open-source-misses-the-point.html (50337B)
1 <!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/open-source-misses-the-point.en.html" --> 2 3 <!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> 4 <!-- Parent-Version: 1.96 --> 5 <!-- This page is derived from /server/standards/boilerplate.html --> 6 <!--#set var="TAGS" value="essays aboutfs free-open" --> 7 <!--#set var="DISABLE_TOP_ADDENDUM" value="yes" --> 8 9 <!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> 10 <title>Чому відкритий вихідний код не передає поняття вільна програма - Проект GNU 11 - Фонд вільного програмного забезпечення</title> 12 13 <!--#include virtual="/philosophy/po/open-source-misses-the-point.translist" --> 14 <!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> 15 <!--#include virtual="/philosophy/ph-breadcrumb.uk.html" --> 16 <!--GNUN: OUT-OF-DATE NOTICE--> 17 <!--#include virtual="/server/top-addendum.uk.html" --> 18 <div class="article reduced-width"> 19 <h2>Чому відкритий вихідний код не передає поняття вільна програма</h2> 20 21 <address class="byline">Річард Столмен</address> 22 23 <div class="important"><p> 24 Термінами «вільна програма» й «відкритий код» називають переважно одні й ті 25 ж програми, наголошуючи на різних властивостях цих програм і спираючись на 26 різні цінності. Рух вільного програмного забезпечення просуває свободу 27 користувачок і користувачів комп'ютерної техніки; це рух за волю й 28 справедливість. Тоді як ідея відкритого коду наголошує на вищості прикладних 29 здобутків, не висвітлюючи принципів. Саме тому ми не погоджуємося з 30 «відкритим кодом» і не використовуємо цього терміну. 31 </p></div> 32 33 <p>Коли ми називаємо програму “вільною”, ми маємо на увазі, що вона 34 поважає <a href="/philosophy/free-sw.html">основні свободи користувачів</a>: 35 свободу виконувати її, вивчати і змінювати її, а також поширювати із змінами 36 або без них. Це питання свободи, а не ціни, тому уявляйте собі “вільну 37 мову”, а не “безкоштовне пиво”.</p> 38 39 <p>Ці свободи життєво важливі. Вони мають значення не тільки для окремих 40 користувачів, але і для всього суспільства в цілому, тому що вони сприяють 41 розвитку суспільної солідарності — тобто обміну 42 співробітництва. Вони стають ще важливіші тому, що цифрова техніка все 43 більше входить в нашу культуру і життєдіяльність. У світі цифрових звуків, 44 зображень і слів вільні програми стають все більш важливими для свободи 45 взагалі.</p> 46 47 <p>Десятки мільйонів людей по всьому світу використовують сьогодні вільні 48 програми: громадські школи деяких регіонів Індії та Іспанії тепер викладають 49 всім учням роботу у вільній <a href="/gnu/linux-and-gnu.html">операційній 50 системі GNU/Linux</a>. Однак більшість цих користувачів ніколи не чули про 51 етичні причини, за якими ми розробили цю систему і побудували громаду 52 вільного програмного забезпечення, тому що сьогодні про цю систему і 53 спільноту говорять як про “відкритий вихідний код”, вважаючи їх 54 плодом іншої філософії, в якій ці свободи ледь згадуються.</p> 55 56 <p>Рух за вільне програмне забезпечення боровся за свободу користувачів з 57 1983 року. У 1984 році ми дали старт розробці вільної операційної 58 системи GNU, щоб ми могли обходитися без вільних операційних систем, які 59 відмовляють своїм користувачам у свободі. За вісімдесяті роки 60 XX століття ми розробили більшість основних компонентів такої системи і 61 склали <a href="/licenses/gpl.html">Загальну громадську ліцензію GNU (GNU 62 GPL)</a>, щоб випускати їх під цією ліцензією,— ліцензію, створену 63 спеціально для того, щоб захистити свободу всіх користувачів програми.</p> 64 65 <p>Не всі користувачі і розробники вільних програм співчували цілям руху за 66 вільне програмне забезпечення. В 1998 році частина спільноти вільного 67 програмного забезпечення відкололася і почала кампанію під іменем 68 “відкритого вихідного коду”. Цей термін спочатку було 69 запропоновано, щоб уникнути можливого неправильного тлумачення терміна 70 “вільна програма”, але дуже скоро він почав асоціюватися з 71 філософськими поглядами, абсолютно відмінними від поглядів руху за вільне 72 програмне забезпечення.