manifesto.html (58326B)
1 <!--#set var="PO_FILE" 2 value='<a href="/gnu/po/manifesto.uk.po"> 3 https://www.gnu.org/gnu/po/manifesto.uk.po</a>' 4 --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/manifesto.html" 5 --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/manifesto.uk-diff.html" 6 --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2021-11-02" --><!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/manifesto.en.html" --> 7 8 <!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> 9 <!-- Parent-Version: 1.77 --> 10 11 <!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> 12 <title>Маніфест GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> 13 14 <!--#include virtual="/gnu/po/manifesto.translist" --> 15 <!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> 16 <!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> 17 <h2>Маніфест GNU</h2> 18 19 <p> Маніфест GNU (який наводиться нижче) був написаний <a 20 href="http://www.stallman.org/">Річардом Столменом</a> у 1985 році, щоб 21 просити про підтримку в розробці операційної системи GNU. Частина тексту 22 була взята з первісного оголошення 1983 року. До 1987 року 23 маніфест трохи оновлювався, щоб відзначити розвиток; з тих пір здається 24 найкращим залишити його незмінним.</p> 25 26 <p>З тих пір ми дізналися про поширені хибні 27 тлумачення певних понять. Зміна формулювань 28 могло б допомогти уникнути їх. Виноски, додані починаючи з 29 1993 року, допомагають пояснити ці аспекти.</p> 30 31 <p>Якщо ви бажаєте встановити систему GNU/Linux, ми рекомендуємо скористатися 32 одним з <a href="/distros">повністю вільних дистрибутивів 33 GNU/Linux</a>. Щоби дізнатися, як допомогти, відвідайте <a 34 href="/help/help.html">http://www.gnu.org/help</a>.</p> 35 36 <p>Проект GNU частина руху за вільні програми, який виступає за <a 37 href="/philosophy/free-sw.html">свободу користувачів програм</a>. Асоціювати 38 GNU з виразом “відкритий вихідний код” — помилка: цей 39 вираз введено в обіг у 1998 році людьми, незгодними з етичними 40 цінностями руху за вільні програми. Вони користуються цим виразом, щоб 41 пропагувати <a 42 href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html">аморальний підхід</a> 43 до тієї сфери.</p> 44 45 <h3 id="whats-gnu">Що таке GNU? GNU — не Unix!</h3> 46 47 <p> 48 GNU, що означає “gnu's Not Unix” 49 (GNU — це не Unix),— 50 назва повної програмної системи, сумісної з Unix, 51 яку я пишу так, що можу роздавати її 52 вільною<a href="#f1">(1)</a> всім, хто може її 53 використовувати. Мені допомагає кілька інших добровольців. 54 Ми дуже потребуємо робочих рук, гроші, програм 55 і обладнання.</p> 56 57 <p> 58 На даний момент у нас є Emacs 59 текстовий редактор з мовою Лісп для запису 60 команд редактора, зневадник рівня джерельних текстів, 61 сумісний з Yacc генератор синтаксичних 62 аналізаторів, редактор зв'язків і близько 35 утиліт. 63 Оболонка (командний інтерпретатор) майже завершена. 64 Новий переносний оптимізуючий компілятор Сі скомпілював 65 самого себе і може бути випущений в цьому році. Початкове 66 ядро існує, але для заміни Unix бракує ще дуже багатьох можливостей. Коли 67 ядро і компілятор будуть закінчені, можна буде 68 постачати систему GNU, придатну для розробки 69 програм. Для верстки тексту ми будемо використовувати TeX, але 70 ведеться робота над nroff. Ми також будемо користуватися 71 вільною переносною системою X Window. Потім ми додамо 72 переносний Загальний Лісп, гру “Імперія”, табличний 73 процесор і сотні інших речей плюс документацію в електронному вигляді. 74 Ми сподіваємося видати з часом — все те корисне, 75 що зазвичай поставляється з системою сім'ї Unix, і навіть більше.</p> 76 77 <p> 78 GNU зможе виконувати програми Unix, але не буде ідентична Unix. Ми внесемо 79 всі поліпшення, які тільки будуть доречні, спираючись на наш досвід роботи з 80 іншими операційними системами. Зокрема, ми плануємо ввести довгі імена 81 файлів, атрибути файлів, стійку до збоїв файлову систему, підтримку 82 термінально-незалежних дисплеїв, можливо, автоматичне завершення імен 83 файлів, і, можливо, коли-небудь віконну систему на базі Лісп, 84 для якої кілька програм на Лісп і звичайних програм Unix зможуть поділяти 85 один екран. В якості системних мов програмування будуть доступні як Сі, так 86 і Лісп. Для мережних з'єднань ми спробуємо підтримувати протоколи UUCP, 87 Internet, а також Chaosnet Масачусетського технологічного інституту.</p> 88 89 <p> 90 GNU спочатку орієнтована на ЕОМ класу 91 68000/16000 з віртуальною пам'яттю, оскільки 92 на них простіше всього змусити її працювати. Додаткова 93 робота для запуску її на менших ЕОМ залишиться 94 на частку того, хто захоче застосовувати її на них.