diff options
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/thegnuproject.html')
-rw-r--r-- | talermerchantdemos/blog/articles/uk/thegnuproject.html | 1089 |
1 files changed, 1089 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/thegnuproject.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/thegnuproject.html new file mode 100644 index 0000000..6cd707f --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/thegnuproject.html @@ -0,0 +1,1089 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/thegnuproject.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.86 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Про проект GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> +<meta http-equiv="Keywords" content="GNU, проект GNU, ФСПО, вільні програми, Фонд вільного програмного +забезпечення, історія" /> + +<!--#include virtual="/gnu/po/thegnuproject.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Проект GNU</h2> + +<p> +<a href="http://www.stallman.org/"><strong>Річард Столмен</strong></a></p> + +<blockquote> +<p> +Спочатку опубліковано в книзі <em>Відкриті вихідні коди</em>. Річард Столмен +<a href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html"> ніколи не був +прихильником “відкритого вихідного коду”</a>, але він передав цю +статтю, щоб ідеї руху за вільне програмне забезпечення не були відсутні в +цій книзі повністю. +</p> +<p> +Чому зараз важливо, як ніколи, <a +href="/philosophy/free-software-even-more-important.html"> наполягати на +тому, щоб програми, якими ми користуємося, були вільними</a>. +</p> +</blockquote> + +<h3>Перша громада обміну програмами</h3> +<p> +Коли в 1971 році я почав працювати в Лабораторії штучного інтелекту +<abbr title="Massachusetts Institute of Technology">MIT</abbr>, я став +частиною громади обміну програмами, яка існувало протягом багатьох +років. Обмін програмами не обмежувався нашою конкретною спільнотою; він був +так само старий, як комп'ютери, подібно до того, як обмін рецептами, так +само старий, як кулінарія. Але ми займалися цим більше, ніж інші.</p> +<p> +Лабораторія ШІ (далі ЛШІ) користувалася операційною системою під назвою +<abbr title="Incompatible Timesharing System">ITS</abbr> (Несумісна система +поділу часу), яку штатні хакери (1) лабораторії спроектували і написали на +мові асемблера комп'ютера <abbr title="Programmed Data +Processor">PDP</abbr>-10 компанії Digital, одного з великих комп'ютерів тієї +епохи. Моя робота як члена спільноти, штатного хакера ЛШІ, полягала в +поліпшенні цієї системи.</p> +<p> +Ми не називали свої програми “вільними програмами”, тому що +такого терміну не існувало; але саме цим вони і були. Коли люди з іншого +університету або компанії хотіли перенести або скористатися програмою, ми +завжди з радістю дозволяли їм це. Якщо ви бачили, що хтось користується +незнайомій та цікавою програмою, ви завжди могли попросити поглянути на +вихідний текст, щоб його можна було прочитати, змінити або розібрати на +запчастини для нової програми.</p> +<p> +(1) Вживання слова “хакер” у значенні “зломлювач +захисту” помилка, якою ми зобов'язані засобам масової +інформації. Ми, хакери, відмовляємося визнавати це значення й продовжуємо +вживати це слово в значенні “той, хто любить програмувати, хто отримує +задоволення від гри думки, або комбінація і того, і +іншого”. Див. мою статтю <a +href="http://stallman.org/articles/on-hacking.html"> +“Про хакерство”</a>.</p> + +<h3>Загибель громади</h3> +<p> +Ситуація різко змінилося на початку вісімдесятих років XX століття, +коли компанія Digital припинила постачання обладнання для серії PDP-10. Її +архітектура, витончена і потужна для шістдесятих, не могла природним чином +розширюватися на місткіші адресні простори, які ставали досяжні у +вісімдесятих. Це означало, що майже всі програми, які складали ITS, +застаріли.</p> +<p> +Громада хакерів ЛШІ вже розвалилася незадовго до цього. У 1981 році +відділилася компанія Symbolics, яка переманила майже всіх хакерів з ЛШІ, і +знелюдніла громада була не в змозі підтримувати себе (в книзі Стіва Леві +“Хакери” описані ці події, а також дана ясна картина цієї +спільноти у час її розквіту.) Коли в 1982 році ЛШІ купила нову PDP-10, +адміністрація вирішила користуватися невільною системою поділу часу компанії +Digital замість ITS.</p> +<p> +У сучасних комп'ютерів тієї епохи, таких, як VAX або 68020, були свої власні +операційні системи, але жодна з них не була вільною: доводилося підписувати +договір про нерозголошення, щоб отримати хоча б копію виконуваних файлів.</p> +<p> +Це означало, що першим кроком у користуванні комп'ютером була обіцянка не +допомагати своєму сусідові. Співпраця у громаді була заборонена. Правило, +встановлене власниками невільних програм, стверджувало: “Якщо ви +обмінюєтеся зі своїм сусідом, то ви пірат. Якщо вам потрібні +будь-які зміни, просіть нас внести їх”.</p> +<p> +Думка про те, що суспільна система невільного програмного +забезпечення система, в якій кажуть, що вам не дозволено +обмінюватися програмами або змінювати їх антисоціальна, що вона +неетична, що вона просто неправильна, для деяких читачів може стати +несподіванкою. Але що ще ми могли б сказати про систему, засновану на тому, +що роз'єднує людей і користувачів робить безпорадними? Читачі, яким ця думка +здається несподіваною, можливо, прийняли громадську систему невільного +програмного забезпечення як данину часу або судили про неї у термінах, +запропонованих підприємствами, які займаються невільними програмами. Видавці +програм довго і наполегливо працювали над тим, щоб переконати людей, що на +це питання можна дивитися тільки з однієї позиції.</p> +<p> +Коли видавці програм говорять про “здійснення” своїх “ +прав” або “припинення <a +href="/philosophy/words-to-avoid.html#Piracy"> піратства</a>”, те, що +вони <em>кажуть</em> насправді є другорядним. Справжній зміст цих заяв +полягає в невисловлених припущеннях, які вони вважають само собою +зрозумілими і які суспільство просять прийняти без перевірки. Отже, давайте +їх перевіримо.</p> +<p> +Одне з припущень полягає в тому, що у програмних компаніях є незаперечне +природне право володіти програмами і тим самим володіти владою над всіма +користувачами цих програм. (Якщо б це було природним правом, то незалежно +від того, скільки шкоди це завдає суспільству, ми не могли б заперечувати.) +Цікаво, що конституція США та юридична традиція відкидають цю точку зору; +авторське право не є природним, це штучна монополія, введена державою, яка +обмежує природне право користувачів копіювати.</p> +<p> +Інше невисловлене припущення полягає в тому, що єдине, що важливо в +програмі — це те, яку роботу вона дозволяє вам виконувати; що +нас, користувачів комп'ютерів, не повинно турбувати, якого роду суспільство +нам дозволено мати.