byte-interview.html (49784B)
1 <!--#set var="PO_FILE" 2 value='<a href="/gnu/po/byte-interview.uk.po"> 3 https://www.gnu.org/gnu/po/byte-interview.uk.po</a>' 4 --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/byte-interview.html" 5 --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/byte-interview.uk-diff.html" 6 --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2021-11-02" --><!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/byte-interview.en.html" --> 7 8 <!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> 9 <!-- Parent-Version: 1.77 --> 10 11 <!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> 12 <title>Інтерв'ю з Річардом Столменом у BYTE - Проект GNU - Фонд вільного 13 програмного забезпечення</title> 14 15 <!--#include virtual="/gnu/po/byte-interview.translist" --> 16 <!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> 17 <!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> 18 <h2>Інтерв'ю з Річардом Столменом у BYTE</h2> 19 20 <p>Проведено Девідом Бецом і Джоном Едвардсом</p> 21 22 <h3>Річард Столмен обговорює свою сумісну з Unix програмну систему, яка 23 знаходиться в суспільному надбанні, з редакторами “BYTE” (липень 24 1986 р.) </h3> 25 26 <p>Річард Столмен взяв на себе, мабуть, найсміливіший проект в історії розробки 27 вільного програмного забезпечення систему GNU. В 28 “Маніфесті GNU”, опублікованому в номері “Журналу доктора 29 Добба” за березень 1985 року, Столмен описав GNU як “повну 30 програмну систему, сумісну з Unix, яку він створює так, щоб зміг віддати її 31 вільно кожному, хто може її використовувати… Як тільки GNU буде 32 написана, кожен зможе отримати гарне системне програмне забезпечення так 33 само вільно, як повітря. (GNU — це скорочення, позначає 34 “GNU — це не Unix”; літера “G” 35 вимовляється).</p> 36 37 <p>Столмен широко відомий як автор EMACS, потужного текстового редактора, який 38 він розробив у Лабораторії штучного інтелекту в <abbr title="Массачусетський 39 технологічний інститут">MIT</abbr>. Не випадково, що першим програмним 40 компонентом, створеним в рамках проекту GNU, була нова реалізація EMACS. GNU 41 EMACS вже заслужив репутацію однієї з найкращих реалізацій EMACS, доступних 42 на сьогоднішній день за будь-якою ціною.</p> 43 44 <p><strong>BYTE</strong>: Ми читали ваш “Маніфест GNU” в номері 45 “Журналу доктора Добба” за березень 1985 року. Що сталося з 46 тих пір? Було це дійсно початком, і наскільки ви з тих пір просунулися?</p> 47 48 <p><strong>Столмен</strong>: Публікація в “Журналі доктора Добба” 49 не була початком проекту. Я написав “Маніфест GNU”, коли 50 збирався почати проект, в якості пропозиції виробникам комп'ютерів 51 профінансувати його. Вони не захотіли брати участь, і я вирішив, що замість 52 того, щоб витрачати свій час на вишукування фондів, я повинен витратити його 53 на написання програм. Маніфест був опублікований приблизно через півтора 54 року після того, як я його написав, коли я тільки-но почав поширювати GNU 55 EMACS. З тих пір на додачу до того, що я зробив GNU EMACS всеохопнішим і 56 змусив його працювати на набагато більшому числі комп'ютерів, я майже 57 закінчив оптимізуючий компілятор C і все інше програмне забезпечення, 58 необхідне для запуску програм на C. Це включає зневадник рівня вихідного 59 коду, у якого є багато функцій, яких немає в інших зневадників рівня 60 вихідного коду для Unix. Зокрема, у нього є змінні всередині зневадника, щоб 61 ви могли зберігати значення, а також історія всіх виведених значень, яка 62 надзвичайно полегшує обхід спискових структур.</p> 63 64 <p><strong>BYTE</strong>: Ви закінчили редактор, який тепер широко поширений, і 65 закінчуєте компілятор.</p> 66 67 <p><strong>Столмен</strong>: Я розраховую закінчити його в жовтні цього року.</p> 68 69 <p><strong>BYTE</strong>: А як щодо ядра?