From 1ae0306a3cf2ea27f60b2d205789994d260c2cce Mon Sep 17 00:00:00 2001 From: Christian Grothoff Date: Sun, 11 Oct 2020 13:29:45 +0200 Subject: add i18n FSFS --- .../blog/articles/uk/gnu-history.html | 207 +++++++++++++++++++++ 1 file changed, 207 insertions(+) create mode 100644 talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-history.html (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-history.html') diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-history.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-history.html new file mode 100644 index 0000000..4a0b05b --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/gnu-history.html @@ -0,0 +1,207 @@ + + + + + + +Огляд системи GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення + + + + +

Огляд системи GNU

+ +

+Операційна система GNU — це повністю вільна програмна система, +сумісна знизу вгору з Unix. GNU означає “GNU — це не +Unix”[1]. Вона вимовляється як один склад із українським ґ. Річард Столмен зробив “Первісне оголошення” +про проект GNU у вересні 1983 року. Довша версія під назвою “Маніфест GNU” була опублікована +у березні 1985 року. Вона була перекладена на кілька інших мов.

+ +

+Назва “GNU” була обрано тому, що вона відповідала декільком +вимогам; по-перше, це було рекурсивне скорочення, що означає +“GNU — це не Unix”, по-друге, тому що це справжнє +слово, і по-третє, його кумедно вимовляти (або й навіть співати).

+ +

+Слово “вільна” відноситься до волі, а не до ціни. Можливо, ви +заплатите за те, щоб отримати програми GNU, а можливо й ні. У будь-якому +випадку, як тільки ви отримуєте програму, ви отримуєте чотири особливі +свободи у її використанні: свободу виконувати програму, як вам завгодно; +свободу копіювати програму і роздавати її знайомим або співробітникам; +свободу змінювати програму, як вам завгодно, маючи повний доступ до +початкового коду; свободу поширювати поліпшену версію і таким чином сприяти +утворенню спільноти. (Якщо ви розповсюджуєте програми GNU, ви можете брати +плату за акт фізичної передачі копії або роздавати копії задарма.)

+ +

+Проект по розробці системи GNU називається проектом GNU. Проект GNU був +задуманий в 1983 році як спосіб відродити дух співпраці, який панував у +комп'ютерному співтоваристві в минулі дні   щоб знову створити +можливість співпраці, усунувши перешкоди, встановлені власниками невільних +програм.

+ +

+У 1971 році, коли Річард Столмен почав свою кар'єру в Массачусетському +технологічному інституті, він працював у групі, яка використовувала +винятково вільні програми. Навіть +комп'ютерні компанії нерідко поширювали вільні програми. Програмісти могли +вільно співпрацювати один з одним і часто так чинили.

+ +

+До вісімдесятих років XX століття майже всі програми стали невільними; це +значить, що у них були власники, які забороняли і запобігали співпраці між +користувачами. Це створило потребу в проекті GNU.

+ +

+Операційна система потрібна кожному користувачеві комп'ютерів; якщо немає +вільної операційної системи, ви не можете навіть почати користуватися +комп'ютером, не звернувшись до невільного програмного забезпечення. Тому +першим пунктом на порядку денному вільного програмного забезпечення, +очевидно, повинна була стати вільна операційна система.

+ +

+Ми вирішили зробити операційну систему, сумісну з Unix, тому що її структура +в цілому було вже випробувана і переносна, а також тому, що сумісність +полегшує перехід з Unix на GNU для користувачів Unix.

+ +

+Операційна система типу Unix включає в себе ядро, компілятори, редактори, +програми для форматування тексту, поштові програми, графічні оболонки, +бібліотеки, ігри та багато іншого. Отож, написання цілої операційної +системи — це дуже велика робота. Ми почали в січні +1984 року. У жовтні 1985 року був заснований Фонд вільного програмного забезпечення, спочатку +для збору фондів на підтримку розробки GNU.

+ +

У 1990 р. році ми уже знайшли або написали всі основні компоненти, крім +одного   ядра. У 1991 р. року Лінус Торвальдс розробив Linux, +ядро, схоже з Unix, яке стало вільною програмою в 1992 +р. році. Об'єднання Linux з майже закінченою системою GNU дало повну +операційну систему: систему GNU/Linux. За оцінками десятки мільйонів людей +зараз використовують системи GNU/Linux, зазвичай у вигляді дистрибутивів GNU/Linux. Основна версія +Linux містить зараз “ляпки» з невільними програмами для +пристроїв; активісти вільного програмного забезпечення наразі підтримують +вільну змінену версію Linux під назвою Linux-libre.

+ +

+Однак проект GNU не обмежується лише базовою операційною системою. Наша +мета   створення всього спектру програм, які можуть знадобитися +багатьом користувачам. Це включає прикладні програми. Перегляньте “Каталог вільного програмного +забезпечення”, щоб ознайомитися з переліком вільних програм.

+ +

+Ми також хочемо надати програми користувачам, що не є фахівцями з +комп'ютерів. Тому ми розробили графічне +робоче середовище (назване GNOME), щоб допомогти початківцям +користуватися системою GNU.

+ +

Ми також хочемо надати ігри та інші програми для відпочинку і розваг. Безліч +вільних ігор вже +доступно.

+ +

+Як далеко може піти вільне програмне забезпечення? Меж немає, крім випадків, +коли закони, такі, як +патентна система, забороняють вільні програми. Кінцева мета   +створення вільних програм для вирішення на комп'ютері будь-яких +завдань, які користувачі бажають вирішувати — і таким чином +залишити невільні програми в минулому.

+ + +
+ + +
+ + + + + + + + -- cgit v1.2.3