summaryrefslogtreecommitdiff
path: root/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html
diff options
context:
space:
mode:
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html')
-rw-r--r--talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html328
1 files changed, 328 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html
new file mode 100644
index 0000000..c4f4c60
--- /dev/null
+++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html
@@ -0,0 +1,328 @@
+<!--#set var="PO_FILE"
+ value='<a href="/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po">
+ https://www.gnu.org/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po</a>'
+ --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/linux-and-gnu.html"
+ --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/linux-and-gnu.uk-diff.html"
+ --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-03-01" -->
+
+<!--#include virtual="/server/header.uk.html" -->
+<!-- Parent-Version: 1.84 -->
+
+<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! -->
+<title>Linux і GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title>
+<meta http-equiv="Keywords" content="GNU, FSF, Фонд вільного програмного забезпечення Linux, Emacs, GCC, Unix,
+вільні програми, операційна система, ядро GNU HURD, GNU HURD, Hurd" />
+<meta http-equiv="Description" content="З 1983&nbsp;року ми розробляємо GNU, операційну систему в стилі Unix, щоб у
+користувачів комп'ютерів могла бути свобода обмінюватися програмами, якими
+вони користуються, і покращувати їх." />
+
+<!--#include virtual="/gnu/po/linux-and-gnu.translist" -->
+<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" -->
+<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" -->
+<h2>Linux і система GNU</h2>
+
+<p><strong> <a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></strong></p>
+
+<div class="announcement">
+ <blockquote><p>Подробивці можна знайти на сторінках <a
+href="/gnu/gnu-linux-faq.html">&ldquo;ЧаП GNU/Linux&rdquo;</a> та <a
+href="/gnu/why-gnu-linux.html">&ldquo;Чому GNU/Linux?&rdquo;</a></p>
+ </blockquote>
+</div>
+
+<p>
+Багато користувачів комп'ютерів кожен день запускають модифіковану версію <a
+href="/philosophy/categories.html#TheGNUsystem">системи GNU</a> навіть не
+усвідомлюючи цього. В силу особливого повороту подій версія GNU, яку
+сьогодні широко використовують, часто називається &ldquo;Linux&rdquo;, і
+багатьом з її користувачів <a href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html">
+не відомо</a>, що в основному це система GNU, розроблена <a
+href="/gnu/gnu-history.html">проектом GNU</a>.</p>
+
+<p>
+Там дійсно є Linux, і ці люди використовують її, але це тільки частина
+системи, якою вони користуються. Linux&nbsp;&mdash; це ядро&nbsp;&mdash;
+системна програма, що виділяє ресурси іншим програмам, які ви
+запускаєте. Ядро&nbsp;&nbsp; важлива частина операційної системи, але саме
+по собі воно даремне; воно може функціонувати тільки в складі повної
+операційної системи. Linux зазвичай застосовують у комбінації з операційною
+системою GNU: вся система являє собою в основному GNU з додаванням Linux,
+тобто GNU/Linux. Всі так звані дистрибутиви &ldquo;Linux&rdquo; насправді є
+дистрибутивами GNU/Linux. </p>
+
+<p>
+Багато користувачів не розуміють, у чому різниця між ядром, тобто Linux, і
+цілою системою, яку вони також називають &ldquo;Linux&rdquo;. Неоднозначне
+вживання назви не сприяє розумінню цього. Ці користувачі часто думають, що
+Лінус Торвальдс розробив цілу операційну систему 1991&nbsp;&nbsp; році, йому
+тільки трохи допомогли. </p>
+
+<p>
+Програмісти, по суті, знають, що Linux&nbsp;&mdash; це ядро. Але оскільки
+вони нерідко чули, як всю систему теж називають &ldquo;Linux&rdquo;, вони
+часто уявляють собі історію, яка виправдала б найменування всієї системи по
+ядру. Наприклад, багато хто думають, що як тільки Лінус Торвальдс написав
+Linux (ядро), його користувачі озирнулися навколо пошуках інших вільних
+програм, щоб працювати з ним, і виявили, що (без якої б то не було особливої
+причини) майже все необхідне для побудови системи типу Unix вже під рукою. </p>
+
+<p>
+Те, що вони виявили, не було випадковістю&nbsp;&mdash; це була не зовсім
