diff options
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/rms-lisp.html')
| -rw-r--r-- | talermerchantdemos/blog/articles/uk/rms-lisp.html | 590 |
1 files changed, 590 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/rms-lisp.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/rms-lisp.html new file mode 100644 index 0000000..080cc4d --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/rms-lisp.html @@ -0,0 +1,590 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/rms-lisp.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Мій досвід роботи з Лsспом і розвиток GNU Emacs - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/rms-lisp.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Мій досвід роботи з Ліспом і розвиток GNU Emacs</h2> + +<blockquote><p>(Запис промови Річарда Столмена, виголошеної 28 жовтня 2002 року +на Міжнародній конференції по Ліспу).</p></blockquote> + +<p>Оскільки жодна з моїх звичайних промов не має ніякого відношення до Ліспа, +то ні одна з них не підходить для сьогоднішнього виступу. Тому мені +доведеться імпровізувати. Позаяк у своїй професійній діяльності мені +доводилося виконувати досить багато роботи, пов'язаної з Ліспом, у мене, +мабуть, є що розказати.</p> + +<p>Моя перша зустріч з Ліспом сталася, коли я прочитав посібник Лісп 1.5 у +старших класах. Саме тоді мене вразила ідея, що може бути така мова +програмування. Можливість зробити що-небудь на Ліспі вперше з'явилася у +мене, коли я був на молодших курсах в Гарварді і писав інтерпретатор Ліспа +для PDP-11. Це була дуже маленька машина — у ній було щось на +зразок 8k пам'яті,— і мені вдалося написати інтерпретатор довжиною в +тисячу команд. Це залишало мені трохи місця для даних. Це було до того, як я +дізнався, як виглядають справжні програми, які виконують справжні системні +завдання.</p> + +<p>Я почав виконувати роботи над справжньою реалізацією Ліспа з Джоном-Л Уайтом +відразу, коли мене прийняли у <abbr title="Massachusetts Institute of +Technology">MIT</abbr>. Туди мене прийняв не Джон-Л, а Расселл Нофтскер, що +було вельми іронічно з огляду на те, що трапилося згодом — він, +вірогідно, сильно про це шкодував.</p> + +<p>У сімдесяті роки XX століття, до того, як моє життя в політизувалося +внаслідок жахливих подій, я просто робив одне розширення одних програм за +іншими, і більшість з них не мали жодного стосунку до Ліспа. Але водночас я +писав текстовий редактор Emacs. Цікава думка, закладена в Emacs, полягала в +тому, що в ньому була мова програмування, і користувацькі команди +редагування писалися на цій інтерпретованій мові програмування, тому під час +редагування у редактор можна було завантажувати нові команди. Можна було +підредагувати програми, якими користуєшся, а потім продовжувати редагувати +ними. Отже, у нас була система, корисна не для програмування, і все-таки під +час користування нею можна було програмувати. Я не знаю, чи це була перша +така система, але це точно був перший такий редактор.</p> + +<p>Ця атмосфера побудови гігантських, складних програм для застосування в +своєму власному редагуванні, а потім обміну ними з іншими людьми, живила дух +вільної співпраці, який панував тоді в Лабораторії штучного інтелекту. Ідея +була в тому, що можна передати копію програми, що в тебе є, тому, кому вона +потрібна. Ми обмінювалися програмами з усіма, хто тільки хотів ними +користуватися, програми були людським знанням. Отож, хоча і не було +організованої політичної думки, яка б поєднувала те, як ми обмінювалися +програмами зі облаштуванням Emacs, я переконаний, що між ними був +зв'язок можливо, неусвідомлений. Я думаю, що саме природа нашого +способу життя в Лабораторії штучного інтелекту привела до створення Emacs і +зробила його таким, яким він був.