why-free.html (27781B)
1 <!--#set var="PO_FILE" 2 value='<a href="/philosophy/po/why-free.uk.po"> 3 https://www.gnu.org/philosophy/po/why-free.uk.po</a>' 4 --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/why-free.html" 5 --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/why-free.uk-diff.html" 6 --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2021-07-11" --><!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/why-free.en.html" --> 7 8 <!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> 9 <!-- Parent-Version: 1.77 --> 10 11 <!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> 12 <title>Чому у програм не повинно бути власників - проект GNU - Фонд вільного 13 програмного забезпечення</title> 14 15 <meta name="Keywords" content="GNU, проект GNU, FSF, вільні програми, Фонд вільного програмного 16 забезпечення, Чому у програм не повинно бути власників" /> 17 18 <!--#include virtual="/philosophy/po/why-free.translist" --> 19 <!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> 20 <!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> 21 <h2>Чому у програм не повинно бути власників</h2> 22 23 <p><a href="http://www.stallman.org/"><strong>Річард Столмен</strong></a></p> 24 25 <p> 26 Цифрова інформаційна техніка сприяє світовому прогресу, полегшуючи 27 копіювання та модифікацію інформації. Комп'ютери обіцяють зробити це легким 28 для кожного з нас.</p> 29 30 <p> 31 Не всі хочуть, щоб це стало легшим. Система авторського права приписує 32 комп'ютерним програмам “власників”, більшість з яких прагне 33 позбавити інше суспільство потенційних вигод від програми. Вони хотіли б, 34 щоб тільки вони могли копіювати і модифікувати програми, якими ми 35 користуємося.</p> 36 37 <p> 38 Система авторського права розвивалася разом з 39 друкарством —технікою масового копіювання. Авторське право добре 40 підходило до цієї техніки, тому що воно обмежувало тільки масових виробників 41 копій. Воно не забирало свободу у читачів книг. Звичайний читач не володів 42 друкарським верстатом, міг копіювати книги тільки пером і чорнилом, і не 43 багато знайдеться читачів, яких притягли за це до відповідальності.</p> 44 45 <p> 46 Цифрова техніка гнучкіша, ніж друкарський верстат: коли інформація 47 представлена в цифровій формі, її легко копіювати для обміну з іншими. Через 48 цю гнучкість система, подібна авторському праву, погано підходить до цієї 49 техніки. Це стало причиною посилення усіх огидних драконівських заходів, що 50 застосовуються зараз тими, хто потребує дотримання авторських прав на 51 програми. Розглянемо наступні чотири прийоми, які практикуються Асоціацією 52 видавців програм (SPA):</p> 53 54 <ul> 55 <li>Посилена пропаганда того, що порушувати вимоги правовласників, щоб допомогти 56 своїм знайомим, погано.</li> 57 58 <li>Вербування вивідувачів для доносів на своїх колег і співробітників.</li> 59 60 <li>Обходи (за підтримки поліції) шкіл і підприємств, у процесі яких від людей 61 вимагають, щоб вони доводили свою невинуватість у незаконному копіюванні.</li> 62 63 <li>Переслідування (державними органами США на вимогу SPA) таких людей, як Девід 64 Ла-Макхія <abbr title="Массачусетський технологічнийінститут">MIT</abbr>, не 65 за копіювання програм (він не звинувачувався в копіювання жодних програм), а 66 просто за те, що він залишив засоби копіювання без охорони і не забезпечив 67 нагляду за їх використанням<a href="#footnote1">[1]</a>.</li> 68 </ul> 69 70 <p> 71 Вся ця практика нагадує ту, що застосовувалася в колишньому Радянському 72 Союзі, де до кожної копіювальної установки була приставлена охорона, аби 73 запобігти забороненому копіюванню, і де приватні особи повинні були 74 копіювати інформацію таємно і передавати її з рук у руки як 75 самвидав. Різниця, звичайно, є: причини контролю інформації в Радянському 76 Союзі були політичними; у США ці причини економічні. Але на нас впливають 77 дії, а не мотиви. Будь-яка спроба блокувати обмін інформацією, незважаючи на 78 причини, призводить до одних і тих же методів і до одного і того ж суворого 79 режиму.</p> 80 81 <p> 82 Власники наводять аргументи декількох типів на користь надання їм права 83 контролювати наше користування інформацією:</p> 84 85 86 <ul> 87 <li id="name-calling">Підбір назв. 88 89 <p> 90 Власники користуються крикливими виразами, наприклад, “ 91 піратство” “крадіжка”, а також професійними термінами, 92 наприклад, “інтелектуальна власність” і “ збиток”, 93 щоб запропонувати суспільству певний спосіб мислення — 94 примітивну аналогію між програмами і фізичними об'єктами.