thegnuproject.html (97101B)
1 <!--#set var="PO_FILE" 2 value='<a href="/gnu/po/thegnuproject.uk.po"> 3 https://www.gnu.org/gnu/po/thegnuproject.uk.po</a>' 4 --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/thegnuproject.html" 5 --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/thegnuproject.uk-diff.html" 6 --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2021-10-24" --> 7 8 <!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> 9 <!-- Parent-Version: 1.86 --> 10 11 <!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> 12 <title>Про проект GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> 13 <meta http-equiv="Keywords" content="GNU, проект GNU, ФСПО, вільні програми, Фонд вільного програмного 14 забезпечення, історія" /> 15 16 <!--#include virtual="/gnu/po/thegnuproject.translist" --> 17 <!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> 18 <!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> 19 <h2>Проект GNU</h2> 20 21 <p> 22 <a href="http://www.stallman.org/"><strong>Річард Столмен</strong></a></p> 23 24 <blockquote> 25 <p> 26 Спочатку опубліковано в книзі <em>Відкриті вихідні коди</em>. Річард Столмен 27 <a href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html"> ніколи не був 28 прихильником “відкритого вихідного коду”</a>, але він передав цю 29 статтю, щоб ідеї руху за вільне програмне забезпечення не були відсутні в 30 цій книзі повністю. 31 </p> 32 <p> 33 Чому зараз важливо, як ніколи, <a 34 href="/philosophy/free-software-even-more-important.html"> наполягати на 35 тому, щоб програми, якими ми користуємося, були вільними</a>. 36 </p> 37 </blockquote> 38 39 <h3>Перша громада обміну програмами</h3> 40 <p> 41 Коли в 1971 році я почав працювати в Лабораторії штучного інтелекту 42 <abbr title="Massachusetts Institute of Technology">MIT</abbr>, я став 43 частиною громади обміну програмами, яка існувало протягом багатьох 44 років. Обмін програмами не обмежувався нашою конкретною спільнотою; він був 45 так само старий, як комп'ютери, подібно до того, як обмін рецептами, так 46 само старий, як кулінарія. Але ми займалися цим більше, ніж інші.</p> 47 <p> 48 Лабораторія ШІ (далі ЛШІ) користувалася операційною системою під назвою 49 <abbr title="Incompatible Timesharing System">ITS</abbr> (Несумісна система 50 поділу часу), яку штатні хакери (1) лабораторії спроектували і написали на 51 мові асемблера комп'ютера <abbr title="Programmed Data 52 Processor">PDP</abbr>-10 компанії Digital, одного з великих комп'ютерів тієї 53 епохи. Моя робота як члена спільноти, штатного хакера ЛШІ, полягала в 54 поліпшенні цієї системи.</p> 55 <p> 56 Ми не називали свої програми “вільними програмами”, тому що 57 такого терміну не існувало; але саме цим вони і були. Коли люди з іншого 58 університету або компанії хотіли перенести або скористатися програмою, ми 59 завжди з радістю дозволяли їм це. Якщо ви бачили, що хтось користується 60 незнайомій та цікавою програмою, ви завжди могли попросити поглянути на 61 вихідний текст, щоб його можна було прочитати, змінити або розібрати на 62 запчастини для нової програми.</p> 63 <p> 64 (1) Вживання слова “хакер” у значенні “зломлювач 65 захисту” помилка, якою ми зобов'язані засобам масової 66 інформації. Ми, хакери, відмовляємося визнавати це значення й продовжуємо 67 вживати це слово в значенні “той, хто любить програмувати, хто отримує 68 задоволення від гри думки, або комбінація і того, і 69 іншого”. Див. мою статтю <a 70 href="http://stallman.org/articles/on-hacking.html"> 71 “Про хакерство”</a>.</p> 72 73 <h3>Загибель громади</h3> 74 <p> 75 Ситуація різко змінилося на початку вісімдесятих років XX століття, 76 коли компанія Digital припинила постачання обладнання для серії PDP-10. Її 77 архітектура, витончена і потужна для шістдесятих, не могла природним чином 78 розширюватися на місткіші адресні простори, які ставали досяжні у 79 вісімдесятих. Це означало, що майже всі програми, які складали ITS, 80 застаріли.</p> 81 <p> 82 Громада хакерів ЛШІ вже розвалилася незадовго до цього. У 1981 році 83 відділилася компанія Symbolics, яка переманила майже всіх хакерів з ЛШІ, і 84 знелюдніла громада була не в змозі підтримувати себе (в книзі Стіва Леві 85 “Хакери” описані ці події, а також дана ясна картина цієї 86 спільноти у час її розквіту.) Коли в 1982 році ЛШІ купила нову PDP-10, 87 адміністрація вирішила користуватися невільною системою поділу часу компанії 88 Digital замість ITS.</p> 89 <p> 90 У сучасних комп'ютерів тієї епохи, таких, як VAX або 68020, були свої власні 91 операційні системи, але жодна з них не була вільною: доводилося підписувати 92 договір про нерозголошення, щоб отримати хоча б копію виконуваних файлів.</p> 93 <p> 94 Це означало, що першим кроком у користуванні комп'ютером була обіцянка не 95 допомагати своєму сусідові. Співпраця у громаді була заборонена. Правило, 96 встановлене власниками невільних програм, стверджувало: “Якщо ви 97 обмінюєтеся зі своїм сусідом, то ви пірат. Якщо вам потрібні 98 будь-які зміни, просіть нас внести їх”.</p> 99 <p> 100 Думка про те, що суспільна система невільного програмного 101 забезпечення система, в якій кажуть, що вам не дозволено 102 обмінюватися програмами або змінювати їх антисоціальна, що вона 103 неетична, що вона просто неправильна, для деяких читачів може стати 104 несподіванкою. Але що ще ми могли б сказати про систему, засновану на тому, 105 що роз'єднує людей і користувачів робить безпорадними? Читачі, яким ця думка 106 здається несподіваною, можливо, прийняли громадську систему невільного 107 програмного забезпечення як данину часу або судили про неї у термінах, 108 запропонованих підприємствами, які займаються невільними програмами. Видавці 109 програм довго і наполегливо працювали над тим, щоб переконати людей, що на 110 це питання можна дивитися тільки з однієї позиції.</p> 111 <p> 112 Коли видавці програм говорять про “здійснення” своїх “ 113 прав” або “припинення <a 114 href="/philosophy/words-to-avoid.html#Piracy"> піратства</a>”, те, що 115 вони <em>кажуть</em> насправді є другорядним. Справжній зміст цих заяв 116 полягає в невисловлених припущеннях, які вони вважають само собою 117 зрозумілими і які суспільство просять прийняти без перевірки. Отже, давайте 118 їх перевіримо.</p> 119 <p> 120 Одне з припущень полягає в тому, що у програмних компаніях є незаперечне 121 природне право володіти програмами і тим самим володіти владою над всіма 122 користувачами цих програм. (Якщо б це було природним правом, то незалежно 123 від того, скільки шкоди це завдає суспільству, ми не могли б заперечувати.) 124 Цікаво, що конституція США та юридична традиція відкидають цю точку зору; 125 авторське право не є природним, це штучна монополія, введена державою, яка 126 обмежує природне право користувачів копіювати.</p> 127 <p> 128 Інше невисловлене припущення полягає в тому, що єдине, що важливо в 129 програмі — це те, яку роботу вона дозволяє вам виконувати; що 130 нас, користувачів комп'ютерів, не повинно турбувати, якого роду суспільство 131 нам дозволено мати.</p> 132 <p> 133 Третє припущення полягає в тому, що у нас не було би програм, якими можна 134 було б користуватися (чи ніколи не з'явилося б програми для виконання тієї 135 чи іншої конкретної задачі), якщо б ми не запропонували компанії владу над 136 користувачами цієї програми. Це припущення, можливо, здавалося 137 правдоподібним до того, як рух за вільне програмне забезпечення 138 продемонстрував, що ми можемо зробити безліч корисних програм, не накладаючи 139 на них ланцюгів.