diff options
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html')
-rw-r--r-- | talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html | 328 |
1 files changed, 328 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html new file mode 100644 index 0000000..c4f4c60 --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/linux-and-gnu.html @@ -0,0 +1,328 @@ +<!--#set var="PO_FILE" + value='<a href="/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po"> + https://www.gnu.org/gnu/po/linux-and-gnu.uk.po</a>' + --><!--#set var="ORIGINAL_FILE" value="/gnu/linux-and-gnu.html" + --><!--#set var="DIFF_FILE" value="/gnu/po/linux-and-gnu.uk-diff.html" + --><!--#set var="OUTDATED_SINCE" value="2019-03-01" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.84 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Linux і GNU - Проект GNU - Фонд вільного програмного забезпечення</title> +<meta http-equiv="Keywords" content="GNU, FSF, Фонд вільного програмного забезпечення Linux, Emacs, GCC, Unix, +вільні програми, операційна система, ядро GNU HURD, GNU HURD, Hurd" /> +<meta http-equiv="Description" content="З 1983 року ми розробляємо GNU, операційну систему в стилі Unix, щоб у +користувачів комп'ютерів могла бути свобода обмінюватися програмами, якими +вони користуються, і покращувати їх." /> + +<!--#include virtual="/gnu/po/linux-and-gnu.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<!--#include virtual="/server/outdated.uk.html" --> +<h2>Linux і система GNU</h2> + +<p><strong> <a href="http://www.stallman.org/">Річард Столмен</a></strong></p> + +<div class="announcement"> + <blockquote><p>Подробивці можна знайти на сторінках <a +href="/gnu/gnu-linux-faq.html">“ЧаП GNU/Linux”</a> та <a +href="/gnu/why-gnu-linux.html">“Чому GNU/Linux?”</a></p> + </blockquote> +</div> + +<p> +Багато користувачів комп'ютерів кожен день запускають модифіковану версію <a +href="/philosophy/categories.html#TheGNUsystem">системи GNU</a> навіть не +усвідомлюючи цього. В силу особливого повороту подій версія GNU, яку +сьогодні широко використовують, часто називається “Linux”, і +багатьом з її користувачів <a href="/gnu/gnu-users-never-heard-of-gnu.html"> +не відомо</a>, що в основному це система GNU, розроблена <a +href="/gnu/gnu-history.html">проектом GNU</a>.</p> + +<p> +Там дійсно є Linux, і ці люди використовують її, але це тільки частина +системи, якою вони користуються. Linux — це ядро — +системна програма, що виділяє ресурси іншим програмам, які ви +запускаєте. Ядро важлива частина операційної системи, але саме +по собі воно даремне; воно може функціонувати тільки в складі повної +операційної системи. Linux зазвичай застосовують у комбінації з операційною +системою GNU: вся система являє собою в основному GNU з додаванням Linux, +тобто GNU/Linux. Всі так звані дистрибутиви “Linux” насправді є +дистрибутивами GNU/Linux. </p> + +<p> +Багато користувачів не розуміють, у чому різниця між ядром, тобто Linux, і +цілою системою, яку вони також називають “Linux”. Неоднозначне +вживання назви не сприяє розумінню цього. Ці користувачі часто думають, що +Лінус Торвальдс розробив цілу операційну систему 1991 році, йому +тільки трохи допомогли. </p> + +<p> +Програмісти, по суті, знають, що Linux — це ядро. Але оскільки +вони нерідко чули, як всю систему теж називають “Linux”, вони +часто уявляють собі історію, яка виправдала б найменування всієї системи по +ядру. Наприклад, багато хто думають, що як тільки Лінус Торвальдс написав +Linux (ядро), його користувачі озирнулися навколо пошуках інших вільних +програм, щоб працювати з ним, і виявили, що (без якої б то не було особливої +причини) майже все необхідне для побудови системи типу Unix вже під рукою. </p> + +<p> +Те, що вони виявили, не було випадковістю — це була не зовсім +повна системою GNU. Доступні <a href="/philosophy/free-sw.html">вільні +програми</a> склалися в повну систему, бо проект GNU працював над цим з +1984 року. У <a href="/gnu/manifesto.html">“Маніфесті +GNU”</a> ми поставили за мету розробити вільну систему типу Unix під +назвою GNU. <a href="/gnu/initial-announcement.html">“Первісне +оголошення”</a> проекту GNU також окреслює деякі з початкових планів +по системі GNU. До того часу, коли почалася розробка Linux, GNU була майже +завершена.