diff options
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html')
-rw-r--r-- | talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html | 617 |
1 files changed, 617 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html new file mode 100644 index 0000000..2cf6154 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html @@ -0,0 +1,617 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/philosophy/po/right-to-read.uk.po"> + https://www.gnu.org/philosophy/po/right-to-read.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/right-to-read.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/right-to-read.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-02-04" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.90 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Право прочитати - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> +<style type="text/css" media="print,screen"><!-- +blockquote, .comment { + font-style: italic; +} +blockquote cite { + font-style: normal; +} +.announcement { + text-align: center; + background: #f5f5f5; + border-left: .3em solid #fc7; + border-right: .3em solid #fc7; + margin: 2.5em 0; +} +#AuthorsNote ul, #AuthorsNote li { + margin: 0; +} +#AuthorsNote li p { + margin: 1em 0; +} +.emph-box { + background: #f7f7f7; + border-color: #e74c3c; +} +#AuthorsNote p.emph-box { + margin: 1em 6%; +} +#BadNews li p { text-indent: -.8em; } +#BadNews li p:before { + content: "\021D2"; + display: inline; + position: relative; + right: .5em; +} +#BadNews p.emph-box { + margin: 2.5em 6% 1em; +} +#References { + margin: 3em 0 2em; +} +#References h3 { + font-size: 1.2em; +} +@media (min-width: 55em) { + #AuthorsNote .columns > + p:first-child, + #AuthorsNote li p.inline-block { + margin-top: 0; + } + .comment { text-align: center; } + .table { display: table; } + .table-cell { + display: table-cell; + width: 50%; + vertical-align: middle; + } + .left { padding-right: .75em; } + .right { padding-left: .75em; } + } +}--> +<!--#if expr="$LANGUAGE_SUFFIX = /[.](ar|fa|he)/" --> +<!-- +@media (min-width: 55em) { + .left { padding-left: .75em; } + .right { padding-right: .75em; } + } +}--> +<!--#endif --> + +</style> + +<!--#include virtual="/philosophy/po/right-to-read.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2 class="center">Право прочитати</h2> + +<p class="byline center"> +<a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></p> +<p class="center"> +<em>Ця стаття появилася в лютневому випуску за 1997 рік <cite>Communications +of the ACM</cite> (том 40, № 2).</em></p> +<hr class="thin" /> + +<div class="article"> +<blockquote class="center comment"><p> + З <cite>Дороги до Тихо</cite>, збірки статей про події, що передували +Місячній революції, опублікованій в Луна-Сіті в 2096 році. +</p></blockquote> + +<div class="columns"> +<p> +Для Дана Гелберта дорога до Тихо почалася в училищі — коли Ліза +Ленц попросила позичити їй його комп'ютер. Її комп'ютер зламався, і якщо б +вона не змогла знайти інший, вона завалила б свою курсову роботу. Вона не +наважувалася просити нікого, крім Дана. </p> + +<p> +Це поставило Дана перед дилемою. Йому необхідно було допомогти їй, але якби +він позичив їй свій комп'ютер, вона могла б прочитати його книги. Навіть +якщо знехтувати тим фактом, що йому загрожувало потрапляння на багато років +у в'язницю за те, що дав почитати свої книги ще комусь, вже сама ідея спершу +шокувала його. Як і усі інші, з початкової школи він був привчений, що +обмінюватися книгами огидно і неправильно - так чинять лише пірати. </p> + +<p> +А шанс, що SPA Служба охорони програмного +забезпечення — не зуміє зловити його, був невеликий. На заняттях +з програмування Дан дізнався, що в кожній книзі є засіб контролю авторських +прав, який доповідає Ліцензійному центру, коли її читали, де і хто. (Вони +користувалися цими відомостями, щоб відловлювати читаючих піратів, а також +щоб продавати дані про особисті інтереси магазинах.) Як тільки його +комп'ютер підключили до мережі, Ліцензійний центр дізнався б про це. Він як +власник комп'ютера отримав би найсуворіше покарання за те, що не +потурбувався запобігти злочину.