linux-and-gnu.html (23477B)
1 <!--#set var="PO_FILE" 2 value='<a href="/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po"> 3 https://www.gnu.org/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po</a>' 4 --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/linux-and-gnu.html" 5 --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/linux-and-gnu.uk-diff.html" 6 --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-03-01" --> 7 8 <!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> 9 <!-- Parent-Version: 1.84 --> 10 11 <!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> 12 <title>Linux і GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> 13 <meta http-equiv="Keywords" content="GNU, FSF, Фонд вільного програмного забезпечення Linux, Emacs, GCC, Unix, 14 вільні програми, операційна система, ядро GNU HURD, GNU HURD, Hurd" /> 15 <meta http-equiv="Description" content="З 1983 року ми розробляємо GNU, операційну систему в стилі Unix, щоб у 16 користувачів комп'ютерів могла бути свобода обмінюватися програмами, якими 17 вони користуються, і покращувати їх." /> 18 19 <!--#include virtual="/gnu/po/linux-and-gnu.translist" --> 20 <!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> 21 <!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> 22 <h2>Linux і система GNU</h2> 23 24 <p><strong> <a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></strong></p> 25 26 <div class="announcement"> 27 <blockquote><p>Подробивці можна знайти на сторінках <a 28 href="/gnu/gnu-linux-faq.html">“ЧаП GNU/Linux”</a> та <a 29 href="/gnu/why-gnu-linux.html">“Чому GNU/Linux?”</a></p> 30 </blockquote> 31 </div> 32 33 <p> 34 Багато користувачів комп'ютерів кожен день запускають модифіковану версію <a 35 href="/philosophy/categories.html#TheGNUsystem">системи GNU</a> навіть не 36 усвідомлюючи цього. В силу особливого повороту подій версія GNU, яку 37 сьогодні широко використовують, часто називається “Linux”, і 38 багатьом з її користувачів <a href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html"> 39 не відомо</a>, що в основному це система GNU, розроблена <a 40 href="/gnu/gnu-history.html">проектом GNU</a>.</p> 41 42 <p> 43 Там дійсно є Linux, і ці люди використовують її, але це тільки частина 44 системи, якою вони користуються. Linux — це ядро — 45 системна програма, що виділяє ресурси іншим програмам, які ви 46 запускаєте. Ядро важлива частина операційної системи, але саме 47 по собі воно даремне; воно може функціонувати тільки в складі повної 48 операційної системи. Linux зазвичай застосовують у комбінації з операційною 49 системою GNU: вся система являє собою в основному GNU з додаванням Linux, 50 тобто GNU/Linux. Всі так звані дистрибутиви “Linux” насправді є 51 дистрибутивами GNU/Linux. </p> 52 53 <p> 54 Багато користувачів не розуміють, у чому різниця між ядром, тобто Linux, і 55 цілою системою, яку вони також називають “Linux”. Неоднозначне 56 вживання назви не сприяє розумінню цього. Ці користувачі часто думають, що 57 Лінус Торвальдс розробив цілу операційну систему 1991 році, йому 58 тільки трохи допомогли. </p> 59 60 <p> 61 Програмісти, по суті, знають, що Linux — це ядро. Але оскільки 62 вони нерідко чули, як всю систему теж називають “Linux”, вони 63 часто уявляють собі історію, яка виправдала б найменування всієї системи по 64 ядру. Наприклад, багато хто думають, що як тільки Лінус Торвальдс написав 65 Linux (ядро), його користувачі озирнулися навколо пошуках інших вільних 66 програм, щоб працювати з ним, і виявили, що (без якої б то не було особливої 67 причини) майже все необхідне для побудови системи типу Unix вже під рукою. </p> 68 69 <p> 70 Те, що вони виявили, не було випадковістю — це була не зовсім 71 повна системою GNU. Доступні <a href="/philosophy/free-sw.html">вільні 72 програми</a> склалися в повну систему, бо проект GNU працював над цим з 73 1984 року. У <a href="/gnu/manifesto.html">“Маніфесті 74 GNU”</a> ми поставили за мету розробити вільну систему типу Unix під 75 назвою GNU. <a href="/gnu/initial-announcement.html">“Первісне 76 оголошення”</a> проекту GNU також окреслює деякі з початкових планів 77 по системі GNU. До того часу, коли почалася розробка Linux, GNU була майже 78 завершена.