</p> 70 71 <p><strong>Столмен</strong>: Зараз я планую почати з ядра, написаного в MIT і 72 недавно випущеного в світ за припущення, що я використовую його. Це ядро 73 називається TRIX; воно засноване на віддаленому виклику процедур. Мені ще 74 потрібно додати сумісність з багатьма особливостями Unix, якої у нього поки 75 немає. Над цим я ще не починав працювати. Я поки закінчую компілятор, а 76 потім приступлю до ядра. Мені також, мабуть, доведеться переписати файлову 77 систему. Я маю намір зробити її стійкою до збоїв, просто записуючи блоки в 78 потрібному порядку так, що структура диска ніколи не порушиться. І ще я 79 збираюся ввести номери версій. У мене є складна схема узгодження номерів 80 версій з тим, як люди зазвичай використовують Unix. Потрібно, щоб була 81 можливість вказувати імена файлів без номера версії, але в водночас треба, 82 щоб номер версії можна було вказувати в явному вигляді; те, й інше має 83 працювати із звичними програмами Unix, ніяк не зміненими для врахування цієї 84 особливості. Мені здається, у мене є схема здійснення цього, але тільки 85 перевірка на ділі покаже, чи буде це працювати.</p> 86 87 <p><strong>BYTE</strong>: Не могли б ви коротко описати, чим GNU як система 88 буде перевершувати інші системи? Ми знаємо, що одна з ваших 89 цілей — створити щось сумісне з Unix. Але, принаймні, в плані 90 файлової системи, ви вже сказали, що збираєтеся піти далі і створити щось 91 краще.</p> 92 93 <p><strong>Столмен</strong>: Компілятор C буде видавати кращий код і працювати 94 швидше. Зневадник також кращий. Кожну частину я можу поліпшити, а можу і не 95 поліпшити. Але єдиної відповіді на це питання немає. У деякій мірі я виграю 96 від повторної реалізації, що робить багато систем набагато ліпшими. Частково 97 це тому, що я провів багато часу в цій галузі і працював над багатьма іншими 98 системами. І тому у мене є багато ідей для реалізації. Одна з сторін, з якої 99 вона буде краща, це те, що практично все в системі буде працювати з файлами 100 будь-якого розміру, рядками будь-якого розміру і з будь-якими символами в 101 них. Система Unix дуже погана в цьому відношенні. Відсутність довільних 102 меж — це аж ніяк не новий принцип проектування програм. Це просто 103 було стандартною практикою при програмуванні Unix встановлювати 104 їх скрізь, можливо, просто тому, що вони писали її для дуже маленького 105 комп'ютера. Єдине обмеження в системі GNU — це коли ваша програма 106 вичерпує доступну пам'ять через те, що намагається обробити занадто велику 107 кількість даних, які ніде розмістити.</p> 108 109 <p><strong>BYTE</strong>: А це навряд чи станеться, якщо у вас є віртуальна 110 пам'ять. Просто вам може знадобитися вічність для отримання рішення.</p> 111 112 <p><strong>Столмен</strong>: насправді ці обмеження виявляються задовго до 113 того, як вам знадобиться вічність для отримання рішення.</p> 114 115 <p><strong>BYTE</strong>: Не могли б ви розповісти дещо про те, для роботи на 116 яких конкретно типах машин і середовищ призначений GNU EMACS? Зараз він 117 працює на VAX'ах; перенесли його в якій-небудь формі на персональні 118 комп'ютери?</p> 119 120 <p><strong>Столмен</strong>: Я не зовсім розумію, що ви маєте на увазі під 121 персональними комп'ютерами. Наприклад, Sun — це персональний 122 комп'ютер? GNU EMACS вимагає як мінімум мегабайт вільної пам'яті, а бажано 123 більше. Його, як правило, використовують на машинах з віртуальною 124 пам'яттю. За винятком різних технічних проблем в невеликому числі 125 компіляторів C, GNU EMACS буде працювати майже на будь-якій машині з 126 віртуальною пам'яттю і досить новою версією Unix, і на більшості з них він 127 вже працює.</p> 128 129 <p><strong>BYTE</strong>: чи пробував хто-небудь переносити його на комп'ютери 130 Atari або Macintosh?