. В даний час сервер, ймовірно, +записує координати користувача, оскільки ніщо не перешкоджає. У цій стеження +немає принципової необхідності, і її можна уникнути, перепроектувавши +систему: вільні програми на комп'ютері користувача могли б отримувати +картографічні дані прилеглих областей (якщо вони ще не отримано), прокладати +маршрут і відображати його, не передаючи нікуди розташування та пункт +призначення.</p> + +<p>Системи прокату велосипедів і т. п. можна спроектувати так, щоб особистість +орендаря була відома тільки всередині станції, на якій взята одиниця +техніки. Система інформувала б усі станції, що одиниця +“зайнята”, тому коли користувач повертає її на будь-якій станції +(взагалі кажучи, відмінною від тієї, де її взяли), ця станція буде знати, де +і коли взята ця одиниця. Система проінформує іншу станцію, що одиниця більше +не “зайнята”. Вона складе також рахунок користувача і вишле його +(через деяке випадкове число хвилин) в центр по кільцю станцій, тому в +центрі не буде відомо, звідки прийшов рахунок. Як тільки це станеться, +станція повернення повністю забуде про цю операцію. Якщо одиниця залишається +“зайнятою” занадто довго, станція, на якій її взяли, може +проінформувати центр; у цьому випадку вона могла б негайно повідомити про +особистості того, хто взяв цю одиницю.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Заходи проти комунікаційних досьє</h3> + +<div class="columns"> +<p>Постачальники послуг інтернету і телефонні компанії зберігають великі +відомості про контакти своїх користувачів (перегляд сторінок Інтернету, +телефонні дзвінки тощо). Для стільникових телефонів вони <a +href="http://www.zeit.de/digital/datenschutz/2011-03/data-protection-malte-spitz"> +записують також фізичні координати користувача</a>. Вони зберігають ці досьє +тривалий час: у разі AT&T понад тридцять років. А скоро вони +будуть <a +href="http://www.wired.com/opinion/2013/10/the-trojan-horse-of-the-latest-iphone-with-the-m7-coprocessor-we-all-become-qs-activity-trackers/">записувати +навіть фізіологічні процеси користувача</a>. Виявляється, <a +href="https://www.aclu.org/blog/national-security-technology-and-liberty/it-sure-sounds-nsa-tracking-your-location">Агентство +національної безпеки масово збирає дані про місце знаходження стільникових +телефонів</a>.</p> + +<p>Конфіденційний зв'язок неможливий, коли системи створюють такі досьє. Так що +зберігання їх повинно бути незаконно. Постачальникам послуг Інтернету +телефонним компаніям не повинно бути дозволено зберігати ці відомості надто +довго, якщо тільки спостереження за певною особою не встановлено в судовому +порядку.</p> + +<p>Цієї міри не цілком достатньо, оскільки її застосування фізично не заважає +державі збирати відомості безпосередньо в момент їх виникнення а +саме це <a +href="http://www.guardian.co.uk/world/2013/jun/06/nsa-phone-records-verizon-court-order">у +США роблять з деякими або навіть всіма телефонними компаніями</a>. Нам +довелося б розраховувати на дотримання закону. Однак це було б краще +нинішньої ситуації, в якій відповідний закон (PAT RIOT) явним чином не +забороняє таку практику. Крім того, якщо б держава знову ввела таке +стеження, воно не набуло б дані про телефонні переговори кожного, проведені +до цього часу.</p> + +<p>Що стосується таємниці електронного листування, простим частковим рішенням +для вас і інших буде користуватися службами електронної пошти у країні, яка +ніколи не стала б співпрацювати з вашим урядом, і зв'язуватися один з одним +з використанням криптографії. Однак у Лейдера Левісона (власника поштової +служби Lavabit, яку розвідка США намагалася повністю розібрати) є думка про +криптографічну систему, з допомогою якої вашій службі електронної пошти було +б відомо тільки те, що ви послали повідомлення якомусь користувачеві моєї +служби електронної пошти, але було б важко визначити, що ви послали +повідомлення мені.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Але іноді стеження необхідне</h3> + +<div class="columns"> +<p>Для розшуку злочинців державі необхідна можливість розслідувати конкретні +злочини або конкретні замахи за ордером з суду. З приходом Інтернету +повноваження прослуховувати телефонні переговори природно розширюється на +повноваження підключатися до інтернет-з'єднань. Цими повноваженнями легко +зловживати в політичних цілях, але вони необхідні. На щастя, це не дає +можливості знаходити інформаторів заднім числом, якщо (як я рекомендував) ми +запобіжимо попередньому масовому накопиченню досьє цифровими системами.</p> + +<p>Особи з особливими повноваженнями, виданими державою, такі як працівники +поліції, втрачають своє право на конфіденційність, і за ними має вестися +спостереження. (Справді, в поліцейському жаргоні є особливий вислів, +“<a +href="https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Police_perjury&oldid=552608302">давати +лжесвідчення</a>”, бо вони справді цим займаються, особливо стосовно +протестувальників і <a +href="https://www.themaven.net/pinacnews/">фотографів</a>.) У одному +містечку Каліфорнії було введено обов'язкове постійне носіння відеокамер +поліцейськими, і виявилося, що <a +href="http://www.motherjones.com/kevin-drum/2013/08/ubiquitous-surveillance-police-edition">застосування +сили поліцейськими скоротилося на 60%</a>. ACLU підтримує це.</p> + +<p><a +href="https://web.archive.org/web/20171019220057/http://action.citizen.org/p/dia/action3/common/public/?action_KEY=12266"> +Корпорації — не люди, у них не повинно бути прав +людини</a>. Цілком законно вимагати від підприємств публікації деталей +процесів, які могли б спричинити за собою небезпеки в хімічному, +біологічному, ядерному, фінансовому, обчислювальному (напр., <a +href="http://DefectiveByDesign.org"> цифрове керування обмеженнями</a>або +політичному (напр., замовлення політичних проектів) розумінні — +публікації настільки докладної, наскільки це вимагає громадський +добробут. Порівняно з небезпекою таких дій (згадаймо витік нафти BP, аварію +на АЕС у Фукусімі і фінансову кризу 2008 року) загроза тероризму +нищівно мала.</p> + +<p>Проте журналістику потрібно захищати від спостереження, навіть якщо вона +ведеться в ході підприємницької діяльності.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +<div class="reduced-width"> +<p>Цифрова техніка принесла з собою запаморочливе зростання рівня стеження за +нашими пересуваннями, діями і переговорами. Вона набагато вище рівня того +стеження, яку ми відчували на собі в дев'яності роки XX століття, <a +href="https://hbr.org/2013/06/your-iphone-works-for-the-secret-police">набагато +вища рівня того стеження, яке випробовували на собі люди за залізною +завісою</a> у вісімдесяті роки XX століття, і пропоновані законодавчі +обмеження щодо використання державою накопичених даних не змінюють цього.</p> + +<p>Компанії проектують ще глибше стеження. Деякі вважають, що широке стеження, +пов'язане з такими компаніями, як Facebook, могло б серйозно впливати на <a +href="https://www.theguardian.com/technology/2015/aug/10/internet-of-things-predictable-people">образ +думок людей</a>. Такі можливості важо оцінити; але загроза +демократії — не вигадка. Сьогодні вона існує і цілком відчутна.</p> + +<p>Якщо ми не вважаємо, що наші вільні країни в минулому страждали від гострого +браку стеження і повинні бути під суворішим наглядом, ніж Радянський Союз і +Східна Німеччина, нам потрібно повернути цей рівень на колишні позиції. Для +цього потрібно зупинити масовий збір даних про людей.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +</div> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2015, 2016, 2017, 2018 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/22 10:53:40 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/thegnuproject.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/thegnuproject.html new file mode 100644 index 0000000..6cd707f --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/thegnuproject.html @@ -0,0 +1,1089 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/thegnuproject.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Про проект GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> +<meta http-equiv="Keywords" content="GNU, проект GNU, ФСПО, вільні програми, Фонд вільного програмного +забезпечення, історія" /> + +<!--#include virtual="/gnu/po/thegnuproject.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Проект GNU</h2> + +<p> +<a href="http://www.stallman.org/"><strong>Річард Столмен</strong></a></p> + +<blockquote> +<p> +Спочатку опубліковано в книзі <em>Відкриті вихідні коди</em>. Річард Столмен +<a href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html"> ніколи не був +прихильником “відкритого вихідного коду”</a>, але він передав цю +статтю, щоб ідеї руху за вільне програмне забезпечення не були відсутні в +цій книзі повністю. +</p> +<p> +Чому зараз важливо, як ніколи, <a +href="/philosophy/free-software-even-more-important.html"> наполягати на +тому, щоб програми, якими ми користуємося, були вільними</a>. +</p> +</blockquote> + +<h3>Перша громада обміну програмами</h3> +<p> +Коли в 1971 році я почав працювати в Лабораторії штучного інтелекту +<abbr title="Massachusetts Institute of Technology">MIT</abbr>, я став +частиною громади обміну програмами, яка існувало протягом багатьох +років. Обмін програмами не обмежувався нашою конкретною спільнотою; він був +так само старий, як комп'ютери, подібно до того, як обмін рецептами, так +само старий, як кулінарія. Але ми займалися цим більше, ніж інші.</p> +<p> +Лабораторія ШІ (далі ЛШІ) користувалася операційною системою під назвою +<abbr title="Incompatible Timesharing System">ITS</abbr> (Несумісна система +поділу часу), яку штатні хакери (1) лабораторії спроектували і написали на +мові асемблера комп'ютера <abbr title="Programmed Data +Processor">PDP</abbr>-10 компанії Digital, одного з великих комп'ютерів тієї +епохи. Моя робота як члена спільноти, штатного хакера ЛШІ, полягала в +поліпшенні цієї системи.</p> +<p> +Ми не називали свої програми “вільними програмами”, тому що +такого терміну не існувало; але саме цим вони і були. Коли люди з іншого +університету або компанії хотіли перенести або скористатися програмою, ми +завжди з радістю дозволяли їм це. Якщо ви бачили, що хтось користується +незнайомій та цікавою програмою, ви завжди могли попросити поглянути на +вихідний текст, щоб його можна було прочитати, змінити або розібрати на +запчастини для нової програми.</p> +<p> +(1) Вживання слова “хакер” у значенні “зломлювач +захисту” помилка, якою ми зобов'язані засобам масової +інформації. Ми, хакери, відмовляємося визнавати це значення й продовжуємо +вживати це слово в значенні “той, хто любить програмувати, хто отримує +задоволення від гри думки, або комбінація і того, і +іншого”. Див. мою статтю <a +href="http://stallman.org/articles/on-hacking.html"> +“Про хакерство”</a>.</p> + +<h3>Загибель громади</h3> +<p> +Ситуація різко змінилося на початку вісімдесятих років XX століття, +коли компанія Digital припинила постачання обладнання для серії PDP-10. Її +архітектура, витончена і потужна для шістдесятих, не могла природним чином +розширюватися на місткіші адресні простори, які ставали досяжні у +вісімдесятих. Це означало, що майже всі програми, які складали ITS, +застаріли.</p> +<p> +Громада хакерів ЛШІ вже розвалилася незадовго до цього. У 1981 році +відділилася компанія Symbolics, яка переманила майже всіх хакерів з ЛШІ, і +знелюдніла громада була не в змозі підтримувати себе (в книзі Стіва Леві +“Хакери” описані ці події, а також дана ясна картина цієї +спільноти у час її розквіту.) Коли в 1982 році ЛШІ купила нову PDP-10, +адміністрація вирішила користуватися невільною системою поділу часу компанії +Digital замість ITS.</p> +<p> +У сучасних комп'ютерів тієї епохи, таких, як VAX або 68020, були свої власні +операційні системи, але жодна з них не була вільною: доводилося підписувати +договір про нерозголошення, щоб отримати хоча б копію виконуваних файлів.</p> +<p> +Це означало, що першим кроком у користуванні комп'ютером була обіцянка не +допомагати своєму сусідові. Співпраця у громаді була заборонена. Правило, +встановлене власниками невільних програм, стверджувало: “Якщо ви +обмінюєтеся зі своїм сусідом, то ви пірат. Якщо вам потрібні +будь-які зміни, просіть нас внести їх”.</p> +<p> +Думка про те, що суспільна система невільного програмного +забезпечення система, в якій кажуть, що вам не дозволено +обмінюватися програмами або змінювати їх антисоціальна, що вона +неетична, що вона просто неправильна, для деяких читачів може стати +несподіванкою. Але що ще ми могли б сказати про систему, засновану на тому, +що роз'єднує людей і користувачів робить безпорадними? Читачі, яким ця думка +здається несподіваною, можливо, прийняли громадську систему невільного +програмного забезпечення як данину часу або судили про неї у термінах, +запропонованих підприємствами, які займаються невільними програмами. Видавці +програм довго і наполегливо працювали над тим, щоб переконати людей, що на +це питання можна дивитися тільки з однієї позиції.</p> +<p> +Коли видавці програм говорять про “здійснення” своїх “ +прав” або “припинення <a +href="/philosophy/words-to-avoid.html#Piracy"> піратства</a>”, те, що +вони <em>кажуть</em> насправді є другорядним. Справжній зміст цих заяв +полягає в невисловлених припущеннях, які вони вважають само собою +зрозумілими і які суспільство просять прийняти без перевірки. Отже, давайте +їх перевіримо.</p> +<p> +Одне з припущень полягає в тому, що у програмних компаніях є незаперечне +природне право володіти програмами і тим самим володіти владою над всіма +користувачами цих програм. (Якщо б це було природним правом, то незалежно +від того, скільки шкоди це завдає суспільству, ми не могли б заперечувати.) +Цікаво, що конституція США та юридична традиція відкидають цю точку зору; +авторське право не є природним, це штучна монополія, введена державою, яка +обмежує природне право користувачів копіювати.</p> +<p> +Інше невисловлене припущення полягає в тому, що єдине, що важливо в +програмі — це те, яку роботу вона дозволяє вам виконувати; що +нас, користувачів комп'ютерів, не повинно турбувати, якого роду суспільство +нам дозволено мати.</p> +<p> +Третє припущення полягає в тому, що у нас не було би програм, якими можна +було б користуватися (чи ніколи не з'явилося б програми для виконання тієї +чи іншої конкретної задачі), якщо б ми не запропонували компанії владу над +користувачами цієї програми. Це припущення, можливо, здавалося +правдоподібним до того, як рух за вільне програмне забезпечення +продемонстрував, що ми можемо зробити безліч корисних програм, не накладаючи +на них ланцюгів.</p> +<p> +Якщо ми відхиляємо ці припущення і судимо про ці питання на основі моралі +звичайного здорового ґлузду, віддаючи пріоритет користувачам, то ми +приходимо до зовсім інших висновків. Користувачі комп'ютерів повинні бути +вільні змінювати програми під свої потреби і обмінюватися програмами, тому +що допомога іншим людям становить основу суспільства.</p> +<p> +Тут недостатньо місця для докладного викладу причин, що призводять до цього +висновку, тому я відсилаю читача до сторінок <a +href="/philosophy/why-free.html"> +http://www.gnu.org/philosophy/why-free.html</a> та <a +href="/philosophy/free-software-even-more-important.html"> +http://www.gnu.org/philosophy/free-software-even-more-important.html</a>. +</p> + +<h3>Твердий моральний вибір</h3> +<p> +Оскільки моя громада зникла, я не міг продовжувати жити, як раніше. Замість +цього переді мною постав твердий моральний вибір.</p> +<p> +Найлегше було приєднатися до світу невільного програмного забезпечення, +підписуючи договори про нерозголошення і обіцяючи не допомагати своєму +братові-хакеру. Швидше за все, я також став би розробляти програми, які +випускали б на умовах нерозголошення, збільшуючи таким чином тиск на інших +людей, щоб вони теж зрадили своїх побратимів.