summaryrefslogtreecommitdiff
path: root/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html
diff options
context:
space:
mode:
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html')
-rw-r--r--talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html617
1 files changed, 617 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html
new file mode 100644
index 0000000..2cf6154
--- /dev/null
+++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/right-to-read.html
@@ -0,0 +1,617 @@
+<!--#set var="PO_FILE"
+ value='<a href="/philosophy/po/right-to-read.uk.po">
+ https://www.gnu.org/philosophy/po/right-to-read.uk.po</a>'
+ --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/philosophy/right-to-read.html"
+ --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/philosophy/po/right-to-read.uk-diff.html"
+ --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-02-04" -->
+
+<!--#include virtual="/server/header.uk.html" -->
+<!-- Parent-Version: 1.90 -->
+
+<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! -->
+<title>Право прочитати - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title>
+<style type="text/css" media="print,screen"><!--
+blockquote, .comment {
+ font-style: italic;
+}
+blockquote cite {
+ font-style: normal;
+}
+.announcement {
+ text-align: center;
+ background: #f5f5f5;
+ border-left: .3em solid #fc7;
+ border-right: .3em solid #fc7;
+ margin: 2.5em 0;
+}
+#AuthorsNote ul, #AuthorsNote li {
+ margin: 0;
+}
+#AuthorsNote li p {
+ margin: 1em 0;
+}
+.emph-box {
+ background: #f7f7f7;
+ border-color: #e74c3c;
+}
+#AuthorsNote p.emph-box {
+ margin: 1em 6%;
+}
+#BadNews li p { text-indent: -.8em; }
+#BadNews li p:before {
+ content: "\021D2";
+ display: inline;
+ position: relative;
+ right: .5em;
+}
+#BadNews p.emph-box {
+ margin: 2.5em 6% 1em;
+}
+#References {
+ margin: 3em 0 2em;
+}
+#References h3 {
+ font-size: 1.2em;
+}
+@media (min-width: 55em) {
+ #AuthorsNote .columns >
+ p:first-child,
+ #AuthorsNote li p.inline-block {
+ margin-top: 0;
+ }
+ .comment { text-align: center; }
+ .table { display: table; }
+ .table-cell {
+ display: table-cell;
+ width: 50%;
+ vertical-align: middle;
+ }
+ .left { padding-right: .75em; }
+ .right { padding-left: .75em; }
+ }
+}-->
+<!--#if expr="$LANGUAGE_SUFFIX = /[.](ar|fa|he)/" -->
+<!--
+@media (min-width: 55em) {
+ .left { padding-left: .75em; }
+ .right { padding-right: .75em; }
+ }
+}-->
+<!--#endif -->
+
+</style>
+
+<!--#include virtual="/philosophy/po/right-to-read.translist" -->
+<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" -->
+<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" -->
+<h2 class="center">Право прочитати</h2>
+
+<p class="byline center">
+<a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></p>
+<p class="center">
+<em>Ця стаття появилася в лютневому випуску за 1997 рік <cite>Communications
+of the ACM</cite> (том 40, № 2).</em></p>
+<hr class="thin" />
+
+<div class="article">
+<blockquote class="center comment"><p>
+ З <cite>Дороги до Тихо</cite>, збірки статей про події, що передували
+Місячній революції, опублікованій в Луна-Сіті в 2096&nbsp;році.
