diff options
Diffstat (limited to 'talermerchantdemos/blog/articles/uk/byte-interview.html')
| -rw-r--r-- | talermerchantdemos/blog/articles/uk/byte-interview.html | 550 |
1 files changed, 550 insertions, 0 deletions
diff --git a/talermerchantdemos/blog/articles/uk/byte-interview.html b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/byte-interview.html new file mode 100644 index 0000000..3f8f90b --- /dev/null +++ b/talermerchantdemos/blog/articles/uk/byte-interview.html @@ -0,0 +1,550 @@ +<!--#set var="ENGLISH_PAGE" value="/gnu/byte-interview.en.html" --> + +<!--#include virtual="/server/header.uk.html" --> +<!-- Parent-Version: 1.77 --> + +<!-- This file is automatically generated by GNUnited Nations! --> +<title>Інтерв'ю з Річардом Столменом у BYTE - Проект GNU - Фонд вільного +програмного забезпечення</title> + +<!--#include virtual="/gnu/po/byte-interview.translist" --> +<!--#include virtual="/server/banner.uk.html" --> +<h2>Інтерв'ю з Річардом Столменом у BYTE</h2> + +<p>Проведено Девідом Бецом і Джоном Едвардсом</p> + +<h3>Річард Столмен обговорює свою сумісну з Unix програмну систему, яка +знаходиться в суспільному надбанні, з редакторами “BYTE” (липень +1986 р.) </h3> + +<p>Річард Столмен взяв на себе, мабуть, найсміливіший проект в історії розробки +вільного програмного забезпечення систему GNU. В +“Маніфесті GNU”, опублікованому в номері “Журналу доктора +Добба” за березень 1985 року, Столмен описав GNU як “повну +програмну систему, сумісну з Unix, яку він створює так, щоб зміг віддати її +вільно кожному, хто може її використовувати… Як тільки GNU буде +написана, кожен зможе отримати гарне системне програмне забезпечення так +само вільно, як повітря. (GNU — це скорочення, позначає +“GNU — це не Unix”; літера “G” +вимовляється).</p> + +<p>Столмен широко відомий як автор EMACS, потужного текстового редактора, який +він розробив у Лабораторії штучного інтелекту в <abbr title="Массачусетський +технологічний інститут">MIT</abbr>. Не випадково, що першим програмним +компонентом, створеним в рамках проекту GNU, була нова реалізація EMACS. GNU +EMACS вже заслужив репутацію однієї з найкращих реалізацій EMACS, доступних +на сьогоднішній день за будь-якою ціною.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Ми читали ваш “Маніфест GNU” в номері +“Журналу доктора Добба” за березень 1985 року. Що сталося з +тих пір? Було це дійсно початком, і наскільки ви з тих пір просунулися?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Публікація в “Журналі доктора Добба” +не була початком проекту. Я написав “Маніфест GNU”, коли +збирався почати проект, в якості пропозиції виробникам комп'ютерів +профінансувати його. Вони не захотіли брати участь, і я вирішив, що замість +того, щоб витрачати свій час на вишукування фондів, я повинен витратити його +на написання програм. Маніфест був опублікований приблизно через півтора +року після того, як я його написав, коли я тільки-но почав поширювати GNU +EMACS. З тих пір на додачу до того, що я зробив GNU EMACS всеохопнішим і +змусив його працювати на набагато більшому числі комп'ютерів, я майже +закінчив оптимізуючий компілятор C і все інше програмне забезпечення, +необхідне для запуску програм на C. Це включає зневадник рівня вихідного +коду, у якого є багато функцій, яких немає в інших зневадників рівня +вихідного коду для Unix. Зокрема, у нього є змінні всередині зневадника, щоб +ви могли зберігати значення, а також історія всіх виведених значень, яка +надзвичайно полегшує обхід спискових структур.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Ви закінчили редактор, який тепер широко поширений, і +закінчуєте компілятор.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я розраховую закінчити його в жовтні цього року.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: А як щодо ядра?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Зараз я планую почати з ядра, написаного в MIT і +недавно випущеного в світ за припущення, що я використовую його. Це ядро +називається TRIX; воно засноване на віддаленому виклику процедур. Мені ще +потрібно додати сумісність з багатьма особливостями Unix, якої у нього поки +немає. Над цим я ще не починав працювати. Я поки закінчую компілятор, а +потім приступлю до ядра. Мені також, мабуть, доведеться переписати файлову +систему. Я маю намір зробити її стійкою до збоїв, просто записуючи блоки в +потрібному порядку так, що структура диска ніколи не порушиться. І ще я +збираюся ввести номери версій. У мене є складна схема узгодження номерів +версій з тим, як люди зазвичай використовують Unix. Потрібно, щоб була +можливість вказувати імена файлів без номера версії, але в водночас треба, +щоб номер версії можна було вказувати в явному вигляді; те, й інше має +працювати із звичними програмами Unix, ніяк не зміненими для врахування цієї +особливості. Мені здається, у мене є схема здійснення цього, але тільки +перевірка на ділі покаже, чи буде це працювати.