</p> +<p> +Я міг би заробляти на цьому гроші, і можливо, мені було б цікаво писати +програми. Але я знав, що в кінці своєї кар'єри я озирнуся на минулі роки, в +які я будував стіни, щоб роз'єднати людей, і відчую, що я провів своє життя, +роблячи світ гіршим.</p> +<p> +Я вже відчув на собі, що буває, якщо інші підписують договір про +нерозголошення, коли хтось відмовився дати мені і ЛШІ вихідний текст +програми управління нашим принтером. (Відсутність певних функцій у цій +програмі призводило до того, що робота з цим принтером просто +виводила з себе.) Тому я не міг сказати собі, що договори +про нерозголошення — це щось невинне. Я дуже розлютився, +коли він відмовився поділитися з нами; я не міг встати на його місце і +робити те саме щодо всіх інших.</p> +<p> +Іншою можливістю, простою, але неприємною, була б можливість покинути галузь +обчислювальної техніки. В цьому випадку мої здібності не пішли б на шкоду, +але вони все-таки пропали даремно. Я не був би винен в роз'єднанні і +обмеженні користувачів комп'ютерів, але тим не менш це відбувалося б.</p> +<p> +Отож, я шукав спосіб, яким програміст міг би робити щось хороше. Я запитав +себе, чи не було програми або програм, які я міг би написати з тим, щоб +спільнота знову стала можливою.</p> +<p> +Відповідь була ясна: що було потрібно насамперед — це операційна +система. Ці програми життєво важливі для того, щоб приступити до +користування комп'ютером. Якщо є операційна система, то можна робити багато; +без неї на комп'ютері не можна працювати взагалі. З вільною операційною +системою у нас знову могло б бути спільнота співпрацюючих +хакерів — і ми могли б запрошувати будь-кого приєднатися до +нас. І кожний був би в змозі користуватися комп'ютером, не починаючи з +змови, яка позбавляє його друзів.</p> +<p> +У мене як у розробника операційної системи були потрібні для цієї роботи +навички. Тому, хоча не міг твердо розраховувати на успіх, я усвідомлював, що +сама доля вибрала мене для цієї справи. Я вирішив зробити систему сумісною з +Unix, щоби вона була переносна і щоб користувачі Unix могли легко перейти на +неї. Назва “GNU” була обрана через гакерську традицію як +рекурсивне скорочення фрази “GNU's Not Unix” (Ґну не +Юнікс). Вона вимовляється як <a href="/gnu/pronunciation.html">один склад з +українським ґ</a>.</p> +<p> +Операційна система означає не тільки ядро, якого ледве достатньо для +виконання інших програм. У сімдесяті роки XX століття в кожну +операційну систему, що заслуговує цієї назви, входили командні оболонки, +асемблери, компілятори, інтерпретатори, налагоджувачі, текстові редактори, +поштові програми та багато іншого. Вони були в ITS, вони були в Multics, +вони були в VMS, вони були і в Unix. Вони будуть і в операційній системі +GNU.</p> +<p> +Пізніше я почув такі слова, приписувані Хілелу (1):</p> + +<blockquote><p> + Якщо я не за себе, хто буде за мене?<br /> + Якщо я тільки за себе, хто я такий?<br /> + Якщо не зараз, то коли? +</p></blockquote> +<p> +Рішення почати проект GNU було засноване на схожому уявленні.</p> +<p> +(1) Як атеїст я не є послідовником будь-яких релігійних лідерів, але іноді я +виявляю, що захоплююся тим, що сказав хто-небудь з них.</p> + +<h3>Вільний від слова воля</h3> +<p> +Термін “вільна програма” іноді розуміють невірно — +він не має ніякого відношення до вартості. Він відноситься до волі. Таким +чином, ось визначення вільної програми.</p> + +<p>Програма вільна для вас, конкретного користувача, якщо:</p> + +<ul> + <li>Ви вільні виконувати програму, як вам завгодно, в будь-яких цілях.</li> + + <li>Ви вільні змінювати програму під свої потреби. (Щоб ця можливість була +практично здійсненна, у вас повинен бути доступ до початкового тексту, +оскільки вносити зміни в програму без вихідного тексту надзвичайно важко.)</li> + + <li>Ви вільно перерозповсюджувати копії, безкоштовно або за гроші.</li> + + <li>Ви вільні поширювати змінені версії програми так, щоб суспільство могло +отримувати користь від ваших поліпшень.</li> +</ul> +<p> +Оскільки “вільний” відноситься до волі, а не вартості, між +продажем копій і вільними програмами немає суперечності. Насправді свобода +продавати копії життєво важлива: збірники вільних програм, продаються на +компакт-дисках, важливі для спільноти, і їх продаж — важливий +спосіб отримати кошти на розвиток вільних програм. Таким чином, програма, +яку люди не можуть включати в ці збірники, не є вільною.</p> +<p> +Неоднозначність слова “вільний” привела до довгих пошуків +альтернатив, але ніхто не знайшов кращого терміна. В англійській мові більше +слів і нюансів, ніж в будь-якій іншій, але в ній не вистачає простого +однозначного слова, яке означає “вільний” від слова “ +воля” найближче до цього значення підходить слово +“розкутий”. Такі альтернативи, як “ звільнений”, +“воля” (“програми волі”) і “відкритий”, +мають або невірне значення, або якийсь інший недолік.</p> + +<h3>Програми GNU і система GNU</h3> +<p> +Розробка цілої системи - це дуже великий проект. Щоб зробити це досяжним, я +вирішив адаптувати і застосовувати, де тільки можливо, існуючі частини +вільних програм. Наприклад, я з самого початку вирішив застосовувати TeX в +якості основної програми форматування тексту; через кілька років я вирішив +скористатися системою X Window замість того, щоб писати ще одну віконну +систему для GNU.</p> +<p> +В результаті цих та інших подібних цим рішенням система GNU — це +не те ж саме, що збірка всіх програм GNU. Система GNU включає програми, які +не є програмами GNU програми, які розроблені іншими людьми і +проектами у їх власних цілях, але якими ми можемо скористатися, тому що вони +вільні.</p> + +<h3>Початок проекту</h3> +<p> +У січні 1984 року я звільнився з MIT і почав писати програми GNU. Піти +з MIT було необхідно, щоб інститут не зміг перешкодити поширенню GNU в +якості вільних програм. Якби я залишився в штаті, інститут міг би заявити, +що робота належить йому, і нав'язати свої власні умови поширення або навіть +перетворити роботу у пакет невільних програм. Я не мав наміру виконати +велику роботу тільки, щоб потім побачити, як вона стане непотрібною для +того, заради чого вона задумувалась створення нового громади +обміну програмами.</p> +<p> +Проте професор Уїнстон, тодішній керівник ЛШІ, люб'язно запросив мене +продовжувати користуватися ресурсами лабораторії.</p> + +<h3>Перші кроки</h3> +<p> +Незабаром після організації проекту GNU я почув про Набір вільного +університету для компіляторів відомого також як VUCK. (Голландське слово +“вільний” пишеться через <em>v</em>.) Це був компілятор, +спроектований для роботи з багатьма мовами, включаючи Сі і Паскаль, і для +підтримки багатьох цільових машин. Я написав його автору і запитав, чи не +може GNU скористатися цим компілятором.</p> +<p> +Він відповів з насмішкою, заявивши, що університет вільний, а +компілятор ні. Таким чином, я вирішив, що моєю першою програмою +для проекту GNU стане багатомовний багатоплатформний компілятор.</p> +<p> +Сподіваючись уникнути необхідності писати весь компілятор самому, я дістав +вихідний текст компілятора мови Пастель. Це був багатоплатформний +компілятор, розроблений в Ліверморській лабораторії Лоуренса. Він +підтримував розширену версію мови Паскаль, задуману як системну мову +програмування, і був написаний на цій мові. Я додав інтерфейс для Сі і почав +переносити його на комп'ютер Motorola 68000. Але мені довелося кинути це, +коли я виявив, що компілятору потрібно багато мегабайт стекового простору, а +доступна система Unix 68000 допускала тільки 64k.</p> +<p> +Потім я усвідомив, що компілятор Пастеля функціонував, перетворюючи весь +вхідний файл в синтаксичне дерево, переводячи все дерево в ланцюжок “ +інструкцій”, а потім генеруючи весь вихідний файл, не звільняючи +пам'ять ні на жодному етапі. В цей момент я прийшов до висновку, що мені +доведеться написати новий компілятор з нуля. Новий компілятор відомий як +<abbr title="GNU Compiler Collection">GCC</abbr>; з компілятора Пастеля в +ньому нічого не використовується, але мені вдалося адаптувати та +використовувати препроцесор Сі, який я написав. Але це сталося кілька років +потому; спочатку я працював над GNU Emacs.</p> + +<h3>GNU Emacs</h3> +<p> +Я почав працювати над GNU Emacs у вересні 1984 року, і на початку +1985 року ним можна було починати користуватися. Це дозволило мені +почати користуватися системами Unix для редагування; оскільки вчитися +користування vi або ed мені було не цікаво, до цього я проводив редагування +на інших видах машин.</p> +<p> +У цей момент у людей почало виникати бажання користуватися GNU Emacs, що +поставило питання про те, як його поширювати. Звичайно, я помістив його на +сервері анонімного ftp на комп'ютері MIT, яким я користувався. (Цей +комп'ютер, prep.ai.mit.edu, став, таким чином, основним сайтом ftp для +поширення GNU; коли через кілька років його списали, ми перенесли це ім'я на +свій новий сервер ftp. Але в той час багато зацікавлених людей не були в +Інтернеті і не могли отримати копію з ftp. Отже, питання було в тому, що +мені їм казати?</p> +<p> +Я міг би сказати: “Знайдіть знайомого, у якого є мережа і який зробить +вам копію”. Або я міг би робити те, що я робив з початковим Emacs для +PDP-10 сказати їм: “Надішліть мені стрічку і конверт з +маркою та зворотною адресою, і я перешлю вам її з записаним на ній +Emacs”. Але у мене не було роботи, і я шукав способи заробляти на +вільних програмах. Так що я оголосив, що буду висилати стрічку всім, кому +вона потрібна, за 150 доларів. Таким чином я приступив до комерційного +поширення вільних програм і став предтечею компаній, які в наші дні +поширюють цілі системи GNU/Linux.</p> + +<h3>Для кожного користувача програма вільна?</h3> +<p> +Якщо програма вільна, коли вона виходить з рук автора, це не обов'язково +означає, що вона буде вільною для всякого, у кого є її копія. Наприклад, <a +href="/philosophy/categories.html#PublicDomainSoftware">програми +в суспільному надбанні</a> (програми, на які не поширюється авторське +право) вільні; але будь-хто може зробити невільну модифікацію такої +програми. Подібним чином, багато вільних програм знаходяться під дією +авторського права, але вони поширюються під простими необмежувальними +ліцензіями, які допускають невільні модифікації.</p> +<p> +Хрестоматійною ілюстрацією цієї проблеми є система X Window. Розроблена +в MIT і випущена як пакет вільних програм під необмежувальною ліцензією, +вона незабаром була освоєна різними комп'ютерними компаніями. Вони додали X +до своїх невільних систем Unix, поставляючи її тільки в двійковому вигляді, +і поширили на неї той самий договір про нерозголошення. Ці копії X були +не більше вільні, ніж Unix.</p> +<p> +Розробники системи X Window не вважали це проблемою — вони +цього чекали, і це відповідало їхнім намірам. Їх метою була не воля, а +тільки “успіх”, який визначається як “велике число +користувачів”. Їм було все одно, чи є у цих користувачів воля; вони +дбали тільки про те, щоб користувачі були численні.</p> +<p> +Це призвело до парадоксальної ситуації, за якої різні способи підрахунку +кількості волі дають різні відповіді на питання чи вільна програма? Якби ви +судили на підставі волі, що надається умовами ліцензії MIT, то ви б сказали, +що X вільна. Але якщо б ви міряли волю середнього користувача X, вам +довелося б сказати, що вона невільна. Більшість користувачів X працювало з +невільними версіями, які поставлялися з системами Unix, а не з вільною +версією.</p> + +<h3>Копілефт та GNU GPL</h3> +<p> +Метою GNU було дати користувачам волю, а не просто бути популярною. Тому нам +потрібно було застосувати умови розповсюдження, які запобігли б перетворенню +програм GNU у невільні програми. Метод, яким ми користуємося, називається +“копілефтом”.(1)</p> +<p> +Копілефт користується авторським правом, але перевертає його, щоб воно +служило цілям, протилежних тим, для яких воно зазвичай використовується: +замість того, щоб бути засобом обмеження програми, він стає засобом +збереження свободи програми.</p> +<p> +Центральна ідея копілефту полягає в тому, що ми даємо всім дозвіл виконувати +програму, копіювати програму, змінювати програму і поширювати змінені +версії — але не додавати дозвіл свої власні обмеження. Таким +чином, життєво важливі свободи, які визначають “вільну +програму”, гарантовані для кожного, у кого є копія; вони стають +невідчужуваними правами.</p> +<p> +Щоби копілефт був дієвим, змінені версії теж повинні бути вільні. Це +гарантує, що робота, заснована на нашій, стає доступною нашої спільноти, +якщо її публікують. Коли програмісти, які працюють програмістами, безоплатно +покращують програми GNU, саме копілефт не дає їх наймачам сказати: +“Вам не можна обмінюватися цими змінами, тому що ми збираємося +скористатися ними, щоб зробити свою невільну версію цієї програми”.</p> +<p> +Вимога, що зміни повинні бути вільні, істотно, якщо ми хочемо гарантувати +свободу кожного користувача програми. Компанії, які зробили невільні версії +системи X Window, зазвичай вносили зміни, щоб перенести її на свої +системи і свою апаратуру. Ці зміни були малі порівняно з найширшим +охопленням системи X, але вони не були тривіальні. Якби внесення змін +виправдовувало відмову користувачам у свободі, будь-хто легко б скористався +цим виправданням.</p> +<p> +У зв'язку з цим виникає питання про поєднання вільної програми з невільними +вихідними текстами. Таке поєднання неминуче було б невільним; якщо невільною +частини бракує будь-яких свобод, цих свобод бракує і всієї програми в +цілому. Допустити такі сполучення означало б відкрити пролом, достатній, щоб +потопити корабель. Отже, вимога перекрити цю прогалину - критична для +копілефту: все, що додається або поєднується з програмою під копілефтом, має +бути таким, щоб велика комбінована версія також була вільною і щоб на неї +поширювався копілефт.</p> +<p> +Конкретна реалізація копілефту, яку ми застосовуємо в більшості програм +GNU — це загальна громадська ліцензія GNU, або скорочено GNU +GPL. У нас є інші види копілефту, вживані в особливих обставинах. Посібники +GNU також випускаються під копілефтом, але ми користуємося набагато +простішим видом копілефту, тому що для посібників не потрібна уся складність +GNU GPL.(2)</p> +<p> +(1) У 1984 чи 1985 році Дон Хопкінс (юнак з багатою уявою) надіслав +мені листа. На конверті він написав кілька кумедних висловів, зокрема таке: +“Копілефт усі права зареверсовані”. Я скористався +виразом “копілефт ” в якості назви концепції поширення, над якою +я в той час працював.</p> + +<p> +(2) Зараз для документації ми користуємося <a href="/licenses/fdl.html"> +Ліцензією вільної документації GNU </a>.</p> + +<h3>Фонд вільного програмного забезпечення</h3> + +<p>У міру зростання інтересу до користування Emacs зростав, проект GNU стали +залучатися інші люди, і ми вирішили, що пора знову пошукати фонди. Отже, в +1985 році ми створили <a href="http://www.fsf.org/">Фонд вільного +програмного забезпечення</a> (ФВПЗ), благодійну організацію, яка +користується податковими пільгами, для розвитку вільного програмного +забезпечення. ФВПЗ також взяв на себе діяльність по розповсюдженню Emacs на +стрічках; згодом вона доповнилася додаванням на стрічку інших вільних +програм (як GNU, так і не GNU), а також продажем вільних посібників.</p> + +<p>В ті часи дохід ФВПЗ складався здебільшого з прибутку від продажу копій +вільних програм та інших пов'язаних з цим послуг (компакт-дисків з вихідним +текстом, компакт-дисків з двійковими файлами, чудово роздрукованих +посібників — все це зі свободою і змінювати поширювати далі) і +дистрибутивів «люкс» (дистрибутивів, в яких ми транслювали +повний збірник програм для обраної клієнтом платформи). Сьогодні ФВПЗ як і +раніше <a href="http://shop.fsf.org/">продає посібники та інший товар</a>, +але основну частину коштів він отримує з членських внесків. Ви можете +приєднатися до ФВПЗ на <a href="http://fsf.org/join">fsf.org</a>.