summaryrefslogtreecommitdiff
path: root/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html
diff options
context:
space:
mode:
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html')
-rw-r--r--talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html396
1 files changed, 396 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html
new file mode 100644
index 0000000..26f8196
--- /dev/null
+++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html
@@ -0,0 +1,396 @@
+<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/why-free.en.html" -->
+
+<!--#include virtual="/server/header.uk.html" -->
+<!-- Parent-Version: 1.77 -->
+
+<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! -->
+<title>Чому у програм не повинно бути власників - проект GNU - Фонд вільного
+програмного забезпечення</title>
+
+<meta name="Keywords" content="GNU, проект GNU, FSF, вільні програми, Фонд вільного програмного
+забезпечення, Чому у програм не повинно бути власників" />
+
+<!--#include virtual="/philosophy/po/why-free.translist" -->
+<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" -->
+<h2>Чому у програм не повинно бути власників</h2>
+
+<p><a href="http://www.stallman.org/"><strong>Річард Столмен</strong></a></p>
+
+<p>
+Цифрова інформаційна техніка сприяє світовому прогресу, полегшуючи
+копіювання та модифікацію інформації. Комп'ютери обіцяють зробити це легким
+для кожного з нас.</p>
+
+<p>
+Не всі хочуть, щоб це стало легшим. Система авторського права приписує
+комп'ютерним програмам &ldquo;власників&rdquo;, більшість з яких прагне
+позбавити інше суспільство потенційних вигод від програми. Вони хотіли б,
+щоб тільки вони могли копіювати і модифікувати програми, якими ми
+користуємося.</p>
+
+<p>
+Система авторського права розвивалася разом з
+друкарством&nbsp;&mdash;технікою масового копіювання. Авторське право добре
+підходило до цієї техніки, тому що воно обмежувало тільки масових виробників
+копій. Воно не забирало свободу у читачів книг. Звичайний читач не володів
+друкарським верстатом, міг копіювати книги тільки пером і чорнилом, і не
+багато знайдеться читачів, яких притягли за це до відповідальності.</p>
+
+<p>
+Цифрова техніка гнучкіша, ніж друкарський верстат: коли інформація
+представлена в цифровій формі, її легко копіювати для обміну з іншими. Через
+цю гнучкість система, подібна авторському праву, погано підходить до цієї
+техніки. Це стало причиною посилення усіх огидних драконівських заходів, що
+застосовуються зараз тими, хто потребує дотримання авторських прав на
+програми. Розглянемо наступні чотири прийоми, які практикуються Асоціацією
+видавців програм (SPA):</p>
+
+<ul>
+<li>Посилена пропаганда того, що порушувати вимоги правовласників, щоб допомогти
+своїм знайомим, погано.</li>
+
+<li>Вербування вивідувачів для доносів на своїх колег і співробітників.</li>
+
+<li>Обходи (за підтримки поліції) шкіл і підприємств, у процесі яких від людей
+вимагають, щоб вони доводили свою невинуватість у незаконному копіюванні.</li>
+
+<li>Переслідування (державними органами США на вимогу SPA) таких людей, як Девід
+Ла-Макхія <abbr title="Массачусетський технологічнийінститут">MIT</abbr>, не
+за копіювання програм (він не звинувачувався в копіювання жодних програм), а
+просто за те, що він залишив засоби копіювання без охорони і не забезпечив
+нагляду за їх використанням<a href="#footnote1">[1]</a>.</li>
+</ul>
+
+<p>
+Вся ця практика нагадує ту, що застосовувалася в колишньому Радянському
+Союзі, де до кожної копіювальної установки була приставлена охорона, аби
+запобігти забороненому копіюванню, і де приватні особи повинні були
+копіювати інформацію таємно і передавати її з рук у руки як
+самвидав. Різниця, звичайно, є: причини контролю інформації в Радянському
+Союзі були політичними; у США ці причини економічні. Але на нас впливають
+дії, а не мотиви. Будь-яка спроба блокувати обмін інформацією, незважаючи на
+причини, призводить до одних і тих же методів і до одного і того ж суворого
+режиму.</p>
+
+<p>
+Власники наводять аргументи декількох типів на користь надання їм права
+контролювати наше користування інформацією:</p>
+
+
+<ul>
+<li id="name-calling">Підбір назв.
+
+<p>
+Власники користуються крикливими виразами, наприклад, &ldquo;
+піратство&rdquo; &ldquo;крадіжка&rdquo;, а також професійними термінами,
+наприклад, &ldquo;інтелектуальна власність&rdquo; і &ldquo; збиток&rdquo;,
+щоб запропонувати суспільству певний спосіб мислення&nbsp; &mdash;
+примітивну аналогію між програмами і фізичними об'єктами.</p>
+
+<p>
+Наші думки і уявлення про власність на матеріальні об'єкти зосереджені на
+тому, чи вірно <em>забирати об'єкт</em> у когось іншого. Вони не стосуються
+безпосередньо до <em>відтворення</em> чого-небудь. Але власники просять нас
+все одно користуватися ними.</p></li>
+
+<li id="exaggeration">Перебільшення.
