From 1ae0306a3cf2ea27f60b2d205789994d260c2cce Mon Sep 17 00:00:00 2001 From: Christian Grothoff Date: Sun, 11 Oct 2020 13:29:45 +0200 Subject: add i18n FSFS --- .../blog/articles/uk/linux-and-gnu.html | 328 +++++++++++++++++++++ 1 file changed, 328 insertions(+) create mode 100644 talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html') diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html new file mode 100644 index 0000000..c4f4c60 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html @@ -0,0 +1,328 @@ + + + + + + +Linux і GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення + + + + + + +

Linux і система GNU

+ +

Річард Столмен

+ +
+

Подробивці можна знайти на сторінках “ЧаП GNU/Linux” та “Чому GNU/Linux?”

+
+
+ +

+Багато користувачів комп'ютерів кожен день запускають модифіковану версію системи GNU навіть не +усвідомлюючи цього. В силу особливого повороту подій версія GNU, яку +сьогодні широко використовують, часто називається “Linux”, і +багатьом з її користувачів +не відомо, що в основному це система GNU, розроблена проектом GNU.

+ +

+Там дійсно є Linux, і ці люди використовують її, але це тільки частина +системи, якою вони користуються. Linux — це ядро — +системна програма, що виділяє ресурси іншим програмам, які ви +запускаєте. Ядро   важлива частина операційної системи, але саме +по собі воно даремне; воно може функціонувати тільки в складі повної +операційної системи. Linux зазвичай застосовують у комбінації з операційною +системою GNU: вся система являє собою в основному GNU з додаванням Linux, +тобто GNU/Linux. Всі так звані дистрибутиви “Linux” насправді є +дистрибутивами GNU/Linux.

+ +

+Багато користувачів не розуміють, у чому різниця між ядром, тобто Linux, і +цілою системою, яку вони також називають “Linux”. Неоднозначне +вживання назви не сприяє розумінню цього. Ці користувачі часто думають, що +Лінус Торвальдс розробив цілу операційну систему 1991   році, йому +тільки трохи допомогли.

+ +

+Програмісти, по суті, знають, що Linux — це ядро. Але оскільки +вони нерідко чули, як всю систему теж називають “Linux”, вони +часто уявляють собі історію, яка виправдала б найменування всієї системи по +ядру. Наприклад, багато хто думають, що як тільки Лінус Торвальдс написав +Linux (ядро), його користувачі озирнулися навколо пошуках інших вільних +програм, щоб працювати з ним, і виявили, що (без якої б то не було особливої +причини) майже все необхідне для побудови системи типу Unix вже під рукою.

+ +

+Те, що вони виявили, не було випадковістю — це була не зовсім +повна системою GNU. Доступні вільні +програми склалися в повну систему, бо проект GNU працював над цим з +1984 року. У “Маніфесті +GNU” ми поставили за мету розробити вільну систему типу Unix під +назвою GNU. “Первісне +оголошення” проекту GNU також окреслює деякі з початкових планів +по системі GNU. До того часу, коли почалася розробка Linux, GNU була майже +завершена.

+ +

+Мета більшості проектів по створенню вільних програм - розробка певної +програми для певної задачі. Наприклад, Лінус Торвальдс вирішив написати +Linux, ядро типу Unix; Дональд Кнут вирішив написати TeX, програму верстки +тексту; Боб Шейфлер вирішив розробити віконну систему (систему +X Window). Природно вимірювати внесок такого роду проекту конкретними +програмами, які прийшли з цього проекту.

+ +

+Якщо б ми спробували виміряти таким чином внесок проекту GNU, до якого б +висновку ми прийшли? Один з постачальників компакт-дисків встановив, що в їх +“дистрибутиві Linux” програми GNU   +найбільший єдиний масив   близько 28% всього вихідного коду; до їх +складу входять деякі суттєві компоненти, без яких не могло б бути; власне +Linux становить близько 3%. (У 2008 році пропорції схожі: розділ +“main” gNewSense Linux становить   1,5%, а +GNU — 15%.) Отже, якщо б ви збиралися вибрати назву системи на +підставі того, хто написав програми в цій системі, найвідповіднішим вибором +одного компонента було б “GNU”.

+ +

+Але можна поглянути глибше. Проект GNU не був і не є проектом по розробці +певних пакетів програм. Це не був проект по +розробці компілятора C, хоча ми зробили це. Це не був проект по розробці +текстового редактора, хоча ми розробили його. Проект GNU постановив +розробити повну вільну операційну систему типу Unix: GNU.

+ +

+Багато осіб зробили серйозний внесок у вільні програми цієї системи, і всі +вони заслуговують вдячності за свої програми. Але причина, по якій це є +цілісною системою   а не тільки набором корисних +програм   те, що проект GNU постановив зробити це такою +системою. Ми склали список програм, необхідних, щоб вільна система була +повною, і систематично відшукували, писали або відшукували людей +для написання всього, що стояло в списку. Ми написали істотні, але не +вражаючі(1) компоненти, тому що без них не можна +отримати систему. Деякі з компонентів нашої системи (засоби програмування) +стали популярні самі по собі серед програмістів, але ми написали багато +компонентів, які не є засобами розробки(2). Ми +навіть розробили програму для ігри в шахи, GNU Chess, тому що в повній +системі ігри теж повинні бути.

+ +

+До початку дев'яностих ми склали всю систему, крім ядра. Ми приступили і до +ядра, GNU Hurd, яке працює на +Mach. Розробка цього ядра йшла набагато важче, ніж ми очікували; ядро GNU Hurd +стало надійно працювати в 2001 році, але воно далеко не готове для +загального користування.