</p> 73 74 <p>Одні прихильники відкритого вихідного тексту розглядали цей термін як 75 “рекламну кампанію за вільне програмне забезпечення”, яка 76 привернула б увагу підприємців, підкреслюючи практичні вигоди, пов'язані з 77 цими програмами, не зачіпаючи в той же час питань добра і зла, про які вони, 78 можливо, не хотіли слухати. Інші прихильники просто відкидали етичні і 79 соціальні цінності руху за вільне програмне забезпечення. Якими б не були 80 їхні погляди, коли вони ратували за відкритий вихідний код, вони не 81 згадували і не захищали ці цінності. Термін “відкритий вихідний 82 код” швидко став асоціюватися з ідеями і аргументами, що приділяють 83 увагу лише прикладним здобуткам, таким як створення і володіння ефективними 84 надійними програмами. Згодом до цього прийшло більшість прихильників 85 відкритого вихідного коду, і вони асоціюються з тим же. Більшість обговорень 86 “відкритого коду” звертають увагу не на етику, а на популярність 87 і успіх; ось <a 88 href="https://linuxinsider.com/story/Open-Source-Is-Woven-Into-the-Latest-Hottest-Trends-78937.html"> 89 типовий приклад</a>. Дехто з шанувальниць і шанувальників відкритого коду 90 сьогодні все ж згадує, що проблематика свободи важлива, але їх не надто 91 видно на тлі більшості, що воліє на неї не зважати.</p> 92 93 <p>Ці два терміни описують майже одну і ту ж категорію програм, але вони 94 відповідають поглядам, заснованим на принципово різних цінностях. Для руху 95 за вільне програмне забезпечення, вільні програми — це етичний 96 імператив — повага свободи користувачів. Натомість філософія 97 відкритого вихідного коду розглядає проблеми з точки зору того, як зробити 98 програми “кращими” — тільки в практичному 99 сенсі. Згідно з цією філософією, невільна програма — це 100 незадовільне рішення поставленої практичної задачі. </p> 101 102 <p>Проте для руху за вільне програмне забезпечення, невільні 103 програми — це соціальна проблема, для розв'язання якої слід 104 повністю припинити користуватися ними й перейти на вільні програми.</p> 105 106 <p>“Вільна програма”. “Відкритий вихідний код”. Якщо це 107 одні і ті ж програми (<a href="/philosophy/free-open-overlap.html">або майже 108 одні і ті ж</a>), хіба має значення, яким з двох назв ви користуєтеся? Має, 109 бо різні слова передають різні поняття. Хоча вільна програма під будь-якою 110 іншою назвою дасть вам ту ж свободу сьогодні, встановлення свободи на 111 постійній основі залежить насамперед від того, чи будуть привчати людей 112 цінувати свободу. Якщо ви хочете допомогти цьому, важливо говорити про 113 “вільні програми”.</p> 114 115 <p>Ми, учасники руху за вільне програмне забезпечення, не думаємо про табір 116 відкритого вихідного коду як про ворога: противник - невільні програми. Але 117 ми хочемо, щоб люди знали, що ми стоїмо за свободу, тому ми не допускаємо 118 невірного віднесення нас до прихильників відкритого вихідного коду. Те, що 119 ми пропагуємо, це не “відкритий код”; те, проти чого ми 120 виступаємо, це не “закритий код”. Задля ясності, ми уникаємо 121 використання цих термінів. 122 </p> 123 124 <h3>Практичні відмінності між вільними програмами і відкритим вихідним кодом</h3> 125 126 <p>На практиці відкритий вихідний текст означає трохи слабші критерії, чим 127 критерії вільних програм. Наскільки ми знаємо, всі існуючі вільні програми 128 можна було б розцінювати як програми з відкритим вихідним кодом. Майже всі 129 програми з відкритим вихідним кодом вільні, але є винятки.</p> 130 131 <p>По-перше, деякі ліцензії відкритого вихідного коду занадто жорсткі, тому 132 вони не можуть вважатися ліцензіями вільних програм. Наприклад, “Open 133 Watcom” є невільною, бо її ліцензія не дозволяє зробити модифіковані 134 версії і використовувати їх у приватному порядку. На щастя, мало програм 135 застосовують ці ліцензії.