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Не могли б ви коротко описати, чим GNU як система +буде перевершувати інші системи? Ми знаємо, що одна з ваших +цілей — створити щось сумісне з Unix. Але, принаймні, в плані +файлової системи, ви вже сказали, що збираєтеся піти далі і створити щось +краще.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Компілятор C буде видавати кращий код і працювати +швидше. Зневадник також кращий. Кожну частину я можу поліпшити, а можу і не +поліпшити. Але єдиної відповіді на це питання немає. У деякій мірі я виграю +від повторної реалізації, що робить багато систем набагато ліпшими. Частково +це тому, що я провів багато часу в цій галузі і працював над багатьма іншими +системами. І тому у мене є багато ідей для реалізації. Одна з сторін, з якої +вона буде краща, це те, що практично все в системі буде працювати з файлами +будь-якого розміру, рядками будь-якого розміру і з будь-якими символами в +них. Система Unix дуже погана в цьому відношенні. Відсутність довільних +меж — це аж ніяк не новий принцип проектування програм. Це просто +було стандартною практикою при програмуванні Unix встановлювати +їх скрізь, можливо, просто тому, що вони писали її для дуже маленького +комп'ютера. Єдине обмеження в системі GNU — це коли ваша програма +вичерпує доступну пам'ять через те, що намагається обробити занадто велику +кількість даних, які ніде розмістити.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: А це навряд чи станеться, якщо у вас є віртуальна +пам'ять. Просто вам може знадобитися вічність для отримання рішення.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: насправді ці обмеження виявляються задовго до +того, як вам знадобиться вічність для отримання рішення.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Не могли б ви розповісти дещо про те, для роботи на +яких конкретно типах машин і середовищ призначений GNU EMACS? Зараз він +працює на VAX'ах; перенесли його в якій-небудь формі на персональні +комп'ютери?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я не зовсім розумію, що ви маєте на увазі під +персональними комп'ютерами. Наприклад, Sun — це персональний +комп'ютер? GNU EMACS вимагає як мінімум мегабайт вільної пам'яті, а бажано +більше. Його, як правило, використовують на машинах з віртуальною +пам'яттю. За винятком різних технічних проблем в невеликому числі +компіляторів C, GNU EMACS буде працювати майже на будь-якій машині з +віртуальною пам'яттю і досить новою версією Unix, і на більшості з них він +вже працює.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи пробував хто-небудь переносити його на комп'ютери +Atari або Macintosh?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: У Atari 1040ST поки недостатньо пам'яті. Я вважаю, +що на такій машині Atari він буде працювати. Я також думаю, що у майбутніх +машин Atari з'явиться в тій чи іншій формі переадресація пам'яті. Звичайно, +я не розробляю програми для роботи на комп'ютерах, які переважають +сьогодні. Коли я запустив цей проект, я знав, що він займе кілька +років. Тому я вирішив, що не хочу робити систему гіршу через те, що візьму +на себе додаткові труднощі, змушуючи її працювати в обмеженому сучасними +параметрами середовищі. Отож, замість цього я вирішив, що збираюся писати її +так, як це здається найбільш природно і добре. Я впевнений в тому, що через +пару років будуть переважати машини достатнього розміру. Насправді зростання +розмірів пам'яті відбувається так швидко, що мене дивує, як повільно +більшість людей починають використовувати віртуальну пам'ять; мені здається +це надзвичайно важливим.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Я вважаю, що люди не вважають це необхідним для +однокористувацьких машин.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Вони не розуміють, що один користувач не означає +одну програму. Безумовно, для будь-якої системи типу Unix важливо мати +можливість запускати багато різних процесів одночасно, навіть якщо за +комп'ютером тільки ви один. GNU EMACS міг би працювати на машині без +віртуальної пам'яті з достатньою кількістю пам'яті, але тоді ви не могли б +як слід працювати з іншою системою GNU або Unix.