</p> +<p> +Третє припущення полягає в тому, що у нас не було би програм, якими можна +було б користуватися (чи ніколи не з'явилося б програми для виконання тієї +чи іншої конкретної задачі), якщо б ми не запропонували компанії владу над +користувачами цієї програми. Це припущення, можливо, здавалося +правдоподібним до того, як рух за вільне програмне забезпечення +продемонстрував, що ми можемо зробити безліч корисних програм, не накладаючи +на них ланцюгів.</p> +<p> +Якщо ми відхиляємо ці припущення і судимо про ці питання на основі моралі +звичайного здорового ґлузду, віддаючи пріоритет користувачам, то ми +приходимо до зовсім інших висновків. Користувачі комп'ютерів повинні бути +вільні змінювати програми під свої потреби і обмінюватися програмами, тому +що допомога іншим людям становить основу суспільства.</p> +<p> +Тут недостатньо місця для докладного викладу причин, що призводять до цього +висновку, тому я відсилаю читача до сторінок <a +href="/philosophy/why-free.html"> +http://www.gnu.org/philosophy/why-free.html</a> та <a +href="/philosophy/free-software-even-more-important.html"> +http://www.gnu.org/philosophy/free-software-even-more-important.html</a>. +</p> + +<h3>Твердий моральний вибір</h3> +<p> +Оскільки моя громада зникла, я не міг продовжувати жити, як раніше. Замість +цього переді мною постав твердий моральний вибір.</p> +<p> +Найлегше було приєднатися до світу невільного програмного забезпечення, +підписуючи договори про нерозголошення і обіцяючи не допомагати своєму +братові-хакеру. Швидше за все, я також став би розробляти програми, які +випускали б на умовах нерозголошення, збільшуючи таким чином тиск на інших +людей, щоб вони теж зрадили своїх побратимів.</p> +<p> +Я міг би заробляти на цьому гроші, і можливо, мені було б цікаво писати +програми. Але я знав, що в кінці своєї кар'єри я озирнуся на минулі роки, в +які я будував стіни, щоб роз'єднати людей, і відчую, що я провів своє життя, +роблячи світ гіршим.</p> +<p> +Я вже відчув на собі, що буває, якщо інші підписують договір про +нерозголошення, коли хтось відмовився дати мені і ЛШІ вихідний текст +програми управління нашим принтером. (Відсутність певних функцій у цій +програмі призводило до того, що робота з цим принтером просто +виводила з себе.) Тому я не міг сказати собі, що договори +про нерозголошення — це щось невинне. Я дуже розлютився, +коли він відмовився поділитися з нами; я не міг встати на його місце і +робити те саме щодо всіх інших.</p> +<p> +Іншою можливістю, простою, але неприємною, була б можливість покинути галузь +обчислювальної техніки. В цьому випадку мої здібності не пішли б на шкоду, +але вони все-таки пропали даремно. Я не був би винен в роз'єднанні і +обмеженні користувачів комп'ютерів, але тим не менш це відбувалося б.</p> +<p> +Отож, я шукав спосіб, яким програміст міг би робити щось хороше. Я запитав +себе, чи не було програми або програм, які я міг би написати з тим, щоб +спільнота знову стала можливою.</p> +<p> +Відповідь була ясна: що було потрібно насамперед — це операційна +система. Ці програми життєво важливі для того, щоб приступити до +користування комп'ютером. Якщо є операційна система, то можна робити багато; +без неї на комп'ютері не можна працювати взагалі. З вільною операційною +системою у нас знову могло б бути спільнота співпрацюючих +хакерів — і ми могли б запрошувати будь-кого приєднатися до +нас. І кожний був би в змозі користуватися комп'ютером, не починаючи з +змови, яка позбавляє його друзів.</p> +<p> +У мене як у розробника операційної системи були потрібні для цієї роботи +навички. Тому, хоча не міг твердо розраховувати на успіх, я усвідомлював, що +сама доля вибрала мене для цієї справи. Я вирішив зробити систему сумісною з +Unix, щоби вона була переносна і щоб користувачі Unix могли легко перейти на +неї. Назва “GNU” була обрана через гакерську традицію як +рекурсивне скорочення фрази “GNU's Not Unix” (Ґну не +Юнікс). Вона вимовляється як <a href="/gnu/pronunciation.html">один склад з +українським ґ</a>.</p> +<p> +Операційна система означає не тільки ядро, якого ледве достатньо для +виконання інших програм. У сімдесяті роки XX століття в кожну +операційну систему, що заслуговує цієї назви, входили командні оболонки, +асемблери, компілятори, інтерпретатори, налагоджувачі, текстові редактори, +поштові програми та багато іншого. Вони були в ITS, вони були в Multics, +вони були в VMS, вони були і в Unix. Вони будуть і в операційній системі +GNU.</p> +<p> +Пізніше я почув такі слова, приписувані Хілелу (1):</p> + +<blockquote><p> + Якщо я не за себе, хто буде за мене?<br /> + Якщо я тільки за себе, хто я такий?<br /> + Якщо не зараз, то коли? +</p></blockquote> +<p> +Рішення почати проект GNU було засноване на схожому уявленні.</p> +<p> +(1) Як атеїст я не є послідовником будь-яких релігійних лідерів, але іноді я +виявляю, що захоплююся тим, що сказав хто-небудь з них.</p> + +<h3>Вільний від слова воля</h3> +<p> +Термін “вільна програма” іноді розуміють невірно — +він не має ніякого відношення до вартості. Він відноситься до волі. Таким +чином, ось визначення вільної програми.</p> + +<p>Програма вільна для вас, конкретного користувача, якщо:</p> + +<ul> + <li>Ви вільні виконувати програму, як вам завгодно, в будь-яких цілях.</li> + + <li>Ви вільні змінювати програму під свої потреби. (Щоб ця можливість була +практично здійсненна, у вас повинен бути доступ до початкового тексту, +оскільки вносити зміни в програму без вихідного тексту надзвичайно важко.)</li> + + <li>Ви вільно перерозповсюджувати копії, безкоштовно або за гроші.</li> + + <li>Ви вільні поширювати змінені версії програми так, щоб суспільство могло +отримувати користь від ваших поліпшень.</li> +</ul> +<p> +Оскільки “вільний” відноситься до волі, а не вартості, між +продажем копій і вільними програмами немає суперечності. Насправді свобода +продавати копії життєво важлива: збірники вільних програм, продаються на +компакт-дисках, важливі для спільноти, і їх продаж — важливий +спосіб отримати кошти на розвиток вільних програм. Таким чином, програма, +яку люди не можуть включати в ці збірники, не є вільною.</p> +<p> +Неоднозначність слова “вільний” привела до довгих пошуків +альтернатив, але ніхто не знайшов кращого терміна. В англійській мові більше +слів і нюансів, ніж в будь-якій іншій, але в ній не вистачає простого +однозначного слова, яке означає “вільний” від слова “ +воля” найближче до цього значення підходить слово +“розкутий”. Такі альтернативи, як “ звільнений”, +“воля” (“програми волі”) і “відкритий”, +мають або невірне значення, або якийсь інший недолік.