</p> 79 80 <p> 81 Мета більшості проектів по створенню вільних програм - розробка певної 82 програми для певної задачі. Наприклад, Лінус Торвальдс вирішив написати 83 Linux, ядро типу Unix; Дональд Кнут вирішив написати TeX, програму верстки 84 тексту; Боб Шейфлер вирішив розробити віконну систему (систему 85 X Window). Природно вимірювати внесок такого роду проекту конкретними 86 програмами, які прийшли з цього проекту.</p> 87 88 <p> 89 Якщо б ми спробували виміряти таким чином внесок проекту GNU, до якого б 90 висновку ми прийшли? Один з постачальників компакт-дисків встановив, що в їх 91 “дистрибутиві Linux” <a 92 href="/philosophy/categories.html#GNUsoftware">програми GNU</a> 93 найбільший єдиний масив близько 28% всього вихідного коду; до їх 94 складу входять деякі суттєві компоненти, без яких не могло б бути; власне 95 Linux становить близько 3%. (У 2008 році пропорції схожі: розділ 96 “main” gNewSense Linux становить 1,5%, а 97 GNU — 15%.) Отже, якщо б ви збиралися вибрати назву системи на 98 підставі того, хто написав програми в цій системі, найвідповіднішим вибором 99 одного компонента було б “GNU”.</p> 100 101 <p> 102 Але можна поглянути глибше. Проект GNU не був і не є проектом по розробці 103 певних пакетів програм. Це не був проект <a href="/software/gcc/">по 104 розробці компілятора C</a>, хоча ми зробили це. Це не був проект по розробці 105 текстового редактора, хоча ми розробили його. Проект GNU постановив 106 розробити <em>повну вільну операційну систему типу Unix</em>: GNU.</p> 107 108 <p> 109 Багато осіб зробили серйозний внесок у вільні програми цієї системи, і всі 110 вони заслуговують вдячності за свої програми. Але причина, по якій це є 111 <em>цілісною системою</em> а не тільки набором корисних 112 програм те, що проект GNU постановив зробити це такою 113 системою. Ми склали список програм, необхідних, щоб вільна система була 114 <em>повною</em>, і систематично відшукували, писали або відшукували людей 115 для написання всього, що стояло в списку. Ми написали істотні, але не 116 вражаючі<a href="#unexciting">(1)</a> компоненти, тому що без них не можна 117 отримати систему. Деякі з компонентів нашої системи (засоби програмування) 118 стали популярні самі по собі серед програмістів, але ми написали багато 119 компонентів, які не є засобами розробки<a href="#nottools">(2)</a>. Ми 120 навіть розробили програму для ігри в шахи, GNU Chess, тому що в повній 121 системі ігри теж повинні бути. </p> 122 123 <p> 124 До початку дев'яностих ми склали всю систему, крім ядра. Ми приступили і до 125 ядра, <a href="/software/hurd/hurd.html">GNU Hurd</a>, яке працює на 126 Mach. Розробка цього ядра йшла набагато важче, ніж ми очікували; <a 127 href="/software/hurd/hurd/documentation/hurd-and-linux.html">ядро GNU Hurd 128 стало надійно працювати в 2001 році</a>, але воно далеко не готове для 129 загального користування.</p> 130 131 <p> 132 На щастя, завдяки Linux нам не довелося чекати Hurd. Коли Торвальдс випустив 133 Linux в 1992 році, це заповнило останній серйозний пробіл у системі 134 GNU. Тоді люди змогли поєднувати Linux з системою GNU <a 135 href="#ft1">[1]</a>, щоб скласти повну вільну систему: версію GNU, яка 136 містила також Linux; іншими словами, систему GNU/Linux. </p> 137 138 <p> 139 Змусити їх працювати разом не було простою задачею. Деякі компоненти GNU<a 140 href="#somecomponents">(3)</a> вимагали істотних змін, щоб вони працювати з 141 Linux. Об'єднання в повну систему в єдиному дистрибутиві, який би працював 142 “без підгонки”, було теж великою роботою. Це вимагало вирішення 143 питань, пов'язаних із встановленням і завантаженням системи 144 проблема, за яку ми тоді ще не вхопилися, тому що у нас до цього поки не 145 дійшли руки. Таким чином, люди, які розробили різні дистрибутиви системи, 146 виконали велику і важливу роботу. Але це було роботою, яку, по самій природі 147 речей,обов'язково хто-небудь виконав би. </p> 148 149 <p> 150 Проект GNU, підтримує системи GNU/Linux так само добре, як 151 <em>саму</em>систему GNU. <a href="http://fsf.org/">ФВПЗ</a> фінансував 152 доопрацювання розширень бібліотеки GNU C, пов'язаних з Linux, тому тепер 153 вони добре підігнані один до одного, і найновіші системи GNU/Linux 154 використовують поточну версію бібліотеки без змін. ФВПЗ фінансував також на 155 ранній стадії розробку Debian GNU/Linux.