diff options
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/manifesto.html')
| -rw-r--r-- | talermerchantdemos/blog/articles/uk/manifesto.html | 768 |
1 files changed, 768 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/manifesto.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/manifesto.html new file mode 100644 index 0000000..6c459f9 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/manifesto.html @@ -0,0 +1,768 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/manifesto.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Маніфест GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/manifesto.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Маніфест GNU</h2> + +<p> Маніфест GNU (який наводиться нижче) був написаний <a +href="http://www.stallman.org/">Річардом Столменом</a> у 1985 році, щоб +просити про підтримку в розробці операційної системи GNU. Частина тексту +була взята з первісного оголошення 1983 року. До 1987 року +маніфест трохи оновлювався, щоб відзначити розвиток; з тих пір здається +найкращим залишити його незмінним.</p> + +<p>З тих пір ми дізналися про поширені хибні +тлумачення певних понять. Зміна формулювань +могло б допомогти уникнути їх. Виноски, додані починаючи з +1993 року, допомагають пояснити ці аспекти.</p> + +<p>Якщо ви бажаєте встановити систему GNU/Linux, ми рекомендуємо скористатися +одним з <a href="/distros">повністю вільних дистрибутивів +GNU/Linux</a>. Щоби дізнатися, як допомогти, відвідайте <a +href="/help/help.html">http://www.gnu.org/help</a>.</p> + +<p>Проект GNU частина руху за вільні програми, який виступає за <a +href="/philosophy/free-sw.html">свободу користувачів програм</a>. Асоціювати +GNU з виразом “відкритий вихідний код” — помилка: цей +вираз введено в обіг у 1998 році людьми, незгодними з етичними +цінностями руху за вільні програми. Вони користуються цим виразом, щоб +пропагувати <a +href="/philosophy/open-source-misses-the-point.html">аморальний підхід</a> +до тієї сфери.</p> + +<h3 id="whats-gnu">Що таке GNU? GNU — не Unix!</h3> + +<p> + GNU, що означає “gnu's Not Unix” +(GNU — це не Unix),— +назва повної програмної системи, сумісної з Unix, +яку я пишу так, що можу роздавати її +вільною<a href="#f1">(1)</a> всім, хто може її +використовувати. Мені допомагає кілька інших добровольців. +Ми дуже потребуємо робочих рук, гроші, програм +і обладнання.</p> + +<p> + На даний момент у нас є Emacs +текстовий редактор з мовою Лісп для запису +команд редактора, зневадник рівня джерельних текстів, +сумісний з Yacc генератор синтаксичних +аналізаторів, редактор зв'язків і близько 35 утиліт. +Оболонка (командний інтерпретатор) майже завершена. +Новий переносний оптимізуючий компілятор Сі скомпілював +самого себе і може бути випущений в цьому році. Початкове +ядро існує, але для заміни Unix бракує ще дуже багатьох можливостей. Коли +ядро і компілятор будуть закінчені, можна буде +постачати систему GNU, придатну для розробки +програм. Для верстки тексту ми будемо використовувати TeX, але +ведеться робота над nroff. Ми також будемо користуватися +вільною переносною системою X Window. Потім ми додамо +переносний Загальний Лісп, гру “Імперія”, табличний +процесор і сотні інших речей плюс документацію в електронному вигляді. +Ми сподіваємося видати з часом — все те корисне, +що зазвичай поставляється з системою сім'ї Unix, і навіть більше.</p> + +<p> + GNU зможе виконувати програми Unix, але не буде ідентична Unix. Ми внесемо +всі поліпшення, які тільки будуть доречні, спираючись на наш досвід роботи з +іншими операційними системами. Зокрема, ми плануємо ввести довгі імена +файлів, атрибути файлів, стійку до збоїв файлову систему, підтримку +термінально-незалежних дисплеїв, можливо, автоматичне завершення імен +файлів, і, можливо, коли-небудь віконну систему на базі Лісп, +для якої кілька програм на Лісп і звичайних програм Unix зможуть поділяти +один екран. В якості системних мов програмування будуть доступні як Сі, так +і Лісп. Для мережних з'єднань ми спробуємо підтримувати протоколи UUCP, +Internet, а також Chaosnet Масачусетського технологічного інституту.