diff options
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/surveillance-vs-democracy.html')
-rw-r--r-- | talermerchantdemos/blog/articles/uk/surveillance-vs-democracy.html | 647 |
1 files changed, 647 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/surveillance-vs-democracy.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/surveillance-vs-democracy.html new file mode 100644 index 0000000..229f9c1 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/surveillance-vs-democracy.html @@ -0,0 +1,647 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/surveillance-vs-democracy.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/surveillance-vs-democracy.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/surveillance-vs-democracy.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/surveillance-vs-democracy.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2018-06-05" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.90 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Скільки стежень може витримати демократія? - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> +<style type="text/css" media="print,screen"><!-- +#intro { margin: 2em auto 1.5em; } +.pict.wide { width: 23em; } +.pict p { margin-top: .2em; } +@media (min-width: 55em) { + #intro { max-width: 55em; } + .pict.wide { margin-bottom: 0; } +} +--> +</style> + +<!-- GNUN: localize URL /graphics/dog.small.jpg --> +<!--#include virtual="/philosophy/po/surveillance-vs-democracy.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2 class="center">Скільки стежень може витримати демократія?</h2> + +<p class="byline center"><a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></p> + +<!-- rms: I deleted the link because of Wired's announced + anti-ad-block system --> +<blockquote class="center"><p>Перша версія цієї статті була опублікована в жовтні 2013 року на +<cite>Wired</cite>.<br /> +Також прочитайте <a +href="https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/apr/03/facebook-abusing-data-law-privacy-big-tech-surveillance">Радикальна +пропозиція по надійному збереженню ваших особистих даних</a>,опублікована в +“Ґардіан” у квітні 2018 року.</p></blockquote> + +<div class="article"> + +<div id="intro"> +<div class="pict wide"> +<a href="/graphics/dog.html"> +<img src="/graphics/dog.small.jpg" alt="Карикатура: пес із подивом дивиться на рекламу, що вискочила на екрані його +комп'ютера" /></a> +<p>“Як вони дізналися, що я пес?”</p> +</div> + +<p>Завдяки фактам, які стали відомі завдяки Едуарду Сноудену, ми знаємо, що +сучасний рівень тотального стеження в суспільстві несумісний з правами +людини. Неодноразове залякування і переслідування дисидентів, інформаторів і +журналістів в США та інших країнах підтверджує це. Нам потрібно знизити +рівень тотального стеження, але до яких меж? Яким є дійсно <em>максимальний +допустимий рівень стеження</em>, за межі якого ми гарантовано не повинні +виходити? Це рівень, при перевищенні якого стеження починає втручатися у +функціонування демократії, коли інформаторів (таких як Сноуден), як правило, +відловлюють.</p> +</div> +<div class="columns" style="clear:both"> +<p>В умовах державної таємниці ми, народ, залежний від можливості інформаторів +<a href="https://www.eff.org/deeplinks/2013/11/reddit-tpp-ama">розповідати +нам про те, що робить держава</a>. Однак нинішнє стеження відлякує +потенційних інформаторів, а це значить, що воно надто сильне. Щоб відновити +демократичний контроль народу над державою, ми повинні скоротити стеження до +величини, при якій люди будуть знати, що вони в безпеці.