</p> + +<p>У первісному Emacs Ліспа не було. Мовою низького рівня — +неітерпретованою мовою був асемблер PDP-10. Інтерпретатор, який +ми писали, насправді писався не для Emacs, він писався для TECO <a +href="#tf1">[1]</a>. Це був наш текстовий редактор і вкрай потворна мова +програмування, настільки потворна, наскільки це взагалі можливо. Причина +була в тому, що вона не була спроектована як мова програмування, а натомість +як мова редактора і команд. Були такі команди, як “5l”, що +означало “пересунутися на п'ять рядків”, або “i” з +наступним рядком та <em>ESC</em> для того, щоб вставити цей рядок. Можна +було набрати рядок, який був послідовністю команд, який називався командним +рядком. Він завершувався символами <em>ESC</em> <em>ESC</em>, і тоді +послідовність виконувалася.</p> + +<p>Втім люди хотіли доповнити цю мову засобами програмування, тому вони додали +деякі засоби. Наприклад, однією з перших була додана конструкція циклу, це +були <em><</em> <em>></em>. Нею оточували команди, і це був цикл. Були +інші незрозумілі команди, якими можна було користуватися для умовного виходу +з циклу. При створенні Emacs ми <a href="#foot-1">(1)</a> додали +можливість створення підпрограм з іменами. До того це був ніби Бейсик, у +назвах підпрограм могло бути тільки по одній букві. Писати на цьому великі +програми було важко, тому ми дописали програму, щоб у них могли мати довгі +назви. Насправді там були доволі хитромудрі засоби; здається, засіб +“unwind-protect” Лісп запозичив з TECO.</p> + +<p>Ми почали закладати досить хитромудрі засоби, і у всіх у них був потворний +синтаксис, який тільки-но можна придумати, і це працювало люди +все одно були у змозі писати на цьому великі програми. Очевидним уроком було +те, що така мова, як TECO, неспроектована як мова програмування,— є +хибним шляхом. Мова, на якій ви будуєте свої розширення, повинна +замислюватися як мова програмування не заднім числом; її відразу слід +проектувати як мову програмування. Фактично, ми виявили, що найкращою мовою +програмування для цих цілей був Лісп.</p> + +<p>Це відкрив Берні Грінберг <a href="#foot-2">(2)</a>. Він написав версію +Emacs на MacLisp в Multics, і він писав свої програми на MacLisp +прямолінійним методом. Сам редактор був повністю написаний на Ліспі. Emacs +для Multics мав великий успіх програмування нових команд +редагування було таким зручним, що навіть секретарки в його конторі почали +навчання користуванню ним. Вони користувалися посібником, яке хтось написав +і в якому було показано, як доповнювати Emacs, але там не говорилося, що це +програмування. Тому секретарок, які думали, що не можуть програмувати, це не +відлякувало. Вони читали посібник, виявляли, що можуть робити щось корисне, +і вчилися програмувати.</p> + +<p>Отож, Берні зрозумів, що застосунок — програма, яка робить щось +корисне для вас всередині якої був Лісп і яку ви можете +доповнювати, переписуючи програми на Ліспі,— насправді дуже хороший +спосіб навчитися програмувати. Це дає людям можливість писати невеликі +програми, які для них корисні, чого в більшості областей ви напевно не +можете. Вони можуть отримувати заохочення від практичної користі для них +самих на стадії, де це найважче — коли вони не думають, що можуть +програмувати,— поки вони не дійдуть до точки, в якої вони вже стали +програмістами.</p> + +<p>У цей момент люди почали міркувати, як отримати щось подібне на платформі, +де у них не було повної реалізації Ліспа. У MacLisp для Multics був +компілятор та інтерпретатор — це була повністю оснащена система +Лісп — але людям кортілося впровадити подібне на інших системах, +де у них не було вже написаного компілятора Ласпа. Ну, якщо у вас немає +компілятора Ласпа, ви не можете написати весь редактор на Ліспі — +він був би занадто повільним, особливо перемальовування, якщо б довелося +виконувати Лисп на інтерпретаторі. Таким чином, ми розробили гібридну +техніку. Ідея полягала в тому, щоб писати інтерпретатор Ліспа і +низькорівневі частині редактора разом, тоді частини редактора ставали +вбудованими