</p> 140 <p> 141 Якщо ми відхиляємо ці припущення і судимо про ці питання на основі моралі 142 звичайного здорового ґлузду, віддаючи пріоритет користувачам, то ми 143 приходимо до зовсім інших висновків. Користувачі комп'ютерів повинні бути 144 вільні змінювати програми під свої потреби і обмінюватися програмами, тому 145 що допомога іншим людям становить основу суспільства.</p> 146 <p> 147 Тут недостатньо місця для докладного викладу причин, що призводять до цього 148 висновку, тому я відсилаю читача до сторінок <a 149 href="/philosophy/why-free.html"> 150 http://www.gnu.org/philosophy/why-free.html</a> та <a 151 href="/philosophy/free-software-even-more-important.html"> 152 http://www.gnu.org/philosophy/free-software-even-more-important.html</a>. 153 </p> 154 155 <h3>Твердий моральний вибір</h3> 156 <p> 157 Оскільки моя громада зникла, я не міг продовжувати жити, як раніше. Замість 158 цього переді мною постав твердий моральний вибір.</p> 159 <p> 160 Найлегше було приєднатися до світу невільного програмного забезпечення, 161 підписуючи договори про нерозголошення і обіцяючи не допомагати своєму 162 братові-хакеру. Швидше за все, я також став би розробляти програми, які 163 випускали б на умовах нерозголошення, збільшуючи таким чином тиск на інших 164 людей, щоб вони теж зрадили своїх побратимів.</p> 165 <p> 166 Я міг би заробляти на цьому гроші, і можливо, мені було б цікаво писати 167 програми. Але я знав, що в кінці своєї кар'єри я озирнуся на минулі роки, в 168 які я будував стіни, щоб роз'єднати людей, і відчую, що я провів своє життя, 169 роблячи світ гіршим.</p> 170 <p> 171 Я вже відчув на собі, що буває, якщо інші підписують договір про 172 нерозголошення, коли хтось відмовився дати мені і ЛШІ вихідний текст 173 програми управління нашим принтером. (Відсутність певних функцій у цій 174 програмі призводило до того, що робота з цим принтером просто 175 виводила з себе.) Тому я не міг сказати собі, що договори 176 про нерозголошення — це щось невинне. Я дуже розлютився, 177 коли він відмовився поділитися з нами; я не міг встати на його місце і 178 робити те саме щодо всіх інших.</p> 179 <p> 180 Іншою можливістю, простою, але неприємною, була б можливість покинути галузь 181 обчислювальної техніки. В цьому випадку мої здібності не пішли б на шкоду, 182 але вони все-таки пропали даремно. Я не був би винен в роз'єднанні і 183 обмеженні користувачів комп'ютерів, але тим не менш це відбувалося б.</p> 184 <p> 185 Отож, я шукав спосіб, яким програміст міг би робити щось хороше. Я запитав 186 себе, чи не було програми або програм, які я міг би написати з тим, щоб 187 спільнота знову стала можливою.</p> 188 <p> 189 Відповідь була ясна: що було потрібно насамперед — це операційна 190 система. Ці програми життєво важливі для того, щоб приступити до 191 користування комп'ютером. Якщо є операційна система, то можна робити багато; 192 без неї на комп'ютері не можна працювати взагалі. З вільною операційною 193 системою у нас знову могло б бути спільнота співпрацюючих 194 хакерів — і ми могли б запрошувати будь-кого приєднатися до 195 нас. І кожний був би в змозі користуватися комп'ютером, не починаючи з 196 змови, яка позбавляє його друзів.</p> 197 <p> 198 У мене як у розробника операційної системи були потрібні для цієї роботи 199 навички. Тому, хоча не міг твердо розраховувати на успіх, я усвідомлював, що 200 сама доля вибрала мене для цієї справи. Я вирішив зробити систему сумісною з 201 Unix, щоби вона була переносна і щоб користувачі Unix могли легко перейти на 202 неї. Назва “GNU” була обрана через гакерську традицію як 203 рекурсивне скорочення фрази “GNU's Not Unix” (Ґну не 204 Юнікс). Вона вимовляється як <a href="/gnu/pronunciation.html">один склад з 205 українським ґ</a>.</p> 206 <p> 207 Операційна система означає не тільки ядро, якого ледве достатньо для 208 виконання інших програм. У сімдесяті роки XX століття в кожну 209 операційну систему, що заслуговує цієї назви, входили командні оболонки, 210 асемблери, компілятори, інтерпретатори, налагоджувачі, текстові редактори, 211 поштові програми та багато іншого. Вони були в ITS, вони були в Multics, 212 вони були в VMS, вони були і в Unix. Вони будуть і в операційній системі 213 GNU.</p> 214 <p> 215 Пізніше я почув такі слова, приписувані Хілелу (1):</p> 216 217 <blockquote><p> 218 Якщо я не за себе, хто буде за мене?<br /> 219 Якщо я тільки за себе, хто я такий?<br /> 220 Якщо не зараз, то коли? 221 </p></blockquote> 222 <p> 223 Рішення почати проект GNU було засноване на схожому уявленні.</p> 224 <p> 225 (1) Як атеїст я не є послідовником будь-яких релігійних лідерів, але іноді я 226 виявляю, що захоплююся тим, що сказав хто-небудь з них.</p> 227 228 <h3>Вільний від слова воля</h3> 229 <p> 230 Термін “вільна програма” іноді розуміють невірно — 231 він не має ніякого відношення до вартості. Він відноситься до волі. Таким 232 чином, ось визначення вільної програми.</p> 233 234 <p>Програма вільна для вас, конкретного користувача, якщо:</p> 235 236 <ul> 237 <li>Ви вільні виконувати програму, як вам завгодно, в будь-яких цілях.</li> 238 239 <li>Ви вільні змінювати програму під свої потреби. (Щоб ця можливість була 240 практично здійсненна, у вас повинен бути доступ до початкового тексту, 241 оскільки вносити зміни в програму без вихідного тексту надзвичайно важко.)</li> 242 243 <li>Ви вільно перерозповсюджувати копії, безкоштовно або за гроші.</li> 244 245 <li>Ви вільні поширювати змінені версії програми так, щоб суспільство могло 246 отримувати користь від ваших поліпшень.</li> 247 </ul> 248 <p> 249 Оскільки “вільний” відноситься до волі, а не вартості, між 250 продажем копій і вільними програмами немає суперечності. Насправді свобода 251 продавати копії життєво важлива: збірники вільних програм, продаються на 252 компакт-дисках, важливі для спільноти, і їх продаж — важливий 253 спосіб отримати кошти на розвиток вільних програм. Таким чином, програма, 254 яку люди не можуть включати в ці збірники, не є вільною.</p> 255 <p> 256 Неоднозначність слова “вільний” привела до довгих пошуків 257 альтернатив, але ніхто не знайшов кращого терміна. В англійській мові більше 258 слів і нюансів, ніж в будь-якій іншій, але в ній не вистачає простого 259 однозначного слова, яке означає “вільний” від слова “ 260 воля” найближче до цього значення підходить слово 261 “розкутий”. Такі альтернативи, як “ звільнений”, 262 “воля” (“програми волі”) і “відкритий”, 263 мають або невірне значення, або якийсь інший недолік.</p> 264 265 <h3>Програми GNU і система GNU</h3> 266 <p> 267 Розробка цілої системи - це дуже великий проект. Щоб зробити це досяжним, я 268 вирішив адаптувати і застосовувати, де тільки можливо, існуючі частини 269 вільних програм. Наприклад, я з самого початку вирішив застосовувати TeX в 270 якості основної програми форматування тексту; через кілька років я вирішив 271 скористатися системою X Window замість того, щоб писати ще одну віконну 272 систему для GNU.</p> 273 <p> 274 В результаті цих та інших подібних цим рішенням система GNU — це 275 не те ж саме, що збірка всіх програм GNU. Система GNU включає програми, які 276 не є програмами GNU програми, які розроблені іншими людьми і 277 проектами у їх власних цілях, але якими ми можемо скористатися, тому що вони 278 вільні.