</p> + +<p>Застосування вільних програм, <a +href="/philosophy/free-software-even-more-important.html"> за що я виступаю +вже тридцять років</a> — перший крок до контролю над цифровою +стороною нашого життя, що передбачає протидію стеженню. Довіряти невільним +програмам не можна; Агентство національної безпеки<a +href="https://web.archive.org/web/20130622044225/http://blogs.computerworlduk.com/open-enterprise/2013/06/how-can-any-company-ever-trust-microsoft-again/index.htm"> +використовує</a> і <a +href="http://www.theguardian.com/world/2013/sep/05/nsa-gchq-encryption-codes-security"> +навіть створює слабкі місця</a> в невільних програмах для вторгнення на наші +комп'ютери та маршрутизатори. Вільні програми дають нам контроль над нашими +власними комп'ютерами, але <a +href="http://www.wired.com/opinion/2013/10/149481/"> це не захистить наше +приватне життя, коли ми виходимо в Інтернет</a>.</p> + +<p>У США просувають <a +href="http://www.theguardian.com/world/2013/oct/10/nsa-surveillance-patriot-act-author-bill"> +двосторонній законопроект з метою “урізати сили стеження всередині +країни”</a>, але для цього потрібно обмежити використання державними +органами наших електронних досьє. Цього не достатньо для того, щоб захистити +інформаторів, якщо “піймання інформатора” стає підставою для +доступу до даних, дозволяє ідентифікувати його. Нам треба йти далі.</p> +</div> + +<h3 class="subheader" style="clear: both">Верхня межа стеження при демократії</h3> + +<div class="columns"> +<p>Якщо інформатори не сміють пролити світло на злочини і брехню, ми втрачаємо +останній шматок фактичного контролю над своїм урядом і державними +установами. Ось чому стеження, яке дозволяє державі дізнаватися, хто говорив +з журналістом, занадто велике — занадто велика, аби демократія +могла його витримати.</p> + +<p>Якась посадова особа адміністрації США зловісно заявила журналістам у +2011 році, що <a +href="http://www.rcfp.org/browse-media-law-resources/news-media-law/news-media-and-law-summer-2011/lessons-wye-river"> +США не будуть допитувати журналістів, тому що “ми знаємо, хто з вами +говорив”</a>. Іноді для цього <a +href="http://www.theguardian.com/media/2013/sep/24/yemen-leak-sachtleben-guilty-associated-press"> +на вимогу суду передаються записи телефонних переговорів журналістів</a>, +але Сноуден показав нам, що фактично вони весь час отримують записи всіх +телефонних переговорів усіх людей в США від <a +href="https://web.archive.org/web/20131226044537/http://www.theguardian.com/world/interactive/2013/jun/06/verizon-telephone-data-court-order">Verizon</a>, +<a +href="http://www.marketwatch.com/story/nsa-data-mining-digs-into-networks-beyond-verizon-2013-06-07"> +а також від інших компаній</a>.</p> + +<p>Діяльність дисидентів і опозиції вимагає зберігати щось у секреті від +держави, яка не проти проробити з ними той чи інший брудний вчинок. ACLU +продемонструвала <a +href="http://www.aclu.org/files/assets/Spyfiles_2_0.pdf">систематичну +практику впровадження агентів у мирні групи дисидентів</a> з боку державних +органів США під тим приводом, що серед них можуть виявитися +терористи. Точка, в якій стеження стає занадто великим — це є +точка, в якій держава може дізнатися, хто говорив з відомим журналістом або +відомим дисидентом.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Одного разу зібраними відомостями будуть зловживати</h3> + +<div class="columns"> +<p id="willbemisused">Коли люди визнають, що рівень загального стеження занадто високий, сама +собою напрошується пропозиція обмежити доступ до зібраних даних. Це звучить +непогано, але проблеми це не вирішить, ні на йоту, навіть у припущенні, що +держава підкориться цим правилам. (Національне агентство безпеки ввело в +оману суд, який розбирав порушення Закону про стеження в цілях зовнішньої +розвідки, після чого суд заявив, що він <a +href="http://www.wired.com/threatlevel/2013/09/nsa-violations/">фактично не +в змозі отримати звіт про діяльність агентства</a>.) Підозра у вчиненні +злочину стане підставою для доступу, бо як тільки інформатора звинуватять у +“шпигунстві”, пошук “шпигуна” дасть привід для +доступу до накопиченого матеріалу.</p> + +<p>На практиці ми навіть не можемо очікувати, що державні агентства стануть +вигадувати виправдання, щоб задовольнити правили користування даними, +отриманими за допомогою стеження бо агентства США вже <a +href="https://theintercept.com/2018/01/09/dark-side-fbi-dea-illegal-searches-secret-evidence/"> +брешуть, щоб прикрити порушення правил</a>. Ніхто в дійсності не збирається +дотримуватися цих правил; це просто казка, яку ми можемо вірити, якщо нам до +вподоби.