taler-merchant-demos

Python-based Frontends for the Demonstration Web site
Log | Files | Refs | Submodules | README | LICENSE

government-free-software.html (24348B)


      1 <!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/government-free-software.en.html" -->
      2 
      3 <!--#include virtual="/server/header.uk.html" -->
      4 <!-- Parent-Version: 1.96 -->
      5 <!-- This page is derived from /server/standards/boilerplate.html -->
      6 <!--#set var="TAGS" value="essays upholding need" -->
      7 <!--#set var="DISABLE_TOP_ADDENDUM" value="yes" -->
      8 
      9 <!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! -->
     10 <title>Як влада може підтримувати вільне програмне забезпечення — Проєкт GNU — Фонд
     11 вільного програмного забезпечення</title>
     12 
     13 <!--#include virtual="/philosophy/po/government-free-software.translist" -->
     14 <!--#include virtual="/server/banner.uk.html" -->
     15 <!--#include virtual="/philosophy/ph-breadcrumb.uk.html" -->
     16 <!--GNUN: OUT-OF-DATE NOTICE-->
     17 <!--#include virtual="/server/top-addendum.uk.html" -->
     18 <div class="article reduced-width">
     19 <h2 style="margin-bottom: .2em">
     20 Як влада може підтримувати вільне програмне забезпечення</h2>
     21 <h3 style="margin: 0 0 1.2em">
     22 Й чому їм слід це робити</h3>
     23 
     24 <address class="byline"><a href="https://www.stallman.org/">Richard Stallman</a> (Річард Столмен)</address>
     25 
     26 <div class="introduction">
     27 <p>Стаття пропонує дієві й тверді політичні заходи просування вільних програм у
     28 межах держави, аби поширити на всю країну свободу програмного забезпечення.</p>
     29 </div>
     30 
     31 <p>Завдання держави — організовувати суспільство так, щоб свобода й добробут
     32 були загальнодоступними. У сфері обчислень це передбачає зокрема заохочення
     33 користувачок і користувачів переходити на вільні програми — на <a
     34 href="/philosophy/free-sw.html">такі програми, що поважають користувацьку
     35 свободу</a>. Власницька (невільна) програма обмежує свободу тих, хто нею
     36 користуються; це суспільна проблема, яку держава має допомагати розв'язати.</p>
     37 
     38 <p>Державі потрібно наполягати на вільному програмному забезпеченні у власних
     39 обчисленнях, щоб зберігати обчислювальний суверенітет (контроль держави над
     40 власними обчисленнями). Всі користувачки й користувачі заслуговують мати
     41 контроль над власними обчисленнями, а держава відповідальна перед людьми за
     42 дотримання контролю над тими обчисленнями, які вони їй довіряють. Більшість
     43 дій влади зараз спираються на обчислення, й контроль над діями влади
     44 неможливий без її контролю над цими обчисленнями. Втрата цього контролю
     45 суспільно важливими установами ставить під загрозу національну безпеку.</p>
     46 
     47 <p>Переведення державних установ на вільні програми також має додаткові
     48 переваги: заощадження коштів і сприяння місцевим підприємствам, що
     49 супроводжують програмне забезпечення.</p>
     50 
     51 <p>В цьому тексті «державними установами» названо всі рівні влади, зокрема всі
     52 громадські установи на кшталт шкіл, державно-приватні партнерства,
     53 співфінансовані державою установи на кшталт вишів, а також ті «приватні»
     54 акціонерні товариства, якими держава керує чи яким надає особливі привілеї
     55 чи функції.</p>
     56 
     57 <h3>Освіта</h3>
     58 <p>Найважливіша політика — та, що стосується освіти, бо освіта формує майбутнє
     59 цілої країни:</p>
     60 
     61 <ul>
     62 <li><b>Навчайте лише вільного програмного забезпечення</b><br />
     63 Освітня діяльність, принаймні в межах державних установ, мусить навчати лише
     64 вільного програмного забезпечення (ніколи не штовхаючи студенток і студентів
     65 до використання невільних програм), до того ж слід викладати громадянські
     66 підстави наполягати на вільних програмах. Навчати невільної програми — це
     67 навчати залежності, а це суперечить завданню освіти.</li>
     68 </ul>
     69 
     70 <h3>Держава й громадянське суспільство</h3>
     71 <p>Вкрай важлива ще й та державна політика, що визначає, яким програмним
     72 забезпеченням доведеться користуватись як особам, так і організаціям:</p>