</p> 156 157 <p> 158 Сьогодні є багато різних варіантів системи GNU/Linux (часто званих 159 “дистрибутивами»). Більшість з них включає невільні 160 програми їхні розробники дотримуються філософії Linux, а не 161 GNU. Але, звісно, є <a href="/distros/distros.html">повністю вільні 162 дистрибутиви GNU/Linux</a>. ФВПЗ надає технічні ресурси для дистрибутиву <a 163 href="http://gnewsense.org/">gNewSense</a>. </p> 164 165 <p>Щоб створити вільний дистрибутив GNU/Linux, недостатньо просто виключити 166 різні невільні програми. В даний час звичайна версія Linux теж містить 167 невільні програми. Ці програми призначені для запису в пристрої 168 введення-виведення, коли система завантажується, і вони включені у вигляді 169 довгих послідовностей чисел у “вихідний код” Linux. Таким чином, 170 підтримка вільних дистрибутивів GNU/Linux зараз включає також і підтримку <a 171 href="http://directory.fsf.org/project/linux">вільної версії Linux</a>.</p> 172 173 <p>Чи використовуєте ви GNU/Linux чи ні, не вводьте громадськість в оману 174 двозначним вживанням назви “Linux”. Linux — це ядро, 175 одна з необхідних складових системи. Система в цілому — це в 176 основному система GNU з додаванням Linux. Коли ви говорите про це 177 сполучення, то, будь ласка, називайте його “GNU/Linux”.</p> 178 179 <p> 180 Якщо ви хочете послатися для довідок на “GNU/Linux”, цясторінка 181 і <a 182 href="/gnu/the-gnu-project.html">http://www.gnu.org/gnu/the-gnu-project.html</a> 183 - хороші приклади. Якщо ви згадуєте Linux(ядро) і хочете додати посилання 184 для довідок, <a 185 href="http://foldoc.org/linux">http://foldoc.org/foldoc/linux</a> - хороша 186 адреса дляцього.</p> 187 188 <h3>Доповнення</h3> 189 190 <p> 191 Крім GNU, був ще один проект, який створив незалежно вільну операційну 192 систему типу Unix. Ця система відома як BSD. Вона була розроблена в 193 Каліфорнійському університеті в Берклі і спершу була невільною у 194 вісімдесяті, але стала вільною на початку дев'яностих. Будь-яка з вільних 195 операційних систем, існуючих сьогодні,<a href="#newersystems">(4)</a> майже 196 напевно є варіантом системи GNU, або різновидом системи BSD.</p> 197 198 <p> 199 Іноді запитують, чи є BSD також версією GNU, подібно GNU/Linux. Розробники 200 BSD зробили свої програми вільними, наслідуючи приклад проекту GNU, і 201 відкриті заклики активістів GNU допомогли переконати їх, але у вихідних 202 кодах програм мало спільних місць з кодами GNU. Сьогодні системи BSD 203 використовують деякі програми GNU так само, як система GNU і її варіанти 204 користуються деякими програмами BSD; проте в цілому це дві різні системи, 205 які розвивалися окремо. Розробники BSD не додали ядро в систему GNU, 206 розробивши його, тому назва типу “GNU/BSD” не підійшла б до 207 ситуації<a href="#gnubsd">(5)</a>.</p> 208 209 <h3>Примітки:</h3> 210 <ol> 211 <li> 212 <a id="unexciting"></a>Ці не вражаючі, але суттєві компоненти включають 213 GNUасемблер (GAS) і редактор зв'язків (GLD), які зараз обидва входять у 214 пакет <a href="/software/binutils/">GNU Binutils</a>, <a 215 href="/software/tar/">GNU tar</a> та інші.</li> 216 217 <li> 218 <a id="nottools"></a>Наприклад, Bourne Again SHell (BASH), інтерпретатор 219 мови PostScript <a 220 href="/software/ghostscript/ghostscript.html">Ghostscript</a> та <a 221 href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a> не є засобами 222 програмування. Також до них не відносяться GNUCash, GNOME і GNU Chess.</li> 223 224 <li> 225 <a id="somecomponents"></a>Наприклад, <a 226 href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a>.