</p> + +<p>Крім того, державний персонал стеження буде зловживати даними в особистих +цілях. Деякі агенти АНБ <a +href="http://www.theguardian.com/world/2013/aug/24/nsa-analysts-abused-surveillance-systems"> +користувалися системами стеження США для відстеження своїх +коханих</a> — минулих, теперішніх і бажаних ця +практика називається “любовна розвідка”. Згідно даних АНБ кілька +разів їх викривали в цьому і карали; ми не знаємо, скільки було інших +випадків, коли їх через таке не викрили. Але це не повинно нас дивувати, +тому що поліція давно <a +href="https://web.archive.org/web/20160401102120/http://www.sweetliberty.org/issues/privacy/lein1.htm#.V_mKlYbb69I">користується +своїм доступом до записів про номери автомобілів, щоб відстежувати +привабливих осіб</a> практика, відома як “пробити номер, +щоб призначити побачення”. Ця практика <a +href="https://theyarewatching.org/issues/risks-increase-once-data-shared">поширюється +із появою нових цифрових систем</a>. У 2016 году слідчу звинуватили у +підробці підписів суддів, щоби отримати дозвіл на <a +href="http://gizmodo.com/government-officials-cant-stop-spying-on-their-crushes-1789490933"> +підслуховування особи, до якої вона була небайдужа</a>. “Асошіейтед +прес” знає <a +href="https://apnews.com/699236946e3140659fff8a2362e16f43">багато інших +прикладів у США</a>. +</p> + +<p>Дані стеження завжди будуть використовуватися в інших цілях, навіть якщо це +буде заборонено. Як тільки дані зібрані й у держави є можливість доступу до +них, вона може зловживати цими даними страхітливим чином, як показують <a +href="http://falkvinge.net/2012/03/17/collected-personal-data-will-always-be-used-against-the-citizens/">приклади +з Європи</a> і <a +href="https://en.wikipedia.org/wiki/Japanese_American_internment">США</a>, а +зовсім недавно й <a +href="http://www.cbc.ca/news/world/terrifying-how-a-single-line-of-computer-code-put-thousands-of-innocent-turks-in-jail-1.4495021">Туреччини</a> +(Омана Туреччини про те, хто насправді користувався програмою Bullock, +тільки посилила основну навмисну несправедливість довільного покарання людей +за користування нею.) +</p> + +<p>Особисті дані, зібрані державою, нерідко стають здобиччю зловмисників +ззовні, які зламують захист серверів, включаючи і <a +href="https://www.techdirt.com/articles/20150612/16334231330/second-opm-hack-revealed-even-worse-than-first.shtml">зломлювачів, +які працюють на ворожі держави</a>.</p> + +<p>Уряди можуть легко скористатися можливістю масового стеження, щоб <a +href="http://www.nytimes.com/2015/06/22/world/europe/macedonia-government-is-blamed-for-wiretapping-scandal.html"> +безпосередньо підпорядкувати собі демократію</a>.</p> + +<p>Тотальне стеження, доступне державі, дозволяє їй організувати масовану +експедицію для цькування будь-якої людини. Щоб убезпечити журналістику та +демократію, ми повинні обмежити збір даних, які будуть легко доступні +державі.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Стійкий захист особистого життя повинен бути технічним</h3> + +<div class="columns"> +<p>Фонд електронних рубежів та інші організації пропонують ряд юридичних +принципів, складених для <a +href="https://en.necessaryandproportionate.org/text">запобігання зловживань +масовим стеженням</a>. У ці принципи входить (що життєво важливо) явний +юридичний захист інформаторів; як наслідок, ці принципи будуть адекватні +захисту демократичних свобод — якщо їх приймуть у повному обсязі +і будуть дотримуватися завжди і без винятків.</p> + +<p>Однак такого юридичного захисту не достатньо: як показують недавні події, +вони можуть бути відкликані (як Закон про поправки в FISA), дія їх може бути +припинена, або їх можуть <a +href="http://www.nytimes.com/2009/04/16/us/16nsa.html"> ігнорувати</a>.</p> + +<p>У той же час демагоги будуть приводити звичайні відмовки як підстави для +тотального стеження; будь-який терористичний акт, навіть якщо в ньому загине +кілька людей, може використовуватися ними як привід.