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Наскільки у GNU EMACS розвинений Лісп? Мені здалося, +що його можна використовувати як засіб для вивчення Ліспа.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Це, безумовно, можливо. GNU EMACS містить повну, +хоча і не дуже потужну систему Ліспа. Вона досить потужна для написання +команд редактора. Вона не зрівняється, скажімо, з системою Загального Ліспа, +яку можна застосовувати навіть для системного програмування, але вона +володіє всім, що повинно бути в Ліспі.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи є у вас прогноз про те, коли ви зможете поширювати +працююче середовище, у якому, якщо ми встановимо її на наші машини або +робочі станції, ми зможемо робити що-небудь осмислене за допомогою тільки +тих програм, які ви будете поширювати?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Важко сказати. Це може статися протягом року, але, +звичайно, може зайняти і більше. Можливо, це займе і менше часу, але тепер +це не дуже ймовірно. Я думаю, що закінчу компілятор протягом місяця або +двох. Єдина велика частина роботи, яку мені належить виконати крім нього, це +ядро. Спершу я припускав, що на GNU піде близько двох років, але вже минуло +два з половиною роки, а я все ще не закінчив. Почасти причиною затримки було +те, що я витратив багато часу на роботу над одним компілятором, який +виявився глухим кутом. Мені довелося повністю його переписати. Інша +причина що я витратив так багато часу на GNU EMACS. Спочатку +мені здавалося, що мені взагалі не доведеться цього робити.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Розкажіть нам про вашу схему розповсюдження програм.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я не розміщую програми або керівництва в суспільне +надбання з тієї причини, що я хочу бути впевненим в тому, що всі користувачі +отримають свободу обміну. Я не хочу, щоб хтось створив поліпшену версію +програми, яку я написав, і поширював її як невільну. Я хочу, щоб такої +можливості не було. Я хочу заохочувати вільні поліпшення цих програм, і +кращий спосіб зробити це — позбавити людину усякої спокуси +зробити такі удосконалення невільними. Так, деякі з них утримаються від +внесення поліпшень, але багато інших зроблять такі ж поліпшення, причому +зроблять їх вільними.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: І як ви збираєтеся гарантувати це?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я роблю це, заявляючи авторські права на програми +і додаючи зауваження, яке дає людям явний дозвіл копіювати програми і +змінювати їх, але тільки в тому випадку, якщо вони будуть поширювати їх не +інакше, як на тих же умовах, що і я. Ви не зобов'язані поширювати зміни, які +ви внесете в будь-яку з моїх програм — ви можете зробити це +тільки для самого себе, і ви не зобов'язані комусь її віддавати чи +кому-небудь про це розповідати. Але якщо ви передаєте її кому-ще, ви повинні +робити це на тих же умовах, які я використовую.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи маєте ви які-небудь права на виконуваний код, +отриманий на виході компілятора C?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Закони про авторське право не дають мені +виняткових прав на результати роботи компілятора, тому вони не дають мені +можливості говорити про це, та я і не намагаюся. Я не симпатизую людям, які +розробляють невільні продукти за допомогою будь-якого компілятора, але +намагатися заборонити їм розробляти їх цим компілятором не здається особливо +корисним, тому я не збираюся цього робити.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи відносяться ваші обмеження і до тих, хто бере +шматки ваших програм для створення чогось іншого?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так, якщо вони включать який-небудь значний +фрагмент. Якщо це два рядки тексту, це нічого; авторське право на це не +поширюється. По суті, я вибрав ці умови так, що спершу є авторське право, +яким усі програмні комірники користуються, щоб не давати всім робити хоч +що-небудь, а потім я додаю зауваження, в якому відмовляюся від частини цих +прав. Я не вважаю, що причиною, по якій ви повинні підкорятися цим умовам, є +закон. Підкорятися їм потрібно тому, що коли чесна людина поширює програми, +то вона заохочує подальший обмін.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: певною мірою ви залучаєте людей до такого способу +мислення, надаючи їм всі ці цікаві засоби, які вони можуть використовувати, +але тільки якщо вони приймають вашу філософію.