+</p></blockquote>
+
+<div class="columns">
+<p>
+Для Дана Гелберта дорога до Тихо почалася в училищі&nbsp;&mdash; коли Ліза
+Ленц попросила позичити їй його комп'ютер. Її комп'ютер зламався, і якщо б
+вона не змогла знайти інший, вона завалила б свою курсову роботу. Вона не
+наважувалася просити нікого, крім Дана. </p>
+
+<p>
+Це поставило Дана перед дилемою. Йому необхідно було допомогти їй, але якби
+він позичив їй свій комп'ютер, вона могла б прочитати його книги. Навіть
+якщо знехтувати тим фактом, що йому загрожувало потрапляння на багато років
+у в'язницю за те, що дав почитати свої книги ще комусь, вже сама ідея спершу
+шокувала його. Як і усі інші, з початкової школи він був привчений, що
+обмінюватися книгами огидно і неправильно - так чинять лише пірати. </p>
+
+<p>
+А шанс, що SPA&nbsp;&nbsp; Служба охорони програмного
+забезпечення&nbsp;&mdash; не зуміє зловити його, був невеликий. На заняттях
+з програмування Дан дізнався, що в кожній книзі є засіб контролю авторських
+прав, який доповідає Ліцензійному центру, коли її читали, де і хто. (Вони
+користувалися цими відомостями, щоб відловлювати читаючих піратів, а також
+щоб продавати дані про особисті інтереси магазинах.) Як тільки його
+комп'ютер підключили до мережі, Ліцензійний центр дізнався б про це. Він як
+власник комп'ютера отримав би найсуворіше покарання&nbsp;&nbsp; за те, що не
+потурбувався запобігти злочину.</p>
+
+<p>
+Звичайно, Ліза не обов'язково збиралася читати його книги. Можливо,
+комп'ютер був їй потрібен тільки для того, щоб написати курсову. Але Дан
+знав, що її сім'я небагата, і вона ледве могла оплатити навчання, не кажучи
+вже про плату за читання. Можливо, його книги були для неї останньою
+можливістю отримати освіту. Він розумів її становище; йому самому довелося
+залізти в борги, щоб оплатити всі наукові статті, які він читав. (Десять
+відсотків цих грошей переводилося вченим, які писали ці статті; оскільки Дан
+сам цілився у вчені, він міг сподіватися, що його власні наукові статті,
+якщо на них будуть часто посилатися, принесуть достатньо грошей, щоб
+повернути борг.) </p>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+
+<div class="columns">
+<p>
+Згодом Дан довідався, що був час, коли будь-хто міг зайти в бібліотеку і
+почитати статті в журналах і навіть книги, при цьому за це не доводилося
+платити. Існували незалежні вчені, які читали тисячі сторінок без урядових
+субсидій на бібліотеки. Але в дев'яностих роках XX&nbsp;століття як
+комерційні, так і некомерційні видання почали стягувати плату за доступ. До
+2047&nbsp;році публічні бібліотеки з вільним доступом до наукової літератури
+стали невиразним спогадом. </p>
+
+<p>
+Звичайно, існували способи обійти SPA і Ліцензійний центр. Але у своїй суті
+вони були незаконні. Дан мав однокурсник по програмуванню, Френка Мартуччі,
+який дістав заборонений засіб зневадження і застосовував його для обходу
+програми контролю авторських прав, коли читав книги. Але він розповів про це
+занадто багатьом знайомим, і один з них доніс на нього в SPA за винагороду
+(коли студент потрапив у глибоку боргову яму, його легко підбити на
+зраду). У 2047&nbsp;році Френк сидів у в'язниці&nbsp;&mdash; не через
+піратське читання, а через володіння зневадником.</p>
+
+<p>
+Пізніше Дан дізнався, що був час, коли засоби зневадження могли бути у
+будь-якого. Були навіть вільні засоби зневадження, які можна було отримати
+на компакт-диску або по мережі. Але звичайні користувачі почали
+застосовувати їх для обходу засобів контролю авторських прав. Зрештою суд
+постановив, що це стало їхнім основним застосуванням у реальній практиці. Це
+означало, що вони незаконні; усіх, хто розробляв зневадники, відправили у
+в'язницю.</p>
+
+<p>
+Програмісти, звичайно, як і раніше потребували засобів налагодження, але в
+2047&nbsp;році постачальники зневадників поширювали тільки нумеровані копії
+і тільки для офіційно ліцензованих і пов'язаних зобов'язаннями