+повна системою GNU. Доступні <a href="/philosophy/free-sw.html">вільні
+програми</a> склалися в повну систему, бо проект GNU працював над цим з
+1984&nbsp;року. У <a href="/gnu/manifesto.html">&ldquo;Маніфесті
+GNU&rdquo;</a> ми поставили за мету розробити вільну систему типу Unix під
+назвою GNU. <a href="/gnu/initial-announcement.html">&ldquo;Первісне
+оголошення&rdquo;</a> проекту GNU також окреслює деякі з початкових планів
+по системі GNU. До того часу, коли почалася розробка Linux, GNU була майже
+завершена.</p>
+
+<p>
+Мета більшості проектів по створенню вільних програм - розробка певної
+програми для певної задачі. Наприклад, Лінус Торвальдс вирішив написати
+Linux, ядро типу Unix; Дональд Кнут вирішив написати TeX, програму верстки
+тексту; Боб Шейфлер вирішив розробити віконну систему (систему
+X&nbsp;Window). Природно вимірювати внесок такого роду проекту конкретними
+програмами, які прийшли з цього проекту.</p>
+
+<p>
+Якщо б ми спробували виміряти таким чином внесок проекту GNU, до якого б
+висновку ми прийшли? Один з постачальників компакт-дисків встановив, що в їх
+&ldquo;дистрибутиві Linux&rdquo; <a
+href="/philosophy/categories.html#GNUsoftware">програми GNU</a>&nbsp;&nbsp;
+найбільший єдиний масив&nbsp;&nbsp; близько 28% всього вихідного коду; до їх
+складу входять деякі суттєві компоненти, без яких не могло б бути; власне
+Linux становить близько 3%. (У 2008&nbsp;році пропорції схожі: розділ
+&ldquo;main&rdquo; gNewSense Linux становить&nbsp;&nbsp; 1,5%, а
+GNU&nbsp;&mdash; 15%.) Отже, якщо б ви збиралися вибрати назву системи на
+підставі того, хто написав програми в цій системі, найвідповіднішим вибором
+одного компонента було б &ldquo;GNU&rdquo;.</p>
+
+<p>
+Але можна поглянути глибше. Проект GNU не був і не є проектом по розробці
+певних пакетів програм. Це не був проект <a href="/software/gcc/">по
+розробці компілятора C</a>, хоча ми зробили це. Це не був проект по розробці
+текстового редактора, хоча ми розробили його. Проект GNU постановив
+розробити <em>повну вільну операційну систему типу Unix</em>: GNU.</p>
+
+<p>
+Багато осіб зробили серйозний внесок у вільні програми цієї системи, і всі
+вони заслуговують вдячності за свої програми. Але причина, по якій це є
+<em>цілісною системою</em>&nbsp;&nbsp; а не тільки набором корисних
+програм&nbsp;&nbsp; те, що проект GNU постановив зробити це такою
+системою. Ми склали список програм, необхідних, щоб вільна система була
+<em>повною</em>, і систематично відшукували, писали або відшукували людей
+для написання всього, що стояло в списку. Ми написали істотні, але не
+вражаючі<a href="#unexciting">(1)</a> компоненти, тому що без них не можна
+отримати систему. Деякі з компонентів нашої системи (засоби програмування)
+стали популярні самі по собі серед програмістів, але ми написали багато
+компонентів, які не є засобами розробки<a href="#nottools">(2)</a>. Ми
+навіть розробили програму для ігри в шахи, GNU Chess, тому що в повній
+системі ігри теж повинні бути. </p>
+
+<p>
+До початку дев'яностих ми склали всю систему, крім ядра. Ми приступили і до
+ядра, <a href="/software/hurd/hurd.html">GNU Hurd</a>, яке працює на
+Mach. Розробка цього ядра йшла набагато важче, ніж ми очікували; <a
+href="/software/hurd/hurd/documentation/hurd-and-linux.html">ядро GNU Hurd
+стало надійно працювати в 2001&nbsp;році</a>, але воно далеко не готове для
+загального користування.</p>
+
+<p>
+На щастя, завдяки Linux нам не довелося чекати Hurd. Коли Торвальдс випустив
+Linux в 1992&nbsp;році, це заповнило останній серйозний пробіл у системі
+GNU. Тоді люди змогли поєднувати Linux з системою GNU&nbsp;<a
+href="#ft1">[1]</a>, щоб скласти повну вільну систему: версію GNU, яка
+містила також Linux; іншими словами, систему GNU/Linux. </p>
+
+<p>
+Змусити їх працювати разом не було простою задачею. Деякі компоненти GNU<a
+href="#somecomponents">(3)</a> вимагали істотних змін, щоб вони працювати з
+Linux. Об'єднання в повну систему в єдиному дистрибутиві, який би працював
+&ldquo;без підгонки&rdquo;, було теж великою роботою. Це вимагало вирішення
+питань, пов'язаних із встановленням і завантаженням системи&nbsp;&nbsp;