засобами Ліспа. Це були б будь-які частини, в оптимізації яких +ми відчували необхідність. Цю методику ми вже свідомо практикували у +первісному Emacs, тому що були певні вельми високорівневі функції, які ми +перереалізували на машинній мові, переробивши їх на примітиви +TECO. Наприклад, був примітив TECO для заповнення абзацу (насправді для +основної роботи із заповнення абзацу, тому що деякі з найменш ресурсомістких +частин роботи виконувалися на вищому рівні програмою TECO). Можна було +виконувати всю роботу, написавши програму на TECO, але вона була занадто +повільною, так що ми оптимізували її, переносячи частину її на машинну +мову. Тут (в гібридної техніки) ми скористалися тією ж ідеєю: велика частина +редактора буде написана на Ліспі, але певні його частини, які потрібно було +виконувати особливо швидко, будуть написані на низькому рівні.</p> + +<p>Таким чином, коли я писав свою другу реалізацію Emacs, я дотримувався цієї +схеми. Мова низького рівня більше не була машинною мовою, це був Сі. Сі +виявилася доброю, ефективною мовою для переносних програм, призначених для +виконання у операційних системах на кшталт Unix. Там був інтерпретатор +Ліспа, але я реалізував засоби для вирішення спеціальних завдань редагування +безпоередньо на Сі сюди входили маніпуляція буферами редактора, +вставка тексту на початок, читання і запис файлів, оновлення буфера на +екрані, управління вікнами редактора.</p> + +<p>Доречі це був не перший Emacs, написаний на Сі і працював в Unix. Перший був +написаний Джеймсом Гослінгом, його називали GosMacs. З них вийшла дивна +історія. Спочатку він, здавалося, перебував під впливом тієї ж самої +атмосфери обміну і співробітництва початкового Emacs. Я спочатку випускав +початковий Emacs для людей в Массачусетському технологічному +інституті. Дехто захотів перенести його на Twenex спочатку +редактор працював тільки у Несумісній системі поділу часу, якою ми +користувалися в інституті. Вони перенесли його на Twenex, це означало, що в +світі було кілька сотень обчислювальних систем, в яких потенційно можна було +його застосовувати. Ми почали поширення серед них із правилом “ ви +повинні надсилати назад свої поліпшення”, щоб ми всі могли отримувати +з цього користь. Ніхто ніколи не намагався стежити за дотриманням цього, але +наскільки я знаю, люди дійсно співпрацювали.</p> + +<p>І Гослінг, на перших порах, здавалося, брав у цьому участь. Він написав +підручник, в якому він називав цю програму Emacs, сподіваючися, що інші +члени співтовариства будуть покращувати її, поки вона не заслугожить цієї +назви. Це був правильний підхід до спільноти просити їх +приєднатися і поліпшувати програму. Але після цього його ставлення, +здається, змінилося, і він продав програму одній компанії.</p> + +<p>В цей час я працював над системою GNU (вільною операційною системою типу +Unix, яку багато хто помилково називає “Linux”). Вільного +редактора Emacs, який працював би в Unix, не існувало. Проте був у мене +знайомий, який брав участь у розробці Emacs Гослінга. Гослінг передав йому, +по електронній пошті, дозвіл поширювати його власну версію. Він запропонував +мені скористатися цією версією. Тоді я виявив, що в Emacs Гослінга не було +справжнього Ліспа. В ньому була мова програмування, відома як +“mocklisp”, він синтаксично виглядає як Лисп, але у ньому немає +структур даних Лиспа. Тому програми не були даними і не вистачало життєво +важливих елементів Ліспа. Його структурами даних були рядки, числа і деякі +інші спеціалізовані об'єкти.</p> + +<p>Я прийшов до висновку, що не можу скористатися цим, і був змушений замінити +це все. Першим кроком було написання справжнього інтерпретатора Ліспа. Я +поступово перебазував кожну частину редактора на справжні структури даних +Ліспа замість написаних так-собі структур даних, створивши можливість +виведення внутрішніх структур даних редактора і маніпуляцій ними у +користувацьких програмах на Ліспі.