+програмістів. Зневадник, яким Дано користувався на заняттях з програмування,
+тримали в спеціальному середовищі, тому ним можна булокористуватися тільки
+для навчальних вправ.</p>
+
+<p>
+Можна було також обійти засоби контролю авторських прав, встановивши змінене
+ядро системи. Дан з часом дізнався про вільні ядра, навіть цілі вільні
+операційні системи, які існували на рубежі століть. Але вони були не тільки
+незаконні, як зневадники&nbsp;&nbsp; їх не можна було установити, навіть
+якщо вони в тебе були, якщо ти не знав пароль адміністраторадля свого
+комп'ютера. А його ти не дізнався б ні від ФБР, ні від служби
+підтримкиMicrosoft.</p>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+
+<div class="columns">
+<p>
+Дан дійшов до висновку, що він просто не міг позичити свій комп'ютер
+Лізі. Але він не міг відмовити їй у допомозі, тому що він любив її. Кожен
+раз, коли він говорив з нею, він переповнювався почуттями. А позаяк вона
+попросила про допомогу саме його, це могло означати, що й вона його любить. </p>
+
+<p>
+Дан вирішив дилему, зробивши щось немислиме: він позичив їй комп'ютер і
+сказав свій пароль. Таким чином, якби Ліза стала читати його книги,
+Ліцензійний центр подумав би, що їх читає він. Це теж було злочином, але SPA
+не дізнався б про це автоматично. Вони довідалися б тільки у випадку доносу
+Лізи на нього.</p>
+
+<p>
+Звичайно, якби у навчальному закладі коли-небудь дізналися, що він дав Лізі
+свій пароль, його двері закрилися б перед обома, незалежно від того, для
+чого вона використовувала пароль. За правилами закладу будь-яке втручання
+студентів у їхні засоби контролю користування комп'ютерами було підставою
+для вжиття дисциплінарних заходів. Неважливо, завдав ти якої-небудь
+шкоди&nbsp;&mdash; порушенням було те, що ти ускладнив адміністраторам
+перевірку твоєї поведінки. Вони вважали це ознакою того, що ти робив якісь
+інші заборонені дії, і їх не дуже цікавило, які саме. </p>
+
+<p>
+Студентів зазвичай не виключали за це&nbsp;&mdash; у всякому разі, буквально
+за це. Замість цього їм закривали доступ до обчислювальних систем училища, а
+без цього було неможливо продовжувати будь-які заняття. </p>
+
+<p>
+Згодом Дан дізнався, що такого роду правила з'явилися в навчальних закладах
+у вісімдесятих роках XX&nbsp;століття, коли студенти стали широко
+користуватися комп'ютерами. До цього навчальні заклади підходили до
+дисципліни студентів по-іншому: вони карали за те, що було шкідливо, а не за
+те, що просто викликало підозри. </p>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+
+<div class="columns">
+<p>
+Ліза не донесла на Дана в SPA. Його рішення допомогти їй призвело до того,
+що вони одружилися, а також поставило перед ними питання про те, що їм у
+дитинстві говорили про піратство. Подружжя стало читати історію авторського
+права, про Радянський Союз з його заборонами на копіювання і навіть первісну
+Конституцію Сполучених Штатів. Вони переїхали на Місяць, де знайшли інших
+людей, які теж полетіли туди, щоб довгі руки SPA не могли їх дістати. Коли в
+2062&nbsp;році почалося повстання в Тихо, всезагальне право читати швидко
+стало однією з його основних цілей.</p>
+</div>
+
+<div class="reduced-width">
+<blockquote class="announcement">
+<p><a href="http://defectivebydesign.org/ebooks.html">Приєднуйтесь до нашого
+списку розсилки про небезпеки електронних книг</a>.</p>
+</blockquote>
+</div>
+
+<div id="AuthorsNote">
+<h3>Зауваження автора</h3>
+
+<ul class="no-bullet">
+<li>
+<div class="reduced-width">
+<p>Ця розповідь&nbsp;&nbsp; імовірно стаття з історії, написана в майбутньому
+кимось іншим і описує молодість Дана Гелберта в суспільстві гноблення,
+сформованому темними силами, які вживають слово &ldquo;пірат&rdquo; у
+пропаганді. Стаття вживає термінологію цього суспільства. Я намагався
+розвинути думку, щоб це виглядало ще жорсткіше. Див. &ldquo;<a
+href="/philosophy/words-to-avoid.html#Piracy">піратство</a>&rdquo;.