</p> 131 132 <p><strong>Столмен</strong>: У Atari 1040ST поки недостатньо пам'яті. Я вважаю, 133 що на такій машині Atari він буде працювати. Я також думаю, що у майбутніх 134 машин Atari з'явиться в тій чи іншій формі переадресація пам'яті. Звичайно, 135 я не розробляю програми для роботи на комп'ютерах, які переважають 136 сьогодні. Коли я запустив цей проект, я знав, що він займе кілька 137 років. Тому я вирішив, що не хочу робити систему гіршу через те, що візьму 138 на себе додаткові труднощі, змушуючи її працювати в обмеженому сучасними 139 параметрами середовищі. Отож, замість цього я вирішив, що збираюся писати її 140 так, як це здається найбільш природно і добре. Я впевнений в тому, що через 141 пару років будуть переважати машини достатнього розміру. Насправді зростання 142 розмірів пам'яті відбувається так швидко, що мене дивує, як повільно 143 більшість людей починають використовувати віртуальну пам'ять; мені здається 144 це надзвичайно важливим.</p> 145 146 <p><strong>BYTE</strong>: Я вважаю, що люди не вважають це необхідним для 147 однокористувацьких машин.</p> 148 149 <p><strong>Столмен</strong>: Вони не розуміють, що один користувач не означає 150 одну програму. Безумовно, для будь-якої системи типу Unix важливо мати 151 можливість запускати багато різних процесів одночасно, навіть якщо за 152 комп'ютером тільки ви один. GNU EMACS міг би працювати на машині без 153 віртуальної пам'яті з достатньою кількістю пам'яті, але тоді ви не могли б 154 як слід працювати з іншою системою GNU або Unix.</p> 155 156 <p><strong>BYTE</strong>: Наскільки у GNU EMACS розвинений Лісп? Мені здалося, 157 що його можна використовувати як засіб для вивчення Ліспа.</p> 158 159 <p><strong>Столмен</strong>: Це, безумовно, можливо. GNU EMACS містить повну, 160 хоча і не дуже потужну систему Ліспа. Вона досить потужна для написання 161 команд редактора. Вона не зрівняється, скажімо, з системою Загального Ліспа, 162 яку можна застосовувати навіть для системного програмування, але вона 163 володіє всім, що повинно бути в Ліспі.</p> 164 165 <p><strong>BYTE</strong>: чи є у вас прогноз про те, коли ви зможете поширювати 166 працююче середовище, у якому, якщо ми встановимо її на наші машини або 167 робочі станції, ми зможемо робити що-небудь осмислене за допомогою тільки 168 тих програм, які ви будете поширювати?</p> 169 170 <p><strong>Столмен</strong>: Важко сказати. Це може статися протягом року, але, 171 звичайно, може зайняти і більше. Можливо, це займе і менше часу, але тепер 172 це не дуже ймовірно. Я думаю, що закінчу компілятор протягом місяця або 173 двох. Єдина велика частина роботи, яку мені належить виконати крім нього, це 174 ядро. Спершу я припускав, що на GNU піде близько двох років, але вже минуло 175 два з половиною роки, а я все ще не закінчив. Почасти причиною затримки було 176 те, що я витратив багато часу на роботу над одним компілятором, який 177 виявився глухим кутом. Мені довелося повністю його переписати. Інша 178 причина що я витратив так багато часу на GNU EMACS. Спочатку 179 мені здавалося, що мені взагалі не доведеться цього робити.</p> 180 181 <p><strong>BYTE</strong>: Розкажіть нам про вашу схему розповсюдження програм.</p> 182 183 <p><strong>Столмен</strong>: Я не розміщую програми або керівництва в суспільне 184 надбання з тієї причини, що я хочу бути впевненим в тому, що всі користувачі 185 отримають свободу обміну. Я не хочу, щоб хтось створив поліпшену версію 186 програми, яку я написав, і поширював її як невільну. Я хочу, щоб такої 187 можливості не було. Я хочу заохочувати вільні поліпшення цих програм, і 188 кращий спосіб зробити це — позбавити людину усякої спокуси 189 зробити такі удосконалення невільними. Так, деякі з них утримаються від 190 внесення поліпшень, але багато інших зроблять такі ж поліпшення, причому 191 зроблять їх вільними.</p> 192 193 <p><strong>BYTE</strong>: І як ви збираєтеся гарантувати це?</p> 194 195 <p><strong>Столмен</strong>: Я роблю це, заявляючи авторські права на програми 196 і додаючи зауваження, яке дає людям явний дозвіл копіювати програми і 197 змінювати їх, але тільки в тому випадку, якщо вони будуть поширювати їх не 198 інакше, як на тих же умовах, що і я. Ви не зобов'язані поширювати зміни, які 199 ви внесете в будь-яку з моїх програм — ви можете зробити це 200 тільки для самого себе, і ви не зобов'язані комусь її віддавати чи 201 кому-небудь про це розповідати. Але якщо ви передаєте її кому-ще, ви повинні 202 робити це на тих же умовах, які я використовую.