+
+<p>
+Власники кажуть, що їм наноситься &ldquo;шкода&rdquo; або що вони несуть
+&ldquo;економічні втрати&rdquo;, коли користувачі самі копіюють
+програми. Але копіювання не чинить прямої дії на власника і нікому не
+шкодить. Власник може втратити лише у випадку, коли особа, яка зробила
+копію, в іншому випадку заплатила б за неї власнику.</p>
+
+<p>
+Нескладне міркування показує, що більшість таких людей не купили б
+копій. Тим не менш власники обчислюють свої &ldquo;втрати&rdquo; виходячи з
+того, що кожен придбав би копію. Це перебільшення&nbsp;&nbsp; м'яко кажучи.</p></li>
+
+<li id="law">Закон.
+
+<p>
+Власники часто описують закон в його сучасному стані, а також суворі
+покарання, якими вони можуть нам загрожувати. Неявно цей підхід передбачає,
+що сьогоднішні закони незаперечно відображають картину моральності &nbsp;
+&mdash; і в той же час нас спонукають розглядати ці покарання як наукові
+факти, в яких ніхто не винен.</p>
+
+<p>
+Ця лінія аргументації не витримує вдумливої критики; вона заснована на
+експлуатації відсталості мислення.</p>
+
+<p>
+Добро і зло не визначаються законом - тривіальний факт. Кожному американцеві
+повинно бути відомо, що в п'ятдесяті роки XX&nbsp;століття у багатьох штатах
+за законом неграм не можна було сідати в передній частині автобуса; але
+тільки расисти могли б стверджувати, що таке сидіння - це погано.</p></li>
+
+<li id="natural-rights">Природні права.
+
+<p>
+Автори часто претендують на особливий зв'язок з програмами, які вони
+написали. Далі вони стверджують, як наслідок, що їх інтереси і бажання щодо
+програми просто переважають інтереси та бажання всіх інших&nbsp;&mdash; і
+навіть інтереси і бажання всього іншого світу. (Як правило, права на
+програми належать компаніям, а не авторам, але вважається, що ми не повинні
+звертати уваги на цю невідповідність.)</p>
+
+<p>
+Тим, хто пропонує це як етичну аксіому&nbsp;&nbsp; автор важливіший, ніж
+ви&nbsp;&nbsp; я можу тільки відповісти, що я, сам видатний автор програм,
+вважаю, що це нісенітниця.</p>
+
+<p>
+Але взагалі люди мають схильність співчувати претензіями на природні права
+лише з двох причин.</p>
+
+<p>
+Перша причина&nbsp;&nbsp; занадто далеко зайшла аналогія з матеріальними
+об'єктами. Коли я готую макарони, я дійсно заперечую проти того, щоб їх з'їв
+хтось інший, бо тоді їх не зможу з'їсти я. Це дія приносить мені в точності
+стільки ж шкоди, як йому користі; тільки один з нас може з'їсти макарони,
+так що питання у тому, хто це буде. Найменшої відмінності між нами досить,
+щоб похитнути етичну рівновагу.</p>
+
+<p>
+Але якщо програму, яку я написав, виконуєте або допрацьовуєте ви, то вас це
+стосується прямо, а мене тільки побічно. Якщо ви передаєте копію своєму
+знайомому, це набагато більше стосується вас і вашого знайомого, ніж мене. У
+мене не повинно бути права забороняти вам робити це. Ні в кого не повинно
+бути.</p>
+
+<p>
+Друга причина - людям сказали, що природні права авторів - це
+загальноприйнята й непорушна традиція нашого суспільства.</p>
+
+<p>
+Історично вірно протилежне. Думка про природні права авторів пропонувалася і
+була свідомо відкинута, коли створювалася Конституція США. Ось чому
+Конституція тільки <em>допускає</em> систему авторського права, а не
+<em>вимагає</em> її існування; ось чому в Конституції сказано, що авторське
+право має бути тимчасовим. Там також зазначено, що призначення авторського
+права&nbsp;&nbsp; сприяння прогресу, а не винагорода авторів. Авторське
+право деякою мірою винагороджує авторів (а ще більше&nbsp;&nbsp; видавців),
+але це вводиться як засіб змінити їхню поведінку.</p>
+
+<p>
+Насправді установлена традиція нашого суспільства полягає в тому, що
+авторське право втручається в природні права громадськості і що це можна
+виправдати тільки інтересами громадськості.</p></li>
+
+<li id="economics">Економіка.