</p> + +<p> + GNU спочатку орієнтована на ЕОМ класу +68000/16000 з віртуальною пам'яттю, оскільки +на них простіше всього змусити її працювати. Додаткова +робота для запуску її на менших ЕОМ залишиться +на частку того, хто захоче застосовувати її на них.</p> + +<p> + Щоб уникнути жахливої плутанини, будь ласка, говоріть <em>g</em> у слові +“GNU”, коли воно позначає цей проект.</p> + +<h3 id="why-write">Чому я повинен писати GNU</h3> + +<p> + Я беру до уваги, що золоте правило вимагає, що, якщо мені подобається +програма, то я повинен обмінюватися нею з іншими людьми, яким вона +подобається. Продавці програм хочуть розділити користувачів,панувати над +ними, вимагаючи у кожного користувача згоди не обмінюватися з іншими. Я +відмовляюся порушувати таким чином солідарність з іншими користувачами. Я не +можу без сорому підписати ліцензійну угода програми або договір про +нерозголошення. Я роками працював у Лабораторії штучного інтелекту, щоб +стримати такі тенденції та іншу недоброзичливість, але врешті-решт вони +зайшли занадто далеко: я не зміг залишатися в інституті, де таке робили за +мене проти моєї волі.</p> + +<p> + Отже, щоб мати можливість продовжувати користуватися комп'ютерами без +ганьби, я вирішив скласти разом достатнє число вільних програм з тим, щоб я +зміг обійтися без будь-якої невільної програми. Я звільнився з лабораторії, +щоб не залишити інституту жодного законного приводу утримати мене від +роздачі<a href="#f2a">(2)</a> GNU.</p> + +<h3 id="compatible">Чому GNU буде сумісна з Unix</h3> + +<p> + Unix для мене не ідеал, але вона не така вже погана. У своїх основах Unix +представляється здоровою, і я думаю, що зможу заповнити те, чого бракує +Unix, не зіпсувавши цих основ. А система, сумісна з Unix, буде зручна в +освоєнні для багатьох.</p> + +<h3 id="available">Як GNU буде поширюватися</h3> + +<p> + GNU — не суспільне надбання. Всім буде дозволено змінювати і +поширювати GNU, але ніякому постачальнику не дозволять обмежити її подальше +поширення. Іншими словами, <a +href="/philosophy/categories.html#ProprietarySoftware">невільні</a> зміни +будуть заборонені. Я хочу гарантувати, що всі версії GNU залишаться +вільними.</p> + +<h3 id="why-help">Чому багато програмістів хочуть допомогти</h3> + +<p> + Я знайшов багато програмістів, які співчувають GNU і хочуть допомогти.</p> + +<p> + Багато програмісти стурбовані комерціалізацією системних програм. Вона, +можливо, і дозволяє їм заробити більше грошей, але змушує відчувати себе +відносно інших програмістів противниками, а не товаришами. Наріжний камінь +дружби між програмістами обмін програмами; типові нинішні +ринкові відносини, по суті, забороняють програмістам ставитися до інших, як +до друзів. Покупець програми повинен вибирати між дружбою і підпорядкуванням +закону. Природно, багато хто вирішує, що дружба важливіша. Але тих, хто +вірить в закон, часто не влаштовує ні те, ні інше. Вони стають цинічними і +починають думати, що програмування — це тільки спосіб заробити +гроші.</p> + +<p> + Розробляючи і застосовуючи GNU замість невільних програм, ми можемо бути +привітними до всіх і дотримуватися закону. До того ж GNU служить прикладом +для натхнення і прапором, збирають інших, щоб приєднатися до нашого +обміну. Це може дати нам відчуття гармонії, неможливе, коли ми +використовуємо програми, які не вільні. Приблизно для половини всіх +програмістів, яких я питав, це важливий складник щастя, який гроші замінити +не можуть.</p> + +<h3 id="contribute">Чим ви можете допомогти</h3> + +<blockquote> +<p> +(Сьогодні завдання по роботі над програмами розміщуються в <a +href="http://fsf.org/campaigns/priority-projects">списку пріоритетних +проектів</a>, <a href="http://savannah.gnu.org/people/?type_id=1">списку +“GNU: Потрібна допомога”</a>, загальному списку завдань для +пакетів GNU. Інші способи допомогти вказані у <a +href="/help/help.html">посібнику з допомоги операційній системі GNU</a>). +</p> +</blockquote> + +<p> + Я закликаю виробників комп'ютерів приносити в дар машини і гроші. Я закликаю +приватних осіб приносити в дар програми і працю.