</p> 203 204 <p><strong>BYTE</strong>: чи маєте ви які-небудь права на виконуваний код, 205 отриманий на виході компілятора C?</p> 206 207 <p><strong>Столмен</strong>: Закони про авторське право не дають мені 208 виняткових прав на результати роботи компілятора, тому вони не дають мені 209 можливості говорити про це, та я і не намагаюся. Я не симпатизую людям, які 210 розробляють невільні продукти за допомогою будь-якого компілятора, але 211 намагатися заборонити їм розробляти їх цим компілятором не здається особливо 212 корисним, тому я не збираюся цього робити.</p> 213 214 <p><strong>BYTE</strong>: чи відносяться ваші обмеження і до тих, хто бере 215 шматки ваших програм для створення чогось іншого?</p> 216 217 <p><strong>Столмен</strong>: Так, якщо вони включать який-небудь значний 218 фрагмент. Якщо це два рядки тексту, це нічого; авторське право на це не 219 поширюється. По суті, я вибрав ці умови так, що спершу є авторське право, 220 яким усі програмні комірники користуються, щоб не давати всім робити хоч 221 що-небудь, а потім я додаю зауваження, в якому відмовляюся від частини цих 222 прав. Я не вважаю, що причиною, по якій ви повинні підкорятися цим умовам, є 223 закон. Підкорятися їм потрібно тому, що коли чесна людина поширює програми, 224 то вона заохочує подальший обмін.</p> 225 226 <p><strong>BYTE</strong>: певною мірою ви залучаєте людей до такого способу 227 мислення, надаючи їм всі ці цікаві засоби, які вони можуть використовувати, 228 але тільки якщо вони приймають вашу філософію.</p> 229 230 <p><strong>Столмен</strong>: Так. Це можна також розуміти як використання 231 законодавства, встановленого комірниками програм, проти них. Я використовую 232 це для захисту суспільства від них.</p> 233 234 <p><strong>BYTE</strong>: Оскільки виробники не побажали фінансувати проект, 235 хто, на вашу думку, буде використовувати систему GNU, коли вона буде готова?</p> 236 237 <p><strong>Столмен</strong>: Поняття не маю, але це питання не важливий. Моя 238 мета дати людям можливість скинути ланцюги, які накидають 239 невільні програми. Я знаю, що є люди, які хочуть цього. Можливо, є й такі, 240 кому це байдуже, але я думаю не про них. Мені трохи прикро за них і за тих, 241 на кого вони впливають. У даний момент людина, усвідомлює всю 242 непривабливість умов невільних програм, відчуває себе в безвихідному 243 положенні, бо у неї немає альтернативи, крім відмови від користування 244 комп'ютером. Ось я і збираюся дати йому зручну альтернативу.</p> 245 246 <p>Інші можуть використовувати систему GNU просто тому, що вона чудова 247 технічно. Наприклад, мій компілятор C виробляє майже найкращий код, який я 248 коли-небудь бачив на виході компілятора C. А GNU EMACS, відповідно до 249 загальної думки, набагато перевершує програми комерційних конкурентів. І 250 ніхто не фінансував GNU EMACS, але всі ним користуються. Тому я думаю, що 251 багато будуть використовувати іншу систему GNU через її технічні 252 переваги. Однак я б писав систему GNU, навіть якщо б не міг зробити її 253 технічно кращою, тому що я хочу, щоб вона була кращою в соціальному 254 відношенні. Насправді проект GNU — це соціальний проект. Він 255 користується технічними засобами для того, щоб змінити суспільство.</p> 256 257 <p><strong>BYTE</strong>: У такому випадку для вас досить важливо, щоб люди 258 взяли GNU. Створити ці програми, щоб віддати людям — не просто 259 науковий експеримент. Ви сподіваєтеся, що вони змінять принципи роботи 260 індустрії програмного забезпечення.</p> 261 262 <p><strong>Столмен</strong>: Так. Одні кажуть, що ніхто і ніколи не стане 263 використовувати її, тому що на ній немає привабливого фірмового знака, інші 264 кажуть, що вона, напевно, надзвичайно важлива, і всі захочуть користуватися 265 нею. Я не можу сказати, що станеться насправді. Я не знаю ніякого іншого 266 способу спробувати позбутися від неподобств того поля діяльності, в якому я 267 перебуваю, тому я повинен зайнятися саме цим.