</p> + +<p>Єдиним винятком було відображення на дисплеї. Довгий час оновлення на +дисплеї було іншим світом. Редактор вступав у світ перемальовування, і все +починало проводитися над абсолютно особливими структурами даних, для яких не +було безпечного збору сміття, не було безпечних переривань, і в цей час не +можна було виконувати ніяких програм на Ліспі. З тих пір ми це +змінили зараз можна виконувати програми на Ліспі під час +перемальовування. Це дуже зручно.</p> + +<p>Ця друга програма Emacs була “вільною програмою” сучасному +розумінні цього слова — вона була частиною відкритої політичної +кампанії за звільнення програм. Сутність цієї кампанії полягала в тому, що +кожен має право вільно робити те, що ми у старі часи робили в +Массачусетському технологічному інституті, працюючи разом над програмами і +працюючи з усіма, хто тільки бажав працювати з нами. Це стало основою руху +за вільне програмне забезпечення на основі досвіду мого життя в +Лабораторії штучного інтелекту працюйте над людським знанням і +не стовбичте ні в кого на шляху до подальшого застосування та подальшого +поширення людського знання.</p> + +<p>В цей час можна було зробити комп'ютер, який коштував приблизно стільки ж, +скільки інші комп'ютери, не призначені для Ліспа, але він виконував би Лісп +набагато швидше, ніж вони, і при цьому з повною перевіркою типів на кожній +операції. Звичайні комп'ютери, як правило, змушували вибирати між швидкістю +виконання і хорошою перевіркою типів. Отож, звичайно, можна було отримати +компілятор Ліспа і швидко виконувати програми, але коли вони намагалися +взяти <code>car</code> від числа, це призводило до безглуздих результатів і +врешті-решт коли-небудь призводило до збою.</p> + +<p>Машина Ліспа була в змозі виконувати команди майже так само швидко, як ті +інші машини, але кожна команда... команда <code>car</code> виконувала +перевірку типів — тому коли ви намагалися взяти <code>car</code> +від числа у скомпілованій програмі, це негайно давало помилку. Ми побудували +машину і у нас була для неї операційна система Ліспа. Вона майже повністю +була написана на Ліспі, за винятком частин, записаних в мікрокоді. Виник +інтерес до виробництва машин, а це означало, що потрібно створити компанію.</p> + +<p>Було два різних уявлення про те, якою повинна бути ця компанія. Грінблет +хотів створити те, що він називав “хакерською” компанією. Це +означало, що це була б компанія під управлінням хакерів і працює сприятливо +для хакерів. Іншою метою була підтримка культури Лабораторії штучного +інтелекту <a href="#foot-3">(3)</a>. На жаль, у Грінблета не було +ніякого ділового досвіду, тому інші люди з групи машини Ліспа говорили, що +вони сумніваються в його спроможності це зробити. Вони думали, що уникнути +зовнішніх капіталовкладень, як він планував, не вдасться.</p> + +<p>Але чому він хотів уникнути зовнішніх капіталовкладень? Тому що коли у +компанії є зовнішні вкладники, вони беруть контроль в свої руки і не +дозволяють вам бути педантичним; а якщо ви скільки-небудь педантичні, то +вони врешті-решт поставлять на керівну посаду кого-небудь іншого.</p> + +<p>Отож, у Грінблета була думка, що він знайде клієнта, який заплатить за +комплектуючі вперед. Вони зібрали б машини і поставили їх йому; отримуючи +таким чином дохід з цих комплектуючих, вони змогли б купити комплектуючі ще +для декількох машин, продати їх, а потім купити комплектуючі для більшого +числа машин і так далі. Інші люди з групи думали, що так працювати не вийде.</p> + +<p>Гринблэтт залучив Расела Нофтскера, людину, яка найняла мене, а в згодом +пішла з Лабораторії штучного інтелекту і створила прибуткову +компанію. Вважалося, що у Расела є ділова хватка. Він продемонстрував цю +ділову хватку, сказавши людям в групі: “Давайте кинемо Грінблета і +забудемо про його ідеї; а ми створимо іншу компанію”. Вдарив у спину, +зовсім як справжній підприємець. Ці люди вирішили сформувати компанію під +назвою “Symbolics”, залучати зовнішній капітал, не бути +педантичними і робити все можливе, щоб перемогти.