</p> + +<h3>Програми GNU і система GNU</h3> +<p> +Розробка цілої системи - це дуже великий проект. Щоб зробити це досяжним, я +вирішив адаптувати і застосовувати, де тільки можливо, існуючі частини +вільних програм. Наприклад, я з самого початку вирішив застосовувати TeX в +якості основної програми форматування тексту; через кілька років я вирішив +скористатися системою X Window замість того, щоб писати ще одну віконну +систему для GNU.</p> +<p> +В результаті цих та інших подібних цим рішенням система GNU — це +не те ж саме, що збірка всіх програм GNU. Система GNU включає програми, які +не є програмами GNU програми, які розроблені іншими людьми і +проектами у їх власних цілях, але якими ми можемо скористатися, тому що вони +вільні.</p> + +<h3>Початок проекту</h3> +<p> +У січні 1984 року я звільнився з MIT і почав писати програми GNU. Піти +з MIT було необхідно, щоб інститут не зміг перешкодити поширенню GNU в +якості вільних програм. Якби я залишився в штаті, інститут міг би заявити, +що робота належить йому, і нав'язати свої власні умови поширення або навіть +перетворити роботу у пакет невільних програм. Я не мав наміру виконати +велику роботу тільки, щоб потім побачити, як вона стане непотрібною для +того, заради чого вона задумувалась створення нового громади +обміну програмами.</p> +<p> +Проте професор Уїнстон, тодішній керівник ЛШІ, люб'язно запросив мене +продовжувати користуватися ресурсами лабораторії.</p> + +<h3>Перші кроки</h3> +<p> +Незабаром після організації проекту GNU я почув про Набір вільного +університету для компіляторів відомого також як VUCK. (Голландське слово +“вільний” пишеться через <em>v</em>.) Це був компілятор, +спроектований для роботи з багатьма мовами, включаючи Сі і Паскаль, і для +підтримки багатьох цільових машин. Я написав його автору і запитав, чи не +може GNU скористатися цим компілятором.</p> +<p> +Він відповів з насмішкою, заявивши, що університет вільний, а +компілятор ні. Таким чином, я вирішив, що моєю першою програмою +для проекту GNU стане багатомовний багатоплатформний компілятор.</p> +<p> +Сподіваючись уникнути необхідності писати весь компілятор самому, я дістав +вихідний текст компілятора мови Пастель. Це був багатоплатформний +компілятор, розроблений в Ліверморській лабораторії Лоуренса. Він +підтримував розширену версію мови Паскаль, задуману як системну мову +програмування, і був написаний на цій мові. Я додав інтерфейс для Сі і почав +переносити його на комп'ютер Motorola 68000. Але мені довелося кинути це, +коли я виявив, що компілятору потрібно багато мегабайт стекового простору, а +доступна система Unix 68000 допускала тільки 64k.</p> +<p> +Потім я усвідомив, що компілятор Пастеля функціонував, перетворюючи весь +вхідний файл в синтаксичне дерево, переводячи все дерево в ланцюжок “ +інструкцій”, а потім генеруючи весь вихідний файл, не звільняючи +пам'ять ні на жодному етапі. В цей момент я прийшов до висновку, що мені +доведеться написати новий компілятор з нуля. Новий компілятор відомий як +<abbr title="GNU Compiler Collection">GCC</abbr>; з компілятора Пастеля в +ньому нічого не використовується, але мені вдалося адаптувати та +використовувати препроцесор Сі, який я написав. Але це сталося кілька років +потому; спочатку я працював над GNU Emacs.</p> + +<h3>GNU Emacs</h3> +<p> +Я почав працювати над GNU Emacs у вересні 1984 року, і на початку +1985 року ним можна було починати користуватися. Це дозволило мені +почати користуватися системами Unix для редагування; оскільки вчитися +користування vi або ed мені було не цікаво, до цього я проводив редагування +на інших видах машин.</p> +<p> +У цей момент у людей почало виникати бажання користуватися GNU Emacs, що +поставило питання про те, як його поширювати. Звичайно, я помістив його на +сервері анонімного ftp на комп'ютері MIT, яким я користувався. (Цей +комп'ютер, prep.ai.mit.edu, став, таким чином, основним сайтом ftp для +поширення GNU; коли через кілька років його списали, ми перенесли це ім'я на +свій новий сервер ftp. Але в той час багато зацікавлених людей не були в +Інтернеті і не могли отримати копію з ftp. Отже, питання було в тому, що +мені їм казати?</p> +<p> +Я міг би сказати: “Знайдіть знайомого, у якого є мережа і який зробить +вам копію”. Або я міг би робити те, що я робив з початковим Emacs для +PDP-10 сказати їм: “Надішліть мені стрічку і конверт з +маркою та зворотною адресою, і я перешлю вам її з записаним на ній +Emacs”. Але у мене не було роботи, і я шукав способи заробляти на +вільних програмах. Так що я оголосив, що буду висилати стрічку всім, кому +вона потрібна, за 150 доларів. Таким чином я приступив до комерційного +поширення вільних програм і став предтечею компаній, які в наші дні +поширюють цілі системи GNU/Linux.</p> + +<h3>Для кожного користувача програма вільна?</h3> +<p> +Якщо програма вільна, коли вона виходить з рук автора, це не обов'язково +означає, що вона буде вільною для всякого, у кого є її копія. Наприклад, <a +href="/philosophy/categories.html#PublicDomainSoftware">програми +в суспільному надбанні</a> (програми, на які не поширюється авторське +право) вільні; але будь-хто може зробити невільну модифікацію такої +програми. Подібним чином, багато вільних програм знаходяться під дією +авторського права, але вони поширюються під простими необмежувальними +ліцензіями, які допускають невільні модифікації.</p> +<p> +Хрестоматійною ілюстрацією цієї проблеми є система X Window. Розроблена +в MIT і випущена як пакет вільних програм під необмежувальною ліцензією, +вона незабаром була освоєна різними комп'ютерними компаніями. Вони додали X +до своїх невільних систем Unix, поставляючи її тільки в двійковому вигляді, +і поширили на неї той самий договір про нерозголошення. Ці копії X були +не більше вільні, ніж Unix.</p> +<p> +Розробники системи X Window не вважали це проблемою — вони +цього чекали, і це відповідало їхнім намірам. Їх метою була не воля, а +тільки “успіх”, який визначається як “велике число +користувачів”. Їм було все одно, чи є у цих користувачів воля; вони +дбали тільки про те, щоб користувачі були численні.</p> +<p> +Це призвело до парадоксальної ситуації, за якої різні способи підрахунку +кількості волі дають різні відповіді на питання чи вільна програма? Якби ви +судили на підставі волі, що надається умовами ліцензії MIT, то ви б сказали, +що X вільна. Але якщо б ви міряли волю середнього користувача X, вам +довелося б сказати, що вона невільна. Більшість користувачів X працювало з +невільними версіями, які поставлялися з системами Unix, а не з вільною +версією.</p> + +<h3>Копілефт та GNU GPL</h3> +<p> +Метою GNU було дати користувачам волю, а не просто бути популярною. Тому нам +потрібно було застосувати умови розповсюдження, які запобігли б перетворенню +програм GNU у невільні програми. Метод, яким ми користуємося, називається +“копілефтом”.