</p> + +<p> + Один з наслідків, яких ви можете очікувати від принесення в дар +ЕОМ що GNU скоро почне на них працювати. ЕОМ повинні бути +повністю укомплектованими, готовими для роботи системами, придатними для +роботи в житлових приміщеннях і не потребувати хитромудрих систем +охолодження або живлення.</p> + +<p> + Я знайшов дуже багато програмістів, які рвуться працювати за сумісництвом +для GNU. Для більшості проектів таку часткову зайнятість дуже важко +координувати; незалежно написані частини не стали б працювати разом. Але +конкретно для завдання заміни Unix цієї проблеми немає. Повна система Unix +містить сотні утиліт, кожна з яких документується окремо. Більшість +специфікацій взаємодії визначається сумісністю з Unix. Якщо кожен учасник +зможе написати сумісну заміну своєї утиліти Unix і доб'ється, щоб вона +належним чином працювала на місці оригіналу в системі Unix, тоді ці утиліти +запрацюють правильно, коли їх складуть разом. Навіть допускаючи за законом +Мерфі виникнення невеликого числа несподіваних проблем, зібрати ці +компоненти буде здійсненним завданням. (Ядро зажадає більш тісного +спілкування. Над ним буде працювати невелика згуртована група.)</p> + +<p> + Якщо я буду отримувати грошові пожертви, то я зможу найняти трохи людей на +повний робочий день або за сумісництвом. Заробіток не буде великим за +поняттями програмістів, але я шукаю людей, для яких створення атмосфери +товариства так само важливе, як і отримання грошей. Я розглядаю це як спосіб +дати можливість самовідданим людям присвятити всі свої сили роботі над GNU, +позбавивши їх від потреби заробляти на життя іншим способом.</p> + +<h3 id="benefit">Чим це буде корисно всім користувачам комп'ютерів</h3> + +<p> + Як тільки GNU буде написана, кожен зможе отримати гарне системне програмне +забезпечення так само вільно, як повітря.<a href="#f2">(3)</a></p> + +<p> + Це значить набагато більше, ніж просто збереження для кожного вартості +ліцензії Unix. Це означає, що буде покінчено з марнотратним дублюванням +праці системних програмістів. Замість цього їхня праця може піти на розвиток +вже існуючого.</p> + +<p> + Повні вихідні тексти системи будуть доступні кожному. В результаті +користувач, якому потрібні зміни в ній, завжди зможе внести їх сам або +найняти будь-якого доступного програміста або компанію внести їх для +нього. Користувачам не доведеться більше чекати милостей від одного +програміста або компанії, що володіє початковими текстами іпрерогативою +вносити зміни.</p> + +<p> + Навчальні заклади зможуть надати набагато більше багате освітнє середовище, +заохочуючи всіх студентів вивчати і покращувати систему. У Гарвардській +обчислювальної лабораторії було правило, що в системі не можна встановлювати +ніяку програму, якщо її вихідні тексти не виставлені на загальний огляд. Для +цього їм доводилося відмовлятися від встановлення певних програм. Я був в +значній мірі натхненний цим.</p> + +<p> + Нарешті, складності розглядів з приводу того, хто володіє системними +програмами і що йому дозволено, а що не дозволено робити з ними, будуть +зняті.</p> + +<p> + Засоби змусити людей платити за користування програмою, включаючи +ліцензування копій, завжди обходяться суспільству дуже дорого через +громіздкі механізми, необхідних для з'ясування, скільки (тобто, за які +програми) хто повинен платити. І тільки поліцейська держава може примусити +кожного підкорятися їм. Уявіть собі космічну станцію, де повітря доводиться +виробляти високою ціною. Можливо, стягування плати за кожний літр зі всіх, +хто дихає, справедливе, однак носити протигаз з лічильником весь день і всю +ніч нестерпно, навіть якщо кожен може оплатити рахунок за повітря. А +телекамери всюди, щоб простежити за тим, чи не знімаєте ви протигаз, +обурливі. Краще утримувати повітряний завод поголовним податком і скинути +протигази.