</p> 268 269 <p><strong>BYTE</strong>: чи ви усвідомлюєте наслідки? Ви, очевидно, розумієте, 270 що це дуже важлива політична і соціальна заява.</p> 271 272 <p><strong>Столмен</strong>: Це зміна. Я намагаюся змінити підхід до людей 273 знань і до інформації взагалі. Я вважаю, що спроби оволодіти знаннями, 274 спроби контролювати, чи дозволено людям користуватися ними, або спроби 275 заборонити людям обмінюватися ними — це шкідництво. Це 276 діяльність, що збагачує людину, яка нею займається, за рахунок збідніння 277 всього суспільства. Одна людина отримує один долар знищенням цінностей 278 вартістю в два долари. Я думаю, що людина з совістю стала б робити такого 279 роду речі, можливо, тільки під страхом смерті. І звичайно, люди, які роблять 280 це, досить багаті; я можу тільки сказати, що вони не педантичні. Я б волів 281 бачити, як люди отримують винагороду за написання вільних програм та за 282 сприяння людям у їхньому використанні. Я не хочу спостерігати, як отримують 283 винагороду люди, які пишуть вільні програми, тому що це насправді не йде на 284 благо суспільству. Принцип капіталізму полягає в ідеї, що людям вдається 285 заробляти гроші, виробляючи речі, а тому у них є стимул робити те, що 286 корисно, автоматично, так би мовити. Але це не працює по відношенню до 287 володіння знаннями. У них є стимул робити не те, що дійсно корисно, а робити 288 те, що дійсно корисно, стимулу немає. Я вважаю за потрібне відзначити, 289 інформація відрізняється від таких матеріальних об'єктів, як автомобілі або 290 буханця хліба, тому що люди можуть копіювати її і обмінюватися нею 291 самостійно і, якщо ніхто не намагається зупинити це, вони можуть змінювати 292 її і покращувати стосовно до своїх умов. Це людям корисно. Але це не вірно 293 по відношенню до буханок хліба. Якщо у вас є одна буханка хліба, і вам 294 потрібна ще одна, ви не можете просто покласти свою хлібину в копіювальник 295 хліба. Ви не можете зробити ще одну, не пройшовши всі стадії виготовлення 296 першої. Тому не має значення, чи дозволено копіювати хліб — це 297 неможливо.</p> 298 299 <p>До недавнього часу книги виготовлялися тільки на друкарських 300 верстатах. Можна було зробити копію самостійно, від руки, але це було 301 непрактично, тому що це вимагало набагато більшої праці, ніж з допомогою 302 друкарського верстата. А у результаті виходило щось настільки менш 303 привабливе, що, які б не були наміри і цілі, можна було вважати, що книги 304 можна робити тільки в масовому виробництві. В силу цього авторське право не 305 відбирало фактично ніяких прав у читачів. Покупець книги не міг робити 306 нічого з того, що було заборонено авторським правом.</p> 307 308 <p>Але це не правильно стосовно комп'ютерних програм. Це також не правильно для 309 касет з магнітною стрічкою. Це частково вірно для книг в наш час, але як і 310 раніше вірно те, що для більшості книг дорожче і, без сумніву, важче зробити 311 їх ксерокопію, ніж купити, а результат, як і раніше менше привабливий. Зараз 312 ми переживаємо такий період, коли ситуація, що робила авторське право 313 нешкідливим і прийнятним, переходить у ситуацію, в якій авторське право 314 стане шкідливим і нестерпним. Тому люди, на яких обмовляють, називаючи 315 “піратами”,— це фактично люди, які намагаються робити щось 316 корисне, що їм заборонили робити. Закони про авторське право цілком і 317 повністю створені для того, щоб допомагати людям отримати повний контроль 318 над використанням деякої інформації для своєї особистої вигоди. Але вони не 319 розраховані на те, щоб допомагати тим, хто хоче гарантувати доступність 320 інформації в суспільстві і не давати іншим обкрадати суспільство. Я вважаю, 321 що закон повинен виділяти клас праць, що належать товариству, який 322 відрізняється від суспільного надбання в тому ж сенсі, в якому громадський 323 парк відрізняється від вмісту сміттєвого бака. Він існує не для того, щоб 324 його забирав, хто завгодно; він існує для того, щоб усім можна було ним 325 користуватися, але нікому не заважаючи. Будь-який член суспільства, 326 позбавлений похідної роботи від якоїсь праці, що належить громаді, повинен 327 мати можливість відстояти свої права в суді.