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так. Це можна також розуміти як використання +законодавства, встановленого комірниками програм, проти них. Я використовую +це для захисту суспільства від них.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Оскільки виробники не побажали фінансувати проект, +хто, на вашу думку, буде використовувати систему GNU, коли вона буде готова?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Поняття не маю, але це питання не важливий. Моя +мета дати людям можливість скинути ланцюги, які накидають +невільні програми. Я знаю, що є люди, які хочуть цього. Можливо, є й такі, +кому це байдуже, але я думаю не про них. Мені трохи прикро за них і за тих, +на кого вони впливають. У даний момент людина, усвідомлює всю +непривабливість умов невільних програм, відчуває себе в безвихідному +положенні, бо у неї немає альтернативи, крім відмови від користування +комп'ютером. Ось я і збираюся дати йому зручну альтернативу.</p> + +<p>Інші можуть використовувати систему GNU просто тому, що вона чудова +технічно. Наприклад, мій компілятор C виробляє майже найкращий код, який я +коли-небудь бачив на виході компілятора C. А GNU EMACS, відповідно до +загальної думки, набагато перевершує програми комерційних конкурентів. І +ніхто не фінансував GNU EMACS, але всі ним користуються. Тому я думаю, що +багато будуть використовувати іншу систему GNU через її технічні +переваги. Однак я б писав систему GNU, навіть якщо б не міг зробити її +технічно кращою, тому що я хочу, щоб вона була кращою в соціальному +відношенні. Насправді проект GNU — це соціальний проект. Він +користується технічними засобами для того, щоб змінити суспільство.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: У такому випадку для вас досить важливо, щоб люди +взяли GNU. Створити ці програми, щоб віддати людям — не просто +науковий експеримент. Ви сподіваєтеся, що вони змінять принципи роботи +індустрії програмного забезпечення.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так. Одні кажуть, що ніхто і ніколи не стане +використовувати її, тому що на ній немає привабливого фірмового знака, інші +кажуть, що вона, напевно, надзвичайно важлива, і всі захочуть користуватися +нею. Я не можу сказати, що станеться насправді. Я не знаю ніякого іншого +способу спробувати позбутися від неподобств того поля діяльності, в якому я +перебуваю, тому я повинен зайнятися саме цим.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: чи ви усвідомлюєте наслідки? Ви, очевидно, розумієте, +що це дуже важлива політична і соціальна заява.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Це зміна. Я намагаюся змінити підхід до людей +знань і до інформації взагалі. Я вважаю, що спроби оволодіти знаннями, +спроби контролювати, чи дозволено людям користуватися ними, або спроби +заборонити людям обмінюватися ними — це шкідництво. Це +діяльність, що збагачує людину, яка нею займається, за рахунок збідніння +всього суспільства. Одна людина отримує один долар знищенням цінностей +вартістю в два долари. Я думаю, що людина з совістю стала б робити такого +роду речі, можливо, тільки під страхом смерті. І звичайно, люди, які роблять +це, досить багаті; я можу тільки сказати, що вони не педантичні. Я б волів +бачити, як люди отримують винагороду за написання вільних програм та за +сприяння людям у їхньому використанні. Я не хочу спостерігати, як отримують +винагороду люди, які пишуть вільні програми, тому що це насправді не йде на +благо суспільству. Принцип капіталізму полягає в ідеї, що людям вдається +заробляти гроші, виробляючи речі, а тому у них є стимул робити те, що +корисно, автоматично, так би мовити. Але це не працює по відношенню до +володіння знаннями. У них є стимул робити не те, що дійсно корисно, а робити +те, що дійсно корисно, стимулу немає. Я вважаю за потрібне відзначити, +інформація відрізняється від таких матеріальних об'єктів, як автомобілі або +буханця хліба, тому що люди можуть копіювати її і обмінюватися нею +самостійно і, якщо ніхто не намагається зупинити це, вони можуть змінювати +її і покращувати стосовно до своїх умов. Це людям корисно. Але це не вірно +по відношенню до буханок хліба. Якщо у вас є одна буханка хліба, і вам +потрібна ще одна, ви не можете просто покласти свою хлібину в копіювальник +хліба. Ви не можете зробити ще одну, не пройшовши всі стадії виготовлення +першої. Тому не має значення, чи дозволено копіювати хліб — це +неможливо.