</p> + +<p> + Копіювання всіх частин програми так само природно для програміста, як +дихання, і так само продуктивно. Воно повинно бути теж вільним.</p> + +<h3 id="rebutted-objections">Деякі легко спростовувані заперечення проти цілей GNU</h3> + +<p id="support"> +<strong>“Ніхто не буде застосовувати вільну +систему, тому що вони не зможуть +розраховувати на якусь підтримку”</strong></p> + +<p> +<strong>“Доводиться брати плату за програму, щоб оплатити +підтримку”</strong></p> + +<p> + Якщо люди готові швидше платити за GNU +разом з обслуговуванням, ніж взяти GNU +вільну без обслуговування, підприємство, +яке надає тільки обслуговування людям, +що отримали GNU вільно, має бути +прибутковим.<a href="#f3">(4)</a></p> + +<p> + Потрібно розрізняти підтримку у вигляді справжнього програмування від +простої допомоги в роботі. Першу можна сподіватися отримати від виробника +програм. Якщо ваша проблема не стосується досить великого числа людей, +виробник попросить вас відчепитися.</p> + +<p> + Якщо для вашої справи потрібна впевненість у підтримки, єдиний +спосіб мати усі необхідні вихідні тексти і засоби розробки. Тоді +ви зможете найняти будь-яку незайняту особу і усунути проблему; ви не +залежите від когось одного. Ціни на вихідні тексти Unix виносять це за рамки +обговорення для більшості підприємств. З GNU це стане легко. Тут все ще +можливо, що не знайдеться незайнятої компетентної особи, але порядок +поширення тут ні при чому. GNU не вирішує всіх світових проблем, тільки +деякі з них.</p> + +<p> + У той же час користувачі, які нічого не знають про комп'ютери, потребують +допомоги: виконання за них того, що вони самі легко зробили б, але не знають +як.</p> + +<p> + Такі послуги могли б надавати компанії, які пропонують тільки послуги з +ремонту та допомоги. Якщо вірно, що користувачі готові витратити гроші, щоб +отримати продукт з підтримкою, то вони точно так само захочуть купити +послуги, отримавши продукт вільним. Компанії по обслуговуванню будуть +конкурувати за якістю і ціною. Користувачі не будуть прив'язані до +якої-небудь однієї. У той же час ті з нас, кому не потрібні ці послуги, +зможуть користуватися програмою без оплати послуг.</p> + +<p id="advertising"> +<strong>“Ви не станете популярні без реклами, а для цього доведеться +стягувати плату за програму”</strong></p> + +<p> +<strong>“Немає сенсу рекламувати програму, яку можна отримати +вільно”</strong></p> + +<p> + Наявні різні форми безкоштовного або дуже дешевого отримання популярності, +які можна застосувати для оповіщення користувачів комп'ютерів про що-небудь, +пов'язане із GNU. Але можливо рекламою можна отримати більше користувачів +мікрокомп'ютерів. Якщо це дійсно так, то підприємство, що рекламує послуги з +копіювання та пересилання GNU за плату, має бути достатньо життєздатним, +щоб оплатити рекламу та інше. Таким чином, за рекламу платять тільки ті, +кому вона корисна.</p> + +<p> + З іншого боку, якщо багато отримають GNU від своїх знайомих, і такі компанії +не будуть мати успіху, це покаже, що насправді реклама не потрібна для +поширення GNU. Чому прихильники вільного ринку не хочуть дозволити вирішити +це вільному ринку?<a href="#f4">(5)</a></p> + +<p id="competitive"> +<strong>“Моїй компанії потрібна фірмова операційна система, щоб бути +попереду конкурентів”</strong></p> + +<p> + GNU видалить програми операційної системи ізцарства конкуренції. Ви не +зможете бути попереду всіх в цій області, але і ваші конкуренти не зможуть +обігнати вас. Ви будете конкурувати з ними в інших областях, отримуючи +взаємну вигоду в цій. Якщо ви торгуєте операційною системою, то GNU вам не +сподобається, тут вам не пощастило. Якщо ви займаєтеся чимось іншим, GNU не +дасть втягнути вас у дорогу справу торгівлі операційними системами.</p> + +<p> + Я хотів би побачити, як розробку GNU підтримують дари багатьох виробників і +користувачів, знижуючи вартість для кожного.<a href="#f5">(6)</a></p> + +<p id="deserve"> +<strong>“Хіба програмісти не заслуговують нагороди за +творчість?”