</p> + +<p> +Звичайно, Ліза не обов'язково збиралася читати його книги. Можливо, +комп'ютер був їй потрібен тільки для того, щоб написати курсову. Але Дан +знав, що її сім'я небагата, і вона ледве могла оплатити навчання, не кажучи +вже про плату за читання. Можливо, його книги були для неї останньою +можливістю отримати освіту. Він розумів її становище; йому самому довелося +залізти в борги, щоб оплатити всі наукові статті, які він читав. (Десять +відсотків цих грошей переводилося вченим, які писали ці статті; оскільки Дан +сам цілився у вчені, він міг сподіватися, що його власні наукові статті, +якщо на них будуть часто посилатися, принесуть достатньо грошей, щоб +повернути борг.) </p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +<div class="columns"> +<p> +Згодом Дан довідався, що був час, коли будь-хто міг зайти в бібліотеку і +почитати статті в журналах і навіть книги, при цьому за це не доводилося +платити. Існували незалежні вчені, які читали тисячі сторінок без урядових +субсидій на бібліотеки. Але в дев'яностих роках XX століття як +комерційні, так і некомерційні видання почали стягувати плату за доступ. До +2047 році публічні бібліотеки з вільним доступом до наукової літератури +стали невиразним спогадом. </p> + +<p> +Звичайно, існували способи обійти SPA і Ліцензійний центр. Але у своїй суті +вони були незаконні. Дан мав однокурсник по програмуванню, Френка Мартуччі, +який дістав заборонений засіб зневадження і застосовував його для обходу +програми контролю авторських прав, коли читав книги. Але він розповів про це +занадто багатьом знайомим, і один з них доніс на нього в SPA за винагороду +(коли студент потрапив у глибоку боргову яму, його легко підбити на +зраду). У 2047 році Френк сидів у в'язниці — не через +піратське читання, а через володіння зневадником.</p> + +<p> +Пізніше Дан дізнався, що був час, коли засоби зневадження могли бути у +будь-якого. Були навіть вільні засоби зневадження, які можна було отримати +на компакт-диску або по мережі. Але звичайні користувачі почали +застосовувати їх для обходу засобів контролю авторських прав. Зрештою суд +постановив, що це стало їхнім основним застосуванням у реальній практиці. Це +означало, що вони незаконні; усіх, хто розробляв зневадники, відправили у +в'язницю.</p> + +<p> +Програмісти, звичайно, як і раніше потребували засобів налагодження, але в +2047 році постачальники зневадників поширювали тільки нумеровані копії +і тільки для офіційно ліцензованих і пов'язаних зобов'язаннями +програмістів. Зневадник, яким Дано користувався на заняттях з програмування, +тримали в спеціальному середовищі, тому ним можна булокористуватися тільки +для навчальних вправ.</p> + +<p> +Можна було також обійти засоби контролю авторських прав, встановивши змінене +ядро системи. Дан з часом дізнався про вільні ядра, навіть цілі вільні +операційні системи, які існували на рубежі століть. Але вони були не тільки +незаконні, як зневадники їх не можна було установити, навіть +якщо вони в тебе були, якщо ти не знав пароль адміністраторадля свого +комп'ютера. А його ти не дізнався б ні від ФБР, ні від служби +підтримкиMicrosoft.