</p> 95 96 <p> 97 Щоб уникнути жахливої плутанини, будь ласка, говоріть <em>g</em> у слові 98 “GNU”, коли воно позначає цей проект.</p> 99 100 <h3 id="why-write">Чому я повинен писати GNU</h3> 101 102 <p> 103 Я беру до уваги, що золоте правило вимагає, що, якщо мені подобається 104 програма, то я повинен обмінюватися нею з іншими людьми, яким вона 105 подобається. Продавці програм хочуть розділити користувачів,панувати над 106 ними, вимагаючи у кожного користувача згоди не обмінюватися з іншими. Я 107 відмовляюся порушувати таким чином солідарність з іншими користувачами. Я не 108 можу без сорому підписати ліцензійну угода програми або договір про 109 нерозголошення. Я роками працював у Лабораторії штучного інтелекту, щоб 110 стримати такі тенденції та іншу недоброзичливість, але врешті-решт вони 111 зайшли занадто далеко: я не зміг залишатися в інституті, де таке робили за 112 мене проти моєї волі.</p> 113 114 <p> 115 Отже, щоб мати можливість продовжувати користуватися комп'ютерами без 116 ганьби, я вирішив скласти разом достатнє число вільних програм з тим, щоб я 117 зміг обійтися без будь-якої невільної програми. Я звільнився з лабораторії, 118 щоб не залишити інституту жодного законного приводу утримати мене від 119 роздачі<a href="#f2a">(2)</a> GNU.</p> 120 121 <h3 id="compatible">Чому GNU буде сумісна з Unix</h3> 122 123 <p> 124 Unix для мене не ідеал, але вона не така вже погана. У своїх основах Unix 125 представляється здоровою, і я думаю, що зможу заповнити те, чого бракує 126 Unix, не зіпсувавши цих основ. А система, сумісна з Unix, буде зручна в 127 освоєнні для багатьох.</p> 128 129 <h3 id="available">Як GNU буде поширюватися</h3> 130 131 <p> 132 GNU — не суспільне надбання. Всім буде дозволено змінювати і 133 поширювати GNU, але ніякому постачальнику не дозволять обмежити її подальше 134 поширення. Іншими словами, <a 135 href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">невільні</a> зміни 136 будуть заборонені. Я хочу гарантувати, що всі версії GNU залишаться 137 вільними.</p> 138 139 <h3 id="why-help">Чому багато програмістів хочуть допомогти</h3> 140 141 <p> 142 Я знайшов багато програмістів, які співчувають GNU і хочуть допомогти.</p> 143 144 <p> 145 Багато програмісти стурбовані комерціалізацією системних програм. Вона, 146 можливо, і дозволяє їм заробити більше грошей, але змушує відчувати себе 147 відносно інших програмістів противниками, а не товаришами. Наріжний камінь 148 дружби між програмістами обмін програмами; типові нинішні 149 ринкові відносини, по суті, забороняють програмістам ставитися до інших, як 150 до друзів. Покупець програми повинен вибирати між дружбою і підпорядкуванням 151 закону. Природно, багато хто вирішує, що дружба важливіша. Але тих, хто 152 вірить в закон, часто не влаштовує ні те, ні інше. Вони стають цинічними і 153 починають думати, що програмування — це тільки спосіб заробити 154 гроші.</p> 155 156 <p> 157 Розробляючи і застосовуючи GNU замість невільних програм, ми можемо бути 158 привітними до всіх і дотримуватися закону. До того ж GNU служить прикладом 159 для натхнення і прапором, збирають інших, щоб приєднатися до нашого 160 обміну. Це може дати нам відчуття гармонії, неможливе, коли ми 161 використовуємо програми, які не вільні. Приблизно для половини всіх 162 програмістів, яких я питав, це важливий складник щастя, який гроші замінити 163 не можуть.</p> 164 165 <h3 id="contribute">Чим ви можете допомогти</h3> 166 167 <blockquote> 168 <p> 169 (Сьогодні завдання по роботі над програмами розміщуються в <a 170 href="http://fsf.org/campaigns/priority-projects">списку пріоритетних 171 проектів</a>, <a href="http://savannah.gnu.org/people/?type_id=1">списку 172 “GNU: Потрібна допомога”</a>, загальному списку завдань для 173 пакетів GNU. Інші способи допомогти вказані у <a 174 href="/help/help.html">посібнику з допомоги операційній системі GNU</a>). 175 </p> 176 </blockquote> 177 178 <p> 179 Я закликаю виробників комп'ютерів приносити в дар машини і гроші. Я закликаю 180 приватних осіб приносити в дар програми і працю.</p> 181 182 <p> 183 Один з наслідків, яких ви можете очікувати від принесення в дар 184 ЕОМ що GNU скоро почне на них працювати. ЕОМ повинні бути 185 повністю укомплектованими, готовими для роботи системами, придатними для 186 роботи в житлових приміщеннях і не потребувати хитромудрих систем 187 охолодження або живлення.