</strong></p> + +<p> + Якщо щось і заслуговує нагороди, то це заслуги перед суспільством. Творчість +може бути заслугою перед суспільством, але лише в тій мірі, в якій +суспільство вільне використовувати результати. Якщо програмісти заслуговують +нагороди за створення передових програм, то з цієї ж причини вони +заслуговують покарання, якщо вони обмежують користування цими програмами.</p> + +<p id="reward"> +<strong>“Невже у програміста не повинна бути можливість просити +винагороди за свою творчість?”</strong></p> + +<p> + Немає нічого поганого в бажанні отримати плату за роботу, ні в прагненні +максимізувати свої доходи до тих пір, поки застосовувані засоби не +руйнівні. Але кошти, звичайні в галузі програмного забезпечення сьогодні, +базуються на руйнуванні.</p> + +<p> + Витягування грошей з користувачів програми обмеженнями на її застосування є +руйнівним, тому що обмеження знижує кількість способів застосування цієї +програми. Це знижує кількість багатства, яке людство отримує з +програми. Коли на обмеження йдуть навмисно, шкідливі наслідки — +це умисне руйнування.</p> + +<p> + Причина, через яку порядний громадянин не застосовує такі руйнівні засоби +для збагачення,— те, що якщо б так чинив кожен, ми всі стали б бідніші +від взаємного руйнування. Це кантівська етика, або золоте правило. Оскільки +мені не подобаються наслідки, які виникають, якщо всі приховують інформацію, +мені доводиться вважати, що чинити так погано. Зокрема, бажання бути +винагородженим за свою творчість не виправдовує позбавлення світу в цілому +усієї або частини цієї творчості.</p> + +<p id="starve"> +<strong>“Не будуть програмісти голодувати?”</strong></p> + +<p> + Я міг би відповісти, що нікого не змушують бути програмістом. Більшість з +нас не можуть отримати скільки-завгодно грошей, стоячи на вулиці і скиглячи +жалібно. Але це не означає, що ми засуджені проводити наше життя, просячи +милостиню і голодуючи. Ми робимо щось інше.</p> + +<p> + Але це погана відповідь, тому що вона приймає неявне припущення запитувача: +що без власності на програми програмісти, можливо, не отримають ні +копійки. Передбачається, все або нічого.</p> + +<p> + Справжня причина, по якій програмісти не будуть голодувати те, +що вони все одно зможуть отримувати плату за програмування, тільки не так +багато, як зараз.</p> + +<p> + Обмеження копіювання — не єдине, на чому можуть базуватися +підприємства з виробництва програм. На нього спираються частіше <a +href="#f8">(7)</a>, тому що воно приносить найбільше грошей. Якщо це було б +заборонене або відкинуте клієнтом, програмне підприємництво перейшло б на +інші принципи організації, які зараз залучаються рідше. Завжди є численні +способи організації підприємств будь-якого роду.</p> + +<p> + Можливо, програмування на новій основі не буде таким прибутковим, як +зараз. Але це не аргумент проти заміни. Не вважається несправедливістю, що +продавці отримують зарплату, яку вони зараз отримують. Якщо б програмісти +отримували стільки ж, це теж не було б несправедливістю. (На практиці вони +отримували б все-таки значно більше цього.)</p> + +<p id="right-to-control"> +<strong>“Хіба люди не мають права контролювати, як використовується +їхня творчість?”</strong></p> + +<p> +“Контроль використання власних ідей” в дійсності являє собою +контроль над життям людей; і зазвичай його використовують, щоб ускладнити їм +життя.</p> + +<p> + Ті, хто ретельно вивчив питання про права на інтелектуальну власність<a +href="#f6">(8)</a> +(як, наприклад, юристи), кажуть, що немає ніяких природних прав на +інтелектуальну власність. Ті види так званих прав на інтелектуальну +власність, які визнаються державою, створені особливими правовими актами для +особливих цілей.</p> + +<p> + Наприклад, патентна система була створена, щоб заохочувати винахідників до +оприлюднення деталей своїх винаходів. Її призначенням було допомагати +суспільству, а не винахідникам. Тоді термін дії патенту, 17 років, був +малий у порівнянні з темпом прогресу. Оскільки патенти мають значення тільки +між виробниками, від яких укладення ліцензійного договору вимагає значно +менших коштів і зусиль, ніж налагодження виробництва, то патенти часто не +завдають багато шкоди. Вони не обтяжують більшість приватних осіб, які +користуються патентованими продуктами.