</p> 95 96 <p> 97 Наші думки і уявлення про власність на матеріальні об'єкти зосереджені на 98 тому, чи вірно <em>забирати об'єкт</em> у когось іншого. Вони не стосуються 99 безпосередньо до <em>відтворення</em> чого-небудь. Але власники просять нас 100 все одно користуватися ними.</p></li> 101 102 <li id="exaggeration">Перебільшення. 103 104 <p> 105 Власники кажуть, що їм наноситься “шкода” або що вони несуть 106 “економічні втрати”, коли користувачі самі копіюють 107 програми. Але копіювання не чинить прямої дії на власника і нікому не 108 шкодить. Власник може втратити лише у випадку, коли особа, яка зробила 109 копію, в іншому випадку заплатила б за неї власнику.</p> 110 111 <p> 112 Нескладне міркування показує, що більшість таких людей не купили б 113 копій. Тим не менш власники обчислюють свої “втрати” виходячи з 114 того, що кожен придбав би копію. Це перебільшення м'яко кажучи.</p></li> 115 116 <li id="law">Закон. 117 118 <p> 119 Власники часто описують закон в його сучасному стані, а також суворі 120 покарання, якими вони можуть нам загрожувати. Неявно цей підхід передбачає, 121 що сьогоднішні закони незаперечно відображають картину моральності 122 — і в той же час нас спонукають розглядати ці покарання як наукові 123 факти, в яких ніхто не винен.</p> 124 125 <p> 126 Ця лінія аргументації не витримує вдумливої критики; вона заснована на 127 експлуатації відсталості мислення.</p> 128 129 <p> 130 Добро і зло не визначаються законом - тривіальний факт. Кожному американцеві 131 повинно бути відомо, що в п'ятдесяті роки XX століття у багатьох штатах 132 за законом неграм не можна було сідати в передній частині автобуса; але 133 тільки расисти могли б стверджувати, що таке сидіння - це погано.</p></li> 134 135 <li id="natural-rights">Природні права. 136 137 <p> 138 Автори часто претендують на особливий зв'язок з програмами, які вони 139 написали. Далі вони стверджують, як наслідок, що їх інтереси і бажання щодо 140 програми просто переважають інтереси та бажання всіх інших — і 141 навіть інтереси і бажання всього іншого світу. (Як правило, права на 142 програми належать компаніям, а не авторам, але вважається, що ми не повинні 143 звертати уваги на цю невідповідність.)</p> 144 145 <p> 146 Тим, хто пропонує це як етичну аксіому автор важливіший, ніж 147 ви я можу тільки відповісти, що я, сам видатний автор програм, 148 вважаю, що це нісенітниця.</p> 149 150 <p> 151 Але взагалі люди мають схильність співчувати претензіями на природні права 152 лише з двох причин.</p> 153 154 <p> 155 Перша причина занадто далеко зайшла аналогія з матеріальними 156 об'єктами. Коли я готую макарони, я дійсно заперечую проти того, щоб їх з'їв 157 хтось інший, бо тоді їх не зможу з'їсти я. Це дія приносить мені в точності 158 стільки ж шкоди, як йому користі; тільки один з нас може з'їсти макарони, 159 так що питання у тому, хто це буде. Найменшої відмінності між нами досить, 160 щоб похитнути етичну рівновагу.</p> 161 162 <p> 163 Але якщо програму, яку я написав, виконуєте або допрацьовуєте ви, то вас це 164 стосується прямо, а мене тільки побічно. Якщо ви передаєте копію своєму 165 знайомому, це набагато більше стосується вас і вашого знайомого, ніж мене. У 166 мене не повинно бути права забороняти вам робити це. Ні в кого не повинно 167 бути.</p> 168 169 <p> 170 Друга причина - людям сказали, що природні права авторів - це 171 загальноприйнята й непорушна традиція нашого суспільства.</p> 172 173 <p> 174 Історично вірно протилежне. Думка про природні права авторів пропонувалася і 175 була свідомо відкинута, коли створювалася Конституція США. Ось чому 176 Конституція тільки <em>допускає</em> систему авторського права, а не 177 <em>вимагає</em> її існування; ось чому в Конституції сказано, що авторське 178 право має бути тимчасовим. Там також зазначено, що призначення авторського 179 права сприяння прогресу, а не винагорода авторів. Авторське 180 право деякою мірою винагороджує авторів (а ще більше видавців), 181 але це вводиться як засіб змінити їхню поведінку.</p> 182 183 <p> 184 Насправді установлена традиція нашого суспільства полягає в тому, що 185 авторське право втручається в природні права громадськості і що це можна 186 виправдати тільки інтересами громадськості.</p></li> 187 188 <li id="economics">Економіка. 189 190 <p> 191 Завершальний аргумент на користь власників програм - це призводить до 192 виробництва більшої кількості програм.</p> 193 194 <p> 195 На відміну від інших, цей аргумент принаймні передбачає правовий підхід до 196 проблеми. Він апелює до розумної мети - задоволення потреб користувачів 197 програм. І емпірично ясно, що люди будуть робити більше продукції, якщо їм 198 за це добре платять.