</p> 279 280 <h3>Початок проекту</h3> 281 <p> 282 У січні 1984 року я звільнився з MIT і почав писати програми GNU. Піти 283 з MIT було необхідно, щоб інститут не зміг перешкодити поширенню GNU в 284 якості вільних програм. Якби я залишився в штаті, інститут міг би заявити, 285 що робота належить йому, і нав'язати свої власні умови поширення або навіть 286 перетворити роботу у пакет невільних програм. Я не мав наміру виконати 287 велику роботу тільки, щоб потім побачити, як вона стане непотрібною для 288 того, заради чого вона задумувалась створення нового громади 289 обміну програмами.</p> 290 <p> 291 Проте професор Уїнстон, тодішній керівник ЛШІ, люб'язно запросив мене 292 продовжувати користуватися ресурсами лабораторії.</p> 293 294 <h3>Перші кроки</h3> 295 <p> 296 Незабаром після організації проекту GNU я почув про Набір вільного 297 університету для компіляторів відомого також як VUCK. (Голландське слово 298 “вільний” пишеться через <em>v</em>.) Це був компілятор, 299 спроектований для роботи з багатьма мовами, включаючи Сі і Паскаль, і для 300 підтримки багатьох цільових машин. Я написав його автору і запитав, чи не 301 може GNU скористатися цим компілятором.</p> 302 <p> 303 Він відповів з насмішкою, заявивши, що університет вільний, а 304 компілятор ні. Таким чином, я вирішив, що моєю першою програмою 305 для проекту GNU стане багатомовний багатоплатформний компілятор.</p> 306 <p> 307 Сподіваючись уникнути необхідності писати весь компілятор самому, я дістав 308 вихідний текст компілятора мови Пастель. Це був багатоплатформний 309 компілятор, розроблений в Ліверморській лабораторії Лоуренса. Він 310 підтримував розширену версію мови Паскаль, задуману як системну мову 311 програмування, і був написаний на цій мові. Я додав інтерфейс для Сі і почав 312 переносити його на комп'ютер Motorola 68000. Але мені довелося кинути це, 313 коли я виявив, що компілятору потрібно багато мегабайт стекового простору, а 314 доступна система Unix 68000 допускала тільки 64k.</p> 315 <p> 316 Потім я усвідомив, що компілятор Пастеля функціонував, перетворюючи весь 317 вхідний файл в синтаксичне дерево, переводячи все дерево в ланцюжок “ 318 інструкцій”, а потім генеруючи весь вихідний файл, не звільняючи 319 пам'ять ні на жодному етапі. В цей момент я прийшов до висновку, що мені 320 доведеться написати новий компілятор з нуля. Новий компілятор відомий як 321 <abbr title="GNU Compiler Collection">GCC</abbr>; з компілятора Пастеля в 322 ньому нічого не використовується, але мені вдалося адаптувати та 323 використовувати препроцесор Сі, який я написав. Але це сталося кілька років 324 потому; спочатку я працював над GNU Emacs.</p> 325 326 <h3>GNU Emacs</h3> 327 <p> 328 Я почав працювати над GNU Emacs у вересні 1984 року, і на початку 329 1985 року ним можна було починати користуватися. Це дозволило мені 330 почати користуватися системами Unix для редагування; оскільки вчитися 331 користування vi або ed мені було не цікаво, до цього я проводив редагування 332 на інших видах машин.</p> 333 <p> 334 У цей момент у людей почало виникати бажання користуватися GNU Emacs, що 335 поставило питання про те, як його поширювати. Звичайно, я помістив його на 336 сервері анонімного ftp на комп'ютері MIT, яким я користувався. (Цей 337 комп'ютер, prep.ai.mit.edu, став, таким чином, основним сайтом ftp для 338 поширення GNU; коли через кілька років його списали, ми перенесли це ім'я на 339 свій новий сервер ftp. Але в той час багато зацікавлених людей не були в 340 Інтернеті і не могли отримати копію з ftp. Отже, питання було в тому, що 341 мені їм казати?</p> 342 <p> 343 Я міг би сказати: “Знайдіть знайомого, у якого є мережа і який зробить 344 вам копію”. Або я міг би робити те, що я робив з початковим Emacs для 345 PDP-10 сказати їм: “Надішліть мені стрічку і конверт з 346 маркою та зворотною адресою, і я перешлю вам її з записаним на ній 347 Emacs”. Але у мене не було роботи, і я шукав способи заробляти на 348 вільних програмах. Так що я оголосив, що буду висилати стрічку всім, кому 349 вона потрібна, за 150 доларів. Таким чином я приступив до комерційного 350 поширення вільних програм і став предтечею компаній, які в наші дні 351 поширюють цілі системи GNU/Linux.</p> 352 353 <h3>Для кожного користувача програма вільна?</h3> 354 <p> 355 Якщо програма вільна, коли вона виходить з рук автора, це не обов'язково 356 означає, що вона буде вільною для всякого, у кого є її копія. Наприклад, <a 357 href="/philosophy/categories.html#PublicDomainSoftware">програми 358 в суспільному надбанні</a> (програми, на які не поширюється авторське 359 право) вільні; але будь-хто може зробити невільну модифікацію такої 360 програми. Подібним чином, багато вільних програм знаходяться під дією 361 авторського права, але вони поширюються під простими необмежувальними 362 ліцензіями, які допускають невільні модифікації.</p> 363 <p> 364 Хрестоматійною ілюстрацією цієї проблеми є система X Window. Розроблена 365 в MIT і випущена як пакет вільних програм під необмежувальною ліцензією, 366 вона незабаром була освоєна різними комп'ютерними компаніями. Вони додали X 367 до своїх невільних систем Unix, поставляючи її тільки в двійковому вигляді, 368 і поширили на неї той самий договір про нерозголошення. Ці копії X були 369 не більше вільні, ніж Unix.</p> 370 <p> 371 Розробники системи X Window не вважали це проблемою — вони 372 цього чекали, і це відповідало їхнім намірам. Їх метою була не воля, а 373 тільки “успіх”, який визначається як “велике число 374 користувачів”. Їм було все одно, чи є у цих користувачів воля; вони 375 дбали тільки про те, щоб користувачі були численні.</p> 376 <p> 377 Це призвело до парадоксальної ситуації, за якої різні способи підрахунку 378 кількості волі дають різні відповіді на питання чи вільна програма? Якби ви 379 судили на підставі волі, що надається умовами ліцензії MIT, то ви б сказали, 380 що X вільна. Але якщо б ви міряли волю середнього користувача X, вам 381 довелося б сказати, що вона невільна. Більшість користувачів X працювало з 382 невільними версіями, які поставлялися з системами Unix, а не з вільною 383 версією.</p> 384 385 <h3>Копілефт та GNU GPL</h3> 386 <p> 387 Метою GNU було дати користувачам волю, а не просто бути популярною. Тому нам 388 потрібно було застосувати умови розповсюдження, які запобігли б перетворенню 389 програм GNU у невільні програми. Метод, яким ми користуємося, називається 390 “копілефтом”.(1)</p> 391 <p> 392 Копілефт користується авторським правом, але перевертає його, щоб воно 393 служило цілям, протилежних тим, для яких воно зазвичай використовується: 394 замість того, щоб бути засобом обмеження програми, він стає засобом 395 збереження свободи програми.</p> 396 <p> 397 Центральна ідея копілефту полягає в тому, що ми даємо всім дозвіл виконувати 398 програму, копіювати програму, змінювати програму і поширювати змінені 399 версії — але не додавати дозвіл свої власні обмеження. Таким 400 чином, життєво важливі свободи, які визначають “вільну 401 програму”, гарантовані для кожного, у кого є копія; вони стають 402 невідчужуваними правами.</p> 403 <p> 404 Щоби копілефт був дієвим, змінені версії теж повинні бути вільні. Це 405 гарантує, що робота, заснована на нашій, стає доступною нашої спільноти, 406 якщо її публікують. Коли програмісти, які працюють програмістами, безоплатно 407 покращують програми GNU, саме копілефт не дає їх наймачам сказати: 408 “Вам не можна обмінюватися цими змінами, тому що ми збираємося 409 скористатися ними, щоб зробити свою невільну версію цієї програми”.