</p> + +<p>Якщо обмеження на доступ до даних знімуть, це буде все одно, мовби вони +ніколи не існували: досьє, накопичені за довгі роки, відразу стануть +доступні для зловживань з боку держави та її агентів, а якщо їх зібрали +компанії, то і для приватних зловживань з їхнього боку. Однак якщо ми +зупинимо збір досьє на кожного, то цих досьє не буде і не буде способів +зібрати їх заднім числом. Новому антиліберальному режиму довелося б +реалізовувати стеження заново, і дані збиралися б тільки починаючи з цього +моменту. Що стосується призупинення дії або ігнорування цього закону, ця +ідея навряд чи має сенс.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">По-перше, не бути дурнями</h3> + +<div class="columns"> +<p>Щоб у нас була конфіденційність, ми не повинні відкидати її: перший, хто +повинен захищати вашу конфіденційність — це самі ви. Уникайте +ідентифікувати себе на сайтах Інтернету, зв'язуйтесь з ними через Tor, +користуйтеся браузерами, які блокують схеми, застосовні на сайтах для +відстеження відвідувачів. Застосовуйте GNU Privacy Guard для шифрування +вмісту своєї електронної пошти. Оплачуйте покупки готівкою.</p> + +<p>Тримайте свої дані у себе; не зберігайте свої дані на “зручному” +сервері компанії. Однак цілком безпечно довіряти резервні копії даних у +комерційній службі за умови, що ви зашифрували ці дані, в тому числі імена +файлів на своєму комп'ютері за допомогою вільних програм перед тим, як +відправляти їх на сервер.</p> + +<p>Заради конфіденційності ви повинні уникати невільних програм, оскільки +внаслідок передачі компаніям контролю над вашими обчисленнями, вони, <a +href="/malware/proprietary-surveillance.html">ймовірно, шпигуватимуть за +вами</a>. Уникайте <a +href="/philosophy/who-does-that-server-really-serve.html"> послуг підміни +програм</a>, а також передачі іншим контролю над вашими обчисленнями, це +вимагає від вас надання всіх оброблюваних даних на сервер.</p> + +<p>Захищайте також конфіденційність своїх друзів і знайомих. <a +href="http://bits.blogs.nytimes.com/2014/05/21/in-cybersecurity-sometimes-the-weakest-link-is-a-family-member/">Не +видавайте їхніх особистих даних</a>, крім необхідних для зв'язку з ними, і +ніколи не передавайте жодному сайту список телефонних і електронних +контактів. Не кажіть таким компаніям, як Facebook, нічого такого про своїх +друзів, що вони могли б не хотіти опублікувати в газеті. А ще краще не +користуйтеся Facebook взагалі. Відмовляйтеся від систем зв'язку, в яких від +користувачів потрібно називати свої справжні імена, навіть якщо ви раді +назвати свої, позаяк це заохочує інших людей відмовитися від своєї +конфіденційності.</p> + +<p>Самозахист важливий, але найпильнішого самозахисту недостатньо, щоб +захистити вашу конфіденційність на системах, які вам не належать. Коли ми +спілкуємося з іншими або пересуваємося по місту, наша конфіденційність +залежить від сформованої в суспільстві практики. Ми можемо уникати деяких +систем, які відстежують наші повідомлення і переміщення, але не всі +їх. Ясно, що краще було б примусити всі ці системи припинити стеження за +людьми, за винятком законно підозрюваних.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Кожну систему потрібно проектувати з урахуванням конфіденційності</h3> + +<div class="columns"> +<p>Якщо ми не хочемо жити у суспільстві тотального стеження, ми повинні +розглядати стеження як свого роду соціальне забруднення і обмежувати внесок +у стеження кожної нової цифрової системи точно так само, як ми обмежуємо +вплив фізичних споруд на навколишнє середовище.</p> + +<p>Наприклад: “інтелектуальні” електролічильники розхвалюють за те, +що вони відсилають в енергетичну компанію моментальні дані про витрату +електроенергії кожним користувачем, у тому числі про те, як витрата +співвідноситься з витратою середнього користувача. Це реалізовано на основі +тотального стеження, але ніякого стеження для цього не +потрібно. Енергетичній компанії було б неважко вираховувати середні витрати +у житловому районі, поділивши загальну витрату на число абонентів, і +висилати отримане значення на лічильники. Електролічильник кожного клієнта +міг би порівнювати це з своїми вимірами за потрібний період з середнім +графіком витрат за цей період. Те ж саме, тільки без стеження!