</p> + +<p>До недавнього часу книги виготовлялися тільки на друкарських +верстатах. Можна було зробити копію самостійно, від руки, але це було +непрактично, тому що це вимагало набагато більшої праці, ніж з допомогою +друкарського верстата. А у результаті виходило щось настільки менш +привабливе, що, які б не були наміри і цілі, можна було вважати, що книги +можна робити тільки в масовому виробництві. В силу цього авторське право не +відбирало фактично ніяких прав у читачів. Покупець книги не міг робити +нічого з того, що було заборонено авторським правом.</p> + +<p>Але це не правильно стосовно комп'ютерних програм. Це також не правильно для +касет з магнітною стрічкою. Це частково вірно для книг в наш час, але як і +раніше вірно те, що для більшості книг дорожче і, без сумніву, важче зробити +їх ксерокопію, ніж купити, а результат, як і раніше менше привабливий. Зараз +ми переживаємо такий період, коли ситуація, що робила авторське право +нешкідливим і прийнятним, переходить у ситуацію, в якій авторське право +стане шкідливим і нестерпним. Тому люди, на яких обмовляють, називаючи +“піратами”,— це фактично люди, які намагаються робити щось +корисне, що їм заборонили робити. Закони про авторське право цілком і +повністю створені для того, щоб допомагати людям отримати повний контроль +над використанням деякої інформації для своєї особистої вигоди. Але вони не +розраховані на те, щоб допомагати тим, хто хоче гарантувати доступність +інформації в суспільстві і не давати іншим обкрадати суспільство. Я вважаю, +що закон повинен виділяти клас праць, що належать товариству, який +відрізняється від суспільного надбання в тому ж сенсі, в якому громадський +парк відрізняється від вмісту сміттєвого бака. Він існує не для того, щоб +його забирав, хто завгодно; він існує для того, щоб усім можна було ним +користуватися, але нікому не заважаючи. Будь-який член суспільства, +позбавлений похідної роботи від якоїсь праці, що належить громаді, повинен +мати можливість відстояти свої права в суді.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Але хіба пірати не зацікавлені в отриманні копій +програм тільки для користування ними, а не тому, що хочуть використовувати +ці знання для виробництва чогось кращого?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я не бачу в цьому суттєвої різниці. Чим більше +людей користуються програмою, тим більше користі вона дає суспільству. У вас +є буханець хліба, яку можна з'їсти один раз, а можна мільйон разів.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Деякі користувачі купують комерційні програми, щоб +отримати підтримку. Як ваша схема розповсюдження передбачає надання +підтримки?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я підозрюю, що цих користувачів ввели в оману, і +вони не розуміють, в чому справа. Безумовно, мати підтримку корисно, але +коли вони починають думати про те, яке відношення це має до продажу програм +або до того, що програми не вільні, вони плутаються. Немає гарантій, що +невільна програма отримає хорошу підтримку. Те, що продавці обіцяють надати +підтримку, не означає, що від неї буде хоча б якась користь. Крім того, +підприємство може закритися. Насправді, люди вважають, що GNU EMACS +підтримується краще, ніж комерційні EMACS'и. Одна з причин те, +що я, мабуть, кращий хакер, ніж люди, написали інші EMACS'и, але інша +причина полягає в тому, що у всіх є вихідні коди, і існує так багато людей, +зацікавлених у тому, щоб зрозуміти, як робити з ним різні речі, що вам +навіть не доведеться шукати підтримки у мене. Навіть проста безкоштовна +підтримка, яка полягає у виправленні мною помилок, про яких мені +повідомляють, і включення цього в наступний випуск, дає людям хороший рівень +підтримки. Ви завжди можете найняти когось вирішити для вас яку-небудь +проблему, а коли програми вільні, у вас є ринок з конкуренцією за +підтримку. Ви можете найняти кого завгодно. Я поставляю список послуг з +emacs'ом, список людей з номерами телефонів і сумами, які вони беруть за +надання підтримки.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Ви збираєте їхні виправлення помилок?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так вони самі надсилають мені їх. Я попросив всіх, +хто хотів бути в цьому списку, пообіцяти, що вони ніколи не стануть просити +нікого з своїх клієнтів тримати в секреті ні те, про що їм сказали, ні ті +зміни програм GNU, які вони отримали в процесі такої підтримки.