+</p>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+</li>
+
+<li>
+<div class="reduced-width">
+<p>Комп'ютерні обмеження на передачу або читання книг (і інших видів
+опублікованих робіт) відомі як DRM, це скорочення &ldquo;<span lang="en"
+xml:lang="en">Digital Restrictions Management</span> (цифрове управління
+обмеженнями)&rdquo;. Щоб знищити його, Фонд вільного програмного
+забезпечення організував кампанію <a
+href="http://DefectiveByDesign.org">Дефект гарантований</a>. Ми просимо вас
+про підтримку.</p>
+
+<p>Фонд електронних рубежів, окрема організація, не пов'язана з Фондом вільного
+програмного забезпечення, також виступає проти цифрового управління
+обмеженнями.</p>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+</li>
+</ul>
+
+<p class="comment">
+Ця примітка оновлювалася кілька разів з часу першої публікації оповідання.</p>
+
+<ul class="no-bullet">
+<li>
+<div class="columns">
+<p>
+Право прочитати&nbsp;&mdash; це право, битва за яке ведеться сьогодні. Хоча,
+можливо, буде потрібно 50&nbsp;років для того, щоб перейти від життя, в
+якому ми живемо сьогодні, до цілковитого маразму, більшість конкретних
+законів і методів, описаних вище, вже були запропоновані; багато законів
+вступили в силу у США та інших країнах. У США Закон про авторське право
+цифрового тисячоліття (DMCA) в 1998&nbsp;році заклав юридичні підстави для
+того, щоб обмежувати читання і передачу на час комп'ютеризованих книг (а
+також інших робіт). Європейський союз наклав подібні обмеження в директиві
+2001&nbsp;року про авторське право.</p>
+
+<p>
+США виступають за нав'язування таких правил решті світу за допомогою так
+званих договорів про &ldquo;вільну торгівлю&rdquo;. Краще для них підходить
+назва <a href="https://stallman.org/business-supremacy-treaties.html">
+договори про гегемонію підприємництва</a>, бо вони складені так, щоб дати
+підприємцям панування над номінально демократичними державами. Положення
+DMCA про те, що програми, які зламують цифрове керування обмеженнями,
+злочинні, представляє тільки одне з несправедливих правил, які ці договори
+нав'язують у багатьох сферах діяльності.</p>
+
+<p>
+США нав'язала вимоги DMCA Австралії, Панамі, Колумбії, а також Південній
+Кореї за допомогою двосторонніх договорів, а таким країнам, як Коста-Ріка,
+за допомогою іншого договору, CAFTA. Обама підняв кампанію на новий рівень
+двома новими проектами договорів, TPP і TTIP. TPP нав'язав DMCA разом з
+багатьма іншими несправедливостями 12 країнам Тихоокеанського регіону. TTIP
+нав'язав подібні ж пута Європі. Всім цим договорам потрібно запобігти або їх
+слід скасувати.</p>
+
+<p>
+Навіть Консорціум Всесвітньої павутини потрапив в мережі індустрії
+авторського права; він рухається до схвалення системи цифрового керування
+обмеженнями як офіційної частини специфікацій Всесвітньої павутини.</p>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+</li>
+
+<li>
+<div class="table">
+<div class="table-cell left">
+<p class="emph-box">
+У невільних програмах часто бувають <a href="/proprietary/"> різноманітні
+несправедливі особливості</a>, які підводять нас до висновку про те, що <a
+href="/philosophy/free-software-even-more-important.html">невільній програмі
+ніколи не можна довіряти</a>. Ми наполягаємо виключно на вільних програмах і
+відкидаємо невільні.</p>
+</div>
+
+<p class="table-cell right">
+Щодо Windows Vista, то Microsoft визнала, що в систему вбудований чорний
+хід: Microsoft може користуватися ним, щоб примусово встановлювати програмні
+&ldquo;оновлення&rdquo;, навіть якщо користувач вважає їх
+погіршеннями. Компанія може також наказати всім машинам, що працюють під
+управлінням Vista, відмовитися працювати з визначеним драйвером
+пристрою. Vista затиснула користувачів переважно для того, щоб нав'язати
+цифрове керування обмеженнями, з яким користувачі не зможуть впоратися.</p>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+</li>
+
+<li>