(1)</p> +<p> +Копілефт користується авторським правом, але перевертає його, щоб воно +служило цілям, протилежних тим, для яких воно зазвичай використовується: +замість того, щоб бути засобом обмеження програми, він стає засобом +збереження свободи програми.</p> +<p> +Центральна ідея копілефту полягає в тому, що ми даємо всім дозвіл виконувати +програму, копіювати програму, змінювати програму і поширювати змінені +версії — але не додавати дозвіл свої власні обмеження. Таким +чином, життєво важливі свободи, які визначають “вільну +програму”, гарантовані для кожного, у кого є копія; вони стають +невідчужуваними правами.</p> +<p> +Щоби копілефт був дієвим, змінені версії теж повинні бути вільні. Це +гарантує, що робота, заснована на нашій, стає доступною нашої спільноти, +якщо її публікують. Коли програмісти, які працюють програмістами, безоплатно +покращують програми GNU, саме копілефт не дає їх наймачам сказати: +“Вам не можна обмінюватися цими змінами, тому що ми збираємося +скористатися ними, щоб зробити свою невільну версію цієї програми”.</p> +<p> +Вимога, що зміни повинні бути вільні, істотно, якщо ми хочемо гарантувати +свободу кожного користувача програми. Компанії, які зробили невільні версії +системи X Window, зазвичай вносили зміни, щоб перенести її на свої +системи і свою апаратуру. Ці зміни були малі порівняно з найширшим +охопленням системи X, але вони не були тривіальні. Якби внесення змін +виправдовувало відмову користувачам у свободі, будь-хто легко б скористався +цим виправданням.</p> +<p> +У зв'язку з цим виникає питання про поєднання вільної програми з невільними +вихідними текстами. Таке поєднання неминуче було б невільним; якщо невільною +частини бракує будь-яких свобод, цих свобод бракує і всієї програми в +цілому. Допустити такі сполучення означало б відкрити пролом, достатній, щоб +потопити корабель. Отже, вимога перекрити цю прогалину - критична для +копілефту: все, що додається або поєднується з програмою під копілефтом, має +бути таким, щоб велика комбінована версія також була вільною і щоб на неї +поширювався копілефт.</p> +<p> +Конкретна реалізація копілефту, яку ми застосовуємо в більшості програм +GNU — це загальна громадська ліцензія GNU, або скорочено GNU +GPL. У нас є інші види копілефту, вживані в особливих обставинах. Посібники +GNU також випускаються під копілефтом, але ми користуємося набагато +простішим видом копілефту, тому що для посібників не потрібна уся складність +GNU GPL.(2)</p> +<p> +(1) У 1984 чи 1985 році Дон Хопкінс (юнак з багатою уявою) надіслав +мені листа. На конверті він написав кілька кумедних висловів, зокрема таке: +“Копілефт усі права зареверсовані”. Я скористався +виразом “копілефт ” в якості назви концепції поширення, над якою +я в той час працював.</p> + +<p> +(2) Зараз для документації ми користуємося <a href="/licenses/fdl.html"> +Ліцензією вільної документації GNU </a>.</p> + +<h3>Фонд вільного програмного забезпечення</h3> + +<p>У міру зростання інтересу до користування Emacs зростав, проект GNU стали +залучатися інші люди, і ми вирішили, що пора знову пошукати фонди. Отже, в +1985 році ми створили <a href="http://www.fsf.org/">Фонд вільного +програмного забезпечення</a> (ФВПЗ), благодійну організацію, яка +користується податковими пільгами, для розвитку вільного програмного +забезпечення. ФВПЗ також взяв на себе діяльність по розповсюдженню Emacs на +стрічках; згодом вона доповнилася додаванням на стрічку інших вільних +програм (як GNU, так і не GNU), а також продажем вільних посібників.</p> + +<p>В ті часи дохід ФВПЗ складався здебільшого з прибутку від продажу копій +вільних програм та інших пов'язаних з цим послуг (компакт-дисків з вихідним +текстом, компакт-дисків з двійковими файлами, чудово роздрукованих +посібників — все це зі свободою і змінювати поширювати далі) і +дистрибутивів «люкс» (дистрибутивів, в яких ми транслювали +повний збірник програм для обраної клієнтом платформи). Сьогодні ФВПЗ як і +раніше <a href="http://shop.fsf.org/">продає посібники та інший товар</a>, +але основну частину коштів він отримує з членських внесків. Ви можете +приєднатися до ФВПЗ на <a href="http://fsf.org/join">fsf.org</a>.</p> + +<p>Співробітники Фонду вільного програмного забезпечення написали і +підтримували деяку кількість пакетів програм GNU. Дві найбільш примітні - +бібліотека Сі та командний інтерпретатор. Бібліотека GNU Сі - це те, що +кожна програма, яка працює в системі GNU/Linux, використовує для зв'язку з +Linux. Вона була розроблена штатним співробітником Фонду вільного +програмного забезпечення Роландом Мак-Ґретом. Командний інтерпретатор, який +застосовується в більшості систем GNU/ Linux - це <abbr title="Bourne Again +Shell">BASH</abbr>, Знову оболонка Баурна (1), розроблений співробітником +ФВПЗ Брайєном Фоксом.</p> + +<p>Ми фінансували розробку цих програм, тому що метою проекту GNU були не +тільки кошти або середовище розробки. Нашою метою була повна операційна +система, а ці програми були потрібні для досягнення цієї мети.</p> + +<p>(1) “Знову оболонка Баурна” гра слів, побудована на +назві “Оболонка Баурна” — так називали звичайний +командний інтерпретатор Unix.</p> + +<h3>Підтримка вільних програм</h3> + +<p>Філософія вільного програмного забезпечення відкидає певну широко поширену +ділову практику, але вона не проти підприємництва. Коли підприємства +поважають свободу користувачів, ми бажаємо їм успіху.</p> + +<p>Продаж копій Emacs ілюструє один з різновидів підприємницької діяльності, +заснований на вільних програмах. Коли ФВПЗ взяв цю справу на себе, мені +знадобився інший спосіб заробляти на життя. Я знайшов такий спосіб продажу +послуг, пов'язаних з вільними програмами, які я розробив. Сюди входило +навчання таких предметів, як програмування GNU Emacs, налаштування GCC і +розробка програм (здебільшого — перенесення GCC на нові +платформи).</p> + +<p>Сьогодні кожен з цих видів діяльності практикується деяким числом +корпорацій. Одні поширюють збірники вільних програм на компакт-дисках; інші +продають послуги з підтримки різного рівня, починаючи від відповідей на +запитання користувачів та виправлення помилок і закінчуючи додаванням нових +серйозних функцій. Ми навіть починаємо зустрічати компанії, які займаються +вільними програмами і зосереджені на випуску нових вільних програмних +продуктів.</p> + +<p>Однак будьте уважні деяке число компаній, які асоціюють себе з +терміном “відкритий вихідний код”, насправді засновують свої +підприємства на невільних програмах, які працюють з вільними програмами. Ці +компанії не є компаніями з розробки вільних програм — вони +займаються невільними програмами, та продукти їх заманюють користувачів геть +від свободи. Вони називають ці програми “пакетами додаткової +цінності”. Це показує, які цінності вони хотіли б змусити нас +засвоїти: пріоритет зручності над свободою. Якщо ми цінуємо свободу більше, +ми повинні називати ці пакети “пакетами з дефіцитом свободи”.