</p> 136 137 <p>По-друге, критерії відкритого коду визначаються винятково ліцензуванням 138 вихідного коду. Термін “відкритий код” часто застосовують до 139 виконуваного файлу, вихідний код якого загальнодоступний. Це створює 140 плутанину в парадоксальних випадках, коли вихідний код відкритий (і 141 вільний), але власне виконуваний файл невільний.</p> 142 143 <p>Найпростіший випадок цього парадоксу: вихідний код програми доступний під 144 слабкою вільною ліцензією без копілефту, але на виконувані файли цієї 145 програми накладено додаткові невільні умови. Якщо виконувані файли в 146 точності збіжні з оприлюдненим вихідним кодом (вони можуть бути збіжні, а 147 можуть і відрізнятись), то ви можете зібрати цей вихідний код, щоб створити 148 й розповсюдити вільні виконувані файли. Тому цей випадок простий; він не 149 становить критичної проблеми.</p> 150 151 <p>Буває й складніший, суттєво шкідливіший випадок. Чимало виробів, що містять 152 комп'ютери, перевіряють підписи на файлах виконуваних ними програм і не 153 дають користувачам встановлювати інші виконувані файли; тільки одна 154 привілейована компанія може робити виконувані файли, які можуть працювати в 155 пристрої або отримувати доступ до всіх його можливостей. Ми називаємо ці 156 пристрої “тиранами”, а практика називається 157 “тівоїзацією” з назви продукту (TiVo), в якому ми 158 вперше це побачили. Навіть якщо виконуваний файл зроблений з вільного 159 вихідного тексту й формально доступний під вільною ліцензією, користувачі не 160 можуть працювати з його зміненими версіями, тож виконуваний файл на ділі 161 невільний.</p> 162 163 <p>Чимало Android-виробів містять невільні тівоїзовані виконувані файли Linux, 164 попри те що його вихідний код ліцензовано під GNU GPL версії 2. (Ми 165 розробили GNU GPL версії 3, щоб заборонити таку практику; на жаль, Linux так 166 і не було на неї переведено.) Про ці виконувані файли, зібрані з відкритого 167 й вільного вихідного коду, переважно говорять як про “відкритий 168 код,” але вони <em>не є</em> вільним програмним забезпеченням.</p> 169 170 <h3>Поширені помилки щодо “вільних програм” та “відкритого 171 вихідного коду”</h3> 172 173 <p>Термін “вільна програма” схильний до невірного тлумачення: 174 ненавмисне значення “програма, яку ви можете отримати за нульовою 175 ціною” підходить під цей термін разом із тлумаченням, що це “ 176 програма, яка дає користувачеві певні свободи”. Ми вирішуємо цю 177 проблему, публікуючи визначення вільних програм і кажучи: “Думайте про 178 ‘вільну промову’, а не про ‘безкоштовне 179 пиво’”. Це не ідеальне рішення; воно не може повністю усунути 180 проблему. Однозначний і коректний термін був би кращим, якби він не містив у 181 собі інших проблем.</p> 182 183 <p>На жаль, у всіх альтернатив в англійській мові є свої проблеми. Ми 184 розглянули багато чого з того, що нам пропонували, але ніщо не було так явно 185 “правильно”, щоб перехід на це слово було б гарною 186 ідеєю. (Наприклад, у деяких контекстах французьке та іспанське слово “ 187 libre” добре підходить, але в Індії люди з ним зовсім не знайомі). У 188 кожній запропонованій заміні терміну “вільна програма” є та чи 189 інша семантична проблема у тому числі і у “ відкритого 190 вихідного коду”.</p> 191 192 <p><a href="https://opensource.org/osd">Офіційне визначення “ програми з 193 відкритим вихідним кодом”</a> (яке опубліковано Ініціативною групою 194 відкритого вихідного тексту і занадто довге, щоб наводити його тут) було 195 виведене (опосередковано) із наших критеріїв вільних програм. Це не одне і 196 теж, воно трохи ширше в деяких аспектах. Тим не менше їхнє визначення 197 узгоджується з нашим у більшості випадків. </p> 198 199 <p>Проте очевидне значення виразу “програма з відкритим вихідним 200 кодом” — “ви можете переглядати джерельний 201 код”,— і більшість людей, вірогідно, думають, що воно й справді 202 це означає. Цей критерій набагато слабший за визначення вільної програми, а 203 також набагато слабший за офіційне визначення відкритого вихідного 204 коду. Йому відповідає багато програм, які не є ні вільними програмами, ані 205 програмами з відкритим вихідним кодом.