diff options
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html')
-rw-r--r-- | talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html | 396 |
1 files changed, 396 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html new file mode 100644 index 0000000..26f8196 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/why-free.html @@ -0,0 +1,396 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/philosophy/why-free.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Чому у програм не повинно бути власників - проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<meta name="Keywords" content="GNU, проект GNU, FSF, вільні програми, Фонд вільного програмного +забезпечення, Чому у програм не повинно бути власників" /> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/why-free.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Чому у програм не повинно бути власників</h2> + +<p><a href="http://www.stallman.org/"><strong>Річард Столмен</strong></a></p> + +<p> +Цифрова інформаційна техніка сприяє світовому прогресу, полегшуючи +копіювання та модифікацію інформації. Комп'ютери обіцяють зробити це легким +для кожного з нас.</p> + +<p> +Не всі хочуть, щоб це стало легшим. Система авторського права приписує +комп'ютерним програмам “власників”, більшість з яких прагне +позбавити інше суспільство потенційних вигод від програми. Вони хотіли б, +щоб тільки вони могли копіювати і модифікувати програми, якими ми +користуємося.</p> + +<p> +Система авторського права розвивалася разом з +друкарством —технікою масового копіювання. Авторське право добре +підходило до цієї техніки, тому що воно обмежувало тільки масових виробників +копій. Воно не забирало свободу у читачів книг. Звичайний читач не володів +друкарським верстатом, міг копіювати книги тільки пером і чорнилом, і не +багато знайдеться читачів, яких притягли за це до відповідальності.</p> + +<p> +Цифрова техніка гнучкіша, ніж друкарський верстат: коли інформація +представлена в цифровій формі, її легко копіювати для обміну з іншими. Через +цю гнучкість система, подібна авторському праву, погано підходить до цієї +техніки. Це стало причиною посилення усіх огидних драконівських заходів, що +застосовуються зараз тими, хто потребує дотримання авторських прав на +програми. Розглянемо наступні чотири прийоми, які практикуються Асоціацією +видавців програм (SPA):</p> + +<ul> +<li>Посилена пропаганда того, що порушувати вимоги правовласників, щоб допомогти +своїм знайомим, погано.</li> + +<li>Вербування вивідувачів для доносів на своїх колег і співробітників.</li> + +<li>Обходи (за підтримки поліції) шкіл і підприємств, у процесі яких від людей +вимагають, щоб вони доводили свою невинуватість у незаконному копіюванні.</li> + +<li>Переслідування (державними органами США на вимогу SPA) таких людей, як Девід +Ла-Макхія <abbr title="Массачусетський технологічнийінститут">MIT</abbr>, не +за копіювання програм (він не звинувачувався в копіювання жодних програм), а +просто за те, що він залишив засоби копіювання без охорони і не забезпечив +нагляду за їх використанням<a href="#footnote1">[1]</a>.</li> +</ul> + +<p> +Вся ця практика нагадує ту, що застосовувалася в колишньому Радянському +Союзі, де до кожної копіювальної установки була приставлена охорона, аби +запобігти забороненому копіюванню, і де приватні особи повинні були +копіювати інформацію таємно і передавати її з рук у руки як +самвидав. Різниця, звичайно, є: причини контролю інформації в Радянському +Союзі були політичними; у США ці причини економічні. Але на нас впливають +дії, а не мотиви. Будь-яка спроба блокувати обмін інформацією, незважаючи на +причини, призводить до одних і тих же методів і до одного і того ж суворого +режиму.</p> + +<p> +Власники наводять аргументи декількох типів на користь надання їм права +контролювати наше користування інформацією:</p> + + +<ul> +<li id="name-calling">Підбір назв. + +<p> +Власники користуються крикливими виразами, наприклад, “ +піратство” “крадіжка”, а також професійними термінами, +наприклад, “інтелектуальна власність” і “ збиток”, +щоб запропонувати суспільству певний спосіб мислення — +примітивну аналогію між програмами і фізичними об'єктами.</p> + +<p> +Наші думки і уявлення про власність на матеріальні об'єкти зосереджені на +тому, чи вірно <em>забирати об'єкт</em> у когось іншого. Вони не стосуються +безпосередньо до <em>відтворення</em> чого-небудь. Але власники просять нас +все одно користуватися ними.</p></li> + +<li id="exaggeration">Перебільшення. + +<p> +Власники кажуть, що їм наноситься “шкода” або що вони несуть +“економічні втрати”, коли користувачі самі копіюють +програми. Але копіювання не чинить прямої дії на власника і нікому не +шкодить. Власник може втратити лише у випадку, коли особа, яка зробила +копію, в іншому випадку заплатила б за неї власнику.