+<div class="columns">
+<p>
+Одна з ідей розповіді не пропонувалася насправді до 2002&nbsp;року. Це ідея
+про те, що ФБР і Microsoft будуть зберігати паролі системного адміністратора
+ваших персональних комп'ютерів і не допустять, щоб вони були у вас.</p>
+
+<p>
+На ранньому етапі прихильники цієї схеми пропонували такі назви, як
+&ldquo;довірені обчислення&rdquo; і &ldquo;Паладій&rdquo;, але те, що
+насамкінець стали застосовувати на практиці, називається &ldquo;безпечним
+завантаженням&rdquo;.</p>
+
+<p>
+Те, що зберігає Microsoft&nbsp;&mdash; не зовсім пароль в традиційному
+значенні; ніхто ніколи не вводить його з терміналу. На відміну від
+звичайного пароля підпис і ключ шифру, відповідний другому ключеві, який
+зберігається на вашому комп'ютері. Це дозволяє Microsoft і в принципі
+будь-яким сайтам Інтернету, які співпрацюють з Microsoft, повністю
+контролювати те, що користувач може робити на своєму власному
+комп'ютері. Microsoft, ймовірно, користується цим контролем від імені ФБР,
+коли компанію про це просять: вона вже <a
+href="/proprietary/malware-microsoft.html">показує НАБ недоліки в захисті
+Windows</a>, щоб агентство їх експлуатувало.</p>
+
+<p>
+Безпечне завантаження можна впровадити так, щоб користувачеві було дозволено
+вказувати ключ для підписів і вирішувати, які програми підписувати. На
+практиці в персональних комп'ютерах, спроектованих під Windows&nbsp;10, є
+тільки ключ Microsoft, і те, чи може власник машини встановити будь-яку іншу
+операційну систему (таку як GNU/Linux), визначає Microsoft. Ми називаємо це
+<em>обмеженим завантаженням</em>.</p>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+</li>
+
+<li>
+<div class="columns">
+<p>
+У 1997 році, коли ця розповідь була тільки-но написана, SPA загрожувала
+дрібним операторам зв'язку, які надавали доступ в Інтернет, вимагаючи, щоб
+вони дозволили спостерігати SPA за всіма користувачами. Більшість операторів
+підкорялося перед лицем загрози, бо вони не могли дозволити собі захист у
+суді. Один з операторів, Community ConneXion в Окленді, штат Каліфорнія,
+відмовився виконати вимогу, і на нього подали в суд. Згодом SPA відмовилася
+від переслідування, але отримала DMCA, який надав бажану для них владу.</p>
+
+<p>
+На зміну SPA, що насправді розшифровується як &ldquo;Асоціація видавців
+програм&rdquo;&nbsp;, у ролі її поліцейського прийшов Діловий програмний
+альянс (BSA)&nbsp;. BSA не є сьогодні офіційною поліцейською структурою;
+неофіційно, він діє саме так. Застосовуючи методи, які нагадують колишній
+Радянський Союз, він запрошує людей доносити на своїх співробітників і
+знайомих. У ході кампанії терору, що проводилася BSA в Аргентині в
+2001&nbsp;році, висувалися злегка прикриті загрози насильства над людьми,
+які обмінювалися програмами. </p>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+</li>
+
+<li>
+<div class="reduced-width">
+<p>
+Правила безпеки навчального закладу, описані вище, не вигадані. Наприклад,
+комп'ютер одного з університетів в районі Чикаго демонстрував при вході в
+систему таке повідомлення: </p>
+
+<blockquote><p>
+Ця система призначена для використання тільки уповноваженими
+користувачами. Вся діяльність осіб, які користуються цією обчислювальною
+системою без дозволу або понад дозволеними їм межами, на цій системі
+підлягає спостереженню і запису персоналом системи. У ході спостереження за
+особами, які неналежним чином користуються цією системою, або в ході
+регламентних робіт над системою, за діяльністю уповноваженого також може
+вестися спостереження. Всякий, що користується цією системою, явним чином
+погоджується на таке спостереження і сповіщається, що якщо в процесі такого
+спостереження розкриються можливі свідоцтва незаконної діяльності або
+порушення правил Університету, то персонал системи може надати таке
+спостереження як свідчення керівництву Університету та/або посадовим особам,
+в обов'язки яких входить охорона правопорядку.