</p> + +<p> + Ідея авторських прав не існувала в давнину, коли автори часто без обмеження +копіювали інших авторів у нехудожніх роботах. Ця практика була корисна, і +тільки так роботи багатьох авторів збереглися хоча б частково. Система +авторських прав створена спеціально в цілях заохочення авторства. В галузі, +для якої вона була розроблена, друкарства, де копіювати було доцільно тільки +на друкарському верстаті, шкоди від неї було не багато, і вона не обтяжувала +більшість осіб, які читали книги.</p> + +<p> + Всі права на інтелектуальну власність це тільки дозволи, дані +суспільством, тому вважалося, правильно або помилково, що суспільство в +цілому виграє від цього. Але у кожному конкретному ми повинні запитати: чи +справді ми виграємо, даючи такий дозвіл? Якого роду дії ми дозволяємо?</p> + +<p> + Ситуація з програмами сьогодні сильно відрізняється від друкарства сто років +назад. Той факт, що програму найпростіше копіювати від сусіда до сусіда, +той факт, що у програми є відмінні один від одного вихідний текст і +виконуваний об'єктний код, той факт, що програму застосовують, а не читають +і насолоджуються нею,— все це, об'єднуючись, створює стан, у якому +особа, що вимагає дотримання авторських прав, шкодить суспільству в цілому і +матеріально, і морально; в якому особистість не +повинна цього робити незалежно від того, чи дозволяє це закон.</p> + +<p id="competition"> +<strong>“Конкуренція веде до розвитку”</strong></p> + +<p> + Характерний приклад конкуренції біг: нагороджуючи переможця, ми +заохочуємо кожного бігати швидше. Коли капіталізм так і працює, він робить +добру справу; але його захисники помиляються, вважаючи, що він завжди так +працює. Якщо бігуни забувають, за що дається нагорода, і прагнуть до +перемоги будь-якими засобами, вони можуть знайти інші стратегії +наприклад, напад на інших бігунів. Якщо біг перейде в кулачний бій, вони всі +прийдуть пізно.</p> + +<p> + Невільні і секретні програми морально рівносильні бігунам, які б'ються. Як +не сумно, єдиний наш суддя, здається, не проти бійок; він тільки стримує їх +(“На кожні десять метрів пробігу тільки один удар”). Насправді +він повинен розборонити їх і покарати бігунів за одну лише спробу затіяти +бійку.</p> + +<p id="stop-programming"> +<strong>“Хіба без грошового стимулу всі не припинять +програмувати?”</strong></p> + +<p> + Насправді багато будуть програмувати абсолютно без жодного грошового +стимулу. Програмування непереборно тягне деяких людей, зазвичай +тих, кому це вдається найкраще. Немає нестачі в професійних музикантів, які +продовжують займатися цим, навіть коли у них немає надії заробити цим на +життя.</p> + +<p> + Але в дійсності, хоча це питання і часто задають, воно не відповідає +положенню справ. Платити програмістам не перестануть, просто плата стане +меншою. Тому правильне питання — “буде хто-небудь +програмувати при зниженні грошового стимулу?” Мій досвід каже, що +будуть.</p> + +<p> + Більше ніж десять років багато з найкращих у світі програмістів, що +працювали в Лабораторії штучного інтелекту за набагато менші гроші, ніж вони +могли б отримувати де-небудь в іншому місці. У них було багато різного роду +негрошових винагород: слава і визнання, наприклад. Крім того, +творчість — це задоволення і нагорода сама по собі.</p> + +<p> + Потім більшість з них пішли, коли трапилася нагоду робити ту ж цікаву роботу +і отримувати багато грошей.</p> + +<p> + Факти говорять, що люди програмують не заради багатства, але якщо дати +можливість заробити багато грошей, вони звикнуть очікувати і вимагати +цього. Низькооплачувані організації програють високооплачуваним, але вони +могли б бути на тому ж рівні, якби високооплачувані були заборонені. </p> + +<p id="desperate"> +<strong>“Ми вкрай потребуємо програмістів; якщо вони вимагають, щоб ми +припинили допомагати ближньому своєму, ми повинні коритися”</strong></p> + +<p> + Ніколи не буває такої крайньої потреби, щоб доводилося коритися подібного +роду вимогам. Пам'ятайте: “Краще мільйони витратити на оборону, ніж +виплатити хоч один цент контрибуції!