</p> + +<p> +Нескладне міркування показує, що більшість таких людей не купили б +копій. Тим не менш власники обчислюють свої “втрати” виходячи з +того, що кожен придбав би копію. Це перебільшення м'яко кажучи.</p></li> + +<li id="law">Закон. + +<p> +Власники часто описують закон в його сучасному стані, а також суворі +покарання, якими вони можуть нам загрожувати. Неявно цей підхід передбачає, +що сьогоднішні закони незаперечно відображають картину моральності +— і в той же час нас спонукають розглядати ці покарання як наукові +факти, в яких ніхто не винен.</p> + +<p> +Ця лінія аргументації не витримує вдумливої критики; вона заснована на +експлуатації відсталості мислення.</p> + +<p> +Добро і зло не визначаються законом - тривіальний факт. Кожному американцеві +повинно бути відомо, що в п'ятдесяті роки XX століття у багатьох штатах +за законом неграм не можна було сідати в передній частині автобуса; але +тільки расисти могли б стверджувати, що таке сидіння - це погано.</p></li> + +<li id="natural-rights">Природні права. + +<p> +Автори часто претендують на особливий зв'язок з програмами, які вони +написали. Далі вони стверджують, як наслідок, що їх інтереси і бажання щодо +програми просто переважають інтереси та бажання всіх інших — і +навіть інтереси і бажання всього іншого світу. (Як правило, права на +програми належать компаніям, а не авторам, але вважається, що ми не повинні +звертати уваги на цю невідповідність.)</p> + +<p> +Тим, хто пропонує це як етичну аксіому автор важливіший, ніж +ви я можу тільки відповісти, що я, сам видатний автор програм, +вважаю, що це нісенітниця.</p> + +<p> +Але взагалі люди мають схильність співчувати претензіями на природні права +лише з двох причин.</p> + +<p> +Перша причина занадто далеко зайшла аналогія з матеріальними +об'єктами. Коли я готую макарони, я дійсно заперечую проти того, щоб їх з'їв +хтось інший, бо тоді їх не зможу з'їсти я. Це дія приносить мені в точності +стільки ж шкоди, як йому користі; тільки один з нас може з'їсти макарони, +так що питання у тому, хто це буде. Найменшої відмінності між нами досить, +щоб похитнути етичну рівновагу.</p> + +<p> +Але якщо програму, яку я написав, виконуєте або допрацьовуєте ви, то вас це +стосується прямо, а мене тільки побічно. Якщо ви передаєте копію своєму +знайомому, це набагато більше стосується вас і вашого знайомого, ніж мене. У +мене не повинно бути права забороняти вам робити це. Ні в кого не повинно +бути.</p> + +<p> +Друга причина - людям сказали, що природні права авторів - це +загальноприйнята й непорушна традиція нашого суспільства.</p> + +<p> +Історично вірно протилежне. Думка про природні права авторів пропонувалася і +була свідомо відкинута, коли створювалася Конституція США. Ось чому +Конституція тільки <em>допускає</em> систему авторського права, а не +<em>вимагає</em> її існування; ось чому в Конституції сказано, що авторське +право має бути тимчасовим. Там також зазначено, що призначення авторського +права сприяння прогресу, а не винагорода авторів. Авторське +право деякою мірою винагороджує авторів (а ще більше видавців), +але це вводиться як засіб змінити їхню поведінку.</p> + +<p> +Насправді установлена традиція нашого суспільства полягає в тому, що +авторське право втручається в природні права громадськості і що це можна +виправдати тільки інтересами громадськості.</p></li> + +<li id="economics">Економіка. + +<p> +Завершальний аргумент на користь власників програм - це призводить до +виробництва більшої кількості програм.</p> + +<p> +На відміну від інших, цей аргумент принаймні передбачає правовий підхід до +проблеми. Він апелює до розумної мети - задоволення потреб користувачів +програм. І емпірично ясно, що люди будуть робити більше продукції, якщо їм +за це добре платять.</p> + +<p> +Але у економічного аргументу є вада: він заснований на припущенні, що вся +різниця у тому, скільки грошей ми повинні заплатити. Він припускає, що нам +потрібно <em>виробництво програм</em>, незалежно від того, є у програм +власники чи ні.</p> + +<p> +Люди охоче приймають це припущення, тому що воно відповідає нашим знанням +про матеріальні об'єкти. Наприклад, уявімо собі бутерброд. Допустимо, ви +можете отримати еквівалентний бутерброд безкоштовно або за гроші. Якщо це +так, то вся різниця полягає у сумі, яку ви заплатите. Купите ви його чи ні, +у бутерброда буде той же смак, та ж харчова цінність, і в обох випадках ви +можете з'їсти його тільки один раз. Те, чи отримаєте ви бутерброд від +власника або ні, не може прямо впливати ні на що, крім суми грошей, яка +після цього у вас залишиться.</p> + +<p> +Це вірно для будь-якого роду матеріальних об'єктів - наявність або +відсутність у них власника не впливає прямо на їх <em>сутність</em> або на +те, що ви можете робити з ними, коли їх отримаєте.