</p> 188 189 <p> 190 Я знайшов дуже багато програмістів, які рвуться працювати за сумісництвом 191 для GNU. Для більшості проектів таку часткову зайнятість дуже важко 192 координувати; незалежно написані частини не стали б працювати разом. Але 193 конкретно для завдання заміни Unix цієї проблеми немає. Повна система Unix 194 містить сотні утиліт, кожна з яких документується окремо. Більшість 195 специфікацій взаємодії визначається сумісністю з Unix. Якщо кожен учасник 196 зможе написати сумісну заміну своєї утиліти Unix і доб'ється, щоб вона 197 належним чином працювала на місці оригіналу в системі Unix, тоді ці утиліти 198 запрацюють правильно, коли їх складуть разом. Навіть допускаючи за законом 199 Мерфі виникнення невеликого числа несподіваних проблем, зібрати ці 200 компоненти буде здійсненним завданням. (Ядро зажадає більш тісного 201 спілкування. Над ним буде працювати невелика згуртована група.)</p> 202 203 <p> 204 Якщо я буду отримувати грошові пожертви, то я зможу найняти трохи людей на 205 повний робочий день або за сумісництвом. Заробіток не буде великим за 206 поняттями програмістів, але я шукаю людей, для яких створення атмосфери 207 товариства так само важливе, як і отримання грошей. Я розглядаю це як спосіб 208 дати можливість самовідданим людям присвятити всі свої сили роботі над GNU, 209 позбавивши їх від потреби заробляти на життя іншим способом.</p> 210 211 <h3 id="benefit">Чим це буде корисно всім користувачам комп'ютерів</h3> 212 213 <p> 214 Як тільки GNU буде написана, кожен зможе отримати гарне системне програмне 215 забезпечення так само вільно, як повітря.<a href="#f2">(3)</a></p> 216 217 <p> 218 Це значить набагато більше, ніж просто збереження для кожного вартості 219 ліцензії Unix. Це означає, що буде покінчено з марнотратним дублюванням 220 праці системних програмістів. Замість цього їхня праця може піти на розвиток 221 вже існуючого.</p> 222 223 <p> 224 Повні вихідні тексти системи будуть доступні кожному. В результаті 225 користувач, якому потрібні зміни в ній, завжди зможе внести їх сам або 226 найняти будь-якого доступного програміста або компанію внести їх для 227 нього. Користувачам не доведеться більше чекати милостей від одного 228 програміста або компанії, що володіє початковими текстами іпрерогативою 229 вносити зміни.</p> 230 231 <p> 232 Навчальні заклади зможуть надати набагато більше багате освітнє середовище, 233 заохочуючи всіх студентів вивчати і покращувати систему. У Гарвардській 234 обчислювальної лабораторії було правило, що в системі не можна встановлювати 235 ніяку програму, якщо її вихідні тексти не виставлені на загальний огляд. Для 236 цього їм доводилося відмовлятися від встановлення певних програм. Я був в 237 значній мірі натхненний цим.</p> 238 239 <p> 240 Нарешті, складності розглядів з приводу того, хто володіє системними 241 програмами і що йому дозволено, а що не дозволено робити з ними, будуть 242 зняті.</p> 243 244 <p> 245 Засоби змусити людей платити за користування програмою, включаючи 246 ліцензування копій, завжди обходяться суспільству дуже дорого через 247 громіздкі механізми, необхідних для з'ясування, скільки (тобто, за які 248 програми) хто повинен платити. І тільки поліцейська держава може примусити 249 кожного підкорятися їм. Уявіть собі космічну станцію, де повітря доводиться 250 виробляти високою ціною. Можливо, стягування плати за кожний літр зі всіх, 251 хто дихає, справедливе, однак носити протигаз з лічильником весь день і всю 252 ніч нестерпно, навіть якщо кожен може оплатити рахунок за повітря. А 253 телекамери всюди, щоб простежити за тим, чи не знімаєте ви протигаз, 254 обурливі. Краще утримувати повітряний завод поголовним податком і скинути 255 протигази.</p> 256 257 <p> 258 Копіювання всіх частин програми так само природно для програміста, як 259 дихання, і так само продуктивно. Воно повинно бути теж вільним.</p> 260 261 <h3 id="rebutted-objections">Деякі легко спростовувані заперечення проти цілей GNU</h3> 262 263 <p id="support"> 264 <strong>“Ніхто не буде застосовувати вільну 265 систему, тому що вони не зможуть 266 розраховувати на якусь підтримку”</strong></p> 267 268 <p> 269 <strong>“Доводиться брати плату за програму, щоб оплатити 270 підтримку”</strong></p> 271 272 <p> 273 Якщо люди готові швидше платити за GNU 274 разом з обслуговуванням, ніж взяти GNU 275 вільну без обслуговування, підприємство, 276 яке надає тільки обслуговування людям, 277 що отримали GNU вільно, має бути 278 прибутковим.<a href="#f3">(4)</a></p> 279 280 <p> 281 Потрібно розрізняти підтримку у вигляді справжнього програмування від 282 простої допомоги в роботі. Першу можна сподіватися отримати від виробника 283 програм. Якщо ваша проблема не стосується досить великого числа людей, 284 виробник попросить вас відчепитися.