</p> + +<p>Співробітники Фонду вільного програмного забезпечення написали і +підтримували деяку кількість пакетів програм GNU. Дві найбільш примітні - +бібліотека Сі та командний інтерпретатор. Бібліотека GNU Сі - це те, що +кожна програма, яка працює в системі GNU/Linux, використовує для зв'язку з +Linux. Вона була розроблена штатним співробітником Фонду вільного +програмного забезпечення Роландом Мак-Ґретом. Командний інтерпретатор, який +застосовується в більшості систем GNU/ Linux - це <abbr title="Bourne Again +Shell">BASH</abbr>, Знову оболонка Баурна (1), розроблений співробітником +ФВПЗ Брайєном Фоксом.</p> + +<p>Ми фінансували розробку цих програм, тому що метою проекту GNU були не +тільки кошти або середовище розробки. Нашою метою була повна операційна +система, а ці програми були потрібні для досягнення цієї мети.</p> + +<p>(1) “Знову оболонка Баурна” гра слів, побудована на +назві “Оболонка Баурна” — так називали звичайний +командний інтерпретатор Unix.</p> + +<h3>Підтримка вільних програм</h3> + +<p>Філософія вільного програмного забезпечення відкидає певну широко поширену +ділову практику, але вона не проти підприємництва. Коли підприємства +поважають свободу користувачів, ми бажаємо їм успіху.</p> + +<p>Продаж копій Emacs ілюструє один з різновидів підприємницької діяльності, +заснований на вільних програмах. Коли ФВПЗ взяв цю справу на себе, мені +знадобився інший спосіб заробляти на життя. Я знайшов такий спосіб продажу +послуг, пов'язаних з вільними програмами, які я розробив. Сюди входило +навчання таких предметів, як програмування GNU Emacs, налаштування GCC і +розробка програм (здебільшого — перенесення GCC на нові +платформи).</p> + +<p>Сьогодні кожен з цих видів діяльності практикується деяким числом +корпорацій. Одні поширюють збірники вільних програм на компакт-дисках; інші +продають послуги з підтримки різного рівня, починаючи від відповідей на +запитання користувачів та виправлення помилок і закінчуючи додаванням нових +серйозних функцій. Ми навіть починаємо зустрічати компанії, які займаються +вільними програмами і зосереджені на випуску нових вільних програмних +продуктів.</p> + +<p>Однак будьте уважні деяке число компаній, які асоціюють себе з +терміном “відкритий вихідний код”, насправді засновують свої +підприємства на невільних програмах, які працюють з вільними програмами. Ці +компанії не є компаніями з розробки вільних програм — вони +займаються невільними програмами, та продукти їх заманюють користувачів геть +від свободи. Вони називають ці програми “пакетами додаткової +цінності”. Це показує, які цінності вони хотіли б змусити нас +засвоїти: пріоритет зручності над свободою. Якщо ми цінуємо свободу більше, +ми повинні називати ці пакети “пакетами з дефіцитом свободи”.</p> + +<h3>Технічні цілі</h3> + +<p>Основна мета GNU - бути вільним програмним забезпеченням. Навіть якщо б у +GNU не було технічних переваг перед Unix, у неї була б соціальна перевага - +дозвіл користувачам співпрацювати, і етична перевага - повага свободи +користувача.</p> + +<p>Але було природно застосовувати в роботі відомі стандарти хорошої +практики наприклад, динамічне розміщення структур даних, щоб +уникнути довільних фіксованих обмежень на розмір, або обробку всіх можливих +8-розрядних кодів скрізь, де це має сенс.</p> + +<p>На додаток, ми відмовилися від властивої Unix оптимізації під +невеликірозміри пам'яті, вирішивши не підтримувати 16-розрядні машини (було +ясно, що 32-розрядні машини будуть нормою до того часу, поки система GNU +будезавершена), і не намагатися знизити споживання пам'яті, якщо тільки воно +неперевищувало мегабайта. У програмах, для яких обробка дуже великихфайлів +не була життєво важлива, ми рекомендували програмістам читати весьвхідний +файл в пам'ять, а потім сканувати його вміст, не турбуючись +провведення-виведення.</p> + +<p>Завдяки цим рішенням багато програм GNU змогли перевершити свої аналогиз +Unix по надійності і швидкості.</p> + +<h3>Подаровані комп'ютери</h3> + +<p>По мірі того, як репутація проекту GNU зростала, люди стали пропонувати в +дар проекту машини під управлінням Unix. Вони були дуже корисні, тому що +найпростіший способом розробки компонентів GNU полягав у виконанні цього в +системі Unix і замінювати компоненти цієї системи один за іншим. Але у +зв'язку з цим виникла етична проблема: чи вірним є те, що у нас взагалі була +копія Unix.</p> + +<p>Unix була (і залишається) невільною, а згідно філософії проекту GNU нам не +слід користуватися невільними програмами. Але застосувавши той же хід +міркувань, який приводить до висновку, що насильство з метою самозахисту +виправдане, я зробив висновок, що застосування невільного пакету законне, +коли це критично для розробки вільної заміни, яка допомогла б іншим +припинити користуватися цим невільним пакетом.</p> + +<p>Але хоча це було виправдане зло, все-таки це було зло. Сьогодні у насбільше +немає ніяких копій Unix, тому що ми замінили їх на вільніопераційні +системи. Якщо ми не могли замінити операційну систему машинина вільну, ми +замість цього замінювали машину.</p> + +<h3>Список завдань GNU</h3> + +<p>У міру здійснення проекту GNU і збільшення числа знайдених або розроблених +системних компонентів в якийсь момент стало корисно скласти список +неусунених прогалин. Ми користувалися ним для набору розробників, які б +писали відсутні частини. Цей список став відомий як “Список завдань +GNU”. На додаток до відсутніх компонентів Unix ми заносили туди різні +інші корисні проекти з написання програм і документації, які, як ми думали, +зобов'язана утримувати по-справжньому повна система.</p> + +<p>Сьогодні (1) у “Списку завдань GNU” навряд чи залишилися +які-небудь компоненти Unix всі ці завдання були виконані, крім +кількох неістотних. Але список містить багато проектів, які хтось міг би +назвати “програмами (застосунками)”. Будь-яку програму, +привабливу більше, ніж для вузького класу користувачів, було б корисно +додати до операційної системи.</p> + +<p>У список завдань включаються навіть гри — і так було з самого +початку.В Unix входили ігри, тому у GNU вони, природно, теж повинні +входити. Аледля ігор проблема сумісності не стояла, тому ми не повторювали +списокігор, які були в Unix. Замість цього ми записали цілий спектр різного +родуігор, які могли б сподобатися користувачам.</p> + +<p>(1) Це було написано в 1998 році. Із 2009 року ми більше не підтримуємо +довгий список завдань. Співтовариство розробляє вільні програми так швидко, +що ми не можемо навіть відслідковувати їх усі. Замість цього у нас є список +високопріоритетних проектів - набагато коротший список проектів, до +здійснення яких ми хочемо заохотити людей перш за все.</p> + +<h3>Бібліотечна GNU GPL</h3> + +<p>Бібліотека GNU Сі використовує особливий різновид копілефту, який +називається Бібліотечною стандартною громадською ліцензією GNU (1), яка +дає дозвіл компонувати з цією бібліотекою невільні програми. Навіщо був +зроблений виняток?</p> + +<p>Це не було справою принципу; немає принципу, за ким невільні програмні +продукти мають право включати в себе наші програми. (Навіщо вносити внесок у +проект, в основі якого лежить відмова ділитися з нами результатами?) +Застосування LGPL для бібліотеки Сі або для будь-якої іншої бібліотеки - це +питання стратегії.</p> + +<p>Бібліотека Сі виконує загальну задачу; будь-яка невільна система або +компілятор поставляється з бібліотекою Сі. Отже, якщо б ми зробили свою +бібліотеку Сі доступною тільки для вільних програм, то це не надало б +вільним програмами ніякої переваги — це тільки створило б стимул +не користуватися нашою бібліотекою.</p> + +<p>Для однієї системи це не вірно: в системі GNU (у тому числі GNU/Linux) +бібліотека GNU Сі єдина бібліотека Сі. Тому умови поширення +бібліотеки GNU Сі визначають, чи можна скомпілювати невільну програму для +системи GNU. Немає етичної причини, по якій слід дозволяти невільні програми +в системі GNU, але зі стратегічної точки зору здається, що їх заборона +сильніше відвертала б людей від користування системою GNU, ніж заохочувала б +розробляти вільні програми. Ось чому застосування Бібліотечної +GPL гарне стратегічне рішення для бібліотеки Сі.</p> + +<p>Для інших бібліотек стратегічне рішення потрібно приймати окремо для кожного +випадку. Коли бібліотека вирішує спеціальну задачу, яка може допомогти в +написанні програм певних видів, то якщо випустити її під GPL, обмежуючи лише +вільними програмами, це буде одним із способів допомогти розробникам інших +вільних програм, надаючи їм перевагу перед невільним програмним +забезпеченням.</p> + +<p>Розглянемо GNU Readline, бібліотеку, розроблену, щоб реалізувати редагування +командного рядка для BASH. Readline випускається під звичайною GNU GPL, а не +Бібліотечною GPL. Це, можливо, і звужує застосування Readline, але для нас +це не втрата. У той же час щонайменше один корисний додаток зробили вільною +програмою саме для того, щоб він міг використовувати Readline, а це реальний +виграш для спільноти.</p> + +<p>У розробників невільних програм є переваги, що надаються грошима; +розробникам вільних програм потрібно створювати переваги один для одного. Я +сподіваюся, що настане день, коли у нас буде великий збірник бібліотек під +GPL, у яких немає аналогів, доступних для невільних програм. Цей збірник +буде надавати корисні модулі як будівельних блоків для нових вільних +програм, доповнюватиметься та з часом стане серйозним важелем для подальшого +розвитку вільних програм.</p> + +<p>(1) Ця ліцензія зараз називається Меншою стандартною громадською ліцензією +GNU, щоб не наводити на думку, ніби всі бібліотеки зобов'язані користуватися +нею. Подробиці див. у статті <a +href="/philosophy/why-not-lgpl.html">“Чому вам не слід застосовувати +Меншу GPL для своєї наступної бібліотеки”</a>.</p> + +<h3>Творча нетерплячка?</h3> +<p> +Ерік Реймонд каже, що “будь-яка хороша робота з програмування +починається з задоволення особистої творчої нетерплячки +розробника”. Може бути, іноді так і відбувається, але багато важливих +програм GNU були розроблені для того, щоб отримати повну вільну операційну +систему. Їх породило стратегічне планування, а не імпульс.</p> +<p> +Наприклад, ми розробили бібліотеки GNU Сі, тому що системі типу Unix +потрібна бібліотека Сі, BASH тому що в системі типу Unix +потрібен командний інтерпретатор, GNU tar тому що в системі типу +Unix потрібна програма tar. Те ж саме вірно і для моїх власних +програм — компілятор GNU Сі, GNU Emacs і GNU Make. </p> +<p> +Деякі програми GNU розроблені, щоб боротися з конкретними загрозами нашій +волі. Зокрема, ми розробили gzip, щоб замінити програму Compress, яка була +втрачена для суспільства через патенти на LZW. Ми знайшли людей для розробки +Lesstif, а пізніше організували <abbr title="GNU Network Object Model +Environment">GNOME</abbr> і Harmony, щоб вирішувати проблеми, викликані +певними невільними бібліотеками (див. нижче). Ми розробляємо GNU Privacy +Guard, щоб замінити популярну невільну програму шифрування, тому що +користувачі не повинні вибирати між конфіденційністю і свободою.</p> +<p> +Звичайно, у людей, які писали ці програми, з'являвся інтерес до цієї роботи, +і різні люди додали до цих програм багато можливостей для задоволення своїх +власних потреб та інтересів. Але це не причина існування цих програм.</p> + +<h3>Несподівані розробки</h3> +<p> +На початку проекту GNU я уявляв собі, що ми розробимо всю систему GNU, а +потім випустимо її цілком. Але вийшло по-іншому.</p> +<p> +Оскільки кожен компонент системи GNU був реалізований в системі Unix, кожен +компонент міг працювати в системах Unix задовго до появи повної системи +GNU. Деякі з цих програм стали популярними, і користувачі почали розширювати +і переносити їх на різні несумісні версії Unix, а іноді і на +інші системи.</p> +<p> +У цьому процесі ці програми ставали набагато ефективніші і залучали +фінансові, так і людські ресурси в проект GNU. Але це також, ймовірно, +віддалило завершення мінімальної працюючої системи на декілька років, +оскільки час розробників GNU йшло на підтримку цих перенесених версій і +додавання можливостей до існуючих компонентів, замість того щоб переходити +до написання одного відсутнього компонента за іншим.</p> + +<h3>GNU Hurd</h3> +<p> +До 1990 року система GNU була майже завершена; єдиним серйозним +відсутнім компонентом було ядро. Ми вирішили реалізувати своє ядро як збірку +серверних процесів, що виконуються на Mach. Mach —мікроядро, яке +розроблялося в Університеті Карнегі-Меллона, а потім — в +Університеті Юти; GNU Hurd збірка серверів (тобто табун GNU), +які працюють на Mach і виконують різні завдання ядра Unix. Початок розробки +віддалився, бо ми чекали, коли Mach випустять в якості вільної програми, як +було обіцяно.</p> +<p> +Однією з причин, по яких ми обрали таку архітектуру, було бажання уникнути +того, що здавалося найважчим в цій роботі: налагоджувати програму ядра, не +маючи для цього зневадника рівня вихідного тексту. Ця частина роботи була +виконана в Mach, і ми збиралися налагоджувати сервери Hurd як користувацькі +програми з допомогою GDB. Але на те, щоб зробити це можливим, пішло море +часу, а багатопотокові сервери, які розсилали один одному повідомлення, +виявилися дуже важкими в налагодженні. Досягнення стабільної роботи Hurd +розтягнулося на довгі роки.</p> + +<h3>Alix</h3> +<p> +Спочатку не передбачалося, що ядро GNU буде називатися Hurd. Перша назва +була “Alix” на честь жінки, яка була в той час моєю +коханою. Вона, будучи системним адміністратором Unix, звернула увагу, що її +ім'я укладається в звичайну схему найменування версій системи Unix; жартома +вона сказала своїм друзям: “кому-небудь слід було б назвати ядро в мою +честь”. Я нічого не відповів, але вирішив зробити їй сюрприз, назвавши +ядро “Alix”.</p> +<p> +Але згодом становище змінилося. Майкл (тепер Томас) Бушнелл, головний +розробник ядра, волів назву “Hurd” і переніс назву Alix на певну +частину ядра ту, що перехоплювала системні виклики та обробляла +їх, розсилаючи повідомлення серверів Hurd.</p> +<p> +Згодом ми з Елікс розійшлися, а вона змінила ім'я; незалежно від цього +архітектура Hurd змінилася так, що бібліотека Сі стала розсилати +повідомлення серверів безпосередньо, і в результаті компонент Alix зник з +системи.</p> +<p> +Але до того, як все це сталося, її знайомий натрапив на назву +“Alix” у вихідному тексті Hurd і згадав про це в розмові з +нею. Так що можливість знайти ядро, назване на її честь, у неї була.</p> + +<h3>Linux та GNU/Linux</h3> +<p> +GNU Hurd непридатне для повсякденного користування і ми не знаємо, чи буде +воно коли-небудь придатне. У архітектурного рішення, прийнятого на основі +потенційних можливостей, є проблеми, що випливають безпосередньо з гнучкості +архітектури і незрозуміло, чи можна їх вирішити.</p> + +<p> +На щастя, є інше ядро. У 1991 року Лінус Торвальдс розробив сумісне з +Unix ядро і назвав його Linux. Спершу воно було невільне, але у +1992 році він зробив його вільною програмою; поєднання Linux з не +зовсім повною системою GNU дало повну вільну операційну +систему. (Звичайно, поєднання було само по собі великою роботою.) Саме +завдяки Linux ми можемо сьогодні по справжньому працювати на одній з версій +системи GNU.</p> +<p> +Ми називаємо цю версію системи “<a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a>”, щоб показати її як +комбінацію системи GNU та Linux в якості ядра. Будь ласка, не набувайте +звички називати всю систему “Linux”, позаяк це означає +приписувати нашу роботу комусь іншому. <a href="/gnu/gnu-linux-faq.html"> +Згадуйте, будь ласка, належним чином і нас</a>.