</p> + +<p>Нам треба вбудовувати таку ж конфіденційність у всі наші цифрові системи.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Захід проти збору даних: залишайте їх розосередженими</h3> + +<div class="columns"> +<p>Один зі способів зробити безпечною для спостереження конфіденційність <a +name="dispersal">залишати дані розосередженими, </a>без зручного +доступу. Старомодні камери відеоспостереження не представляли загрози +конфіденційності(<a href="#privatespace">*</a>). Записи велися на місці і +зберігалися не довше кількох тижнів. Через незручності доступу до цих +записів до них ніколи не зверталися багато; записи піднімали тільки в +місцях, де хтось повідомляв про злочин. Було фізично неможливо збирати кожен +день мільйони стрічок, а потім переглядати або копіювати їх.</p> + +<p>Камери відеоспостереження стали камерами стеження: вони підключені до +Інтернету, тому записи можна збирати в інформаційному центрі і зберігати +вічно. В Детройті поліцаї тиснуть на підприємців, щоби отримати <a +href="https://eu.detroitnews.com/story/news/local/detroit-city/2018/01/23/detroit-green-light/109524794/"> +необмежений доступ до їхніх камер спостереження</a> для можливості дивитися +через них у будь-яку мить. вже небезпечно, але становище +погіршуватиметься. Прогрес в розпізнаванні осіб може призвести до того, що в +один прекрасний день підозрюваних журналістів зможуть постійно +відслідковувати на вулиці, щоб побачити, з ким вони спілкуються.</p> + +<p>Камери, під'єднані до Інтернету, часто захищені в цифровому відношенні +досить погано, тому що <a +href="https://www.csoonline.com/article/2221934/cia-wants-to-spy-on-you-through-your-appliances.html">хто +завгодно може переглядати те, на що спрямована камера</a>. Щоб відновити +конфіденційність, нам треба заборонити користування камерами, під'єднаними +до Інтернету, коли вони направлені на громадські місця, якщо тільки ці +камери не встановлені на людину. Кожен повинен мати право вільно публікувати +іноді фото - і відеозаписи, але систематичне накопичення таких даних у +Інтернеті повинне обмежуватися.</p> + +<p><a name="privatespace"><b>*</b></a> Тут я припускаю, що камера безпеки +спрямована в зал магазину або на вулицю. Будь-яка камера, спрямована в чийсь +особистий простір кимось іншим, втручається в особисте життя, але це інше +питання.</p> +</div> + +<h3 id="digitalcash" class="subheader">Заходи проти комерційного стеження в Інтернеті</h3> + +<div class="columns"> +<p>Більшість зібраних даних виникає в результаті власної цифрової діяльності +людей. Зазвичай дані спочатку збираються компаніями. Але коли мова йде про +загрозу конфіденційності і демократії, абсолютно байдуже, проводиться +стеження державою безпосередньо або її доручають підприємству, тому що дані, +які збирають компанії, систематично доступні державі.</p> + +<p>АНБ за допомогою PRISM <a +href="https://www.commondreams.org/headline/2013/08/23-2"> проникнуло в бази +даних багатьох великих інтернет-корпорацій </a>. AT&T зберігає всі свої +записи про телефонні переговори з 1987 року і <a +href="http://www.nytimes.com/2013/09/02/us/drug-agents-use-vast-phone-trove-eclipsing-nsas.html?_r=0"> +надає їх DEA</a> для пошуку за запитом. Строго кажучи, уряд США не володіє +цими даними, але практично різниці немає жодної. Деякі компанії отримують +схвалення за те, що <a +href="https://www.eff.org/who-has-your-back-government-data-requests-2015">пручаються +запитам даних з боку держави в тій обмеженою мірою, якою вони можуть це +робити</a>, але це може компенсувати тільки частину шкоди, яку вони +наносять, збираючи ці дані. Крім того, багато з цих компаній безпосередньо +зловживають даними, продаючи їх на біржі даних.