</p> 285 286 <p> 287 Якщо для вашої справи потрібна впевненість у підтримки, єдиний 288 спосіб мати усі необхідні вихідні тексти і засоби розробки. Тоді 289 ви зможете найняти будь-яку незайняту особу і усунути проблему; ви не 290 залежите від когось одного. Ціни на вихідні тексти Unix виносять це за рамки 291 обговорення для більшості підприємств. З GNU це стане легко. Тут все ще 292 можливо, що не знайдеться незайнятої компетентної особи, але порядок 293 поширення тут ні при чому. GNU не вирішує всіх світових проблем, тільки 294 деякі з них.</p> 295 296 <p> 297 У той же час користувачі, які нічого не знають про комп'ютери, потребують 298 допомоги: виконання за них того, що вони самі легко зробили б, але не знають 299 як.</p> 300 301 <p> 302 Такі послуги могли б надавати компанії, які пропонують тільки послуги з 303 ремонту та допомоги. Якщо вірно, що користувачі готові витратити гроші, щоб 304 отримати продукт з підтримкою, то вони точно так само захочуть купити 305 послуги, отримавши продукт вільним. Компанії по обслуговуванню будуть 306 конкурувати за якістю і ціною. Користувачі не будуть прив'язані до 307 якої-небудь однієї. У той же час ті з нас, кому не потрібні ці послуги, 308 зможуть користуватися програмою без оплати послуг.</p> 309 310 <p id="advertising"> 311 <strong>“Ви не станете популярні без реклами, а для цього доведеться 312 стягувати плату за програму”</strong></p> 313 314 <p> 315 <strong>“Немає сенсу рекламувати програму, яку можна отримати 316 вільно”</strong></p> 317 318 <p> 319 Наявні різні форми безкоштовного або дуже дешевого отримання популярності, 320 які можна застосувати для оповіщення користувачів комп'ютерів про що-небудь, 321 пов'язане із GNU. Але можливо рекламою можна отримати більше користувачів 322 мікрокомп'ютерів. Якщо це дійсно так, то підприємство, що рекламує послуги з 323 копіювання та пересилання GNU за плату, має бути достатньо життєздатним, 324 щоб оплатити рекламу та інше. Таким чином, за рекламу платять тільки ті, 325 кому вона корисна.</p> 326 327 <p> 328 З іншого боку, якщо багато отримають GNU від своїх знайомих, і такі компанії 329 не будуть мати успіху, це покаже, що насправді реклама не потрібна для 330 поширення GNU. Чому прихильники вільного ринку не хочуть дозволити вирішити 331 це вільному ринку?<a href="#f4">(5)</a></p> 332 333 <p id="competitive"> 334 <strong>“Моїй компанії потрібна фірмова операційна система, щоб бути 335 попереду конкурентів”</strong></p> 336 337 <p> 338 GNU видалить програми операційної системи ізцарства конкуренції. Ви не 339 зможете бути попереду всіх в цій області, але і ваші конкуренти не зможуть 340 обігнати вас. Ви будете конкурувати з ними в інших областях, отримуючи 341 взаємну вигоду в цій. Якщо ви торгуєте операційною системою, то GNU вам не 342 сподобається, тут вам не пощастило. Якщо ви займаєтеся чимось іншим, GNU не 343 дасть втягнути вас у дорогу справу торгівлі операційними системами.</p> 344 345 <p> 346 Я хотів би побачити, як розробку GNU підтримують дари багатьох виробників і 347 користувачів, знижуючи вартість для кожного.<a href="#f5">(6)</a></p> 348 349 <p id="deserve"> 350 <strong>“Хіба програмісти не заслуговують нагороди за 351 творчість?”</strong></p> 352 353 <p> 354 Якщо щось і заслуговує нагороди, то це заслуги перед суспільством. Творчість 355 може бути заслугою перед суспільством, але лише в тій мірі, в якій 356 суспільство вільне використовувати результати. Якщо програмісти заслуговують 357 нагороди за створення передових програм, то з цієї ж причини вони 358 заслуговують покарання, якщо вони обмежують користування цими програмами.</p> 359 360 <p id="reward"> 361 <strong>“Невже у програміста не повинна бути можливість просити 362 винагороди за свою творчість?”</strong></p> 363 364 <p> 365 Немає нічого поганого в бажанні отримати плату за роботу, ні в прагненні 366 максимізувати свої доходи до тих пір, поки застосовувані засоби не 367 руйнівні. Але кошти, звичайні в галузі програмного забезпечення сьогодні, 368 базуються на руйнуванні.</p> 369 370 <p> 371 Витягування грошей з користувачів програми обмеженнями на її застосування є 372 руйнівним, тому що обмеження знижує кількість способів застосування цієї 373 програми. Це знижує кількість багатства, яке людство отримує з 374 програми. Коли на обмеження йдуть навмисно, шкідливі наслідки — 375 це умисне руйнування.</p> 376 377 <p> 378 Причина, через яку порядний громадянин не застосовує такі руйнівні засоби 379 для збагачення,— те, що якщо б так чинив кожен, ми всі стали б бідніші 380 від взаємного руйнування. Це кантівська етика, або золоте правило. Оскільки 381 мені не подобаються наслідки, які виникають, якщо всі приховують інформацію, 382 мені доводиться вважати, що чинити так погано. Зокрема, бажання бути 383 винагородженим за свою творчість не виправдовує позбавлення світу в цілому 384 усієї або частини цієї творчості.