</p> + +<h3>Технічні цілі</h3> + +<p>Основна мета GNU - бути вільним програмним забезпеченням. Навіть якщо б у +GNU не було технічних переваг перед Unix, у неї була б соціальна перевага - +дозвіл користувачам співпрацювати, і етична перевага - повага свободи +користувача.</p> + +<p>Але було природно застосовувати в роботі відомі стандарти хорошої +практики наприклад, динамічне розміщення структур даних, щоб +уникнути довільних фіксованих обмежень на розмір, або обробку всіх можливих +8-розрядних кодів скрізь, де це має сенс.</p> + +<p>На додаток, ми відмовилися від властивої Unix оптимізації під +невеликірозміри пам'яті, вирішивши не підтримувати 16-розрядні машини (було +ясно, що 32-розрядні машини будуть нормою до того часу, поки система GNU +будезавершена), і не намагатися знизити споживання пам'яті, якщо тільки воно +неперевищувало мегабайта. У програмах, для яких обробка дуже великихфайлів +не була життєво важлива, ми рекомендували програмістам читати весьвхідний +файл в пам'ять, а потім сканувати його вміст, не турбуючись +провведення-виведення.</p> + +<p>Завдяки цим рішенням багато програм GNU змогли перевершити свої аналогиз +Unix по надійності і швидкості.</p> + +<h3>Подаровані комп'ютери</h3> + +<p>По мірі того, як репутація проекту GNU зростала, люди стали пропонувати в +дар проекту машини під управлінням Unix. Вони були дуже корисні, тому що +найпростіший способом розробки компонентів GNU полягав у виконанні цього в +системі Unix і замінювати компоненти цієї системи один за іншим. Але у +зв'язку з цим виникла етична проблема: чи вірним є те, що у нас взагалі була +копія Unix.</p> + +<p>Unix була (і залишається) невільною, а згідно філософії проекту GNU нам не +слід користуватися невільними програмами. Але застосувавши той же хід +міркувань, який приводить до висновку, що насильство з метою самозахисту +виправдане, я зробив висновок, що застосування невільного пакету законне, +коли це критично для розробки вільної заміни, яка допомогла б іншим +припинити користуватися цим невільним пакетом.</p> + +<p>Але хоча це було виправдане зло, все-таки це було зло. Сьогодні у насбільше +немає ніяких копій Unix, тому що ми замінили їх на вільніопераційні +системи. Якщо ми не могли замінити операційну систему машинина вільну, ми +замість цього замінювали машину.</p> + +<h3>Список завдань GNU</h3> + +<p>У міру здійснення проекту GNU і збільшення числа знайдених або розроблених +системних компонентів в якийсь момент стало корисно скласти список +неусунених прогалин. Ми користувалися ним для набору розробників, які б +писали відсутні частини. Цей список став відомий як “Список завдань +GNU”. На додаток до відсутніх компонентів Unix ми заносили туди різні +інші корисні проекти з написання програм і документації, які, як ми думали, +зобов'язана утримувати по-справжньому повна система.</p> + +<p>Сьогодні (1) у “Списку завдань GNU” навряд чи залишилися +які-небудь компоненти Unix всі ці завдання були виконані, крім +кількох неістотних. Але список містить багато проектів, які хтось міг би +назвати “програмами (застосунками)”. Будь-яку програму, +привабливу більше, ніж для вузького класу користувачів, було б корисно +додати до операційної системи.</p> + +<p>У список завдань включаються навіть гри — і так було з самого +початку.В Unix входили ігри, тому у GNU вони, природно, теж повинні +входити. Аледля ігор проблема сумісності не стояла, тому ми не повторювали +списокігор, які були в Unix. Замість цього ми записали цілий спектр різного +родуігор, які могли б сподобатися користувачам.</p> + +<p>(1) Це було написано в 1998 році. Із 2009 року ми більше не підтримуємо +довгий список завдань. Співтовариство розробляє вільні програми так швидко, +що ми не можемо навіть відслідковувати їх усі. Замість цього у нас є список +високопріоритетних проектів - набагато коротший список проектів, до +здійснення яких ми хочемо заохотити людей перш за все.</p> + +<h3>Бібліотечна GNU GPL</h3> + +<p>Бібліотека GNU Сі використовує особливий різновид копілефту, який +називається Бібліотечною стандартною громадською ліцензією GNU (1), яка +дає дозвіл компонувати з цією бібліотекою невільні програми. Навіщо був +зроблений виняток?</p> + +<p>Це не було справою принципу; немає принципу, за ким невільні програмні +продукти мають право включати в себе наші програми. (Навіщо вносити внесок у +проект, в основі якого лежить відмова ділитися з нами результатами?) +Застосування LGPL для бібліотеки Сі або для будь-якої іншої бібліотеки - це +питання стратегії.</p> + +<p>Бібліотека Сі виконує загальну задачу; будь-яка невільна система або +компілятор поставляється з бібліотекою Сі. Отже, якщо б ми зробили свою +бібліотеку Сі доступною тільки для вільних програм, то це не надало б +вільним програмами ніякої переваги — це тільки створило б стимул +не користуватися нашою бібліотекою.</p> + +<p>Для однієї системи це не вірно: в системі GNU (у тому числі GNU/Linux) +бібліотека GNU Сі єдина бібліотека Сі. Тому умови поширення +бібліотеки GNU Сі визначають, чи можна скомпілювати невільну програму для +системи GNU. Немає етичної причини, по якій слід дозволяти невільні програми +в системі GNU, але зі стратегічної точки зору здається, що їх заборона +сильніше відвертала б людей від користування системою GNU, ніж заохочувала б +розробляти вільні програми. Ось чому застосування Бібліотечної +GPL гарне стратегічне рішення для бібліотеки Сі.</p> + +<p>Для інших бібліотек стратегічне рішення потрібно приймати окремо для кожного +випадку. Коли бібліотека вирішує спеціальну задачу, яка може допомогти в +написанні програм певних видів, то якщо випустити її під GPL, обмежуючи лише +вільними програмами, це буде одним із способів допомогти розробникам інших +вільних програм, надаючи їм перевагу перед невільним програмним +забезпеченням.</p> + +<p>Розглянемо GNU Readline, бібліотеку, розроблену, щоб реалізувати редагування +командного рядка для BASH. Readline випускається під звичайною GNU GPL, а не +Бібліотечною GPL. Це, можливо, і звужує застосування Readline, але для нас +це не втрата. У той же час щонайменше один корисний додаток зробили вільною +програмою саме для того, щоб він міг використовувати Readline, а це реальний +виграш для спільноти.</p> + +<p>У розробників невільних програм є переваги, що надаються грошима; +розробникам вільних програм потрібно створювати переваги один для одного. Я +сподіваюся, що настане день, коли у нас буде великий збірник бібліотек під +GPL, у яких немає аналогів, доступних для невільних програм. Цей збірник +буде надавати корисні модулі як будівельних блоків для нових вільних +програм, доповнюватиметься та з часом стане серйозним важелем для подальшого +розвитку вільних програм.