     73 
     74 <ul>
     75 <li><p><b>Не зав'язуйте нічого на невільні програми</b><br />
     76 Змініть законодавство й практики громадського сектора так, щоб ніколи не
     77 зобов'язувати й не підштовхувати ні осіб, ні організацій до використання тої
     78 чи іншої невільної програми. Облиште ті практики зв'язку чи масового
     79 інформування, що спираються на це зобов'язання (зокрема на DRM — <a
     80 href="https://www.defectivebydesign.org/what_is_drm_digital_restrictions_management">керування
     81 цифровими обмеженнями</a>).</p></li>
     82 
     83 <li><p><b>Поширюйте лише вільні програми</b><br />
     84 Коли державна установа розповсюджує громаді програмне забезпечення, зокрема
     85 додаючи програми в свої вебсторінки чи зазначаючи їх на цих сторінках, то ці
     86 програми мусять поширюватись винятково на вільних умовах і бути здатними
     87 працювати на платформах, що складаються з винятково вільних програм.</p></li>
     88 
     89 <li><p><b>Державні вебсайти</b><br />
     90 Вебсайти й мережні служби державних установ мусять розроблятись таким чином,
     91 щоб за допомогою винятково вільного програмного забезпечення ними можливо
     92 було користуватись без втрати жодного функціоналу.</p></li>
     93 
     94 <li><p><b>Вільні формати й протоколи</b><br />
     95 Державні установи мусять використовувати лише ті формати файлів і протоколи
     96 зв'язку, що добре підтримуються вільним програмним забезпеченням і бажано
     97 мають загальнодоступні специфікації. (Ми не називаємо цього «стандартом», бо
     98 це стосується й експериментальних інтерфейсів, а не лише стандартизованих.)
     99 Наприклад, вони мусять утримуватись від поширення записів звуку чи відео в
    100 форматах, які вимагають Flash чи невільні кодеки, а громадські бібліотеки
    101 мусять утримуватись від поширення робіт із DRM — керуванням цифровими
    102 обмеженнями.</p>
    103 
    104 <p>Щоб підкріпити політику розповсюдження даних і робіт у форматах, які
    105 поважають свободу, держава мусить наполягати на переданні всіх розроблених
    106 для неї звітів у саме таких вільних форматах.</p></li>
    107 
    108 <li><p><b>Звільніть комп'ютери від ліцензій</b><br />
    109 Продаж комп'ютерів мусить не вимагати придбання ліцензії на власницьке
    110 програмне забезпечення. Закон мусить зобов'язувати продавця надати покупцю
    111 можливість купити комп'ютер без власницьких програм і без сплати ліцензійних
    112 відрахувань.</p>
    113 <p>Нав'язана сплата є лише похідною несправедливістю, тож слід пам'ятати:
    114 головна несправедливість власницьких програм — втрата свободи внаслідок
    115 їхнього використання. Втім, примус користувачок і користувачів ще й платити
    116 за це дає окремим виробництвам власницьких програм додаткову несправедливу
    117 вигоду коштом користувацької свободи. Обов'язок держави — запобігати таким
    118 зловживанням.</p>
    119 </li>
    120 </ul>
    121 
    122 <h3>Обчислювальний суверенітет</h3>
    123 <p>Частина політики стосується обчислювального суверенітету держави. Державні
    124 установи мусять зберігати контроль над власними обчисленнями, не передаючи
    125 його в приватні руки. Ці тези стосуються всіх комп'ютерів, зокрема
    126 смартфонів.</p>
    127 
    128 <ul>
    129 <li><p><b>Перейдіть на вільні програми</b><br />
    130 Державні установи мусять перейти на вільне програмне забезпечення й
    131 припинити встановлювати чи використовувати будь-яке невільне, крім
    132 тимчасових винятків. Лише одна установа повинна мати дозвіл ухвалювати такі
    133 тимчасові винятки — до того ж, лише за переконливих підстав. Метою цієї
    134 установи має бути зведення кількості таких винятків до нуля.</p></li>
    135 
    136 <li><p><b>Розробляйте вільні IT-розв'язки</b><br />
    137 Коли державна установа сплачує за розробку обчислювального розв'язку,
    138 договір мусить зобов'язувати передати цей розв'язок на умовах вільного
    139 програмного забезпечення, й розв'язок мусить бути розроблено так, щоб у 100%
    140 вільному середовищі було можливо не лише запускати його, а й
    141 допрацьовувати. Всі договори мусять містити таку вимогу, тож якщо
    142 виробництво не дотримує цих вимог, платити за цю роботу не можна.</p></li>