</li> 227 228 <li> 229 <a id="newersystems"></a>З тих пір, як були написані ці рядки, була 230 розроблена майже повністю вільна операційна система, подібна Windows, але з 231 технічної точки зору вона зовсім не схожа з GNU або Unix, тому насправді це 232 до справи не відноситься. Ядро Solaris здебільшого зробили вільним, але якщо 233 б ви захотіли зробити з нього вільну систему, крім заміни відсутніх частин 234 ядра, вам треба було б також покласти її в GNU або BSD.</li> 235 236 <li> 237 <a id="gnubsd"></a>З іншого боку, за роки, що минули з часу написання цієї 238 статті, бібліотека C GNU була перенесена на кілька версій ядра BSD, що 239 дозволило напряму з'єднувати систему GNU з цим ядром. Як у випадку з 240 GNU/Linux, це дійсно варіанти GNU і тому називаються GNU/kFreeBSD і 241 GNU/kNetBSD залежно від ядра системи.Звичайні користувачі типових настільних 242 комп'ютерів з труднощами можуть відрізнитиGNU/Linux від GNU/*BSD.</li> 243 244 </ol> 245 246 <div class="translators-notes"> 247 248 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> 249 </div> 250 </div> 251 252 <!-- for id="content", starts in the include above --> 253 <!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> 254 <div id="footer"> 255 <div class="unprintable"> 256 257 <p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a 258 href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a 259 href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі 260 посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a 261 href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> 262 263 <p> 264 <!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, 265 replace it with the translation of these two: 266 267 We work hard and do our best to provide accurate, good quality 268 translations. However, we are not exempt from imperfection. 269 Please send your comments and general suggestions in this regard 270 to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> 271 272 <web-translators@gnu.org></a>.</p> 273 274 <p>For information on coordinating and submitting translations of 275 our web pages, see <a 276 href="/server/standards/README.translations.html">Translations 277 README</a>. --> 278 Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити 279 можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і 280 пропозиції щодо перекладу за адресою <a 281 href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. 282 </p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у 283 <a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з 284 перекладу”</a>.</p> 285 </div> 286 287 <!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to 288 files generated as part of manuals) on the GNU web server should 289 be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this 290 without talking with the webmasters or licensing team first. 291 Please make sure the copyright date is consistent with the 292 document. For web pages, it is ok to list just the latest year the 293 document was modified, or published. 294 295 If you wish to list earlier years, that is ok too. 296 Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying 297 years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable 298 year, i.e., a year in which the document was published (including 299 being publicly visible on the web or in a revision control system). 300 301 There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers 302 Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> 303 <p>Copyright © 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2007, 2014, 2015, 304 2016, 2017 Річард Столмен</p> 305 306 <p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" 307 href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії 308 Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням 309 авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> 310 311 <!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> 312 <div class="translators-credits"> 313 314 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> 315 Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура 316 (andriykopanytsia@gmail.com)</div> 317 318 <p class="unprintable"><!-- timestamp start --> 319 Оновлено: 320 321 $Date: 2019/12/30 12:08:29 $ 322 323 <!-- timestamp end --> 324 </p> 325 </div> 326 </div> 327 </body> 328 </html>