</p> + +<p>(1) Ця ліцензія зараз називається Меншою стандартною громадською ліцензією +GNU, щоб не наводити на думку, ніби всі бібліотеки зобов'язані користуватися +нею. Подробиці див. у статті <a +href="/philosophy/why-not-lgpl.html">“Чому вам не слід застосовувати +Меншу GPL для своєї наступної бібліотеки”</a>.</p> + +<h3>Творча нетерплячка?</h3> +<p> +Ерік Реймонд каже, що “будь-яка хороша робота з програмування +починається з задоволення особистої творчої нетерплячки +розробника”. Може бути, іноді так і відбувається, але багато важливих +програм GNU були розроблені для того, щоб отримати повну вільну операційну +систему. Їх породило стратегічне планування, а не імпульс.</p> +<p> +Наприклад, ми розробили бібліотеки GNU Сі, тому що системі типу Unix +потрібна бібліотека Сі, BASH тому що в системі типу Unix +потрібен командний інтерпретатор, GNU tar тому що в системі типу +Unix потрібна програма tar. Те ж саме вірно і для моїх власних +програм — компілятор GNU Сі, GNU Emacs і GNU Make. </p> +<p> +Деякі програми GNU розроблені, щоб боротися з конкретними загрозами нашій +волі. Зокрема, ми розробили gzip, щоб замінити програму Compress, яка була +втрачена для суспільства через патенти на LZW. Ми знайшли людей для розробки +Lesstif, а пізніше організували <abbr title="GNU Network Object Model +Environment">GNOME</abbr> і Harmony, щоб вирішувати проблеми, викликані +певними невільними бібліотеками (див. нижче). Ми розробляємо GNU Privacy +Guard, щоб замінити популярну невільну програму шифрування, тому що +користувачі не повинні вибирати між конфіденційністю і свободою.</p> +<p> +Звичайно, у людей, які писали ці програми, з'являвся інтерес до цієї роботи, +і різні люди додали до цих програм багато можливостей для задоволення своїх +власних потреб та інтересів. Але це не причина існування цих програм.</p> + +<h3>Несподівані розробки</h3> +<p> +На початку проекту GNU я уявляв собі, що ми розробимо всю систему GNU, а +потім випустимо її цілком. Але вийшло по-іншому.</p> +<p> +Оскільки кожен компонент системи GNU був реалізований в системі Unix, кожен +компонент міг працювати в системах Unix задовго до появи повної системи +GNU. Деякі з цих програм стали популярними, і користувачі почали розширювати +і переносити їх на різні несумісні версії Unix, а іноді і на +інші системи.</p> +<p> +У цьому процесі ці програми ставали набагато ефективніші і залучали +фінансові, так і людські ресурси в проект GNU. Але це також, ймовірно, +віддалило завершення мінімальної працюючої системи на декілька років, +оскільки час розробників GNU йшло на підтримку цих перенесених версій і +додавання можливостей до існуючих компонентів, замість того щоб переходити +до написання одного відсутнього компонента за іншим.</p> + +<h3>GNU Hurd</h3> +<p> +До 1990 року система GNU була майже завершена; єдиним серйозним +відсутнім компонентом було ядро. Ми вирішили реалізувати своє ядро як збірку +серверних процесів, що виконуються на Mach. Mach —мікроядро, яке +розроблялося в Університеті Карнегі-Меллона, а потім — в +Університеті Юти; GNU Hurd збірка серверів (тобто табун GNU), +які працюють на Mach і виконують різні завдання ядра Unix. Початок розробки +віддалився, бо ми чекали, коли Mach випустять в якості вільної програми, як +було обіцяно.</p> +<p> +Однією з причин, по яких ми обрали таку архітектуру, було бажання уникнути +того, що здавалося найважчим в цій роботі: налагоджувати програму ядра, не +маючи для цього зневадника рівня вихідного тексту. Ця частина роботи була +виконана в Mach, і ми збиралися налагоджувати сервери Hurd як користувацькі +програми з допомогою GDB. Але на те, щоб зробити це можливим, пішло море +часу, а багатопотокові сервери, які розсилали один одному повідомлення, +виявилися дуже важкими в налагодженні. Досягнення стабільної роботи Hurd +розтягнулося на довгі роки.</p> + +<h3>Alix</h3> +<p> +Спочатку не передбачалося, що ядро GNU буде називатися Hurd. Перша назва +була “Alix” на честь жінки, яка була в той час моєю +коханою. Вона, будучи системним адміністратором Unix, звернула увагу, що її +ім'я укладається в звичайну схему найменування версій системи Unix; жартома +вона сказала своїм друзям: “кому-небудь слід було б назвати ядро в мою +честь”. Я нічого не відповів, але вирішив зробити їй сюрприз, назвавши +ядро “Alix”.</p> +<p> +Але згодом становище змінилося. Майкл (тепер Томас) Бушнелл, головний +розробник ядра, волів назву “Hurd” і переніс назву Alix на певну +частину ядра ту, що перехоплювала системні виклики та обробляла +їх, розсилаючи повідомлення серверів Hurd.</p> +<p> +Згодом ми з Елікс розійшлися, а вона змінила ім'я; незалежно від цього +архітектура Hurd змінилася так, що бібліотека Сі стала розсилати +повідомлення серверів безпосередньо, і в результаті компонент Alix зник з +системи.</p> +<p> +Але до того, як все це сталося, її знайомий натрапив на назву +“Alix” у вихідному тексті Hurd і згадав про це в розмові з +нею. Так що можливість знайти ядро, назване на її честь, у неї була.</p> + +<h3>Linux та GNU/Linux</h3> +<p> +GNU Hurd непридатне для повсякденного користування і ми не знаємо, чи буде +воно коли-небудь придатне. У архітектурного рішення, прийнятого на основі +потенційних можливостей, є проблеми, що випливають безпосередньо з гнучкості +архітектури і незрозуміло, чи можна їх вирішити.</p> + +<p> +На щастя, є інше ядро. У 1991 року Лінус Торвальдс розробив сумісне з +Unix ядро і назвав його Linux. Спершу воно було невільне, але у +1992 році він зробив його вільною програмою; поєднання Linux з не +зовсім повною системою GNU дало повну вільну операційну +систему. (Звичайно, поєднання було само по собі великою роботою.) Саме +завдяки Linux ми можемо сьогодні по справжньому працювати на одній з версій +системи GNU.</p> +<p> +Ми називаємо цю версію системи “<a +href="/gnu/linux-and-gnu.html">GNU/Linux</a>”, щоб показати її як +комбінацію системи GNU та Linux в якості ядра. Будь ласка, не набувайте +звички називати всю систему “Linux”, позаяк це означає +приписувати нашу роботу комусь іншому. <a href="/gnu/gnu-linux-faq.html"> +Згадуйте, будь ласка, належним чином і нас</a>.</p> + +<h3>Виклики у майбутньому</h3> +<p> +Ми довели, що ми здатні розробляти широкий спектр вільних програм. Це не +означає, що ми непереможні і нестримні. Кілька перешкод вносять +невизначеність у наше майбутнє; подолання їх потребує непохитної стійкості і +наполегливості, іноді протягом довгих років. Це вимагає рішучості, яку +виявляють люди, коли вони цінують свою свободу і не дають нікому забрати її.</p> +<p> +У наступних чотирьох розділах обговорюються ці виклики.