</p> 410 <p> 411 Вимога, що зміни повинні бути вільні, істотно, якщо ми хочемо гарантувати 412 свободу кожного користувача програми. Компанії, які зробили невільні версії 413 системи X Window, зазвичай вносили зміни, щоб перенести її на свої 414 системи і свою апаратуру. Ці зміни були малі порівняно з найширшим 415 охопленням системи X, але вони не були тривіальні. Якби внесення змін 416 виправдовувало відмову користувачам у свободі, будь-хто легко б скористався 417 цим виправданням.</p> 418 <p> 419 У зв'язку з цим виникає питання про поєднання вільної програми з невільними 420 вихідними текстами. Таке поєднання неминуче було б невільним; якщо невільною 421 частини бракує будь-яких свобод, цих свобод бракує і всієї програми в 422 цілому. Допустити такі сполучення означало б відкрити пролом, достатній, щоб 423 потопити корабель. Отже, вимога перекрити цю прогалину - критична для 424 копілефту: все, що додається або поєднується з програмою під копілефтом, має 425 бути таким, щоб велика комбінована версія також була вільною і щоб на неї 426 поширювався копілефт.</p> 427 <p> 428 Конкретна реалізація копілефту, яку ми застосовуємо в більшості програм 429 GNU — це загальна громадська ліцензія GNU, або скорочено GNU 430 GPL. У нас є інші види копілефту, вживані в особливих обставинах. Посібники 431 GNU також випускаються під копілефтом, але ми користуємося набагато 432 простішим видом копілефту, тому що для посібників не потрібна уся складність 433 GNU GPL.(2)</p> 434 <p> 435 (1) У 1984 чи 1985 році Дон Хопкінс (юнак з багатою уявою) надіслав 436 мені листа. На конверті він написав кілька кумедних висловів, зокрема таке: 437 “Копілефт усі права зареверсовані”. Я скористався 438 виразом “копілефт ” в якості назви концепції поширення, над якою 439 я в той час працював.</p> 440 441 <p> 442 (2) Зараз для документації ми користуємося <a href="/licenses/fdl.html"> 443 Ліцензією вільної документації GNU </a>.</p> 444 445 <h3>Фонд вільного програмного забезпечення</h3> 446 447 <p>У міру зростання інтересу до користування Emacs зростав, проект GNU стали 448 залучатися інші люди, і ми вирішили, що пора знову пошукати фонди. Отже, в 449 1985 році ми створили <a href="http://www.fsf.org/">Фонд вільного 450 програмного забезпечення</a> (ФВПЗ), благодійну організацію, яка 451 користується податковими пільгами, для розвитку вільного програмного 452 забезпечення. ФВПЗ також взяв на себе діяльність по розповсюдженню Emacs на 453 стрічках; згодом вона доповнилася додаванням на стрічку інших вільних 454 програм (як GNU, так і не GNU), а також продажем вільних посібників.</p> 455 456 <p>В ті часи дохід ФВПЗ складався здебільшого з прибутку від продажу копій 457 вільних програм та інших пов'язаних з цим послуг (компакт-дисків з вихідним 458 текстом, компакт-дисків з двійковими файлами, чудово роздрукованих 459 посібників — все це зі свободою і змінювати поширювати далі) і 460 дистрибутивів «люкс» (дистрибутивів, в яких ми транслювали 461 повний збірник програм для обраної клієнтом платформи). Сьогодні ФВПЗ як і 462 раніше <a href="http://shop.fsf.org/">продає посібники та інший товар</a>, 463 але основну частину коштів він отримує з членських внесків. Ви можете 464 приєднатися до ФВПЗ на <a href="http://fsf.org/join">fsf.org</a>.</p> 465 466 <p>Співробітники Фонду вільного програмного забезпечення написали і 467 підтримували деяку кількість пакетів програм GNU. Дві найбільш примітні - 468 бібліотека Сі та командний інтерпретатор. Бібліотека GNU Сі - це те, що 469 кожна програма, яка працює в системі GNU/Linux, використовує для зв'язку з 470 Linux. Вона була розроблена штатним співробітником Фонду вільного 471 програмного забезпечення Роландом Мак-Ґретом. Командний інтерпретатор, який 472 застосовується в більшості систем GNU/ Linux - це <abbr title="Bourne Again 473 Shell">BASH</abbr>, Знову оболонка Баурна (1), розроблений співробітником 474 ФВПЗ Брайєном Фоксом.</p> 475 476 <p>Ми фінансували розробку цих програм, тому що метою проекту GNU були не 477 тільки кошти або середовище розробки. Нашою метою була повна операційна 478 система, а ці програми були потрібні для досягнення цієї мети.</p> 479 480 <p>(1) “Знову оболонка Баурна” гра слів, побудована на 481 назві “Оболонка Баурна” — так називали звичайний 482 командний інтерпретатор Unix.</p> 483 484 <h3>Підтримка вільних програм</h3> 485 486 <p>Філософія вільного програмного забезпечення відкидає певну широко поширену 487 ділову практику, але вона не проти підприємництва. Коли підприємства 488 поважають свободу користувачів, ми бажаємо їм успіху.</p> 489 490 <p>Продаж копій Emacs ілюструє один з різновидів підприємницької діяльності, 491 заснований на вільних програмах. Коли ФВПЗ взяв цю справу на себе, мені 492 знадобився інший спосіб заробляти на життя. Я знайшов такий спосіб продажу 493 послуг, пов'язаних з вільними програмами, які я розробив. Сюди входило 494 навчання таких предметів, як програмування GNU Emacs, налаштування GCC і 495 розробка програм (здебільшого — перенесення GCC на нові 496 платформи).</p> 497 498 <p>Сьогодні кожен з цих видів діяльності практикується деяким числом 499 корпорацій. Одні поширюють збірники вільних програм на компакт-дисках; інші 500 продають послуги з підтримки різного рівня, починаючи від відповідей на 501 запитання користувачів та виправлення помилок і закінчуючи додаванням нових 502 серйозних функцій. Ми навіть починаємо зустрічати компанії, які займаються 503 вільними програмами і зосереджені на випуску нових вільних програмних 504 продуктів.</p> 505 506 <p>Однак будьте уважні деяке число компаній, які асоціюють себе з 507 терміном “відкритий вихідний код”, насправді засновують свої 508 підприємства на невільних програмах, які працюють з вільними програмами. Ці 509 компанії не є компаніями з розробки вільних програм — вони 510 займаються невільними програмами, та продукти їх заманюють користувачів геть 511 від свободи. Вони називають ці програми “пакетами додаткової 512 цінності”. Це показує, які цінності вони хотіли б змусити нас 513 засвоїти: пріоритет зручності над свободою. Якщо ми цінуємо свободу більше, 514 ми повинні називати ці пакети “пакетами з дефіцитом свободи”.</p> 515 516 <h3>Технічні цілі</h3> 517 518 <p>Основна мета GNU - бути вільним програмним забезпеченням. Навіть якщо б у 519 GNU не було технічних переваг перед Unix, у неї була б соціальна перевага - 520 дозвіл користувачам співпрацювати, і етична перевага - повага свободи 521 користувача.</p> 522 523 <p>Але було природно застосовувати в роботі відомі стандарти хорошої 524 практики наприклад, динамічне розміщення структур даних, щоб 525 уникнути довільних фіксованих обмежень на розмір, або обробку всіх можливих 526 8-розрядних кодів скрізь, де це має сенс.</p> 527 528 <p>На додаток, ми відмовилися від властивої Unix оптимізації під 529 невеликірозміри пам'яті, вирішивши не підтримувати 16-розрядні машини (було 530 ясно, що 32-розрядні машини будуть нормою до того часу, поки система GNU 531 будезавершена), і не намагатися знизити споживання пам'яті, якщо тільки воно 532 неперевищувало мегабайта. У програмах, для яких обробка дуже великихфайлів 533 не була життєво важлива, ми рекомендували програмістам читати весьвхідний 534 файл в пам'ять, а потім сканувати його вміст, не турбуючись 535 провведення-виведення.</p> 536 537 <p>Завдяки цим рішенням багато програм GNU змогли перевершити свої аналогиз 538 Unix по надійності і швидкості.</p> 539 540 <h3>Подаровані комп'ютери</h3> 541 542 <p>По мірі того, як репутація проекту GNU зростала, люди стали пропонувати в 543 дар проекту машини під управлінням Unix. Вони були дуже корисні, тому що 544 найпростіший способом розробки компонентів GNU полягав у виконанні цього в 545 системі Unix і замінювати компоненти цієї системи один за іншим. Але у 546 зв'язку з цим виникла етична проблема: чи вірним є те, що у нас взагалі була 547 копія Unix.