+
+<p>
+Завершальний аргумент на користь власників програм - це призводить до
+виробництва більшої кількості програм.</p>
+
+<p>
+На відміну від інших, цей аргумент принаймні передбачає правовий підхід до
+проблеми. Він апелює до розумної мети - задоволення потреб користувачів
+програм. І емпірично ясно, що люди будуть робити більше продукції, якщо їм
+за це добре платять.</p>
+
+<p>
+Але у економічного аргументу є вада: він заснований на припущенні, що вся
+різниця у тому, скільки грошей ми повинні заплатити. Він припускає, що нам
+потрібно <em>виробництво програм</em>, незалежно від того, є у програм
+власники чи ні.</p>
+
+<p>
+Люди охоче приймають це припущення, тому що воно відповідає нашим знанням
+про матеріальні об'єкти. Наприклад, уявімо собі бутерброд. Допустимо, ви
+можете отримати еквівалентний бутерброд безкоштовно або за гроші. Якщо це
+так, то вся різниця полягає у сумі, яку ви заплатите. Купите ви його чи ні,
+у бутерброда буде той же смак, та ж харчова цінність, і в обох випадках ви
+можете з'їсти його тільки один раз. Те, чи отримаєте ви бутерброд від
+власника або ні, не може прямо впливати ні на що, крім суми грошей, яка
+після цього у вас залишиться.</p>
+
+<p>
+Це вірно для будь-якого роду матеріальних об'єктів - наявність або
+відсутність у них власника не впливає прямо на їх <em>сутність</em> або на
+те, що ви можете робити з ними, коли їх отримаєте.</p>
+
+<p>
+Але якщо власник є у програми, то це сильно впливає на її сутність та на те,
+що ви можете робити з копією, якщо придбаєте її. Різниця не тільки в
+грошах. Система володіння програмами заохочує власників програм до
+виробництва&nbsp;&mdash; але не того, що суспільству потрібно насправді. І
+це призводить до відчутного етичного забруднення, яке впливає на всіх нас.</p></li>
+
+</ul>
+
+<p>
+Що потрібно суспільству? Йому потрібна інформація, яка по-справжньому
+доступна його членам - наприклад, програми, які люди можуть читати,
+виправляти, допрацьовувати та вдосконалювати, а не тільки виконувати. Але
+від власників програм ми отримуємо, як правило, чорний ящик, який не можна
+ані вивчати, ані змінювати.</p>
+
+<p>
+Суспільству також потрібна свобода. Коли у програми є власник, користувачі
+втрачають свободу контролю над частиною свого власного життя.</p>
+
+<p>
+І, що найважливіше, суспільству потрібно заохочувати дух добровільного
+співробітництва в громадянах. Коли власники програм кажуть нам, що природна
+допомогу своєму ближньому&nbsp;&mdash; це піратство&rdquo;, вони отруюють
+громадянську атмосферу нашого суспільства.</p>
+
+<p>
+Ось чому ми говоримо, що сутність <a href="/philosophy/free-sw.html">вільних
+програм</a>&nbsp;&mdash; у свободі, а не в ціні.</p>
+
+<p>
+Економічний аргумент на користь власників є помилковим, але економічний
+аспект реальний. Деякі пишуть корисні програми заради власного задоволення
+або захоплення і любові; але якщо нам потрібно більше програм, ніж пишуть ці
+люди, необхідно збирати кошти.</p>
+
+<p>
+З вісімдесятих років XX&nbsp;століття розробники вільних програм випробували
+з деяким успіхом різні методи збору коштів. Робити когось багатим не
+потрібно; середній дохід з надлишком дає стимул для багатьох занять, менш
+вдячних, ніж програмування.</p>
+
+<p>
+Довгі роки&nbsp;&mdash; до тих пір, поки членські внески не зробили це
+непотрібним&nbsp;&nbsp; я заробляв на життя замовленими поліпшеннями вільних
+програм, які я написав. Кожне поліпшення додавалося в стандартно випущену
+версію і таким чином зрештою ставало доступним звичайній публіці. Клієнти
+платили мені, щоб я працював над потрібними їм поліпшеннями, а не над
+особливостями, які я в іншому випадку вважав би найбільш пріоритетними.</p>
+
+<p>
+Деякі розробники вільних програм заробляли гроші продажем послуг за
+підтримку. У 1994&nbsp;році, за оцінками групи підтримки Cygnus у складі
+приблизно 50&nbsp;співробітників близько 15&nbsp;відсотків діяльності їх
+персоналу становила розробка вільних програм&nbsp;&nbsp; солідний відсоток
+для компанії, що працює над програмами.</p>
+
+<p>
+На початку 90&nbsp;років XX&nbsp;століття група компаній, що включає Intel,
+Motorola, Texas Instruments і Analog Devices, об'єдналися, щоб фінансувати
+розробку компілятора GNU Сі. Розробка GCC досі в основному ведеться платними
+розробниками. ВПС США в дев'яностих роках виділили кошти на компілятор GNU
+мови Ада, і з тих пір розробку продовжувала компанія, сформована спеціально
+для цієї мети.</p>
+
+<p>
+Рух за вільне програмне забезпечення все ще невеликий, але в США приклад