+</p></blockquote>
+
+<p>
+Це цікавий підхід до Четвертої поправки: чинити на всіх підряд тиск, щоб
+вони заздалегідь погоджувалися відмовитися від своїх прав, які надаються
+цією поправкою. </p>
+</div>
+</li>
+</ul>
+<div class="column-limit"></div>
+</div>
+
+<div id="BadNews">
+<h3>Погані новини</h3>
+
+<p class="reduced-width">
+Битву за право прочитати ми програємо. Ворог організований, а ми&nbsp;&nbsp;
+ні.
+</p>
+
+<div class="columns">
+<p>Теперішні комерційні електронні книги <a
+href="/philosophy/the-danger-of-ebooks.html"> скасовують традиційні свободи
+читачів</a>. Продукт Amazon для читання електронних книг, який я називаю
+&ldquo;<span lang="en" xml:lang="en"><a
+href="/philosophy/why-call-it-the-swindle.html">Amazon Swindle</a></span>
+(обдурювання Amazon)&rdquo; через те, що він спроектований так, аби обманом
+позбавляти читачів традиційних свобод читачів книг, працює під керуванням
+програм, в яких були продемонстровані кілька <a
+href="/proprietary/malware-kindle-swindle.html">орвелівських рис</a>. Кожної
+з них досить, щоби повністю відмовитися від цього продукту:</p>
+
+<ul class="no-bullet">
+<li><p>Він шпигує за всім, що робить користувач: доповідає про те, яку книгу і яку
+сторінку читає користувач, доповідає, коли користувач підкреслює текст і
+повідомляє всі нотатки, які вводить користувач.</p></li>
+
+<li><p>У ньому є цифрове керування обмеженнями, призначене для того, щоб не дати
+користувачам обмінюватися копіями.</p></li>
+
+<li><p>У ньому є чорний хід, за допомогою якої Amazon може стерти будь-яку книгу з
+мережі. У&nbsp;2009&nbsp;році компанія стерла тисячі копій <cite>1984</cite>
+Джорджа Орвела.</p></li>
+
+<li><p class="inline-block">Якщо це ще не досить по-орвелівськи, то там є універсальна закладка, за
+допомогою якої Amazon може змінювати програми по мережі, вводячи яку
+завгодно гидоту.</p></li>
+</ul>
+
+<p>При поширенні Amazon також пригнічує користувачів. Пристрій ідентифікує
+користувача і записує, які книги користувач отримує. Amazon також вимагає,
+щоб користувачі погоджувалися на антигромадський контракт, за яким вони не
+повинні обмінюватися копіями з іншими. Моя совість каже мені, що якби я
+погодився на такий контракт, то меншим злом було б порушити його і все одно
+обмінюватися копіями; однак щоб бути цілком чистими, нам насамперед не слід
+погоджуватися на таке. Тому я відмовляюся погоджуватися з такими контрактами
+щодо програмного забезпечення, електронних книг, музики або чого іншого.</p>
+
+<p class="emph-box">
+Якщо ми хочемо припинити погані новини і створювати якісь хороші новини, нам
+потрібно організуватись і боротися. Кампанія ФВПЗ <a
+href="http://defectivebydesign.org">&ldquo;Брак
+гарантований&rdquo;</a>поклала початок цьому&nbsp;&nbsp; підпишіться на
+список розсилки кампанії,щоб підтримати її. І <a
+href="http://www.fsf.org/associate">приєднуйтесь до ФВПЗ</a>, щоб допомогти
+нашій роботі. Наявний також <a href="/help/help.html"> перелік способів, як
+взяти участь в нашій роботі</a>.