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +<div class="columns"> +<p> +Дан дійшов до висновку, що він просто не міг позичити свій комп'ютер +Лізі. Але він не міг відмовити їй у допомозі, тому що він любив її. Кожен +раз, коли він говорив з нею, він переповнювався почуттями. А позаяк вона +попросила про допомогу саме його, це могло означати, що й вона його любить. </p> + +<p> +Дан вирішив дилему, зробивши щось немислиме: він позичив їй комп'ютер і +сказав свій пароль. Таким чином, якби Ліза стала читати його книги, +Ліцензійний центр подумав би, що їх читає він. Це теж було злочином, але SPA +не дізнався б про це автоматично. Вони довідалися б тільки у випадку доносу +Лізи на нього.</p> + +<p> +Звичайно, якби у навчальному закладі коли-небудь дізналися, що він дав Лізі +свій пароль, його двері закрилися б перед обома, незалежно від того, для +чого вона використовувала пароль. За правилами закладу будь-яке втручання +студентів у їхні засоби контролю користування комп'ютерами було підставою +для вжиття дисциплінарних заходів. Неважливо, завдав ти якої-небудь +шкоди — порушенням було те, що ти ускладнив адміністраторам +перевірку твоєї поведінки. Вони вважали це ознакою того, що ти робив якісь +інші заборонені дії, і їх не дуже цікавило, які саме. </p> + +<p> +Студентів зазвичай не виключали за це — у всякому разі, буквально +за це. Замість цього їм закривали доступ до обчислювальних систем училища, а +без цього було неможливо продовжувати будь-які заняття. </p> + +<p> +Згодом Дан дізнався, що такого роду правила з'явилися в навчальних закладах +у вісімдесятих роках XX століття, коли студенти стали широко +користуватися комп'ютерами. До цього навчальні заклади підходили до +дисципліни студентів по-іншому: вони карали за те, що було шкідливо, а не за +те, що просто викликало підозри. </p> +</div> +<div class="column-limit"></div> + +<div class="columns"> +<p> +Ліза не донесла на Дана в SPA. Його рішення допомогти їй призвело до того, +що вони одружилися, а також поставило перед ними питання про те, що їм у +дитинстві говорили про піратство. Подружжя стало читати історію авторського +права, про Радянський Союз з його заборонами на копіювання і навіть первісну +Конституцію Сполучених Штатів. Вони переїхали на Місяць, де знайшли інших +людей, які теж полетіли туди, щоб довгі руки SPA не могли їх дістати. Коли в +2062 році почалося повстання в Тихо, всезагальне право читати швидко +стало однією з його основних цілей.</p> +</div> + +<div class="reduced-width"> +<blockquote class="announcement"> +<p><a href="http://defectivebydesign.org/ebooks.html">Приєднуйтесь до нашого +списку розсилки про небезпеки електронних книг</a>.</p> +</blockquote> +</div> + +<div id="AuthorsNote"> +<h3>Зауваження автора</h3> + +<ul class="no-bullet"> +<li> +<div class="reduced-width"> +<p>Ця розповідь імовірно стаття з історії, написана в майбутньому +кимось іншим і описує молодість Дана Гелберта в суспільстві гноблення, +сформованому темними силами, які вживають слово “пірат” у +пропаганді. Стаття вживає термінологію цього суспільства. Я намагався +розвинути думку, щоб це виглядало ще жорсткіше. Див. “<a +href="/philosophy/words-to-avoid.html#Piracy">піратство</a>”. +</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="reduced-width"> +<p>Комп'ютерні обмеження на передачу або читання книг (і інших видів +опублікованих робіт) відомі як DRM, це скорочення “<span lang="en" +xml:lang="en">Digital Restrictions Management</span> (цифрове управління +обмеженнями)”. Щоб знищити його, Фонд вільного програмного +забезпечення організував кампанію <a +href="http://DefectiveByDesign.org">Дефект гарантований</a>. Ми просимо вас +про підтримку.</p> + +<p>Фонд електронних рубежів, окрема організація, не пов'язана з Фондом вільного +програмного забезпечення, також виступає проти цифрового управління +обмеженнями.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> +</ul> + +<p class="comment"> +Ця примітка оновлювалася кілька разів з часу першої публікації оповідання.