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: тобто люди не можуть конкурувати за підтримку на +підставі того, що вони знають рішення деякої проблеми, якого більше ніхто не +знає.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Ні. Вони можуть конкурувати на підставі того, що +вони розумні, а значить швидше за інших знайдуть рішення вашої проблеми, або +на підставі глибшого на даний момент розуміння загальних проблем, або +кращого вміння пояснити, що вам потрібно робити. Це все способи +конкурувати. Вони можуть намагатися працювати краще, але не можуть активно +заважати своїм конкурентам.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Мені здається, це схоже на купівлю автомобіля. Вам +зовсім не обов'язково повертатися до первісного виробника за підтримкою або +технічним обслуговуванням.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Або купівлю будинку що було б, якщо +єдиним, хто міг би вирішити проблеми з вашим будинком, був би перший +підрядник, який будував його? Це таке ж зловживання, як те, що пов'язане з +невільними програмами. Люди розповідають мені про проблеми з Unix. Через те, +що виробники продають поліпшені версії Unix, вони схильні збирати +виправлення і віддавати їх тільки у двійковому вигляді. Це призводить до +того, що помилки не виправляються.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Вони дублюють всі зусилля, намагаючись вирішити +проблеми незалежно.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Так. Ось ще один аргумент, який допоможе +подивитися на проблему невільною інформації з соціальної точки +зору. Подумайте про кризу страхування відповідальності. Щоб отримати якусь +компенсацію від суспільства, потерпілий повинен найняти адвоката і +поділитися з ним грошима. Це дурний і неефективний спосіб допомогти людям, +що стали жертвами нещасного випадку. І візьміть до уваги увесь той час, який +люди витрачають в тисняві, щоб відтіснити своїх конкурентів. Подумайте про +ручки, упакованих у великі картонні коробки, які коштують більше за +ручки — тільки для того, щоб гарантувати, що ручку не +вкрадуть. Хіба не було б краще, якщо б ми просто розклали безкоштовні ручки +на кожному розі? Подумайте також про всі ці контрольні пости для оплати +проїзду, які гальмують дорожній рух. Це гігантське соціальне явище. Люди +знаходять способи робити гроші, заважаючи суспільству. Коли вони можуть +зашкодити суспільству, вони можуть отримувати гроші за те, щоб вони залишили +людей в спокої. Марнотратство, невіддільне від володіння інформацією, буде +ставати все більш і більш помітним, і в кінцевому підсумку створить різницю +між утопією, в якій ніхто не повинен працювати для того, щоб жити, тому що +вся робота робиться роботами, і таким світом, як наш, де кожен витрачає +багато часу на повторення того, що робить близький.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Як, наприклад, написання попереджень про авторське +право в програмах.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Швидше, як нагляд над усіма для того, щоб +гарантувати, що у них не буде заборонених копій чого-небудь, і повторення +роботи, вже зробленої іншими, через того, що вона невільна.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Цинік міг би поцікавитися, як ви заробите собі на +життя.</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Консультаціями. Коли я консультую, я завжди +залишаю за собою право роздавати те, що я написав в процесі консультації. Я +також можу заробляти гроші на життя розсиланням поштою копій вільних +програм, написаних мною чи іншими людьми. Багато присилають по +150 доларів за GNU EMACS, але тепер ці гроші йдуть у Фонд вільного +програмного забезпечення, який я заснував. Фонд не платить мені зарплати, +тому що це не в його інтересах. Замість цього він наймає інших людей +працювати над GNU. До тих пір, поки я можу заробляти консультаціями, я +вважаю, що так буде найкраще.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Що в даний момент знаходиться на стрічці офіційного +дистрибутиву GNU?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Зараз стрічка містить GNU EMACS (одна версія +підходить для всіх комп'ютерів); Bison, програму, яка заміняє <abbr +title="Yet Another Compiler Compiler">YACC</abbr>; MIT Scheme, неймовірно +спрощений діалект Ліспа від професора Сусмена; і Hack, гру на дослідження +підземель, схожу на Rogue.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Чи надається друкований підручник у комплекті з +стрічкою?