</p> 328 329 <p><strong>BYTE</strong>: Але хіба пірати не зацікавлені в отриманні копій 330 програм тільки для користування ними, а не тому, що хочуть використовувати 331 ці знання для виробництва чогось кращого?</p> 332 333 <p><strong>Столмен</strong>: Я не бачу в цьому суттєвої різниці. Чим більше 334 людей користуються програмою, тим більше користі вона дає суспільству. У вас 335 є буханець хліба, яку можна з'їсти один раз, а можна мільйон разів.</p> 336 337 <p><strong>BYTE</strong>: Деякі користувачі купують комерційні програми, щоб 338 отримати підтримку. Як ваша схема розповсюдження передбачає надання 339 підтримки?</p> 340 341 <p><strong>Столмен</strong>: Я підозрюю, що цих користувачів ввели в оману, і 342 вони не розуміють, в чому справа. Безумовно, мати підтримку корисно, але 343 коли вони починають думати про те, яке відношення це має до продажу програм 344 або до того, що програми не вільні, вони плутаються. Немає гарантій, що 345 невільна програма отримає хорошу підтримку. Те, що продавці обіцяють надати 346 підтримку, не означає, що від неї буде хоча б якась користь. Крім того, 347 підприємство може закритися. Насправді, люди вважають, що GNU EMACS 348 підтримується краще, ніж комерційні EMACS'и. Одна з причин те, 349 що я, мабуть, кращий хакер, ніж люди, написали інші EMACS'и, але інша 350 причина полягає в тому, що у всіх є вихідні коди, і існує так багато людей, 351 зацікавлених у тому, щоб зрозуміти, як робити з ним різні речі, що вам 352 навіть не доведеться шукати підтримки у мене. Навіть проста безкоштовна 353 підтримка, яка полягає у виправленні мною помилок, про яких мені 354 повідомляють, і включення цього в наступний випуск, дає людям хороший рівень 355 підтримки. Ви завжди можете найняти когось вирішити для вас яку-небудь 356 проблему, а коли програми вільні, у вас є ринок з конкуренцією за 357 підтримку. Ви можете найняти кого завгодно. Я поставляю список послуг з 358 emacs'ом, список людей з номерами телефонів і сумами, які вони беруть за 359 надання підтримки.</p> 360 361 <p><strong>BYTE</strong>: Ви збираєте їхні виправлення помилок?</p> 362 363 <p><strong>Столмен</strong>: Так вони самі надсилають мені їх. Я попросив всіх, 364 хто хотів бути в цьому списку, пообіцяти, що вони ніколи не стануть просити 365 нікого з своїх клієнтів тримати в секреті ні те, про що їм сказали, ні ті 366 зміни програм GNU, які вони отримали в процесі такої підтримки.</p> 367 368 <p><strong>BYTE</strong>: тобто люди не можуть конкурувати за підтримку на 369 підставі того, що вони знають рішення деякої проблеми, якого більше ніхто не 370 знає.</p> 371 372 <p><strong>Столмен</strong>: Ні. Вони можуть конкурувати на підставі того, що 373 вони розумні, а значить швидше за інших знайдуть рішення вашої проблеми, або 374 на підставі глибшого на даний момент розуміння загальних проблем, або 375 кращого вміння пояснити, що вам потрібно робити. Це все способи 376 конкурувати. Вони можуть намагатися працювати краще, але не можуть активно 377 заважати своїм конкурентам.</p> 378 379 <p><strong>BYTE</strong>: Мені здається, це схоже на купівлю автомобіля. Вам 380 зовсім не обов'язково повертатися до первісного виробника за підтримкою або 381 технічним обслуговуванням.</p> 382 383 <p><strong>Столмен</strong>: Або купівлю будинку що було б, якщо 384 єдиним, хто міг би вирішити проблеми з вашим будинком, був би перший 385 підрядник, який будував його? Це таке ж зловживання, як те, що пов'язане з 386 невільними програмами. Люди розповідають мені про проблеми з Unix. Через те, 387 що виробники продають поліпшені версії Unix, вони схильні збирати 388 виправлення і віддавати їх тільки у двійковому вигляді. Це призводить до 389 того, що помилки не виправляються.