+</p>
+</div>
+</div>
+<div class="column-limit"></div>
+</div>
+
+<div id="References">
+<h3>Посилання</h3>
+
+<ul>
+ <li>&ldquo;Інструкція&rdquo; для адміністрації: комітет з інформаційної
+інфраструктурі, інтелектуальна власність [<a
+href="/philosophy/not-ipr.html">так</a>] і національна інформаційна
+інфраструктура: звіт Робочої групи з прав інтелектуальної власності [так]
+(1995&nbsp;рік).</li>
+
+ <li><a
+href="http://www.wired.com/wired/archive/4.01/white.paper_pr.html">Пояснення
+до Білої книги: Клешня авторського права</a>. Памела Самуельсон,
+&ldquo;Уайеред&rdquo;, 1&nbsp;січень 1996.</li>
+
+ <li><a
+href="http://www.law.duke.edu/boylesite/sold_out.htm">Розпродано</a>.Джеймс
+Бойль, &ldquo;Нью-Йорк таймс&rdquo; 31&nbsp;березня 1996&nbsp;року.</li>
+
+ <li><a
+href="http://web.archive.org/web/20130508120533/http://www.interesting-people.org/archives/interesting-people/199611/msg00012.html">Публічні
+дані та особисті дані</a>. &ldquo;Вашингтон пост&rdquo;, 4&nbsp;листопада
+1996&nbsp;року.</li>
+ <li><a
+href="https://web.archive.org/web/20151113122141/http://public-domain.org/">Спілка
+суспільного надбання</a> &mdash; організація, метою якої є запобігання та
+скасуваннянадмірного посилення авторського права і патентів.</li>
+</ul>
+</div>
+
+<hr class="thin" />
+<blockquote id="fsfs"><p class="big">Цей нарис опублікований у збірнику <a
+href="http://shop.fsf.org/product/free-software-free-society/"><cite>Вільні
+програми, вільне суспільство: вибрані нариси Річарда М. Столмена</cite></a></p></blockquote>
+
+<div class="translators-notes">
+
+<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.-->
+ </div>
+</div>
+
+<!-- for id="content", starts in the include above -->
+<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" -->
+<div id="footer">
+<div class="unprintable">
+
+<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a
+href="mailto:gnu@gnu.org">&lt;gnu@gnu.org&gt;</a>. Наявні також <a
+href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі
+посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a
+href="mailto:webmasters@gnu.org">&lt;webmasters@gnu.org&gt;</a>.</p>
+
+<p>
+<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph,
+ replace it with the translation of these two:
+
+ We work hard and do our best to provide accurate, good quality
+ translations. However, we are not exempt from imperfection.
+ Please send your comments and general suggestions in this regard
+ to <a href="mailto:web-translators@gnu.org">
+
+ &lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.</p>
+
+ <p>For information on coordinating and submitting translations of
+ our web pages, see <a
+ href="/server/standards/README.translations.html">Translations
+ README</a>. -->
+Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити
+можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і
+пропозиції щодо перекладу за адресою <a
+href="mailto:web-translators@gnu.org">&lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.
+</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у
+<a href="/server/standards/README.translations.html">&ldquo;Посібнику з
+перекладу&rdquo;</a>.</p>
+</div>
+
+<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to
+ files generated as part of manuals) on the GNU web server should
+ be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this
+ without talking with the webmasters or licensing team first.
+ Please make sure the copyright date is consistent with the
+ document. For web pages, it is ok to list just the latest year the
+ document was modified, or published.
+ If you wish to list earlier years, that is ok too.
+ Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying
+ years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable
+ year, i.e., a year in which the document was published (including
+ being publicly visible on the web or in a revision control system).
+ There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers
+ Information document, www.gnu.org/prep/maintain. -->
+<p>Copyright &copy; 1996, 2002, 2007, 2009, 2010, 2014, 2015, 2016 Річард
+Столмен</p>
+
+<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license"
+href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії
+Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням
+авторства&nbsp;&mdash; Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p>
+
+<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" -->
+<div class="translators-credits">
+
+<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.-->
+Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура
+(andriykopanytsia@gmail.com)</div>
+
+<p class="unprintable"><!-- timestamp start -->
+Оновлено:
+
+$Date: 2020/07/23 14:19:57 $
+
+<!-- timestamp end -->
+</p>
+</div>
+</div>
+</body>
+</html>