</p> + +<ul class="no-bullet"> +<li> +<div class="columns"> +<p> +Право прочитати — це право, битва за яке ведеться сьогодні. Хоча, +можливо, буде потрібно 50 років для того, щоб перейти від життя, в +якому ми живемо сьогодні, до цілковитого маразму, більшість конкретних +законів і методів, описаних вище, вже були запропоновані; багато законів +вступили в силу у США та інших країнах. У США Закон про авторське право +цифрового тисячоліття (DMCA) в 1998 році заклав юридичні підстави для +того, щоб обмежувати читання і передачу на час комп'ютеризованих книг (а +також інших робіт). Європейський союз наклав подібні обмеження в директиві +2001 року про авторське право.</p> + +<p> +США виступають за нав'язування таких правил решті світу за допомогою так +званих договорів про “вільну торгівлю”. Краще для них підходить +назва <a href="https://stallman.org/business-supremacy-treaties.html"> +договори про гегемонію підприємництва</a>, бо вони складені так, щоб дати +підприємцям панування над номінально демократичними державами. Положення +DMCA про те, що програми, які зламують цифрове керування обмеженнями, +злочинні, представляє тільки одне з несправедливих правил, які ці договори +нав'язують у багатьох сферах діяльності.</p> + +<p> +США нав'язала вимоги DMCA Австралії, Панамі, Колумбії, а також Південній +Кореї за допомогою двосторонніх договорів, а таким країнам, як Коста-Ріка, +за допомогою іншого договору, CAFTA. Обама підняв кампанію на новий рівень +двома новими проектами договорів, TPP і TTIP. TPP нав'язав DMCA разом з +багатьма іншими несправедливостями 12 країнам Тихоокеанського регіону. TTIP +нав'язав подібні ж пута Європі. Всім цим договорам потрібно запобігти або їх +слід скасувати.</p> + +<p> +Навіть Консорціум Всесвітньої павутини потрапив в мережі індустрії +авторського права; він рухається до схвалення системи цифрового керування +обмеженнями як офіційної частини специфікацій Всесвітньої павутини.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="table"> +<div class="table-cell left"> +<p class="emph-box"> +У невільних програмах часто бувають <a href="/proprietary/"> різноманітні +несправедливі особливості</a>, які підводять нас до висновку про те, що <a +href="/philosophy/free-software-even-more-important.html">невільній програмі +ніколи не можна довіряти</a>. Ми наполягаємо виключно на вільних програмах і +відкидаємо невільні.</p> +</div> + +<p class="table-cell right"> +Щодо Windows Vista, то Microsoft визнала, що в систему вбудований чорний +хід: Microsoft може користуватися ним, щоб примусово встановлювати програмні +“оновлення”, навіть якщо користувач вважає їх +погіршеннями. Компанія може також наказати всім машинам, що працюють під +управлінням Vista, відмовитися працювати з визначеним драйвером +пристрою. Vista затиснула користувачів переважно для того, щоб нав'язати +цифрове керування обмеженнями, з яким користувачі не зможуть впоратися.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="columns"> +<p> +Одна з ідей розповіді не пропонувалася насправді до 2002 року. Це ідея +про те, що ФБР і Microsoft будуть зберігати паролі системного адміністратора +ваших персональних комп'ютерів і не допустять, щоб вони були у вас.</p> + +<p> +На ранньому етапі прихильники цієї схеми пропонували такі назви, як +“довірені обчислення” і “Паладій”, але те, що +насамкінець стали застосовувати на практиці, називається “безпечним +завантаженням”.</p> + +<p> +Те, що зберігає Microsoft — не зовсім пароль в традиційному +значенні; ніхто ніколи не вводить його з терміналу. На відміну від +звичайного пароля підпис і ключ шифру, відповідний другому ключеві, який +зберігається на вашому комп'ютері. Це дозволяє Microsoft і в принципі +будь-яким сайтам Інтернету, які співпрацюють з Microsoft, повністю +контролювати те, що користувач може робити на своєму власному +комп'ютері. Microsoft, ймовірно, користується цим контролем від імені ФБР, +коли компанію про це просять: вона вже <a +href="/proprietary/malware-microsoft.html">показує НАБ недоліки в захисті +Windows</a>, щоб агентство їх експлуатувало.