</p> + +<p> +Мета більшості проектів по створенню вільних програм - розробка певної +програми для певної задачі. Наприклад, Лінус Торвальдс вирішив написати +Linux, ядро типу Unix; Дональд Кнут вирішив написати TeX, програму верстки +тексту; Боб Шейфлер вирішив розробити віконну систему (систему +X Window). Природно вимірювати внесок такого роду проекту конкретними +програмами, які прийшли з цього проекту.</p> + +<p> +Якщо б ми спробували виміряти таким чином внесок проекту GNU, до якого б +висновку ми прийшли? Один з постачальників компакт-дисків встановив, що в їх +“дистрибутиві Linux” <a +href="/philosophy/categories.html#GNUsoftware">програми GNU</a> +найбільший єдиний масив близько 28% всього вихідного коду; до їх +складу входять деякі суттєві компоненти, без яких не могло б бути; власне +Linux становить близько 3%. (У 2008 році пропорції схожі: розділ +“main” gNewSense Linux становить 1,5%, а +GNU — 15%.) Отже, якщо б ви збиралися вибрати назву системи на +підставі того, хто написав програми в цій системі, найвідповіднішим вибором +одного компонента було б “GNU”.</p> + +<p> +Але можна поглянути глибше. Проект GNU не був і не є проектом по розробці +певних пакетів програм. Це не був проект <a href="/software/gcc/">по +розробці компілятора C</a>, хоча ми зробили це. Це не був проект по розробці +текстового редактора, хоча ми розробили його. Проект GNU постановив +розробити <em>повну вільну операційну систему типу Unix</em>: GNU.</p> + +<p> +Багато осіб зробили серйозний внесок у вільні програми цієї системи, і всі +вони заслуговують вдячності за свої програми. Але причина, по якій це є +<em>цілісною системою</em> а не тільки набором корисних +програм те, що проект GNU постановив зробити це такою +системою. Ми склали список програм, необхідних, щоб вільна система була +<em>повною</em>, і систематично відшукували, писали або відшукували людей +для написання всього, що стояло в списку. Ми написали істотні, але не +вражаючі<a href="#unexciting">(1)</a> компоненти, тому що без них не можна +отримати систему. Деякі з компонентів нашої системи (засоби програмування) +стали популярні самі по собі серед програмістів, але ми написали багато +компонентів, які не є засобами розробки<a href="#nottools">(2)</a>. Ми +навіть розробили програму для ігри в шахи, GNU Chess, тому що в повній +системі ігри теж повинні бути. </p> + +<p> +До початку дев'яностих ми склали всю систему, крім ядра. Ми приступили і до +ядра, <a href="/software/hurd/hurd.html">GNU Hurd</a>, яке працює на +Mach. Розробка цього ядра йшла набагато важче, ніж ми очікували; <a +href="/software/hurd/hurd/documentation/hurd-and-linux.html">ядро GNU Hurd +стало надійно працювати в 2001 році</a>, але воно далеко не готове для +загального користування.</p> + +<p> +На щастя, завдяки Linux нам не довелося чекати Hurd. Коли Торвальдс випустив +Linux в 1992 році, це заповнило останній серйозний пробіл у системі +GNU. Тоді люди змогли поєднувати Linux з системою GNU <a +href="#ft1">[1]</a>, щоб скласти повну вільну систему: версію GNU, яка +містила також Linux; іншими словами, систему GNU/Linux. </p> + +<p> +Змусити їх працювати разом не було простою задачею. Деякі компоненти GNU<a +href="#somecomponents">(3)</a> вимагали істотних змін, щоб вони працювати з +Linux. Об'єднання в повну систему в єдиному дистрибутиві, який би працював +“без підгонки”, було теж великою роботою. Це вимагало вирішення +питань, пов'язаних із встановленням і завантаженням системи +проблема, за яку ми тоді ще не вхопилися, тому що у нас до цього поки не +дійшли руки. Таким чином, люди, які розробили різні дистрибутиви системи, +виконали велику і важливу роботу. Але це було роботою, яку, по самій природі +речей,обов'язково хто-небудь виконав би. </p> + +<p> +Проект GNU, підтримує системи GNU/Linux так само добре, як +<em>саму</em>систему GNU. <a href="http://fsf.org/">ФВПЗ</a> фінансував +доопрацювання розширень бібліотеки GNU C, пов'язаних з Linux, тому тепер +вони добре підігнані один до одного, і найновіші системи GNU/Linux +використовують поточну версію бібліотеки без змін. ФВПЗ фінансував також на +ранній стадії розробку Debian GNU/Linux.