    143 
    144 <li><p><b>Обирайте комп'ютери згідно з потребами вільних програм</b><br />
    145 Коли державна установа купує чи орендує комп'ютери, їй слід обирати з
    146 моделей, які в своєму класі найближчі до можливості працювати без жодних
    147 власницьких програм. Державі слід вести для кожного класу комп'ютерів
    148 перелік моделей, рекомендованих за цим критерієм. Моделі, доступні водночас
    149 громаді й державі, мають отримувати перевагу перед моделями, доступними лише
    150 державі.</p></li>
    151 
    152 <li><p><b>Домовляйтеся з виробництвами</b><br />
    153 Державі слід вести активні перемовини з виробництвами, аби зробити
    154 доступними на ринку (для громади й держави водночас) задовільні апаратні
    155 товари всіх актуальних категорій, працездатні без власницьких програм.</p></li>
    156 
    157 <li><p><b>Об'єднуйте зусилля з іншими державами</b><br />
    158 Державі слід запросити інші держави до колективних перемовин із
    159 виробництвами про задовільні апаратні товари. Спільні заяви — переконливіші.</p></li>
    160 </ul>
    161 
    162 <h3>Обчислювальний суверенітет — 2</h3>
    163 <p>Обчислювальний суверенітет (і безпека) держави спирається на контроль над
    164 тими комп'ютерами, які виконують державну роботу. Уникайте <a
    165 href="/philosophy/who-does-that-server-really-serve.html">послуг підміни
    166 програм</a>, якщо їх не надає установа тої ж гілки влади, а також інших
    167 практик, які відбирають у держави контроль над її обчисленнями. Таким чином,</p>
    168 
    169 <ul>
    170 <li id="state-control"><b>Держава мусить контролювати свої комп'ютери</b><br />
    171 Кожен використовуваний державою комп'ютер мусить належати тій гілці влади,
    172 яка ним користується, або орендуватись у неї, й ця гілка мусить не
    173 передавати стороннім особам права вирішувати: хто матиме фізичний доступ до
    174 комп'ютера; кому можна супроводжувати його апаратно чи програмно; й які
    175 програми буде на нього встановлено. Стаціонарні комп'ютери протягом усього
    176 використання мусять фізично перебувати у підконтрольному державі приміщенні,
    177 власником чи орендатором якого є ця держава.</li>
    178 </ul>
    179 
    180 <h3>Впливайте на розробку</h3>
    181 <p>Політика держави регулює розробку як вільного, так і невільного програмного
    182 забезпечення:</p>
    183 
    184 <ul>
    185 <li><p><b>Заохочуйте вільне</b><br />
    186 Державі слід заохочувати розробниць і розробників, які створюють і
    187 вдосконалюють вільні програми, а також робити ці програми доступнішими
    188 громаді: наприклад, шляхом податкових пільг чи інших фінансових
    189 механізмів. Відповідно, жодного заохочення не слід надавати тим, хто
    190 розробляє, поширює чи використовує невільні програми.</p></li>
    191 
    192 <li><p><b>Не заохочуйте невільного</b><br />
    193 Зокрема виробництвам власницьких програм не слід дозволяти «жертвувати»
    194 копії навчальним закладам і тим більше не слід надавати їм податкові пільги,
    195 фактично купуючи ці копії. Власницьким програмам не місце в освіті.</p></li>
    196 </ul>
    197 
    198 <h3>єСміття</h3>
    199 <p>Свобода має захищати від єСміття:</p>
    200 
    201 <ul>
    202 <li><p><b>Замінні програми</b><br />
    203 Чимало сучасних комп'ютерів розроблені таким чином, щоб унеможливити заміну
    204 вбудованих у них програм на вільні програми. Визволити їх може лише
    205 смітник. А зайве сміття шкодить спільноті.</p>
    206 
    207 <p>Тож мусить бути криміналізовано чи принаймні суттєво ускладнено високим
    208 оподаткуванням продаж, імпорт і/або розповсюдження нових таких комп'ютерів
    209 (досі не вживаних) чи таких виробів із комп'ютерами в складі, втаємниченість
    210 апаратних інтерфейсів чи навмисні обмеження яких заважають користувачкам і
    211 користувачам розробляти, встановлювати й використовувати заміни бодай навіть
    212 одної встановленої програми, оновити яку може саме виробництво. Зокрема це
    213 стосується будь-якого пристрою, на який без «<a
    214 href="/proprietary/proprietary-jails.html">джейлбрейку</a>» неможливо
    215 встановити іншу операційну систему, або в якому деяке периферійне обладнання
    216 використовує непублічні інтерфейси.