</p> + +<p>Отже, в цілях забезпечення безпеки журналістики та демократії потрібно +скоротити обсяг даних, зібраних про людей будь-якими організаціями, а не +тільки державою. Ми повинні перепроектувати цифрові системи так, щоб вони не +збирали дані про своїх користувачів. Якщо їм потрібні цифрові дані про наших +операціях, їм не повинно бути дозволено зберігати їх довше, ніж короткий час +після того, що принципово необхідно їм для роботи з нами.</p> + +<p>Одна із спонукальних причин сучасного рівня стеження в Інтернеті полягає в +тому, що сайти фінансуються з реклами, заснованої на відстеженні діяльності +та уподобань користувачів. Це робить рекламу не просто чимось набридливим, +на що ми могли б навчитися не звертати уваги,— це перетворює її в +систему стеження, яка шкодить нам незалежно від того, знаємо ми про це чи +ні. Системи покупок по Інтернету також відстежують своїх користувачів. І +всім нам відомо, що “правила конфіденційності” являють собою +скоріше виправдання для порушення конфіденційності, ніж наміри дотримуватися +її.</p> + +<p>Ми могли б вирішити обидві проблеми введенням системи анонімних +платежів — тобто анонімних для тих, хто платить (ми не хочемо +допомагати ухилятися від податків тому, кому платять). <a +href="http://www.wired.com/opinion/2013/05/lets-cut-through-the-bitcoin-hype/"> +Система Bitcoin не анонімна</a>, хоча були зусилля зробити спосіб анонімної +оплати через Bitcoin. Зате технологія <a +href="http://www.wired.com/wired/archive/2.12/emoney_pr.html"> цифрової +готівки вперше була розроблена у вісімдесяті роки XX століття</a>; +пакет GNU для платежів називається <a href="http://taler.net/">GNU +Taler</a>. Зараз нам бракує тільки підприємств, які займалися б цим, і +держави, яка б не перешкоджала цьому.</p> + +<p>Інший можливий спосіб анонімних платежів — <a +href="https://stallman.org/articles/anonymous-payments-thru-phones.html"> +попередньо оплачені телефонні карточки</a>. Це не так зручно, але дуже +просто у здійсненні.</p> + +<p>Додаткову загрозу збір особистих даних сайтами являє тому, що зломлювачі +можуть проникати на сервери, брати дані і зловживати ними. В в тому числі +даними про кредитні картки клієнтів. Система анонімних платежів покінчила б +із цією загрозою: пролом у захисті сайту не може зашкодити вам, коли сайт +нічого про вас не знає.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Заходи проти стеження за пересуваннями</h3> + +<div class="columns"> +<p>Ми повинні перетворити цифрові системи збору платежів у анонімні (наприклад, +з допомогою цифрової готівки). Системи розпізнавання номерів машин +розпізнають всі номери, і <a +href="http://news.bbc.co.uk/2/hi/programmes/whos_watching_you/8064333.stm">дані +можуть зберігатися невизначено довго</a>; закон повинен вимагати, щоб +відзначалися і записувалися номери тільки тих автомобілів, які перебувають у +розшуку. Менш безпечною альтернативою було б відзначати всі автомобілі на +місці, але тільки на кілька днів, причому повні дані не повинні бути +доступні по Інтернету; доступ до даних повинен бути обмежений списком +номерів автомобілів у розшуку.</p> + +<p>“Безполітний» список США потрібно скасувати, тому що це <a +href="https://www.aclu.org/blog/national-security-technology-and-liberty-racial-justice/victory-federal-court-recognizes">покарання +без суду</a>.</p> + +<p>Допустимо вести список людей, особистість і багаж яких контролюють +ретельніше, а анонімних пасажирів на внутрішніх лініях можна було б вважати +включеними у цей список. Також допустимо забороняти негромадянам, якщо їм +взагалі не дозволено в'їзд в країну, доступ на рейси з посадками в цій +країні. Цього повинно бути достатньо для всіх законних цілей.</p> + +<p>У багатьох системах продажу квитків для платежів застосовуються різного роду +електронні карти. Ці системи накопичують особисті дані: якщо ви одного разу +за помилку оплатили поїздку чимось крім готівки, вони назавжди пов'язують +електронну картку з вашим ім'ям. Більш того, вони записують всі поїздки, +пов'язані з кожною карткою. Все це разом становить систему масового +стеження. Збір цих даних потрібно скоротити.