+проблема, за яку ми тоді ще не вхопилися, тому що у нас до цього поки не
+дійшли руки. Таким чином, люди, які розробили різні дистрибутиви системи,
+виконали велику і важливу роботу. Але це було роботою, яку, по самій природі
+речей,обов'язково хто-небудь виконав би. </p>
+
+<p>
+Проект GNU, підтримує системи GNU/Linux так само добре, як
+<em>саму</em>систему GNU. <a href="http://fsf.org/">ФВПЗ</a> фінансував
+доопрацювання розширень бібліотеки GNU C, пов'язаних з Linux, тому тепер
+вони добре підігнані один до одного, і найновіші системи GNU/Linux
+використовують поточну версію бібліотеки без змін. ФВПЗ фінансував також на
+ранній стадії розробку Debian GNU/Linux.</p>
+
+<p>
+Сьогодні є багато різних варіантів системи GNU/Linux (часто званих
+&ldquo;дистрибутивами&raquo;). Більшість з них включає невільні
+програми&nbsp;&nbsp; їхні розробники дотримуються філософії Linux, а не
+GNU. Але, звісно, є <a href="/distros/distros.html">повністю вільні
+дистрибутиви GNU/Linux</a>. ФВПЗ надає технічні ресурси для дистрибутиву <a
+href="http://gnewsense.org/">gNewSense</a>. </p>
+
+<p>Щоб створити вільний дистрибутив GNU/Linux, недостатньо просто виключити
+різні невільні програми. В даний час звичайна версія Linux теж містить
+невільні програми. Ці програми призначені для запису в пристрої
+введення-виведення, коли система завантажується, і вони включені у вигляді
+довгих послідовностей чисел у &ldquo;вихідний код&rdquo; Linux. Таким чином,
+підтримка вільних дистрибутивів GNU/Linux зараз включає також і підтримку <a
+href="http://directory.fsf.org/project/linux">вільної версії Linux</a>.</p>
+
+<p>Чи використовуєте ви GNU/Linux чи ні, не вводьте громадськість в оману
+двозначним вживанням назви &ldquo;Linux&rdquo;. Linux&nbsp;&mdash; це ядро,
+одна з необхідних складових системи. Система в цілому&nbsp;&mdash; це в
+основному система GNU з додаванням Linux. Коли ви говорите про це
+сполучення, то, будь ласка, називайте його &ldquo;GNU/Linux&rdquo;.</p>
+
+<p>
+Якщо ви хочете послатися для довідок на &ldquo;GNU/Linux&rdquo;, цясторінка
+і <a
+href="/gnu/the-gnu-project.html">http://www.gnu.org/gnu/the-gnu-project.html</a>
+- хороші приклади. Якщо ви згадуєте Linux(ядро) і хочете додати посилання
+для довідок, <a
+href="http://foldoc.org/linux">http://foldoc.org/foldoc/linux</a> - хороша
+адреса дляцього.</p>
+
+<h3>Доповнення</h3>
+
+<p>
+Крім GNU, був ще один проект, який створив незалежно вільну операційну
+систему типу Unix. Ця система відома як BSD. Вона була розроблена в
+Каліфорнійському університеті в Берклі і спершу була невільною у
+вісімдесяті, але стала вільною на початку дев'яностих. Будь-яка з вільних
+операційних систем, існуючих сьогодні,<a href="#newersystems">(4)</a> майже
+напевно є варіантом системи GNU, або різновидом системи BSD.</p>
+
+<p>
+Іноді запитують, чи є BSD також версією GNU, подібно GNU/Linux. Розробники
+BSD зробили свої програми вільними, наслідуючи приклад проекту GNU, і
+відкриті заклики активістів GNU допомогли переконати їх, але у вихідних
+кодах програм мало спільних місць з кодами GNU. Сьогодні системи BSD
+використовують деякі програми GNU так само, як система GNU і її варіанти
+користуються деякими програмами BSD; проте в цілому це дві різні системи,
+які розвивалися окремо. Розробники BSD не додали ядро в систему GNU,
+розробивши його, тому назва типу &ldquo;GNU/BSD&rdquo; не підійшла б до
+ситуації<a href="#gnubsd">(5)</a>.</p>
+
+<h3>Примітки:</h3>
+<ol>
+<li>
+<a id="unexciting"></a>Ці не вражаючі, але суттєві компоненти включають
+GNUасемблер (GAS) і редактор зв'язків (GLD), які зараз обидва входять у
+пакет <a href="/software/binutils/">GNU Binutils</a>, <a
+href="/software/tar/">GNU tar</a> та інші.</li>
+
+<li>
+<a id="nottools"></a>Наприклад, Bourne Again SHell (BASH), інтерпретатор
+мови PostScript <a
+href="/software/ghostscript/ghostscript.html">Ghostscript</a> та <a
+href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a> не є засобами
+програмування. Також до них не відносяться GNUCash, GNOME і GNU Chess.</li>
+
+<li>
+<a id="somecomponents"></a>Наприклад, <a
+href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a>.</li>