</p> + +<h3>Виклики у майбутньому</h3> +<p> +Ми довели, що ми здатні розробляти широкий спектр вільних програм. Це не +означає, що ми непереможні і нестримні. Кілька перешкод вносять +невизначеність у наше майбутнє; подолання їх потребує непохитної стійкості і +наполегливості, іноді протягом довгих років. Це вимагає рішучості, яку +виявляють люди, коли вони цінують свою свободу і не дають нікому забрати її.</p> +<p> +У наступних чотирьох розділах обговорюються ці виклики.</p> + +<h3>Секретна апаратура</h3> +<p> +У виробників апаратної начинки спостерігається зростаюча тенденція зберігати +специфікації обладнання в секреті. Це ускладнює написання вільних драйверів, +потрібних для того, щоб Linux і XFree86 могли підтримувати нову +апаратуру. Сьогодні у нас є повні вільні системи, але у нас не буде їх +завтра, якщо ми не зможемо підтримувати завтрашні комп'ютери.</p> +<p> +Наявні два способи подолання цієї проблеми. Програмісти можуть проводити +зворотню розробку, щоб з'ясувати, як підтримувати цю апаратуру. Решта з нас +можуть обирати апаратуру, яка підтримується вільними програмами; по міру +того, як наші ряди будуть поповнюватися, зберігати специфікації в секреті +буде ставати катастрофічно невигідно.</p> +<p> +Зворотна розробка - велика робота; чи будуть у нас програмісти, рішучості +яких вистачило б на її здійснення? Так, якщо ми виховаємо стійку +переконаність, що вільні програми - справа принципу, а закриті драйвери +неприпустимі. Чи багато хто з нас витратить зайві гроші або хоча б трохи +часу, щоб ми могли користуватися вільними драйверами? Так, якщо рішучість +володіти свободою не буде рідкістю.</p> +<p> +(Зауваження 2008 року: ця проблема також стосується BIOS. Існує вільна BIOS, +<a href="http://www.libreboot.org/">LibreBoot</a>(дистрибутив coreboot); +проблема полягає в отриманні специфікацій на машини, щоб LibreBoot міг їх +підтримувати без невільних ляпок.)</p> + +<h3>Невільні бібліотеки</h3> +<p> +Невільна бібліотека, яка працює під управлінням вільних операційних систем, +діє як пастка для розробників вільних програм. Привабливі особливості +бібліотеки - це приманка, якщо ви користуєтеся бібліотекою, ви потрапляєте в +пастку, бо ваша програма не може бути корисною частиною вільної операційної +системи. (Строго кажучи, ми могли б приєднати вашу програму, але вона не +буде <em>працювати</em>, якщо їй буде бракувати бібліотеки.) Гірше того: +якщо програма, яка користується невільною бібліотекою, стає популярною, вона +може заманити в пастку інших нічого не підозрюючих програмістів.</p> +<p> +Першим випадком цієї проблеми стала бібліотека Motif, ще у +вісімдесятих. Хоча вільних операційних систем ще не існувало, було ясно, +якою проблемою стане для них Motif згодом. Проект GNU відповів двома +заходами: він просив окремих розробників вільних програм підтримувати вільні +бібліотеки елементів управління X, а не тільки Motif, і просив знайти +кого-небудь, хто написав би вільну заміну Motif. Робота зайняла багато +років; Lesstif, розроблена групою “Голодні програмісти”, стала +достатньо ефективною, щоб підтримувати більшість додатків Motif, тільки +в 1997 році.</p> +<p> +Між 1996 і 1998 роками інша невільна бібліотека графічного інтерфейсу +користувача, названа Qt, застосовувалася для значного масиву вільних програм +у графічному середовищі <abbr title="K Desktop Environment">KDE</abbr>.</p> +<p> +Вільні системи GNU/Linux були не в змозі користуватися KDE, тому що ми не +могли користуватися цією бібліотекою. Однак деякі комерційні постачальники +систем GNU/Linux, які не дотримувалися вільних програм суворо, додавали KDE +свої системи отримуючи систему з підвищеними можливостями, але +із зниженою свободою. Група KDE активно заохочувала інших програмістів +застосовувати Qt, і мільйони нових користувачів Linux ніколи не осявала +думка, що тут є якась проблема. Становище було дуже сумним.</p> +<p> +Спільнота вільного програмного забезпечення відповіло на проблему +двомазаходами: середовищем GNOME і бібліотекою Harmony.</p> +<p> +GNOME, Мережеве об'єктне модельне середовище GNU - проект графічного +середовища GNU. Започаткований у 1997 році Мігелем де Іказа і підтриманий +Red Hat Software GNOME поклав собі за мету надати схожі засоби графічного +середовища, але з застосуванням виключно вільних програм. У нього є і +технічні переваги, такі, як підтримка кількох мов, а не тільки Сі++. Але +головним його призначенням була свобода: не потрібно було користуватися +жодними невільними програмами.</p> +<p> +Harmony - сумісна бібліотека для заміни, спроектована для того, аби було +можливо виконувати програми KDE без Qt.</p> +<p> +У листопаді 1998 року розробники Qt оголосили про зміну ліцензії, яка, +коли вона буде проведена, повинна зробити Qt вільною. Це неможливо довести, +але я думаю, що частково це було викликано рішучим відгуком спільноти на +проблему, яку породила Qt, коли була невільною. (Нова ліцензія незручна й +несправедлива, тому до цих пір бажано уникати Qt.)</p> +<p> +[Наступне зауваження: у вересні 2000 року Qt була випущена під GNU GPL, що, +по суті, вирішило цю проблему.]</p> +<p> +Як ми відповімо на таку спокусливу невільну бібліотеку? Чи буде уся громада +розуміти необхідність уникати пастки, чи багато з нас проміняє свободу на +зручність і породять серйозну проблему? Наше майбутнє залежить від нашої +філософії.</p> + +<h3>Патенти на програми</h3> +<p> +Найнебезпечніша загроза, що постала перед нами, виходить від патентів на +програми, які можуть виносити алгоритми та функції програм за межі вільного +програмного забезпечення на термін до двадцяти років. Заявки на патенти на +алгоритм стиснення LZW були подані в 1983 році, і ми досі не можемо +випускати вільні програми для створення справжніх стиснутих файлів GIF. [На +2009 рік термін дії патентів минув.] У 1998 році вільну програму +для створення стиснутого звукозапису у форматі <abbr title="MPEG-1 Audio +Layer 3">MP3</abbr> вилучили з дистрибутиву через боязнь патентного +позову. [На 2017 рік термін дії цих патентів минув. Ось як довго нам +довелося чекати.] +</p> +<p> +Наявні два способи боротьби з патентами: можна віднайти докази того, що +патент недійсний або можна шукати альтернативні способи вирішення +завдання. Але кожен з цих методів працює тільки іноді; коли не допомагає ні +те, ні інше, патент може примусити всі вільні програми миритися з +відсутністю якоїсь особливості, яку хочуть користувачі. Через певний час дія +патентів мине, але що нам робити до цього?</p> +<p> +Ті з нас, хто цінує вільні програми заради свободи, все одно залишаться з +вільними програмами. При виконанні роботи ми будемо обходитися без +запатентованих особливостей. Але люди, які цінують вільні програми тому, що +очікують від них технічної переваги, ймовірно, скажуть, що програми не +виправдали сподівань, коли патент затримає їх розвиток. Таким чином, хоча +корисно говорити про практичну ефективність “ базарної” схеми +розробки, надійність і ефективність якихось вільних програм, ми не повинні +на цьому зупинятися. Ми повинні говорити про свободу і принципи.</p> + +<h3>Вільна документація</h3> +<p> +Найбільший дефіцит, який відчувають наші вільні операційні системи, полягає +не в програмах — він полягає в нестачі хороших вільних +посібників, які ми можемо включати в свої системи. Документація +істотна частина будь-якого пакета програм; коли у важливого пакету програм +немає хорошого вільного посібника, це серйозну упущення. Сьогодні у нас +багато таких прогалин.</p> +<p> +Вільна документація, як і вільні програми, відрізняється свободою, а не +вартістю. Критерій свободи посібника майже збігається з критерієм свободи +програми: це питання надання всім користувачам певних свобод. Поширення (в +тому числі комерційний продаж) повинне бути дозволено, в електронному +вигляді та на папері, щоб посібник міг супроводжувати кожну копію програми.</p> +<p> +Дозвіл вносити зміни також життєво важливий. Взагалі я не вважаю, що +важливо, щоб людям було дозволено змінювати будь-якого роду статті і +книги. Наприклад, я не думаю, що ви або я зобов'язані давати дозвіл +змінювати такі статті, як ця, що описує наші дії і наші погляди.</p> +<p> +Але є окрема причина, по якій свобода зміни критична для документації +вільних програм. Коли люди здійснюють своє право змінювати програми і +додають або змінюють її особливості, якщо вони свідомі, то вони будуть +змінювати також посібники, щоб надати зміненій програмі точну і корисну +документацію. Невільний посібник, який не дозволяє програмістам бути +свідомими і виконати роботу до кінця, не відповідає потребам нашої +спільноти.</p> +<p> +Деякого роду обмеження на те, як вносяться зміни, не становлять +проблеми. Наприклад, вимоги зберігати зауваження про авторські права +первісного автора, умови розповсюдження або список авторів цілком +допустимі. Також не становить проблеми вимога включати у змінені версії +зауваження про те, що вони були змінені, і навіть вимога про збереження +цілих розділів в незмінному вигляді (до тих пір, поки ці розділи присвячені +нетехнічним питанням). Такого роду обмеження не становлять проблеми, тому +що вони не заважають свідомому програмісту допрацьовувати посібник у +відповідності із змінами в програмі. Іншими словами, вони не перешкоджають +спільноті вільного програмного забезпечення користуватися посібником у +повному обсязі.</p> +<p> +Однак повинна бути можливість змінювати увесь <em>технічний</em> вміст +посібника, а потім поширювати результат на всіх звичайних носіях по всім +звичайним каналам; в іншому випадку такі обмеження заважають нашій +спільноті, бо посібник не вільний і нам потрібно інший посібник.</p> +<p> +Чи вистачить у розробників вільних програм обізнаності та рішучості на те, +щоб створити увесь спектр вільних посібників? У цьому випадку наше майбутнє +знову залежить від філософії.</p> + +<h3>Ми повинні говорити про свободу</h3> +<p> +За сьогоднішніми оцінками існує десять мільйонів користувачів систем +GNU/Linux, таких як Debian GNU/Linux і Red Hat +“Linux”. Вільні програми набули такі практичні переваги, що +користувачі гуртуються навколо них по чисто практичних причинах.</p> +<p> +Добрі наслідки цього очевидні: зростання інтересу до розвитку вільних +програм, числа клієнтів підприємств, що займаються вільними програмами, +підвищення можливості заохочення компаній до розробки комерційних вільних +програм замість невільних програмних продуктів.</p> +<p> +Але інтерес до програм зростає швидше, ніж популярність філософії, на якій +вони ґрунтуються, а це веде до неприємностей. Наша здатність відповідати на +труднощі та загрози, описані вище, залежить від нашої волі твердо стояти за +свободу. Щоб гарантувати, що у нашого громади буде така воля, нам потрібно +передавати цю думку новим користувачам по мірі того, як вони вступають у +нашу громаду.</p> +<p> +Але нам це не вдається: роботи по залученню нових користувачів у нашій +громаді набагато випереджають роботи по навчанню їх цивільним нормам нашої +спільноти. Нам потрібно робити і те, і інше, дотримуючись балансу між цими +двома видами діяльності.</p> + +<h3>“Відкритий вихідний код”</h3> +<p> +Розповідати новим користувачам про свободу стало важче у 1998 році, коли +частина спільноти вирішила припинити користуватися терміном „вільна +програма“ та замість цього говорити „програма з відкритим вихідним кодом“.</p> +<p> +Деякі з тих, хто виступав за цей термін, прагнули уникнути плутанини між +“вільним” і “безкоштовним” — це була +розумна мета. Однак інші прагнули залишити в стороні дух принципів, які +мотивували рух за вільне програмне забезпечення і проект GNU, і апелювати +замість цього до керівників та підприємствам, багато з яких дотримувалися +ідеології, яка ставить вигоду вище свободи, вище єдності, вище +принциповості. Таким чином, аргументація “відкритого вихідного +коду” зосереджена на можливості отримання високоякісних ефективних +програм, але обходить стороною ідеї волі, єдності і принциповості.</p> +<p> +Журнали про “Linux” яскравий приклад такого підходу: +вони повні реклами невільних програм, що працюють під GNU/Linux. Коли +з'явиться наступний Motif або Qt, чи будуть ці журнали застерігати +програмістів від нього або вони будуть його рекламувати?</p> +<p> +Підтримка підприємництва може збагачувати нашу громаду з різних сторін; при +інших рівних умовах вона корисна. Але якщо завойовувати їх підтримку, кажучи +ще менше про свободу і принципи, це може призвести до катастрофи; це ще +більше посилює дисбаланс між популярністю і цивільним вихованням.</p> +<p> +“Вільні програми” і “відкритий вихідний код” +описують більш-менш одну і ту ж категорію програм, але про свободу, про +цінності вони говорять різне. Проект GNU продовжує вживати термін +“вільна програма”, щоб висловити думка, що важливою є свобода +взагалі, а не тільки технологія.</p> + +<h3>Спробуйте!</h3> +<p> +Афоризм Йоди (“‘Спроб’ не буває”) звучить добре, але +для мене він не підходить. Коли я робив свою роботу, я майже завжди +турбувався, чи зможу я її виконати, і я не знав напевно, чи буде достатньо +для досягнення цілі, якщо я завершу цю роботу. Але я все одно намагався, +тому що між ворогом і моїм містом не було нікого, крім мене. На мій власний +подив дещо мені вдавалося.</p> +<p> +Дещо мені не вдавалося; деякі з моїх міст впали. Тоді я знаходив інше +оточене місто і готувався до іншої битви. З часом я привчився шукати загрози +і ставити себе між ними і моїм містом, закликаючи інших хакерів встати поруч +зі мною.</p> +<p> +Сьогодні я часто не самотній. З радістю і полегшенням я бачу ряди хакерів, +які окопуються, щоб тримати лінію оборони, і я усвідомлюю, що це місто, +можливо, витримає облогу на цей раз. Але небезпеки ростуть з +кожним роком і вже компанія Microsoft відкрито бореться проти нашої +громади. Ми не можемо думати, що майбутнє свободи забезпечено. Не думайте +так! Якщо ви хочете зберегти свою свободу, ви повинні бути готові захищати +її.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1998, 2001, 2002, 2005, 2006, 2007, 2008, 2010, 2014, 2015, +2017, 2018, 2020 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/25 20:00:29 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/uruguay.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/uruguay.html new file mode 100644 index 0000000..d6dd281 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/uruguay.html @@ -0,0 +1,107 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/uruguay.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Урок з Уругваю - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/uruguay.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Урок з Уругваю</h2> + +<blockquote><p> +22 липня 2013 р. +</p></blockquote> + +<p>Законопроект, який зараз розглядається в Уругваї, вказав Фонду вільного +програмного забезпечення на важливий аспект, який ми упускали з уваги в +нашому списку рекомендованих правил державної політики зі сприяння вільним +програмами. У законопроекті сказано, що коли держава розробляє або видає +замовлення на розробку програм, необхідно, щоб ці програми можна було +розробляти у повністю вільномупрограмному середовищі.</p> + +<p>Це вимога попереджає проблеми, які дійсно можуть виникнути. Навіть якщо +вихідний текст реалізації надається в якості вільної програми і може +працювати на повністю вільній системі GNU/Linux, цю систему можна зловити в +пастку іншими способами.</p> + +<p>Наприклад, компіляція вихідного коду могла б вимагати невільною +програми. Навіть редагування його редагування могло б вимагати невільної +програми. І та, й інша проблема можуть виникнути, коли застосовується +невільне середовище розробки, і це створило б додаткові перешкоди для +переходу держави на вільні програми. З боку закону мудро і доречно +відмовитися від цих методів розробки обчислювальних рішень для держави.