</p> + +<p>Служби навігації ведуть стеження: комп'ютер користувача передає в +картографічну службу координати користувача і місце, куди він направляється; +після цього сервер визначає маршрут та повертає його на комп'ютер +користувача, де цей маршрут відображається. В даний час сервер, ймовірно, +записує координати користувача, оскільки ніщо не перешкоджає. У цій стеження +немає принципової необхідності, і її можна уникнути, перепроектувавши +систему: вільні програми на комп'ютері користувача могли б отримувати +картографічні дані прилеглих областей (якщо вони ще не отримано), прокладати +маршрут і відображати його, не передаючи нікуди розташування та пункт +призначення.</p> + +<p>Системи прокату велосипедів і т. п. можна спроектувати так, щоб особистість +орендаря була відома тільки всередині станції, на якій взята одиниця +техніки. Система інформувала б усі станції, що одиниця +“зайнята”, тому коли користувач повертає її на будь-якій станції +(взагалі кажучи, відмінною від тієї, де її взяли), ця станція буде знати, де +і коли взята ця одиниця. Система проінформує іншу станцію, що одиниця більше +не “зайнята”. Вона складе також рахунок користувача і вишле його +(через деяке випадкове число хвилин) в центр по кільцю станцій, тому в +центрі не буде відомо, звідки прийшов рахунок. Як тільки це станеться, +станція повернення повністю забуде про цю операцію. Якщо одиниця залишається +“зайнятою” занадто довго, станція, на якій її взяли, може +проінформувати центр; у цьому випадку вона могла б негайно повідомити про +особистості того, хто взяв цю одиницю.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Заходи проти комунікаційних досьє</h3> + +<div class="columns"> +<p>Постачальники послуг інтернету і телефонні компанії зберігають великі +відомості про контакти своїх користувачів (перегляд сторінок Інтернету, +телефонні дзвінки тощо). Для стільникових телефонів вони <a +href="http://www.zeit.de/digital/datenschutz/2011-03/data-protection-malte-spitz"> +записують також фізичні координати користувача</a>. Вони зберігають ці досьє +тривалий час: у разі AT&T понад тридцять років. А скоро вони +будуть <a +href="http://www.wired.com/opinion/2013/10/the-trojan-horse-of-the-latest-iphone-with-the-m7-coprocessor-we-all-become-qs-activity-trackers/">записувати +навіть фізіологічні процеси користувача</a>. Виявляється, <a +href="https://www.aclu.org/blog/national-security-technology-and-liberty/it-sure-sounds-nsa-tracking-your-location">Агентство +національної безпеки масово збирає дані про місце знаходження стільникових +телефонів</a>.</p> + +<p>Конфіденційний зв'язок неможливий, коли системи створюють такі досьє. Так що +зберігання їх повинно бути незаконно. Постачальникам послуг Інтернету +телефонним компаніям не повинно бути дозволено зберігати ці відомості надто +довго, якщо тільки спостереження за певною особою не встановлено в судовому +порядку.</p> + +<p>Цієї міри не цілком достатньо, оскільки її застосування фізично не заважає +державі збирати відомості безпосередньо в момент їх виникнення а +саме це <a +href="http://www.guardian.co.uk/world/2013/jun/06/nsa-phone-records-verizon-court-order">у +США роблять з деякими або навіть всіма телефонними компаніями</a>. Нам +довелося б розраховувати на дотримання закону. Однак це було б краще +нинішньої ситуації, в якій відповідний закон (PAT RIOT) явним чином не +забороняє таку практику. Крім того, якщо б держава знову ввела таке +стеження, воно не набуло б дані про телефонні переговори кожного, проведені +до цього часу.</p> + +<p>Що стосується таємниці електронного листування, простим частковим рішенням +для вас і інших буде користуватися службами електронної пошти у країні, яка +ніколи не стала б співпрацювати з вашим урядом, і зв'язуватися один з одним +з використанням криптографії. Однак у Лейдера Левісона (власника поштової +служби Lavabit, яку розвідка США намагалася повністю розібрати) є думка про +криптографічну систему, з допомогою якої вашій службі електронної пошти було +б відомо тільки те, що ви послали повідомлення якомусь користувачеві моєї +служби електронної пошти, але було б важко визначити, що ви послали +повідомлення мені.