</p> 390 391 <p><strong>BYTE</strong>: Вони дублюють всі зусилля, намагаючись вирішити 392 проблеми незалежно.</p> 393 394 <p><strong>Столмен</strong>: Так. Ось ще один аргумент, який допоможе 395 подивитися на проблему невільною інформації з соціальної точки 396 зору. Подумайте про кризу страхування відповідальності. Щоб отримати якусь 397 компенсацію від суспільства, потерпілий повинен найняти адвоката і 398 поділитися з ним грошима. Це дурний і неефективний спосіб допомогти людям, 399 що стали жертвами нещасного випадку. І візьміть до уваги увесь той час, який 400 люди витрачають в тисняві, щоб відтіснити своїх конкурентів. Подумайте про 401 ручки, упакованих у великі картонні коробки, які коштують більше за 402 ручки — тільки для того, щоб гарантувати, що ручку не 403 вкрадуть. Хіба не було б краще, якщо б ми просто розклали безкоштовні ручки 404 на кожному розі? Подумайте також про всі ці контрольні пости для оплати 405 проїзду, які гальмують дорожній рух. Це гігантське соціальне явище. Люди 406 знаходять способи робити гроші, заважаючи суспільству. Коли вони можуть 407 зашкодити суспільству, вони можуть отримувати гроші за те, щоб вони залишили 408 людей в спокої. Марнотратство, невіддільне від володіння інформацією, буде 409 ставати все більш і більш помітним, і в кінцевому підсумку створить різницю 410 між утопією, в якій ніхто не повинен працювати для того, щоб жити, тому що 411 вся робота робиться роботами, і таким світом, як наш, де кожен витрачає 412 багато часу на повторення того, що робить близький.</p> 413 414 <p><strong>BYTE</strong>: Як, наприклад, написання попереджень про авторське 415 право в програмах.</p> 416 417 <p><strong>Столмен</strong>: Швидше, як нагляд над усіма для того, щоб 418 гарантувати, що у них не буде заборонених копій чого-небудь, і повторення 419 роботи, вже зробленої іншими, через того, що вона невільна.</p> 420 421 <p><strong>BYTE</strong>: Цинік міг би поцікавитися, як ви заробите собі на 422 життя.</p> 423 424 <p><strong>Столмен</strong>: Консультаціями. Коли я консультую, я завжди 425 залишаю за собою право роздавати те, що я написав в процесі консультації. Я 426 також можу заробляти гроші на життя розсиланням поштою копій вільних 427 програм, написаних мною чи іншими людьми. Багато присилають по 428 150 доларів за GNU EMACS, але тепер ці гроші йдуть у Фонд вільного 429 програмного забезпечення, який я заснував. Фонд не платить мені зарплати, 430 тому що це не в його інтересах. Замість цього він наймає інших людей 431 працювати над GNU. До тих пір, поки я можу заробляти консультаціями, я 432 вважаю, що так буде найкраще.</p> 433 434 <p><strong>BYTE</strong>: Що в даний момент знаходиться на стрічці офіційного 435 дистрибутиву GNU?</p> 436 437 <p><strong>Столмен</strong>: Зараз стрічка містить GNU EMACS (одна версія 438 підходить для всіх комп'ютерів); Bison, програму, яка заміняє <abbr 439 title="Yet Another Compiler Compiler">YACC</abbr>; MIT Scheme, неймовірно 440 спрощений діалект Ліспа від професора Сусмена; і Hack, гру на дослідження 441 підземель, схожу на Rogue.</p> 442 443 <p><strong>BYTE</strong>: Чи надається друкований підручник у комплекті з 444 стрічкою?</p> 445 446 <p><strong>Столмен</strong>: Немає. Друковані керівництва коштують 447 15 доларів кожне, або копіюйте їх самі. Зробіть копії цього інтерв'ю і 448 обмінюйтеся ними теж.</p> 449 450 <p><strong>BYTE</strong>: Як отримати копію?</p> 451 452 <p><strong>Столмен</strong>: Напишіть за адресою: Free Software Foundation, 675 453 Massachusetts Ave., Cambridge, MA 02139.</p> 454 455 <p>[Поточна адреса (з 2005 року): Free Software Foundation 51 Franklin St, 456 Fifth Floor Boston, MA 02110-1301, USA. Телефон: +1-617-542-5942; Факс: 457 +1-617-542-2652] 458 </p> 459 460 <p><strong>BYTE</strong>: Що ви збираєтеся робити після того, як закінчите з 461 системою GNU?