</p> + +<p id="living"> +<strong>“Повинні ж програмісти чимось жити!”</strong></p> + +<p> + На перший погляд, це правильно. Однак, є безліч способів, якими програмісти +могли б заробити на життя без продажу права користуватися програмою. Зараз +цей спосіб звичайний, тому що він приносить програмістам і підприємцям +більше всього грошей, а не тому, що це єдиний спосіб заробити на +життя. Якщо ви захочете, то легко знайдете інші шляхи. Ось кілька прикладів.</p> + +<p> + Виробник, що випускає новий комп'ютер, заплатить за перенесення операційної +системи на нову апаратуру.</p> + +<p> + Підприємство, яке надає послуги з навчання, допомоги і підтримки, могло б +також найняти програмістів.</p> + +<p> + Люди з новими ідеями могли б поставляти безкоштовні програми<a +href="#f7">(9)</a>, приймаючи дари від задоволених користувачів або продаючи +послуги із допомоги. Я зустрічав людей, які вже успішно працюють так.</p> + +<p> + Користувачі з подібними потребами можуть утворювати спілки користувачів і +платити внески. Спілкаукладала би з програмістськими компаніями договірна +випуск програм, які члени спілки хотіли б отримати.</p> + +<p> + Всі види розробок можна фінансувати програмними податками:</p> + +<p> + Припустимо, кожен, хто купує комп'ютер, повинен платити N відсотків вартості +як програмний податок. Уряд передає його агентству на кшталт Національного +наукового фонду для вкладу в розвиток програм.</p> + +<p> + Але якщо покупець сам вносить пожертву на розвиток програм, він може +зарахувати це в рахунок податку. Він може підтримати будь-який проект за +своїм вибором часто обираючи той, результати якого він +сподівається використовувати по завершенні. Він може зарахувати будь-яку +суму пожертвувань, аж до виплати податку повністю.</p> + +<p> + Розмір податку міг би визначатися голосуванням платників податків, виваженим +відповідно до оподатковуваної суми.</p> + +<p> + Наслідки:</p> + +<ul> +<li>Товариство користувачів комп'ютерів підтримує розробку програм.</li> +<li>Це суспільство визначає необхідний рівень підтримки.</li> +<li>Користувачі, яким небайдуже, на які проекти витратять їх частку, можуть +вибрати самі.</li> +</ul> +<p> + У довгостроковій перспективі звільнення програм крок до світу +без бідності, де нікому не доведеться вибиватися з сил тільки для того, щоб +заробити на життя. Люди будуть вільні присвятити себе таким улюбленим +заняттям, як програмування, приділивши десяток обов'язкових годин на тиждень +таким необхідним завданням, як законодавство, планування сім'ї, лагодження +роботів і протиастероїдна безпека. Там не потрібна буде можливість заробляти +на життя програмуванням.</p> + +<p> + Ми вже сильно збільшили продуктивність праці в суспільстві в цілому, але +тільки мала частина отриманих ресурсів пішла на дозвілля робітників, тому що +продуктивну діяльність доводиться супроводжувати великою кількістю +діяльності непродуктивною. Головні причини цього бюрократія і +повсюдна конкурентна боротьба. Вільні програми істотно знизять ці втрати в +галузі виробництва програм. Ми повинні це зробити, щоб помножена технікою +продуктивність зверталася в скорочення нашої роботи.</p> + + +<h3 id="footnotes">Виноски</h3> + +<!-- The anchors do not match the actual footnote numbers because of + revisions over time. And if a new footnote is added, the references + to existing footnotes that follow the new one must be changed. --> +<ol> +<li id="f1">Формулювання тут була недбалим. Малося на увазі, що ніхто не повинен буде +платити за <em>дозвіл</em> застосовувати систему GNU. Але зі слів це не +зрозуміло, і люди часто розуміють це як твердження, що копії GNU завжди +повинні поширюватися за невелику плату або безкоштовно. Це ніколи не малося +на увазі; далі маніфест згадує можливість надання компаніями послуг з +пересилання за винагороду. Згодом я навчився ретельно розрізняти +“вільний” у сенсі свободи і “вільний” в сенсі +вартості. Вільна програма — це програма, яку користувачі можуть +поширювати і змінювати. Можливо, одні користувачі отримують копії +безкоштовно, а інші за плату,— і якщо ці збори допоможуть +поліпшити програму тим краще. Важливо те, що у кожного, у кого є +копія, є свобода співпрацювати з іншими в її застосуванні.