+
+<li>
+<a id="newersystems"></a>З тих пір, як були написані ці рядки, була
+розроблена майже повністю вільна операційна система, подібна Windows, але з
+технічної точки зору вона зовсім не схожа з GNU або Unix, тому насправді це
+до справи не відноситься. Ядро Solaris здебільшого зробили вільним, але якщо
+б ви захотіли зробити з нього вільну систему, крім заміни відсутніх частин
+ядра, вам треба було б також покласти її в GNU або BSD.</li>
+
+<li>
+<a id="gnubsd"></a>З іншого боку, за роки, що минули з часу написання цієї
+статті, бібліотека C GNU була перенесена на кілька версій ядра BSD, що
+дозволило напряму з'єднувати систему GNU з цим ядром. Як у випадку з
+GNU/Linux, це дійсно варіанти GNU і тому називаються GNU/kFreeBSD і
+GNU/kNetBSD залежно від ядра системи.Звичайні користувачі типових настільних
+комп'ютерів з труднощами можуть відрізнитиGNU/Linux від GNU/*BSD.</li>
+
+</ol>
+
+<div class="translators-notes">
+
+<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.-->
+ </div>
+</div>
+
+<!-- for id="content", starts in the include above -->
+<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" -->
+<div id="footer">
+<div class="unprintable">
+
+<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a
+href="mailto:gnu@gnu.org">&lt;gnu@gnu.org&gt;</a>. Наявні також <a
+href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі
+посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a
+href="mailto:webmasters@gnu.org">&lt;webmasters@gnu.org&gt;</a>.</p>
+
+<p>
+<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph,
+ replace it with the translation of these two:
+
+ We work hard and do our best to provide accurate, good quality
+ translations. However, we are not exempt from imperfection.
+ Please send your comments and general suggestions in this regard
+ to <a href="mailto:web-translators@gnu.org">
+
+ &lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.</p>
+
+ <p>For information on coordinating and submitting translations of
+ our web pages, see <a
+ href="/server/standards/README.translations.html">Translations
+ README</a>. -->
+Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити
+можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і
+пропозиції щодо перекладу за адресою <a
+href="mailto:web-translators@gnu.org">&lt;web-translators@gnu.org&gt;</a>.
+</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у
+<a href="/server/standards/README.translations.html">&ldquo;Посібнику з
+перекладу&rdquo;</a>.</p>
+</div>
+
+<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to
+ files generated as part of manuals) on the GNU web server should
+ be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this
+ without talking with the webmasters or licensing team first.
+ Please make sure the copyright date is consistent with the
+ document. For web pages, it is ok to list just the latest year the
+ document was modified, or published.
+
+ If you wish to list earlier years, that is ok too.
+ Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying
+ years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable
+ year, i.e., a year in which the document was published (including
+ being publicly visible on the web or in a revision control system).
+
+ There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers
+ Information document, www.gnu.org/prep/maintain. -->
+<p>Copyright &copy; 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2007, 2014, 2015,
+2016, 2017 Річард Столмен</p>
+
+<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license"
+href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії
+Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням
+авторства&nbsp;&mdash; Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p>
+
+<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" -->
+<div class="translators-credits">
+
+<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.-->
+Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура
+(andriykopanytsia@gmail.com)</div>
+
+<p class="unprintable"><!-- timestamp start -->
+Оновлено:
+
+$Date: 2019/12/30 12:08:29 $
+
+<!-- timestamp end -->
+</p>
+</div>
+</div>
+</body>
+</html>