</p> 206 207 <p>Чому в людей виникає таке нерозуміння? Бо це природне значення слів 208 «відкритий код». Але концепт, для якого шанувальниці й шанувальники 209 відкритого коду вигадали іншу назву, був варіантом концепту вільного 210 програмного забезпечення.</p> 211 212 <p>Оскільки наївне тлумачення “відкритого вихідного коду” не 213 означає того, що передбачають його захисники, це призводить до того, що 214 більшість людей неправильно розуміють термін. За письменником Нілом 215 Стефенсоном “Linux — це програма з ‘відкритим 216 вихідним текстом’, тобто кожен може отримати копії файлів вихідного 217 коду”. Я не думаю, що він навмисно прагнув спростувати чи заперечити 218 офіційне визначення. Я вважаю, що він просто застосував правила англійської 219 мови, щоб отримати суть терміну. <a 220 href="https://web.archive.org/web/20001011193422/http://da.state.ks.us/ITEC/TechArchPt6ver80.pdf">Штат 221 Канзас</a> опублікував подібне визначення: “Застосування програм з 222 відкритим вихідним кодом (open-source software або OSS). OSS — 223 це програма, вихідний код якої вільно і публічно доступний, хоча різні 224 ліцензійні угоди по-різному визначають, що дозволено робити з цим вихідним 225 кодом”.</p> 226 227 <p><i>Нью-Йорк Таймс</i> <a 228 href="http://www.nytimes.com/external/gigaom/2009/02/07/07gigaom-the-brave-new-world-of-open-source-game-design-37415.html"> 229 надрукувала статтю, яка поширює значення цього поняття</a> на попереднє 230 тестування користувачами — передачу невеликому числу 231 користувачів на пробу ранньої версії програми і отримання конфіденційних 232 відгуків що практикувалося розробниками невільних програм 233 десятиліттями.</p> 234 235 <p>Термін був розтягнутий так, що включив в себе проекти устаткування, які <a 236 href="http://www.theguardian.com/sustainable-business/2015/aug/27/texas-teenager-water-purifier-toxic-e-waste-pollution">публікуються 237 без патенту</a>. Вільні від патентів проекти можуть бути похвальним внеском 238 у суспільство, але термін “вихідний код” не має до цього прямого 239 відношення.</p> 240 241 <p>Прихильники відкритого вихідного коду намагаються боротися з цим, вказуючи 242 на своє офіційне визначення, але для них цей коригуючий підхід менш 243 ефективний, ніж для нас. У терміні “вільна програма” є два 244 природних значення, одне з яких ми маємо на увазі, тому людина, який вхопила 245 ідею “вільна мова, а не безкоштовне пиво”, ніколи більше не 246 зрозуміє його неправильно. Термін “відкритий вихідний код” має 247 тільки одне природне значення, і воно відмінне від значення, яке мають на 248 увазі його прихильники. Тому немає чіткого способу пояснити і виправдати 249 його офіційне визначення. Це призводить до ще більшої плутанини.</p> 250 251 <p>Ще одна омана щодо “відкритого вихідного коду ” 252 думка, що воно “не використовує GNU GPL”. Ця думка має тенденцію 253 поєднуватися з іншою помилкою, що “ вільна програма” 254 “програма під GPL”. Ні те, ні інше не вірно, бо GNU GPL 255 задовольняє критеріям відкритого вихідного коду, і більшість ліцензій 256 програм з відкритим вихідним кодом можна визнати ліцензіями вільних 257 програм. Ось тут <a href="/licenses/license-list.html"> багато ліцензій 258 вільних програм</a> відмінних від GNU GPL.