</p> + +<p> +Але якщо власник є у програми, то це сильно впливає на її сутність та на те, +що ви можете робити з копією, якщо придбаєте її. Різниця не тільки в +грошах. Система володіння програмами заохочує власників програм до +виробництва — але не того, що суспільству потрібно насправді. І +це призводить до відчутного етичного забруднення, яке впливає на всіх нас.</p></li> + +</ul> + +<p> +Що потрібно суспільству? Йому потрібна інформація, яка по-справжньому +доступна його членам - наприклад, програми, які люди можуть читати, +виправляти, допрацьовувати та вдосконалювати, а не тільки виконувати. Але +від власників програм ми отримуємо, як правило, чорний ящик, який не можна +ані вивчати, ані змінювати.</p> + +<p> +Суспільству також потрібна свобода. Коли у програми є власник, користувачі +втрачають свободу контролю над частиною свого власного життя.</p> + +<p> +І, що найважливіше, суспільству потрібно заохочувати дух добровільного +співробітництва в громадянах. Коли власники програм кажуть нам, що природна +допомогу своєму ближньому — це піратство”, вони отруюють +громадянську атмосферу нашого суспільства.</p> + +<p> +Ось чому ми говоримо, що сутність <a href="/philosophy/free-sw.html">вільних +програм</a> — у свободі, а не в ціні.</p> + +<p> +Економічний аргумент на користь власників є помилковим, але економічний +аспект реальний. Деякі пишуть корисні програми заради власного задоволення +або захоплення і любові; але якщо нам потрібно більше програм, ніж пишуть ці +люди, необхідно збирати кошти.</p> + +<p> +З вісімдесятих років XX століття розробники вільних програм випробували +з деяким успіхом різні методи збору коштів. Робити когось багатим не +потрібно; середній дохід з надлишком дає стимул для багатьох занять, менш +вдячних, ніж програмування.</p> + +<p> +Довгі роки — до тих пір, поки членські внески не зробили це +непотрібним я заробляв на життя замовленими поліпшеннями вільних +програм, які я написав. Кожне поліпшення додавалося в стандартно випущену +версію і таким чином зрештою ставало доступним звичайній публіці. Клієнти +платили мені, щоб я працював над потрібними їм поліпшеннями, а не над +особливостями, які я в іншому випадку вважав би найбільш пріоритетними.</p> + +<p> +Деякі розробники вільних програм заробляли гроші продажем послуг за +підтримку. У 1994 році, за оцінками групи підтримки Cygnus у складі +приблизно 50 співробітників близько 15 відсотків діяльності їх +персоналу становила розробка вільних програм солідний відсоток +для компанії, що працює над програмами.</p> + +<p> +На початку 90 років XX століття група компаній, що включає Intel, +Motorola, Texas Instruments і Analog Devices, об'єдналися, щоб фінансувати +розробку компілятора GNU Сі. Розробка GCC досі в основному ведеться платними +розробниками. ВПС США в дев'яностих роках виділили кошти на компілятор GNU +мови Ада, і з тих пір розробку продовжувала компанія, сформована спеціально +для цієї мети.</p> + +<p> +Рух за вільне програмне забезпечення все ще невеликий, але в США приклад +радіостанцій, підтримуваних слухачами, показує, що можна підтримувати +широкомасштабну діяльність, не змушуючи платити кожного користувача.</p> + +<p> +Сьогодні, будучи користувачем комп'ютерів, ви можете виявити, що +користуєтеся <a +href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">невільною</a> +програмою. Якщо ваш знайомий просить у вас скопіювати її, то відмовити було +б недобре. Співпраця важливіше, ніж авторське право. Але підпільна, потайна +співпраця не веде до здорового суспільства. Людина повинна прагнути жити +чесним життям, відкрито й гордо, а, отже, потрібно сказати “ні” +невільним програмам.</p> + +<p> +Ви гідні можливості співпрацювати відкрито і вільно з іншими людьми, які +користуються програмами. Ви гідні можливості дізнаватися, як працюють +програми, і вчити на них своїх студентів. Ви гідні можливості найняти свого +улюбленого програміста, щоб виправити програму, коли вона несправна.</p> + +<p> +Ви гідні вільних програм.</p> + +<h3>Виноски</h3> +<ol> +<li id="footnote1">Згодом звинувачення були зняті.</li> +</ol> + +<hr /> +<blockquote id="fsfs"><p class="big">Цей нарис був опублікований у книзі <a +href="http://shop.fsf.org/product/free-software-free-society/"><cite>Вільні +програми вільне суспільство: Вибрані нариси +Річарда М. Столмена</cite></a></p></blockquote> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь-ласка надсилайте до FSF & запити стосовно GNU на адресу <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Також існують <a +href="/contact/"> інші шляхи для зв’язку із</a> FSF. Будь-ласка, +надсилайте неробочі посилання та інші виправлення чи побажання на адресу <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Авторські права © 1994, 2009, 2020 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/05 14:01:37 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> |