</p> 462 463 <p><strong>Столмен</strong>: Ще не знаю. Іноді я думаю, що продовжу робити те ж 464 саме в інших областях програмного забезпечення.</p> 465 466 <p><strong>BYTE</strong>: Ого, то це тільки перший з цілого ряду штурмів 467 програмної індустрії?</p> 468 469 <p><strong>Столмен</strong>: Я сподіваюся. Але можливо, що все, чим я стану 470 займатися, це жити легким життям, трохи працюючи, щоб тільки прожити. Мені 471 нема чого жити на широку ногу. А в решту часу я можу шукати цікавих людей 472 для спілкування або навчання у них речей, які я не вмію робити.</p> 473 474 <div class="translators-notes"> 475 476 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> 477 </div> 478 </div> 479 480 <!-- for id="content", starts in the include above --> 481 <!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> 482 <div id="footer"> 483 <div class="unprintable"> 484 485 <p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a 486 href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a 487 href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі 488 посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a 489 href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> 490 491 <p> 492 <!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, 493 replace it with the translation of these two: 494 495 We work hard and do our best to provide accurate, good quality 496 translations. However, we are not exempt from imperfection. 497 Please send your comments and general suggestions in this regard 498 to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> 499 500 <web-translators@gnu.org></a>.</p> 501 502 <p>For information on coordinating and submitting translations of 503 our web pages, see <a 504 href="/server/standards/README.translations.html">Translations 505 README</a>. --> 506 Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити 507 можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і 508 пропозиції щодо перекладу за адресою <a 509 href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. 510 </p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у 511 <a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з 512 перекладу”</a>.</p> 513 </div> 514 515 <!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to 516 files generated as part of manuals) on the GNU web server should 517 be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this 518 without talking with the webmasters or licensing team first. 519 Please make sure the copyright date is consistent with the 520 document. For web pages, it is ok to list just the latest year the 521 document was modified, or published. 522 523 If you wish to list earlier years, that is ok too. 524 Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying 525 years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable 526 year, i.e., a year in which the document was published (including 527 being publicly visible on the web or in a revision control system). 528 529 There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers 530 Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> 531 <p>Copyright © 1999, 2000, 2001, 2002, 2007, 2013, 2014, 2020 Free 532 Software Foundation, Inc. (Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.)</p> 533 534 <p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" 535 href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії 536 Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із 537 зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> 538 539 <!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> 540 <div class="translators-credits"> 541 542 <!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> 543 Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура 544 (andriykopanytsia@gmail.com)</div> 545 546 <p class="unprintable"><!-- timestamp start --> 547 Оновлено: 548 549 $Date: 2022/01/01 11:36:23 $ 550 551 <!-- timestamp end --> 552 </p> 553 </div> 554 </div> 555 </body> 556 </html>