</p> + +<p>Але Грінблет не відступив. Він і деякі лояльні по відношенню до нього люди +вирішили все одно утворити Lisp Machines Inc. і працювати за своїм планом. І +що б ви думали? Їм це вдалося! У них з'явився перший клієнт, і їм заплатили +наперед. Вони збирали машини, продавали їх і збирали ще і ще. Врешті-решт +вони стали на ноги, незважаючи на те, що більшість людей в групі їм не +допомагали. Компанія Symbolics також почала успішну діяльність, тому було +дві конкуруючі компанії, що виробляють машини-Ліспи. Коли в Symbolics +зрозуміли, що LMI не думає вилітати в трубу, вони стали шукати способи +зруйнувати її.</p> + +<p>Таким чином, за відходом з нашої лабораторії настала “війна” в +нашій лабораторії. Відхід стався, коли компанія Symbolics переманила всіх +хакерів, крім мене і тих, хто за сумісництвом працював у LMI. Потім вони +встановили правило і виключили тих, хто за сумісництвом працював в +інституті, тому їм довелося піти повністю, і я залишився один. Тепер +Лабораторія штучного інтелекту була безпорадна. А інститут уклав з цими +двома компаніями одну дуже дурну угоду. Це був тристоронній договір, у якому +обидві компанії ліцензували вихідні тексти системи машини Ліспа. Ці компанії +повинні були надавати свої зміни в користування інституту. Але в договорі не +говорилося, що інститут має право розміщувати їх в системах своїх машин +Ліспів, які ліцензували обидві компанії. Ніхто не передбачав, що групу +хакерів Лабораторії штучного інтелекту розженуть, але так і сталося.</p> + +<p> Отже, в Symbolics дозрів план <a href="#foot-4">(4)</a>. Вони сказали +лабораторії: “Ми продовжимо надавати у ваше користування свої зміни в +системі, але вам не можна розміщувати їх в системі машини Ліспа +інституту. Замість цього ми надамо вам доступ до системи машини Ліспа +Symbolics, і ви зможете працювати на ній, але це все, що ви можете робити.</p> + +<p>Це фактично означало, що вони зажадали від нас стати на ту чи іншу бік і +користуватися або версією інституту, або версією Symbolics. Що б ми не +вибрали, це визначало б, в яку систему підуть наші удосконалення. Якщо б ми +працювали над версією Symbolics і вдосконалювали її, ми підтримували б +тільки Symbolics. Якщо б ми користувалися версією інституту і вдосконалювали +її, ми надавали б роботу в розпорядження обох компаній, але в Symbolics +розуміли, що з нашого боку це було б підтримкою LMI, тому що ми допомагали б +їм продовжувати існування. Отож, нам не дозволили залишатися нейтральними.</p> + +<p>Аж до цього моменту я не приймав сторону жодної з компаній, хоча мені було +боляче бачити, що сталося з нашим співтовариством і програмами. Але тепер +компанія Symbolics примушувала мене до цього. Отже, намагаючись допомогти +компанії Lisp Machines Inc. втриматися на плаву <a +href="#foot-5">(5)</a>, я почав дублювати всі поліпшення в системі машини +Ліспа, які робили в Symbolics. Я писав еквівалентні поліпшення сам (тобто +тексти програм були моїми власними).</p> + +<p>Через деякий час <a href="#foot-6">(6)</a> я прийшов до висновку, що +було б найкраще, якби я навіть не заглядав у їхні тексти. Коли вони робили +оголошення про випуск попередньої версії, в якому був опис випуску, я бачив, +які там були функції, а потім впроваджував їх. До того часу, як вони +випускали остаточну версію, я теж випускав таку версію.</p> + +<p>Таким чином, протягом двох років я не давав їм покінчити з LMI, і ці дві +компанії продовжували роботу. Але я не хотів витрачати довгі роки на те, щоб +покарати когось, просто заважаючи злій справі. Я побачив, що вони покарані +досить ґрунтовно, тому що вони натрапили на конкуренцію, яка не йшла і не +збиралася зникати <a href="#foot-7">(7)</a>. Тим часом прийшла пора +почати облаштування нового співтовариства замість того, яке було знищено +їхніми діями та діями інших.