</p> 199 200 <p> 201 Але у економічного аргументу є вада: він заснований на припущенні, що вся 202 різниця у тому, скільки грошей ми повинні заплатити. Він припускає, що нам 203 потрібно <em>виробництво програм</em>, незалежно від того, є у програм 204 власники чи ні.</p> 205 206 <p> 207 Люди охоче приймають це припущення, тому що воно відповідає нашим знанням 208 про матеріальні об'єкти. Наприклад, уявімо собі бутерброд. Допустимо, ви 209 можете отримати еквівалентний бутерброд безкоштовно або за гроші. Якщо це 210 так, то вся різниця полягає у сумі, яку ви заплатите. Купите ви його чи ні, 211 у бутерброда буде той же смак, та ж харчова цінність, і в обох випадках ви 212 можете з'їсти його тільки один раз. Те, чи отримаєте ви бутерброд від 213 власника або ні, не може прямо впливати ні на що, крім суми грошей, яка 214 після цього у вас залишиться.</p> 215 216 <p> 217 Це вірно для будь-якого роду матеріальних об'єктів - наявність або 218 відсутність у них власника не впливає прямо на їх <em>сутність</em> або на 219 те, що ви можете робити з ними, коли їх отримаєте.</p> 220 221 <p> 222 Але якщо власник є у програми, то це сильно впливає на її сутність та на те, 223 що ви можете робити з копією, якщо придбаєте її. Різниця не тільки в 224 грошах. Система володіння програмами заохочує власників програм до 225 виробництва — але не того, що суспільству потрібно насправді. І 226 це призводить до відчутного етичного забруднення, яке впливає на всіх нас.</p></li> 227 228 </ul> 229 230 <p> 231 Що потрібно суспільству? Йому потрібна інформація, яка по-справжньому 232 доступна його членам - наприклад, програми, які люди можуть читати, 233 виправляти, допрацьовувати та вдосконалювати, а не тільки виконувати. Але 234 від власників програм ми отримуємо, як правило, чорний ящик, який не можна 235 ані вивчати, ані змінювати.</p> 236 237 <p> 238 Суспільству також потрібна свобода. Коли у програми є власник, користувачі 239 втрачають свободу контролю над частиною свого власного життя.</p> 240 241 <p> 242 І, що найважливіше, суспільству потрібно заохочувати дух добровільного 243 співробітництва в громадянах. Коли власники програм кажуть нам, що природна 244 допомогу своєму ближньому — це піратство”, вони отруюють 245 громадянську атмосферу нашого суспільства.</p> 246 247 <p> 248 Ось чому ми говоримо, що сутність <a href="/philosophy/free-sw.html">вільних 249 програм</a> — у свободі, а не в ціні.</p> 250 251 <p> 252 Економічний аргумент на користь власників є помилковим, але економічний 253 аспект реальний. Деякі пишуть корисні програми заради власного задоволення 254 або захоплення і любові; але якщо нам потрібно більше програм, ніж пишуть ці 255 люди, необхідно збирати кошти.</p> 256 257 <p> 258 З вісімдесятих років XX століття розробники вільних програм випробували 259 з деяким успіхом різні методи збору коштів. Робити когось багатим не 260 потрібно; середній дохід з надлишком дає стимул для багатьох занять, менш 261 вдячних, ніж програмування.</p> 262 263 <p> 264 Довгі роки — до тих пір, поки членські внески не зробили це 265 непотрібним я заробляв на життя замовленими поліпшеннями вільних 266 програм, які я написав. Кожне поліпшення додавалося в стандартно випущену 267 версію і таким чином зрештою ставало доступним звичайній публіці. Клієнти 268 платили мені, щоб я працював над потрібними їм поліпшеннями, а не над 269 особливостями, які я в іншому випадку вважав би найбільш пріоритетними.</p> 270 271 <p> 272 Деякі розробники вільних програм заробляли гроші продажем послуг за 273 підтримку. У 1994 році, за оцінками групи підтримки Cygnus у складі 274 приблизно 50 співробітників близько 15 відсотків діяльності їх 275 персоналу становила розробка вільних програм солідний відсоток 276 для компанії, що працює над програмами.</p> 277 278 <p> 279 На початку 90 років XX століття група компаній, що включає Intel, 280 Motorola, Texas Instruments і Analog Devices, об'єдналися, щоб фінансувати 281 розробку компілятора GNU Сі. Розробка GCC досі в основному ведеться платними 282 розробниками. ВПС США в дев'яностих роках виділили кошти на компілятор GNU 283 мови Ада, і з тих пір розробку продовжувала компанія, сформована спеціально 284 для цієї мети.</p> 285 286 <p> 287 Рух за вільне програмне забезпечення все ще невеликий, але в США приклад 288 радіостанцій, підтримуваних слухачами, показує, що можна підтримувати 289 широкомасштабну діяльність, не змушуючи платити кожного користувача.