</p> + +<h3>Секретна апаратура</h3> +<p> +У виробників апаратної начинки спостерігається зростаюча тенденція зберігати +специфікації обладнання в секреті. Це ускладнює написання вільних драйверів, +потрібних для того, щоб Linux і XFree86 могли підтримувати нову +апаратуру. Сьогодні у нас є повні вільні системи, але у нас не буде їх +завтра, якщо ми не зможемо підтримувати завтрашні комп'ютери.</p> +<p> +Наявні два способи подолання цієї проблеми. Програмісти можуть проводити +зворотню розробку, щоб з'ясувати, як підтримувати цю апаратуру. Решта з нас +можуть обирати апаратуру, яка підтримується вільними програмами; по міру +того, як наші ряди будуть поповнюватися, зберігати специфікації в секреті +буде ставати катастрофічно невигідно.</p> +<p> +Зворотна розробка - велика робота; чи будуть у нас програмісти, рішучості +яких вистачило б на її здійснення? Так, якщо ми виховаємо стійку +переконаність, що вільні програми - справа принципу, а закриті драйвери +неприпустимі. Чи багато хто з нас витратить зайві гроші або хоча б трохи +часу, щоб ми могли користуватися вільними драйверами? Так, якщо рішучість +володіти свободою не буде рідкістю.</p> +<p> +(Зауваження 2008 року: ця проблема також стосується BIOS. Існує вільна BIOS, +<a href="http://www.libreboot.org/">LibreBoot</a>(дистрибутив coreboot); +проблема полягає в отриманні специфікацій на машини, щоб LibreBoot міг їх +підтримувати без невільних ляпок.)</p> + +<h3>Невільні бібліотеки</h3> +<p> +Невільна бібліотека, яка працює під управлінням вільних операційних систем, +діє як пастка для розробників вільних програм. Привабливі особливості +бібліотеки - це приманка, якщо ви користуєтеся бібліотекою, ви потрапляєте в +пастку, бо ваша програма не може бути корисною частиною вільної операційної +системи. (Строго кажучи, ми могли б приєднати вашу програму, але вона не +буде <em>працювати</em>, якщо їй буде бракувати бібліотеки.) Гірше того: +якщо програма, яка користується невільною бібліотекою, стає популярною, вона +може заманити в пастку інших нічого не підозрюючих програмістів.</p> +<p> +Першим випадком цієї проблеми стала бібліотека Motif, ще у +вісімдесятих. Хоча вільних операційних систем ще не існувало, було ясно, +якою проблемою стане для них Motif згодом. Проект GNU відповів двома +заходами: він просив окремих розробників вільних програм підтримувати вільні +бібліотеки елементів управління X, а не тільки Motif, і просив знайти +кого-небудь, хто написав би вільну заміну Motif. Робота зайняла багато +років; Lesstif, розроблена групою “Голодні програмісти”, стала +достатньо ефективною, щоб підтримувати більшість додатків Motif, тільки +в 1997 році.</p> +<p> +Між 1996 і 1998 роками інша невільна бібліотека графічного інтерфейсу +користувача, названа Qt, застосовувалася для значного масиву вільних програм +у графічному середовищі <abbr title="K Desktop Environment">KDE</abbr>.</p> +<p> +Вільні системи GNU/Linux були не в змозі користуватися KDE, тому що ми не +могли користуватися цією бібліотекою. Однак деякі комерційні постачальники +систем GNU/Linux, які не дотримувалися вільних програм суворо, додавали KDE +свої системи отримуючи систему з підвищеними можливостями, але +із зниженою свободою. Група KDE активно заохочувала інших програмістів +застосовувати Qt, і мільйони нових користувачів Linux ніколи не осявала +думка, що тут є якась проблема. Становище було дуже сумним.</p> +<p> +Спільнота вільного програмного забезпечення відповіло на проблему +двомазаходами: середовищем GNOME і бібліотекою Harmony.</p> +<p> +GNOME, Мережеве об'єктне модельне середовище GNU - проект графічного +середовища GNU. Започаткований у 1997 році Мігелем де Іказа і підтриманий +Red Hat Software GNOME поклав собі за мету надати схожі засоби графічного +середовища, але з застосуванням виключно вільних програм. У нього є і +технічні переваги, такі, як підтримка кількох мов, а не тільки Сі++. Але +головним його призначенням була свобода: не потрібно було користуватися +жодними невільними програмами.</p> +<p> +Harmony - сумісна бібліотека для заміни, спроектована для того, аби було +можливо виконувати програми KDE без Qt.</p> +<p> +У листопаді 1998 року розробники Qt оголосили про зміну ліцензії, яка, +коли вона буде проведена, повинна зробити Qt вільною. Це неможливо довести, +але я думаю, що частково це було викликано рішучим відгуком спільноти на +проблему, яку породила Qt, коли була невільною. (Нова ліцензія незручна й +несправедлива, тому до цих пір бажано уникати Qt.)</p> +<p> +[Наступне зауваження: у вересні 2000 року Qt була випущена під GNU GPL, що, +по суті, вирішило цю проблему.]</p> +<p> +Як ми відповімо на таку спокусливу невільну бібліотеку? Чи буде уся громада +розуміти необхідність уникати пастки, чи багато з нас проміняє свободу на +зручність і породять серйозну проблему? Наше майбутнє залежить від нашої +філософії.</p> + +<h3>Патенти на програми</h3> +<p> +Найнебезпечніша загроза, що постала перед нами, виходить від патентів на +програми, які можуть виносити алгоритми та функції програм за межі вільного +програмного забезпечення на термін до двадцяти років. Заявки на патенти на +алгоритм стиснення LZW були подані в 1983 році, і ми досі не можемо +випускати вільні програми для створення справжніх стиснутих файлів GIF. [На +2009 рік термін дії патентів минув.] У 1998 році вільну програму +для створення стиснутого звукозапису у форматі <abbr title="MPEG-1 Audio +Layer 3">MP3</abbr> вилучили з дистрибутиву через боязнь патентного +позову. [На 2017 рік термін дії цих патентів минув. Ось як довго нам +довелося чекати.] +</p> +<p> +Наявні два способи боротьби з патентами: можна віднайти докази того, що +патент недійсний або можна шукати альтернативні способи вирішення +завдання. Але кожен з цих методів працює тільки іноді; коли не допомагає ні +те, ні інше, патент може примусити всі вільні програми миритися з +відсутністю якоїсь особливості, яку хочуть користувачі. Через певний час дія +патентів мине, але що нам робити до цього?</p> +<p> +Ті з нас, хто цінує вільні програми заради свободи, все одно залишаться з +вільними програмами. При виконанні роботи ми будемо обходитися без +запатентованих особливостей. Але люди, які цінують вільні програми тому, що +очікують від них технічної переваги, ймовірно, скажуть, що програми не +виправдали сподівань, коли патент затримає їх розвиток. Таким чином, хоча +корисно говорити про практичну ефективність “ базарної” схеми +розробки, надійність і ефективність якихось вільних програм, ми не повинні +на цьому зупинятися. Ми повинні говорити про свободу і принципи.</p> + +<h3>Вільна документація</h3> +<p> +Найбільший дефіцит, який відчувають наші вільні операційні системи, полягає +не в програмах — він полягає в нестачі хороших вільних +посібників, які ми можемо включати в свої системи. Документація +істотна частина будь-якого пакета програм; коли у важливого пакету програм +немає хорошого вільного посібника, це серйозну упущення. Сьогодні у нас +багато таких прогалин.