</p> 548 549 <p>Unix була (і залишається) невільною, а згідно філософії проекту GNU нам не 550 слід користуватися невільними програмами. Але застосувавши той же хід 551 міркувань, який приводить до висновку, що насильство з метою самозахисту 552 виправдане, я зробив висновок, що застосування невільного пакету законне, 553 коли це критично для розробки вільної заміни, яка допомогла б іншим 554 припинити користуватися цим невільним пакетом.</p> 555 556 <p>Але хоча це було виправдане зло, все-таки це було зло. Сьогодні у насбільше 557 немає ніяких копій Unix, тому що ми замінили їх на вільніопераційні 558 системи. Якщо ми не могли замінити операційну систему машинина вільну, ми 559 замість цього замінювали машину.</p> 560 561 <h3>Список завдань GNU</h3> 562 563 <p>У міру здійснення проекту GNU і збільшення числа знайдених або розроблених 564 системних компонентів в якийсь момент стало корисно скласти список 565 неусунених прогалин. Ми користувалися ним для набору розробників, які б 566 писали відсутні частини. Цей список став відомий як “Список завдань 567 GNU”. На додаток до відсутніх компонентів Unix ми заносили туди різні 568 інші корисні проекти з написання програм і документації, які, як ми думали, 569 зобов'язана утримувати по-справжньому повна система.</p> 570 571 <p>Сьогодні (1) у “Списку завдань GNU” навряд чи залишилися 572 які-небудь компоненти Unix всі ці завдання були виконані, крім 573 кількох неістотних. Але список містить багато проектів, які хтось міг би 574 назвати “програмами (застосунками)”. Будь-яку програму, 575 привабливу більше, ніж для вузького класу користувачів, було б корисно 576 додати до операційної системи.</p> 577 578 <p>У список завдань включаються навіть гри — і так було з самого 579 початку.В Unix входили ігри, тому у GNU вони, природно, теж повинні 580 входити. Аледля ігор проблема сумісності не стояла, тому ми не повторювали 581 списокігор, які були в Unix. Замість цього ми записали цілий спектр різного 582 родуігор, які могли б сподобатися користувачам.</p> 583 584 <p>(1) Це було написано в 1998 році. Із 2009 року ми більше не підтримуємо 585 довгий список завдань. Співтовариство розробляє вільні програми так швидко, 586 що ми не можемо навіть відслідковувати їх усі. Замість цього у нас є список 587 високопріоритетних проектів - набагато коротший список проектів, до 588 здійснення яких ми хочемо заохотити людей перш за все.</p> 589 590 <h3>Бібліотечна GNU GPL</h3> 591 592 <p>Бібліотека GNU Сі використовує особливий різновид копілефту, який 593 називається Бібліотечною стандартною громадською ліцензією GNU (1), яка 594 дає дозвіл компонувати з цією бібліотекою невільні програми. Навіщо був 595 зроблений виняток?</p> 596 597 <p>Це не було справою принципу; немає принципу, за ким невільні програмні 598 продукти мають право включати в себе наші програми. (Навіщо вносити внесок у 599 проект, в основі якого лежить відмова ділитися з нами результатами?) 600 Застосування LGPL для бібліотеки Сі або для будь-якої іншої бібліотеки - це 601 питання стратегії.</p> 602 603 <p>Бібліотека Сі виконує загальну задачу; будь-яка невільна система або 604 компілятор поставляється з бібліотекою Сі. Отже, якщо б ми зробили свою 605 бібліотеку Сі доступною тільки для вільних програм, то це не надало б 606 вільним програмами ніякої переваги — це тільки створило б стимул 607 не користуватися нашою бібліотекою.</p> 608 609 <p>Для однієї системи це не вірно: в системі GNU (у тому числі GNU/Linux) 610 бібліотека GNU Сі єдина бібліотека Сі. Тому умови поширення 611 бібліотеки GNU Сі визначають, чи можна скомпілювати невільну програму для 612 системи GNU. Немає етичної причини, по якій слід дозволяти невільні програми 613 в системі GNU, але зі стратегічної точки зору здається, що їх заборона 614 сильніше відвертала б людей від користування системою GNU, ніж заохочувала б 615 розробляти вільні програми. Ось чому застосування Бібліотечної 616 GPL гарне стратегічне рішення для бібліотеки Сі.</p> 617 618 <p>Для інших бібліотек стратегічне рішення потрібно приймати окремо для кожного 619 випадку. Коли бібліотека вирішує спеціальну задачу, яка може допомогти в 620 написанні програм певних видів, то якщо випустити її під GPL, обмежуючи лише 621 вільними програмами, це буде одним із способів допомогти розробникам інших 622 вільних програм, надаючи їм перевагу перед невільним програмним 623 забезпеченням.</p> 624 625 <p>Розглянемо GNU Readline, бібліотеку, розроблену, щоб реалізувати редагування 626 командного рядка для BASH. Readline випускається під звичайною GNU GPL, а не 627 Бібліотечною GPL. Це, можливо, і звужує застосування Readline, але для нас 628 це не втрата. У той же час щонайменше один корисний додаток зробили вільною 629 програмою саме для того, щоб він міг використовувати Readline, а це реальний 630 виграш для спільноти.</p> 631 632 <p>У розробників невільних програм є переваги, що надаються грошима; 633 розробникам вільних програм потрібно створювати переваги один для одного. Я 634 сподіваюся, що настане день, коли у нас буде великий збірник бібліотек під 635 GPL, у яких немає аналогів, доступних для невільних програм. Цей збірник 636 буде надавати корисні модулі як будівельних блоків для нових вільних 637 програм, доповнюватиметься та з часом стане серйозним важелем для подальшого 638 розвитку вільних програм.</p> 639 640 <p>(1) Ця ліцензія зараз називається Меншою стандартною громадською ліцензією 641 GNU, щоб не наводити на думку, ніби всі бібліотеки зобов'язані користуватися 642 нею. Подробиці див. у статті <a 643 href="/philosophy/why-not-lgpl.html">“Чому вам не слід застосовувати 644 Меншу GPL для своєї наступної бібліотеки”</a>.</p> 645 646 <h3>Творча нетерплячка?</h3> 647 <p> 648 Ерік Реймонд каже, що “будь-яка хороша робота з програмування 649 починається з задоволення особистої творчої нетерплячки 650 розробника”. Може бути, іноді так і відбувається, але багато важливих 651 програм GNU були розроблені для того, щоб отримати повну вільну операційну 652 систему. Їх породило стратегічне планування, а не імпульс.</p> 653 <p> 654 Наприклад, ми розробили бібліотеки GNU Сі, тому що системі типу Unix 655 потрібна бібліотека Сі, BASH тому що в системі типу Unix 656 потрібен командний інтерпретатор, GNU tar тому що в системі типу 657 Unix потрібна програма tar. Те ж саме вірно і для моїх власних 658 програм — компілятор GNU Сі, GNU Emacs і GNU Make. </p> 659 <p> 660 Деякі програми GNU розроблені, щоб боротися з конкретними загрозами нашій 661 волі. Зокрема, ми розробили gzip, щоб замінити програму Compress, яка була 662 втрачена для суспільства через патенти на LZW. Ми знайшли людей для розробки 663 Lesstif, а пізніше організували <abbr title="GNU Network Object Model 664 Environment">GNOME</abbr> і Harmony, щоб вирішувати проблеми, викликані 665 певними невільними бібліотеками (див. нижче). Ми розробляємо GNU Privacy 666 Guard, щоб замінити популярну невільну програму шифрування, тому що 667 користувачі не повинні вибирати між конфіденційністю і свободою.</p> 668 <p> 669 Звичайно, у людей, які писали ці програми, з'являвся інтерес до цієї роботи, 670 і різні люди додали до цих програм багато можливостей для задоволення своїх 671 власних потреб та інтересів. Але це не причина існування цих програм.</p> 672 673 <h3>Несподівані розробки</h3> 674 <p> 675 На початку проекту GNU я уявляв собі, що ми розробимо всю систему GNU, а 676 потім випустимо її цілком. Але вийшло по-іншому.