</p> + +<p>Приймаючи це в розгляд, ФВПЗ оновив свої рекомендації щодо державної +політики, запропонувавши, щоб контракти вимагали реалізацій, які можна +розробляти на повністю вільних програмних середовищах (див. <a +href="/philosophy/government-free-software.html"> +http://www.gnu.org/philosophy/government-free-software.html</a>).</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<p>Copyright © 2013 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/3.0/us/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivs (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 3.0 Сполучені Штати</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2014/10/31 14:29:21 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/vaccination.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/vaccination.html new file mode 100644 index 0000000..56930c2 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/vaccination.html @@ -0,0 +1,118 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/vaccination.en.html" --> +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Вірусний код і вакцинація - Проект GNU - Фонд вільного програмного +забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/vaccination.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Вірусний код і вакцинація</h2> + +<p><strong>Роберт Дж. Часел</strong></p> + +<p>Коли мені боляче, я намагаюся захищатися. Але деякі кажуть мені, що це +робить їх хворими. Вони кажуть мені, що я повинен дозволити людям вкрасти у +мене роботи. Вони кажуть мені, що я ніколи не повинен намагатися захистити +себе.</p> + +<p>Вони кажуть мені, що я повинен припинити використання стандартної +громадської ліцензії GNU, яка вакцинує мене проти того, від чого мені +боляче. Замість цього я повинен прийняти ліцензію, що дозволяє іншим людям +грабувати мене безкарно. Вони хочуть мене прийняти ліцензію, яка забороняє +мені відсіч. Вони хочуть, щоб я відкинув своєправо на отримання похідних від +моєї власної роботи, на яке я маю право відповідно до чинного закону про +авторські права.</p> + +<p>Природно, не кажуть з таким тривожним тоном. Як правило, ніхто не говорить +мені, що я „заражений“. Скоріше так називають правовий захист, який я +використовую. Вибрану мною ліцензію називають „вірусною“.</p> + +<p>У повсякденному мовленні, такі слова, як „зараза“ і „вірус“ були пов'язані з +хворобами. В риториці використовуються в якості метафори. Юридичні засоби не +можуть бути хвороботворним організмом, але лише тому, що в суспільстві панує +думка, що закони мов хвороба, тому ці метафори добре роблять свою роботу.</p> + +<p>Люди, які хочуть мене пограбувати, мені кажуть, що я зроблю їх хворими, +коли зупиню їхнє пограбування мене. Вони не хочуть звертати увагу на так +звану „хворобу“, яка так їх мучить — для них „хвороба“ моє здоров'я і мої +права, як і здоров'я і права інших людей. Замість цього вони підбирають +метафори, які вводять у оману людей. Не хочуть, щобихтось думав про мене, як +хорошого громадянина, який запобігає злочину. Вони хочуть поширити метафору +про те, щоб інші думають про мене як джерело зараження.</p> + +<p>Загальна громадська ліцензія GNU захищає мене. Додатковим значенням +“віруса” і “зараження” є те, що мій вибір оборони +дає хворобу для тих, хто хоче мене пограбувати. Я хочу свободи від їхнього +пограбування; але вони хочуть влади, щоб заподіяти мені біль. Вони хворіють, +коли вони не можуть вчинити мені боляче.</p> + +<p>Щоб використовувати іншу метафору, пов'язану зі здоров'ям і хворобою, скажу, +що Загальна громадська ліцензія GNU мене <em>вакцинує</em>, вона захищає +мене від злодія.</p> + +<p>Зверніть увагу, що крадіжка, про яку я кажу, в деяких ситуаціях це тільки +правова: якщо ліцензувати свої твори під зміненою BSD або аналогічною +ліцензією, то інші можуть на законних підставах взяти вашу працю, щоб +зробити в ній виправлення і поліпшення, а потім вам забороняти +використовувати цей код. Особисто я терпіти не можу цю постановку, але вона +існує.</p> + + +<div style="font-size: small;"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> + +<p> +Будь ласка, надсилайте запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. +<br /> +Звіти про непрацюючі посилання і інші виправлення чи пропозиції можна +надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><em>webmasters@gnu.org</em></a>. +</p> + +<p> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>. +</p> + +<p> +Copyright © 2008, 2014 Роберт Дж. Часел +</p> +<p>Буквальне копіювання та розповсюдження усієї цієї статті дозволено по всьому +світу безоплатно на будь-якому носії за умови, що це повідомлення, і +повідомлення про авторське право зберігаються. +</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + + + <p><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2015/12/31 13:30:47 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> + +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/who-does-that-server-really-serve.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/who-does-that-server-really-serve.html new file mode 100644 index 0000000..5afcde7 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/who-does-that-server-really-serve.html @@ -0,0 +1,498 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/who-does-that-server-really-serve.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/who-does-that-server-really-serve.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/who-does-that-server-really-serve.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/who-does-that-server-really-serve.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2018-03-31" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.79 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Кого насправді обслуговує сервер? - Проект GNU - Фонд вільного програмного +забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/who-does-that-server-really-serve.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Кого насправді обслуговує сервер? </h2> + +<p><strong>Річард Столмен</strong></p> + +<blockquote><p>(Перша версія була опублікована в <a +href="http://www.bostonreview.net/richard-stallman-free-software-DRM"> +„Бостон рев'ю“</a></p></blockquote> + +<p><strong>В Інтернеті ви можете втратити свободу не тільки з допомогою +невільних програм. Послуги замість програм (SaaSS) ще один +спосіб передати іншим владу над вашими обчисленнями.</strong></p> + +<p>Основний сенс полягає в тому, щоб у вас може бути контроль над програмою, +написаною іншими (якщо вона вільна), але у вас не може бути контролю над +службою, яку надають інші, тому ніколи не користуйтеся службою, якщо в +принципі можна працювати з програмою.</p> + + +<p>Послуга замість програми означає послугу, реалізовану кимось іншим як заміну +виконання вами своєї копії програми. Це наш термін; у статтях і в рекламі +він не вживається, і там не говориться, що це послуга замість +програми. Замість цього вони застосовують розпливчасте і відволікаюче слово +“хмара”, яка звалює послуги замість програм в одну купу з іншими +методами, деякі з яких негожі, а деякі - ні. Дотримуючись пояснень і +прикладів, даних на цій сторінці, ви зможете визначити, чи є послуга справді +послугою замість програми.</p> + +<h3>Огляд: як невільні програми забирають у вас свободу</h3> + +<p>Цифрова техніка може дати вам волю; вона також може вашу свободу +відняти. Спершу вашому контролю над своїми обчисленнями погрожували +<em>невільні програми</em>: програми, які користувачі не можуть +контролювати, тому що їх контролює власник (така компанія, як Apple або +Microsoft). Власник часто користується цією несправедливою владою, +вставляючи такі шкідливі особливості, як чорні ходи, стеження і <a +href="http://DefectiveByDesign.org">управління цифровими обмеженнями</a>(що +їх пропаганда називає “керуванням цифровими правами”).</p> + +<p>Наше рішення цієї проблеми розробка <em>вільних</em> і відмова +від невільних програм. Свобода програми означає, що у вас як у користувача є +чотири важливих свободи: (0) виконувати програму, як вам завгодно; +(1) вивчати і змінювати вихідний код програми, щоб вона робила, що вам +завгодно; (2) поширювати точні копії; і (3) поширювати змінені +версії (див. <a href="/philosophy/free-sw.html">визначення вільної +програми</a>).</p> + +<p>Вільні програми дозволяють нам, користувачам, знову отримати контроль над +своїми обчисленнями. Невільні програми, як і раніше існують, але ми можемо +виключити їх зі свого життя, і багато хто з нас зробили це. Однак зараз ми +встаємо перед новою загрозою нашому контролю над своїми обчисленнями: +послугами замість програм (SaaSS). Заради своєї волі ми повинні відмовитися +і від них.</p> + +<h3>Як послуги замість програм забирають вашу свободу</h3> + +<p>“Послуга замість програми” означає користування послугою як +заміною виконання вами своєї копії програми. Конкретно це значить, що хтось +встановлює в мережі сервер, який вирішує певні обчислювальні завдання, +наприклад, змінює фотографії, перекладає текст з однієї мови на інший і +т. д. а потім запрошує користувачів виконувати обчислення +за допомогою цього сервера. Користувач посилає свої дані на сервер, який +проводить <em>власні обчислення цього користувача</em> за наданими таким +чином даними, а потім надсилає тому користувачеві результати або +безпосередньо виконує дії від імені користувача.</p> + +<p>Обчислення є <em>власними</em> обчисленнями користувача за умови, що +користувач міг би в принципі провести їх, виконуючи програму на своєму +власному комп'ютері (незалежно від того, доступна для користувача зараз ця +програма чи ні). Коли це припущення не виконується, це не послуга замість +програми.</p> + +<p>Ці сервери виривають контроль з рук користувачів ще більш невблаганно, ніж +невільні програми. У випадку невільної програми у користувача зазвичай є +виконуваний файл, але немає вихідного коду. Це сильно ускладнює вивчення +програми, яка виконується, тому важко визначити, чим насправді зайнята +програма, і важко змінити її.</p> + +<p>У разі послуги замість програми у користувача немає навіть виконуваного +файлу програми, яка проводить його обчислення: він знаходиться на чужому +сервері, де його користувачі не бачать і не відчувають. Таким чином, для них +неможливо перевірити, чим насправді зайнята програма, і неможливо змінити +її. </p> + +<p>Більш того, послуга замість програми автоматично призводить до наслідків, +які еквівалентні шкідливим особливостям певних невільних програм.</p> + +<p> Наприклад, деякі невільні програми “шпигують”: <a +href="/philosophy/proprietary-surveillance.html">програма надсилає дані про +обчислювальну діяльність користувача</a>. Microsoft Windows посилає +відомості про діяльність користувачів Microsoft. Windows Media Player +доповідає, що дивиться і слухає кожен користувач. Amazon Kindle доповідає, +які сторінки і яких книг заглядає користувач і коли він це робить. Angry +Birds доповідає про історію переміщення користувача по земній кулі.</p> + +<p>На відміну від невільних програм, послугам замість програм не вимагається +потайних підпрограм, щоб одержувати дані користувача. Замість цього +користувачі повинні посилати дані на сервер, щоб користуватися ним. Це +приводить до тих же результатів, що програми-шпигуни: оператор сервера +отримує дані — без додаткових зусиль, в силу самої природи +послуги. Емі Уебб, не збиралася ніколи розміщувати в мережі фотографії своєї +дочки, зробила помилку, користуючись послугою замість програми (Instagram), +щоб редагувати її фотографії. Зрештою звідти <a +href="http://www.slate.com/articles/technology/data_mine_1/2013/09/privacy_facebook_kids_don_t_post_photos_of_your_kids_on_social_media.html">стався +витік фотографій</a>. +</p> + +<p>Теоретично гомоморфне шифрування можливо коли-небудь підійде до точки, де +майбутні послуги замість програм будуть побудовані так, що вони не +спроможуть зрозуміти деякі дані, що надсилаються користувачами до них. Такі +послуги <em>можуть</em> бути задані, щоб не підглядати за користувачами; це +означає, що вони не <em>будуть</em> займатися стеженням.</p> + +<p>У деяких вільних операційних системах є універсальний чорний хід, який +дозволяє декому віддалено встановлювати змінені програми. Наприклад,в +Windows є універсальний чорний хід, через який Microsoft може примусово +змінювати будь-які програми на машині. Вони є майже у всіх мобільних +телефонах. У деяких невільних програмах також є універсальний чорний хід; +наприклад, клієнт Steam для Linux дозволяє розробнику віддалено +встановлювати змінені версії. </p> + +<p>У разі послуг замість програм оператор сервера може змінювати +використовувані програми на сервері. Він повинен бути в змозі робити це, +оскільки це його комп'ютер; але результат виявляється таким же, як при +користуванні невільною прикладною програмою з універсальним чорним ходом: +дехто має змогу мовчки нав'язувати зміни у те, як проводяться обчислення +користувача.</p> + +<p>Таким чином, послуга замість програми означає виконання невільної програми +зі стеженням і універсальним чорним ходом. Вона дає оператору сервера +несправедливу владу над користувачем, і встановленню цієї влади ми повинні +чинити опір.</p> + +<h3>Послуги замість програм і програми-послуги</h3> + +<p>Спочатку ми посилалися на цю проблематичну практику як на +“програми-послуги” (SaaS). Це загальновживаний вираз,що означає +установку програми на сервері замість того, щоб пропонувати їїкопії +користувачам, і ми думали, що вона описує саме ті випадки, вяких виникає +проблема.</p> + +<p>Згодом ми дізналися, що вираз “програма-послуга” іноді +вживається для позначення послуг зв'язку діяльності, в якій ця +проблема не виникає. Крім того, вираз “програма-послуга” не +пояснює, <em>чим</em> погана ця практика. Отож, ми придумали вираз +“послуга замість програми”, який точніше визначає порочну +практику і пояснює, чим вона погана.</p> + +<h3>Поділ проблем послуг замість програм і невільних програм</h3> + +<p>Послуги замість програм і невільні програми призводять до подібних шкідливих +наслідків, але механізми цього різні. У разі невільних програм у вас +встановлена і застосовується копія, змінювати яку важко і незаконно. Вразі +послуг замість програм у вас немає копії програми, яка проводить ваші +обчислення. </p> + +<p>Ці дві проблеми часто змішують і це не випадково. Розробники програм для +Інтернету користуються туманним терміном “інтернет-програма”, +щоб звалити в одну купу програми сервера і програми,які виконуються на вашій +машині в браузері. Деякі сайти встановлюють вам в браузер нетривіальні і +навіть великі програми на мові JavaScript, не кажучи вам про це. <a +href="/philosophy/javascript-trap.html">Коли ці програми невільні</a>, це +проблема того ж ґатунку, як і будь-які інші невільні програми. Однак тут ми +розглядаємо проблему програм на сервері.</p> + +<p>Багато прихильників вільних програм вважають, що розробка вільних програм +для серверів вирішить проблему послуг замість програм. Для оператора сервера +краще, коли програми на сервері вільні; якщо вони невільні, то у їхніх +власників є влада над сервером. Це несправедливо по відношенню до оператора +сервера і нічим не допомагає користувачам. Але якщо програми на сервері +вільні, то це не захищає <em>користувачів сервера</em> від дії послуг +замість програм. Вони дають свободу оператору сервера, але не його +користувачам. </p> + +<p>Публікація вихідних кодів програм сервера для суспільства корисна: вона +дозволяє досить компетентним користувачам організувати подібні сервери, +можливо, із зміненими програмами. <a +href="/licenses/license-recommendations.html"> Ми рекомендуємо +застосовувати GNU Affero GPL</a> як ліцензії програм, що часто +використовуються на серверах.