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Немає. Друковані керівництва коштують +15 доларів кожне, або копіюйте їх самі. Зробіть копії цього інтерв'ю і +обмінюйтеся ними теж.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Як отримати копію?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Напишіть за адресою: Free Software Foundation, 675 +Massachusetts Ave., Cambridge, MA 02139.</p> + +<p>[Поточна адреса (з 2005 року): Free Software Foundation 51 Franklin St, +Fifth Floor Boston, MA 02110-1301, USA. Телефон: +1-617-542-5942; Факс: ++1-617-542-2652] +</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Що ви збираєтеся робити після того, як закінчите з +системою GNU?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Ще не знаю. Іноді я думаю, що продовжу робити те ж +саме в інших областях програмного забезпечення.</p> + +<p><strong>BYTE</strong>: Ого, то це тільки перший з цілого ряду штурмів +програмної індустрії?</p> + +<p><strong>Столмен</strong>: Я сподіваюся. Але можливо, що все, чим я стану +займатися, це жити легким життям, трохи працюючи, щоб тільки прожити. Мені +нема чого жити на широку ногу. А в решту часу я можу шукати цікавих людей +для спілкування або навчання у них речей, які я не вмію робити.</p> + +<div class="translators-notes"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't have notes.--> + </div> +</div> + +<!-- for id="content", starts in the include above --> +<!--#include virtual="/server/footer.uk.html" --> +<div id="footer"> +<div class="unprintable"> + +<p>Будь ласка, надсилайте загальні запити фонду та GNU за адресою <a +href="mailto:gnu@gnu.org"><gnu@gnu.org></a>. Наявні також <a +href="/contact/">інші способи зв'язку</a> з фондом. Звіти про непрацюючі +посилання і інші виправлення чи пропозиції можна надсилати за адресою <a +href="mailto:webmasters@gnu.org"><webmasters@gnu.org></a>.</p> + +<p> +<!-- TRANSLATORS: Ignore the original text in this paragraph, + replace it with the translation of these two: + + We work hard and do our best to provide accurate, good quality + translations. However, we are not exempt from imperfection. + Please send your comments and general suggestions in this regard + to <a href="mailto:web-translators@gnu.org"> + + <web-translators@gnu.org></a>.</p> + + <p>For information on coordinating and submitting translations of + our web pages, see <a + href="/server/standards/README.translations.html">Translations + README</a>. --> +Ми намагалися зробити цей переклад точним та якісним, але виключити +можливість помилки ми не можемо. Надсилайте, будь ласка, свої зауваження і +пропозиції щодо перекладу за адресою <a +href="mailto:web-translators@gnu.org"><web-translators@gnu.org></a>. +</p><p>Відомості з координації та пропозицій перекладів наших статей див. у +<a href="/server/standards/README.translations.html">“Посібнику з +перекладу”</a>.</p> +</div> + +<!-- Regarding copyright, in general, standalone pages (as opposed to + files generated as part of manuals) on the GNU web server should + be under CC BY-ND 4.0. Please do NOT change or remove this + without talking with the webmasters or licensing team first. + Please make sure the copyright date is consistent with the + document. For web pages, it is ok to list just the latest year the + document was modified, or published. + + If you wish to list earlier years, that is ok too. + Either "2001, 2002, 2003" or "2001-2003" are ok for specifying + years, as long as each year in the range is in fact a copyrightable + year, i.e., a year in which the document was published (including + being publicly visible on the web or in a revision control system). + + There is more detail about copyright years in the GNU Maintainers + Information document, www.gnu.org/prep/maintain. --> +<p>Copyright © 1999, 2000, 2001, 2002, 2007, 2013, 2014, 2020 Фонд +вільного програмного забезпечення, Inc.</p> + +<p>Ця сторінка доступна на умовах <a rel="license" +href="http://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/deed.uk"> ліцензії +Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (<em>Із +зазначенням авторства — Без похідних творів 4.0 Міжнародна</em>)</a>.</p> + +<!--#include virtual="/server/bottom-notes.uk.html" --> +<div class="translators-credits"> + +<!--TRANSLATORS: Use space (SPC) as msgstr if you don't want credits.--> +Підтримка українського перекладу: Андрій Бандура +(andriykopanytsia@gmail.com)</div> + +<p class="unprintable"><!-- timestamp start --> +Оновлено: + +$Date: 2020/07/04 09:00:35 $ + +<!-- timestamp end --> +</p> +</div> +</div> +</body> +</html> |