</p> 677 <p> 678 Оскільки кожен компонент системи GNU був реалізований в системі Unix, кожен 679 компонент міг працювати в системах Unix задовго до появи повної системи 680 GNU. Деякі з цих програм стали популярними, і користувачі почали розширювати 681 і переносити їх на різні несумісні версії Unix, а іноді і на 682 інші системи.</p> 683 <p> 684 У цьому процесі ці програми ставали набагато ефективніші і залучали 685 фінансові, так і людські ресурси в проект GNU. Але це також, ймовірно, 686 віддалило завершення мінімальної працюючої системи на декілька років, 687 оскільки час розробників GNU йшло на підтримку цих перенесених версій і 688 додавання можливостей до існуючих компонентів, замість того щоб переходити 689 до написання одного відсутнього компонента за іншим.</p> 690 691 <h3>GNU Hurd</h3> 692 <p> 693 До 1990 року система GNU була майже завершена; єдиним серйозним 694 відсутнім компонентом було ядро. Ми вирішили реалізувати своє ядро як збірку 695 серверних процесів, що виконуються на Mach. Mach —мікроядро, яке 696 розроблялося в Університеті Карнегі-Меллона, а потім — в 697 Університеті Юти; GNU Hurd збірка серверів (тобто табун GNU), 698 які працюють на Mach і виконують різні завдання ядра Unix. Початок розробки 699 віддалився, бо ми чекали, коли Mach випустять в якості вільної програми, як 700 було обіцяно.</p> 701 <p> 702 Однією з причин, по яких ми обрали таку архітектуру, було бажання уникнути 703 того, що здавалося найважчим в цій роботі: налагоджувати програму ядра, не 704 маючи для цього зневадника рівня вихідного тексту. Ця частина роботи була 705 виконана в Mach, і ми збиралися налагоджувати сервери Hurd як користувацькі 706 програми з допомогою GDB. Але на те, щоб зробити це можливим, пішло море 707 часу, а багатопотокові сервери, які розсилали один одному повідомлення, 708 виявилися дуже важкими в налагодженні. Досягнення стабільної роботи Hurd 709 розтягнулося на довгі роки.</p> 710 711 <h3>Alix</h3> 712 <p> 713 Спочатку не передбачалося, що ядро GNU буде називатися Hurd. Перша назва 714 була “Alix” на честь жінки, яка була в той час моєю 715 коханою. Вона, будучи системним адміністратором Unix, звернула увагу, що її 716 ім'я укладається в звичайну схему найменування версій системи Unix; жартома 717 вона сказала своїм друзям: “кому-небудь слід було б назвати ядро в мою 718 честь”. Я нічого не відповів, але вирішив зробити їй сюрприз, назвавши 719 ядро “Alix”.</p> 720 <p> 721 Але згодом становище змінилося. Майкл (тепер Томас) Бушнелл, головний 722 розробник ядра, волів назву “Hurd” і переніс назву Alix на певну 723 частину ядра ту, що перехоплювала системні виклики та обробляла 724 їх, розсилаючи повідомлення серверів Hurd.</p> 725 <p> 726 Згодом ми з Елікс розійшлися, а вона змінила ім'я; незалежно від цього 727 архітектура Hurd змінилася так, що бібліотека Сі стала розсилати 728 повідомлення серверів безпосередньо, і в результаті компонент Alix зник з 729 системи.</p> 730 <p> 731 Але до того, як все це сталося, її знайомий натрапив на назву 732 “Alix” у вихідному тексті Hurd і згадав про це в розмові з 733 нею. Так що можливість знайти ядро, назване на її честь, у неї була.</p> 734 735 <h3>Linux та GNU/Linux</h3> 736 <p> 737 GNU Hurd непридатне для повсякденного користування і ми не знаємо, чи буде 738 воно коли-небудь придатне. У архітектурного рішення, прийнятого на основі 739 потенційних можливостей, є проблеми, що випливають безпосередньо з гнучкості 740 архітектури і незрозуміло, чи можна їх вирішити.</p> 741 742 <p> 743 На щастя, є інше ядро. У 1991 року Лінус Торвальдс розробив сумісне з 744 Unix ядро і назвав його Linux. Спершу воно було невільне, але у 745 1992 році він зробив його вільною програмою; поєднання Linux з не 746 зовсім повною системою GNU дало повну вільну операційну 747 систему. (Звичайно, поєднання було само по собі великою роботою.) Саме 748 завдяки Linux ми можемо сьогодні по справжньому працювати на одній з версій 749 системи GNU.</p> 750 <p> 751 Ми називаємо цю версію системи “<a 752 href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a>”, щоб показати її як 753 комбінацію системи GNU та Linux в якості ядра. Будь ласка, не набувайте 754 звички називати всю систему “Linux”, позаяк це означає 755 приписувати нашу роботу комусь іншому. <a href="/gnu/gnu-linux-faq.html"> 756 Згадуйте, будь ласка, належним чином і нас</a>.</p> 757 758 <h3>Виклики у майбутньому</h3> 759 <p> 760 Ми довели, що ми здатні розробляти широкий спектр вільних програм. Це не 761 означає, що ми непереможні і нестримні. Кілька перешкод вносять 762 невизначеність у наше майбутнє; подолання їх потребує непохитної стійкості і 763 наполегливості, іноді протягом довгих років. Це вимагає рішучості, яку 764 виявляють люди, коли вони цінують свою свободу і не дають нікому забрати її.</p> 765 <p> 766 У наступних чотирьох розділах обговорюються ці виклики.</p> 767 768 <h3>Секретна апаратура</h3> 769 <p> 770 У виробників апаратної начинки спостерігається зростаюча тенденція зберігати 771 специфікації обладнання в секреті. Це ускладнює написання вільних драйверів, 772 потрібних для того, щоб Linux і XFree86 могли підтримувати нову 773 апаратуру. Сьогодні у нас є повні вільні системи, але у нас не буде їх 774 завтра, якщо ми не зможемо підтримувати завтрашні комп'ютери.</p> 775 <p> 776 Наявні два способи подолання цієї проблеми. Програмісти можуть проводити 777 зворотню розробку, щоб з'ясувати, як підтримувати цю апаратуру. Решта з нас 778 можуть обирати апаратуру, яка підтримується вільними програмами; по міру 779 того, як наші ряди будуть поповнюватися, зберігати специфікації в секреті 780 буде ставати катастрофічно невигідно.</p> 781 <p> 782 Зворотна розробка - велика робота; чи будуть у нас програмісти, рішучості 783 яких вистачило б на її здійснення? Так, якщо ми виховаємо стійку 784 переконаність, що вільні програми - справа принципу, а закриті драйвери 785 неприпустимі. Чи багато хто з нас витратить зайві гроші або хоча б трохи 786 часу, щоб ми могли користуватися вільними драйверами? Так, якщо рішучість 787 володіти свободою не буде рідкістю.</p> 788 <p> 789 (Зауваження 2008 року: ця проблема також стосується BIOS. Існує вільна BIOS, 790 <a href="http://www.libreboot.org/">LibreBoot</a>(дистрибутив coreboot); 791 проблема полягає в отриманні специфікацій на машини, щоб LibreBoot міг їх 792 підтримувати без невільних ляпок.)</p> 793 794 <h3>Невільні бібліотеки</h3> 795 <p> 796 Невільна бібліотека, яка працює під управлінням вільних операційних систем, 797 діє як пастка для розробників вільних програм. Привабливі особливості 798 бібліотеки - це приманка, якщо ви користуєтеся бібліотекою, ви потрапляєте в 799 пастку, бо ваша програма не може бути корисною частиною вільної операційної 800 системи. (Строго кажучи, ми могли б приєднати вашу програму, але вона не 801 буде <em>працювати</em>, якщо їй буде бракувати бібліотеки.) Гірше того: 802 якщо програма, яка користується невільною бібліотекою, стає популярною, вона 803 може заманити в пастку інших нічого не підозрюючих програмістів.</p> 804 <p> 805 Першим випадком цієї проблеми стала бібліотека Motif, ще у 806 вісімдесятих. Хоча вільних операційних систем ще не існувало, було ясно, 807 якою проблемою стане для них Motif згодом. Проект GNU відповів двома 808 заходами: він просив окремих розробників вільних програм підтримувати вільні 809 бібліотеки елементів управління X, а не тільки Motif, і просив знайти 810 кого-небудь, хто написав би вільну заміну Motif. Робота зайняла багато 811 років; Lesstif, розроблена групою “Голодні програмісти”, стала 812 достатньо ефективною, щоб підтримувати більшість додатків Motif, тільки 813 в 1997 році.