</p> +<p> +Вільна документація, як і вільні програми, відрізняється свободою, а не +вартістю. Критерій свободи посібника майже збігається з критерієм свободи +програми: це питання надання всім користувачам певних свобод. Поширення (в +тому числі комерційний продаж) повинне бути дозволено, в електронному +вигляді та на папері, щоб посібник міг супроводжувати кожну копію програми.</p> +<p> +Дозвіл вносити зміни також життєво важливий. Взагалі я не вважаю, що +важливо, щоб людям було дозволено змінювати будь-якого роду статті і +книги. Наприклад, я не думаю, що ви або я зобов'язані давати дозвіл +змінювати такі статті, як ця, що описує наші дії і наші погляди.</p> +<p> +Але є окрема причина, по якій свобода зміни критична для документації +вільних програм. Коли люди здійснюють своє право змінювати програми і +додають або змінюють її особливості, якщо вони свідомі, то вони будуть +змінювати також посібники, щоб надати зміненій програмі точну і корисну +документацію. Невільний посібник, який не дозволяє програмістам бути +свідомими і виконати роботу до кінця, не відповідає потребам нашої +спільноти.</p> +<p> +Деякого роду обмеження на те, як вносяться зміни, не становлять +проблеми. Наприклад, вимоги зберігати зауваження про авторські права +первісного автора, умови розповсюдження або список авторів цілком +допустимі. Також не становить проблеми вимога включати у змінені версії +зауваження про те, що вони були змінені, і навіть вимога про збереження +цілих розділів в незмінному вигляді (до тих пір, поки ці розділи присвячені +нетехнічним питанням). Такого роду обмеження не становлять проблеми, тому +що вони не заважають свідомому програмісту допрацьовувати посібник у +відповідності із змінами в програмі. Іншими словами, вони не перешкоджають +спільноті вільного програмного забезпечення користуватися посібником у +повному обсязі.</p> +<p> +Однак повинна бути можливість змінювати увесь <em>технічний</em> вміст +посібника, а потім поширювати результат на всіх звичайних носіях по всім +звичайним каналам; в іншому випадку такі обмеження заважають нашій +спільноті, бо посібник не вільний і нам потрібно інший посібник.</p> +<p> +Чи вистачить у розробників вільних програм обізнаності та рішучості на те, +щоб створити увесь спектр вільних посібників? У цьому випадку наше майбутнє +знову залежить від філософії.</p> + +<h3>Ми повинні говорити про свободу</h3> +<p> +За сьогоднішніми оцінками існує десять мільйонів користувачів систем +GNU/Linux, таких як Debian GNU/Linux і Red Hat +“Linux”. Вільні програми набули такі практичні переваги, що +користувачі гуртуються навколо них по чисто практичних причинах.</p> +<p> +Добрі наслідки цього очевидні: зростання інтересу до розвитку вільних +програм, числа клієнтів підприємств, що займаються вільними програмами, +підвищення можливості заохочення компаній до розробки комерційних вільних +програм замість невільних програмних продуктів.</p> +<p> +Але інтерес до програм зростає швидше, ніж популярність філософії, на якій +вони ґрунтуються, а це веде до неприємностей. Наша здатність відповідати на +труднощі та загрози, описані вище, залежить від нашої волі твердо стояти за +свободу. Щоб гарантувати, що у нашого громади буде така воля, нам потрібно +передавати цю думку новим користувачам по мірі того, як вони вступають у +нашу громаду.</p> +<p> +Але нам це не вдається: роботи по залученню нових користувачів у нашій +громаді набагато випереджають роботи по навчанню їх цивільним нормам нашої +спільноти. Нам потрібно робити і те, і інше, дотримуючись балансу між цими +двома видами діяльності.</p> + +<h3>“Відкритий вихідний код”</h3> +<p> +Розповідати новим користувачам про свободу стало важче у 1998 році, коли +частина спільноти вирішила припинити користуватися терміном „вільна +програма“ та замість цього говорити „програма з відкритим вихідним кодом“.</p> +<p> +Деякі з тих, хто виступав за цей термін, прагнули уникнути плутанини між +“вільним” і “безкоштовним” — це була +розумна мета. Однак інші прагнули залишити в стороні дух принципів, які +мотивували рух за вільне програмне забезпечення і проект GNU, і апелювати +замість цього до керівників та підприємствам, багато з яких дотримувалися +ідеології, яка ставить вигоду вище свободи, вище єдності, вище +принциповості. Таким чином, аргументація “відкритого вихідного +коду” зосереджена на можливості отримання високоякісних ефективних +програм, але обходить стороною ідеї волі, єдності і принциповості.</p> +<p> +Журнали про “Linux” яскравий приклад такого підходу: +вони повні реклами невільних програм, що працюють під GNU/Linux. Коли +з'явиться наступний Motif або Qt, чи будуть ці журнали застерігати +програмістів від нього або вони будуть його рекламувати?</p> +<p> +Підтримка підприємництва може збагачувати нашу громаду з різних сторін; при +інших рівних умовах вона корисна. Але якщо завойовувати їх підтримку, кажучи +ще менше про свободу і принципи, це може призвести до катастрофи; це ще +більше посилює дисбаланс між популярністю і цивільним вихованням.</p> +<p> +“Вільні програми” і “відкритий вихідний код” +описують більш-менш одну і ту ж категорію програм, але про свободу, про +цінності вони говорять різне. Проект GNU продовжує вживати термін +“вільна програма”, щоб висловити думка, що важливою є свобода +взагалі, а не тільки технологія.</p> + +<h3>Спробуйте!</h3> +<p> +Афоризм Йоди (“‘Спроб’ не буває”) звучить добре, але +для мене він не підходить. Коли я робив свою роботу, я майже завжди +турбувався, чи зможу я її виконати, і я не знав напевно, чи буде достатньо +для досягнення цілі, якщо я завершу цю роботу. Але я все одно намагався, +тому що між ворогом і моїм містом не було нікого, крім мене. На мій власний +подив дещо мені вдавалося.</p> +<p> +Дещо мені не вдавалося; деякі з моїх міст впали. Тоді я знаходив інше +оточене місто і готувався до іншої битви. З часом я привчився шукати загрози +і ставити себе між ними і моїм містом, закликаючи інших хакерів встати поруч +зі мною.</p> +<p> +Сьогодні я часто не самотній. З радістю і полегшенням я бачу ряди хакерів, +які окопуються, щоб тримати лінію оборони, і я усвідомлюю, що це місто, +можливо, витримає облогу на цей раз. Але небезпеки ростуть з +кожним роком і вже компанія Microsoft відкрито бореться проти нашої +громади. Ми не можемо думати, що майбутнє свободи забезпечено. Не думайте +так! Якщо ви хочете зберегти свою свободу, ви повинні бути готові захищати +її.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1998, 2001, 2002, 2005, 2006, 2007, 2008, 2010, 2014, 2015, +2017, 2018, 2020 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/25 20:00:29 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> |