</p> + +<p>У сімдесятих роках співтовариство Ліспа не обмежувалося Лабораторією +штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту, і не всі +хакери були в цьому інституті. Війна, яку розпочала компанія Symbolics, +спустошила Массачусетський технологічний інститут, але в той час відбувалися +і інші події. Були люди, які припиняли співпрацю, і все це разом спустошило +наше співтовариство, і від нього майже нічого не залишилося.</p> + +<p>Коли я припинив карати Symbolics, мені довелося вигадувати, що робити +далі. Мені потрібно було зробити вільну операційну систему, це було +ясно єдиним способом дати людям спільно працювати і обмінюватися +була вільна операційна система.</p> + +<p>Спершу я думав про створення системи на базі Ліспа, але усвідомив, що з +технічної точки зору це не добре. Щоб отримати щось подібне до системи +машини Ліспа, потрібен мікрокод спеціального призначення. Саме це дозволяло +виконувати програми так само швидко, як інші комп'ютери виконували свої +програми, і при цьому ще й користуватися перевіркою типів. Без цього усе +звелося б до чогось на кшталт компіляторів Ліспа для інших машин. Програми +були б швидшими, але водночас нестабільними. Так от, це припустимо, якщо +виконувати одну програму на системі з поділом часу — якщо одна +програма дає збій, це не катастрофа, це щось, що ваша програма час від часу +робить. Але це робило її не досить гарною, щоб писати на ній операційну +систему, тому я відмовився від думки про те, щоб зробити систему на взірець +машини Ліспа.</p> + +<p>Замість цього я вирішив зробити операційну систему типу Unix, в якій були б +реалізації Лиспа для виконання користувальницьких програм. Ядро було б +написаним не на Ліспі, але Лісп у нас був би. Тому сама розробка цієї +операційної системи, операційної системи GNU, привела мене до написання GNU +Emacs. В процесі цього я прагнув зробити абсолютно мінімально можливу +реалізацію Ліспа. Розмір програм мав надзвичайне значення.</p> + +<p>В той час, в 1985 році, існували люди, які мали одномегабайтові +машини без віртуальної пам'яті. Вони хотіли бути в змозі використовувати GNU +Emacs. Це означало, що мені потрібно обмежувати програму якнайменшим +розміром.</p> + +<p>Наприклад, у той час єдиною циклічною конструкцією була “while”, +яка є вкрай простою. Не було ніяких способів дострокового виходу з оператора +“while”, доводилося просто користуватися механізмом виключень +або перевіряти змінну в циклі. Це показує, як далеко я зайшов у обмеженнях +на розмір. У нас не було “caar”, “cadr” і так далі; +“вичавити все можливе” таким духом був просякнутий +GNU Emacs і його Лісп з самого початку.</p> + +<p>Зрозуміло, машин зараз більше і ми вже так не робимо. Ми заклали +“caar”, “cadr” і так далі, і зараз при нагоді ми +могли б закласти іншу циклічну конструкцію. Ми охоче розширимо його в деяких +межах, але ми не хочемо розширювати його до рівня Загального Ліспа. Я одного +разу реалізовував Загальний Лісп на машині-Ліспі, і мені він не так вже +сподобався. Одна з речей, які мені страшенно не подобаються +аргументи-ключові слова <a href="#foot-8">(8)</a>. На мій погляд, це +виглядає не зовсім по-ліспівськи; іноді я пишу так, але зводжу до мінімуму +кількість випадків, коли я це роблю.</p> + +<p>На цьому проекти GNU, пов'язані з Лиспом, не закінчилися. Згодом, приблизно +в 1995 році, ми розмірковували над організацією проекту графічного +робочого середовища. Було ясно, що для програм середовища нам потрібна мова +програмування, на якій була б написана значна її частина, щоб зробити його +легко розширюваною, як редактор. Постало питання про те, якою повинна бути +мова.