</p> + +<p> +Сьогодні є багато різних варіантів системи GNU/Linux (часто званих +“дистрибутивами»). Більшість з них включає невільні +програми їхні розробники дотримуються філософії Linux, а не +GNU. Але, звісно, є <a href="/distros/distros.html">повністю вільні +дистрибутиви GNU/Linux</a>. ФВПЗ надає технічні ресурси для дистрибутиву <a +href="http://gnewsense.org/">gNewSense</a>. </p> + +<p>Щоб створити вільний дистрибутив GNU/Linux, недостатньо просто виключити +різні невільні програми. В даний час звичайна версія Linux теж містить +невільні програми. Ці програми призначені для запису в пристрої +введення-виведення, коли система завантажується, і вони включені у вигляді +довгих послідовностей чисел у “вихідний код” Linux. Таким чином, +підтримка вільних дистрибутивів GNU/Linux зараз включає також і підтримку <a +href="http://directory.fsf.org/project/linux">вільної версії Linux</a>.</p> + +<p>Чи використовуєте ви GNU/Linux чи ні, не вводьте громадськість в оману +двозначним вживанням назви “Linux”. Linux — це ядро, +одна з необхідних складових системи. Система в цілому — це в +основному система GNU з додаванням Linux. Коли ви говорите про це +сполучення, то, будь ласка, називайте його “GNU/Linux”.</p> + +<p> +Якщо ви хочете послатися для довідок на “GNU/Linux”, цясторінка +і <a +href="/gnu/the-gnu-project.html">http://www.gnu.org/gnu/the-gnu-project.html</a> +- хороші приклади. Якщо ви згадуєте Linux(ядро) і хочете додати посилання +для довідок, <a +href="http://foldoc.org/linux">http://foldoc.org/foldoc/linux</a> - хороша +адреса дляцього.</p> + +<h3>Доповнення</h3> + +<p> +Крім GNU, був ще один проект, який створив незалежно вільну операційну +систему типу Unix. Ця система відома як BSD. Вона була розроблена в +Каліфорнійському університеті в Берклі і спершу була невільною у +вісімдесяті, але стала вільною на початку дев'яностих. Будь-яка з вільних +операційних систем, існуючих сьогодні,<a href="#newersystems">(4)</a> майже +напевно є варіантом системи GNU, або різновидом системи BSD.</p> + +<p> +Іноді запитують, чи є BSD також версією GNU, подібно GNU/Linux. Розробники +BSD зробили свої програми вільними, наслідуючи приклад проекту GNU, і +відкриті заклики активістів GNU допомогли переконати їх, але у вихідних +кодах програм мало спільних місць з кодами GNU. Сьогодні системи BSD +використовують деякі програми GNU так само, як система GNU і її варіанти +користуються деякими програмами BSD; проте в цілому це дві різні системи, +які розвивалися окремо. Розробники BSD не додали ядро в систему GNU, +розробивши його, тому назва типу “GNU/BSD” не підійшла б до +ситуації<a href="#gnubsd">(5)</a>.</p> + +<h3>Примітки:</h3> +<ol> +<li> +<a id="unexciting"></a>Ці не вражаючі, але суттєві компоненти включають +GNUасемблер (GAS) і редактор зв'язків (GLD), які зараз обидва входять у +пакет <a href="/software/binutils/">GNU Binutils</a>, <a +href="/software/tar/">GNU tar</a> та інші.</li> + +<li> +<a id="nottools"></a>Наприклад, Bourne Again SHell (BASH), інтерпретатор +мови PostScript <a +href="/software/ghostscript/ghostscript.html">Ghostscript</a> та <a +href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a> не є засобами +програмування. Також до них не відносяться GNUCash, GNOME і GNU Chess.</li> + +<li> +<a id="somecomponents"></a>Наприклад, <a +href="/software/libc/libc.html">бібліотека C GNU</a>.</li> + +<li> +<a id="newersystems"></a>З тих пір, як були написані ці рядки, була +розроблена майже повністю вільна операційна система, подібна Windows, але з +технічної точки зору вона зовсім не схожа з GNU або Unix, тому насправді це +до справи не відноситься. Ядро Solaris здебільшого зробили вільним, але якщо +б ви захотіли зробити з нього вільну систему, крім заміни відсутніх частин +ядра, вам треба було б також покласти її в GNU або BSD.</li> + +<li> +<a id="gnubsd"></a>З іншого боку, за роки, що минули з часу написання цієї +статті, бібліотека C GNU була перенесена на кілька версій ядра BSD, що +дозволило напряму з'єднувати систему GNU з цим ядром. Як у випадку з +GNU/Linux, це дійсно варіанти GNU і тому називаються GNU/kFreeBSD і +GNU/kNetBSD залежно від ядра системи.Звичайні користувачі типових настільних +комп'ютерів з труднощами можуть відрізнитиGNU/Linux від GNU/*BSD.</li> + +</ol> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2007, 2014, 2015, +2016, 2017 Річард Столмен</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives (<em>Із зазначенням +авторства — Без похідних творів</em>) 4.0 Міжнародна</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2019/12/30 12:08:29 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> |