</p> 385 386 <p id="starve"> 387 <strong>“Не будуть програмісти голодувати?”</strong></p> 388 389 <p> 390 Я міг би відповісти, що нікого не змушують бути програмістом. Більшість з 391 нас не можуть отримати скільки-завгодно грошей, стоячи на вулиці і скиглячи 392 жалібно. Але це не означає, що ми засуджені проводити наше життя, просячи 393 милостиню і голодуючи. Ми робимо щось інше.</p> 394 395 <p> 396 Але це погана відповідь, тому що вона приймає неявне припущення запитувача: 397 що без власності на програми програмісти, можливо, не отримають ні 398 копійки. Передбачається, все або нічого.</p> 399 400 <p> 401 Справжня причина, по якій програмісти не будуть голодувати те, 402 що вони все одно зможуть отримувати плату за програмування, тільки не так 403 багато, як зараз.</p> 404 405 <p> 406 Обмеження копіювання — не єдине, на чому можуть базуватися 407 підприємства з виробництва програм. На нього спираються частіше <a 408 href="#f8">(7)</a>, тому що воно приносить найбільше грошей. Якщо це було б 409 заборонене або відкинуте клієнтом, програмне підприємництво перейшло б на 410 інші принципи організації, які зараз залучаються рідше. Завжди є численні 411 способи організації підприємств будь-якого роду.</p> 412 413 <p> 414 Можливо, програмування на новій основі не буде таким прибутковим, як 415 зараз. Але це не аргумент проти заміни. Не вважається несправедливістю, що 416 продавці отримують зарплату, яку вони зараз отримують. Якщо б програмісти 417 отримували стільки ж, це теж не було б несправедливістю. (На практиці вони 418 отримували б все-таки значно більше цього.)</p> 419 420 <p id="right-to-control"> 421 <strong>“Хіба люди не мають права контролювати, як використовується 422 їхня творчість?”</strong></p> 423 424 <p> 425 “Контроль використання власних ідей” в дійсності являє собою 426 контроль над життям людей; і зазвичай його використовують, щоб ускладнити їм 427 життя.</p> 428 429 <p> 430 Ті, хто ретельно вивчив питання про права на інтелектуальну власність<a 431 href="#f6">(8)</a> 432 (як, наприклад, юристи), кажуть, що немає ніяких природних прав на 433 інтелектуальну власність. Ті види так званих прав на інтелектуальну 434 власність, які визнаються державою, створені особливими правовими актами для 435 особливих цілей.</p> 436 437 <p> 438 Наприклад, патентна система була створена, щоб заохочувати винахідників до 439 оприлюднення деталей своїх винаходів. Її призначенням було допомагати 440 суспільству, а не винахідникам. Тоді термін дії патенту, 17 років, був 441 малий у порівнянні з темпом прогресу. Оскільки патенти мають значення тільки 442 між виробниками, від яких укладення ліцензійного договору вимагає значно 443 менших коштів і зусиль, ніж налагодження виробництва, то патенти часто не 444 завдають багато шкоди. Вони не обтяжують більшість приватних осіб, які 445 користуються патентованими продуктами.</p> 446 447 <p> 448 Ідея авторських прав не існувала в давнину, коли автори часто без обмеження 449 копіювали інших авторів у нехудожніх роботах. Ця практика була корисна, і 450 тільки так роботи багатьох авторів збереглися хоча б частково. Система 451 авторських прав створена спеціально в цілях заохочення авторства. В галузі, 452 для якої вона була розроблена, друкарства, де копіювати було доцільно тільки 453 на друкарському верстаті, шкоди від неї було не багато, і вона не обтяжувала 454 більшість осіб, які читали книги.</p> 455 456 <p> 457 Всі права на інтелектуальну власність це тільки дозволи, дані 458 суспільством, тому вважалося, правильно або помилково, що суспільство в 459 цілому виграє від цього. Але у кожному конкретному ми повинні запитати: чи 460 справді ми виграємо, даючи такий дозвіл? Якого роду дії ми дозволяємо?</p> 461 462 <p> 463 Ситуація з програмами сьогодні сильно відрізняється від друкарства сто років 464 назад. Той факт, що програму найпростіше копіювати від сусіда до сусіда, 465 той факт, що у програми є відмінні один від одного вихідний текст і 466 виконуваний об'єктний код, той факт, що програму застосовують, а не читають 467 і насолоджуються нею,— все це, об'єднуючись, створює стан, у якому 468 особа, що вимагає дотримання авторських прав, шкодить суспільству в цілому і 469 матеріально, і морально; в якому особистість не 470 повинна цього робити незалежно від того, чи дозволяє це закон.