</p> + +<p>Але ні один з цих серверів не дасть вам контролю над обчисленнями, які ви на +ньому проводите, якщо це не <em>ваш</em> сервер. Можливо допустимо довіряти +деякі роботи серверу свого приятеля, точно так само, як ви могли б дозволити +своєму приятелеві адмініструвати програми на вашому комп'ютері. Все інше є +для вас послугою замість програми. Послуга замість програми завжди +підпорядковує вас владі оператора сервера, і єдиний засіб від +цього <em>не користуйтеся послугами замість програм!</em> Не +користуйтеся жодним чужим сервером для своєї власної обробки даних, наданих +вами.</p> + +<p>Ця проблема показує, наскільки глибока різниця між “відкритим” +та “вільним”. Вихідний текст, який відкритий, <a +href="/philosophy/free-open-overlap.html">майже завжди вільний</a>. Однак +думка про <a +href="http://opendefinition.org/software-service">“відкритіпрограмні” +послуги</a>, тобто послуги, в яких програми сервера є вільними або +програмами з відкритим вихідним текстом, не вирішує проблеми послуг замість +програм.</p> + +<p>Служби принципово відрізняються від програм, тому етичні проблеми, порушені +службами, принципово відрізняються від проблем, що спричинені +програмами. Щоб уникнути плутанини, ми <a +href="/philosophy/network-services-arent-free-or-nonfree.html"> уникаємо +описувати служби як “вільні” або “невільні”</a>.</p> + +<h3>Відмінність між послугами замість програм і іншими мережевими послугами</h3> + +<p>Відмова від програм замість послуг не означає відмову від користування +будь-якими мережевими серверами, які не контролюєте ви. Для більшості +серверів проблема програм замість послуг не стоїть, тому що завдання, які +вони вирішують, не є власними обчисленнями користувача. </p> + +<p>Інший яскравий приклад застосування такої служби, як Flickr або +Instagram, для зміни фотографії. Зміна фотографій — діяльність, +яку люди проводили на своїх комп'ютерах десятиліттями; проведення цієї +обробки на сервері замість вашого комп'ютера є послугою замість програми.</p> + +<p>Відмова від послуг замість програм не означає відмову від користування +будь-якими мережевими серверами, які не контролюєте ви. Для більшості +серверів проблема послуг замість програм не стоїть, тому що завдання, які +вони вирішують, не є власними обчисленнями користувача. </p> + +<p>Спочатку ідея серверів Інтернету полягала не в тому, щоб здійснювати для вас +обчислення, а в тому, щоб надавати доступ до інформації. Навіть сьогодні +саме цим займається більшість сайтів, а це не призводить до проблеми послуг +замість програм, тому що доступ до чиїх-небудь опублікованих відомостей не є +вашим власним обчисленням. Як і публікація ваших власних матеріалів на сайті +блоґів або такій службі мікроблоґів, як Twitter або StatusNet (з цими +службами, звичайно, теж можуть бути інші проблеми). Те ж саме стосується +іншої форми спілкування, яка не передбачає зберігати таємниці, на кшталт +груп у чаті. </p> + +<p>По суті своїй соціальні мережі представляють собою різновид зв'язку та +публікацій, а не послуги замість програм. Однак у служби, головна функція +якої полягає у підтримці соціальної мережі, можуть бути можливості або +розширення, які є послугами замість програм. </p> + +<p>Те, що служба не є послугою замість програми, не означає, що в ній немає +нічого поганого. У служб є і інші етичні проблеми. Наприклад, Facebook +поширює відео у форматі Flash, це примушує користувачів до застосування +невільних програм; він вимагає виконання невільної програми на JavaScript; +крім того, сайт створює у користувачів помилкове відчуття конфіденційності, +спокушаючи в той же час їх оголювати своє життя перед Facebook. Це теж +важливі питання, але ця стаття присвячена проблемі послуг замість програм. +</p> + +<p>Такі служби, як пошукові сервери, які збирають дані по всьому Інтернету і +дозволяють вам досліджувати їх. Перегляд зібраних ними даних — не +ваші власні обчислення в звичайному сенсі (ви не надаєте цих зібраних +даних), тому коли такою службою користуються для пошуку в Інтернеті, це не +послуга замість програми. Однак якщо ви користуєтеся чужим сервером, щоб +реалізувати засіб пошуку на власному сайті, то це <em>є</em> послугою +замість програми.</p> + +<p>Покупки в мережі — не послуга замість програми, тому що ці +обчислення <em>ваші власні</em>: вони проводяться спільно з вами для вас і +магазину. Насправді проблема покупок по мережі полягає в тому, чи ви +довіряєте іншій стороні свої гроші та інші відомості про свою особу +(починаючи з вашого імені). </p> + +<p>Такі сайти-сховища, як Savannah і SourceForge, не обов'язково є послугами +замість програм, тому що їхня робота полягає в публікації переданих у них +даних. </p> + +<p>Користування спільними серверами проекту — не послуга замість +програми, тому що обчислення, які ви таким чином проводите, не є вашими +власними. Наприклад, якщо ви правите сторінки Вікіпедії, ви не проводите +своїх власних обчислень: ви берете участь в обчисленнях Вікіпедії. Вікіпедія +контролює свої власні сервери, але як організації, так і приватні особи +стикаються з проблемою послуг замість програм, якщо вони проводять свої +обчислення на чужому сервері. </p> + +<p>Деякі сайти пропонують декілька послуг, і якщо одна з них не є послугою +замість програми, то інша може нею бути. Наприклад, головна послуга сайту +Facebook соціальна мережа, і це не послуга замість програми; +однак він підтримує програми третіх сторін, деякі з яких є послугами замість +програм. Головна послуга сайту Flickr — поширення фотографій, і +це не послуга замість програми, але у нього є також можливості редагування +фотографій, а це — послуга замість програми. Точно так само +застосування сайту Instagram для публікації фотографії не є послугою замість +програми, але застосування його для перетворення фотографії нею є. </p> + +<p>Приклад Google Docs показує, як складно може бути оцінити одну - єдину +службу. Вони запрошують людей редагувати документи, виконуючи велику <a +href="/philosophy/javascript-trap.html"> невільну програму на +JavaScript</a>, що вже погано. Однак вони пропонують протокол для +завантаження і вилучення документів в стандартних форматах. Вільна +програма редактор може робити це по цьому протоколу. Ця +схема користування не є послугою замість програми, тому що в цьому випадку +Google Docs застосовується лише як сховище. Показати всі свої дані компанії +погано, але це проблема конфіденційності, а не послуг замість програм; +залежність доступу до ваших даних від служби — це погано, але це +проблема ризику, а не послуг замість програм. З іншого боку, застосування +служби для перетворення формату документів <em>є</em> послугою замість +програми, тому що це щось, що ви могли б зробити, виконавши відповідну +програму (вільну, ми сподіваємося) на своєму власному комп'ютері. </p> + +<p>Звичайно, з допомогою вільного редактора службою Google Docs користуються +рідко. Найчастіше нею користуються з допомогою невільною програми на +JavaScript, яка так само погана, як будь-яка поневолена програма. В цю схему +могла б входити і послуга замість програми; це залежить від того, яка +частина редагування проводиться в програмі на JavaScript, а яка — +на сервері. Ми цього не знаємо, але оскільки послуги замість програм і +невільні програми подібним чином несправедливі до користувача, знати це не +так важливо. </p> + +<p>При публікації з допомогою чужого сховища питання конфіденційності не +виникають, але при публікації з допомогою Google Docs виникає особлива +проблема: неможливо навіть <em>переглянути</em> текст документа Google Docs +в браузері без невільної програми на JavaScript. Таким чином, вам не слід +користуватися Google Docs для публікації чого б то не було — але +причина цього не пов'язана з проблемою послуг замість програм. </p> + +<p>Інформаційна індустрія заохочує користувачів не проводити цих +відмінностей. Саме для цього вживається співзвучний вираз “хмарні +обчислення”. Цей термін настільки розпливчастий, що його можна вжити +майже до будь-якого застосунку в Інтернеті. Він включає послуги замість +програм, а також багато інших схем застосування мережі. У будь-якому даному +контексті автор, який пише “хмарні” (якщо це технічний +спеціаліст), ймовірно, має на увазі щось конкретне, але зазвичай не пояснює, +що в інших статтях цей прикметник приймає інші конкретні значення. Вираз +змушує людей робити узагальнення про методи, які вони повинні розглядати +окремо.</p> + +<p>Якщо “хмарні обчислення” щось означають, то це не метод +обчислень, а спосіб мислення про обчислення, безтурботний підхід: “Не +задавай питань. Не турбуйся про те, хто контролює твої обчислення і хто +тримає твої дані. Не перевіряй, чи не захований в послузі гачок, поки його +не ковтнеш. Довіряй компаніям безмежно”. Іншими словами, “будь +простаком”. Хмара у голові може перешкодити мислити ясно. Для чітких +думок про обчислювальну техніку давайте уникати слова “хмарні”.</p> + +<h3 id="renting">Оренда сервера, відмінна від послуг замість програм</h3> + +<p>Якщо ви орендуєте сервер (справжній або віртуальний), набір програм якого ви +контролюєте, це не послуга замість програм. У разі послуги замість програм +хтось інший вирішує, які програми працюють на сервері, і тим самим контролює +обчислення, які сервер для вас проводить. У випадку,коли ви встановлюєте +програми на сервері, саме ви контролюєте, які обчислення він для вас +проводить. Отже, орендований сервер суті є вашим комп'ютером. У +контексті цієї проблеми його можна вважати вашим.</p> + +<p><em>Дані</em> на орендованому сервері захищені гірше, ніж якби він був у вас +вдома, але ця проблема не пов'язана з послугами замість програм.</p> + +<h3>Вирішення проблеми послуг замість програм</h3> + +<p>Тільки невелика частка сайтів Інтернету пропонує послуги замість програм; +більшості з них ця проблема не стосується. Але що робити з тими, яких це +стосується?</p> + +<p>У найпростішому випадку, коли ви проводите власні обчислення над своїми +даними, рішення просте: користуйтеся своєю власною копією вільної +програми. Редагуйте свій текст у своїй копії вільного текстового редактора, +такого, як GNU Emacs або вільний текстовий процесор. Редагуйте свої +фотографії у своїй копії вільної програми, такої, як GIMP. А якщо немає +ніякої вільної програми? Невільна програма або послуга замість програми +відняла б у вас свободу, тому вам не слід ними користуватися. Ви можете +вкласти свій час або гроші в розробку вільної заміни.</p> + +<p>А як співпрацювати з іншими людьми в групі? В даний час це може бути важко +без використання сервера, а у вашій групі можуть не знати, як організувати +власний сервер. Якщо ви використовуєте чужий сервер, не покладайтеся хоча б +на сервер, адміністрований компанією. Просто уклавши угоду як клієнт, ви не +захищені, поки ви не в змозі виявити порушення і по-справжньому подати в +суд, а компанія, ймовірно, формулює контракти так, щоб допускалися +зловживання в широких межах. Держава може зажадати ваші дані від компанії, +разом з даними всіх інших людей, як це зробив Обама з телефонними +компаніями, якщо тільки компанія не надасть їх добровільно, як телефонні +компанії США, які нелегально передавали розмови своїх клієнтів Бушу. Якщо +вам необхідний сервер, користуйтеся сервером операторів, яким ви можете +довіряти не тільки на підставі комерційних відносин. </p> + +<p>Однак у довгостроковій перспективі ми можемо створити альтернативи +серверів. Наприклад, ми можемо створити децентралізовану програму, за +допомогою якої співробітники зможуть обмінюватися зашифрованими +даними. Спільноті вільного програмного забезпечення слід розробити +розподілені однорангові заміни найважливіших +“інтернет-додатків”. Можливо, було б мудро випускати їх під <a +href="/licenses/why-affero-gpl.html"> GNU Affero GPL</a>, позаяк це +відповідні кандидатури для перетворення їх ким-небудь в програми, які +базуються на сервері. <a href="/">Проект GNU</a> шукає добровольців для +роботи над такими замінами. Ми також закликаємо інші проекти по розробці +вільних програм враховувати цю проблему у своїй роботі.</p> + +<p>А поки, якщо компанія запрошує вас користуватися її сервером для ваших +власних обчислювальних завдань, не поступайтеся їй; не користуйтеся +послугами замість програм. Не купуйте і не встановлюйте “тонкі +клієнти”, які являють собою не що інше, як комп'ютери, настільки +слабкі, що ви змушені робити всю справжню роботу на сервері якщо тільки ви +не збираєтеся використовувати їх з <em>своїм</em> сервером. Користуйтеся цим +комп'ютером і зберігайте свої дані на ньому. Виконуйте свої власні +обчислення з допомогою своєї копії вільної програми заради вашої власної +волі.</p> + +<h3>Дивіться також:</h3> +<p><a href="/philosophy/bug-nobody-allowed-to-understand.html">Помилка, в якій +нікому не дозволено розібратися</a>.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2010, 2013, 2015, 2016 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2018/06/05 16:02:26 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-copyleft.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-copyleft.html new file mode 100644 index 0000000..95ee7ad --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-copyleft.html @@ -0,0 +1,158 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/why-copyleft.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Навіщо копілефт? - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/why-copyleft.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Навіщо копілефт?</h2> + +<p> +<cite>“Лягти і нічого не робити, коли мова йде про захист свободи +інших прояв слабкості, а не смирення.”</cite> +</p> + +<p> +У проекті GNU ми зазвичай рекомендуємо застосовувати такі ліцензії з <a +href="/licenses/copyleft.html">копілефтом</a>, як GNU GPL, а не ліберальні +ліцензії вільних програм без копілефту. Ми не виступаємо запекло проти +ліцензій без копілефту — ми навіть рекомендуємо їх зрідка в +особливих обставинах — але прихильники цих ліцензій показують +приклад запеклих виступів проти <abbr title="General Public License, +загальна громадська ліцензія">GPL</abbr>. +</p> + +<p> +В одному з таких спорів опонент заявив, що він користується одній із +ліцензій BSD, “висловлюючи смирення”: “Я не прошу від тих, +хто користується моїми програмами, нічого, крім визнання моїх +заслуг”. Навряд чи можна вважати “смиренням” юридичну +вимогу визнання заслуг, але в цьому є глибокий сенс, про який ми тут +поговоримо. +</p> + +<p> +Покора — це зречення своїх власних інтересів; але інтерес, від +якого ви відмовляєтеся, коли не застосовуєте копілефт для свого програмного +коду, це не суто ваш особистий інтерес. Дехто, користуючись вашим вихідним +кодом у невільній програмі, намагається відмовити у свободі іншим, і якщо ви +дозволите йому це, то ви не зумієте захистити свободу тих людей. Лягти і +нічого не робити, коли мова йде про захист свободи кожного прояв +слабкості, а не покори. +</p> + +<p> +Випускаючи свій вихідний текст під однією з <a +href="/licenses/bsd.html">ліцензій BSD</a> або якою-небудь іншою +ліберальною ліцензією без копілефту, ви не робите погано; програма +залишається вільною і служить на благо нашої спільноти. Але це слабкість, і +в більшості випадків це не кращий спосіб сприяти свободі користувачів +змінювати програми та обмінюватися ними. +</p> + +<p> +Ось конкретні приклади невільних версій вільних програм, які завдали +суттєвої шкоди світу свободи.</p> + +<ul> +<li>Ті, хто випустив LLVM під ліцензією без копілефту, тим самим <a +href="https://www.anandtech.com/show/5238/nvidia-releases-cuda-41-cuda-goes-llvm-and-open-source-kind-of">дали +nVidia можливість випустити якісний невільний компілятор</a> для своїх +мікропроцесорів, зберігаючи набір інструкцій у таємниці. Таким чином, ми не +можемо написати для цієї платформи вільний компілятор без трудомісткої +зворотної розробки. Не вільна адаптація LLVM — це єдиний +компілятор для цих машин, і швидше за все вона залишиться єдиною.