</p> + +<p> +Безпечне завантаження можна впровадити так, щоб користувачеві було дозволено +вказувати ключ для підписів і вирішувати, які програми підписувати. На +практиці в персональних комп'ютерах, спроектованих під Windows 10, є +тільки ключ Microsoft, і те, чи може власник машини встановити будь-яку іншу +операційну систему (таку як GNU/Linux), визначає Microsoft. Ми називаємо це +<em>обмеженим завантаженням</em>.</p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="columns"> +<p> +У 1997 році, коли ця розповідь була тільки-но написана, SPA загрожувала +дрібним операторам зв'язку, які надавали доступ в Інтернет, вимагаючи, щоб +вони дозволили спостерігати SPA за всіма користувачами. Більшість операторів +підкорялося перед лицем загрози, бо вони не могли дозволити собі захист у +суді. Один з операторів, Community ConneXion в Окленді, штат Каліфорнія, +відмовився виконати вимогу, і на нього подали в суд. Згодом SPA відмовилася +від переслідування, але отримала DMCA, який надав бажану для них владу.</p> + +<p> +На зміну SPA, що насправді розшифровується як “Асоціація видавців +програм” , у ролі її поліцейського прийшов Діловий програмний +альянс (BSA) . BSA не є сьогодні офіційною поліцейською структурою; +неофіційно, він діє саме так. Застосовуючи методи, які нагадують колишній +Радянський Союз, він запрошує людей доносити на своїх співробітників і +знайомих. У ході кампанії терору, що проводилася BSA в Аргентині в +2001 році, висувалися злегка прикриті загрози насильства над людьми, +які обмінювалися програмами. </p> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</li> + +<li> +<div class="reduced-width"> +<p> +Правила безпеки навчального закладу, описані вище, не вигадані. Наприклад, +комп'ютер одного з університетів в районі Чикаго демонстрував при вході в +систему таке повідомлення: </p> + +<blockquote><p> +Ця система призначена для використання тільки уповноваженими +користувачами. Вся діяльність осіб, які користуються цією обчислювальною +системою без дозволу або понад дозволеними їм межами, на цій системі +підлягає спостереженню і запису персоналом системи. У ході спостереження за +особами, які неналежним чином користуються цією системою, або в ході +регламентних робіт над системою, за діяльністю уповноваженого також може +вестися спостереження. Всякий, що користується цією системою, явним чином +погоджується на таке спостереження і сповіщається, що якщо в процесі такого +спостереження розкриються можливі свідоцтва незаконної діяльності або +порушення правил Університету, то персонал системи може надати таке +спостереження як свідчення керівництву Університету та/або посадовим особам, +в обов'язки яких входить охорона правопорядку. +</p></blockquote> + +<p> +Це цікавий підхід до Четвертої поправки: чинити на всіх підряд тиск, щоб +вони заздалегідь погоджувалися відмовитися від своїх прав, які надаються +цією поправкою. </p> +</div> +</li> +</ul> +<div class="column-limit"></div> +</div> + +<div id="BadNews"> +<h3>Погані новини</h3> + +<p class="reduced-width"> +Битву за право прочитати ми програємо. Ворог організований, а ми +ні. +</p> + +<div class="columns"> +<p>Теперішні комерційні електронні книги <a +href="/philosophy/the-danger-of-ebooks.html"> скасовують традиційні свободи +читачів</a>. Продукт Amazon для читання електронних книг, який я називаю +“<span lang="en" xml:lang="en"><a +href="/philosophy/why-call-it-the-swindle.html">Amazon Swindle</a></span> +(обдурювання Amazon)” через те, що він спроектований так, аби обманом +позбавляти читачів традиційних свобод читачів книг, працює під керуванням +програм, в яких були продемонстровані кілька <a +href="/proprietary/malware-kindle-swindle.html">орвелівських рис</a>. Кожної +з них досить, щоби повністю відмовитися від цього продукту:</p> + +<ul class="no-bullet"> +<li><p>Він шпигує за всім, що робить користувач: доповідає про те, яку книгу і яку +сторінку читає користувач, доповідає, коли користувач підкреслює текст і +повідомляє всі нотатки, які вводить користувач.