</p> 471 472 <p id="competition"> 473 <strong>“Конкуренція веде до розвитку”</strong></p> 474 475 <p> 476 Характерний приклад конкуренції біг: нагороджуючи переможця, ми 477 заохочуємо кожного бігати швидше. Коли капіталізм так і працює, він робить 478 добру справу; але його захисники помиляються, вважаючи, що він завжди так 479 працює. Якщо бігуни забувають, за що дається нагорода, і прагнуть до 480 перемоги будь-якими засобами, вони можуть знайти інші стратегії 481 наприклад, напад на інших бігунів. Якщо біг перейде в кулачний бій, вони всі 482 прийдуть пізно.</p> 483 484 <p> 485 Невільні і секретні програми морально рівносильні бігунам, які б'ються. Як 486 не сумно, єдиний наш суддя, здається, не проти бійок; він тільки стримує їх 487 (“На кожні десять метрів пробігу тільки один удар”). Насправді 488 він повинен розборонити їх і покарати бігунів за одну лише спробу затіяти 489 бійку.</p> 490 491 <p id="stop-programming"> 492 <strong>“Хіба без грошового стимулу всі не припинять 493 програмувати?”</strong></p> 494 495 <p> 496 Насправді багато будуть програмувати абсолютно без жодного грошового 497 стимулу. Програмування непереборно тягне деяких людей, зазвичай 498 тих, кому це вдається найкраще. Немає нестачі в професійних музикантів, які 499 продовжують займатися цим, навіть коли у них немає надії заробити цим на 500 життя.</p> 501 502 <p> 503 Але в дійсності, хоча це питання і часто задають, воно не відповідає 504 положенню справ. Платити програмістам не перестануть, просто плата стане 505 меншою. Тому правильне питання — “буде хто-небудь 506 програмувати при зниженні грошового стимулу?” Мій досвід каже, що 507 будуть.</p> 508 509 <p> 510 Більше ніж десять років багато з найкращих у світі програмістів, що 511 працювали в Лабораторії штучного інтелекту за набагато менші гроші, ніж вони 512 могли б отримувати де-небудь в іншому місці. У них було багато різного роду 513 негрошових винагород: слава і визнання, наприклад. Крім того, 514 творчість — це задоволення і нагорода сама по собі.</p> 515 516 <p> 517 Потім більшість з них пішли, коли трапилася нагоду робити ту ж цікаву роботу 518 і отримувати багато грошей.</p> 519 520 <p> 521 Факти говорять, що люди програмують не заради багатства, але якщо дати 522 можливість заробити багато грошей, вони звикнуть очікувати і вимагати 523 цього. Низькооплачувані організації програють високооплачуваним, але вони 524 могли б бути на тому ж рівні, якби високооплачувані були заборонені. </p> 525 526 <p id="desperate"> 527 <strong>“Ми вкрай потребуємо програмістів; якщо вони вимагають, щоб ми 528 припинили допомагати ближньому своєму, ми повинні коритися”</strong></p> 529 530 <p> 531 Ніколи не буває такої крайньої потреби, щоб доводилося коритися подібного 532 роду вимогам. Пам'ятайте: “Краще мільйони витратити на оборону, ніж 533 виплатити хоч один цент контрибуції!</p> 534 535 <p id="living"> 536 <strong>“Повинні ж програмісти чимось жити!”</strong></p> 537 538 <p> 539 На перший погляд, це правильно. Однак, є безліч способів, якими програмісти 540 могли б заробити на життя без продажу права користуватися програмою. Зараз 541 цей спосіб звичайний, тому що він приносить програмістам і підприємцям 542 більше всього грошей, а не тому, що це єдиний спосіб заробити на 543 життя. Якщо ви захочете, то легко знайдете інші шляхи. Ось кілька прикладів.</p> 544 545 <p> 546 Виробник, що випускає новий комп'ютер, заплатить за перенесення операційної 547 системи на нову апаратуру.</p> 548 549 <p> 550 Підприємство, яке надає послуги з навчання, допомоги і підтримки, могло б 551 також найняти програмістів.</p> 552 553 <p> 554 Люди з новими ідеями могли б поставляти безкоштовні програми<a 555 href="#f7">(9)</a>, приймаючи дари від задоволених користувачів або продаючи 556 послуги із допомоги. Я зустрічав людей, які вже успішно працюють так.</p> 557 558 <p> 559 Користувачі з подібними потребами можуть утворювати спілки користувачів і 560 платити внески. Спілкаукладала би з програмістськими компаніями договірна 561 випуск програм, які члени спілки хотіли б отримати.</p> 562 563 <p> 564 Всі види розробок можна фінансувати програмними податками:</p> 565 566 <p> 567 Припустимо, кожен, хто купує комп'ютер, повинен платити N відсотків вартості 568 як програмний податок. Уряд передає його агентству на кшталт Національного 569 наукового фонду для вкладу в розвиток програм.</p> 570 571 <p> 572 Але якщо покупець сам вносить пожертву на розвиток програм, він може 573 зарахувати це в рахунок податку. Він може підтримати будь-який проект за 574 своїм вибором часто обираючи той, результати якого він 575 сподівається використовувати по завершенні. Він може зарахувати будь-яку 576 суму пожертвувань, аж до виплати податку повністю.