</li> + +<li>Intel застосовує <a +href="http://www.tomshardware.com/news/google-removing-minix-management-engine-intel,35876.html">невільну +версію системи MINIX</a>, яка вільна, але без копілефту, в чорному ході +керівного пристрою своїх сучасних процесорів.</li> +</ul> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2003, 2007, 2008, 2013, 2017, 2018, 2020 Фонд вільного +програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/05 14:01:37 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html new file mode 100644 index 0000000..26f8196 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html @@ -0,0 +1,396 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/why-free.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Чому у програм не повинно бути власників - проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<meta name="Keywords" content="GNU, проект GNU, FSF, вільні програми, Фонд вільного програмного +забезпечення, Чому у програм не повинно бути власників" /> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/why-free.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Чому у програм не повинно бути власників</h2> + +<p><a href="http://www.stallman.org/"><strong>Річард Столмен</strong></a></p> + +<p> +Цифрова інформаційна техніка сприяє світовому прогресу, полегшуючи +копіювання та модифікацію інформації. Комп'ютери обіцяють зробити це легким +для кожного з нас.</p> + +<p> +Не всі хочуть, щоб це стало легшим. Система авторського права приписує +комп'ютерним програмам “власників”, більшість з яких прагне +позбавити інше суспільство потенційних вигод від програми. Вони хотіли б, +щоб тільки вони могли копіювати і модифікувати програми, якими ми +користуємося.</p> + +<p> +Система авторського права розвивалася разом з +друкарством —технікою масового копіювання. Авторське право добре +підходило до цієї техніки, тому що воно обмежувало тільки масових виробників +копій. Воно не забирало свободу у читачів книг. Звичайний читач не володів +друкарським верстатом, міг копіювати книги тільки пером і чорнилом, і не +багато знайдеться читачів, яких притягли за це до відповідальності.</p> + +<p> +Цифрова техніка гнучкіша, ніж друкарський верстат: коли інформація +представлена в цифровій формі, її легко копіювати для обміну з іншими. Через +цю гнучкість система, подібна авторському праву, погано підходить до цієї +техніки. Це стало причиною посилення усіх огидних драконівських заходів, що +застосовуються зараз тими, хто потребує дотримання авторських прав на +програми. Розглянемо наступні чотири прийоми, які практикуються Асоціацією +видавців програм (SPA):</p> + +<ul> +<li>Посилена пропаганда того, що порушувати вимоги правовласників, щоб допомогти +своїм знайомим, погано.</li> + +<li>Вербування вивідувачів для доносів на своїх колег і співробітників.</li> + +<li>Обходи (за підтримки поліції) шкіл і підприємств, у процесі яких від людей +вимагають, щоб вони доводили свою невинуватість у незаконному копіюванні.</li> + +<li>Переслідування (державними органами США на вимогу SPA) таких людей, як Девід +Ла-Макхія <abbr title="Массачусетський технологічнийінститут">MIT</abbr>, не +за копіювання програм (він не звинувачувався в копіювання жодних програм), а +просто за те, що він залишив засоби копіювання без охорони і не забезпечив +нагляду за їх використанням<a href="#footnote1">[1]</a>.</li> +</ul> + +<p> +Вся ця практика нагадує ту, що застосовувалася в колишньому Радянському +Союзі, де до кожної копіювальної установки була приставлена охорона, аби +запобігти забороненому копіюванню, і де приватні особи повинні були +копіювати інформацію таємно і передавати її з рук у руки як +самвидав. Різниця, звичайно, є: причини контролю інформації в Радянському +Союзі були політичними; у США ці причини економічні. Але на нас впливають +дії, а не мотиви. Будь-яка спроба блокувати обмін інформацією, незважаючи на +причини, призводить до одних і тих же методів і до одного і того ж суворого +режиму.</p> + +<p> +Власники наводять аргументи декількох типів на користь надання їм права +контролювати наше користування інформацією:</p> + + +<ul> +<li id="name-calling">Підбір назв. + +<p> +Власники користуються крикливими виразами, наприклад, “ +піратство” “крадіжка”, а також професійними термінами, +наприклад, “інтелектуальна власність” і “ збиток”, +щоб запропонувати суспільству певний спосіб мислення — +примітивну аналогію між програмами і фізичними об'єктами.</p> + +<p> +Наші думки і уявлення про власність на матеріальні об'єкти зосереджені на +тому, чи вірно <em>забирати об'єкт</em> у когось іншого. Вони не стосуються +безпосередньо до <em>відтворення</em> чого-небудь. Але власники просять нас +все одно користуватися ними.</p></li> + +<li id="exaggeration">Перебільшення. + +<p> +Власники кажуть, що їм наноситься “шкода” або що вони несуть +“економічні втрати”, коли користувачі самі копіюють +програми. Але копіювання не чинить прямої дії на власника і нікому не +шкодить. Власник може втратити лише у випадку, коли особа, яка зробила +копію, в іншому випадку заплатила б за неї власнику.</p> + +<p> +Нескладне міркування показує, що більшість таких людей не купили б +копій. Тим не менш власники обчислюють свої “втрати” виходячи з +того, що кожен придбав би копію. Це перебільшення м'яко кажучи.</p></li> + +<li id="law">Закон. + +<p> +Власники часто описують закон в його сучасному стані, а також суворі +покарання, якими вони можуть нам загрожувати. Неявно цей підхід передбачає, +що сьогоднішні закони незаперечно відображають картину моральності +— і в той же час нас спонукають розглядати ці покарання як наукові +факти, в яких ніхто не винен.</p> + +<p> +Ця лінія аргументації не витримує вдумливої критики; вона заснована на +експлуатації відсталості мислення.</p> + +<p> +Добро і зло не визначаються законом - тривіальний факт. Кожному американцеві +повинно бути відомо, що в п'ятдесяті роки XX століття у багатьох штатах +за законом неграм не можна було сідати в передній частині автобуса; але +тільки расисти могли б стверджувати, що таке сидіння - це погано.</p></li> + +<li id="natural-rights">Природні права. + +<p> +Автори часто претендують на особливий зв'язок з програмами, які вони +написали. Далі вони стверджують, як наслідок, що їх інтереси і бажання щодо +програми просто переважають інтереси та бажання всіх інших — і +навіть інтереси і бажання всього іншого світу. (Як правило, права на +програми належать компаніям, а не авторам, але вважається, що ми не повинні +звертати уваги на цю невідповідність.)</p> + +<p> +Тим, хто пропонує це як етичну аксіому автор важливіший, ніж +ви я можу тільки відповісти, що я, сам видатний автор програм, +вважаю, що це нісенітниця.</p> + +<p> +Але взагалі люди мають схильність співчувати претензіями на природні права +лише з двох причин.</p> + +<p> +Перша причина занадто далеко зайшла аналогія з матеріальними +об'єктами. Коли я готую макарони, я дійсно заперечую проти того, щоб їх з'їв +хтось інший, бо тоді їх не зможу з'їсти я. Це дія приносить мені в точності +стільки ж шкоди, як йому користі; тільки один з нас може з'їсти макарони, +так що питання у тому, хто це буде. Найменшої відмінності між нами досить, +щоб похитнути етичну рівновагу.</p> + +<p> +Але якщо програму, яку я написав, виконуєте або допрацьовуєте ви, то вас це +стосується прямо, а мене тільки побічно. Якщо ви передаєте копію своєму +знайомому, це набагато більше стосується вас і вашого знайомого, ніж мене. У +мене не повинно бути права забороняти вам робити це. Ні в кого не повинно +бути.</p> + +<p> +Друга причина - людям сказали, що природні права авторів - це +загальноприйнята й непорушна традиція нашого суспільства.</p> + +<p> +Історично вірно протилежне. Думка про природні права авторів пропонувалася і +була свідомо відкинута, коли створювалася Конституція США. Ось чому +Конституція тільки <em>допускає</em> систему авторського права, а не +<em>вимагає</em> її існування; ось чому в Конституції сказано, що авторське +право має бути тимчасовим. Там також зазначено, що призначення авторського +права сприяння прогресу, а не винагорода авторів. Авторське +право деякою мірою винагороджує авторів (а ще більше видавців), +але це вводиться як засіб змінити їхню поведінку.</p> + +<p> +Насправді установлена традиція нашого суспільства полягає в тому, що +авторське право втручається в природні права громадськості і що це можна +виправдати тільки інтересами громадськості.</p></li> + +<li id="economics">Економіка. + +<p> +Завершальний аргумент на користь власників програм - це призводить до +виробництва більшої кількості програм.</p> + +<p> +На відміну від інших, цей аргумент принаймні передбачає правовий підхід до +проблеми. Він апелює до розумної мети - задоволення потреб користувачів +програм. І емпірично ясно, що люди будуть робити більше продукції, якщо їм +за це добре платять.</p> + +<p> +Але у економічного аргументу є вада: він заснований на припущенні, що вся +різниця у тому, скільки грошей ми повинні заплатити. Він припускає, що нам +потрібно <em>виробництво програм</em>, незалежно від того, є у програм +власники чи ні.</p> + +<p> +Люди охоче приймають це припущення, тому що воно відповідає нашим знанням +про матеріальні об'єкти. Наприклад, уявімо собі бутерброд. Допустимо, ви +можете отримати еквівалентний бутерброд безкоштовно або за гроші. Якщо це +так, то вся різниця полягає у сумі, яку ви заплатите. Купите ви його чи ні, +у бутерброда буде той же смак, та ж харчова цінність, і в обох випадках ви +можете з'їсти його тільки один раз. Те, чи отримаєте ви бутерброд від +власника або ні, не може прямо впливати ні на що, крім суми грошей, яка +після цього у вас залишиться.</p> + +<p> +Це вірно для будь-якого роду матеріальних об'єктів - наявність або +відсутність у них власника не впливає прямо на їх <em>сутність</em> або на +те, що ви можете робити з ними, коли їх отримаєте.</p> + +<p> +Але якщо власник є у програми, то це сильно впливає на її сутність та на те, +що ви можете робити з копією, якщо придбаєте її. Різниця не тільки в +грошах. Система володіння програмами заохочує власників програм до +виробництва — але не того, що суспільству потрібно насправді. І +це призводить до відчутного етичного забруднення, яке впливає на всіх нас.</p></li> + +</ul> + +<p> +Що потрібно суспільству? Йому потрібна інформація, яка по-справжньому +доступна його членам - наприклад, програми, які люди можуть читати, +виправляти, допрацьовувати та вдосконалювати, а не тільки виконувати. Але +від власників програм ми отримуємо, як правило, чорний ящик, який не можна +ані вивчати, ані змінювати.</p> + +<p> +Суспільству також потрібна свобода. Коли у програми є власник, користувачі +втрачають свободу контролю над частиною свого власного життя.</p> + +<p> +І, що найважливіше, суспільству потрібно заохочувати дух добровільного +співробітництва в громадянах. Коли власники програм кажуть нам, що природна +допомогу своєму ближньому — це піратство”, вони отруюють +громадянську атмосферу нашого суспільства.</p> + +<p> +Ось чому ми говоримо, що сутність <a href="/philosophy/free-sw.html">вільних +програм</a> — у свободі, а не в ціні.</p> + +<p> +Економічний аргумент на користь власників є помилковим, але економічний +аспект реальний. Деякі пишуть корисні програми заради власного задоволення +або захоплення і любові; але якщо нам потрібно більше програм, ніж пишуть ці +люди, необхідно збирати кошти.</p> + +<p> +З вісімдесятих років XX століття розробники вільних програм випробували +з деяким успіхом різні методи збору коштів. Робити когось багатим не +потрібно; середній дохід з надлишком дає стимул для багатьох занять, менш +вдячних, ніж програмування.</p> + +<p> +Довгі роки — до тих пір, поки членські внески не зробили це +непотрібним я заробляв на життя замовленими поліпшеннями вільних +програм, які я написав. Кожне поліпшення додавалося в стандартно випущену +версію і таким чином зрештою ставало доступним звичайній публіці. Клієнти +платили мені, щоб я працював над потрібними їм поліпшеннями, а не над +особливостями, які я в іншому випадку вважав би найбільш пріоритетними.</p> + +<p> +Деякі розробники вільних програм заробляли гроші продажем послуг за +підтримку. У 1994 році, за оцінками групи підтримки Cygnus у складі +приблизно 50 співробітників близько 15 відсотків діяльності їх +персоналу становила розробка вільних програм солідний відсоток +для компанії, що працює над програмами.</p> + +<p> +На початку 90 років XX століття група компаній, що включає Intel, +Motorola, Texas Instruments і Analog Devices, об'єдналися, щоб фінансувати +розробку компілятора GNU Сі. Розробка GCC досі в основному ведеться платними +розробниками. ВПС США в дев'яностих роках виділили кошти на компілятор GNU +мови Ада, і з тих пір розробку продовжувала компанія, сформована спеціально +для цієї мети.</p> + +<p> +Рух за вільне програмне забезпечення все ще невеликий, але в США приклад +радіостанцій, підтримуваних слухачами, показує, що можна підтримувати +широкомасштабну діяльність, не змушуючи платити кожного користувача.</p> + +<p> +Сьогодні, будучи користувачем комп'ютерів, ви можете виявити, що +користуєтеся <a +href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">невільною</a> +програмою. Якщо ваш знайомий просить у вас скопіювати її, то відмовити було +б недобре. Співпраця важливіше, ніж авторське право. Але підпільна, потайна +співпраця не веде до здорового суспільства. Людина повинна прагнути жити +чесним життям, відкрито й гордо, а, отже, потрібно сказати “ні” +невільним програмам.</p> + +<p> +Ви гідні можливості співпрацювати відкрито і вільно з іншими людьми, які +користуються програмами. Ви гідні можливості дізнаватися, як працюють +програми, і вчити на них своїх студентів. Ви гідні можливості найняти свого +улюбленого програміста, щоб виправити програму, коли вона несправна.</p> + +<p> +Ви гідні вільних програм.</p> + +<h3>Виноски</h3> +<ol> +<li id="footnote1">Згодом звинувачення були зняті.</li> +</ol> + +<hr /> +<blockquote id="fsfs"><p class="big">Цей нарис був опублікований у книзі <a +href="http://shop.fsf.org/product/free-software-free-society/"><cite>Вільні +програми вільне суспільство: Вибрані нариси +Річарда М. Столмена</cite></a></p></blockquote> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь-ласка надсилайте до FSF & запити стосовно GNU на адресу <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Також існують <a +href="/contact/"> інші шляхи для зв’язку із</a> FSF. Будь-ласка, +надсилайте неробочі посилання та інші виправлення чи побажання на адресу <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Авторські права © 1994, 2009, 2020 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/05 14:01:37 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-gnu-linux.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-gnu-linux.html new file mode 100644 index 0000000..3272484 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-gnu-linux.html @@ -0,0 +1,278 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/why-gnu-linux.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.79 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Чому GNU/Linux? - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/why-gnu-linux.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Що у назві?