+ +

+На щастя, завдяки Linux нам не довелося чекати Hurd. Коли Торвальдс випустив +Linux в 1992 році, це заповнило останній серйозний пробіл у системі +GNU. Тоді люди змогли поєднувати Linux з системою GNU [1], щоб скласти повну вільну систему: версію GNU, яка +містила також Linux; іншими словами, систему GNU/Linux.

+ +

+Змусити їх працювати разом не було простою задачею. Деякі компоненти GNU(3) вимагали істотних змін, щоб вони працювати з +Linux. Об'єднання в повну систему в єдиному дистрибутиві, який би працював +“без підгонки”, було теж великою роботою. Це вимагало вирішення +питань, пов'язаних із встановленням і завантаженням системи   +проблема, за яку ми тоді ще не вхопилися, тому що у нас до цього поки не +дійшли руки. Таким чином, люди, які розробили різні дистрибутиви системи, +виконали велику і важливу роботу. Але це було роботою, яку, по самій природі +речей,обов'язково хто-небудь виконав би.

+ +

+Проект GNU, підтримує системи GNU/Linux так само добре, як +самусистему GNU. ФВПЗ фінансував +доопрацювання розширень бібліотеки GNU C, пов'язаних з Linux, тому тепер +вони добре підігнані один до одного, і найновіші системи GNU/Linux +використовують поточну версію бібліотеки без змін. ФВПЗ фінансував також на +ранній стадії розробку Debian GNU/Linux.

+ +

+Сьогодні є багато різних варіантів системи GNU/Linux (часто званих +“дистрибутивами»). Більшість з них включає невільні +програми   їхні розробники дотримуються філософії Linux, а не +GNU. Але, звісно, є повністю вільні +дистрибутиви GNU/Linux. ФВПЗ надає технічні ресурси для дистрибутиву gNewSense.

+ +

Щоб створити вільний дистрибутив GNU/Linux, недостатньо просто виключити +різні невільні програми. В даний час звичайна версія Linux теж містить +невільні програми. Ці програми призначені для запису в пристрої +введення-виведення, коли система завантажується, і вони включені у вигляді +довгих послідовностей чисел у “вихідний код” Linux. Таким чином, +підтримка вільних дистрибутивів GNU/Linux зараз включає також і підтримку вільної версії Linux.

+ +

Чи використовуєте ви GNU/Linux чи ні, не вводьте громадськість в оману +двозначним вживанням назви “Linux”. Linux — це ядро, +одна з необхідних складових системи. Система в цілому — це в +основному система GNU з додаванням Linux. Коли ви говорите про це +сполучення, то, будь ласка, називайте його “GNU/Linux”.

+ +

+Якщо ви хочете послатися для довідок на “GNU/Linux”, цясторінка +і http://www.gnu.org/gnu/the-gnu-project.html +- хороші приклади. Якщо ви згадуєте Linux(ядро) і хочете додати посилання +для довідок, http://foldoc.org/foldoc/linux - хороша +адреса дляцього.

+ +

Доповнення

+ +

+Крім GNU, був ще один проект, який створив незалежно вільну операційну +систему типу Unix. Ця система відома як BSD. Вона була розроблена в +Каліфорнійському університеті в Берклі і спершу була невільною у +вісімдесяті, але стала вільною на початку дев'яностих. Будь-яка з вільних +операційних систем, існуючих сьогодні,(4) майже +напевно є варіантом системи GNU, або різновидом системи BSD.

+ +

+Іноді запитують, чи є BSD також версією GNU, подібно GNU/Linux. Розробники +BSD зробили свої програми вільними, наслідуючи приклад проекту GNU, і +відкриті заклики активістів GNU допомогли переконати їх, але у вихідних +кодах програм мало спільних місць з кодами GNU. Сьогодні системи BSD +використовують деякі програми GNU так само, як система GNU і її варіанти +користуються деякими програмами BSD; проте в цілому це дві різні системи, +які розвивалися окремо. Розробники BSD не додали ядро в систему GNU, +розробивши його, тому назва типу “GNU/BSD” не підійшла б до +ситуації(5).

+ +

Примітки:

+
    +
  1. +Ці не вражаючі, але суттєві компоненти включають +GNUасемблер (GAS) і редактор зв'язків (GLD), які зараз обидва входять у +пакет GNU Binutils, GNU tar та інші.
    2. + +
  2. +Наприклад, Bourne Again SHell (BASH), інтерпретатор +мови PostScript Ghostscript та бібліотека C GNU не є засобами +програмування. Також до них не відносяться GNUCash, GNOME і GNU Chess.
    3. + +
  3. +Наприклад, бібліотека C GNU.
    4. + +
  4. +З тих пір, як були написані ці рядки, була +розроблена майже повністю вільна операційна система, подібна Windows, але з +технічної точки зору вона зовсім не схожа з GNU або Unix, тому насправді це +до справи не відноситься. Ядро Solaris здебільшого зробили вільним, але якщо +б ви захотіли зробити з нього вільну систему, крім заміни відсутніх частин +ядра, вам треба було б також покласти її в GNU або BSD.
    5. + +
  5. +З іншого боку, за роки, що минули з часу написання цієї +статті, бібліотека C GNU була перенесена на кілька версій ядра BSD, що +дозволило напряму з'єднувати систему GNU з цим ядром. Як у випадку з +GNU/Linux, це дійсно варіанти GNU і тому називаються GNU/kFreeBSD і +GNU/kNetBSD залежно від ядра системи.Звичайні користувачі типових настільних +комп'ютерів з труднощами можуть відрізнитиGNU/Linux від GNU/*BSD.
    6. + +
+ +
+ + +
+ + + + + + + + -- cgit v1.2.3