</p> +</div> + +<h3 class="subheader">Але іноді стеження необхідне</h3> + +<div class="columns"> +<p>Для розшуку злочинців державі необхідна можливість розслідувати конкретні +злочини або конкретні замахи за ордером з суду. З приходом Інтернету +повноваження прослуховувати телефонні переговори природно розширюється на +повноваження підключатися до інтернет-з'єднань. Цими повноваженнями легко +зловживати в політичних цілях, але вони необхідні. На щастя, це не дає +можливості знаходити інформаторів заднім числом, якщо (як я рекомендував) ми +запобіжимо попередньому масовому накопиченню досьє цифровими системами.</p> + +<p>Особи з особливими повноваженнями, виданими державою, такі як працівники +поліції, втрачають своє право на конфіденційність, і за ними має вестися +спостереження. (Справді, в поліцейському жаргоні є особливий вислів, +“<a +href="https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Police_perjury&oldid=552608302">давати +лжесвідчення</a>”, бо вони справді цим займаються, особливо стосовно +протестувальників і <a +href="https://www.themaven.net/pinacnews/">фотографів</a>.) У одному +містечку Каліфорнії було введено обов'язкове постійне носіння відеокамер +поліцейськими, і виявилося, що <a +href="http://www.motherjones.com/kevin-drum/2013/08/ubiquitous-surveillance-police-edition">застосування +сили поліцейськими скоротилося на 60%</a>. ACLU підтримує це.</p> + +<p><a +href="https://web.archive.org/web/20171019220057/http://action.citizen.org/p/dia/action3/common/public/?action_KEY=12266"> +Корпорації — не люди, у них не повинно бути прав +людини</a>. Цілком законно вимагати від підприємств публікації деталей +процесів, які могли б спричинити за собою небезпеки в хімічному, +біологічному, ядерному, фінансовому, обчислювальному (напр., <a +href="http://DefectiveByDesign.org"> цифрове керування обмеженнями</a>або +політичному (напр., замовлення політичних проектів) розумінні — +публікації настільки докладної, наскільки це вимагає громадський +добробут. Порівняно з небезпекою таких дій (згадаймо витік нафти BP, аварію +на АЕС у Фукусімі і фінансову кризу 2008 року) загроза тероризму +нищівно мала.</p> + +<p>Проте журналістику потрібно захищати від спостереження, навіть якщо вона +ведеться в ході підприємницької діяльності.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +<div class="reduced-width"> +<p>Цифрова техніка принесла з собою запаморочливе зростання рівня стеження за +нашими пересуваннями, діями і переговорами. Вона набагато вище рівня того +стеження, яку ми відчували на собі в дев'яності роки XX століття, <a +href="https://hbr.org/2013/06/your-iphone-works-for-the-secret-police">набагато +вища рівня того стеження, яке випробовували на собі люди за залізною +завісою</a> у вісімдесяті роки XX століття, і пропоновані законодавчі +обмеження щодо використання державою накопичених даних не змінюють цього.</p> + +<p>Компанії проектують ще глибше стеження. Деякі вважають, що широке стеження, +пов'язане з такими компаніями, як Facebook, могло б серйозно впливати на <a +href="https://www.theguardian.com/technology/2015/aug/10/internet-of-things-predictable-people">образ +думок людей</a>. Такі можливості важо оцінити; але загроза +демократії — не вигадка. Сьогодні вона існує і цілком відчутна.</p> + +<p>Якщо ми не вважаємо, що наші вільні країни в минулому страждали від гострого +браку стеження і повинні бути під суворішим наглядом, ніж Радянський Союз і +Східна Німеччина, нам потрібно повернути цей рівень на колишні позиції. Для +цього потрібно зупинити масовий збір даних про людей.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +</div> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2015, 2016, 2017, 2018 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/22 10:53:40 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +<!-- for class="inner", starts in the banner include --> +</body> +</html> |