</p> 577 578 <p> 579 Розмір податку міг би визначатися голосуванням платників податків, виваженим 580 відповідно до оподатковуваної суми.</p> 581 582 <p> 583 Наслідки:</p> 584 585 <ul> 586 <li>Товариство користувачів комп'ютерів підтримує розробку програм.</li> 587 <li>Це суспільство визначає необхідний рівень підтримки.</li> 588 <li>Користувачі, яким небайдуже, на які проекти витратять їх частку, можуть 589 вибрати самі.</li> 590 </ul> 591 <p> 592 У довгостроковій перспективі звільнення програм крок до світу 593 без бідності, де нікому не доведеться вибиватися з сил тільки для того, щоб 594 заробити на життя. Люди будуть вільні присвятити себе таким улюбленим 595 заняттям, як програмування, приділивши десяток обов'язкових годин на тиждень 596 таким необхідним завданням, як законодавство, планування сім'ї, лагодження 597 роботів і протиастероїдна безпека. Там не потрібна буде можливість заробляти 598 на життя програмуванням.</p> 599 600 <p> 601 Ми вже сильно збільшили продуктивність праці в суспільстві в цілому, але 602 тільки мала частина отриманих ресурсів пішла на дозвілля робітників, тому що 603 продуктивну діяльність доводиться супроводжувати великою кількістю 604 діяльності непродуктивною. Головні причини цього бюрократія і 605 повсюдна конкурентна боротьба. Вільні програми істотно знизять ці втрати в 606 галузі виробництва програм. Ми повинні це зробити, щоб помножена технікою 607 продуктивність зверталася в скорочення нашої роботи.</p> 608 609 610 <h3 id="footnotes">Виноски</h3> 611 612 <!-- The anchors do not match the actual footnote numbers because of 613 revisions over time. And if a new footnote is added, the references 614 to existing footnotes that follow the new one must be changed. --> 615 <ol> 616 <li id="f1">Формулювання тут була недбалим. Малося на увазі, що ніхто не повинен буде 617 платити за <em>дозвіл</em> застосовувати систему GNU. Але зі слів це не 618 зрозуміло, і люди часто розуміють це як твердження, що копії GNU завжди 619 повинні поширюватися за невелику плату або безкоштовно. Це ніколи не малося 620 на увазі; далі маніфест згадує можливість надання компаніями послуг з 621 пересилання за винагороду. Згодом я навчився ретельно розрізняти 622 “вільний” у сенсі свободи і “вільний” в сенсі 623 вартості. Вільна програма — це програма, яку користувачі можуть 624 поширювати і змінювати. Можливо, одні користувачі отримують копії 625 безкоштовно, а інші за плату,— і якщо ці збори допоможуть 626 поліпшити програму тим краще. Важливо те, що у кожного, у кого є 627 копія, є свобода співпрацювати з іншими в її застосуванні.</li> 628 629 <li id="f2a">Вислів “роздавати” ще одна ознака того, що я тоді ще 630 не розрізняв ясно питання свободи і ціни. Зараз ми рекомендуємо уникати 631 цього слова, коли мова йде про вільні програми. Декладніше див. на сторінці 632 “<a href="/philosophy/words-to-avoid.html#GiveAwaySoftware">Слова і 633 фрази, що вводять в оману</a>”.</li> 634 635 <li id="f2">У цьому місці я теж не зміг акуратно розмежувати два різні значення слова 636 “вільний”. Саме по собі твердження не помилкови: ви можете 637 отримати копії програм GNU безкоштовно — від знайомих або по 638 мережі. Але воно передбачає помилкову думку.</li> 639 640 <li id="f3">Кілька таких компаній вже існує.</li> 641 642 <li id="f4">Фонд вільного програмного забезпечення протягом десяти років збирав основну 643 частину своїх коштів послугами по постачанню, хоча це і некомерційна 644 організація. Ви можете <a href="/order/order.html">зробити замовлення в 645 фонді</a> для підтримки нашої роботи. 646 </li> 647 648 <li id="f5">Група комп'ютерних компаній приблизно в 1991 році зібрала фонди на підтримку 649 компілятора GNU C.</li> 650 651 <li id="f8">Я думаю, що помилявся, кажучи, що невільні програми 652 найпоширеніша схема заробляння грошей на програмах. Мабуть, насправді 653 найзвичайніша модель підприємства розробка програм на 654 замовлення. Вона не дає можливості збирати орендну плату, тому підприємство 655 продовжує виконувати реальну роботу, щоб продовжувати отримувати 656 дохід. Практика замовних програм продовжувала б існувати в більш або менш 657 незмінному вигляді у світі вільних програм. Отже, я більше не очікую, що 658 більшість професійних програмістів буде менше заробляти в світі вільних 659 програм.