</p> 259 260 <p>Поняття “відкритий вихідний код” згодом було перенесене на іншу 261 діяльність, наприклад, державну, освітню, наукову, де такого поняття, як 262 “вихідний код”, не існує, і де критерії ліцензування програм 263 просто безглузді. Єдине, що об'єднує ці види діяльності — це те, 264 що вони тим чи іншим чином запрошують людей до участі. Вони розтягнули це 265 поняття до того, що воно означає тільки участь з боку, прозорість або навіть 266 менше. У найгірших випадках воно <a 267 href="http://www.nytimes.com/2013/03/17/opinion/sunday/morozov-open-and-closed.html"> 268 стає порожнім модним слівцем</a>.</p> 269 270 <h3>Різні цінності можуть вести до подібних висновків… але не завжди</h3> 271 272 <p>Радикальні групи шістдесятих років XX століття були відомі своєю 273 схильністю до розколів: організації розбивалися через незгоди в деталях 274 стратегії, і дві дочірні групи вважали один одного ворогами, незважаючи на 275 те, що основні цілі та цінності у них були схожі. Праве крило всіляко 276 роздувало це і користувалося цим для критики лівих взагалі. </p> 277 278 <p>Деякі намагаються применшити рух за вільне програмне забезпечення, 279 порівнюючи наші розбіжності з “відкритим вихідним кодом” з 280 розбіжностями між тими радикальними групами. Вони перевертають все з ніг на 281 голову. Ми не згодні з табором відкритого вихідного тексту в основних цілях 282 та цінностях, але їхні та наші погляди призводять у багатьох випадках до 283 одної і тої ж практичної поведінки такої, як розробка вільних 284 програм. </p> 285 286 <p>В результаті люди з руху за вільне програмне забезпечення та з табору 287 відкритого вихідного коду часто працюють разом над практичними 288 проектами такими, як розробка програм. Чудово, що такі різні 289 філософські погляди можуть так часто мотивувати різних людей на участь в 290 одних і тих же проектах. Проте є ситуації, в яких ці принципово різні 291 погляди ведуть до абсолютно різних дій. </p> 292 293 <p>Ідея відкритого вихідного коду полягає в тому, що дозвіл користувачам 294 змінювати і поширювати програми зробить їх ефективнішими і надійнішими. Але 295 це не гарантовано. Розробники невільних програм не обов'язково 296 некомпетентні. Іноді вони випускають програму, яка ефективна і надійна, хоча 297 вона і не поважає свободу користувачів. Активісти вільного програмного 298 забезпечення та ентузіасти відкритого вихідного коду реагують на це дуже 299 по-різному.</p> 300 301 <p>Чистий ентузіаст відкритого вихідного коду той, хто зовсім не 302 схильний до впливу ідеалів вільного програмного забезпечення, скаже: 303 “Я не думав, що ви зумієте змусити програму працювати так добре без 304 застосування нашої моделі розробки, але ви це зробили. Як мені отримати 305 копію?” Таке ставлення буде заохочувати схеми, які забирають у нас 306 свободу, і призведе до її втрати. </p> 307 308 <p>Активіст вільного програмного забезпечення скаже: “Ваша програма дуже 309 приваблива, але не варта моєї волі. Отож, я обійдуся без неї. Замість цього 310 я підтримаю проект, який розвиває вільну альтернативу вашій 311 програмі”. Оскільки ми цінуємо свою свободу, ми повинні діяти, щоб 312 підтримати і захистити її.</p> 313 314 <h3>Ефективна надійна програма може бути поганою</h3> 315 316 <p>Думка, ніби ми хочемо, щоб програми були ефективні і надійні, випливає з 317 припущення, що вони створюються, щоб служити своїм користувачам. Якщо 318 програма ефективна і надійна, це означає, що вона служить їм краще.</p> 319 320 <p>Але говорити, що програма служить своїм користувачам, можна тільки тоді, 321 коли вона поважає свободу. Що, якщо програма розробляється для того, щоб 322 закувати користувачів в кайдани? Тоді ефективність означає, що ланцюги 323 тиснуть сильніше, а надійність що їх важче скинути. Шкідливі 324 функції на кшталт стеження за користувачами, обмеження користувачів, лазівки 325 і примусові оновлення звичайні для невільних програм, і деякі прихильники 326 відкритого вихідного коду намагаються реалізувати їх у програмах з відкритим 327 вихідним кодом. </p> 328 329 <p>Під тиском компаній відео - і звукозапису програми для особистого 330 користування розробляються все більшою мірою спеціально для того, щоб 331 обмежити користувачів. Ця зловмисна риса відома як DRM, або “цифрове 332 керування обмеженнями” (див. <a 333 href="http://defectivebydesign.org/">DefectiveByDesign.org</a>). Ці дії 334 суперечать духу свободи, яку вільні програми прагнуть надати. І не тільки 335 духові: адже мета DRM полягає в тому, щоб розтоптати вашу свободу, 336 розробники DRM намагаються ускладнити, зробити неможливим або навіть 337 протизаконним для вас внесення змін в програму, яка реалізує DRM.