+радіостанцій, підтримуваних слухачами, показує, що можна підтримувати
+широкомасштабну діяльність, не змушуючи платити кожного користувача.</p>
+
+<p>
+Сьогодні, будучи користувачем комп'ютерів, ви можете виявити, що
+користуєтеся <a
+href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">невільною</a>
+програмою. Якщо ваш знайомий просить у вас скопіювати її, то відмовити було
+б недобре. Співпраця важливіше, ніж авторське право. Але підпільна, потайна
+співпраця не веде до здорового суспільства. Людина повинна прагнути жити
+чесним життям, відкрито й гордо, а, отже, потрібно сказати &ldquo;ні&rdquo;
+невільним програмам.</p>
+
+<p>
+Ви гідні можливості співпрацювати відкрито і вільно з іншими людьми, які
+користуються програмами. Ви гідні можливості дізнаватися, як працюють
+програми, і вчити на них своїх студентів. Ви гідні можливості найняти свого
+улюбленого програміста, щоб виправити програму, коли вона несправна.</p>
+
+<p>
+Ви гідні вільних програм.</p>
+
+<h3>Виноски</h3>
+<ol>
+<li id="footnote1">Згодом звинувачення були зняті.</li>
+</ol>
+
+<hr />
+<blockquote id="fsfs"><p class="big">Цей нарис був опублікований у книзі <a
+href="http://shop.fsf.org/product/free-software-free-society/"><cite>Вільні
+програми&nbsp;&nbsp; вільне суспільство: Вибрані нариси
+Річарда&nbsp;М.&nbsp;Столмена</cite></a></p></blockquote>
+
+<div class="translators-notes">
+
+<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.-->
+ </div>
+</div>
+
+<!-- for id="content", starts in the include above -->
+<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" -->
+<div id="footer">
+<div class="unprintable">
+
+<p>Будь-ласка надсилайте до FSF &amp; запити стосовно GNU на адресу <a
+href="mailto:gnu@gnu.org">&lt;gnu@gnu.org&gt;</a>. Також існують <a
+href="/contact/"> інші шляхи для зв’язку із</a> FSF. Будь-ласка,
+надсилайте неробочі посилання та інші виправлення чи побажання на адресу <a
+href="mailto:webmasters@gnu.org">&lt;webmasters@gnu.org&gt;</a>.</p>
+
+<p>
+<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph,
+ replace it with the translation of these two:
+
+ We work hard and do our best to provide accurate, good quality
+ translations. However, we are not exempt from imperfection.
+ Please send your comments and general suggestions in this regard
+ to <a href="mailto:web-translators@gnu.org">
+
+ &lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.</p>
+
+ <p>For information on coordinating and submitting translations of
+ our web pages, see <a
+ href="/server/standards/README.translations.html">Translations
+ README</a>. -->
+Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити
+можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і
+пропозиції щодо перекладу за адресою <a
+href="mailto:web-translators@gnu.org">&lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.
+</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у
+<a href="/server/standards/README.translations.html">&ldquo;Посібнику з
+перекладу&rdquo;</a>.</p>
+</div>
+
+<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to
+ files generated as part of manuals) on the GNU web server should
+ be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this
+ without talking with the webmasters or licensing team first.
+ Please make sure the copyright date is consistent with the
+ document. For web pages, it is ok to list just the latest year the
+ document was modified, or published.
+
+ If you wish to list earlier years, that is ok too.
+ Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying
+ years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable
+ year, i.e., a year in which the document was published (including
+ being publicly visible on the web or in a revision control system).
+
+ There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers
+ Information document, www.gnu.org/prep/maintain. -->
+<p>Авторські права &copy; 1994, 2009, 2020 Річард Столмен</p>
+
+<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license"
+href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії
+Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із
+зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p>
+
+<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" -->
+<div class="translators-credits">
+
+<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.-->
+Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура
+(andriykopanytsia@gmail.com)</div>
+
+<p class="unprintable"><!-- timestamp start -->
+Оновлено:
+
+$Date: 2020/07/05 14:01:37 $
+
+<!-- timestamp end -->
+</p>
+</div>
+</div>
+</body>
+</html>