    217 </p></li>
    218 </ul>
    219 
    220 <h3>Технологічний нейтралітет</h3>
    221 
    222 <p>Застосувавши перелічені в статті заходи, держава може відновити контроль над
    223 своїми обчисленнями — й підтримати громадянок і громадян, підприємства й
    224 організації на шляху до контролю за власними обчисленнями. Проте звучить і
    225 критика того, що це порушує «принцип» технологічного нейтралітету».</p>
    226 
    227 <p>Ідея технологічного нейтралітету зводиться до того, що державі не слід
    228 накладати довільні обмеження на технічні рішення. Про чинність цього
    229 принципу можливо сперечатись, і в будь-якому випадку він обмежений питаннями
    230 техніки. Заходи, які ми відстоюємо, відповідають на питання етичної,
    231 суспільної й політичної важливості, тож вони — <a
    232 href="/philosophy/technological-neutrality.html">за межами фокусу
    233 <em>технологічного</em> нейтралітету</a>. Лише охочі підкорити чиюсь країну
    234 вимагатимуть у її влади «нейтралітету» щодо її ж суверенітету чи свободи її
    235 громадянок і громадян.</p>
    236 </div>
    237 
    238 <div class="translators-notes">
    239 
    240 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.-->
    241  </div>
    242 </div>
    243 
    244 <!-- for id="content", starts in the include above -->
    245 <!--#include virtual="/server/footer.uk.html" -->
    246 <div id="footer" role="contentinfo">
    247 <div class="unprintable">
    248 
    249 <p>Загальні запити до фонду та GNU можете надсилати за адресою <a
    250 href="mailto:gnu@gnu.org">&lt;gnu@gnu.org&gt;</a>. Є й <a
    251 href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Про хибні посилання й
    252 інші виправлення чи пропозиції можете писати за адресою <a
    253 href="mailto:webmasters@gnu.org">&lt;webmasters@gnu.org&gt;</a>.</p>
    254 
    255 <p>
    256 <!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph,
    257         replace it with the translation of these two:
    258 
    259         We work hard and do our best to provide accurate, good quality
    260         translations.  However, we are not exempt from imperfection.
    261         Please send your comments and general suggestions in this regard
    262         to <a href="mailto:web-translators@gnu.org">
    263 
    264         &lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.</p>
    265 
    266         <p>For information on coordinating and contributing translations of
    267         our web pages, see <a
    268         href="/server/standards/README.translations.html">Translations
    269         README</a>. -->
    270 Докладаємо всіх зусиль, щоб переклад був точним і якісним. Іноді
    271 припускаємося помилок. Просимо надсилати коментарі й пропозиції щодо
    272 перекладу за адресою <a
    273 href="mailto:web-translators@gnu.org">&lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.</p><p>Як
    274 ми перекладаємо вебсторінки й як нам у цьому допомогти, розповідає наш <a
    275 href="/server/standards/README.translations.html">посібник із перекладу</a>.</p>
    276 </div>
    277 
    278 <!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to
    279      files generated as part of manuals) on the GNU web server should
    280      be under CC BY-ND 4.0.  Please do NOT change or remove this
    281      without talking with the webmasters or licensing team first.
    282      Please make sure the copyright date is consistent with the
    283      document.  For web pages, it is ok to list just the latest year the
    284      document was modified, or published.
    285      
    286      If you wish to list earlier years, that is ok too.
    287      Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying
    288      years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable
    289      year, i.e., a year in which the document was published (including
    290      being publicly visible on the web or in a revision control system).
    291      
    292      There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers
    293      Information document, www.gnu.org/prep/maintain. -->
    294 <p>Copyright &copy; 2011-2014, 2016, 2017, 2021, 2022 Free Software Foundation,
    295 Inc. (Фонд вільного програмного забезпечення)</p>
    296 
    297 <p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license"
    298 href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії
    299 Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із
    300 зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p>
    301 
    302 <!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" -->
    303 <div class="translators-credits">
    304 
    305 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.-->
    306 Переклад: Денис Никула (nykula@ukr.net), 2022</div>
    307 
    308 <p class="unprintable"><!-- timestamp start -->
    309 Оновлено:
    310 
    311 $Date: 2022/04/10 11:34:46 $
    312 
    313 <!-- timestamp end -->
    314 </p>
    315 </div>
    316 </div>
    317 <!-- for class="inner", starts in the banner include -->
    318 </body>
    319 </html>