</p> 338 339 <p>І все ж деякі прихильники відкритого вихідного коду запропонували програми з 340 “DRM з відкритим вихідним кодом”. Їхня ідея у тому, 341 що, публікуючи вихідний код програм, розроблених для обмеження доступу до 342 шифрованих носіїв, і дозволяючи іншим правити його, вони зроблять 343 ефективніші та надійніші програми для обмеження користувачів на 344 кшталт вас. А потім така програма була б доставлена вам в пристроях, які не 345 дозволяють вам змінювати її. </p> 346 347 <p>Ця програма могла б бути програмою з відкритим вихідним кодом і 348 застосовувати цю модель розробки, але вона не буде вільною, бо вона не буде 349 поважати свободу користувачів, які насправді працюють з нею. Якщо ця модель 350 розробки дозволить програмі ефективніше і надійніше обмежувати вас, то це 351 зробить її ще гіршою. </p> 352 353 <h3>Страх свободи</h3> 354 355 <p>Головна первісна мотивація тих, хто відокремився в табір відкритого 356 вихідного коду, полягає в тому, що етичні ідеї “вільних програм” 357 відлякують деяких людей. Це правда: піднімати такі етичні питання, як 358 свобода, говорити про відповідальність, а не тільки про зручність, значить 359 просити людей думати про речі, які вони, можливо, воліли б ігнорувати, 360 наприклад, чи етичний їх спосіб життя. Це може викликати дискомфорт, і деякі 361 можуть просто відвернутися від цього. Але з цього не випливає, що ми повинні 362 перестати говорити про ці проблеми. </p> 363 364 <p>Саме це вирішили зробити лідери відкритого вихідного коду. Вони зрозуміли, 365 що замовчуючи про етику та свободи і говорячи тільки про негайні практичні 366 вигоди визначених вільних програм, вони могли б ефективніше 367 “пропонувати” ці програми певним користувачам, особливо 368 підприємцям. </p> 369 370 <p>Коли прихильники відкритого вихідного тексту говорять про що-небудь глибше, 371 зазвичай це думка про те, що вихідний код приноситься “у дар” 372 людству. Якщо представляти це як особливо добре діяння, яке випереджає 373 моральні вимоги, то відповідно поширення власницьких програм без вихідного 374 коду легітимне з точки зору моральності.</p> 375 376 <p>Цей підхід виявився ефективним з його власної точки зору. Гасла відкритого 377 вихідного коду переконали багато підприємств і приватних осіб 378 використовувати і навіть розвивати вільні програми, що розсунуло рамки нашої 379 спільноти, але тільки на поверхневому, практичному рівні. Філософія 380 відкритого вихідного коду з її чисто практичними цінностями перешкоджає 381 розумінню глибоких ідей вільного програмного забезпечення; вона приводить 382 багатьох людей в нашу громаду, але не вчить їх захищати його. Це само по 383 собі добре, але цього не достатньо, щоб забезпечити свободу. Залучення 384 користувачів до вільних програм відкриває їм лише частину шляху, на якому 385 вони стають захисниками своєї власної свободи. </p> 386 387 <p>Рано чи пізно цих користувачів запросять повернутися назад до невільних 388 програм заради якої-небудь практичної вигоди. Незліченні компанії прагнуть 389 запропонувати таку спокуса, деякі навіть пропонують безкоштовні копії. В 390 якому випадку користувачі будуть відмовлятися? Тільки якщо вони навчилися 391 цінувати свободу, яку їм дають вільні програми,— цінувати свободу як 392 таку, а не технічні і практичні зручності конкретної вільної програми. Щоб 393 донести цю думку, нам необхідно говорити про свободу. Підхід 394 “замовчування” по відношенню до підприємців певною мірою може 395 бути корисний для спільноти, але це небезпечно, якщо стає настільки звичним, 396 що любов до свободи починають вважати ексцентричністю.