</p> + +<p>У той час для цих цілей посилено просувався TCL <a +href="#tf2">[2]</a>. Я був дуже невисокої думки про TCL, в основному тому, +що це був не Лісп. Він виглядав злегка подібним на Лісп, але семантично він +ним не був, і він був не таким зрозумілим. Потім хтось показав мені +оголошення, в якому компанія Sun намагалася найняти кого-небудь для роботи +над TCL, щоб зробити його “стандартом де-факто для мови +розширень” в усьому світі. А я подумав: “Нам потрібно запобігти +цьому”. Тому ми почали робити Scheme стандартною мовою розширень +GNU. Не Загальний Лісп, бо він був занадто великий. Ідея була в тому, що у +нас буде інтерпретатор Scheme, спроектований для компонування у додатки так +само, як це робили з TCL. Тоді ми стали б рекомендувати це як бажаний пакет +розширень для всіх програм GNU.</p> + +<p>Є одна цікава вигода, яку можна отримати з застосування такого потужної +мови, як варіант Ліспа, в якості первинної мови розширень. Ви можете +реалізовувати інші мови переведенням їх на вашу первинну мову. Якщо ваша +первинна мова TCL, ви не можете легко впровадити Лісп +переведенням його на TCL. Але якщо ваш первинна мова Лісп, то +неважко реалізовувати інші мови, переводячи їх. Наша ідея полягала в тому, +що якщо б кожний відкритий додаток підтримував Scheme, то ви могли б +написати реалізацію TCL, Python або Perl на Scheme, яка переводить цю +програму на Scheme. Тоді ви могли б завантажувати її в будь-який додаток і +надбудовувати його під свою улюблену мову і він працював би і з іншими +надбудовами.</p> + +<p>До тих пір, поки мови розширення слабкі, користувачам доводиться +застосовувати тільки ту мову, яку ви їм надаєте. Що означає, що людям, +залюбленим, в яку б то не було дану мову, доводиться боротися за вибір +розробників додатків кажучи розробнику програми: +“Закладіть, будь ласка, в свій додаток мою мову, а не +його”. Тоді у користувачів взагалі не буде вибору яким би +додатком вони не користувалися, він приходить з однією мовою, і у них немає +іншого виходу. Але коли у вас потужна мова, яка може реалізовувати інші +мови, переводячи з них, то ви надаєте користувачеві вибір мови, і нам більше +не доводиться вести війну мов. Саме це, як ми сподіваємося, зробить Guile, +наш інтерпретатор Scheme. У нас є людина, яка цього літа працює над +завершенням транслятора з Python на Scheme. Я не знаю, чи повністю він +завершений, але якщо хтось зацікавлений у цьому проекті, нехай +зв'яжеться. Ось такі у нас плани на майбутнє.</p> + +<p>Я не говорив про вільне програмне забезпечення, але дозвольте мені коротко +розповісти вам трохи про те, що це означає. Вираз “вільна +програма” передбачає не вартість; воно не означає, що ви отримаєте її +безкоштовно. (Можливо, ви заплатили за копію або отримали копію +безкоштовно.) Воно означає, що у вас як у користувача є свобода. Життєво +важливо те, що ви вільні виконувати програму, вільні вивчати, що вона +робить, можете змінювати її під свої потреби, вільні перерозповсюджувати +копії серед інших і вільні публікувати поліпшені, розширені версії. Ось що +означає вільна програма. Якщо ви користуєтеся невільною програмою, то ви +втратили життєво важливу свободу, тому ніколи цього не робіть.</p> + +<p>Призначення проекту GNU полягає в тому, щоб полегшити людям відмову від +зневажаючих свободу, пануючих над користувачем невільних програм наданням +вільних програм для їхньої заміни. Для тих, у кого немає моральних сил для +відмови від невільних програм, коли це означає яку-небудь практичну +незручність,— для них ми намагаємося дати вільну альтернативу, щоб ви +могли перейти до свободи з меншими зусиллями і меншими жертвами в +практичному сенсі. Чим менші жертви, тим краще. Ми хочемо полегшити для вас +співпрацю і вільне життя.</p> + +<p>Співпраця — це питання свободи. Ми звикли думати про свободу і +співпрацю з товариством як про протилежності. Але в даному випадку вони на +одній стороні. При вільних програмах ви вільні співпрацювати з іншими і +допомагати самим собі. При невільних програмах хтось домінує над вами і +роз'єднує людей. Вам не дозволяють обмінюватися з ними, ви не вільні +співпрацювати або допомагати суспільству, точно так само, як ви не вільні +допомогти самим собі. Роз'єднаність і безпорадність стан +користувачів, які застосовують невільні програми.