Приєднуйтесь донашого списку розсилки про небезпеки електронних книг.
Найбільше у вільних операційних системах не вистачає не програм; найбільшим дефіцитом є вільні посібники, які ми могли б включати в ці системи. Багато-які з наших найважливіших програм не укомплектовані повними інструкціями. Документація - істотна частина будь-якого пакету програм; коли важливий вільний пакет програм не укомплектований вільним посібником, це серйозна прогалина. Сьогодні у нас багато таких прогалин.
Одного разу, багато років тому, я думав про освоєння мови Perl. У мене була копія вільного посібника, але читати його мені було важко. Коли я запитав користувачів Perl про альтернативи, мені сказали, що є якісніші підручники, але вони не вільні.
Чому так було? Автори добрих підручників написали їх на замовлення видавництва О'Рейлі Ессошіейтс, яке опублікувало їх на обмежувальних умовах - копіювати та редагувати їх було заборонено, вихідні файли не були доступні, що виключало використання в спільноті вільного програмного забезпечення.
Такого роду ситуація виникла не в перший раз і (на превеликий жаль для нашого суспільства) далеко не в останній. З тих пір видавці невільної документації ввели спільноту авторів у спокусу накладати обмеження на свої керівництва. Багато разів мені доводилося чути, як користувач GNU з захопленням розповідає про посібник, який він пише і яким він збирається допомогти проекту GNU а потім він обманював мої надії, пояснюючи тим, що він підписав з видавцем контракт про обмеження на посібник, тому ми не зможемо скористатися ним.
Зважаючи на те, що вміння писати гарною англійською мовою зустрічається серед програмістів нечасто, ми навряд чи можемо дозволити собі втрачати документацію таким чином.
Вільна документація, як і вільні програми, означає свободу, а не вартість. Проблема цих книг полягала не в тому, що “О Рейллі Ессошіейтс” стягувала плату за друкарські копії саме по собі це не погано. (Фонд вільного програмного забезпечення теж продає друкарські копіївільної документації GNU.) Але документація GNU доступна у вигляді вихідного коду, а ці підручники — тільки у друкованому вигляді. Посібники GNU дозволено копіювати та змінювати; підручники про Perl ні. Проблема полягає у цих обмеженнях.
Критерій свободи посібника приблизно такий же, як критерій свободи програми: надання всім користувачам певних свобод. Розповсюдження (в тому числі комерційне) має бути дозволено таким чином, щоб посібник міг супроводжувати кожну копію програми у електронному вигляді або на папері. Дозвіл вносити зміни теж життєво важливий.
У загальному випадку я не думаю, що важливо, аби людям було дозволено змінювати будь-якого роду статті і книги. Питання, пов'язані з літературними творами, не завжди збігаються з питаннями, пов'язаними з програмами. Наприклад, я не думаю, що ви або я зобов'язані надавати дозвіл змінювати такі статті, як ця, які описують наші дії або наші погляди.
Але є особлива причина, по якій свобода зміни життєво важлива для документації вільних програм. Коли люди користуються своїм правом змінювати програми і додають або модифікують її особливості, то, якщо вони свідомі, вони будуть виправляти і опис щоб з програмою вони могли надати точну і корисну документацію. Посібник, який забороняє програмістам бути свідомими і завершувати свою справу (або, точніше, вимагає, щоб вони писали нову документацію з самого початку, якщо вони модифікують програми), не задовольняє потребам нашої спільноти.
Хоча повна заборона модифікацій неприйнятна, деякого роду обмеження на метод модифікації не становлять проблеми. Наприклад, цілком допустимо вимога зберігати список авторів або повідомлення про авторські права первісного автора і умовах поширення. Також не представляє проблеми вимога включати в змінені версії повідомлення про те, що вони були змінені, і навіть цілі розділи, які не дозволено ні видалити, ні змінювати, до тих пір, поки ці розділи присвячені нетехнічним питанням. (У деяких посібниках GNU такі розділи є.)
Такого роду обмеження не представляють проблеми, бо на практиці вони не перешкоджають свідомому програмісту адаптувати документацію до зміненої програми. Іншими словами, вони не заважають спільноті вільного програмного забезпечення користуватися посібником повною мірою.
Однак повинна бути можливість змінювати увесь технічний зміст посібника, а потім поширювати результат на будь-якому звичайному носії, за всіма звичайними каналами; в іншому випадку обмеження заважають спільноті; такий посібник не вільний, тому нам потрібний інший посібник.
На жаль, часто буває важко знайти кого-небудь, хто написав би інший посібник, коли є невільний посібник. Складність полягає в тому, що багато людей думають, що невільного посібника достатньо; тому вони не відчувають потреби написати вільний посібник. Вони не розуміють, що у вільній операційній системі є прогалина, яку потрібно заповнити.
Чому користувачі думають, що невільної документації достатньо? Деякі про це просто не замислювалися. Я сподіваюся, що ця стаття допоможе змінити цю ситуацію.
Інші користувачі вважають невільні посібники прийнятними з тієї ж причини, по якій багато хто вважає прийнятними невільні програми: вони розглядають питання з суто практичної точки зору, не застосовуючи критерію свободи. Ці люди вільні у своїх думках, але оскільки ці думки ґрунтуються на системі цінностей, в якій немає місця свободі, вони не можуть бути зразком для тих з нас, хто цінує свободу.
Будь ласка, розповідайте людям про цю проблему. Ми як і раніше програємо у посібниках невільним виданням. Якщо ми будемо розповідати, що невільною документації не достатньо, можливо, ще один чоловік, який хоче допомогти GNU складанням документації, вчасно усвідомить, що спершу він повинен зробити її вільною.
Ми можемо також закликати комерційних видавців продавати вільні посібники з копілефтом замість невільних авторських прав. Один із способів допомогти цьому перевірити умови розповсюдження посібника перед тим, як ви купите його, і віддавати перевагу книзі з копілефтом замість книги без нього.
[Примітка: Ми підтримуємо сторінку, на якій перераховані вільні книги інших видавців].