</p> 397 398 <p>Ця небезпечна ситуація є те, що ми маємо. Більшість людей, що 399 займаються вільними програмами, особливо постачальники, мало говорять про 400 свободу зазвичай через прагнення бути “ прийнятнішими для 401 ділових кіл”. Майже всі дистрибутиви операційної системи GNU/Linux 402 додають невільні пакети програм до основної вільної системи, і вони 403 запрошують користувачів розглядати це як перевагу, а не недолік. </p> 404 405 <p>Невільні додаткові програми і частково невільні дистрибутиви операційної 406 системи GNU/Linux знаходять благодатний ґрунт тому, що більшість учасників у 407 нашій громаді не наполягають на свободі своїх програм. Це не 408 випадково. Більшість користувачів GNU/Linux познайомилося з системою через 409 обговорення “відкритого вихідного коду”, в ході якого не 410 говориться, що свобода — це мета. Підходи, які не відстоюють 411 свободу, і слова, які не говорять про свободу, йдуть пліч-о-пліч, 412 підтримуючи один одного. Щоб подолати цю тенденцію, нам потрібно більше, а 413 не менше, говорити про свободу. </p> 414 415 <h3>“FLOSS” та “FOSS”</h3> 416 417 <p> Вирази “FLOSS” і “FOSS” використовуються, щоб 418 зберігати <a href="/philosophy/floss-and-foss.html"> нейтралітет між 419 вільними програми і відкритим вихідним кодом</a>. Якщо ваша мета - 420 нейтралітет, то “FLOSS” досягає цього краще, ніж 421 “FOSS”, бо він справді нейтральний. Але якщо ви хочете 422 відстоювати свободу, то ці нейтральні вирази вам не підійдуть. У цьому 423 випадку вам потрібно показувати людям, що ви виступаєте за підтримку 424 свободи. </p> 425 426 <h3>Суперництво у мізках</h3> 427 428 <p>“Вільний” і “відкритий” борються за 429 популярність. “Вільні програми” і “відкритий вихідний 430 код” різні ідеї, але більшість людей підходять до програм 431 так, що ці ідеї змагаються за одну і ту ж нішу понять. Коли люди звикають 432 говорити і думати “відкритий вихідний код”, це заважає їм 433 заглиблюватися у філософію руху за вільні програми і думати про неї. Якщо 434 вони вже стали асоціювати нас і наші програми зі словом 435 “відкритий”, нам потрібно струснути їх в інтелектуальному 436 відношенні, перш ніж вони визнають, що ми відстоюємо щось 437 <em>інше</em>. Будь-яка діяльність, яка висуває слово 438 “відкритий”, як правило, розширює завісу, що приховує ідеї руху 439 за вільні програми.</p> 440 441 <p>Таким чином, активісти вільних програм розсудливо зменшують свою участь у 442 діяльності, яка називає себе “відкритою”. Навіть якщо діяльність 443 сама в собі і по собі хороша, кожен внесок, який ви вносите, завдає 444 невеликої шкоди з цієї сторони. Наявне велике розмаїття іншої діяльності, 445 яка називає себе “вільною” або “свобідною.” Кожен 446 внесок в ці проекти приносить невелику додаткову користь з цієї 447 сторони. Коли можна вибирати з такої кількості проектів, чому не вибрати 448 той, який приносить додаткову користь?</p> 449 450 <h3>Висновок</h3> 451 452 <p>Коли прихильники відкритого вихідного коду втягують нових користувачів у 453 нашу громаду, ми, активісти вільного програмного забезпечення, повинні взяти 454 на свої плечі завдання залучення їх уваги до питання свободи. Частіше і 455 голосніше, ніж коли-небудь, ми повинні говорити: “Це вільна програма, 456 вона дає вам свободу!” Щоразу, коли ви говорите “вільна 457 програма”, а не “відкритий вихідний код”, ви допомагаєте 458 нашій кампанії.</p> 459 <div class="column-limit"></div> 460 461 <h3 class="footnote">Примітки</h3> 462 463 <!-- The article is incomplete (#793776) as of 21st January 2013. 464 <p> 465 466 Joe Barr's article, 467 <a href="http://www.itworld.com/LWD010523vcontrol4">“Live and 468 let license,”</a> gives his perspective on this issue.