</p> + +<p>Ми виробили запаморочливе число вільних програм. Ми зробили те, що, як +стверджувалося, ми ніколи не зможемо зробити; у нас є дві операційні системи +з вільних програм. У нас є безліч додатків, і нам, очевидно, ще багато +належить пройти. Отож, нам потрібна ваша допомога. Я хотів би попросити вас +стати добровольцями проекту GNU; допоможіть нам розробити вільні програми +для нових завдань. Загляньте на <a href="/help/"> +http://www.gnu.org/help</a> за пропозиціями того, як допомогти. Якщо ви +хочете замовити щось, на це є посилання з домашньої сторінки. Якщо ви хочете +почитати про філософських питаннях, загляньте в /philosophy. Якщо ви шукаєте +вільні програми для користування, загляньте в /directory, де зараз +перераховано близько 1900 пакетів (це тільки частина всіх вільних +програм, які є). Будь ласка, пишіть нові програми і передавайте нам. Мій +збірник нарисів, “Вільні програми і вільне суспільство”, +знаходиться у продажу, і його можна придбати на <a +href="http://www.gnu.org/">www.gnu.org</a>. Всього найкращого!</p> + +<ol> +<li id="foot-1">Гай Стіл склав початковий симетричний набір команд Emacs; потім ми з ним +почали реалізовувати Emacs (на базі TECO), але після однієї тривалої +спільної сесії розробки Стіл почав відходити, тому Emacs закінчував я. Інші, +зокрема, Юджин Чиччареллі і Майк Мак-Магон внесли свій внесок значно +пізніше.</li> + +<li id="foot-2">Берні Грінберг стверджує, що реалізація Emacs Дана Уайнреба для машини-Ліспа +вийшла раніше реалізації Грінберга для Multics. Я прошу вибачення за цю +помилку.</li> + +<li id="foot-3">План Ґрінблета наскільки я розумію, полягав у тому, щоб наймати людей з +лабораторії за сумісництвом, щоби вони могли продовжувати працювати в +Лабораторії штучного інтелекту. Symbolics замість цього наймала їх на повний +робочий день, тому вони припиняли працювати в інституті.</li> + +<li id="foot-4">Цей план базувався на тому (у тій промові я цього не сказав явно), що в +початковий період колишні хакери Лабораторії штучного інтелекту, як у +Symbolics, так і в LMI, продовжували вносити свої зміни в систему +машини-Ліспа інституту хоча за контрактом цього не +вимагалося. План Symbolics полягав у тому, щоб перервати цю співпрацю у +односторонньому порядку.</li> + +<li id="foot-5">Не те щоб мене особливо турбувала доля LMI, але я просто не хотів дозволити +Symbolics нажитися на своїй агресії по відношенню до Лабораторії штучного +інтелекту.</li> + +<li id="foot-6">З цього твердження було зроблено неправильний висновок, що я ніколи-ніколи +не заглядав у програми Symbolics. Насправді тут йдеться, що я це робив +спочатку. Вихідний текст Symbolics був доступний в інституті, де я мав право +його читати і спочатку саме так я дізнавався про їхні зміни. + +<p>Але це означало, що я був змушений вживати особливі зусилля, щоб вирішувати +кожну задачу по-іншому, аби уникнути копіювання програм Symbolics. Через +деякий час я зробив висновок, що краще навіть не дивитися. Так я міг писати +програми яким завгодно найкращим чином, не озираючись на те, що могло бути в +текстах Symbolics.</p></li> + +<li id="foot-7">Symbolics якось висловила в інституті протест, в якому говорилося, що моя +робота, перешкодивши їхнім планом, коштувала компанії Symbolics мільйон +доларів.</li> + +<li id="foot-8">Я не заперечую, якщо дуже складна і громіздка функція приймає +аргументи-кодові слова. Турбує мене випадок, коли ними користуються такі +прості функції, як “member”.</li> +</ol> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 2003, 2007, 2013, 2014, 2020 Фонд вільного програмного +забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/04 09:00:35 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> |