</li> 660 661 <li id="f6">У вісімдесяті роки XX століття я ще не усвідомлював, як заплутують розмови 662 про “питання” “інтелектуальної власності”. Цей 663 термін явно необ'єктивний; менш очевидний факт, що він звалює в одну купу 664 різні не пов'язані один з одним закони, які охоплюють дуже різні 665 питання. Наразі я закликаю людей відмовитися від терміна 666 “інтелектуальна власність” повністю, щоб він не приводив інших 667 до думки, що ці закони формують один монолітну галузь. Щоб ствержувати 668 зрозуміло, потрібно обговорювати патенти, авторські права і товарні знаки 669 окремо. Див. <a href="/philosophy/not-ipr.html">подальше пояснення</a> того, 670 чому цей термін вносить плутанину і необ'єктивність.</li> 671 672 <li id="f7">Згодом ми навчилися розрізняти “вільні” і 673 “безкоштовні” програми. Термін “безкоштовна 674 програма” означає, що ви можете поширювати, але зазвичай не можемо 675 вивчати і правити вихідні коди, бо вони здебільшого не вільні. Докладніше 676 див. на сторінці “<a 677 href="/philosophy/words-to-avoid.html#Freeware">Слова і фрази, що вводять в 678 оману</a>”.</li> 679 680 </ol> 681 682 <div class="translators-notes"> 683 684 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> 685 </div> 686 </div> 687 688 <!-- for id="content", starts in the include above --> 689 <!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> 690 <div id="footer"> 691 <div class="unprintable"> 692 693 <p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a 694 href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a 695 href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі 696 посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a 697 href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> 698 699 <p> 700 <!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, 701 replace it with the translation of these two: 702 703 We work hard and do our best to provide accurate, good quality 704 translations. However, we are not exempt from imperfection. 705 Please send your comments and general suggestions in this regard 706 to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> 707 708 <web-translators@gnu.org></a>.</p> 709 710 <p>For information on coordinating and submitting translations of 711 our web pages, see <a 712 href="/server/standards/README.translations.html">Translations 713 README</a>. --> 714 Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити 715 можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і 716 пропозиції щодо перекладу за адресою <a 717 href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. 718 </p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у 719 <a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з 720 перекладу”</a>.</p> 721 </div> 722 723 <!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to 724 files generated as part of manuals) on the GNU web server should 725 be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this 726 without talking with the webmasters or licensing team first. 727 Please make sure the copyright date is consistent with the 728 document. For web pages, it is ok to list just the latest year the 729 document was modified, or published. 730 731 If you wish to list earlier years, that is ok too. 732 Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying 733 years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable 734 year, i.e., a year in which the document was published (including 735 being publicly visible on the web or in a revision control system). 736 737 There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers 738 Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> 739 <p>Copyright © 1985, 1993, 2003, 2005, 2007, 2008, 2009, 2010, 2014, 2015 740 Free Software Foundation, Inc. (Фонд вільного програмного забезпечення, 741 Inc.)</p> 742 743 <p> 744 Permission is granted to anyone to make or distribute verbatim copies of 745 this document, in any medium, provided that the copyright notice and 746 permission notice are preserved, and that the distributor grants the 747 recipient permission for further redistribution as permitted by this 748 notice. <br /> 749 (Всім дозволено робити і поширювати дослівні копії цього документа на 750 будь-якому носії за умови, що зауваження про авторські права і цей дозвіл 751 зберігаються і що розповсюджувач дає одержувачу дозвіл на подальше 752 поширення, як це дозволено цим зауваженням). 753 <br /> 754 Modified versions may not be made. <br /> 755 (Змінені версії робити не можна). 756 </p> 757 758 <!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> 759 <div class="translators-credits"> 760 761 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> 762 Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура 763 (andriykopanytsia@gmail.com)</div> 764 765 <p class="unprintable"><!-- timestamp start --> 766 Оновлено: 767 768 $Date: 2022/01/01 14:30:31 $ 769 770 <!-- timestamp end --> 771 </p> 772 </div> 773 </div> 774 </body> 775 </html>