</p> 814 <p> 815 Між 1996 і 1998 роками інша невільна бібліотека графічного інтерфейсу 816 користувача, названа Qt, застосовувалася для значного масиву вільних програм 817 у графічному середовищі <abbr title="K Desktop Environment">KDE</abbr>.</p> 818 <p> 819 Вільні системи GNU/Linux були не в змозі користуватися KDE, тому що ми не 820 могли користуватися цією бібліотекою. Однак деякі комерційні постачальники 821 систем GNU/Linux, які не дотримувалися вільних програм суворо, додавали KDE 822 свої системи отримуючи систему з підвищеними можливостями, але 823 із зниженою свободою. Група KDE активно заохочувала інших програмістів 824 застосовувати Qt, і мільйони нових користувачів Linux ніколи не осявала 825 думка, що тут є якась проблема. Становище було дуже сумним.</p> 826 <p> 827 Спільнота вільного програмного забезпечення відповіло на проблему 828 двомазаходами: середовищем GNOME і бібліотекою Harmony.</p> 829 <p> 830 GNOME, Мережеве об'єктне модельне середовище GNU - проект графічного 831 середовища GNU. Започаткований у 1997 році Мігелем де Іказа і підтриманий 832 Red Hat Software GNOME поклав собі за мету надати схожі засоби графічного 833 середовища, але з застосуванням виключно вільних програм. У нього є і 834 технічні переваги, такі, як підтримка кількох мов, а не тільки Сі++. Але 835 головним його призначенням була свобода: не потрібно було користуватися 836 жодними невільними програмами.</p> 837 <p> 838 Harmony - сумісна бібліотека для заміни, спроектована для того, аби було 839 можливо виконувати програми KDE без Qt.</p> 840 <p> 841 У листопаді 1998 року розробники Qt оголосили про зміну ліцензії, яка, 842 коли вона буде проведена, повинна зробити Qt вільною. Це неможливо довести, 843 але я думаю, що частково це було викликано рішучим відгуком спільноти на 844 проблему, яку породила Qt, коли була невільною. (Нова ліцензія незручна й 845 несправедлива, тому до цих пір бажано уникати Qt.)</p> 846 <p> 847 [Наступне зауваження: у вересні 2000 року Qt була випущена під GNU GPL, що, 848 по суті, вирішило цю проблему.]</p> 849 <p> 850 Як ми відповімо на таку спокусливу невільну бібліотеку? Чи буде уся громада 851 розуміти необхідність уникати пастки, чи багато з нас проміняє свободу на 852 зручність і породять серйозну проблему? Наше майбутнє залежить від нашої 853 філософії.</p> 854 855 <h3>Патенти на програми</h3> 856 <p> 857 Найнебезпечніша загроза, що постала перед нами, виходить від патентів на 858 програми, які можуть виносити алгоритми та функції програм за межі вільного 859 програмного забезпечення на термін до двадцяти років. Заявки на патенти на 860 алгоритм стиснення LZW були подані в 1983 році, і ми досі не можемо 861 випускати вільні програми для створення справжніх стиснутих файлів GIF. [На 862 2009 рік термін дії патентів минув.] У 1998 році вільну програму 863 для створення стиснутого звукозапису у форматі <abbr title="MPEG-1 Audio 864 Layer 3">MP3</abbr> вилучили з дистрибутиву через боязнь патентного 865 позову. [На 2017 рік термін дії цих патентів минув. Ось як довго нам 866 довелося чекати.] 867 </p> 868 <p> 869 Наявні два способи боротьби з патентами: можна віднайти докази того, що 870 патент недійсний або можна шукати альтернативні способи вирішення 871 завдання. Але кожен з цих методів працює тільки іноді; коли не допомагає ні 872 те, ні інше, патент може примусити всі вільні програми миритися з 873 відсутністю якоїсь особливості, яку хочуть користувачі. Через певний час дія 874 патентів мине, але що нам робити до цього?</p> 875 <p> 876 Ті з нас, хто цінує вільні програми заради свободи, все одно залишаться з 877 вільними програмами. При виконанні роботи ми будемо обходитися без 878 запатентованих особливостей. Але люди, які цінують вільні програми тому, що 879 очікують від них технічної переваги, ймовірно, скажуть, що програми не 880 виправдали сподівань, коли патент затримає їх розвиток. Таким чином, хоча 881 корисно говорити про практичну ефективність “ базарної” схеми 882 розробки, надійність і ефективність якихось вільних програм, ми не повинні 883 на цьому зупинятися. Ми повинні говорити про свободу і принципи.</p> 884 885 <h3>Вільна документація</h3> 886 <p> 887 Найбільший дефіцит, який відчувають наші вільні операційні системи, полягає 888 не в програмах — він полягає в нестачі хороших вільних 889 посібників, які ми можемо включати в свої системи. Документація 890 істотна частина будь-якого пакета програм; коли у важливого пакету програм 891 немає хорошого вільного посібника, це серйозну упущення. Сьогодні у нас 892 багато таких прогалин.</p> 893 <p> 894 Вільна документація, як і вільні програми, відрізняється свободою, а не 895 вартістю. Критерій свободи посібника майже збігається з критерієм свободи 896 програми: це питання надання всім користувачам певних свобод. Поширення (в 897 тому числі комерційний продаж) повинне бути дозволено, в електронному 898 вигляді та на папері, щоб посібник міг супроводжувати кожну копію програми.</p> 899 <p> 900 Дозвіл вносити зміни також життєво важливий. Взагалі я не вважаю, що 901 важливо, щоб людям було дозволено змінювати будь-якого роду статті і 902 книги. Наприклад, я не думаю, що ви або я зобов'язані давати дозвіл 903 змінювати такі статті, як ця, що описує наші дії і наші погляди.</p> 904 <p> 905 Але є окрема причина, по якій свобода зміни критична для документації 906 вільних програм. Коли люди здійснюють своє право змінювати програми і 907 додають або змінюють її особливості, якщо вони свідомі, то вони будуть 908 змінювати також посібники, щоб надати зміненій програмі точну і корисну 909 документацію. Невільний посібник, який не дозволяє програмістам бути 910 свідомими і виконати роботу до кінця, не відповідає потребам нашої 911 спільноти.</p> 912 <p> 913 Деякого роду обмеження на те, як вносяться зміни, не становлять 914 проблеми. Наприклад, вимоги зберігати зауваження про авторські права 915 первісного автора, умови розповсюдження або список авторів цілком 916 допустимі. Також не становить проблеми вимога включати у змінені версії 917 зауваження про те, що вони були змінені, і навіть вимога про збереження 918 цілих розділів в незмінному вигляді (до тих пір, поки ці розділи присвячені 919 нетехнічним питанням). Такого роду обмеження не становлять проблеми, тому 920 що вони не заважають свідомому програмісту допрацьовувати посібник у 921 відповідності із змінами в програмі. Іншими словами, вони не перешкоджають 922 спільноті вільного програмного забезпечення користуватися посібником у 923 повному обсязі.</p> 924 <p> 925 Однак повинна бути можливість змінювати увесь <em>технічний</em> вміст 926 посібника, а потім поширювати результат на всіх звичайних носіях по всім 927 звичайним каналам; в іншому випадку такі обмеження заважають нашій 928 спільноті, бо посібник не вільний і нам потрібно інший посібник.</p> 929 <p> 930 Чи вистачить у розробників вільних програм обізнаності та рішучості на те, 931 щоб створити увесь спектр вільних посібників? У цьому випадку наше майбутнє 932 знову залежить від філософії.</p> 933 934 <h3>Ми повинні говорити про свободу</h3> 935 <p> 936 За сьогоднішніми оцінками існує десять мільйонів користувачів систем 937 GNU/Linux, таких як Debian GNU/Linux і Red Hat 938 “Linux”. Вільні програми набули такі практичні переваги, що 939 користувачі гуртуються навколо них по чисто практичних причинах.