</p> 290 291 <p> 292 Сьогодні, будучи користувачем комп'ютерів, ви можете виявити, що 293 користуєтеся <a 294 href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">невільною</a> 295 програмою. Якщо ваш знайомий просить у вас скопіювати її, то відмовити було 296 б недобре. Співпраця важливіше, ніж авторське право. Але підпільна, потайна 297 співпраця не веде до здорового суспільства. Людина повинна прагнути жити 298 чесним життям, відкрито й гордо, а, отже, потрібно сказати “ні” 299 невільним програмам.</p> 300 301 <p> 302 Ви гідні можливості співпрацювати відкрито і вільно з іншими людьми, які 303 користуються програмами. Ви гідні можливості дізнаватися, як працюють 304 програми, і вчити на них своїх студентів. Ви гідні можливості найняти свого 305 улюбленого програміста, щоб виправити програму, коли вона несправна.</p> 306 307 <p> 308 Ви гідні вільних програм.</p> 309 310 <h3>Виноски</h3> 311 <ol> 312 <li id="footnote1">Згодом звинувачення були зняті.</li> 313 </ol> 314 315 <hr /> 316 <blockquote id="fsfs"><p>Цей нарис був опублікований у книзі <a 317 href="http://shop.fsf.org/product/free-software-free-society/"><cite>Вільні 318 програми вільне суспільство: Вибрані нариси 319 Річарда М. Столмена</cite></a>.</p></blockquote> 320 321 <div class="translators-notes"> 322 323 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> 324 </div> 325 </div> 326 327 <!-- for id="content", starts in the include above --> 328 <!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> 329 <div id="footer"> 330 <div class="unprintable"> 331 332 <p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a 333 href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a 334 href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі 335 посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a 336 href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> 337 338 <p> 339 <!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, 340 replace it with the translation of these two: 341 342 We work hard and do our best to provide accurate, good quality 343 translations. However, we are not exempt from imperfection. 344 Please send your comments and general suggestions in this regard 345 to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> 346 347 <web-translators@gnu.org></a>.</p> 348 349 <p>For information on coordinating and submitting translations of 350 our web pages, see <a 351 href="/server/standards/README.translations.html">Translations 352 README</a>. --> 353 Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити 354 можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і 355 пропозиції щодо перекладу за адресою <a 356 href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. 357 </p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у 358 <a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з 359 перекладу”</a>.</p> 360 </div> 361 362 <!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to 363 files generated as part of manuals) on the GNU web server should 364 be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this 365 without talking with the webmasters or licensing team first. 366 Please make sure the copyright date is consistent with the 367 document. For web pages, it is ok to list just the latest year the 368 document was modified, or published. 369 370 If you wish to list earlier years, that is ok too. 371 Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying 372 years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable 373 year, i.e., a year in which the document was published (including 374 being publicly visible on the web or in a revision control system). 375 376 There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers 377 Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> 378 <p>Авторські права © 1994, 2009, 2020 Richard Stallman (Річард Столмен)</p> 379 380 <p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" 381 href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії 382 Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із 383 зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> 384 385 <!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> 386 <div class="translators-credits"> 387 388 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> 389 Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура 390 (andriykopanytsia@gmail.com)</div> 391 392 <p class="unprintable"><!-- timestamp start --> 393 Оновлено: 394 395 $Date: 2021/09/09 10:04:49 $ 396 397 <!-- timestamp end --> 398 </p> 399 </div> 400 </div> 401 </body> 402 </html>