</h2> + +<p><strong><a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></strong></p> + +<div class="announcement"> + <blockquote><p>Щоби дізнатися більше про цю проблему, ви можете прочитати наші <a +href="/gnu/gnu-linux-faq.html">“Питання про GNU/Linux”</a>, +сторінку <a href="/gnu/linux-and-gnu.html">“Linux і проект +GNU”</a>, на якій наведена історія системи GNU/Linux стосовно цієї +проблеми найменування, а також <a +href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html">“Користувачі GNU, які +николи не чули про GNU”</a>. + +</p></blockquote> +</div> + +<p> +Назви передають значення; наш вибір назв визначає значення того, що ми +говоримо. Невідповідна назва дає людям неправильне уявлення. Як троянду не +називати в ній аромат залишиться той самий; але якщо ви станете +називати її ручкою, люди будуть розчаровані, коли спробують нею писати. А +якщо ви станете називати ручки трояндами, люди можуть не зрозуміти, для чого +вони придатні. Якщо ви називаєте нашу операційну систему +“Linux”, це передає неправильне уявлення про її витоки, історію +та призначення. Якщо ви називаєте її <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">“GNU/Linux”</a>, це передає (хоча +і не у всіх подробицях) точне уявлення.</p> +<p> +Чи це так важливо для нашої спільноти? Хіба важливо, чи знають люди про +витоки системи, її історію і призначення? Так тому що люди, які +забувають історію, нерідко приречені на її повторення. Немає гарантій, що +Вільний світ, побудований навколо <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a>, виживе; ми ще не повністю +позбулися проблем, які привели нас до розробки GNU, і вони загрожують +відновитися.</p> + +<p> +Коли я пояснюю, чому правильно називати систему “GNU/Linux”, а +не “Linux”, мені іноді відповідають так:</p> + +<blockquote><p> +<em> Навіть якщо проект GNU заслуговує подяки за цю роботу, хіба варто +сперечатися, коли люди не віддають належного? Хіба важливо не те, що робота +виконана, а той, хто її зробив? Ви повинні відпочивати, пишатися добре +виконаною роботою і не турбуватися про подяки. </em> +</p></blockquote> +<p> +Ця порада була б мудрою, якби ситуація була дійсно така — якщо б +робота була вже виконана і прийшов час відпочивати. Якби лише так було! Але +труднощів більше ніж достатньо, і не час приймати майбутнє, як само собою +зрозуміле. Сила нашої спільноти базується на прихильності до свободи і +співпраці. Вживання назви <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">“GNU/Linux”</a> — це +один із способів нагадати собі і розповісти іншим про ці цілі.</p> + +<p> +Можна написати хорошу вільну програму, не думаючи про GNU; багато хорошої +роботи зроблено і від імені Linux. Але термін “Linux” з моменту +появи завжди асоціювався з філософією, яка не тяжіє до свободи +співпраці. Оскільки ця назва все більше вживається в комерції, у майбутньому +нам буде ще важче поєднувати його з духом єдності.</p> + +<p> +Найнебезпечніша загроза майбутньому вільного програмного забезпечення +виходить від схильності компаній, що виробляють дистрибутиви +“Linux”, включати в <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a> невільні програми заради +зручності та ефективності. Так роблять розробники всіх серйозних комерційних +дистрибутивів; ніхто не обмежується вільними програмами. Більшість з них не +відрізняють чітко невільні пакунки в своїх дистрибутивах. Багато хто навіть +розробляє невільні програми і включають їх у систему. А деякі проводять +обурливу рекламу систем “ОС Linux”, які ліцензуються “на +окреме робоче місце”, що дає користувачеві стільки ж свободи, скільки +і Microsoft Windows.</p> + +<p> +Люди намагаються виправдати додавання невільних програм зростанням +“популярності Linux” фактично ставлячи вище +популярність за свободу. Іноді це стверджується відкрито. Наприклад, +“Wired Magazine” писав про те, що Роберт Мак-Міллан, редактор +“Linux Magazine”, “переконаний у тому, що рух у бік +програм з відкритим вихідним кодом має підживлюватися технічними, а не +політичними рішеннями”. А генеральний директор Caldera відкрито +спонукав користувачів <a +href="http://www.zdnet.com/article/stallman-love-is-not-free/">відмовитися +від свободи як мети, а натомість працювати над підвищенням +“популярності Linux”</a>.</p> + +<p> +Додавання невільних програм в систему <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a> може збільшити популярність, +якщо під популярністю ми розуміємо кількість людей, що використовують +яку-небудь <a href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a> в поєднанні з +невільними програмами. Але водночас це неявне співтовариство закликає +сприймати невільні програми як щось хороше і забути про цілі +свободи. Безглуздо їхати швидше, якщо ви не можете втриматися на дорозі.</p> + +<p> +Якщо невільне “доповнення” — це бібліотека або засіб +програмування, воно може стати пасткою для розробників програм. Якщо вони +пишуть вільні програми, що залежать від невільного пакунку, їхня програма не +може стати частиною повністю вільної системи. В минулого Motif і Qt зловили +в цю пастку велику кількість вільних програм, створивши проблеми, на рішення +яких пішли роки. Бібліотека Motif представляла певну проблему до тих пір, +поки не застаріла і не перестала застосовуватися. Пізніше невільна +реалізація Java компанії Sun призвела до подібного явища <a +href="/philosophy/java-trap.html">пастка Java</a>; на щастя, в даний час це +в основному виправлено.</p> + +<p> +Якщо наше співтовариство продовжить рухатися в цьому напрямку, воно може +перенаправити майбутнє <a href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a> у бік +мозаїки з вільних і невільних компонентів. Через п'ять років у нас, +звичайно, буде ще багато вільних програм; але якщо ми не будемо обережні, +ними навряд чи можна буде користуватися без невільних програм, які +користувачі очікують отримати в комплекті. Якщо це станеться, наш рух за +свободу чекає провал.</p> + +<p> +Якби випуск вільних альтернатив був лише питанням програмування, вирішення +майбутніх проблем ставало б легшим із зростанням можливостей нашого +співтовариства по розробці. Але ми зустрічаємо перешкоди, які загрожують +ускладнити це закони, що забороняють вільні програми. Коли +патенти на програми громадяться один на одного, а такі закони, як +“Закон про авторське право в цифрову епоху” (<abbr +title="Digital Millennium Copyright Act">DMCA</abbr>), застосовуються для +заборони розробки вільних програм для таких важливих завдань, як перегляд +DVD або прослуховування потоків RealAudio, у нас не залишається ніякого +очевидного способи боротьби з запатентованими і секретними форматами даних, +крім <strong>відмови від невільних програм, які їх використовують</strong>.</p> + +<p> +Для подолання цих труднощів потрібно багато різного роду зусиль. Але щоб +вистояти в будь-яких випробуваннях, нам насамперед необхідно пам'ятати про +наших цілі свободи співпраці. Не можна очікувати, що одне бажання отримати +ефективні і надійні програми спонукає людей на великі труди. Нам потрібна +рішучість людей, які борються за свою свободу і єдність — +рішучість боротися, не припиняючи, довгі роки.</p> + +<p> +У нашій громаді ця мета і ця рішучість виходить головним чином з проекту +GNU. Це ми говоримо про свободу і єдність як про те, що потрібно +відстоювати; організації, які говорять про “Linux”, зазвичай +цього не кажуть. Журнали про “Linux” зазвичай повні реклами +невільних програм; компанії, які збирають і постачають “Linux”, +додають невільні програми в систему; інші компанії “підтримують +Linux”, розробляючи невільні програми для роботи в GNU/Linux; групи +користувачів “Linux” нерідко запрошують для продавців +демонстрації цих програм. Головне місце, де люди з нашої громади можуть +зустрітися з ідеєю свободи і рішучістю, — це проект GNU.</p> + +<p> +Але коли люди зустрінуться з цим чи відчують вони, що їх це стосується?</p> + +<p> +Люди, які знають, що вони користуються системою, яка вийшла з проекту GNU, +бачать прямий зв'язок між собою і GNU. Це не означає, що вони автоматично +погодяться з нашою філософією, але принаймні вони побачать причину всерйоз +про це задуматися. Навпаки, люди, які вважають себе “користувачами +Linux” і вважають, що проект GNU лише “розробив засоби, які +виявилися корисними для Linux”, зазвичай усвідомлюють лише непрямий +зв'язок між собою і GNU. Вони можуть просто проігнорувати філософію GNU, +коли зустрінуться з нею.</p> + +<p> +Проект GNU ідеалістичний, а всі, хто підтримує ідеалізм сьогодні, +зустрічають сильну перешкоду: переважаюча ідеологія спонукає людей +відмовитися від ідеалізму як чогось “непрактичного”. Наш +ідеалізм завжди був вкрай практичним: це причина, по якій у нас є вільна +операційна система <a href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a>. Люди, +які люблять цю систему, зобов'язані знати, що саме наш ідеалізм втілив її в +життя.</p> + +<p> +Якби “робота” дійсно була вже зроблена, і якщо б мова йшла +тільки про визнання заслуг, можливо, було б мудріше залишити все, як є. Але +це не так. Щоб надихнути людей на роботу, яку потрібно виконати, нам +необхідно, щоб за нами визнавали те, що ми вже зробили. Будь ласка, +допоможіть нам, називаючи цю операційну систему <a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">“GNU/Linux”</a>.</p> + +<hr /> +<blockquote id="fsfs"><p class="big">Цей нарис публікується в збірнику <a +href="http://shop.fsf.org/product/free-software-free-society/"><cite>Вільні +програми, вільне суспільство: вибрані нариси Річарда М. Столмена</cite></a>.</p></blockquote> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2000, 2006, 2007, 2014, 2015, 2016, 2020 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/04 09:00:35 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-programs-should-be-shared.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-programs-should-be-shared.html new file mode 100644 index 0000000..2b0de37 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-programs-should-be-shared.html @@ -0,0 +1,148 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/why-programs-should-be-shared.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.79 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Чому програмами потрібно обмінюватися - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/why-programs-should-be-shared.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Чому програмами слід обмінюватися</h2> + +<p><strong><a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></strong></p> + + <blockquote> + <p>Річард Столмен написав цей текст, знайдений у файлі, датованому травнем +1983 року, хоча неясно, чи був текст написаний у той час або раніше. У +травні 1983 року він виношував плани розробки вільної операційної +системи, але до того часу він, можливо, ще не прийняв рішення зробити її +системою типу Unix, а не подобою машини-Ліспа Массачусетського +технологічного інституту.</p> + + <p>Він ще не провів різниці між двома значеннями слова “<span lang="en" +xml:lang="en">free</span>”; це повідомлення формулюється в термінах +безкоштовних копій, але має на увазі, що це означає також, що у користувачів +є свобода.</p> + </blockquote> + +<p>П'ять років тому вважалося само собою зрозумілим, що будь-якою корисною +програмою, написаною в SAIL, MIT, CMU і т. д., будуть обмінюватися. З тих +пір ці університети стали діяти точно як програмувальні фірми — +усе корисне продається за шалені гроші (як правило, після того, як це +напишуть за державні дотації).</p> + +<p>Люди всілякими способами доводять, що роздавати програми шкідливо. Ці +надумані проблеми ніколи нас не турбували в ті часи, коли ми <em>хотіли</em> +обмінюватися, вони ніколи не зачіпали EMACS, тому я підозрюю, що все це +дурниці.</p> + +<p>Наприклад, кажуть, що компанії будуть “красти” програми і +продавати їх. Якщо це так, то це не гірше, ніж якщо б їх продавав Стенфорд! +Принаймні у людей була б можливість отримати безкоштовну копію. Користувачі +хочуть купувати програми з підтримкою? Так нехай продають контракти на +підтримку — але самі програми нехай роздають безкоштовно.</p> + +<p>Як на мене, то я можу оскаржити будь-які причини заборони на обмін +програмами, які тільки можуть прийти в голову. Але головне — це +чому нам <em>потрібно</em> обмінюватися:</p> + +<p>Якщо усунути штучні перешкоди, то ми будемо робити більше при тому обсязі +робіт. І ми будемо в більшій гармонії з іншими людьми.</p> + +<p>Обмін програмами — це та форма, яку наукова співпраця приймає в +області інформатики. Раніше університети захищали принцип наукової +співпраці. Правильно для них буде відмовлятися від нього заради наживи?</p> + +<p>Чи повинні ми дозволяти їм це?</p> + +<p>Вже зараз аспіранти працюють над програмними проектами, призначеними +спеціально для продажу. Але якщо б ми створили атмосферу поглядів, яка була +п'ять років тому, університет не посмів би цього робити. А якщо ви станете +обмінюватися, то інші теж можуть почати обмінюватися з вами.</p> + +<p>Отож, давайте знову обмінюватися.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2015, 2016 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2016/11/18 07:32:32 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/yes-give-it-away.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/yes-give-it-away.html new file mode 100644 index 0000000..514220e --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/yes-give-it-away.html @@ -0,0 +1,143 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/yes-give-it-away.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.79 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Так, роздавати - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/yes-give-it-away.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Так, роздавати</h2> + +<p><strong><a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></strong></p> + + <blockquote> + <p>Річард Столмен написав цей текст, знайдений у файлі, датованому травнем +1983 року, хоча неясно, чи був текст написаний у той час або раніше. У +травні 1983 року він виношував плани розробки вільної операційної +системи, але до того часу він, можливо, ще не прийняв рішення зробити її +системою типу Unix, а не подобою машини-Ліспа Массачусетського +технологічного інституту.</p> + + <p>Він ще не провів різниці між двома значеннями слова “free”; це +повідомлення формулюється в термінах безкоштовних копій, але має на увазі, +що це означає також, що у користувачів є свобода.</p> + </blockquote> + +<p>Одна з найважливіших спонукальних причин для вільної роздачі +програм — дати користувачам можливість змінювати їх. Це дозволяє +їм витягувати з програм більше користі, а також заохочує їх та дозволяє їм +вносити внесок у роботу над програмою. Навіть більше, вони розвивають у собі +самостійність, впевненість і почуття відповідальності.</p> + +<p>Я часто чув, ніби американці вважають, що якщо щось безкоштовне, то воно ні +на що не придатне. Можливо, вони так справді вважають, але це не +раціонально. У людей є право бути невротиками, але ми не повинні це +заохочувати. Між тим роздача програм не означає, що вони “дійсно ні на +що не здатні” тільки тому, що якісь мазохісти могли зробити висновок, +що програми ні до чого не придатні.</p> + +<p>Користувачі не стали б змінювати програму, якщо б та нікуди не годилася; +вони змінюють її тому, що в зміненому вигляді вона для них корисніша. Деяка +централізована підтримка теж корисна, але це можна робити, не пов'язуючи +користувачам руки.</p> + +<p>У мене великий досвід обміну програмами, в які користувачі вносили зміни. Я +вважаю, що</p> + +<ol> + <li>дуже мало осіб вірять, що EMACS не корисна</li> + <li>користувачі істотно змінюють EMACS</li> + <li>зміни користувачів вносять внесок у розвиток EMACS</li> + <li>централізована підтримка EMACS триває</li> +</ol> + +<p>Я підходив до користувачів не у маніпулятивному дусі співпраці і вони +відповідали ентузіазмом і співпрацею. Коли їм кажуть, що обмеження +накладаються, щоби впоратися з їхнім неврозом або тому що їх заздалегідь +вважають некомпетентними, вони відчувають справедливе обурення. Вони також +схильні ставати некомпетентними невротиками.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2015, 2016 Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2016/11/18 07:32:32 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> |