</p> 940 <p> 941 Добрі наслідки цього очевидні: зростання інтересу до розвитку вільних 942 програм, числа клієнтів підприємств, що займаються вільними програмами, 943 підвищення можливості заохочення компаній до розробки комерційних вільних 944 програм замість невільних програмних продуктів.</p> 945 <p> 946 Але інтерес до програм зростає швидше, ніж популярність філософії, на якій 947 вони ґрунтуються, а це веде до неприємностей. Наша здатність відповідати на 948 труднощі та загрози, описані вище, залежить від нашої волі твердо стояти за 949 свободу. Щоб гарантувати, що у нашого громади буде така воля, нам потрібно 950 передавати цю думку новим користувачам по мірі того, як вони вступають у 951 нашу громаду.</p> 952 <p> 953 Але нам це не вдається: роботи по залученню нових користувачів у нашій 954 громаді набагато випереджають роботи по навчанню їх цивільним нормам нашої 955 спільноти. Нам потрібно робити і те, і інше, дотримуючись балансу між цими 956 двома видами діяльності.</p> 957 958 <h3>“Відкритий вихідний код”</h3> 959 <p> 960 Розповідати новим користувачам про свободу стало важче у 1998 році, коли 961 частина спільноти вирішила припинити користуватися терміном „вільна 962 програма“ та замість цього говорити „програма з відкритим вихідним кодом“.</p> 963 <p> 964 Деякі з тих, хто виступав за цей термін, прагнули уникнути плутанини між 965 “вільним” і “безкоштовним” — це була 966 розумна мета. Однак інші прагнули залишити в стороні дух принципів, які 967 мотивували рух за вільне програмне забезпечення і проект GNU, і апелювати 968 замість цього до керівників та підприємствам, багато з яких дотримувалися 969 ідеології, яка ставить вигоду вище свободи, вище єдності, вище 970 принциповості. Таким чином, аргументація “відкритого вихідного 971 коду” зосереджена на можливості отримання високоякісних ефективних 972 програм, але обходить стороною ідеї волі, єдності і принциповості.</p> 973 <p> 974 Журнали про “Linux” яскравий приклад такого підходу: 975 вони повні реклами невільних програм, що працюють під GNU/Linux. Коли 976 з'явиться наступний Motif або Qt, чи будуть ці журнали застерігати 977 програмістів від нього або вони будуть його рекламувати?</p> 978 <p> 979 Підтримка підприємництва може збагачувати нашу громаду з різних сторін; при 980 інших рівних умовах вона корисна. Але якщо завойовувати їх підтримку, кажучи 981 ще менше про свободу і принципи, це може призвести до катастрофи; це ще 982 більше посилює дисбаланс між популярністю і цивільним вихованням.</p> 983 <p> 984 “Вільні програми” і “відкритий вихідний код” 985 описують більш-менш одну і ту ж категорію програм, але про свободу, про 986 цінності вони говорять різне. Проект GNU продовжує вживати термін 987 “вільна програма”, щоб висловити думка, що важливою є свобода 988 взагалі, а не тільки технологія.</p> 989 990 <h3>Спробуйте!</h3> 991 <p> 992 Афоризм Йоди (“‘Спроб’ не буває”) звучить добре, але 993 для мене він не підходить. Коли я робив свою роботу, я майже завжди 994 турбувався, чи зможу я її виконати, і я не знав напевно, чи буде достатньо 995 для досягнення цілі, якщо я завершу цю роботу. Але я все одно намагався, 996 тому що між ворогом і моїм містом не було нікого, крім мене. На мій власний 997 подив дещо мені вдавалося.</p> 998 <p> 999 Дещо мені не вдавалося; деякі з моїх міст впали. Тоді я знаходив інше 1000 оточене місто і готувався до іншої битви. З часом я привчився шукати загрози 1001 і ставити себе між ними і моїм містом, закликаючи інших хакерів встати поруч 1002 зі мною.</p> 1003 <p> 1004 Сьогодні я часто не самотній. З радістю і полегшенням я бачу ряди хакерів, 1005 які окопуються, щоб тримати лінію оборони, і я усвідомлюю, що це місто, 1006 можливо, витримає облогу на цей раз. Але небезпеки ростуть з 1007 кожним роком і вже компанія Microsoft відкрито бореться проти нашої 1008 громади. Ми не можемо думати, що майбутнє свободи забезпечено. Не думайте 1009 так! Якщо ви хочете зберегти свою свободу, ви повинні бути готові захищати 1010 її.</p> 1011 1012 <div class="translators-notes"> 1013 1014 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> 1015 </div> 1016 </div> 1017 1018 <!-- for id="content", starts in the include above --> 1019 <!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> 1020 <div id="footer"> 1021 <div class="unprintable"> 1022 1023 <p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a 1024 href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a 1025 href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі 1026 посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a 1027 href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> 1028 1029 <p> 1030 <!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, 1031 replace it with the translation of these two: 1032 1033 We work hard and do our best to provide accurate, good quality 1034 translations. However, we are not exempt from imperfection. 1035 Please send your comments and general suggestions in this regard 1036 to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> 1037 1038 <web-translators@gnu.org></a>.</p> 1039 1040 <p>For information on coordinating and submitting translations of 1041 our web pages, see <a 1042 href="/server/standards/README.translations.html">Translations 1043 README</a>. --> 1044 Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити 1045 можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і 1046 пропозиції щодо перекладу за адресою <a 1047 href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. 1048 </p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у 1049 <a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з 1050 перекладу”</a>.</p> 1051 </div> 1052 1053 <!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to 1054 files generated as part of manuals) on the GNU web server should 1055 be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this 1056 without talking with the webmasters or licensing team first. 1057 Please make sure the copyright date is consistent with the 1058 document. For web pages, it is ok to list just the latest year the 1059 document was modified, or published. 1060 1061 If you wish to list earlier years, that is ok too. 1062 Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying 1063 years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable 1064 year, i.e., a year in which the document was published (including 1065 being publicly visible on the web or in a revision control system). 1066 1067 There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers 1068 Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> 1069 <p>Copyright © 1998, 2001, 2002, 2005, 2006, 2007, 2008, 2010, 2014, 2015, 1070 2017, 2018, 2020 Richard Stallman (Річард Столмен)</p> 1071 1072 <p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" 1073 href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії 1074 Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із 1075 зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> 1076 1077 <!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> 1078 <div class="translators-credits"> 1079 1080 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> 1081 Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура 1082 (andriykopanytsia@gmail.com)</div> 1083 1084 <p class="unprintable"><!-- timestamp start --> 1085 Оновлено: 1086 1087 $Date: 2021/12/25 21:34:16 $ 1088 1089 <!-- timestamp end --> 1090 </p> 1091 </div> 1092 </div> 1093 <!-- for class="inner", starts in the banner include --> 1094 </body> 1095 </html>