</li> + +<li id="f2a">Вислів “роздавати” ще одна ознака того, що я тоді ще +не розрізняв ясно питання свободи і ціни. Зараз ми рекомендуємо уникати +цього слова, коли мова йде про вільні програми. Декладніше див. на сторінці +“<a href="/philosophy/words-to-avoid.html#GiveAwaySoftware">Слова і +фрази, що вводять в оману</a>”.</li> + +<li id="f2">У цьому місці я теж не зміг акуратно розмежувати два різні значення слова +“вільний”. Саме по собі твердження не помилкови: ви можете +отримати копії програм GNU безкоштовно — від знайомих або по +мережі. Але воно передбачає помилкову думку.</li> + +<li id="f3">Кілька таких компаній вже існує.</li> + +<li id="f4">Фонд вільного програмного забезпечення протягом десяти років збирав основну +частину своїх коштів послугами по постачанню, хоча це і некомерційна +організація. Ви можете <a href="/order/order.html">зробити замовлення в +фонді</a> для підтримки нашої роботи. +</li> + +<li id="f5">Група комп'ютерних компаній приблизно в 1991 році зібрала фонди на підтримку +компілятора GNU C.</li> + +<li id="f8">Я думаю, що помилявся, кажучи, що невільні програми +найпоширеніша схема заробляння грошей на програмах. Мабуть, насправді +найзвичайніша модель підприємства розробка програм на +замовлення. Вона не дає можливості збирати орендну плату, тому підприємство +продовжує виконувати реальну роботу, щоб продовжувати отримувати +дохід. Практика замовних програм продовжувала б існувати в більш або менш +незмінному вигляді у світі вільних програм. Отже, я більше не очікую, що +більшість професійних програмістів буде менше заробляти в світі вільних +програм.</li> + +<li id="f6">У вісімдесяті роки XX століття я ще не усвідомлював, як заплутують розмови +про “питання” “інтелектуальної власності”. Цей +термін явно необ'єктивний; менш очевидний факт, що він звалює в одну купу +різні не пов'язані один з одним закони, які охоплюють дуже різні +питання. Наразі я закликаю людей відмовитися від терміна +“інтелектуальна власність” повністю, щоб він не приводив інших +до думки, що ці закони формують один монолітну галузь. Щоб ствержувати +зрозуміло, потрібно обговорювати патенти, авторські права і товарні знаки +окремо. Див. <a href="/philosophy/not-ipr.html">подальше пояснення</a> того, +чому цей термін вносить плутанину і необ'єктивність.</li> + +<li id="f7">Згодом ми навчилися розрізняти “вільні” і +“безкоштовні” програми. Термін “безкоштовна +програма” означає, що ви можете поширювати, але зазвичай не можемо +вивчати і правити вихідні коди, бо вони здебільшого не вільні. Докладніше +див. на сторінці “<a +href="/philosophy/words-to-avoid.html#Freeware">Слова і фрази, що вводять в +оману</a>”.</li> + +</ol> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1985, 1993, 2003, 2005, 2007, 2008, 2009, 2010, 2014, 2015 +Фонд вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p> +Permission is granted to anyone to make or distribute verbatim copies of +this document, in any medium, provided that the copyright notice and +permission notice are preserved, and that the distributor grants the +recipient permission for further redistribution as permitted by this +notice. <br /> +(Всім дозволено робити і поширювати дослівні копії цього документа на +будь-якому носії за умови, що зауваження про авторські права і цей дозвіл +зберігаються і що розповсюджувач дає одержувачу дозвіл на подальше +поширення, як це дозволено цим зауваженням). +<br /> +Modified versions may not be made. <br /> +(Змінені версії робити не можна). +</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2016/07/09 07:31:22 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> |