</p></li> + +<li><p>У ньому є цифрове керування обмеженнями, призначене для того, щоб не дати +користувачам обмінюватися копіями.</p></li> + +<li><p>У ньому є чорний хід, за допомогою якої Amazon може стерти будь-яку книгу з +мережі. У 2009 році компанія стерла тисячі копій <cite>1984</cite> +Джорджа Орвела.</p></li> + +<li><p class="inline-block">Якщо це ще не досить по-орвелівськи, то там є універсальна закладка, за +допомогою якої Amazon може змінювати програми по мережі, вводячи яку +завгодно гидоту.</p></li> +</ul> + +<p>При поширенні Amazon також пригнічує користувачів. Пристрій ідентифікує +користувача і записує, які книги користувач отримує. Amazon також вимагає, +щоб користувачі погоджувалися на антигромадський контракт, за яким вони не +повинні обмінюватися копіями з іншими. Моя совість каже мені, що якби я +погодився на такий контракт, то меншим злом було б порушити його і все одно +обмінюватися копіями; однак щоб бути цілком чистими, нам насамперед не слід +погоджуватися на таке. Тому я відмовляюся погоджуватися з такими контрактами +щодо програмного забезпечення, електронних книг, музики або чого іншого.</p> + +<p class="emph-box"> +Якщо ми хочемо припинити погані новини і створювати якісь хороші новини, нам +потрібно організуватись і боротися. Кампанія ФВПЗ <a +href="http://defectivebydesign.org">“Брак +гарантований”</a>поклала початок цьому підпишіться на +список розсилки кампанії,щоб підтримати її. І <a +href="http://www.fsf.org/associate">приєднуйтесь до ФВПЗ</a>, щоб допомогти +нашій роботі. Наявний також <a href="/help/help.html"> перелік способів, як +взяти участь в нашій роботі</a>. +</p> +</div> +</div> +<div class="column-limit"></div> +</div> + +<div id="References"> +<h3>Посилання</h3> + +<ul> + <li>“Інструкція” для адміністрації: комітет з інформаційної +інфраструктурі, інтелектуальна власність [<a +href="/philosophy/not-ipr.html">так</a>] і національна інформаційна +інфраструктура: звіт Робочої групи з прав інтелектуальної власності [так] +(1995 рік).</li> + + <li><a +href="http://www.wired.com/wired/archive/4.01/white.paper_pr.html">Пояснення +до Білої книги: Клешня авторського права</a>. Памела Самуельсон, +“Уайеред”, 1 січень 1996.</li> + + <li><a +href="http://www.law.duke.edu/boylesite/sold_out.htm">Розпродано</a>.Джеймс +Бойль, “Нью-Йорк таймс” 31 березня 1996 року.</li> + + <li><a +href="http://web.archive.org/web/20130508120533/http://www.interesting-people.org/archives/interesting-people/199611/msg00012.html">Публічні +дані та особисті дані</a>. “Вашингтон пост”, 4 листопада +1996 року.</li> + <li><a +href="https://web.archive.org/web/20151113122141/http://public-domain.org/">Спілка +суспільного надбання</a> — організація, метою якої є запобігання та +скасуваннянадмірного посилення авторського права і патентів.</li> +</ul> +</div> + +<hr class="thin" /> +<blockquote id="fsfs"><p class="big">Цей нарис опублікований у збірнику <a +href="http://shop.fsf.org/product/free-software-free-society/"><cite>Вільні +програми, вільне суспільство: вибрані нариси Річарда М. Столмена</cite></a></p></blockquote> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1996, 2002, 2007, 2009, 2010, 2014, 2015, 2016 Річард +Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/23 14:19:57 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> |