</p> 469 --> 470 <p> 471 Робота Лакхані і Вольфа <a 472 href="http://ocw.mit.edu/courses/sloan-school-of-management/15-352-managing-innovation-emerging-trends-spring-2005/readings/lakhaniwolf.pdf"> 473 про мотивації розробників вільного програмного забезпечення</a> говорить, що 474 для значної їх частини мотивом були погляди, згідно яких програми повинні 475 бути вільними. І це незважаючи на те, що вони опитували розробників на 476 SourceForge сайті, який не поділяє думки про те, що 477 це питання етики. </p> 478 </div> 479 480 <div class="translators-notes"> 481 482 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> 483 </div> 484 </div> 485 486 <!-- for id="content", starts in the include above --> 487 <!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> 488 <div id="footer" role="contentinfo"> 489 <div class="unprintable"> 490 491 <p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a 492 href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a 493 href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі 494 посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a 495 href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> 496 497 <p> 498 499 <!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, 500 replace it with the translation of these two: 501 502 We work hard and do our best to provide accurate, good quality 503 translations. However, we are not exempt from imperfection. 504 Please send your comments and general suggestions in this regard 505 to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> 506 507 <web-translators@gnu.org></a>.</p> 508 509 <p>For information on coordinating and contributing translations of 510 our web pages, see <a 511 href="/server/standards/README.translations.html">Translations 512 README</a>. --> 513 Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити 514 можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і 515 пропозиції щодо перекладу за адресою <a 516 href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. 517 </p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у 518 <a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з 519 перекладу”</a>.</p> 520 </div> 521 522 <!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to 523 files generated as part of manuals) on the GNU web server should 524 be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this 525 without talking with the webmasters or licensing team first. 526 Please make sure the copyright date is consistent with the 527 document. For web pages, it is ok to list just the latest year the 528 document was modified, or published. 529 530 If you wish to list earlier years, that is ok too. 531 Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying 532 years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable 533 year, i.e., a year in which the document was published (including 534 being publicly visible on the web or in a revision control system). 535 536 There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers 537 Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> 538 <p>Copyright © 2007, 2010, 2012-2016, 2019-2022 Richard Stallman (Річард 539 Столмен)</p> 540 541 <p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" 542 href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії 543 Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із 544 зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> 545 546 <!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> 547 <div class="translators-credits"> 548 549 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> 550 Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура 551 (andriykopanytsia@gmail.com)</div> 552 553 <p class="unprintable"><!-- timestamp start --> 554 Оновлено: 555 556 $Date: 2022/04/10 12:30:34 $ 557 558 <!-- timestamp end --> 559 </p> 560 </div> 561 </div> 562 <!-- for class="inner", starts in the banner include --> 563 </body> 564 </html>